Новости

СПЕЦИФІКА ЗВ’ЯЗКУ ЕМОЦІЙНОЇ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ДО МАТЕРІ ТА ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ ІЗ НЕПОВНИХ СІМЕЙ

Работа добавлена:






СПЕЦИФІКА ЗВ’ЯЗКУ ЕМОЦІЙНОЇ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ДО МАТЕРІ ТА ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ ІЗ НЕПОВНИХ СІМЕЙ на http://mirrorref.ru

ТА ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ ІЗ НЕПОВНИХ СІМЕЙ

Потебня А.В.,студентка факультету психологіїДніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Кубриченко Т.В.,к.психол.н.,доцент,доцент кафедри соціальної психології і психології управлінняДніпровський національний університет іменіОлесяГончара

У статті представлено результати дослідження специфіки зв’язку емоційної прив’язаності до матері та тендерної ідентичності підлітків із неповних сімей.Показано,що такий зв’язок існує і має певну специфіку порівняно із зв’язком цих показників у підлітків із повних сімей.

Ключові слова:гендерна ідентичність,емоційна прив’язаність,неповна сім’я,маскулінність,фе-мінінність.

Встатье представлены результаты исследования специфики связи эмоциональной привязанности к матери и гендерной идентичности подростков из неполной семьи.Показано,что такая связь существует и имеет определенную специфику по сравнению со связью этих показателей у подростков из полных семей.

Ключевые слова:гендерная идентичность,эмоциональная привязанность,неполная семья,маскулинность,фемининность.

Potebnya A.V.,Kubrichenko TV.SPECIFICITY OF THE CONNECTION BETWEEN EMOTIONAL ATTACHMENT TO MOTHER AND GENDER IDENTITY OF ADOLESCENTS FROM SINGLE-PARENT FAMILIES

The article presents the results of a study of the specificity of connection between emotional attachment to mother and gender identity of adolescents from incomplete families.It is shown that such relation exists and has certain particularity in comparison with the correlation of these indicators in the group of adolescents from complete families.

Key words:gender identity,emotional attachment,incomplete family,masculinity,femininity.

Постановкапроблеми.У модернових умо-турі сучасних сімей,серед яких певну частину вах розвитку суспільства відбуваються тран-становлять неповні родини,переосмислюються сформаційні процеси у статево-рольовій струк-звичні погляди на взаємини подружжя,батьків

і дітей,трансформуються взірці «справжньої»маскулінності/фемінінності,що може позначатися на вираженості гендерних характеристик у структурі ідентичності особистості.

Формування особистості дитини у неповній сім’ї,яка є важливим інститутом соціалізації,набуває певної специфіки,що позначається на психологічних особливостях дітей.Відсутність чоловіка в родині не лише ускладнює гендерну ідентифікацію хлопчиків і дівчаток,а й може певним чином позначитися на характері їх взаємин із матір’ю,формуванні емоційної прив’язаності до неї.При цьому характер прив’язаності,як відомо,накладає відбиток на різні структури особистості,а подальше формування емоційного зв’язку з матір’ю може позначитися на гармонійності розвитку особистості,її пристосуванні до навколишнього світу.Зазначене,як уявляється,робить актуальним дослідження специфіки зв’язку емоційної прив’язаності та тендерної ідентичності підлітків із неповних сімей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Уже досить тривалий час автори вивчають як феномен гендерної ідентичності особистості,так і особливості становлення емоційної прив’язаності дитини до матері.Зокрема,в літературі описано етапи гендерної ідентифікації особистості,чинники формування гендерного «Я»індивіда,схарактеризовано впливовість різних інститутів гендерної соціалізації,серед яких чільне місце посідає сім’я,й особливості гендерної ідентифікації особистості у неповній сім’ї,з’ясовано особливості формування гендерної ідентичності чоловіків і жінок (М.Бо-ровцова,В.Васютинський,Т.Говорун,О.Кікі-нежді,М.Ткалич,С.Бем,В.Каган,І.Кльоци-на,І.Кон,Я.Коломинський,Дж.Росс-Гордон,Р.Столлер,С.Томпсон та ін.).Авторами також досліджено феномен емоційної прив’язаності (Дж.Боулбі,М.Ейнсворт,М.Лісіна,С.Мещерякова,Х.Шеффер),запропоновано різні підходи до його вивчення (П.Едман та Т.Кефе-рі,Б.Лайк,С.Салліван,Д.Хеад),досліджено типи емоційної прив’язаності (М.Ейнсворт),визначено етапи та детермінанти її формування (Г.Ньюфелд).Проте робіт,присвячених питанням специфіки зв’язку емоційної прив’язаності до матері з гендерною ідентичністю підлітків із неповних сімей,не було знайдено,що й зумовило наш науковий інтерес.

Гендерна ідентичність,як показано,посідає центральне місце серед структурних компонентів соціальної ідентичності (Є.Соколова,Н.Бурлакова,Ф.Леонтіу)та визнається дослідниками як особливий вид соціальної ідентичності,що співіснує у самосвідомості людини в єдності з уявленнями про професійний,сімейний,етнічний,освітній та інші статуси (Є.Ярська-Смірнова),а також вважається найважливішою частиною загальної

Я-концепції особистості,що забезпечує їй відчуття адекватності незалежно від різних змін Я і ситуації (Л.Ожигова),усвідомлення особистістю своєї належності до чоловічої або жіночої статі (І.Кон),аспект самосвідомості особистості,який описує переживання людиною себе як представника статі,носія конкретних стате-воспецифічних характеристик і особливостей поведінки,що співвідносяться з уявленнями про маскулінність/фемінінність (І.Кльоцина).

Відзначено,що гендерна ідентичність є результатом складної взаємодії природних і генетичних особливостей сексуального потенціалу людини,способів реагування на сексуальний об’єкт і психічної сенситивності,різноманітних впливів соціального оточення та позиції самої людини щодо способу власної ідентифікації (В.Мухіна),тобто результатомскладного процесу узгодження усіх чинників,який відбувається у суб’єктивному,внутрішньому психологічному світі особистості.Підкреслено,що,з одного боку,гендерна ідентичність є своєрідним особистісним вибором і «досягненням»,яке дозволяє людині переживати відчуття цілісності і конгруентності свого Я у ситуаціях рольової взаємодії,а з іншого-може включати соціально зумовлені уявлення,що фіксуються у гендерних стереотипах (Л.Ожигова).Показано,що гендерна ідентичність є особистим осмисленням і прийняттям своєї належності до певної статі,належить до компонентівгендеру як індивідуального статусу людини [1,с.40].Наголошується,що у процесі гендерної соціалізації досягається відповідність поведінки дитини встановленим нормам та уявленням про «чоловіче»та «жіноче»в соціумі,що дає поштовх для формування у неї власного розуміння своєї гендерної ідентичності та ролі,самооцінки та поведінки [2,с.79].

Теорії формування гендерної ідентичності по-різному характеризують механізми і способи гендерної ідентифікації та у своїй сукупності охоплюють різноманітні аспекти становлення гендерного «Я»людини.Зважаючи на різні підстави,дослідниками названо рівні сформованості гендерної ідентичності,описано її типи:з огляду на чіткість і глибину усвідомлення дитиною своєї статевої належності визначено адекватний,неадекватний,амбівалентний та індиферентний рівні сфор-мованості гендерної ідентичності (А.Чека-ліна);відповідно до особливостей розвитку у підлітковому віці виокремлено адекватний,інвертований (частіше у хлопчиків),недифе-ренційований,віковий диференційований та інфантильний типи (І.Романов);зважаючи на вираженість маскулінності/фемінінності,виокремлено маскулінний,фемінінний,андро-гінний та недиференційований типи (С.Бем);беручи до уваги гармонійність зв’язків між різними Я-образами,а