Новости

МАКРОКОНЦЕПТ «ЕЛІТАРНА КУЛЬТУРА» В РАМКАХ ВИВЧЕННЯ АНГЛОМОВНОГО СОЦІУМУ

Работа добавлена:






МАКРОКОНЦЕПТ «ЕЛІТАРНА КУЛЬТУРА» В РАМКАХ ВИВЧЕННЯ АНГЛОМОВНОГО СОЦІУМУ на http://mirrorref.ru

МАКРОКОНЦЕПТ «ЕЛІТАРНА КУЛЬТУРА»В РАМКАХ ВИВЧЕННЯ АНГЛОМОВНОГО СОЦІУМУ

КалашниковаМ.Ю.,аспірант,

викладач кафедри іноземних мовЗапорізький державний медичний університет

У статті проаналізована системна організація макроконцепту «ЕЛІТАРНА КУЛЬТУРА»,який є частиною мегакон-цептосфери «КУЛЬТУРА».У центрі уваги перебувають основні відображення елітарної культури та їх закріплення в лексиконі носіїв сучасної англійської мови.На основі аналізу словникових одиниць зроблена спроба визначити системну організацію макроконцепту «ЕЛІТАРНА КУЛЬТУРА» та виявити основні особливості сучасної англомовної культури.

Ключові слова:культура,елітарна культура,концепт,концептополе,макроконцепт,мегаконцептосфера,системна організація.

Встатье проанализированасистемнаяорганизация макроконцепта «ЭЛИТАРНАЯ КУЛЬТУРА»,который является частью мегаконцептосферы «КУЛЬТУРА».В центре внимания находятся основные проявления элитарной культуры и их закрепление в лексиконе носителей современного английского языка.На основе анализа словарных единиц предпринята попытка определить системную организацию макроконцепта «ЭЛИТАРНАЯ КУЛЬТУРА» и выявить основные особенности современной англоязычной культуры.

Ключевые слова:культура,элитарная культура,концепт,концептополе,макроконцепт,мегаконцептосфера,системная организация.

Kalashnykova M.Ju.THEELITE CULTURE MEGACONCEPT AND ITS SYSTEM ORGANIZATION IN TERMS OF THE STUDY OF THE ENGLISH-SPEAKING SOCIETY

The article analyzes the system organization of the macroconceptELITE CULTURE as a part of theCULTURE megaconceptosphere.Special attention is given to the main reflections of the elite culture and their fixation in the lexicon of the modern English native speakers.On the basis of the analysis of the vocabulary units we tried to determine the system organization of theELITE CULTURE macroconcept and to identify the main features of the modern English culture.

Key words:culture,elite culture,concept,conceptual field,macroconcept,megaconceptosphere,system organization.

Постановкапроблеми.Сьогодні вкрай популярними є питання,пов’язані з визначенням поняття «культура»,що лежить уїї основі,як можна визначити сучасну культуру та що впливає на зміни в її корпусі,що є загального та різного в специфіці культур різних етнічних груп.Проблема впливу людського фактора на мову посіла одне з найважливіших місць у сучасній лінгвістиці.У рамках дослідження ми зробили спробу визначити структуру макроконцепту «ЕЛІТАРНА КУЛЬТУРА»,базуючись на відібраних лексичних одиницях зі спеціалізованих словників англійської мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Сьогодні в когнітивній лінгвістиці виділилося два основні напрями,серед науковців,що працюють у рамках лінгвокультурологічного підходу,можна виділити Ю.С.Степанова,В.І.Карасика,В.В.Красних,А.Ю.Маслову,Н.Ф.Аліфіренко та ін.;до представників лінг-вокогнітивного підходу,який ми вважаємо доцільним використовувати в статті,належатьтакі науковці,як О.С.Кубрякова,З.Д.Попова,

А.І.Стернін,В.Н.Телія та ін.

Постановка проблеми.Мета статті полягає в тому,щоб виявити й коректно продемонструвати структуру мегаконцепту «ЕЛІТАРНА КУЛЬТУРА»,спираючись на неологізми англійської мови.Головне завдання-дослідити використання нових термінів та особливості формування картини світу англомовних носіїв.

Виклад основного матеріалу дослідження.У визначенні поняття й сутності культури немає єдності.Так,у філософській енциклопедії відзначено,що культура- «сукупність досягнень суспільства в його матеріальному і духовному розвитку,що використовуються суспільством,що становлять культурні традиції,що служать подальшому прогресу людства» [1,с.256].

Із цього приводу Жан-Поль Сартр писав: «Культура нікого і нічого не рятує і не виправдовує.Але вона справа рук людини-в ній вона шукає своє відображення,в ній вона впізнає себе,тільки в цьому критичному дзеркалі вона й може побачити своє обличчя» [8,с.289].

Як ми можемо побачити,культура є продуктом людства,є антонімом слова «при-

рода»,хоча ці два поняття нерозривно пов’язані через те,що одним із основних факторів,що детермінують виникнення культури,є природа.Виходячиз досліджень,культура є небіологічним поняттям,вона протиставляється природі,але культура людини має інше значення,адже результат її діяльності часто залежить від підґрунтя,яке надає природа.

Вплив культури на мову є очевидним,виходячи з цього,мизробили спробу виділити найважливіші ознаки цього,у свою чергу,питання щодо впливу мови на культуру залишається відкритим і є вкрай складним.

У XX ст.ідеї А.Шопенгауера та Ф.Ніцше резюмовані в елітарній культурологічній концепції Х.Ортега-і-Гасета.Одна з відмінностей нового мистецтва від старого,за його працями,полягає в тому,що воно звернене до еліти суспільства,а не до його маси.Тому мистецтво не обов’язково має бути популярним,іншими словами,воно повинно бути загальнозрозумілим,загальнолюдським [8,с.251].

Сьогодні багато науковців зазначає,що концептуальнийкорпусмови не є однорідним у плані своєї організації,характеру образів,що створюються,ступеня валоризації й,відповідно,інтеріоризації в лінгвокультурній свідомості.Не є він однорідним і з погляду законів сполучуваності та шляхів комбінування концептів між собою,а тому певних наукових розвідок вимагає проблема їхсистемного устрою,що задається,очевидно,законами категоризації й концептуалізації дійсного та уявного світів [7,с.4].Адже саме мислення передбачає категоризацію предметів думки,а категоризація-упорядкування її об’єктів.

Потрібно зазначити,що сьогодні існує два підходи в когнітивній лінгвістиці.Перший,лінгвокультурологічний,підхід базується на вивченні специфіки національної концептос-фери від культури до свідомості.Використовуючи цей підхід,концепт розглядається як базова одиниця культури,що має образний,понятійний і ціннісний компоненти,особливе значення надається останньому [4,с.166].Середнауковців,що працюють у рамках лінг-вокультурологічного підходу,можна виділити Ю.С.Степанова,В.І.Карасика,В.В.Красних,

А.Ю.Маслову,Н.Ф.Аліфіренко й ін.

Дослідники,що використовують другий підхід-лінгвокогнітивний,виходять із того,що в основі знань про світ лежить така одиниця ментальної інформації,якконцепт,яка й забезпечує «вихід на концептосферу соціуму».

Придотриманні лінгвокогнітивного підходу під час вивченняконцептурозроблена його польова модель,яка спирається на такі терміни-ядро та периферія [4,с.169].Представниками цього напряму є О.С.Кубрякова,

З.Д.Попова,А.І.Стернін,В.Н.Телія та ін.

Як зазначає А.М.Приходько,будучи інтегрованою в ноосферу,системувищого порядку,концептосфера є вмістищем сукупного набору типологічно різних концептів у їх єдності й розмаїтті.Концептосфера гетерогенна за своєю сутністю:вся палітра представлених у ній концептів упорядковується у вигляді певних ділянок,що формуються за принципами структури й системи [7,с.7].Ми маємо зазначити,що це стосується як вербалізованих,