Новости

ТЕОРЕТИЧНА І ПРАВОВА БАЗА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Работа добавлена:






ТЕОРЕТИЧНА І ПРАВОВА БАЗА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА на http://mirrorref.ru

ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

OF INFORMATIONAL SOCIETY

Роллер В.М.,

ад’юнкт (штатний)Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Статтю присвячено вивченню питання становлення та розвитку інформаційного суспільства.Розглянуто основні причини і передумови формування інформаційних відносин сучасного типу.Надано аналіз правового регулювання інформаційних відносин,що існує у наш час.

Ключові слова:інформаційне суспільство,теоретична база формування інформаційного суспільства,правова база,правове регулювання інформаційних відносин.

Статья посвящена изучению вопроса становления и развития информационного общества.Рассмотрено основные причины и предпосылки формирования информационных отношений современного типа.Дан анализ правового регулирования информационных отношений,которые существуют в наше время.

Ключевые слова:информационное общество,правовая база,правовое регулирование информационных отношений.

The article is dedicated to the question of the forming and developing of information society.It is analyzed the main reasons and preconditions of forming informational relation ofmodern type.It is given the analyses of legal regulation informational relations that exist now days.

Key words:information society,legal base,legal regulation of informational relations.

Постановка проблеми.Наша ера-це ера інформаційних технологій.Розвиток технологій не стоїть на місці:з’являються нові види передачі інформації,інформація набуває різноманітних форм та зовнішніх виглядів.Інформація постійно ускладнюється,змінюється якісно,зростає кількість її джерел і споживачів.Доступ до інформації значно полегшився.Водночасзростає уразливість сучасного інформаційного суспільства від недостовірної (а іноді й шкідливої)інформації.

Стан опрацювання.За останнє десятиліття до теми інформаційного суспільства неодноразово зверталися вітчизняні вчені.Ними розроблено декілька значних наукових напрямів:розвиток інформаційних систем та інформатизації в умовах перехідної економіки (В.Амітан,Л.Василенко,Л.Вінарик,О.Щед-рін,Р.Лепа),формування інформаційного ринку та інформаційного підприємництва (В.Дорофієнко,

А.Аглицький,Я.Берсуцький),інформаційна політика держави (Г.Почепцов,С.Чукут)тощо [1].

Мета статті.Пропонована стаття присвячена вивченню теоретичної та правової бази формування інформаційного суспільства.У статті буде досліджено етапи розвитку інформаційного суспільства й основи його функціонування,також буде розглянуто правову основу функціонування інформаційного суспільства у світі загалом та в Україні зокрема.

Виклад основного матеріалу.Що таке «інформація»? Закон України «Про інформацію» дає таке визначення:інформація-це будь-які відомості та/або дані,які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.Інформація існує у вигляді документів,креслень,рисунків,текстів,звукових чи світлових сигналів,електричних та нервових імпульсів тощо.Історичний розвиток відносин щодо інформації та ускладнення видів і зовнішніх форм інформації призвів до інформатизації суспільства та утворення інформаційного суспільства.

Інформаційне суспільство як об’єкт вивчення розглядається наукою філософії,соціології,психології,історії та права.Оскільки інформація торкається усіх сфер життя людини,її неможливо віднести до об’єкта вивчення лише якоїсь однієї науки.Особливістю інформації у наші дні є те,що інформаційні технології впроваджено у щоденне буття людини,уявити існування сучасної особистості без інформаційних технологій неможливо.

Інформаційне суспільство-це соціологічна концепція,що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво і використання науково-технічної та іншої інформації.Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постінду-стріального суспільства,засновниками якої були

З.Бжезинський,О.Белл,О.Тоффлер.

Розглядаючи розвиток суспільства як «зміну сходинок»,прибічники теорії інформаційного суспільства пов’язують його становлення із домінуванням «четвертого»,інформаційного сектору економіки,який іде після сільського господарства,промисловості та економіки послуг.При цьому стверджується,що капітал і праця,якіє основою індустріального суспільства,поступаються місцем інформації та знанню у сучасному суспільстві.Революціонізу-ючі дії інформаційної технології призводять до того,що в інформаційному суспільстві класи змінюються соціально недиференційованими «інформаційними спільнотами» [2,с.456].

Із цим твердженням не можна не погодитись.У наш час знання постають у вигляді певної інформації,у зв’язку з цим у суспільстві існують відносини щодо створення,володіння,користування та розпоряджання інформацією.Інформація-це універсальна одиниця обміну даними.

Термін «інформаційне суспільство» бере початок із праць австрійсько-американського науковця Фріца Махлупа,який у1933р.почав вивчати вплив патентів на наукові дослідження.Його робота досягла вершини в1962р.публікацією «Виробництво і розподіл знань у Сполучених Штатах».Ф.Махлуп увів поняття «індустрія знань»,до якої він включив п’ять секторів інформаційної діяльності у суспільстві:освіта,наукові дослідження і розробки,засоби масової інформації,інформаційні технології та інформаційні послуги.

У працях французького вченого А.Турена «Псо-тіндустріальне суспільство» (1969р.)та американця Д.Белла «Настання постіндустріального суспільства.Досвід соціального прогнозування» (1973р.)започатковано традицію не проводити відмінності між соціально-економічними системами за віссю протиставлення різних типів власності і різних суспільних способів виробництва (капіталізму і соціалізму) [3].

Соціальні та політичні зміни розглядаються у теорії інформаційного суспільства як наслідок «мікроелектронної революції».Конкретизацію цієї сутності зробив Пітер Друкер,класик менеджменту,професор кількох американських університетів і консультант найбільших фірм США,який у1966р.увів у науковий обіг термін «суспільство знань» (knowledgesociety),що визначає тип економіки,в якій знання відіграють вирішальну роль,а їх виробництво стає джерелом розвитку [4,с.215].

Розробки у галузі «штучного інтелекту» розглядаються як можливість інформаційного трактування самої людини.Концепція інформаційного суспільства викликає критику з боку гуманістично-орієнтованих філософів та науковців,які схиляються до думки про негативні наслідки комп’ютеризації суспільства.

Саме поняття інформаційного суспільства визначають щонайменше трьома способами:по-перше,можна перерахувати характеристики,що властиві цьому типові суспільства:створені значні інформаційні ресурси;виробництво,збереження,поширення і передача як аудіовізуальної продукції,так і ділової та освітньоїінформації стають найважливішою частиною економіки;сформувалась інформаційна індустрія,що охоплює комп’ютерну і телекомунікаційну промисловість,розробників аудіовізуального і програмного забезпечення,виробників елементної бази і побутової електроніки,мультимедійну промисловість;громадяни мають технічні і правові можливості доступу до різноманітних джерел інформації.По-друге,можна піти від «абстрактного до конкретного»,вказавши,що інформаційне суспільство-це наступна стадія в історичному розвитку людства в ланцюзі аграрне-індустріальне-постіндустріальне суспільство,пов’язати становлення інформаційного суспільства з реалізацією концепції стійкого розвитку або з ідеєю В.Вернадського про ноосферу.Можливий і третій,компромісний,варіант:інформаційне суспільство-це наступна стадія розвитку людства,на якій домінуючим об’єктом виробництва і споживання стають інформаційні продукти і послуги [5,с.7].

Незважаючи на те,яка з теорій,обґрунтованих філософією,соціологією чи політологією,є найбільш наближеною до реальності,заперечувати існування та функціонування інформаційного суспільства неможливо.Живучи у сучасному світі,не можна не спостерігати,що інформаційне суспільство буде розвиватись,оскільки розвиток інформаційних технологій ще не досягнув свої найвищої точки.Оскільки розвиток суспільства напряму залежить від розвитку «засобів виробництва»,якими у нині є інформаційні технології,