Новости

ПРИНЦИПИ МЕНЕДЖМЕНТУ В ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНІЙ СФЕРІ

Работа добавлена:






ПРИНЦИПИ МЕНЕДЖМЕНТУ В ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНІЙ СФЕРІ на http://mirrorref.ru

Палінчак М.М.

доктор політичних наук,професор,професор кафедри міжнародної політики Ужгородського національного університету

Дяченко І.Б.

Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області

Рошко С.М.

кандидат філологічних наук,доцент,доцент кафедри міжнародних економічних відносин Ужгородського національного університету

PalinchakМ.М.

Doctor of Political Sciences,Professor,Professor of the Department of International Politics of Uzhhorod National University

DiachenkoІ.B.

State Inspector of Environmental Protection of the Transcarpathian Region

Roshko S.M.

Candidate of Philological Sciences,Associate Professor,Associate Professor of the Department of International Economic Relations

of Uzhhorod National University

PRINCIPLES OF MANAGEMENT IN NATURE CONSERVATION SPHERE

Анотація.У статті розглянуто науково-методичні підходи до визначення принципів менеджменту в природно-заповідній сфері,які визначають спосіб діяльності,взаємодії та виступають правилами,нормами управлінської діяльності.Науково обґрунтовано,що для природно-заповідної сфери важливими є принципи еколого-економічного менеджменту та менеджменту природоохоронної діяльності,зокрема,для збереження природно-заповідних територій.

Ключові слова:принципи менеджменту,природно-заповідна сфера,екологічний менеджмент,менеджмент природоохоронної діяльності,лісові екосистеми,природні ресурси,збалансоване природокористування.

Постановка проблеми.Найважливіше значення для реалізації мети організації природно-заповідних об’єктів і територій мають принципи менеджменту,які використовує у своїй діяльності управлінський персонал.У принципах менеджменту узагальнено,з одного боку,пізнані закони і закономірності,з іншого-досвід управління,який виправдав себе.Зазначені принципи визначають спосіб діяльності,взаємодії та виступають правилами,нормами управлінської діяльності.Вони похідні від загальних законів і відображають відносини,згідно з якими має створюватися,функціонувати і розвиватися система управління.Ігнорування принципів може створювати в управлінні ситуацію,яка в кінцевому підсумку призводитиме де невдач в управлінській природоохоронній діяльності.Тому знання й урахування принципів у практичній діяльності є найважливішою умовою ефективного управління природно-заповідними об’єктами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Відзначимо,що основні принципи раціонального управління вперше було сформульовано основоположниками наукового менеджменту Ф.Тейлором [1],Г Емерсоном [2],А.Файолем [3].Проте поза їхньою увагою залишилися принципи еколого-економічного менеджменту та менеджменту природоохоронної діяльності.

Метою статті є поглиблення теоретико-методоло-гічних підходів до визначення принципів менеджменту та обґрунтування їх значення у природно-заповідній сфері.

Результати дослідження.Загальні принципи менеджменту в природно-заповідній сфері,на нашу думку,мають відповідати таким вимогам:визначати загальні положення,властиві організаціям різних типів і видів;відповідати законам розвитку природи,суспільства і бізнесу;об’єктивно відображати сутність явищ і реальних процесів в управлінні організацією;бути визнаними суспільством.Відзначаючи наукові здобутки провідних дослідників із цієї проблеми,зауважимо,що центральним об’єктом вивчення Ф.Тейлора стали чотири принципи управління індивідуальною діяльністю працівників:

науковий підхід до виконання кожного елемента роботи;науковий підхід до добору,навчання і тренування працівника;кооперація з працівниками;розподіл відповідальності за результати роботи між менеджерами і працівниками.

Г.Емерсон одним із перших увів низку фундаментальних положень менеджменту:підлеглий існує для того,щоб розширювати і продовжувати ідеї начальника;керівник,управлінець існує тільки для того,щоб зробитипродуктивною роботу підлеглого;компетентні фахівці повинні формулювати основні справи,навчати всіх і кожного їхнього застосування і постійно стежити за всіма порушеннями;кожний вищий щабель управління існує не для задоволення тих,хто стоїть вище,а для обслуговування тих,хто працює нижче;кожна операція на будь-якому об’єкті чи підприємстві має базуватися на знаннях і вміннях,які тільки є у світі.А.Файоль не тільки узагальнив принципи попередніх науковців,а і вперше сформулював важливі аспекти з цієї проблеми,такі як розподіл праці,повноваження і відповідальність,дисципліна,єдиноначальність,єдність дій,підпорядкованість інтересів,винагорода персоналу,централізація,скалярний ланцюг,порядок,справедливість,стабільність персоналу,ініціатива.

Головні принципи менеджменту,розроблені школою наукового менеджменту і класичною адміністративною школою,подано в таблиці1.

Важливе значення для реалізації мети організації природно-заповідної сфери мають принципи поділу праці,які можна представити такою системою:одиничний-поділ праці за професіями,оскільки у цій сфері потрібні спеціалісти різних спеціальностей (екологи,біологи,зоологи,лісівники,економісти,геологи та ін.);частковий-поділ праці за ознакою однорідності видів природно-заповідної сфери (біосферні заповідники,природні національні парки,різні види заказників та інших об’єктів і територій ПЗФ);загальний-поділ праці за ознакою суміжності територій і об’єктів.

Зазначимо,що суспільний поділ праці одночасно відбувається углиб і вшир,тобто поширюється як територією країни,так і за її межі,впливаючи на формування двох просторових рівнів:

територіально-національний-поділ праці в межах країни з формуванням природно-заповідної сфери в межах регіонів;територіально-міжнаціональний-поділ праці між країнами в природно-заповідній сфері,прикладом якого є польсько-словацько-український біосферний резерват «Східні Карпати».З української сторони до цього резервату належить Ужанський національний природний парк і Надсянський регіональний ландшафтний парк.З польської сторони до названого біосферного резервату належать ландшафтний парк «Долина Сяну»,Бещадський національний парк,а зі словацької-національний парк «Полоніни»,також у резерват включено Ціснянсько-Вет-лінський ландшафтний парк.

Принцип розподілу повноважень та відповідальності залежить від підпорядкованості територій та об’єктів.Цей принцип тісно переплітається з принципами дисципліни та єдиноначальності у межах усіх рівнів ієрархії природно-заповідної сфери.Відзначимо,що природно-заповідні території та об’єкти створені і функціонують також у межах держлісгоспів та держмисливгоспів.Ці принципи поєднуються на рівні керівників та їх заступників,а також начальників відділів стосовно лісництв,майстерських дільниць та обходів.У Карпатському біо-сферному заповіднику та національних природних парках цим та іншим принципам відповідають природоохоронні науково-дослідні відділення (ПНДВ)та підпорядковані їм структури.

Названі принципи зумовлюють взаємодію з іншими принципами менеджменту,передусім щодо єдності дій,централізації,скалярного ланцюга,ініціативи,корпоративного руху,оцінки землі та ін.

З погляду предмету оцінки землі природно-заповідного фонду,по-перше,повинні розглядатися не як просторовий базис для розселення і розміщення продуктивних сил або фактор суспільного виробництва,а як складова частина національного багатства країни й елементприродно-ресурсного потенціалу території.Цільові функції і споживчі властивості земель природно-заповідного фонду локалізуються у сфері,що не належать до матеріального виробництва і комерційної діяльності,що,зокрема,констатується у статті43Земельного кодексу України [4].

По-друге,землі природно-заповідного фонду за своїми функціональними характеристиками і цільовим використанням є нетиповими для земельного ринку.При цьому цільові функції природно-заповідних територій полягають не тільки й навіть не стільки в одержанні доходу від господарської діяльності,скільки у виконанні завдань природоохоронного,екологічного й соціального характеру.Тому пряма оцінка економічної вигоди від цільового використання ділянки не може бути формалізована за стандартною оціночною схемою у зв’язку з відсутністю явно виражених грошових потоків.Саме тому,як відзначають окремі науковці,потрібен додатковий аналіз рентоутворюючиххарактеристик,властивих охоронним природним територіям,оскільки останні як окремі види рекреаційних ресурсів слід розглядати як «території з особливим режимом природокористування» (ТОРП) [5].Абсолютно некорисних земель не буває,тому залежно від виду цільового використання будь-яка ділянка виконує набір господарських або негосподарських функцій.Під господарськими (комерційними)розуміються функції,безпосередньо пов’язані з від-творювальними відносинами,які проявляються у вигляді прямого економічного результату їх реалізації (одержання доходу).Реалізація негосподарських функцій дає непрямий економічний ефект,опосередкований через суміжні сектори економіки або види економічної діяльності.

По-третє,до основних економічно значущих негосподарських функцій ТОРП належать:

збереження генофонду людини і природних ресурсів (тварин і рослин);середовище-захисна і середовище-стабілізуюча,об’єкто-і ресурсозахисна;науково-дослідна й інформаційна;культурно-просвітня і виховна;рекреаційна.

У загальному вигляді економічним результатом реалізації функції збереження генофонду для кожного типу ТОРП є економія витрат на збереження одного умовного біологічного виду на територіях природно-заповідного фонду,передусім у заповідній зоні (ядрі)порівняно з іншими зонами (буферна,