Новости

Автореферат диссертации Інтеграція податкової системи України до європейського економічного простору 2000 год

Работа добавлена:






Автореферат диссертации Інтеграція податкової системи України до європейського економічного простору 2000 год на http://mirrorref.ru

Автореферат диссертации Інтеграція податкової системи України до європейського економічного простору 2000 год

Источник: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Л.М. Демиденко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено теоретичні та практичні питання інтеграції податкової системи України до європейського економічного простору. Розкрито економічну суть податків за умов сучасних інтеграційних процесів, що відбуваються в світогосподарських зв'язках, яка полягає в посиленні впливу податків на темпи і пропорції економічного розвитку. Досліджено організаційно-економічні основи гармонізації податкових систем у розвинутих країнах - учасницях Європейського Союзу з метою забезпечення захисту національних економік і добробуту громадян окремих країн від необгрунтованого міждержавного перерозподілу ВВП. Обгрунтовано необхідність розширення бази оподаткування, зниження податкового навантаження, урахування сучасних тенденцій розвитку податкових систем зарубіжних країн. Доведено доцільність збереження єдиної ставки податку на додану вартість та скорочення пільг з одночасним широким застосуванням адресних компенсацій окремим категоріям населення. Сформульовано вихідні позиції щодо трансформації прямого і непрямого оподаткування в Ураїні, визначено її етапи.

Текст работы:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА Шевченка

Демиденко Людмила Миколаївна

УДК 336.2

ІНТЕГРАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ

Спеціальність 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового

обігу та кредиту Київського національного

університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор економічних наук,

професор, Заслужений діяч науки і

техніки України

Василик Остап Дмитрович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри фінансів,

грошового обігу та кредиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

Професор Заслужений діяч науки і техніки України

Федосов Віктор Михайлович,

Київський національний економічний університет,

завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент

Данілов Олександр Дмитрович,

Академія державної податкової служби України,

завідувач кафедри державних фінансів.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний

інститут Міністерства економіки України, відділ

фінансово-бюджетної і податкової політики, м. Київ.

Захист відбудеться “10” жовтня 2000 р. о 14 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.12 Київського

національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90а, ауд. 704.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка,

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10.

Автореферат розісланий “08”вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук                                        Жилiнська О.І

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний розвиток світової економіки спрямований на поглиблення взаємозв’язків на основі інтеграції національних економічних систем для досягнення високого рівня суспільного добробуту. Важливе місце у зазначених процесах відводиться гармонізації податкової політики. Зміст цієї політики постійно модифікується, залежно від нових факторів, що виникають під час інтеграційних процесів, змін соціальної структури суспільства, рівня політичної активності громадян.

В Україні, що здійснила європейський вибір, є необхідність постійно глибоко аналізувати всі явища і процеси, які мають місце в розвитку податкових систем, використання податків як інструменту державного регулювання. для нашої держави дуже важливо враховувати і детально дослідити всі ті тенденції, які мають місце в країнах Європейського Союзу, де накопичено величезний досвід використання податків у забезпеченні стабільності економічного розвитку.

Податкова система України проходить серйозну перевірку часом у тій економічній ситуації, яка склалася сьогодні як у державі, так і за її межами. Головними її недоліками є нерівномірність розподілу податкового навантаження між суб’єктами оподаткування, необгрунтовані ставки податків, постійні зміни в податковому законодавстві, а в кінцевому підсумку, відсутності науково-обгрунтованої концепції доходів держави.

Вимагає наукового обґрунтування питання співвідношення прямих і непрямих податків, упорядкування і приведення у відповідність з пріоритетами соціально-економічного розвитку України системи пільг з податків, забезпечення справедливості оподаткування і рівномірності податкового навантаження.

Актуальність питання посилюється ще й тим, що економіка будь-якої держави знаходиться в постійному взаємозв’язку з економіками інших країн, де особливе місце відводиться системам оподаткування, оскільки вони суттєво впливають на розвиток зовнішньо-економічної діяльності та участі держави в міжнародному поділі праці.

Розробці теоретичних основ оподаткування і принципів побудови податкових систем присвячені роботи видатних науковців минулого Ж.Бодена, Т.Гоббса, Д.Локка, А.Сміта, Д.Рікардо, Л.Штейна, А.Вагнера, К.Вікселя, Д. Мілля, П.Самуельсона, А.Лаффера, В. Лебедєва, І. Озерова та ін.

У наукових колах України дослідженням окремих питань оподатковування і побудови податкових систем присвячені праці вітчизняних вчених економістів: В.Л.Андрущенка, С.А.Буковинського, О.Д.Василика, А.С.Гальчинського, В.М.Геєця, В.І.Грушка, А.І.Даниленка, О.Д.Данілова, М.Я.Дем’яненка, О.Д.Заруби, Б.Є.Кваснюка, Н.І.Костіної, В.І.Кравченка, Ю.П.Лебединського, І.І.Лукінова, Л.І.Нейкової, С.С.Осадця, О.І.Пилипченка, А.М.Поддєрьогіна, Г.О.П’ятаченка, М.І.Савлука, Д.М.Стеченка, І.Г.Ткачук, В.М.Федосова, Д.М.Черваньова, В.В.Шокуна, С.І.Юрія та інших.

Разом з тим повністю відсутні роботи щодо порівняльних характеристик податкової системи України з податковими системами країн Євросоюзу, тим більше майже не досліджені питання напрямків інтеграції податкової системи України до європейського економічного простору.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка по виконанню комплексної теми ДКНТ України “Принципи побудови бюджетної системи України”, шифр 08.05.0 /033А-95/, яка виконувалася на кафедрі фінансів, грошового обігу та кредиту економічного факультету.

Мета і завдання дослідження. На основі аналізу діючих податкових систем України й окремих країн Західної Європи, визначити основні заходи вдосконалення податкової системи України щодо інтеграції до Європейського Співтовариства, а саме:

дослідити еволюції податкових систем європейських країн і виявити принципи їх реформування відповідно до умов економічно-соціального розвитку;

визначити сучасний стан оподаткування в окремих країнах - учасницях ЄС і тенденції їх подальшого реформування;

дослідити податкову систему України і здійснити порівняльний аналіз із окремими податковими системами країн-учасниць Європейського Співтовариства;

сформулювати основні підходи до напрямків гармонізації податкової системи України з урахуванням досвіду ЄС;

визначити основні етапи реформування податкової системи та її наближення до умов Європейського Співтовариства;

розробити рекомендації для формування оптимальної структури податкової системи України відповідно до структур податкових систем країн учасниць ЄС з урахуванням стану економіки України і напрямків її ринкової трансформації;

обґрунтувати основні положення реформування прямих і непрямих податків відповідно до умов і стану розвитку економіки України.

Предметом дослідження є податкова система України і податкові системи європейських країн – учасниць ЄС.

Об’єктом дослідження є системи оподаткування як інструмент впливу на соціально-економічний розвиток держави; а також інтеграційні процеси в податкових системах країн-учасниць Європейського Союзу.

Інформаційною базою дослідження є відповідні законодавчі та нормативні документи, офіційні статистичні матеріали, літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації дістало подальший розвиток дослідження теоретичних основ і тенденцій розвитку податкових систем України і країн-учасниць ЄС;

вперше визначено роль податків як регулятора інтеграційних процесів, що відбуваються в світогосподарських зв’язках, яка полягає в посиленні впливу податків на темпи і пропорції економічного розвитку;

розкрито організаційно-економічні основи гармонізації податкових систем у розвинутих країнах - учасницях ЄС, а саме: координація національних податкових політик, наближення рівня оподаткування, уніфікація бази оподаткування, переліку основних податків і пільг;

сформульовано основні тенденції розвитку податкових систем зарубіжних країн, які знайшли своє відображення в зниженні ставок податків, їх диференціації в напрямку пропорційного оподаткування, показані основні етапи інтеграції податкових систем, їх вплив на створення спільного економічного простору;

обґрунтовано необхідність при удосконаленні податкового законодавства враховувати сучасні тенденції розвитку податкових систем європейських країн: так, при вдосконаленні непрямого оподаткування обґрунтовано доцільність збереження єдиної ставки податку на додану вартість та скорочення пільг з одночасним більш широким застосуванням адресних компенсацій окремим категоріям населення. Щодо прямого оподаткування – то його трансформація повинна здійснюватися в напрямку зниження верхньої межі оподаткування фізичних осіб відповідно до базової ставки оподаткування господарських структур;

розроблено пропозиції щодо напрямів трансформації прямих і непрямих податків до стандартів і вимог ЄС, що повинно втілитися через зміну методів оподаткування фізичних і юридичних осіб.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертації полягає в тому, що низка розроблених пропозицій і методичні рекомендації впроваджено в практику роботи Міністерства фінансів України при розробці напрямів гармонізації податкової системи України відповідно до вимог ЄС. Окремі положення і висновки дисертаційної роботи використовуються при викладанні курсів “Теорія фінансів”, “Податки і податкова політика”, “Оподаткування підприємств” на кафедрі фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Особистий внесок здобувача:

уточнено економічну суть податків в умовах сучасних інтеграційних процесів, яка полягає в перерозподілі ВВП і їх використанні для локалізації економічних диспропорцій, зумовлених ринком, як механізму створення спільного економічного простору;

досліджено податкову систему України і обґрунтовано необхідність її гармонізації з умовами оподаткування в країнах-учасницях Європейського Співтовариства;

доведено необхідність удосконалення податкової системи України щодо посилення її еластичності і можливості швидкої адаптації до зміни кон’юнктури ринкових умов і запобігання впливу кризових явищ;

обґрунтовано необхідність і об’єктивність інтеграції податкової системи України до європейського економічного простору, визначено її етапи;

сформульовано вихідні позиції щодо трансформації прямого і непрямого оподаткування в Україні.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки і результати дисертаційного дослідження оприлюднені на засіданнях кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту та методологічному семінарі аспірантів Київського національного університету імені Тараса Шевченка; науково-практичній конференції “Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України”, що відбулася в жовтні 1999 року в м. Ірпінь Київської області, а також на Другій міжнародній конференції “Наука і освіта ’99.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 робіт загальним обсягом 2 друкованих аркуша.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації 180 сторінок, в тому числі 12 таблиць, 2 рисунки, 7 додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

Вирішення основних завдань дисертаційної роботи, визначених її метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах.

У першому розділі “Податки в економічній системі держави” розкрито теоретичні основи оподаткування, становлення і розвиток системи оподаткування України на предмет інтеграції до ЄС.

Податкові системи країн з ринковою економікою носять відображення конкретного економічного середовища, а також низку національних особливостей, що склалися в даних країнах протягом певного історичного розвитку. Тому дані системи суттєво відрізняються одна від одної за складом і структурою податків, способом стягнення, ставками, фіскальними повноваженнями різних рівнів влади та іншими елементами податку, проте можна виявити дві головні загальні риси: постійний пошук шляхів збільшення доходів держави; побудова податкової системи на засадах суспільної згоди між громадянами –платниками податків і державою щодо прийнятих в економічній теорії принципів про рівність, справедливість та ефективність оподаткування.

Ні один з означених підходів не є задовільним або таким, що легко здійснюється на практиці, кожен має свої переваги і недоліки, і, як правило, кожна податкова система поєднує елементи цих підходів.

Принципи побудови податкових систем взагалі залежать від прихильності уряду до тієї чи іншої концепції в економічній теорії, але вони носять загальний характер, хоча і мають у різних країнах відмінні риси, пов’язані з різним трактуванням окремих понять і положень та національними особливостями.

На основі проведеного аналізу європейської економічної думки і господарської практики у сфері оподаткування найбільш цінними для України могли б бути наступні положення:

- податки не повинні стримувати підприємницьку діяльність та інвестиційну активність;

- податкова система повинна бути стабільною – тоді вона стає сприятливою для ведення господарської діяльності, стабільність податків означає відносну незмінність протягом певної кількості років основних принципів оподаткування, складу податкової системи, найбільш значимих податків і ставок, а також основних пільг і санкцій;

- економічна обґрунтованість внесення змін до податкової системи;

- обов’язковість сплати податків суб’єктами господарювання, рівність між платниками податків, недопущення проявів податкової дискримінації;

- рівнозначність та пропорційність, соціальна справедливість, рівномірність сплати, компетенція, єдиний підхід, доступність.

Податкова система України на сьогоднішній день не має під собою науково-розвиненого економічного підґрунтя. Проте за роки незалежності нашої держави створені всі ознаки цивілізованої податкової системи: потужна податкова адміністрація, система податкових ставок, яка за загальними ознаками відповідає міжнародній практиці, сформована законодавча база оподаткування. Структура податкової системи україни зображена на рис.1. При створенні податкових законів переважає очікування швидкого економічного ефекту через виконання податками своєї фіскальної функції, ігноруючи необхідність координації дій у сфері оподаткування з економічною політикою держави в цілому.

Розглянувши податкову систему в Україні у розрізі часу, можна зробити висновки стосовно певних досягнень в оподаткуванні малого бізнесу та механізму дії основних податків. Існує ще немало недоліків, але побудована основа податкової системи, яка вже довела свою життєздатність. З іншого боку, постійний процес удосконалення механізму оподаткування повинен відбуватися саме за умов відповідності основним принципам оподаткування, закріплення складу податкової системи, найбільш важливих ставок податків.

У другому розділі “Гармонізація податкових систем країн-учасниць Євросоюзу” розглядається широке коло проблем, пов’язаних із створенням і стрімким розгортанням інтеграційних об’єднань у Західній Європі. Дані процеси зумовлені факторами, що пов’язані з об’єктивними потребами розвитку виробництва, торгівлі, сфери послуг, соціальної інфраструктури. Внутрішні з’єднуючі сили, доцентрові тенденції інтеграційних процесів в Європі протягом 50-х – 90 –х років переважали дезінтегруючі фактори, які мали місце при передачі суверенних прав наднаціональним органам.

Специфічна риса інтеграції – регіональний характер, вона має тенденцію розвиватися в тих регіонах, де є необхідні економічні і політичні передумови, і об’єднує переважно сусідні, територіально близькі країни, на відміну від  міжнародного співробітництва в інших його проявах, яке може бути між різними країнами чи регіонами.

Інтеграція може виникати між подібними, однорідними за соціально-економічним змістом державами, або між країнами, які мають визначені спільні соціально-політичні інтереси і цілі. Питання інтеграції вчені провідних економічних шкіл розглядали з різних підходів. Так представники неоліберального напрямку визначали інтеграцію як усунення перешкод на шляху вільної гри ринкових сил. Неокейнсіанці вбачали під інтеграцією процес розробки державами спільної економічної політики і переходу до наднаціональної, наддержавної влади. Проте в середині 70 – х років дійшли думки, що інтеграція – складне явище, яке охоплює й інтегруючу дію ринкових сил, і поступовий процес узгодження економічної політики урядами країн-учасниць.

У процесі соціально-політичної, економічної інтеграції європейських країн виникла потреба в інтеграції їх податкових систем відповідно до вимог спільного ринку, що забезпечувалося гармонізацією оподаткування. Гармонізація розпочалася не як адміністративна дія, а як об’єктивний процес глобалізації світової економіки, який вимагає ефективного використання ресурсів, збільшення ринків збуту, подальшого розвитку науки і технології.

Необхідно зважити на те, що найбільшою перешкодою в економічній інтеграції була наявність національних митних систем. Першим кроком у напрямку інтеграції європейських країн було створення митного союзу, яке започаткувало побудову Європейського економічного співтовариства. Обов'язковими умовами такого союзу є відміна мита і кількісних обмежень у взаємній торгівлі країн-учасниць, встановлення єдиного митного тарифу, проведення спільної торгової політики відносно третіх країн. Досягнення цих цілей необхідно для забезпечення сприятливих умов розвитку національної промисловості. З одного боку, вона має можливість виробляти продукцію в розрахунку на більший за розміром ринок інтеграційного угрупування, з іншого - отримує захист від конкурентів з третіх країн.

Протягом 1950-1957 рр. питома вага товарних позицій, для яких не застосовувалося імпортне контингентування у взаємних стосунках ЄЕС, виросла від 58% до 89%. До моменту ратифікації Римського договору митні збори, що були більші ніж 15%, охоплювали 2% - груп товарної номенклатури ФРН, 23% - країн Бенілюксу, 61% - Франції, 64% - Італії.

В Римському договорі 1957 року, в якому було проголошено про створення Асамблеї - Європейського парламенту і передбачено 8-річній період усунення мита і контингентування у внутрішньорегіональній торгівлі та закріплено жорсткий механізм реалізації наміченого.

Ефективність проведених заходів забезпечувалася двома факторами. Разом з відміною мита і контингентування проходило вирівнювання внутрішніх та експортних цін країн-учасниць при загальній тенденції до лібералізації всіх видів цін. Реальними суб'єктами господарчих зв'язків на створеному великому ринку були незалежні приватні виробники, які діяли в умовах розвиненої національної ринкової інфраструктури.

Єдиний митний тариф, за яким побудована митна система ЄС, визначає однакові норми і правила оцінки митної вартості товару, встановлення країни походження товару, режимів ввозу і вивозу. Єдиний митний тариф (ЄМТ) включає адвалорні і специфічні ставки мита, а також автономні і договірні (конвенційні), при цьому автономні ставки висвітлюють початковий рівень ставок, погоджений учасниками ЄС при формуванні ЄМТ. Договірні (конвенційні) митні збори виникли внаслідок переговорів між країнами учасницями ЄС та їх партнерами. Крім зазначених, можуть застосовуватися додаткові антидемпінгові митна, якщо експортна ціна при поставках у країни співтовариства нижча ніж “нормальна” вартість відповідного товару. Під час проведення антидемпінгових процедур в ЄС, в першу чергу, встановлюють “нормальну” вартість і “нормальну” ціну товару. Під нормальною ціною товару в ЄС розуміється ціна, за якою аналогічний товар реалізується на внутрішньому ринку країн імпортерів чи на внутрішньому ринку в третіх країнах.

Досвід інтеграційних процесів в Європі свідчить, що найбільш актуальним є завдання гармонізації податкових систем. Гармонізація, яка охоплює питання координації національних податкових політик, наближення рівня оподаткування, унифікації бази оподаткування, переліку основних податків та податкових пільг.

На сьогодні в Європейському Союзі в напрямку практичного застосування податкової гармонізації досягнуто найбільших успіхів. Це пов’язано, насамперед, з тим, що була своєчасно розроблена і науково обґрунтована концепція податкової гармонізації, що враховувала потреби економічного розвитку європейських країн.

Гармонізація податків в ЄС є високо чутливою політичною зоною. Податкова суверенність - основоположна фундаментальна складова національного суверенітету. Одне з найвагоміших прав національного парламенту є право голосу на введення податків. Європейський парламент не може, поки що, розглядатися як суттєва заміна національному демократичному парламентському контролю. оподаткування є найбільш важливим інструментом національної економічної і соціальної політики. З його допомогою перерозподіляється прибуток, заохочуються інвестиції чи заощадження, стримується споживання і використання окремих товарів та ін. Оскільки податкова політика кожною країною провадиться відповідно до пріоритетів розвитку національних економік, в ЄС відмовились від побудови окремої податкової системи, адаптуючи законодавство кожної країни-учасниці з метою підпорядкувати національні податкові системи спільним завданням загальноєвропейської інтеграції.

Гармонізація оподаткування компаній має на меті створити для всіх суб’єктів господарювання в ЄС рівні умови функціонування, вільний доступ на внутрішній інтегрований ринок ЄС, активніше залучати іноземний капітал до участі в створенні дочірніх компаній та філій транснаціональних корпорацій. Протягом 1980-х - 90-х років під впливом ідей економіки пропозицій у більшості країн Європейського Союзу були знижені граничні ставки податку на прибуток корпорацій, що на сьогоднішній день складає в середньому по ЄС 36,46 %.

Аналіз методичних і наукових розробок, які здійснені вченими в європейських країнах, дає підстави зробити висновки про те, що податкова гармонізація в ЄС зосереджена на таких заходах: створення рівних можливостей для суб’єктів господарювання шляхом усунення податкових кордонів та приведення у відповідність методів обрахування і стягнення податків у всіх країнах співтовариства.

Основними завданнями гармонізації непрямих податків в ЄС є усунення фіскальних кордонів всередині Співтовариства і наближення ставок ПДВ. До 1997 року пропонувалось відмовитись від ПДВ при експортно-імпортних операціях в межах ЄС, ліквідувати диспропорції в податкових ставках і введення клірингу по ПДВ.

З метою наблизити ставки ПДВ, з січня 1993 року в ЄС була введена стандартна ставка не нижче 15%. Крім того, окремі країни застосовують для окремих товарів знижену і підвищену ставки. Експорт з ЄС у треті країни і експорт у межах ЄС здійснюється без нарахування ПДВ. Для подальшого розвитку інтеграційних процесів, спеціалізації кожної країни в конкретній галузі економіки, пропонується ввести систему клірингу по ПДВ для країн - учасниць ЄС. Кліринг повинен відшкодувати збитки країн-екпортерів, які при експортно-імпортних операціях несуть відповідні бюджетні втрати, оскільки експорт звільнений від ПДВ, за рахунок надлишків доходів країн-імпортерів. Кожна країна повинна вести облік по сплаті ПДВ за всіма своїми експортно-імпортними операціями, а надлишок надходжень від ПДВ згідно системі клірингу підлягає перерозподілу між країнами- учасницями Співтовариства, що отримали від’ємне сальдо ПДВ по зовнішньо-економічним операціям. Повернення проводиться щомісяця через центральний рахунок ЄС по ПДВ.

Висока податкова культура громадян створює умови для підвищення ролі прямих податків, що, як відомо, відповідає принципу справедливості оподаткування. Якщо в західних країнах декларування стало невід’ємною складовою громадянського менталітету, і приховування податків засуджується суспільною громадськістю, то в країнах з перехідною економікою ухилення від оподаткування вважається як одне з “правил гри”.

Інтеграція податкової системи до європейського економічного простору вимагає стабільного фінансового стану національної економіки і високого рівня економічного розвитку, тому при нестабільній економічній ситуації, спаді виробництва, недостатньо обґрунтованій системі оподаткування говорити про інтеграцію ще дуже рано.

Україна тривалий час знаходиться в стані економічної кризи, яка характеризується постійним значним спадом виробництва валового внутрішнього продукту, стрімким зростанням внутрішнього і зовнішнього боргу, збільшенням заборгованості держави по соціальним виплатам і заробітній платі в економіці. Досі, не зважаючи на всі зусилля НБУ щодо регулювання грошово-кредитної політики не вдається приборкати інфляцію до меж, які б сприяли виходу економіки України з кризи. Всі ці явища негативно впливають на стан внутрішнього ринку України і підривають конкурентноздатність українських товарів на світовому ринку.

Однією з вимог для асоційованих країн є забезпечення сумісності чинного і майбутнього законодавства з правом ЄС, зокрема, з митним, банківським законодавством, правом, яке регулює діяльність компаній, фінансову звітність, податки, інтелектуальну власність, техніку безпеки, фінансові послуги, правила конкуренції, охорону здоров’я та життя людини, захист тварин і рослин та ін.

Основою стосунків України з Європейським Союзом є Угода про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС (УПС), підписана 14 червня 1994 року в Люксембурзі і ратифікована 10 листопада 1994 року Верховною Радою України. Після тривалого процесу ратифікації всіма країнами ЄС і Україною Угода набула чинності 1 березня 1998 року.

Бажання України стати повноправним членом ЄС вперше була проголошено у січні 1996 року на засіданні Ради Європи у Страсбурзі. Європейський вибір України зумовлений усвідомленням інтеграції до ЄС як фактора сприяння державній незалежності, безпеці, політичній стабільності, економічному розвитку, соціальній злагоді, інтелектуальному прогресу, духовному збагаченню українського народу. Важливу роль займає питання існування консенсусу в українському суспільстві стосовно інтеграції України до Європейського Союзу.

Проте, з огляду на суттєву різницю у внутрішньому стані країн-членів ЄС та України, на значну невідповідність національної економіки за багатьма показниками вимогам ЄС повноправне членство у найближчі роки фактично неможливе. Тому стратегічною зовнішньополітичною метою України є отримання спочатку статусу асоційованого члена ЄС, що відповідає взаємним інтересам і є цілком реалістичним. Вимагає вирішення найближчим часом питання усунення фіскальних перепон на шляху до спільного ринку, таких, як митні тарифи на пересування товарів, послуг, доходів чи капіталу через кордон, різні податкові режими для внутрішніх (національних) та імпортних товарів і послуг, важливі відмінності між національними податковими законодавствами, подвійне оподаткування прибутку іноземного походження, різні податкові режими для резидентів та нерезидентів.

Такі відмінності, які однаково впливають на торгівлю та інвестиції, призводять до розмежування ринку за національними кордонами. Таким чином, визначна ступінь податкової гармонізації між країнами - учасницями є необхідною обов'язковою умовою для створення та належного функціонування спільного ринку. Головне місце повинна займати розробка конкретних заходів організаційного, політичного і економічного характеру, якими передбачити основні кроки перетворень в Україні, які б відповідали вимогам ЄС щодо набуття спочатку асоційованого, а потім і повного членства нашої держави в Європейському Союзі.

Гармонізація податкової системи України відповідно до вимог ЄС є обов’язковим, проте найбільш складним і трудомістким завданням, оскільки у податковій системі України спостерігаються як елементи податкових систем періоду існування соціалістичної системи, так і певні риси, що притаманні країнам з ринковою економікою. тому у дисертаційному досліджені обґрунтовано доцільність провести певну відносну гармонізацію, як перший етап наближення податкової системи до вимог ЄС. Разом з тим повна гармонізація практично не можлива, як свідчить досвід країн ЄС подібне не складає проблему. значні відмінності в обчисленні і справлянні податків у країнах ЄС не доцільні, в першу чергу, з економічної точки зору, оскільки через податки здійснюється перерозподіл ВВП між країнами–учасницями. У дисертації здійснено порівняльну характеристику структури податкових систем країн ЄС і України, що відображено в табл.1.

Оскільки відмінності в оподаткуванні не сприяють досягненню стабільного економічного розвитку, а зумовлюють певні конфлікти, то для країн Східної Європи, що зацікавлені в інтеграції, на першому етапі слід вести мову про досягнення єдиних умов оподаткування по основних податках, які стоять на шляху вільного пересування товарів і послуг, капіталу, робочої сили. Для України це може бути податок на додану вартість, мито, акциз, прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств, податки які складають основу податкових надходжень до бюджету.

Аналіз досвіду європейських країн дозволив обгрунтувати, що інтеграційні процеси в економіці беруть свій початок зі створення найбільш сприятливих умов для торгівлі окремими товарами. Податкова інтеграція розпочинається саме з інтеграційних процесів у митній політиці. Даний напрямок можна вважати правильним, оскільки, приведення у відповідність митних платежів є вихідним моментом гармонізації податкових систем загалом. Оскільки, саме мито першим стоїть на заваді економічній інтеграції, тоді як більшість інших податків регулюють внутрішні процеси споживання і нагромадження.

Доведено, що необхідним є зміщення акцентів реформування податкової системи України відповідно до норм і принципів ЄС. Вихідною метою реформування має бути створення сприятливих умов для розвитку національного виробництва, підвищення його ефективності та якості.

Стратегія інтеграції податкової системи України до умов ЄС передбачає приєднання України до Угод ГАТТ/СОТ і є головним принциповим орієнтиром для впровадження відповідної митної політики. Проте процес взаємодії України з світовою співдружністю шляхом підписання угоди із СОТ потребує всебічного аналізу реального рівня економічного і науково-технічного розвитку країни, конкурентоспроможності економіки в цілому і її окремих галузей та товарних позицій для зменшення можливих негативних наслідків цього процесу.

особливості сучасного внутрішнього і зовнішнього середовища економіки України та її політичного устрою роблять неможливим пряме перенесення на національні умови тих торговельно-економічних механізмів, які сконструйовані в інших країнах відповідно до їх умов та місця в світовому господарстві. Однак принципи розробки даних механізмів, особливо узгодження на багатосторонній міжнародній основі, і норми, що сформувалися на такій основі, мають бути прийняті до уваги при розвитку й оновленні податкової політики в Україні та механізму її реалізації. Потрібно враховувати досвід і країн Східної Європи. Аналізуючи досвід Польщі (1967 р.), Румунії (1971 р.), Угорщини (1973 р.), що приєдналися до ГАТТ без достатньо обміркованої позиції і були вимушені взяти на себе, як з'ясувалося в подальшому, нездійсненні обов'язки щодо імпорту західних товарів. Тепер вони намагаються переглянути угоди про своє членство в ГАТТ. Тому при узгодженні митної політики варто враховувати інтереси власних товаровиробників з метою розширення ринку збуту товарів українського походження та обмірковано організувати роботу по розробці спільної діяльності країн-учасниць економічного простору.

Оскільки податкові системи розвинутих європейських країн зорієнтовані на оподаткування доходів громадян і ця тенденція має незворотній напрямок, очевидним для України є приділення особливої уваги такому виду оподаткування. І головним моментом, про що свідчить європейський досвід, повинна бути сплата податків з тієї частки доходів платників, які залишаються після забезпечення основних життєвих потреб робітника та його сім’ї. Тому потрібно переглянути неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на сьогодні не відповідає потребам платників.

Фіскальна політика дозволяє вирішувати завдання стратегічного характеру: встановлення оптимального співвідношення між прямими і непрямими податками, персоналізація податку залежно від платоспроможності платника. Таким стратегічним інструментом можна назвати перехід до спільного оподаткування доходу сім'ї, як бази оподаткування.

Впровадження податків чи зміни в податкових системах європейських країн супроводжуються широкою агітаційною компанією щодо переваг і важливості тих чи інших кроків у сфері оподаткування. До цієї роботи поряд з державними податковими органами залучаються також і приватні фірми. Така практика у нашій країні не застосовується, і більшість населення сприймає введення податків негативно. А в окремих країнах ЄС прийняття тих чи інших податкових законів можливе лише після отримання згоди населення шляхом референдуму. Розширення демократичних засад в подальшому позитивно впливатиме на весь податковий процес. Подібні форми вкрай необхідні і для України.

Відмічено, що в західних країнах не обмежуються періодичними масштабними пониженнями податкових ставок, а також використовують цілий арсенал важелів, що сприяють економічному розвитку. Серед них - відповідне співвідношення прямих та непрямих податків, оскільки кожна з цих груп, окрім вирішення загальних фіскальних завдань, виконує свою, притаманну лише їй регулюючу функцію. Пріоритет виробництва перед інтересами бюджету - це той принцип, що відображає відмінність та пояснює неефективність національного оподаткування від оподаткування в розвинутих зарубіжних країнах.

Висновки

На основі проведеного дисертаційного дослідження сформульовано наступні висновки:

Побудова незалежної правової, демократичної держави та соціально-орієнтованої економіки в Україні повинна передбачати поступову гармонізацію податкової системи України з податковими системами країн-членів ЄС.

Головною умовою побудови податкової системи на принципах, що знайшли своє відображення в податкових системах країн ЄС, повинно бути досягнення суспільної згоди між платниками податків і державою, а в кінцевому результаті - рівності в оподаткуванні, справедливості та ефективності податкової системи. Причому справедливість оподаткування вимірюється вигодами, які платники отримують від держави через витрати з державного бюджету.

Стабільність податкової системи повинна знаходити своє відображення в незмінності протягом певної кількості років основних принципів оподаткування, складу податкової системи, найбільш значимих податків і ставок, а також основних пільг і санкцій, економічна обгрунтованість внесення змін до податкової системи.

Податкові реформи, які пройшли у 80-х роках майже у всіх країнах - учасницях Європейського Співтовариства мали такі характерні риси, як загальне зниження податкових ставок, розширення бази оподаткування, уніфікацію ставок податків, скорочення податкових пільг, застосування більш жорстких санкцій за несплату податків, включаючи кримінальну відповідальність. Зниження податкового навантаження в країнах ЄС, в першу чергу, залежало від можливості скорочення видаткової частини бюджетів і пов’язувалось із зростанням обсягів виробництва.

Важливою характеристикою сучасних податкових систем європейських країн є їх структура, яка характеризується співвідношенням прямих та непрямих податків. Таке співвідношення має певні особливості, які історично склались в процесі еволюції податкових систем в залежності від життєвого рівня переважної частини населення; досконалості механізму стягнення податків, його здатності звести до мінімуму ухилення від оподаткування; рівня податкової культури; орієнтації західних суспільств до соціального компромісу.

У податкових системах європейських країн найбільшого поширення набули серед прямих податків - податок на доходи фізичних осіб і прибуток корпорацій, серед непрямих – ПДВ, які забезпечують сталі надходження до бюджетів країн-учасниць ЄС. Відмічено розповсюдження податку на додану вартість, і, як наслідок, збільшення акцизних надходжень до бюджетів і більш рівномірного їх розподілу між регіонами.

У країнах ЄС податки активно використовуються як інструмент державного регулювання соціально-економічних процесів у державі. Сучасне оподаткування в європейських країнах є помірним, основним завданням якого є поєднання двох цілей: створення сприятливого податкового клімату для господарської діяльності, визначаючи верхню межу оподаткування й ефективне розв’язання соціальних проблем, що визначає нижню межу оподаткування.

Концепція економічного розвитку Україні передбачає європейську інтеграцію і вдосконалення податкової системи України має відбуватися у напрямку наближення до умов оподаткування в країнах ЄС. Що зумовлює необхідність здійснення наступних основних напрямів її подальшої трансформації: для митної політики поряд із завданням захисту внутрішнього ринку потрібна загальна гармонізація середніх ставок мита, виходячи з наявного рівня цін і середніх рівнів прибутку від зовнішньо-економічних операцій. В частині прямого і непрямого оподаткування необхідними є заходи щодо уніфікації ставок податків, розширення податкової бази за рахунок доходів, які на сьогодні виведені за межі оподаткування, як-то окремі види доходів і соціальні виплати.

Особливої уваги вимагає перегляд великої кількості пільг по податках, які забезпечують необгрунтований перерозподіл доходів між підприємствами і населенням, деформують вартісні пропорції в галузях економіки, порушують рівність умов у конкурентному середовищі. За розрахунками ліквідація пільг тільки по ПДВ дозволила би знизити ставку з 20% до 10%, що сприяло б значному скороченню тіньової економіки, і загалом збільшенню доходів бюджету більш ніж на 2 млрд. гривен.

Важливою умовою стабілізації податкової системи, стосовно забезпечення її незмінності і передбачуваності, могло б стати прийняття Податкового кодексу, що сьогодні є вагомим стабілізуючим фактором у більшості розвинутих європейських країнах.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Автореферат диссертации Інтеграція податкової системи України до європейського економічного простору 2000 год на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Загальна характеристика податкової системи України

2. Реферат Стратегія та сучасні тенденції розвитку університетської освіти України в контексті Європейського простору вищої освіти

3. Реферат Європейська інтеграція і глобалізація економічного розвитку

4. Реферат Ефективність податкової системи

5. Реферат Проблеми, принципи й напрямки формування стратегій економічного розвитку України

6. Реферат ПОНЯТТЯ «ФІНАНСОВА ПОСЛУГА» ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

7. Реферат Процес структурних трансформацій економічної системи України

8. Реферат Формування стійкої системи продовольчої безпеки України

9. Реферат Поняття судової системи України. Конституційні принципи правосуддя

10. Реферат МОЖЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ ДОВІРИ ДО БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ