Новости

Історія становлення, визначення та функції реклами

Работа добавлена:






Історія становлення, визначення та функції реклами на http://mirrorref.ru

Тема 2. Історія становлення, визначення та функції реклами

План

  1. Історичні передумови виникнення реклами.
  2. Рекламнадіяльністьяк явищеекономіки,соціальної психології та культури.
  3. Системний підхід і психологія рекламної деятельності
  4. Методологічні підходи в психології реклами.
  5. Функції сучасної реклами та її види.
  6. Психологічні методи і механізми реклами.

  1. Історичні передумови виникнення реклами

Історичний аналіз дозволяє виділити дві традиції в психології реклами, які умовно можна назвати «німецькою» і «американською».

    Перша традиція розглядала рекламу як спосіб психологічного впливу на споживачів. Психологи щиро вважали, що їх головне завдання полягає в тому, щоб знайти способи впливу на волю людини, що забезпечують можливість породження потреб в рекламованих товарах. Передбачалося, що потреби можна створювати штучно, наприклад, шляхом навіювання.

    Друга традиція            Найбільш конкретнотеоретичні основи психології реклами в рамках німецької традиціїАмериканська психологія рекламиЦе відбувається ще й тому, що експерименти завжди давали позитивні знання про психічні процеси людини, що сприймає рекламу, і отже, могли бути відразу ж використані на практиці незалежно від їх теоретичної інтерпретації. Адже результати будь-якого експерименту в цій сфері можна інтерпретувати і з позиції маніпулювання людською волею, і з позиції вивчення і використання потреб і можливостей людини.

          Більш ефективними є діяльнісний і системний підходи до вивчення реклами.

  1. Рекламнадіяльністьяк явищеекономіки,соціальної психології та культури

Якщо взяти будь-яку рекламу, незалежно від того, на якому інформаційному носії вона представлена споживачу, хто її автор і що рекламується, то можно виявити певну психологічну деталь: будь-яка реклама завжди говорить про  рекламований ьовар добре і ніколи не говорить погано. Реклама – це завжди оцінка товарів, послуг, людей, організацій. І ця оцінка завжди позитивна. В свою чергу, технологія виробництва реклами, креативні ідеї, методи впливу відіграють лише допоміжну роль іц можуть з часом змінюватись. Проте ніколи не змінюється психологічна сутність реклами. Вона завжди залишається явною чи завуальованою позитивною оцінкою.

Отже, реклама – це позитивні оцінки чогось, оцінки, які одна людина (рекламіст) повідомляє іншим людям (споживачам). Таким чином, оцінка ( чи, використовуючи науковий термін, - «оцінювальний компонент») присутня у будь-якій рекламі і виступає її психологічною основою.

КомпонентирекламиА.Постійнийоціннийкомпонент-Оцінка:явнаабозавуальована-Об'єктивність:достовірнаабобрехлива-Форми:ролик,стаття,плакат,висловлюванняБ.варіативнийкомпонент-Кошти:технологіївиробництва,ідеї,методивпливу-Способи:образи,тексти,шрифт,колір,технічніконструкції тощо.

Коли під впливом реклами людина купує, а потім застосовує товар за його призначенням, то вона задовольняє певну потребу, відчуваючи при цьому задоволення. Інакше кажучи, оцінювальний компонент комерційної реклами завжди пов'язаний зі сферою потреб і мотивації людини  і, отже, завжди повинен вивчатися у тісному зв’язку з даними психологічними поняттями.

На думку багатьох видатних психологів, однією із основних потреб людини, яка безпосередньо впливає на формування його особистості та індивідуальності, є потреба, яку автори називають по-різному: потреба у самоповазі, само актуалізації, престижі, почутті власної гідності, мотивації досягнення успіху, само презентації, у так званому «образі «Я».

Від назви сутність даного явища не змінюється: звичайно людина прагне до соціального схвалення своїх вчинків і себе як особистості. Тому споживач завжди потребує товарів, які оцінюються позитивно значимими для нього людьми, викликають захоплення чи навіть заздрість. Тобто ефективна реклама найчастіше ґрунтується на людське марнолюбство. Очевидно, що даний вид мотивації реалізується лише в умовах спілкування людей чи комунікації.

Термін «психологія реклами» поширений у науковій літературі, проте у вітчизняній літературі словом «реклама» найчастіше позначають діяльність по виробництву рекламної продукції, а також самі продукти цієї діяльності. Тому при читанні наукової і прикладної літератури, у випадку, коли вісутні спеціальні визначення і пояснення, інтерпретувати термін «реклама» доводиться за контекстом: чи в широкому розумінні, як синонім терміну «рекламна діяльність», чи вужче – як вид рекламної діяльності (наряду з саморекламою, пропагандою, «паблік рілейшнз» тощо), чи абсолютно конкретно – як плакат, телевізійний ролик чм оголошення в газеті. Це створює досить неприємну термінологічну проблему, у якої на сучасний час немає розв’язання, тому в кожному випадку правильне розуміння терміну визначається лише контекстом.

Перші психологічні науково-прикладні дослідженняв галузі реклами почали проводитися на межі ХІХ-ХХ століть. Проте і сьогодні вони також актуальні. Причин цьому декілька.

По-перше, за минулі сто років були створені специфічні рекламні технології, і внаслідок цього виникли нові психологічні явища, які потребують наукового аналізу.

По-друге, серйозні зміни відбулися в самій психологічній науці.Зараз найінтенсивніше розвиваються її соціальні напрями, тому рекламу обов’язково потрібно вивчати з позиції соціальної психології.

По-третє, до теперішнього часу у суспільстві зявились багато чисельні проблеми, пов’язані з рекламною діяльністю людей. Вони також вимагають психологічних рішень.

В останній час для позначення наукової галузі, яка вивчає рекламу як певне соціально-економічне явище, деякі автори все частіше використовують термін «адвертологія».

Термін «рекламна діяльність» чи «реклама» у широкому розумінні характеризує особливий вид людської практики, без якої люди не змогли б створити не лише сучасне виробництво, але й культуру у цілому. Без цієї діяльності цивілізація до цього б часу залишалась на низькому первісному рівні, а люди нагадували б примітивних істот, позбавлених будь-якої внутрішньої та зовнішньої індивідуальності.

Рекламна діяльність може бути проаналізована з різних сторін: з економічної, технологічної, психологічної, соціокультурної.В економіці– це вид бізнесу.Його метою є розробка і виробництво різних видів рекламної продукції, яка продається, як і будь-який інший товар чи послуга. Рекламна діяльність, як і будь-яка інша виробнича діяльність, має дослідницький і творчий етапи, а також етапи виготовлення продукту і реалізації його на ринку.

Традиційна комерційна реклама часто викликана конкуренцією і спрямована на боротьбу з конкурентами.Пропаганда ж і заходу «паблік рілейшнз» переслідують дещо інші цілі, зокрема вони створюють позитивне ставлення громадськості до об’єкта рекламування, керують думкою людей. Тут конкуренція не відіграє значної ролі. Незважаючи на це, і ті, й інші заходи, з позиції психології, слід віднести до рекламної діяльності.

Слід назвати три найважливіші традиційні завдання рекламної діяльності:

  1. даючи позитивні оцінки, виділити об’єкт рекламування (компанію, людину, товар, послугу) із числа аналогічних (рівних за значенням) і тим самим привернути до нього увагу;
  2. представити рекламований об’єкт як такий, що відповідає високим стандартам (для цього проводиться уподібнення об’єкта кращим зразкам, які є на ринку);
  3. представити рекламований об’єкт вв найкращому вигляді, викликати до нього інтерес ( з цією метою можуть використовуватись описи об’єкта, які явно перебільшують його переваги).

З позиції соціальної психології, рекламна діяльність – це, насамперед, спілкування і взаємодія, як безпосередня, так і опосередкована, один із видів активності людей і одночасно – дуже сильний регулятор соціальних відносин між ними.

У цьому випадку реклама розглядається не як економічна діяльність, яка забезпечує отримання прибутку, а як джерело багато чисельних соціальних контактів, що виникають під впливом специфічної соціальної мотивації, зокрема мотивів «марнолюбства», «престижу», «соціального успіху», «гордощів», «суперництва», «демонстративності», «наслідування авторитетам».

Перелічені вище мотиви відображають прагнення людини звертати на себе увагу оточуючих, справляти на них враження, здійснювати вплив, виділятися із групи, відчувати почуття зверхності над іншими людьми. Таким чином, говорячи про рекламу, доцільно виділяти два психологічні плани, - внутрішній (різні форми мотивації) і зовнішній (різні форми поведінки, вчинки, дії).

Одночасно з цим до рекламної діяльності слід віднести дії, спрямовані на уподібнення людини значимим для неї іншим людям, тим, хто має вищий статус. В останньому випадку вчинки і покупки людини, її поведінка, зовнішність можуть бути стандартними (як у багатьох), нічим не відрізнятися, але бажання людини досягти успіху, викликати до себе інтерес, сподобатись дозволяють розглядати їх як рекламні.

Видатний спеціаліст у галузі вивчення реклами, професор О.А.Феофанов писав, що найширше в рекламі використовується так званийself-image, «імідж», в якому покупець шукає і знаходить відображення певних рис свого характеру. Такийself-imageповинен, насамперед, підтвердити високу думку покупця про самого себе.

Іншими словами, реклама може здійснюватись в умовах конкуренції чи безвідносно до конкуренції лише з метою сподобатись оточуючим, створити відповідний образ.

У психологічній науці різні характеристики рекламної діяльності людини, особливо ті, які регулюються її оцінювальним компонентом, певною мірою розглянуті у цілому ряді досліджень, що стосуються:

  • «соціального пізнання»;
  • «соціального научіння»;
  • «соціальних репрезентацій»;
  • самопрезентацій;
  • «соціальної фасилітацію»;
  • «соціальних і групових норм»;
  • «конформізу і нонконформізму»;
  • «оцінок і самооцінок»;
  • «самосвідомості» і «Я-концепції»;
  • «само сприймання»;
  • «мотивації досягнення успіху та уникнення невдачі»;
  • «рівня домагань»;
  • «само актуалізації»;
  • «когнітивного дисонансу»;
  • «соціальної перцепції, спльної діяльності, колективної діяльності»;
  • «спілкування, спільної діяльності, колективного суб’єкта діяльності».

В соціокультурних дослідженнях рекламна діяльність виступає як психологічна основа створення нових форм культурного середовища, соціальної міфотворчості, формування системи культурних норм та цінностей. Соціокультурні аспекти рекламної діяльності тісно пов’язані з етичними та естетичними категоріями. Тут психологія, етика та естетика покликані розв’язувати загальне і дуже важливе завдання культурного розвитку мас засобами соціально орієнтованої реклами.

Як масове суспільне явише рекламна діяльність несе в собі величезний культурний потенціал, спроможний при певних умовах позитивно впливати як на окрему людину, так і на суспільство у цілому. При цьому вона відіграє важливу роль не лише в плані розвитку так званої масової культури, але і культури традиційної, класичної. Все залежить від позиції суспільства щодо реклами.

Таким чином,рекламна діяльність в економіці – це засіб заробляння грошей; у психології – це самостійна мета, яку ставлять перед собою лющди і яка досягається під впливом певних мотивів, які виникають у них у зв’язку із соціальними потребами. Зпозиції культури рекламну  діяльність слід розглядати як одне із джерел її розвитку.

3. Системний підхід і психологія рекламної діяльності

- соціальна мода - вибір суб'єктом коштів самореклами або реклами відповідно до най популярніших у значимих для нього суб'єктів цінностей і норм в той чи інший період часу.

4. Методологічні підходи в психології реклами

В даний час в психології реклами розглядаютьсятри методологічних підходи до організації рекламної діяльності: сугестивний, маркетинговий і адвертологічний.            Головне завданнясугестивного підходуМаркетинговий підхід             Адвертологічний підхід. Адвертологія - наукова галузь, що вивчає рекламу як соціально-економічне явище. Адвертологічний підхід повинен вивчати рекламну діяльність з позиції об'єктивних суспільних інтересів і цінностей. Він досліджує людину перш за все як особистість, що володіє правом вибору і почуттям власної гідності, і лише потім як споживача, аналізує прямий і непрямий вплив реклами на людину. Адвертологічний підхід не ставить завдання «вивчати, щоб краще продавати». Він вивчає рекламні комунікації для розуміння їх психологічної природи перш за все в наукових цілях і в цілях подальшого культурного розвитку суспільства. Одне з його основних завдань полягає в тому, щоб в результаті досліджень люди не тільки більше б споживали або краще задовольняли свої потреби, але ще б отримували якусь перспективу особистісного та культурного зростання.

  1. Функції сучасної реклами та її види

Функції реклами:

1) інформаційна- здійснюється з допомогою надання представникам соціуму направленого потоку нової і важливої інформації про товари, послуги, виробників, якісні складові, споживчу вартість, персоналії;

2) економічна - спонукаючи споживача до здійснення спрямованих дій з придбання товарів або користування послугами, реклама формує попит і стимулює збут промислової продукції, тим самим впливаючи не тільки на кількісну, але і на якісну складову споживчого кошика і оборотність вкладених в бізнес фінансових коштів;

3) комунікаційна - будучи частиною маркетингової системи, реклама виходить за рамки вищеназваних функцій, оскільки в процесі супроводу та вивчення рекламної діяльності (анкетування, опитування думок і побажань, аналіз рекламацій по товарах і послугах та ін.) підтримується зворотний зв'язок з ринком і споживачем ;

4) контролююча - вивчаючи результати дослідження громадської думки щодо рекламованого товару і процеси його просування на ринку, реклама дозволяє контролювати створення і закріплення у споживачів стійкої системи споживчих переваг;

5) коригуюча - у разі зміни зовнішніх факторів чи інших об'єктивних непереборних впливів на комерційні процеси в політиці збуту продукції, здатних негативно вплинути на загальну ситуацію, спрямованість рекламної діяльності в разі необхідності різко коригується;

6) керуюча - ця функція стає відмітною ознакою сучасної реклами, оскільки при цій діяльності використовуються власні можливості та способи спрямованого впливу на певні категорії споживачів, активно впливаючи па процеси управління попитом;

7) освітня - рекламна продукція, будучи відображенням всього передового і сучасного в людській спільноті, неминуче навчає людей і дає їм можливість удосконалювати способи свого життя, адаптуючи все нове і не випробуване, тим самим просуваючи прискореними темпами технічний прогрес;

8) спонукальна - успішна реклама повинна не тільки обмежуватися неупередженим характером освіти, апереконливовпливати на вчинки людей, мотивувати їх у намірі і прагненні діяльно просуватися до більш високого рівня свого існування.

Реклама необхідна у випадках: -коли з'являється нова, нікому не відома фірма; -коли пропонується товар, ще невідомий покупцеві; -коли ринок заповнений однотипними товарами і продавцеві треба привернути увагу самедо свого продукту; -коли падає обсяг продажів; -коли продавець планує різке розширення обсягу продажів, "завоювання" нових ринкових територій, залучення нових клієнтів.

Реклама марна трата грошей у випадках: -коли на ринку продажів панує товар-монополіст; -коли товар і так чудово розходиться, інакше кажучи, в умовах дефіциту або ажіотажного попиту; -коли зростання продажів можна стимулювати іншими, нерекламним і, головне, більш дешевими методами; -коли продавець з яких-небудь міркувань не бажає збільшувати обсяг продажів; -коли рекламу  потребує низькодохідна частина населення. 

Види реклами

Як правило, той чи інший вид розглянутої реклами супроводжується визначальним терміном, що вказує на його характерні особливості. Для розуміння принципів такого формування термінології буде корисна наступна класифікація.

Класифікація за цілями

(табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Класифікація рекламиза цілями

Вид реклами

Цілі реклами

Інформативна - переважає на початковому і головному етапі виведення товару па споживчий ринок, коли стоїть завдання створення первинного попиту

- Оповіщення ринку про новий товар абопро незвичайні і нестандартні способи застосування вже раніше існуючого товару;

- Оповіщення ринку про зміну в політиці ціноутворення;

- Пояснення і опис принципів дії товару або надаваних послуг;

Стимулююча реклама

- Роз'яснення та поправка спотворених уявлень чи розсіювання побоювань споживача про пропонований товар;

- Формування сприятливого образу фірми-виробника або продавця

Стверджвальна - переважає на етапі зростання обсягу продажів, "зрілості" рекламованого товару і формування виборчого попиту на нього

- Формування у споживача стійкої переваги щодо певної марки;

- Нематеріальне заохочення до переключення переваг споживача на рекламовану марку товару або надані послуги;

- Зміна сприйняття споживачем властивостей товару в кращу сторону;

- Переконування потенційного споживача, не відкладаючи на "потім", здійснити акт угоди;

- Переконання споживача в необхідності тіснішого довірчого контактуз представниками сторони, що продає (продавці, консультанти, комівояжери та ін.);

- Закріплення обізнаності та знань у таких категорій споживачів, як ранні послідовники і рання більшість

Порівняльна - прагне затвердити переваги однієї марки за рахунок порівняння її з іншою або декількома іншими маркамиу межах даної категорії

- Прагнення домогтися від споживача переважної переваги для свого товару за рахунок порівняння явних чи прихованих характеристик продукції в межах даної категорії;

- Формування у цільової аудиторії стійкого переконання у правильності прийнятого позитивного рішення про покупкуза якісними, іноді прихованими і другорядними характеристиками, розкриваючи їх справжню або уявну значимість

Нагадувальна або підтримуюча - надзвичайно важлива на етапі зрілості товару, застосовується для того, щоб нагадати споживачеві про товар і необхідність його своєчасного придбання

- Нагадування споживачам про те, що товар може їм скоро знадобитися;

- Нагадування споживачам, де можна купити товар;

- Утримання товару в пам'яті споживачів у період міжсезоння;

- Підтримка поінформованості про товар на вищому рівні

Аргументуюча  - один з етапів, що розташовується на перших фазах життєвого циклу рекламованого товару

- Пояснення споживачеві необхідності придбання даного товару;

- Акцентування уваги споживача на ключові якості пропонованої продукції;

- Опосередковане або безпосереднє переконання споживача в істинності рекламної інформації і доказове обгрунтування правильності зробленого споживачем вибору

Благодійна або соціальна - зачіпає життєво важливі для суспільства теми і проблеми з позицій загальноприйнятих цінностей і норм моралі

- Стимулювання пожертвувань, благодійних заходів, некомерційних проектів;

- Привернення уваги людей до суспільно значущих явищ, що зачіпають інтереси більшості людей або всього суспільства в цілому; - Прагнення до зміни поведінкових моделей у суспільстві, при цьому не переслідує економічної вигоди

Інституційна або іміджева - застосовується для підтримки сприятливого образу організації в очах громадської думки

- Формування у оточення враження про стабільну позитивну репутацію компанії;

інформування людей про внесок організації у суспільний добробут шляхом участі її в соціально значущих акціях і проектах

 

6.Психологічні методи і механізми реклами Будь-який тип реклами в ЗМІ друкованої, телевізійній або радіореклами - використовує різноманітні психологічні прийоми, щоб зачепити споживача за живе. Так чи інакше реклама намагається об'єднати уявлення про даний продукт з нашими глибинними і самими основними потребами. У рекламі приховано послання про те, що купівля нового товару не тільки принесе користь і буде приємною: купивши той чи інший продукт, ми самі станемо краще, ніж є насправді. · Інформаційний метод. Деякі види реклами дають нам інформацію про продукт або товар і намагаються вплинути на переконання - складовий елемент наших установок. Така реклама пояснює, для чого призначений товар, і описує його властивості. Для цього типу реклами ідеально підходять газети і журнали. Найчастіше використовується метод звернення абопоради - зберегти гроші або отримати більш якісну послугу або товар.Відчуття того, що ви робите вигідну покупку, - потужний засіб мотивації, коли ви вирішуєте що-небудь купити. Це настільки ефективний метод, що часто випускаються спеціально прайс-листи з завищеними цінами, а в рекламі наводяться ціни значно нижчі. Приємно розчарований покупець, прийшовши в магазин, навіть не дізнається, що товар за значно завищеною ціною ніхто ніколи йому продавати не збирався. · Емоційний метод. Дуже часто реклама впливає на емоційну складову наших установок. Вплив на емоції часто найкращий спосіб вплинути на наші переконання і в кінцевому підсумку на поведінку. Наприклад, багато рекламних кліпів і постерів звернені до нашої любові до друзів, сім'ї, хороших часів і почуттів, з якими вони пов'язані. Реклама звертається до нас і просить: подзвоніть своїм друзям, доведіть їм свою любов, купіть алмази і квіти, і покажіть їм, як ви про них дбаєте, випийте пиво і посидьте з друзями, проведіть час приємно. Товари - речовий доказ турботи й любові до інших людей. Чим тісніше товар пов'язаний з нашими природними позитивними емоціями, тим дієвішою буде реклама. Коли реклама продукту асоціюється з розвагами та забавами - це теж емоційний метод, реклама, таким чином, пробуджує в нас думки і емоції, пов'язані з родиною і відчуттям любові. Цей метод особливо явно видно в рекламі пива, безалкогольних напоїв і товарів для дітей. Коли в кадрі кліпу з'являються відпочиваючі люди, пляж або лижна база, зображується домашня вечірка, все це викликає в пам'яті й уяві людей передчуття або спогад про свято і починає асоціюватися з рекламованою річчю. Так поступово цей продукт із рекламного кліпу робиться інтегральною частиною діяльності і, що ще більш важливо, складовою частиною почуттів з цією діяльністю пов'язаних. Коли ми з друзями дивимося по телебаченню новини спорту, то за звичкою, що виникла в результаті реклами, автоматично купуємо такий продукт, якийніби став невід'ємною частиною перегляду новин. Певні культурні символи в рекламі викликають у глядачів теплі почуття, і ці почуття переносяться на рекламовані товари, як того чекає творець реклами. Хлопчик і його собака, бабуся, яка пече яблучний пиріг, зображення національного прапора,повернення членів сім'ї додому - все це приклади таких символів. Ці символи часто з'являються в рекламі всіх видів. Коли ми об'єднуємо той чи інший продукт з позитивними почуттями, викликаними культурним символом, то викликається цілий ланцюг асоціацій. Навіть назва продукту може вплинути на наші почуття і ставлення до товару, особливо якщо назва - значиме слово в нашій рідніймові.Самий ефективний метод продажів - той, при якому описується, що товар може забезпечити гарний психічний стан людини і задовольнитиїї особистісні потреби.               Найчастіше психологічний метод застосовується, щоб у глядача або читача виникло відчуття власної унікальності чи склалосявідчуття унікальності нової речі.Цікаво, що цей метод особливо характерний для великих корпорацій, які борються з іміджем величезних, безликих і байдужих установ. Патріотичні методи. У рекламі досить поширений заклик до національної гордості. Такі звернення часто попадаються в рекламі в період проведення чотирирічних Олімпійських ігор та розіграшів Кубка Світу. З точки зору реклами, любов до батьківщини іпатріотизм знаходяться на ринку збуту, а не в головному офісі фірми. Часом окремі інтернаціональні події відображаються і в рекламній продукції. Незабаром після вторгнення до Афганістану в кінці 1979 року в США піднялася сильна хвиля антирадянських настроїв. Один зтурецьких виробників горілки почав кампанію «революційної горілки без революції». Але коли націоналізм переходить межу і перетворюється на несмачний шовінізм, комерційно він втрачає сенс. Метод пробудження страху. Ця реклама створює в уяві глядача загрозу і страх перед тим, що може трапитися з людиною, якщо вона не купить даний товар. Наприклад, коли дитина в небезпечній ситуації намагається додзвонитися батькам іїйце не вдається, тому що у неї не було в телефоні «системи очікування дзвінка». Або коли в рекламі комп'ютерів глядача запитують: «Ви ж не хочете, щоб ваша дитина відставала з математики через те, що ви не купилиїйкомп'ютер?». Це тонкий і разом з тим потужний вплив на відчуття страху і провини, які є у кожного батька і матері. Іноді подібний заклик звучить не так витончено, особливо якщо він відноситься до безпеки дітей. Таке звернення до почуттів батьків, гра на їх любові і почутті відповідальності за дітей найбільш часто використовується в рекламі і, мабуть, є найбільш ефективними. Психологічне дослідження переконання показує, що звернення до почуття страху має різні ефекти. Фахівці в галузі соціальноїпсихології та реклами вже давно прийшли до висновку, що потрібен певний оптимальний рівень страху, тоді переконання буде найбільш ефективним. Більше слабке послання не матиме бажаного ефекту. Однак надто агресивна реклама може викликати у людей огиду і включить захисні механізми, тоді послання рекламодавців не дійде до глядача. Звернення до почуття страху в рекламі ефективні, але які саме - це не зовсім ясно. 

Історія становлення, визначення та функції реклами на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Рослини: визначення, історія походження

2. Реферат Сучасна інтелектуальна історія: визначення поняття й суті підходу в дослідженні історії

3. Реферат Приклади застосування функції quadprog (MATLAB) для розв’язання задач квадратичного програмування та функції fmincon (MATLAB) пошуку глобального екстремуму полімодальної функції

4. Реферат Історія і політика. Історія і ідеологія

5. Реферат Функції однієї змінної. Класифікація функцій. Елементарні функції

6. Реферат Нулі функції. Проміжки знакосталості. Зростання і спадання функції

7. Реферат Історія розвитку поглядів на психічну патологію та її лікування. Історія розвитку патопсихології

8. Реферат Види і типи політичної реклами

9. Реферат Соціальне міфотворення як складова сучасної реклами

10. Реферат ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕКЛАМИ (ЦИВІЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ)