Новости

Моральна агнозія як когнітивне порушення.дослідження нейробіологічної обумовленості соціальної незрілості та злочинної поведінки

Работа добавлена:






Моральна агнозія як когнітивне порушення.дослідження нейробіологічної обумовленості соціальної незрілості та злочинної поведінки на http://mirrorref.ru

Моральна агнозія як когнітивне порушення.дослідження нейробіологічної обумовленості соціальної незрілості та

злочинної поведінки

О.В.ЧУЙКОВА

Одеський національний медичний університет,м.Одеса,Україна

Авторське резюме

Ми визначили пряму кореляцію між етикою,моральністю та станом головного мозку,де аморальність співвідноситься з пошкодженнями певних частин головного мозку.Голдбергрозробив концепцію етики,соціальної дорослості,що обумовлена саме діяльністю нейронів у лобних ділянках.Отже,лобні ділянки є вищою моральною інстанцією соціальної поведінки,соціальних емоцій сорому,співчуття,провини.Таким чином,результатом недорозвиненості або ураження лобних ділянок буде аморальність як когнітивне порушення-моральна агнозія.

Голдберг пропонує нейробіологічне підтвердження аморальності людини як прояву хвороби,тобто людина,для якої засоби виправдовують досягнення мети,є носієм лобово-базального синдрому.Пацієнти з лобно-базальним синдромом мають слабкий контроль над емоціями та бажанням задовольнити свої примхи.Вони роблять те,що їм подобається робити і тоді,коли їм це подобається,не хвилюючись про соціальні табу або правові заборони.Вони не бачатьнаслідки їхніх дій.Голдбергпропонує кваліфікувати через поняття моральної агнозії деякі стани психіки,які підпадають під «часткову неосудність» людей.Він виходить з поняття предметної агнозії деяких пошкоджень психіки і йде далі у наступні ділянкиголовного мозку,які відповідають за мораль і в разі пошкодження роблять людину аморальною або нечут-тєвою до питань моралі,тобто людьми з моральною агнозією.Поняття моральної агнозії виникає завдяки трансдисциплінарній методиці досліджень когнітивних порушень на межі співіснування декількох дисциплін-етика,нейробіологія,право,філософія.

Ключові слова:трансдисциплінарний метод;моральна агнозія;когнітивне пошкодження;лобно-базальний синдром;філософія

Moral uncognition as cognition violation.researches of neurobiology conditionality of social immaturity and criminal

behaviour

O.V.CHUIKOVA

Odessa national medical university,Odessa,Ukraine

Abstract

We defined direct correlation between ethics and state of cerebrum.The result of underdevelopment or defeat of frontal areas will be amorality as ignition violation-moral uncognition.Goldberg offers neurobiology confirmation of amorality of man as a display of illness,id est amoral man for that facilities justifygaining end,is the carriers of frontal-basale syndrome.Patients with a syndrome have weak control above desire to satisfy the whims.They do that they like to do and then,when it likes them,not worrying about social taboos or legal prohibitions.They do not see the consequence of their actions.Goldberg suggests to characterize through the concept of moral uncognition some the state psyches that fall under «partial diminished responsibility» of people.He comes from the concept of subject uncognition of some damages of psyche and goes along in the next areas of cerebrum,that is responsible for a moral and in case of damage do a man amoral or insensitive to the questions of moral,id est by people with moral uncognition.The concept of moral uncognitionarises up due to transdisciplinary methodology of researches of cognition violations on verge of coexistence of a few disciplines is ethics,neurobiology,right,philosophy.

Keywords:transdisciplinary method;moral uncognition;cognition violation;frontal-basale syndrome;philosophy

Моральная агнозия как когнитивное нарушение.методика исследований нейробиологической обусловленности социаль-ной незрелости и преступного поведения

Е.В.ЧУЙКОВА

Одесский национальный медицинский университет,г.Одесса,Украина

Авторское резюме

Мы определили прямую корреляцию между этикой,нравственностью и состоянием головного мозга,в том числе если идет речь об аморальности,связанной с повреждениями определенных частей головного мозга.Лобные участки являются высшей моральной инстанцией социального поведения,социальных эмоций стыда,сочувствия,вины.Результатом недоразвитости,поражения лобных участков будет аморальность как когнитивное нарушение.

Голдберг предлагает нейробиологическое подтверждение аморальности человека как проявление болезни,то есть аморальный человек,для которого средства оправдывают достижение цели,является носителем лобно-базального синдрома.Пациенты с лобно-базальным синдромом имеют слабый контроль над эмоциями и желанием удовлетворить свои прихоти.Они делают то,что им нравится делать и тогда,когда им это нравится,не волнуясь о социальных табу или правовых запретах.Они не видят последствия их действий.Голдберг предлагает квалифицировать через понятие моральной агнозии некоторые состоянии психики,которые подпадают под «частичную невменяемость» людей.Он исходит из понятия предметной агнозии некоторых повреждений психики и идет дальше в следующие участки головного мозга,которые отвечают за мораль ив случае повреждения делают человека аморальным или нечувствительным к вопросам морали,то есть людьми с моральной агнозией.Понятие моральной агнозии возникает благодаря трансдисциплинарной методике исследований когнитивных нарушений на грани сосуществования нескольких дисциплин-этика,нейробиология,право,философия.

Ключевые слова:трансдисциплинарный метод;моральная агнозия;когнитивное нарушение;лобнобазальный синдром;философия

Постановкапроблеми.Певнимчасомкожна людина стикається з повсякденною аморальною поведінкою з боку тих чи інших особистостей.Це може бути моббінг, «підсиджування» на робочому місці,перевищення посадових повноважень,жорстоке поводження з людьми,що відносяться до пільгових категорій,тобто йдеться про порушення принципів поваги до гідності особистості та поваги вразливості.Повсякденна аморальна поведінка може бути пов’язана з соціальною незрілістю людини протягом усього життя,або лобно-базальнимсиндромом,який виникає різними шляхами від дитячої недорозвиненості лобово-базальних долей до черепно-мозкової травми.Питання йдеться також про те,як поводитися з подібними аморальними особистостями?Чого потребує така поведінка:правового покарання або лікування,якщо така людина є «частково неосудною»? Трансдисциплінарний підхід дозволяє розширити межі розуміння такого стану психіки та визначити його як когнітивне порушення,під назвою моральна агнозія,та як реагувати на людей з такимстаном.

Аналіз досліджень і публікацій.Першим,хто буквально написав проте,що аморальність,злочин-це прояв хвороби,певного психічного пошкодження,був Достоєвський,який також створив тип ідеологічного вбивці (тобто людини,схибленої на якійсь ідеї).Декарт шукав обгрунтування духовної,когнітивної діяльності у людському організмі-наприклад,душу він розмістив у шишковидній залозі.Спиноза розробив розумово-тілесну,розумово-емоційну концепцію цілісного стану організму людини [2].Олівер Сакс один з перших нейро-спеціалістів,який звернув увагу на цілісність розумово-тілесної та когнітивної діяльності людини.Голдбергмісце для етики знайшов у лобових долях.Щоправда,до нього це саме зробили нейрохірурги Мониш та Фрейман,які розробили сумнозвісну методику лобото-мії злочинців та важковиховуваних підлітків.Голдберг пішов майже по слідах Достоєвсько-го:він поставив питання про те,чим вважати аморальну поведінку-це хвороба,обумовлена ушкодженням лобових доль і злочинець потребує лікування,або він осудний і потребує покарання?Чи це таке лікування (лоботомія),що злочинець швидше погодиться на покарання,чим на повну зміну особи,на вегетативний стан?

Мета дослідження.Ми намагаємося знайти нейробіологічні чинники повсякденної аморальної поведінки людей завдяки транс-дисциплінарній методиці дослідження.Саме трансдисциплінарність дозволяє поєднувати непоєднувані дисципліни і знаходити нову термінологію,що пояснює явища,які знаходяться на межі хвороби та злочину,характеру та особистого етосу у досягненні життєвих цілей пев-ною людиною.Поняття моральної агнозії стає найточнішим та актуальним для описання та розуміння чинника аморальної поведінки без жодної рефлексії з боку певних особистостей.Моральна агнозія в тому числі є когнітивним дефектом особистості,а також,як вважаєГолдберг,може бути кваліфіковано як «часткова неосудність»,тобто це хворобливий стан психіки особистості.

Виклад основного матеріалу.Голдберг пропонує нейробіологічне підтвердження аморальності людини як прояву хвороби.Пацієнти з лобно-базальним синдромом мають слабкий контроль над емоціями та бажанням задовольнити свої примхи.Їх здатність загальмувати потяг до стрімкого задоволення особистих примх серйозно пошкоджена.Вони роблять те,що їм подобається робити і тоді,коли їм це подобається,не хвилюючись про соціальні табу або правові заборони.Вони не бачать наслідки їхніх дій.Але як реагувати на їх поведінку?За одні дії суспільство покладає на індивіда відповідальність,а за інші її немає.Як знання нейробіологічної обумовленості етики може допомогти в розмежуванніцих дій?Пацієнт,що підпорядкований лобно-базальному синдрому внаслідок травмування голови,цереброваскулярного захворювання або деменції,робить крадіжки у магазинах,демонструє сексуально агресивну поведінку,зухвало керує автомобілем або робить інші дії,які зазвичай розглядають як антисоціальні.Такі пацієнти відрізняються егоїзмом,вихвалянням,інфантильністю,вульгарністю та сексуальною розбещеністю.Якщо дорзолатеральні пацієнти у певному сенсі втратили особистість,то у лобно-базальних пацієнтів наявна «незрілість» їх особистості.Не дивно,що європейська неврологія ще у1900році назвала лобно-базальний синдром «псевдопсихопатичним» синдромом.Деякі пацієнти з лобово-базальним синдромом відрізняються кримінальною і антисоціальною поведінкою,але більшість таких пацієнтів розглядаються як такі,що не знають утримаю,розбещені.Сфера нашої відповідальності визначається сферою нашого вольового контролю.Наприклад,дорожній інцидент,викликаний перевищенням швидкості,спричинить покарання,але інцидент,викликаний серцевим нападом водія,завершиться пробаченням.

Суспільство проводить правову і моральну відмінність між наслідками дій,які вважаються такими,що знаходяться під вольовим контролем індивіда,і тими,які вважаютьсятакими,що знаходяться поза таким контролем.Вольовий контроль означає щось більше,ніж свідоме розуміння.Він означає здатність передбачати наслідки своїх дій,здатність вирішувати,чи має бути зроблена дія і здатність вибирати між дією та бездіяльністю.Мабуть,накогнітивному рівні здатність до вольової поведінки залежить від функціональної цілісності лобових доль.Здатність до самообмеження,до вольового контролю над нашими діямиособливо залежить від лобово-базальної кори та не є природженою,а з’являється поступово в ході розвитку.Це важливий,можливо центральний інгредієнт соціальної зрілості.Емоційна нестриманість дорослого викличе реакцію,дуже відмінну від реакції на емоційну нестриманість дитини.Також можна поставити інше питання:чи є зв’язок між впорядкованістю довкілля (в протилежність її хаотичності)і дозріванням лобових доль?Контакт з упорядкованим оточенням може виявитися вирішальним для розвитку вольового контролю [1].

Можна поставити ще сміливіше питання:чи не пов’язаний моральний розвиток з лобовою корою так само як зоровий розвиток пов’язаний з потиличною корою,а мовний розвиток-із скроневою корою?Моральнийкодекс може мислитися як таксономія санкціонованих дій і видів поведінки.Префронтальна кора є асоціативною корою лобових доль, «доль дій».Згадаємо,що задня асоціативна кора кодує загальну інформацію про зовнішній світ.Вона містить таксономію різних існуючихречей і дозволяє розпізнати окремий екземпляр як такий,що належить до відомої категорії.

Аналогічно,чи може префронтальна кора містити таксономію усіх санкціонованих моральних дій і видів поведінки?І може бути,подібно до того,як ушкодження або недостатній розвиток задньої асоціативної кори породжує предметну агнозію,ушкодження або недостатній розвиток префронтальної кори породжує моральну агнозію?Дамазіо вивчав молодого чоловіка і молоду жінку,у яких лобові долі були пошкоджені на дуже ранній стадії життя.Вони проявляли антисоціальну поведінку:брехали,здійснювали дрібні крадіжки,прогулювали заняття в школі.Дамазіо стверджує,що ці люди не лише були нездатні діяти відповідно до правильних,соціально санкціонованих моральних приписів,але що вони навіть були нездатні оцінити свої дії як неправильні з моральної точки зору [1].

Визначення того,що таке соціальна зрілість,змінюється протягом історії суспільства,так само як змінюється й «вік дорослості».У різних культурах час дорослості кодифікується через посередництво ритуалів.На індонезійському острові Балі існує церемонія мепанес (підпилювання зубів).Підрівняння зубів символізує приєднання до цивілізованого світу.Підпилюються шість верхніх зубів,що відповідають шести порокам:кама (задоволення),кродха (гнів),лобха (жадність),моха (пияцтво),мада (пихатість)і матсуя (заздрість).Підрівняння зубів символізує стримання цих імпульсів і приведення їх під контроль розуму.Ми вже знаємо,що більшість із цих соціально небажаних рис стримується лобними частинами її стають некерованими у випадкулобнобазального пошкодження [1].Отже,уявлення про соціальну зрілість,яка корелює з відмовленням від особистих задоволень,існує у всіх культурах і потребує певної соціалізації.

Таким чином,на нейробіологічному рівні доведено взаємообумовленість біологічної зрілості та соціальної зрілості і вона існує в історії розвитку суспільства з давнини.У міру того,як суспільство ставало складнішим і усе більш керованим мозком,а не мускулатурою,а також у міру збільшення тривалості життя,вік зрілості підвищувався.У сучасних західних суспільствах вісімнадцятьроків кодифікуєтьсязаконом як вік соціальної зрілості.Це вік,коли людина може голосувати і нести відповідальність за свої дії перед законом як дорослий.Таким чином,для того,щоб увійти у суспільство як здоровий суб’єкт,що здатен співіснувати з іншими безконфліктно та соціально корисною особистістю,потрібно,згідно зі стародавньою мудрістю відмовитися від заздрості,жадоби,пияцтва,пихатості,прагнення до влади над іншими всілякими засобами та контролювати себе самого,а не іншими.Тоді суспільство буде влаштовано більш гармонійно та безконфліктно і буде здоровішим в цілому.

Лобово-базальна кора— не єдина частина лобових долей,що пов’язана з соціально зрілою поведінкою.Передній відділ кори поясної звивини традиційно пов’язаний з емоціями,вінтакож грає роль у соціальному розвитку,регулюючи дистрес.Здатність стримувати дистресс фундаментальна для соціальних взаємодій.

Цілі і потреби різних членів соціальної групи ніколи не знаходяться в досконалій згоді,і здатність до компромісу виступає вирішальним механізмом соціальної гармонії і рівноваги.Ця здатність залежить від нашого уміння приборкувати дистресс,негативні емоції,що виростають з нездатності знайти негайне задоволення.Негативні емоції пов’язані з амигдалой,розташованою глибоковсередині скроневої долі.Передній відділ кори поясної звивини контролює амигдалу і,здійснюючи цей контроль,стримує вираження дистресса.Суспільство,що складається з людей з активною амигдалою,непід-контрольної передньому відділу кори поясної звивини,буде постійно в конфлікті.Згідно з цією точкою зору передній відділ кори поясної звивини робить можливим цивілізований діалог і цивілізоване вирішення конфліктів [1].

Соціальна зрілість та вік також мають взаємний зв’язок.Вісімнадцятиліття є тим віком,коли дозрівання лобових доль відносно завершене.У числі таких найбільш поширених вимірів дозрівання різних структур мозку знаходиться мієлінізація шляхів,що проводять.Наявність мієліну робить комунікацію між різними частинами мозку швидшою і надійнішою.Лобові долі не можуть повністю увійти до своєї ролі лідера до тих пір,поки не будуть повністю мієлінізовано шляхи,що проводять,сполучають лобові долі з віддаленимиструктурами мозку.Відповідність віку відносно повного дозрівання лобових дольі віку соціальної зрілості,ймовірно,є не просто збігом.Без знання нейронауки,але грунтуючись на закумульованому життєвому здоровому глузді,суспільство усвідомлює,що індивід набуває адекватного контролю над своїми імпульсами,спонуканнями й бажаннями тільки в певному віці.До цього віку індивід не може вважатися повністю відповідальним за свої дії ні вправовому,ні в моральному відношенні.Ця здатність,мабуть,вирішальним чином залежить від зрілості і функціональної цілісності лобових доль [1].

Отже,необхідно сприяти конструктивному міждисциплінарному обговоренню.Чи можливо,що певні типи легкої дисфункції лобових доль можуть зробити індивіда аморальним,зберігаючи його здатність до планування і тимчасової організації?Це припущення далекосяжне,але актуальне.У такому разі,чи представляє це можливий механізм соціопатіїморальної сліпоти»)? Чи можливо,що соціо-патична поведінка викликається розладом раннього розвитку лобових доль,але зберігається на все останнє життя?Тоді така людина здається неемоційною,підступною,має довгограючі плани та розрахунки суспільних відношень,аморальна у повсякденному житті.

Іноді природа злочину вказує на спонтанну імпульсивність і відсутність наміру-це коли конкретні навички збереглися,але внутрішнє керівництво пішло.У юридичному сенсі, «лобовий» пацієнт може бути «осудним» для того,щоб з’явитися перед судом,оскільки він може розуміти процедури суду.Формально,він також може відрізняти правильне від неправильного,і він правильно відповістьна запитання про те,які дії соціально допустимі,а які ні.Ймовірно,це знання у формальній формі було доступне пацієнтові навіть під час злочину.Тому захист з посиланням на «безумство» не можна тут легко застосувати.Проте ушкодження лобових доль впливатиме на здатність людини втілити це знання в соціально прийнятний курс дій.Хоча відмінність між правильним і неправильним відома,це знання не може бути переведене в ефективні поведінкові гальма.Зв’язок між дисфункцією лобової долі і асоціальною поведінкою піднімає важливе правове питання,якщо у карного злочинця виявлено структурне ушкодження лобових доль за допомогою магнітно-резонансної томографії(MRI)або за допомогою комп’ютерної рентгенівської томографії(CAT).Лобово-базальний пацієнт може відрізняти правильне віднеправильного,але бути нездатним використати це знання для регулювання своєї поведінки.Аналогічним чином,медіофронтальний пацієнт з ушкодженням передньої цингулярної кори знатиме правила цивілізованої поведінки,але буде нездатний слідувати їм.Потенційні правові наслідки цього стану справ дуже широкі,і визнання цієї можливості представляє нову правову концепцію [1].

Два правові рішення грунтуються на когні-тивному свідоцтві:по-перше,чи осудний підзахисний,щоб з’явитися перед судом?І,подруге,чи досить підзахисний здоровий,щоб нести кримінальну відповідальність за свої дії?Грунтуючись на стандартних критеріях,вживаних у судах при таких рішеннях,пацієнт з поразкою лобових доль може бутипроголошений з правової точки зору і осудним,і здоровим.Але це зовсім не означає,що ці правові поняття адекватно відбивають специфічний потенціал до асоціальної поведінки,пов’язаний з поразкою лобових доль.Третє застосовне тут правове поняття-це поняття «обмеженій здатності».Це широке поняття може бути застосоване завдяки його розпливчатості,але з тієї ж причини воно позбавлене точних критеріїв для напряму правового ухвалення рішень.Може знадобитися нове правове поняття: «нездатність управляти своєю поведінкою,незважаючи на наявність необхідних знань»,щоб врахувати специфічне відношення між дисфункцією лобових доль і потенціалом злочинної поведінки.Дослідження розладів лобових доль стягують в єдину точку нейропсихологію,етику і право.Поєднання трьох дисциплінз метою сформувати нове знання свідчить про трансдис-циплінарність обраного нами дослідження.У міру того,як юридичний світ стає освіченішим відносно роботи мозку,може з’явитися «захист,що апелює до лобових доль»,як легальна стратегія,вживана разомз «захистом,що апелює до безумства».

Стандарти кримінальних вчинків КК України враховує різні ситуативні аспекти етики,права та розумно-емоційної діяльності мозку,тобто стану афекту.Найчастіше це актуально стосовно вбивства,передбаченого ст.116 (про вбивство,здійснене в стані афекту),йдеться про випадки,коли насильницьке посягання закінчилося і небезпека особі вже не погрожує.В той же час винуватець знаходиться в стані несподівано виниклого сильного душевного хвилювання,викликаного цим посяганням.Знущання,яке може викликати стан афекту,є злим кепкуванням,знущанням над винним.На відміну від тяжкої зневаги,яка завжди виражається в непристойній формі,знущання може здійснюватися в пристойному виді,хоча за своїм змістом є таким же цинічнимі образливим,глибоко вражаючим психіку людини

, [4].Наприклад,кепкування над фізичними недоліками людини або іншою його неповноцінністю.Знущання може бути розтягнутим у часі [3,с.50-51], [4].Під іншими протиправними діями (бездіяльністю)потерпілого слід розуміти такі поведінкові акти,які хоча і не є насильством,знущанням і зневагою,але в той же час характеризуються грубим порушенням прав і законних інтересів винного або інших осіб.Це може бути зухвале самоправство,спричинення смерті або шкоди здоров’ю не в результаті насильства,шантаж,наклеп,ушкодження або знищення майна,зловживання посадовими повноваженнями,перевищення посадових повноважень,неповернення великої суми боргу й інше.Тим самим рамки застосування ст.107УК РФ та ст.116КК України розширені.Під аморальними діями (бездіяльністю)потерпілого розуміються ті,що суперечать нормам моралі вчинки,які можуть виявитися приводом для виникнення афекту,наприклад очевидний факт подружньої зради,зрада близьких, «підсиджування» на роботі й інше.В результаті систематичної протиправної або аморальної поведінки потерпілого може виникнути тривала психотравмуюча ситуація,що викликає іноді стан фізіологічного афекту.У такій ситуації психічне напруження у винуватця поступово накопичується,і коли «чаша терпіння» переповнюється,виникає сильне душевне хвилювання,яке призводить до здійснення вбивства [3].Виходячи із цієї трактовкизакону про вбивство у стані афекту,стає відомим,що аморальним вважається «підсиджування на роботі»,зловживання посадовими повноваженнями,перевищення посадових повноважень,навіть знущання може здійснюватися в пристойному виді,хоча за своїм змістом є таким же цинічним і образливим,глибоко вражаючим психіку людини-подібна поведінка притаманна людям з «моральною агнозією»,в яких можна поставити на одну сходинку з лобово-базальними пацієнтами.Якщо перелічені у законі риси аморальної поведінки помістити у біоетичний контекст,то лобно-базальними пацієнтами або людьми з моральною агнозією можна вважати таких,які порушуютьпринцип поважання вразливості:соціальних пільговиків (чорнобильці,ветерани війни,матері-одиначки й інші),інвалідів,старих,вагітних,жінок з дітьми.

Висновки.Таким чином,концепціялобовобазального синдрому Голдберга стала індикатором визначення критерію моральності та аморальності на рівні обумовленості їх досліджень у нейробіології.Він виходить з поняття предметної агнозії,які виникають внаслідок деяких пошкоджень психіки і йде далі у наступні ділянки головного мозку,які відповідають за мораль і в разі пошкодження роблять людину аморальною або нечуттєвою до питань моралі,тобто людиною з моральною агнозією.

Поєднання в одне ціле кількох дисциплін

етика,нейробіологія,філософія та праводозволило створити нове поняття когнітивного дефекту-моральна агнозія.Поняття моральної агнозії виникає завдяки трансдисциплінарній методиці досліджень когнітивних порушень на межі співіснування декількох дисциплінетика,нейробіологія,право,філософія.Моральна агнозіянастільки наявна,що навіть покарання (ст.107УК РФ або ст.116КК України про вбивство у стані афекту осіб)подібних вчинків виправдовується законом.Такимчином,моральна агнозія характеризуєтьсятакими рисами,як розуміння меж добра і зла,але нехтування ними,некероване прагнення до аморальної поведінки,пошкодження лобово-базальних доль,а також має певний збіг з поняттям моральної сліпоти (соціопатії).Отже,виявлення аморальності як когнітивного порушення створює нове поняття моральної агнозії.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ:

Голдберг Э.//Управляющий мозг:Лобные доли,лидерство и цивилизация. [Текст]//Элхонон Голдберг.-М.:Смысл,2003.-335с.Декарт Р.//Размышления о первой философии [Текст]//Декарт Р.-М.:Астрель,АСТ,2005.Красиков А.Н.Криминально-правовая охрана прав и свобод человека в России.С.50-51 [Текст]//Иванов Н.Г.Аномальный субъект преступления:проблемы уголовной ответственности:учеб.пособие для вузов.//Красиков А.Н.-М.,1998.-С.204.Коментардостатті116.Умисне вбивство,вчинене в стані сильного душевного хвилювання//Постанова ПВС «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я людини» № 1від1квітня1994р. [Електронний ресурс]//http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/114.phpЛюбавинаМ.А.Ответственность лиц,совершивших преступление в состоянии опьянения [Текст]//Криминалистъ2 (15)2014С.11-16.

REFERENCES:

Goldberg,E.,2003.Upravlyayuschiy mozg:Lobnyie doli,liderstvo i tsivilizatsiya [Managing the brain:The frontal lobes,leadership and civilization].Elhonon Goldberg,Moscow (in Russian).Dekart,R.,2005.Razmyishleniya o pervoy filosofii [Meditations on First Philosophy].Astrel,AST,Moscow (in Russian).Krasikov,A.N.,1998.Kriminalno-pravovaya ohrana prav i svobod cheloveka v Rossii [Criminal-law protection of human rights and freedoms in Russia];Ivanov,N.G.Anomalnyiy subekt prestupleniya:problemyi ugolovnoy otvetstvennosti:ucheb.posobie dlya vuzov [Abnormal subject of crime:criminal liability issues].Moscow (in Russian).Komentar do statti116.Umysne vbyvstvo,vchynene v stani sylnoho dushevnoho khvylyuvannya [Commentaryon Article116.Murder committed in the heat of passion].Postanova PVS «Pro sudovu praktyku v spravakh pro zlochyny proty zhyttya i zdorovya lyudyny» № 1vid1kvitnya1994 [Elektronyy resurs] (in Ukrainian).//http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/114.phpLyubavina,M.A.,2014.Otvetstvennost lits,sovershivshih prestuplenie v sostoyanii opyaneniya [The responsibility of the perpetrators of the crime in a state of intoxication].Kriminalist 2 (15),11-16 (in Russian).

Моральна агнозія як когнітивне порушення.дослідження нейробіологічної обумовленості соціальної незрілості та злочинної поведінки на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат ПРАВОВА ПОВЕДІНКА В СТРУКТУРІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

2. Реферат Вивчення моделі патологічного потягу до ігор як однієї з форм залежної поведінки неповнолітніх та вивчення особливостей Я-концепції, що сприяють виникненню адиктивної поведінки (ігровий залежності) підлітків

3. Реферат Причини порушення уваги, їх механізми. Причини та механізми порушення памяті

4. Реферат Актуальність соціальної роботи в Україні

5. Реферат Типові проблеми соціальної адаптації студентів-першокурсників

6. Реферат Історико-філософський дискурс феномена соціальної реальності

7. Реферат СОЦІОНОРМАТИВНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ: НЕОБХІДНІСТЬ СИСТЕМНОГО ОСМИСЛЕННЯ

8. Реферат ПОРУШЕННЯ ГЕМОСТАЗУ

9. Реферат Нікнейми користувачів соціальної мережі «ВКонтакті» як елемент вербальної самореалізації

10. Реферат Довіра та соціальний капітал у системі чинників формування соціальної згуртованості