Новости

Классическая традиция исследования культуры: историко-морфологические и концептуально-функциональные стратегии

Работа добавлена:






Классическая традиция исследования культуры: историко-морфологические и концептуально-функциональные стратегии на http://mirrorref.ru

Классическая традиция исследования культуры:историко-морфологические и концептуально-функциональные стратегии

С.М.Форкош

Киевский национальный университет им.Т.Шевченко,Киев,Украина

В статье проанализирована возможность совмещения концептуально-функционального и историко-генетического подхода в исследовании культуры.Необходимость такого дополнения проявляется с одной стороны в многомерности самой культуры конкретное проявление которой всецело исторично,аздругой-необходимость эта определяется онтологическим измерением сущности культуры.Под культурой понимается среда,которая возникла в результате деятельности самого человека,а также результаты деятельности человека направленные как на самого себя и себе подобным так и на мир в целом,и таким образом понятие культуры в данной статье обладает широким,не строго определенным контекстом.

Вопросы исторического исследования и методов исторического познания связаны с проблемными полями разных дисциплин,среди которых ключевыми являются собственно история в ее широком понимании,методология исторического познания и наконец онтология культуры.Последняя понимается как учение об объективном духе,открытом Гегелем,и дополнено Н.Гартманом.Итак,исторический аспект культуры,который разрабатывался главным образом с первой половиныXVIIIв.трактатом Ж.Б.Вико «Основания новой науки об общей природе наций» и завершился историзмом Э.Трельча.Историческое направление исследования культуры в персоналиях выглядит следующим образом:Ж.Б.Вико,Г.Гердер,О.Шпенглер,А.Д.Тойнби.

Концептуальный аспект исследования культуры связан главным образом признанием культуры в качестве самостоятельного образования со своими законами и принципами.Культура в этом смысле-надиндивидуальное бытие,редукция которого к индивидуальному невозможна.Особенностью ее является стихия свободы,в отличие от природы,в которой царит необходимость.Такое различение И.Кантом сделало возможным открытие объективного духа Гегелем,которое является существенным и сегодня.

Но как функционирует объективный дух?Можно ли описать многообразие его проявлений в одном подходе при этом сохранив индивидуальность каждого?Философия символических форм Э.Кассирера положила начало исследований данных вопросов,будучи также воплощением неокантианских исследований вообще.Но каково место бытия духа среди других видов бытия?Как относится субъективный дух к объективному?Чем отличаются категории бытия культуры от категорий познания культуры?Н.Гартман,опираясь наконцепции В.Дильтея и М.Шеллера,систематически строго и фундаментально проясняет данные вопросы.

Ключевые слова:культура;метод исследования;история;стратегии исследования;традиция

Classical tradition of cultural research:historical-morphological and conceptual-functional strategies

S.M.Forkosh

Taras Shevchenko National University of Kyiv,Kyiv,Ukraine

The article analyzes the possibility of combining the conceptual-functional and historical-genetic approach in the study of culture.The need forsuch a supplement is manifested,on the one side,in the multidimensionality of the culture itself,the concrete manifestation of which is wholly historical,and another-necessity is determined by the ontological dimension of the essence of culture.Culture is understood as the environment that has arisen as a result of the activity of the person himself,as well as the results of human activities directed at himself and similar to himself and the world as a whole,and thus the concept of culture in thisarticle has a wide,not strictly defined context.

In the philosophical and scientific discussion of the XIX century,function,which is performed in our time,culture,history fulfilled,and therefore the questions of the methodology of history largely coincide with the issues of culture.Questions like:What is the purpose of history?What rules the mind (providence)or the case?and others,although they were important for the formation of ideas about culture,for obvious reasons can not be resolved.Meaningful are questions related to specific historical events,questions about the sources of historical knowledge,as well as questions about the methods of research in historical knowledge in general;our rootedness in time also distorts the interpretation of historical events,etc.The questions of historical research and methods of historical cognition are connected with the problem fields of different disciplines,among which the key are actually history in its broad sense,the methodology of historical cognition and finally the ontology of culture.The latter is understood as the doctrine of the objective spirit discovered by Hegel,and supplemented by N.Hartmann.So the historical aspect of culture,which was developed mainly from the first half of the XVIII century.The treatise JB Vico «Foundations of a new science of the common nature of nations» and ended with the historicism of E.Troelch.The historical direction of the study of culture in personalities is as follows:JB Vico,G.Herder,O.Spengler,AD Toynbee.

The conceptual aspect of cultural research is mainly due to the recognition of culture as an independent entity with its own laws and principles.Culture in this sense is a beyond individual being,whose reduction to the individual is impossible.A feature of it is the element of freedom,in contrast to nature in which there is a need.This distinction of I.Kant made possible the discovery of the objective spirit of Hegel,which is still significant today.

But how does the objective spirit function?Is it possible to describe the diversity of its manifestations in one approach while still preserving the individuality of each?Philosophy of symbolic forms E.Cassirer initiated research on these issues,being also the embodiment of neo-Kantian studies in general.But what is the place of being of the spirit among other kinds of being?How does the subjective spirit refer to the objective?What is the difference between the categories of being of culture and the categories of knowledge of culture?N.Hartmann,relying on the concept of V.Dilthey and M.Scheller,systematically,strictly and fundamentally,clarifies these issues.

Thus,supplementing the two approaches of researching culture to formulate research strategies in which already modern research has emerged that have arisen though not continuing the classical traditions formulated in the methodology of history and philosophy of the spirit,then clearly opposing it.In any case,the understanding of contemporary cultural studies,andtherefore the development of an adequate understanding of the state of modern culture,is impossible without fixing the main provisions of the historical and conceptual aspects of the classical tradition.

Keywords:culture;research method;history;research strategies;tradition

Класична традиція дослідження культури:історико-морфологічні та концептуально-функціональні стратегії

С.М.Форкош

Київський національний університет імені Т.Шевченка,Київ,Україна

У статті проаналізовано можливість суміщення концептуально-функціонального та історико-генетичного підходу у дослідженні культури.Необхідність такого доповнення проявляється,з одного боку,в багатовимірності самої культури конкретний прояв якої цілком історичний,а з іншого-ця необхідність визначається онтологічним виміром сутності культури.Під культурою розуміється середовище,яке виникло в результаті діяльності самої людини,а також результати діяльності людини спрямовані як на саму себе і собі подібних,так і на світ в цілому,і таким чином поняття культури в даній статті має широкий,не строго визначений контекст.

Питання історико-культурного дослідження і методів історичного пізнання пов’язані з проблемними полями різних дисциплін,серед яких ключовими є власне історія в її широкому розумінні,методологія історико-культурного пізнання і нарешті онтологія культури.Остання розуміється як вчення про об’єктивний дух,відкрите Гегелем і доповнене М.Гартманом.Отже,історичний аспект культури почався головним чином з трактату Ж.Б.Віко «Основинової науки про загальну природу націй» і завершився історизмом Е.Трьольча.Історичний напрям дослідження культури в персоналіях виглядає наступним чином:Ж.Б.Віко,Г.Гердер,О.Шпенглер,А.Д.Тойнбі.

Концептуальний аспект дослідження культури пов’язаний головним чином визнанням культури як самостійного виміру зі своїми законами і принципами.Культура в цьому сенсі-надіндивідуальне буття,редукція якого до індивідуального неможлива.Особливістю її є стихія свободи,на відміну від природи,в якій панує необхідність.Таке розрізнення І.Кантом уможливило відкриття об’єктивного духу Гегелем,яке є істотним і сьогодні.

Але як функціонує об’єктивний дух?Чи можна описати різноманіття його проявів в одному підході при цьому зберігши індивідуальність кожного?Філософія символічних форм Е.Кассірера поклала початок дослідженням даних питань,будучи також втіленням неокантіанських досліджень взагалі.Але яке місце буття духу серед інших видів буття?Як відноситься суб’єктивний дух до об’єктивного?Чим відрізняються категорії буття культури від категорій пізнання культури?М.Гартман,спираючись на концепції В.Дільтея і М.Шеллера,систематично суворо іфундаментально прояснює дані питання.

Ключові слова:культура;метод дослідження;історія;стратегії дослідження;традиція

Общая тенденция к накоплению фактических знаний при отсутствии адекватной методологии не только не изменилась с начала XX века,но и существенно усилилась и даже перешла на новый этап,поэтому справедливой остается характеристика Э.Кассирера,в которой метко выражено положение знаний первой половины XX века: «Никогда ранее не было таких благоприятных возможностей познания,таких разнообразных источников наших знаний о человеке.Психология,