Новости

Модернізаційні і контрмодернізаційні тенденції в сучасному католицизмі

Работа добавлена:






Модернізаційні і контрмодернізаційні тенденції в сучасному католицизмі на http://mirrorref.ru

Модернізаційні і контрмодернізаційні тенденції в сучасному католицизмі

Медвєдєва Ю.Ю.,Національний авіаційний університет

Статтю присвячено проблемі модернізації католицизму.В результаті проведеного дослідження авторкою встановлено,що значна кількість конфесійних прихильників залишилися на позиціях ортодоксального фідеїзму.Саме останній став духовно-релігійною першоосновою як для інтегрально-фашистських диктатур початку20століття,так і радикального розколу громадської думки,який відбувся у зв’язку з поділом католиків на прихильників етноцентризму й антисемітизму та етнічної толерантності і космополітичності.Віряни в опитуваннях не вважають таку точку зору типово католицькою.Отже вона є радше модерновою версією католицької доктрини,аніж вираженням ортодоксії.

Наголошено на тому,що контрортодоксальним та модерновим новоутворенням в руслі релігійної політики є також номінальне скасування принципу непогрішимості католицької ієрархії.Папство більше не претендує на визнання своєї вищості і домінату в питаннях оцінки статусу вірян.Звісно,ця ситуація є ще доволі далекою від модернізованого християнства,проте наближає до нього принаймні в частині примирення колись поляризованих таборів-ієрократії і пастви.

Визначено,що подолання принципу непогрішимості випливає також із примирення думки папства із думкою релігійного загалу.Проте відносини священства із пересічними вірянами були істотним чином пом’якшені.

Руйнування стереотипу непогрішимості папства істотним чином розбалансувало стан із легітимаційним ресурсом католицької церкви.Дефіцит останнього спостерігався у регулюванні сімейних відносин,зокрема-ситуацій із домашнім насильством та насильством батьків над дітьми.Очільники церкви були піддані нищівній критиці за зашкарублість власного світогляду та відсутність просування шляхом модернізації.

Ключові слова:модернізація;контрмодернізація;католицизм;реформація;протестантизм;ієрократія

Мodemizatюnand counter-modernization trends in catholicism modern

Medviedieva Yu.Yu.,National Aviation University

The article is devoted to the problem of modernization of Catholicism.As a result of the study,the author found that a significant number of confessional supporters remained in the positions of orthodox fideism.It was the latter that became the spiritual and religious foundation for both the integrally fascist dictatorships of the early20thcentury and the radical split in public opinion that took place in connection with the division of Catholics into supporters of ethnocentrism and anti-Semitism and ethnic tolerance and cosmopolitanism.Believers in the polls do not consider this point ofview to be typically Catholic.Consequently,it is more a modern version of the Catholic doctrine than an expression of orthodoxy.It has been noted that a nominal and cancellation of the principle of infallibility of the Catholic hierarchy should also beconsidered a counter-narrative and modern neo-education in line with religious policy.The papacy no longer claims to recognize its superiority and dominance in assessing the status of believers.Of course,this situation is still quite far from modernizedChristianity,however,it approximates to it at least in the part of reconciliation when polarized camps are hierocrats and flock.

It is determined that overcoming the principle of infallibility follows also from the attitude of the priesthood to ordinarybelievers,who have been significantly relaxed.The destruction of the stereotype of the infallibility of the papacy significantly unbalanced the state with the legitimate resource of the Catholic Church.The deficit of the latter was observed in the regulation of family relations,in particular-situations with domestic violence and violence of parents over children.Church leaders were subjected to crushing criticism for the stagnation of their own worldview and the lack of progress on the road to modernization.

On this occasion,there was a long-standing debate between Catholic traditionalists and modernists,in which adherents of the two models of marriage came together.

The first group of supporters of Catholic traditionalism insisted on developing their own rules,while supporters of the modern (Catholic-Protestant)orientation insisted on a return to the orthodox understanding of Christian marriage.The inseparability of the marriage itself is based on the arguments of the dogmatic order,which are derived from Protestant theology and the relevant marriage practices.

The second direction of Catholicisms modernization can be considered to be the observance of moral and ethical standards by clerics who often abuse the mystery of confession and implement deviant sexual behavior towards the laity.It is about bringing to the disciplinary responsibility of clerics who committed such acts,in particular-the ill-treatment of children.

At the insistence of the relevant public groups interested in long-term litigation,a similar step has allowed the transition to a consistent modernization by returning to the sources,taking into account the principle of sola scriptura.For Catholicism,such an innovation is indeed one of the least precedent in the history ofhierarchical hierarchies.In general,it also talks about changing the strategy of administering a higher hierarchy to gentry priests.

Keywords:modernization;counter-modernization;Catholicism;Reformation;Protestantism;hierocracy

Модернизационные и контрмодернизационные тенденции в современном католицизме

Медведева Ю.Ю.,Национальный авиационный университет

Статья посвящена проблеме модернизации католицизма.В результате проведенного исследования автором установлено,что значительное количество конфессиональных сторонников остались на позициях ортодоксального фидеизма.Именно последний стал духовно-религиозной первоосновой как для интегрально-фашистских диктатур начала20века,так и радикального раскола общественного мнения,который состоялся в связи с разделением католиков на сторонников этноцентризма и антисемитизма и этнической толерантности и космополитичности.Верующие в опросах не считают такую точку зрения типично католической.Следовательно,она является скорее модерновой версией католической доктрины,чем выражением ортодоксии.

Отмечено,что контрортодоксальним и модерновым новообразованием в русле религиозной политики следует считать также номинальную отмену принципа непогрешимости католической иерархии.Папство больше не претендует на признание своего превосходства и домината в вопросах оценки статуса верующих.Конечно,эта ситуация еще довольно далека от модернизированного христианства,однако приближает к нему по крайней мере в части примирения некогда поляризованных лагерей-иерократии и паствы.

Определено,что преодоление принципа непогрешимости следует также из отношения священства с рядовыми верующими,которые были существенным образом смягчены.

Разрушение стереотипа непогрешимости папства существенным образом разбалансировало состояние с ле-гитимационным ресурсом католической церкви.Дефицит последнего наблюдался в регулировании семейных отношений,в частности-ситуаций с домашним насилием и насилием родителей над детьми.Руководители церкви были подвергнуты сокрушительной критике за косность собственного мировоззрения и отсутствие продвижения по пути модернизации.

Ключевые слова:модернизация;контрмодернизация;католицизм;реформація;протестантизм;иерократия

Постановкапроблеми.

П

ерший єзуїтськийпапаіпершийнеєв-ропейський папабільше ніжза1200років розпочав проведення політики модернізації в католицизмі,заклавши фундамент для нового підходу очільництва в церкві.Модернізація торкнулася політики бідності,реформування церковної ієрархії,зміни концепції сім’ї та інших складників культури та соціальних інституцій.

Перший напрямок модернізації стосувався критикиконсюмеризмута олігархічних технологій управління в банківсько-фінансовому та промисловому секторах із популістсько-демократичною зорієнтованістю на найнижчі верстви суспільства.

Подібна зорієнтованість є спорідненою зпрактиками парафіяльногосвященства,що зберігає всередині себе демократичну корпоративнукультуру та відповідний менталітет приязності щодо пересічних людей.У своєму виступі перед аудиторією дипломатів в травні2013року Френсіс зробив наголос на дотриманні етичних нормативів у сфері розподілу фінансів та споживання.

Понтифік вів мову про створення «нових кумирів»,яке полягає у вшануванні золотого тільця,в культі грошей та диктатурі знеособленої економіки із дефіцитом гуманних цілей.Лідер піддав критиці гендерну та сімейну політику церкви у зв’язку з відступом від фундаменталій християнства та порушенням канонів заборони на аборти,одностатевих відносин,контрацепції.

Квінтесенцією маніфесту модерну в католицизмі стало інтерв’ю критичної спрямованості щодо церкви,яка дозволяє собі некоректні викривлення в морально-етичному вченні про любов доктрини та піддає забуттю пріоритети моральної доктрини християнства щодо служіння вдовам,сиротам,бідним та маргіналізованим членам суспільства.Понтифік створює образ загальнодоступного всім конфесіям «дому молитви»,який виразно протиставляється елітистській концепції «чистої церкви»,запропонованоїБенедиктомXVI [1,с.546-549].

Очільникпонтифікату констатує корупцій-ність ватиканської бюрократії,яка культивує в своїх колах скептичне ставлення до релігійних канонів та наполягає на заміні когорти традиціоналістів із числа ревних прихильників формальних ритуалів на модерністів,які пропонують радикальні рішення у сфері очищення від корупції в церкві та оновлення моральної свідомості християнської пастви.Зазначена обставина спричинила відставку самого Бенедикта,який незадовго до своєї відставки здійснював підготовку до дебатів щодо політики церкви у сфері сім’ї.

Також було взято курс на нейтралізацію корпоративно-лобістських груп у римському куріаті,що дало можливість підвищити рівень прозорості в розподілі фінансових ресурсів,а також нейтралізувати непотизм і кронізм,які стали часто практикуватися в середовищі католицької ієро-кратії.Понтифікатом було зініційовано новийпроектщодо стабілізації ситуації на Близькому Сході у2014році.Від імені керівництваВатикану буловиданозапрошення приймати ізраїльських і палестинських президентів на молитовному саміті у Ватикані.

Справжнімкрокоммодернізаційного примирення можна вважати геополітичне позиціювання католицької церкви в примирювальному векторі політикинаБлизькому Сході.Нормалізація близько-східного конфлікту на засадах християнського фундаменталізму дозволила знизити градус драматичної напруженості шляхом здійснення ритуалу примирення під стіною плачу в Єрусалимі

[7-10].

Понтифіком було ініційовано полеміку щодо оскарження норми про розривність шлюбу та ін-ституційне розлучення,ставши на протестантську позицію,відповідно до якої християнський шлюб є пожиттєвим союзом чоловіка і жінки,який за жодних обставин не може перериватися з будь-яких причин.

Аналіз наукових досліджень і публікацій.

З цього приводу були спричинені довготривалі дебати між католицькими традиціоналістами та модерністами,в яких зійшлися прихильники двох моделей шлюбу.

Перша група прихильників католицького традиціоналізму наполягала на розробці власнихправил,у той час як прихильники модернової (католицько-протестантської)орієнтації наполягали на поверненні до ортодоксального розуміння християнського шлюбу.Нерозривність самого шлюбу є ґрунтованою на аргументах догматичного штибу,які є похідними від протестантської теології та відповідних практик укладання шлюбу.

Другим напрямком модернізації католицизму можна вважати дотримання морально-етичних стандартів самими кліриками,які часто зловживають таємницею сповіді і реалізують девіантну сексуальну поведінку щодо мирян.Йдеться про притягнення до дисциплінарної відповідальності кліриків,які припустилися подібних учинків,зокремажорстоке поводження з дітьми [4,с.203].

За наполяганням відповідних громадських груп,зацікавлених у довготривалих судових процесах,подібний крок дозволив перейти до послідовної модернізації шляхом повернення до витоків,