Новости

Визначити особливості філософської думки Стародавньої Русі та України у ХІІІ – ХVIIIст. Києво-Могилянська академія як осередок філософії в Україні

Работа добавлена:






Визначити особливості філософської думки Стародавньої Русі та України у ХІІІ – ХVIIIст. Києво-Могилянська академія як осередок філософії в Україні на http://mirrorref.ru

  1. Визначити особливості філософської думки Стародавньої Русі та України у ХІІІ – ХVIIIст. Києво-Могилянська академія як осередок філософії в Україні.

Якісно нового змісту набуває філософська думка у Київській Русі. Становлення філософії Русі відбувалось у процесі розв'язання суперечностей між слов'янським міфологічним світоглядом та християнством. Суттєвий вплив на розвиток Київської Русі здійснилохрещення Русі у 988р.Ця історична подія привела до того, що через Візантію в культуру давніх русичів входить антична філософія, християнська література, завдяки чому Русь познайомилася з досягненнями культури, філософії давньоєвропейських народів. Але здобутки античної філософії проникали в культуру Русі через християнських авторів і в християнській "обробці". Внаслідок цього філософія сприймається русичами як частинатеології, яка підпорядкована теології.

Християнство було відоме лише вузькому колу духовної еліти суспільства. Основна маса населення Русі продовжувала вірити у традиційних язичницьких богів. Це призвело до того, щофілософія Київської Русі на перших порах свого розвитку мала перш за всепросвітницький характер, її основне завдання вбачалося в тому, щоб роз’яснювати народу основні положення християнства і християнської філософії. Саме тому давньоруські автори писали свої твори не у формі наукових трактатів, а у виглядіпослань, проповідей, звертаньтощо.

Світоглядна культура Русі акцентує увагу на таких важливих проблемах, якпротистояння духу і природи, душі і тіла, духовного і тілесного, Бога і Дияволата інших.При цьому в центр названої піраміди проблем ставитьсялюдина в етико-моральному світлі, її почуття ірозуміння світу. Основою проблемою філософії цього періоду була людина, сенс її буття, розуміння людського щастя та шляхів його досягнення, співвідношення Бога і людини, тобтоморально-етична проблематика. Розвиток філософської думки у Київській Русі в межах християнського віровчення яскраво демонструють літописи та твори церковно-богословського характеру: проповіді, повчання та ін.

Морально-етичний напрямок у філософії Київської Русі започаткував митрополитІларіон, який у 1051 р. написав твір"Слово про закон і благодать", в якому осмислюється історія людства, вказується на її цілісний характер, розглядаються проблеми сенсу людського життя, свободи людини у світі на основі християнських догматів.

Філософія Київської Русі охоплює період зХІ ст. - ХІV ст. Закінчується цей період в середині ХІV ст., із втратою незалежності Галицько-Волинським князівством, культура якого безпосередньо розвивала здобутки Київської Русі.Впродовж цього періоду філософія існувала яксукупність філософських ідей,які структурували світогляд і відображалися у всьому масиві результатів культурної творчості.Тобто філософія ще не виділилась у відносно самостійну сферу теоретичного освоєння світу.

Однією з найяскравіших постатей серед діячів культури Київської Русі ХІІ ст. єКирило єпископ Туровський.Творчість Кирила безпосередньо пов’язана з грецькою культурою, перш за все з візантійською, а через неї - і з античною спадщиною. Кирило Туровський обґрунтовує позицію християнського антропоцентризму, згідно якої кожна людина, як праведник, так і грішник, є предметом Божої уваги.Розглядаючи історію давньоруської філософії, не можна обійти і їїгносеологічні проблеми. Серед них значне місце займаєпроблема значення серця в пізнанні і житті людини.Підкреслюючи роль розуму, давньоруські мислителі не заперечували і значення почуттів та волі в пізнавальній діяльності людини, вищою метою якої є досягнення спілкування, злиття з божественною істиною.Серцеє центром, завдяки якому людина приєднується до вищого, сакрального світу. Серце - як та ланка, яка зводить воєдино розум, почуття і волю людини. Саме виокремлення ролі серця суттєво вплинуло на подальший розвиток української філософської думки, однією з своєрідних рис якої стало зосередження уваги на розробці“філософії серця”, перш за все у творчості К.Транквіліона-Ставровецького, Г.Сковороди, П.Юркевича.

У філософії як складової культури періоду Київської Русі відображаються переважно дві суперечності давньоруського суспільства: боротьба трудящих проти соціального гноблення та міжусобиці в панівному класі суспільства. Цітеорії соціального примиреннязвернені передусім до сфери моралі, адже виховання кожної людини в дусі принципів любові, милосердя і терпіння має привести до мирного і дружнього соціального життя (мабуть, це звучить актуально й для сьогодення в Україні).

У розвиток соціально-філософської думки цього періоду значний внесок зробили численні“Патерики”, особливо знаменитий “Києво-Печерський патерик”, в яких формується етичний ідеал української культури. Саме в цей період зростає інтерес доокремої особистості, до особливостей її внутрішнього світу та своєрідності життєвого шляху. Проблема добра і зла поєднується з проблемою святості і гріховності людини, з поняттям плоті і душі, тіла і духу.

За часів Київської Русі виникають перші спроби осмислення історії та її сенсу, долі та призначення батьківщини, ролі християнства в історії, співвідношення необхідності (тобто “закону”) та свободи (“благодаті”).

Видатну роль у духовному відродженні українського народу відігралаКиєво-Могилянська академія, що була заснована в1632 р. Довгий час академія була осередком професійної діяльності в галузі науки і філософії не тільки в Україні, вона задовольнила освітні потреби Росії та Білорусії.Особливе значення мало вивчення мов, що відкривало доступ до ознайомлення мовою оригіналу з працями грецьких, римських авторів. Найпопулярнішим предметом серед студентів булариторика,яка формувала високу культуру логічного мислення. Філософія вивчалася2-3 роки, при чому професори використовували в своїх лекціях ідеї найвидатніших мислителів, як античності,середньовіччя,так і Нового часу. Серед діячів академії 17-18 ст. провідне місце у розвитку філософської думки посідалиІ.Гізель, С.Яворський, Ф.Прокопович, Г.Бужинськийта ін.

У К-М., заснованій П.Могилою(1597—1647), вперше вУкраїні філософію викладали окремо від теології..Філософські курси, що читались в академії, мали теологічний та схоластичний характер, традиційно розбивались на три частини: логіку, фізику, метафізику. Видатні професори К-М.а. розуміли філософію як систему дисциплін чи всіх наук, покликаних віднайти істину, причини речей, даних людині Богом, а також як дослідницю життя й доброчесності.Істину вони ототожнювали з вищим буттям, тобто з Богом, якого називали також творящою природою. Будучи переконаними у раціональності світу, професори академії шукали істину на шляху дослідження наслідків Божої діяльності створеної природи. Здобуття істини мислилося викладачами К-М а. як результат складного процесу пізнання, здійснюваного на двох рівнях—чуттєвому і раціональному. Важл. джерелом пізнання вони вважали чуттєвий досвід.

Теофан Прокопович(1681—1736). Визнаючиважливу роль чуттєвого досвіду в пізнанні істини, він не меншого значення в її осягненні надавав спогляданню.Досвіді споглядання він вважав двома мечами вченого, на які той має спиратися, щоб уникнути небажаного шкутильгання. Предметом істинного пізнання Т. Прокопович вважає те загальне, що повторюється, тотожне в речах, що відтворюється в поняттях.Сутність методу пізнання він визначає як спосіб віднайдення невідомого через відоме і вважає, що розробкою такого вміння, способу або методу пізнання має займатисялогіка. Істинне пізнання Прокопович характеризує як певне, очевидне й вірогідне.Так, на думку Т.Прокоповича,необхідною умовою щастя є здобуття певного рівня матеріального добробуту, позаяк бідність і не-статки із щастям несумісні. Здобуття такого рівня він пов’язує з сумлінною працею, яку вважає обов’язком щодо себе, сім’ї, суспільства й держави. В основі праці, на думку вченого, лежить вигода, користь. Останню він зближує з доброчесністю і в такий спосіб дає їй позитивну моральну оцінку.

Значну увагу приділяли вчені К.-М.а. проблемі взаємозв’язку волі й розуму.Визнаючи свободу волі, вони пріоритетного значення надавали переважно розумові, якийздійснює моральний вплив на волю, даючи їй різні варіанти вибору між добром і злом. При цьому вони наголошували на необхідності гармонізації раціонального й вольового моментів у людині, що сприяло б здійсненню нею такого життєвого шляху, який привів би її до мети, тобто блага, щастя.

Етикаподілялась ними на теоретичну й практичну. Перша займалася обгрунтуванням ролі людини в світі, розглядала проблеми сенсу життя, свободи волі, міри відповідальності за свої вчинки. Друга вказувала на шляхи й способи влаштування особистої долі, досягнення щастя, розробляла систему виховання відповідно до уявлень про досконалу людину.Сенс життя, твердять професори академії, — у творчій праці, спрямованій на власне й на громадське добро.При цьому можливість досягнення людиною щастя перебуває у стані компромісного поєднання задоволення прагнень і потреб різних частин душі, тобто тілесних і духовних.

Визначити особливості філософської думки Стародавньої Русі та України у ХІІІ – ХVIIIст. Києво-Могилянська академія як осередок філософії в Україні на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Культура Галицько-Волинської Русі ХІІІ - ХІV ст.

2. Реферат Острозька академія – перший навчальний заклад вищого типу в Україні

3. Реферат Відродження Острозької академії. Національний університет Острозька академія - один з провідних сучаснихвузів України

4. Реферат Прийняття християнства на Русі та його вплив на культ-цивіл. розвиток України

5. Реферат Особливості функціонування тіньового сектору в Україні

6. Реферат СТРАХОВІ ПОСЛУГИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

7. Реферат Особливості нац-культ. відродження в Наддніпрянській Україні

8. Реферат МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

9. Реферат Історія світової філософії. Фундаментальні проблеми філософії

10. Реферат Інформаційний бізнес і його особливості в умовах України