Новости

ПРОБЛЕМА АМЕРИКАНСЬКОГО ВПЛИВУ НА КАНАДСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР: ДОСВІД ПОДОЛАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Работа добавлена:






ПРОБЛЕМА АМЕРИКАНСЬКОГО ВПЛИВУ НА КАНАДСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР: ДОСВІД ПОДОЛАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ на http://mirrorref.ru

МаринаБессонова

Кандидат історичних наук,доцент,старший науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України».

ПРОБЛЕМА АМЕРИКАНСЬКОГО ВПЛИВУ НА КАНАДСЬКИЙ

КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР:

ДОСВІД ПОДОЛАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Стаття присвячена визначенню основних проявів американського впливу на культурний простір Канади в умовах глобалізації.У статті виокремлені основні проблеми,викликані «тиском»СШАна канадський культурний простір та спроби Канади подолати це.Серед основних форм державної політики у цьому контексті можна назвати державне регулювання сфери мовлення,розробку відповідного законодавства,підтримку національної культури та культурних індустрій,створення спеціалізованих інститутів,Відзначено провіднурольу захисті національної культури системи підтримки «канадського контенту».

Ключові слова:Канада,США,культурний простір,американський вплив

Визначальною рисою сучасного світу стала інтенсифікація спілкування між окремими народами завдяки таким процесам як глобалізація,зростання мобільності населення,демократизація внутрішнього та міжнародного життя та «інтернетизація».Умови для обміну інформацією та думками між представниками різних культур і народів стають дедалі доступнішими,що значно полегшує міжкультурне спілкування.При цьому,якщо головною проблемою у міжнародній комунікації є різні мови,то у представників близьких за мовою,культурою,походженням,релігією та традиціями суспільств,як правило,комунікація відбувається без особливих перешкод та проблем «труднощів перекладу».З іншого боку,географічна,історична,культурна та релігійна близькість можуть спровокувати збільшення впливу однієї культури над іншою та створити умовидляїї «поглинання».Приклад такої ситуації демонструють канадсько-американські відносини,вивчення

досвіду яких у культурній сфері є важливою і для трансформації українсько-російських взаємин.

Саме тому дослідження канадської державної політики у сфері культури у контексті запобігання та подолання американського впливу є актуальним у науковому та практичному вимірах.Це пов’язано з тим,що означена проблематика становить велику значущість для України,бо можна виявити та використати певні аналогії для практики українсько-російських взаємовідносин.

Метою даної публікації є спроба виявити найбільш актуальні проблеми,пов’язані із небезпекою американського впливу на канадський культурний простір.Об’єктом дослідження виступає канадська державна політика у сфері захисту культури,предметом дослідження є історичні приклади втілення цієї політики упродовж ХХ-на початку ХХІ ст.із виокремленням нових викликів,які відчуває на собі культурний простір Канади в епоху глобалізації.

Перш,ніж розкривати поставлені дослідницькі завдання,треба відзначити тойфакт,що у вітчизняній історичній науці певні напрацювання з цієїпроблематикивже існують.У першу чергу варто згадати публікації О.Кузьмука [5;6],Н.Осташ [7].Однак,і у роботах деяких інших авторів,які досліджували різні прояви канадсько-американських взаємин [1;2;3],

опосередковано висвітлено питання американського впливу на Канаду,політику захисту канадського культурного простору.Тому запропонована публікація є своєрідним продовженням означених робіт.

Взаємовідносини Канади таСШАу своїй історії мали як позитивні,так і негативні сторони.З одного боку,певна подібність створила умови для налагодження тісної співпраці між Канадою таСШАу політичній,економічній,військовій,безпековій,фінансовій,екологічній,науковій сферах.Свідченням цього стало укладанняугод простворення зон вільної торгівлі зСША1989р.),та згодом і зСШАта Мексикою (з1995р.).Означені угоди сприяли

пожвавленню співробітництва між двома сусідніми країнами та вплинули на інтенсифікацію контактів між двома суспільствами.

Поглиблення регіональної інтеграції у Північній Америці активізувало й іншу сторону.Подібність та географічна близькість між канадським та американським суспільствами,відсутність значних відмінностей у релігії,культурі,мові не створювали видимих перепон для подальшого пожвавлення взаємодії між Канадою та США як на офіційному,так й індивідуальному рівнях.Саме поняття «кордон»в інформаційному та культурному вимірах починало зникати,бо в умовах глобалізації,завдяки таким засобам масової комунікації як Інтернет,доступ до всього різноманіття інформації про ту чи іншу країну є відкритим.Для канадської сторони у контексті канадсько-американських відносин це створило небезпеку «злиття»та «поглинання»канадського суспільства американським.Саме тому,в умовах,коли обсяги обміну інформацією значно зростають,Канада намагається захистити свій культурний та інформаційний простір,створюючи своєрідні нові «кордони».Спробуємо розглянути це детальніше.

Як відомо,своєрідна упередженість Канади проти США сформувалася ще за часів Американської революції,коли обидві країни були британськими колоніями,але перша залишилася лояльною до метрополії та еволюційним шляхом здобула незалежність,у той час як інша виборола її революційним шляхом.

Головною сферою контактів між Канадою та США довгий час була торгівля.Перша спроба забезпечити вигідні умови для транскордонного співробітництва та власне торгівлі була втілена у так званій Канадсько-американській угоді про взаємність1854р. (угода Мелвіна-Мерсі),яка була оформлена як угода між Великою Британією та Сполученими Штатами.Вона була укладена на термін10років,передбачала можливе продовження,однак,під час подій Громадянської війни у США припинила свою дію.Завдяки цій угоді торгівельний обсяг між Канадою (на той момент-

північноамериканськими колоніями Британії)таСШАзбільшився вдвічі,що мало важливе та позитивне значення для канадського бізнесу.

Після1876р.,з якого починається історія Канади як домініону,при традиційній на той період зорієнтованості канадської зовнішньої політики на Велику Британію,відносини зі Сполученими Штатами наприкінці ХІХ-на початку ХХ ст.почали становити один з головних пріоритетів [3,с.147].Дослідники датують перші спроби встановити прямі інституційні зв’язки між Канадою таСША,без посередництва Лондона,першим десятиліттям ХХ ст.В якості прикладу можна навести переговори щодо утворення (відбулися у1909р.)та безпосереднью діяльність двосторонньої канадсько-американської Міжнародної об’єднаної комісії,що стосувалася спільного користування водами Північної Америки (комісія почала діяти з1912р.та функціонує дотепер [17]).

У роки Першої світової війни взаємини між країнами пожвавилися,та,як відзначається у Канадській енциклопедії (своєріднийаналогБританіки)прийшло усвідомлення спільного минулого та спільних інтересів [12].Після завершення Першої світової війни у політичному житті Канади навітьпочалапоширюватися думка щодо більшого акцентування на «північноамериканськості»Канади,аніж на її британських коренях,та на наявності певної схожості із США.Саме у цей період поширена у канадському суспільстві думка щодо ймовірності прикордонного конфлікту між Канадою таСША(відлуння подій1812р.)була остаточно відкинута.Це створило підґрунтя для зближення Канади таСШАі у сфері оборони та військової політики,що не є предметом аналізу в рамках даної публікації.

Інтенсифікація контактів на офіційному рівні вплинула на формування у канадському суспільстві та політикумі двох протилежних імпульсів:бажаннята,водночас,побоювання тісних економічних та інших зв’язків зі Сполученими Штатами,що розглядалося як можливість призвести до американського панування і навіть анексії Канади.З одного боку,зі зникненням підозр щодо

небезпеки з боку США,економічні та культурні зв’язки посилювалися.З іншого,у канадському суспільстві сильнішими ставали й антиамериканські настрої.

У зв’язку з цим можна стверджувати,що проблема американського впливу на канадський культурний простір зумовила започаткування державної політики щодо підтримки та захисту канадського культурного суверенітету.Можна виокремити два головних її напрями.Перший-спрямований на забезпечення національної єдності всередині держави.Державна політика у цьому вимірі полягає передусім у створенні рівних умов для збереження та розвитку різних мов та культур в рамках політики мультикультуралізму.Другий напрям зорієнтований на захист канадського культурного суверенітету у контексті вимушеного спротиву американській масовій культурі.

Серед канадців поширеною є думка,що американське домінування у канадській масовій культурі є значною загрозою канадській ідентичності як такій,та в цілому-здатності Канади функціонувати як незалежній політичній спільноті.Для того,аби запобігти цьому,уряд Канади намагається впроваджувати цілий комплекс заходів,спрямованих на сприяння розвитку канадської культури та захист канадської «культурної»індустрії від іноземних конкурентів [10].Відзначимо,що державна політика підтримки культурних індустрій у Канаді ґрунтовно проаналізована у публікаціях вітчизняного дослідника О.Кузьмука [5;6],тому у даній публікації ці питання будуть оглянуті дуже поверхово.

Вплив американської масової культури сприймався та сприймається дотепер як одна з найбільших небезпек для канадської культури та системи мовлення.Наприклад,значну проблему для Канади становив той факт,що економічно вигіднішою була купівля прав на трансляцію вже готового американського телевізійного продукту,ніж створення власного.Під час проведення активних реформ у сфері мовлення (у середині1970-х рр.)телевізійні рейтинги показали,що переважна більшість канадців віддавала

перевагу американським шоу,аніж власне канадській телепродукції.Так,дві найбільш популярні канадські програми зайняли у рейтингу лише17-те та18-те місця [21,р.30].Власне виробництво подібних шоу у Канаді коштувало значно дорожче,тому представники приватних телеканалів відзначали,що вони істотно залежать від американських шоу,якими вони наповнювали ефір.Підтвердженням того,що ситуація була доволі критичною,є чисельні обговорення у тогочасній канадській пресі.Прикладом можна навести слова канадськоготелекритика БлейкаКірбі у середині1970-х рр.,який відзначав,що в результаті читання американських книг та журналів,перегляду американських фільмів та своєрідного «оніміння»від американських шоу-канадці знаходяться у небезпеці перетворитися на «американців другого класу» [21,р.30].

Тому впровадження обов’язкових норм присутності «канадськогоконтенту»(канадського вмісту)на радіо та телебаченні стало одним із головних у контексті політики збереження культури та культурного суверенітету Канади.Квоти на кількість канадського культурногопродуктудекілька разів змінювалися.Так,перша норма щодо «канадського контенту»для канадського телебачення на рівні45%була визначена ще у Законі про мовлення1958р.У1971р.була презентована нова система правил «канадськогоконтенту»,яка містила якісні та кількісні параметри вимірювання національного культурного продукту.Ці правила відомі тепер як системаMAPL(абревіатура якої нагадує англійське словоmaple- «клен»,а кленовий лист є символом Канади).В рамках системиMAPLоцінюється наявність канадського походження музики(M-music),її виконавців(A-