Новости

ПРО ОСОБЛИВОСТІ НАГОЛОШУВАННЯ ЛЕКСЕМ ПОПАДАТИ-ПОПАСТИ, ПОТІПАТИ ЯК ДІЄСЛІВ РОДІВ ДІЇ В ПОДІЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ У ПОРІВНЯННІ З ІНШИМИ ПІДЕННО-ЗАХІДНИМИ

Работа добавлена:






ПРО ОСОБЛИВОСТІ НАГОЛОШУВАННЯ ЛЕКСЕМ ПОПАДАТИ-ПОПАСТИ, ПОТІПАТИ ЯК ДІЄСЛІВ РОДІВ ДІЇ В ПОДІЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ У ПОРІВНЯННІ З ІНШИМИ ПІДЕННО-ЗАХІДНИМИ на http://mirrorref.ru

К.М.Іваночко

ПРО ОСОБЛИВОСТІ НАГОЛОШУВАННЯ ЛЕКСЕМПОПАДАТИ/ПОПАСТИ,ПОТІПАТИ ЯК ДІЄСЛІВ РОДІВ ДІЇ В ПОДІЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ У ПОРІВНЯННІ

З ІНШИМИ ПІДЕННО-ЗАХІДНИМИ

У статті проаналізовано особливості наголошування зазначених дієслівних лексем,мотивованих суфіксальними дериватами з праслов’янською семантикою родів дії,у подільських говірках (на матеріалі діалектних текстів)порівняно з їх наголошуванням в інших говорах,варіантах української літературної мови та сучасній українській літературній мові.В основу аналізу покладено дериваційно-граматичні та лексико-семантичні особливості.Перехідний характер подільських говірок убезпечив аналізованим вербативам наголосову співвіднесеність з акцентуацією їх в південно-західних і південно-східних говорах української мови,з перевагою перших.

Ключові слова:акцентуація,подільські говірки,акцентний тип,співвіднесеність,семантика родів дії.

Мова (і система наголосу)українських пам’яток дуже близька до живої народної мови,особливо до її західних говорів.

І.Огієнко

У південно-західному наріччі виділяється відносно невелика й чітко окресленакарпатська група говорів (гірський ареал)і набагато більша за територією,але менш виокремлювана (на північному сході від Карпат),що номінується «прикарпатською групою»,яка представлена чотирма головними говірковими підгрупами:волинською,подільською,наддністрянською й над-сянською.

Подільський ареал-це південні райони Хмельницької й Вінницької областей,південно-західні Черкаської,західні Кіровоградської,північно-західні Миколаївської та Одеської,тобто терени історичного Поділля.Межують вони з наддністрянськими,покутсько-буковинськими й волинськими,-південно-західної групи говорів,та середньонаддніпрянськими й степовими-південно-східної,а тому й характеризуються ознаками цих мовних варіантів,з перевагою південно-західного.Особливості подільських говірок зумовлені й історичними чинниками-засе- ©К.М.Іваночко ленням Поділля ще в доісторичні часи.Літописні джерела інформують,що предками подолян,як і наддністрянців,були уличі.Однак Ф.Жилко закріплює за дулібами,не беручи до уваги літописних матеріалів,терени теперішньої Вінницької,Хмельницької,частково Волинської,Рівненської і Тернопільської областей [5,34].Літописи ж свідчать,що теренами розселення дулібів були верхів’я Західного Бугу,тобто-Західна Волинь й північні райони Львівщини та Тернопільщини.Мовні факти потверджують,що подільські говірки у своїй основі-це наддністрянський тип говірок,з деякими південноволинськими й частково південно-східними рисами,як пізнішими нашаруваннями.Співвіднесеність з наддністрянськими говірками мотивується дозаселенням «Поділля в минулому втікачами з Галичини,Волині,Полісся» [13,186].Дослідження доводять,що ареалом південноволинських говірок стали північні райони Хмельницької області й частково Вінницької,а подільських-центральні та південні.

Південно-західні говори української мови в наголосовому аспекті становлять неабиякий інтерес,тому що їх акцентуація,на думку Я.Закревської,не уніфіковувалася й ніколи не уніфікується з літературною нормою [4,132].Оскільки подільські говірки належать до перехідних,то саме тому становлять неабиякий інтерес.

Змішаний характер подільських говірок у структурі говорів української мови зумовлюєактуальність проблеми.

Мета-проаналізувати акцентуаційні особливості префіксально-суфіксальних вербативів доконаного (недоконаного)виду в подільських говірках із суфіксальними морфемами-а-,-ш- (нульовий тематичний афікс),мотивованих суфіксальними дериватами з праслов’янською семантикою родів дії,потвердивши їх «перехідний»статус.

Поставлена мета передбачає розв’язання такихзавдань:виявити співвіднесеність наголосо-вих особливостей означених дієслівних утворень із семантичними та дериваційно-граматичними;порівняти їх акцентуацію з наголошуванням в інших південно-західних і південно-східнихговорах,варіантах української літературної мови та сучасній українській літературній мові;виявити акцентуаційні розбіжності в різних діалектах,пояснивши причини;простежити закоріненість акцентуації подільських вербативів в акцентну систему давньої української мови;спробувати з’ясувати місце й роль подільських говірок у становленні акцентної системи південно-західних і південно-східних говорів української мови.

Об’єктом дослідження стали дієслівні лексеми,зареєстровані в збірнику діалектних текстів «Говори української мови»/Відповідальний редактор Т.Назарова,апредметом-їх акцентуаційні особливості.

Заслуговує на увагу малочисельна група префіксально-суфіксальних дієслівних дериватів,мотивованих суфіксальними дієсловами із суфіксальними морфемами-та-ш-ізсемантикою родів дії.Дієслівні лексеми,що представляють південно-західні говірки української мови,частково уже ставали об’єктом акцентуаційних студій Л.Булаховського [1],Я.Закревської [4],Н.Марчук [12],В.Винницького [2]та Г.Кобиринки [11].Усі вони,крім Л.Булаховського,наголошуютьна стабільності кореневої акцентуації.

Особливості наголошування дієслівних дериватів у південно-західних діалектах,а саме:префіксально-суфіксальних-у говорах «західних (угорських)русинів» [6],суфіксальних-у наддністрянських говірках [7],атематичних-у бойківських [9],префіксально-суфіксальних-у гуцульських [8;10]у порівнянні з південно-східними,варіантами української літературної мови та сучасною українською літературною мовою,-були предметом досліджень автора статті.Говірки ж Поділля,у географічних межах сьогоднішньої Вінницької і частково Хмельницької областей,-уперше.

Наукова новизна роботи полягає в тому,що вперше в українській діалектній акцентології системно досліджуються особливості наголошування дієслів у подільських говірках у порівнянні з іншими говорами української мови,у варіантах української літературної мови та сучасній українській літературній мові.

У текстах подільських говірок,на відміну від інших південно-західних,варіантів української літературної мови та сучасної української літературної мови,представлена незначна група префіксально-суфіксальних дієслівних утворень доконаного виду,у морфологічній структурі яких наявна суфіксальна морфема-а-,що зберігають кореневе наголошування мотивуючих основ недоконаного виду [2,323]зайіхали [Гов.Івча Літин.Вінн.:386];пуйіхау [Гов.Бирл.Бершад.Вінн.:407];пуйіхала [Гов.Носк.,Жмер.Вінн.:396];залайало [Гов.Верн.Козятин.Вінн.:383];пууб’ідали [Гов.Носк.Жмер.Вінн.:395];посипимо «притрусимо» [Гов.