Новости

Злочини проти безпеки виробництва

Работа добавлена:






Злочини проти безпеки виробництва на http://mirrorref.ru

Тема 11. Злочини проти безпеки виробництва

ПЛАН

1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва

2.Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК).

3. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 КК)

4. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних під­приємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК)

5. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 КК).

6.Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275 КК).

1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва

На сьогодні охорона безпеки виробництва має важливе значення. Порушення нормативних приписів вимог безпеки, що є на підприємствах, шахтах, будовах, в сільському господарстві, заподіюють серйозну шкоду життю і здоров’ю працівників виробництва, сторонніх осіб, власності, довкіллю.

Родовим об’єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва. Безпосередні об’єкти окремих злочинів проти безпеки виробництва входять в систему відносин родового об’єкта, хоч і мають свої особливості. Вони залежать, передусім, від видів безпеки виробництва, рівнів безпеки, характеру можливої шкоди та сфер її поширення. До них відноситься безпека окремих видів виробництв. Додатковими обов’язковими об’єктами всіх злочинів, що посягають на безпеку виробництва, виступають життя і здоров’я людини, а додатковими факультативними об’єктами злочинів, передбачених ст. 272–275, – власність і довкілля (екологічна безпека).

Потерпілими від цих злочинів можуть бути або тільки працівники виробництва (ст. 271 і 272), або і працівники виробництва, і сторонні особи (ст. 273 і 274), або тільки сторонні особи (ст. 275 КК).

Під виробництвом слід розуміти складну соціально-економічну і технічну відносно замкнуту систему, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на отримання суспільно корисного результату. Складовим елементом такої системи є технічні та правові норми.

У ході виробничої діяльності або використання її результатів людина зазнає або може бути піддана небезпечним чи шкідливим впливам виробничих факторів самого різного характеру і ступеня: механічним, хімічним, тепловим, електричним, електромагнітним тощо. Наявність на виробництві небезпечних та шкідливих факторів зумовлює потребу в умовах, що необхідні для охорони життя, здоров’я, збереження майна, довкілля. Такими умовами на виробництві є його безпека.

Безпека виробництва – це такий технічний стан, при якому нейтралізується можливість вражаючого впливу на людей, майно і довкілля небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Для забезпечення безпеки виробництва використовуються закони та підзаконні акти, що відносяться до різних галузей права (трудового, природоохоронного, цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та ін.), а також технічні норми. В цій системі норми кримінального права охороняють відносини безпеки виробництва від найбільш небезпечних посягань.

Необхідною складовою безпеки будь-якого виробництва є безпека праці, яка поділяється на технічну і санітарну, а за рівнями – на безпеку звичайних і підвищено небезпечних робіт. Деякі виробництва (як технічне ціле), окремі речовини (що є предметами праці) мають виняткову небезпечність, що вимагає особливих організаційно-технічних режимів їх функціонування (використання), включаючи правове забезпечення. Такими є: вибухонебезпечні виробництва, а також виробництва, в яких використовуються ядерні та радіоактивні матеріали. Нарешті, ряд виробництв здатний заподіяти шкоду позавиробничим інтересам, у зв’язку з використанням готової промислової продукції, її напівфабрикатів, а також експлуатацією збудованих будівель та споруд.

Об’єктивна сторона злочинів проти безпеки виробництва характеризується матеріальним складом, і тому вимагають встановлення діяння, наслідків і причинного зв’язку.

Суспільно небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони проявляється в порушенні шляхом протиправної дії або бездіяльності вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці та виробництва. При цьому порушення звичайно виглядає не як одиничний акт дії (бездіяльності), а представляє сукупність таких актів, систему, де порушується не одна, а різні вимоги безпеки. Під порушенням слід розуміти недотримання або неналежне дотримання вимог безпеки, передбачених правилами, або здійснення в ході виробничої діяльності дій, прямо заборонених правилами.

Злочини проти безпеки виробництва являють собою порушення виключно писаних правил безпеки. Диспозиції статей, що розглядаються є бланкетними, у зв’язку з чим для їх застосування слід звернутися до інших нормативних актів (правил, інструкцій, стандартів тощо).

Обов’язковою ознакою цих злочинів є наслідки. Вони можуть бути двох видів. Перший вид наслідків закон пов’язує зі створенням загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (частини перші статей 272–275). Другий вид наслідків складають ті, настання яких пов’язане з спричиненням реальної шкоди. Це: “шкода здоров’ю потерпілого” (частини перші статей 271–275); “загибель людей” (частини другі статей 271–275) та “інші тяжкі наслідки” (частини другі статей 271–275).

Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків має бути реальним, свідчити про появу в конкретному виробничому процесі або внаслідок його такого небезпечного стану (погрози), коли із необхідністю можуть настати вказані в законі наслідки.

Шкода здоров’ю потерпілого охоплює види виробничого травматизму або нещасних випадків із сторонніми виробництву, пов’язані із заподіянням одній особі середньої тяжкості тілесного ушкодження або заподіянням одній чи кільком особам легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності.

Загибель людей – це випадки смерті однієї або кількох осіб.

Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоч б одній людині або середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більш особам. Злочини, передбачені статтями 272–275, охоплюють також випадки заподіяння значної матеріальної шкоди підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форми власності та видів їх діяльності, окремим громадянам, а також довкіллю. Однак саме по собі заподіяння значної матеріальної шкоди недостатнє для визнання його наслідком злочинів, що розглядаються. Необхідно, щоб такий наслідок був результатом порушення вимог безпеки на виробництві та супроводжувався створенням загрози для життя або здоров’я людей чи заподіянням ним різного ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. В іншому випадку мова може йти про злочини проти власності, у сфері господарської або службової діяльності.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочинів, що розглядаються, є причинний зв’язок між допущеними порушеннями правил безпеки і реальною шкодою, що наступила, або можливістю її настання. Причинний зв’язок у цих злочинах має ряд особливостей. Так, у більшості випадків має місце опосередкований, а не прямий розвиток причинного зв’язку. Крім того, настання наслідку може бути зумовлено порушенням кількох вимог безпеки. Такі порушення можуть бути допущені одним або кількома суб’єктами. Тому, у справах такої категорії для встановлення причинного зв’язку призначаються експертизи.

Суб’єкт злочинів проти безпеки виробництва – спеціальний. Це особи, які зобов’язані дотримуватися правил безпеки виробництва. За правовим статусом вони можуть поділятися на три групи: а) службові особи і громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, що прямо вказується в ст. 271, в інших випадках це випливає із закону (статті 272—275); б) робітники і службовці (статті 272—275); в) сторонні для виробництва особи (статті 273 і 274). Виходячи з виняткової небезпеки вибухонебезпечних підприємств (цехів), виробництв, де використовуються ядерні та радіаційні матеріали, сторонні особи, які знаходилися з дозволу на таких підприємствах (екскурсанти, працівники інших підприємств, установ, організацій та ін.) зобов’язані у встановленому нормативними актами порядку дотримуватися правил безпеки, зміст яких можна сприйняти без спеціальної підготовки. Наприклад, на вибухонебезпечному виробництві – “курити заборонено”.

Суб’єктивна сторона злочинів визначається їх об’єктивною стороною. Щодо порушення правил безпеки можуть мати місце умисел або необережність, щодо наслідків – тільки необережність (тобто змішана форма вини або необережність у чистому вигляді). Відношення суб’єкта до наслідків є визначальним, тому загалом злочини проти безпеки виробництва є необережними.

Виходячи з викладеного, під злочинами проти безпеки виробництва потрібно розуміти суспільно небезпечні винні діяння, що порушують встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами вимоги безпеки виробництва, що призвели до настання передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних наслідків, вчинені суб’єктом злочину.

Нормативно-правові акти з охорони праці – це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання.

Виходячи із подібності безпосередніх об’єктів, характеру виробництва та суспільно небезпечних наслідків, потрібно класифікувати на:

1)  злочини у сфері безпеки праці (статті 271 і 272);

2) інші злочини у сфері безпеки виробництва (статті 273–275).

2.Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК).

В ч. 1 ст. 271 КК зазначено, про порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого.

Тобто, ст. 271 КК охоплюються порушення загальних правил охорони праці, які поширюються на всі галузі та види виробництва, стосуються всіх працівників і забезпечують безпеку осіб, пов’язаних з виробництвом. Відповідальність за ст. 271 КК настає за порушення вимог законодавства про охорону праці на виробництві, натомість відповідальність за порушення вимог законодавства щодо безпеки осіб під час здійснення іншої діяльності залежно від конкретних обставин справи настає за статтями КК про злочини проти життя та здоров’я особи, у сфері службової діяльності, проти довкілля тощо.

Як виробництво слід розуміти не тільки діяльність, пов’язану безпосередньо зі створенням продукції, а й будь-яку діяльність підприємства, установи, організації чи громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на одержання суспільно-корисного результату.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є конституційне право людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов’язковим об’єктом виступає здоров’я особи.

Потерпілим від злочину може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв’язок з даним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, тобто учасник виробничого процесу.

Визнання особи потерпілим не залежить від того, перебуває особа в трудових відносинах з об’єктом, де стався нещасний випадок на виробництві, чи пов’язана з ним іншими відносинами – адміністративними (учні, студенти-практиканти, відряджені), цивільно-правовими. Водночас не можуть визнаватися потерпілими від цього злочину особи, не пов’язані з даним виробництвом, зокрема представники контролюючих органів, громадяни, які випадково опинилися на території підприємства, установи, організації, де з ними стався нещасний випадок, замовники продукції чи послуг, особи, які мешкають поблизу підприємства. Заподіяння шкоди таким особам у зв’язку з діяльністю виробничого підрозділу залежно від конкретних обставин справи дає підстави кваліфікувати вчинене як злочин у сфері службової діяльності, злочин проти життя та здоров’я особи, проти довкілля.

Об’єктивна сторона характеризується:

1) діянням (дією або бездіяльністю);

2) наслідками у вигляді шкоди здоров’ю (ч. 1 ст. 271  КК) або загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками (ч. 2 ст. 271 КК);

3) причинним зв’язком між діянням і наслідками, а також

4) місцем вчинення злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого.

Суб’єкт злочину спеціальний. Крім загальних ознак суб’єкта злочину, він наділений ще й спеціальними ознаками, а саме:

1) є службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності;

2) несе спеціальні обов’язки з охорони праці.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується, як правило, складною формою вини: до самого порушення вимог законодавства про охорону праці особа ставиться умисно (інколи – необережно), а до його суспільно небезпечних наслідків – тільки необережно.

3. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 КК)

У ч. 1 ст. 272 КК зазначено про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про охорону праці” працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Багато робіт, що виконуються на виробництві, характеризуються підвищеною небезпекою, оскільки ймовірність настання небезпечних наслідків при їх виконанні набагато вища, ніж при звичайних роботах. Порушення правил безпеки при виконанні таких робіт може призвести, наприклад, до обвалів у шахтах, значних за кількістю потерпілих нещасних випадків, падіння людей з висоти, спричинення значної матеріальної шкоди.

Ст. 272 передбачає відповідальність за порушення правил безпеки при виконанні не всіх видів робіт, а тільки деяких з них, які характеризуються найбільш високим рівнем небезпеки для працівників та оточуючих осіб. Це гірничі, будівельні та інші роботи.

Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є безпека праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

Потерпілим внаслідок злочинних діянь, передбачених ст. 272 КК, є працівник виробництва. У випадках заподіяння шкоди стороннім особам, відповідальність настає або як за службовий злочин (наприклад, службова недбалість), або як за злочин проти життя і здоров’я.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням – порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві,

2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272 КК) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272 КК);

3) причинним зв’язком між діянням і наслідками.

Крім того, обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення.

Для складу злочину порушення відповідних правил ведення робіт є наявним за диспозицією цієї статті. Форма власності підприємства значення не має.

Диспозиція ст. 272 є бланкетною, що означає необхідність звернення (для з’ясування змісту порушення, про яке в ній говориться) до правил, що регламентують заходи безпеки при виконанні робіт, передбачених цією статтею.

Порушення правил безпеки може полягати у вчиненні дії, забороненої правилами (чи сукупності таких дій), або бездіяльності – невиконанні дій, які особа могла і повинна була вчинити. Для ква­ліфікації діяння за ст. 272 КК важливе значення має визначення змісту правил безпеки, які порушено.

В якості суспільно небезпечних наслідків, які повинні наступити в результаті порушення правил безпеки, диспозиція ст. 272 вказує на:

– створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1);

– заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1);

– загибель людей (ч. 2);

– інші тяжкі наслідки (ч. 2).

Причинний зв’язок у цьому злочині має складний характер. Такий зв’язок складається, принаймні, з двох ланок: а) між дією або бездіяльністю, яка полягає в порушенні правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, та виникненням або активізацією шкідливих, потенційно небезпечних факторів (тих, які створюють поки що абстрактну небезпеку заподіяння шкоди ); б) між виникненням абстрактної небезпеки та наслідками, вказаними в ч. 1 або ч. 2 ст. 272 КК. Отже причинний зв’язок можна констатувати лише тоді, коли встановлено обидві ланки (ланцюги) причинності.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 272 КК.

Суб’єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Обов’язки по дотриманню правил можуть покладатися на особу в зв’язку із обійманою посадою чи виходячи з характеру виконуваної роботи.

Суб’єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю. Виною у цьому складі злочину охоплюється знання винним правил, порушення яких йому інкримінується. Про це може свідчити факт проведення інструктування перед роботою, складання іспитів чи заліків на знання відповідних правил, наявність посвідчень на право управління певними механізмами тощо.

4. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних під­приємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК)

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека на вибухонебезпечних підприємствах чи у вибухонебезпечних цехах, а додатковим обов’язковим об’єктом – життя та здоров’я особи.

Потерпілими від злочину, передбаченого ст. 273 КК, можуть бути як працівники вибухонебезпечних підприємств (цехів), так і сторонні особи.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням – порушенням правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах;

2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 273 КК) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273 КК),

3) причинним зв’язком між діянням та наслідками, а також

4) місцем вчинення злочину.

На вибухонебезпечних виробництвах діють правила та інструкції, що містять норми, які за своїм призначенням поділяються на дві групи: загальні та спеціальні. Правила вибухобезпеки – це спеціальні правила (інструкції), які поширюються виключно на вибухонебезпечні підприємства (цехи, споруди, дільниці). Вони поділяються на правила вибухозапобігання (їх мета – усунути можливість вибуху) і правила вибухозахисту (їх мета – захистити людей та матеріальні цінності від вибуху, коли він все ж таки станеться).

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 273 КК.

Суб’єкт злочину спеціальний. Це особа, яка досягла 16 років, працює на вибухонебезпечному виробництві і зобов’язана дотримувати правила вибухобезпеки.

Суб’єктивна сторона злочину частіше за все характеризується умислом стосовно порушення правил (мотивом, як правило, є бажання спростити та прискорити виконання виробничого завдання). Можливе також порушення правил з необережності (наприклад, коли винна особа забула вимкнути електроприлад). При настанні суспільно небезпечних наслідків ставлення до них суб’єкта може бути тільки необережним.

5. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 КК).

Відповідальність за порушення правил ядерної та радіаційної безпеки спрямована на забезпечення захисту людини, а також природного середовища від шкідливого впливу ядерних та радіоактивних матеріалів.

Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” роз’яснює такі поняття, як радіаційна безпека, ядерні матеріали, радіоактивні матеріали.

Як правила ядерної або радіаційної безпеки, за порушення яких встановлено кримінальну відповідальність за ст. 274 КК, слід розуміти будь-які законодавчі та нормативно-правові акти, які регламентують вимоги безпеки на виробництві щодо робіт з радіоактивними матеріалами, тобто матеріалами, здатними до самовільного поділу, що супроводжується виділенням тепла, а також альфа-, бета- і гамма-випромінюванням, порядок обігу яких регламентовано спеціальними законодавчими і нормативними актами.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека виробництва, на якому застосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов’язковим об’єктом – життя та здоров’я особи.

Потерпілими від злочину, передбаченого ст. 274 КК, можуть бути як працівники виробництва, на якому використовуються ядерні або радіаційні матеріали, так і сторонні особи.

Оскільки законодавчо встановлені спеціальні правила ядерної і радіаційної безпеки на виробництві фактично зводяться до правил проведення робіт з радіоактивними матеріалами, доступу до них, їх зберігання, використання, утилізації, є підстави вважати, що предметом цього злочинує радіоактивні матеріали.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням у вигляді порушення правил ядерної або радіаційної безпеки;

2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 274 КК), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 274 КК);

3) причинним звязком між діянням і наслідками, а також

4) місцем вчинення злочину.

Диспозиція ст. 274 є бланкетною. Для з’ясування, які правила порушені, необхідно звернутись до відповідних нормативних актів, інструкцій, положень.

Суб’єктом злочину є службова особа, яка згідно з службовими обов’язками зобов’язана виконувати правила ядерної і радіаційної безпеки та забезпечувати їх дотримання іншими.

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 274 КК, може характеризуватися умислом або необережністю. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій щодо порушення правил ядерної або радіаційної безпеки, передбачає те, що ці дії створюють можливість загибелі людей або заподіяння інших тяжких наслідків, і бажає або свідомо допускає створення такої можливості. У випадках несвідомого порушення правил має місце необережність – особа не передбачає, що вона створює можливість людських жертв або інших тяжких наслідків, хоч повинна була і могла це передбачити.

Ставлення особи до тяжких наслідків, що реально настали (ч. 2 ст. 274 КК), може бути лише необережним. Це означає, що особа, порушуючи правила, передбачала можливість загибелі людей або інших тяжких наслідків, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала наслідків, що настали, хоч повинна була і могла їх передбачити.

6.Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275 КК).

Стаття передбачає відповідальність в двох напрямках виробничої діяльності: при використанні промислової продукції та при експлуатації будівель і споруд.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека використання промислової продукції та безпечне використання будівель і споруд, а додатковим обов'язковим його об’єктом – життя та здоров’я особи.

Предметом злочину є: 1) промислова продукція; 2) будівлі і споруди.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням у вигляді порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд;

2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або у вигляді заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 275 КК), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 275 КК);

3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також

4) часом вчинення злочину.

Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16 років і в силу своїх обов’язків зобов’язана виконувати правила безпеки використання промислової продукції та експлуатації будівель та споруд.До відповідальності за ст. 275 притягуються як службові особи, так і рядові працівники.

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК, характеризується необережною виною відносно такого наслідку, як спричинення шкоди здоров’ю потерпілого, а відносно створення загрози загибелі людей або інших тяжких наслідків – злочинною самонадіяністю або непрямим умислом.

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК, характеризується тільки необережною формою вини у вигляді злочинної самонадіяності або злочинної недбалості.

Злочини проти безпеки виробництва на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Злочини комунізму слід також засудити як і злочини нацизму

2. Реферат Кольори безпеки та знаки безпеки праці

3. Реферат Контроль виробництва, управління якістю продукції та метрологічне забезпечення виробництва

4. Реферат Злочини у сфері службової діяльності та порядок притягнення до кримінальної відповідальності

5. Реферат КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДІТЕЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ

6. Реферат Український геостратегічний плацдарм у «блискавичній війні» Німеччини проти Радянського Союзу

7. Реферат Виготовлено експериментальні зразки інактивованої концентрованої вакцини проти інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби

8. Реферат Психологія безпеки

9. Реферат Основи техніки безпеки

10. Реферат Служба безпеки України