Новости

Прогнозування в комунікативній діяльності старших дошкільників із системними порушеннями мовлення

Работа добавлена:






Прогнозування в комунікативній діяльності старших дошкільників із системними порушеннями мовлення на http://mirrorref.ru

І.В.Мартиненко

ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

Contacts:Iryna Martynenko,PhD,associated professor,postgraduate student of speech disorders department of National pedagogical Dragomanovs University,Ukraine Kiev

Мартиненко І.В.Прогнозування в комунікативній діяльності старших дошкільників із системними порушеннями мовлення.У

статті представлено результати експериментального дослідження здатності до прогнозування результатів спілкування,як одного з компонентів комунікативної діяльності дітей старшого дошкільного віку з системними порушеннями мовлення.З’ясовано,що в психологічних дослідженнях прогнозування досліджується переважно в ракурсі мисленнєвої діяльності.Вконтексті даного дослідження прогнозування розглядається як процес передбачення результатів спілкування на основі аналізу інформації про умови його здійснення та наявних результатів поведінки комунікантів,оцінювання характеристик розвитку комунікативного процесу в перспективі.Особливий інтерес автора до прогнозування зумовлений виявленою недостатністю сформованості у цих дітей перцептивних засобів спілкування та комунікативних вмінь,що гіпотетично має впливати на розуміння і прогнозування комунікативних ситуацій.З’ясовано особливості і нижчі рівні сформованості прогнозування спілкування у дітей із системними порушеннями мовлення,у порівнянні з дітьми того ж віку з нормальним мовленнєвим розвитком.Виявлено п’ять рівнів сформованості прогнозування в комунікативній діяльності дітей старшого дошкільного віку з системними порушеннями мовлення:від низького до високого.Водночас,для дітей з нормальним мовленнєвим розвитком характерні тільки три:від середнього до високого.

Ключові слова:прогнозування,комунікативна діяльність,

комунікативні ситуації,діти старшого дошкільного віку,системні порушення мовлення.

МартыненкоИ.В.Прогнозированиевкоммуникативной деятельности старших дошкольников с системными нарушениями

речи.Встатье представлены результаты экспериментального исследования способности к прогнозированию результатов общения,как одного из компонентов коммуникативной деятельности детей старшего дошкольного возраста с системными нарушениями речи.Установлено,что в психологических исследованиях прогнозирование изучается преимущественно в ракурсе мыслительной деятельности.В контексте данного исследования прогнозирование рассматривается как процесс предвидения результатов общения на основе анализа информации об условиях его реализации и актуальных результатов поведения коммуникантов,оценка характеристик развития коммуникативного

процесса в перспективе.Особый интерес автора к прогнозированию обусловлен выраженной недостаточностью у этих детей перцептивных средств общения и коммуникативных умений,которые оказывают непосредственное влияние на понимание,интерпретацию и способность к прогнозированию результатов общения.Выяснены особенности и низкие уровни сформированности прогнозирования общения у численной группы детей с системными нарушениями речи,по сравнению с детьми того же возраста с нормальным речевым развитием.Выявленопятьуровнейсформированности пониманияи

прогнозирования в коммуникативной деятельности детей старшего дошкольного возраста ссистемными нарушениями речи:от низкого до высокого.В то же время,для детей с нормальным речевым развитием характерные только три:от среднего до высокого.

Ключевыеслова:прогнозирование,коммуникативная

деятельность,коммуникативные ситуации,дети старшего дошкольного возраста,системные нарушения речи.

Martynenko I.V.Prediction of communication activity by the senior preschool age children with system speech disorders.The article contains the findings of the experimental study on ability to predict communication outcomes,being one of the components of communication activity of the senior preschool age children with system speech disorders.The authors special interest in childrens prediction abilities is caused by detected underdevelopment of theperceptive means of communication and communication skills that theoretically should influence childs ability to understand and predict communication situations.It has been discovered that children with system speech disorders have specific and inferiorabilities to predict communication outcomes compared to their peers with normal speech development.The author outlines five developmental levels of prediction in communication activity of the senior preschool age children with system speech disorders:from low to high.At the same time,only three of them were detected in children with normal speech development:from average to high.Observed that preschool age children with systemic speech disorders have delay of communicative development,varying severity communicative barriers,because of speech underdevelopment and psychological factors.Communication development description of children with systemic speech disorders was performed taking into account modern personality oriented tendencies in native andforeign psychology,it contains data on emotional,interpersonal,operational aspects of its realization.

Key words:prediction,communication activity,communication situations,senior preschool age children,system speech disorders.

Проблема визначення ролі і значущості прогнозування в житті людини,незалежно від виду активності індивіда,залишається однією з найактуальніших для сучасної психології.Це зумовлено,насамперед,значущістю прогностичних розумових завдань для досягнення результатів у будь-якій діяльності,комунікативній зокрема.В сфері міжособистісної взаємодії,коли суб'єкту необхідно передбачити найймовірніші дії партнерів зі спілкування,прогнозування набуває особливого значення (П.К.Анохін,М.О.Бернштейн,Д.М.Узнадзе та ін.),воно здійснюється на основі соціальної перцепції,пов’язане з комунікативною рефлексією.На сьогодні проблема прогнозування комунікативної діяльності є популярною у сфері психології управління,соціальної психології і недостатньо представлена удитячій психології,спеціальній зокрема.У зв’язку з цим виникає необхідність глибокого вивчення прогнозування у діяльності спілкування (комунікативного прогнозування),виявлення особливостей його формування у дітей з мовленнєвими порушеннями.

У психологічнійлітературі щодо описаного феномену

накопичений достатній обсяг даних щодо взаємозв'язку прогнозування і мислення (Л.С.Виготський,А.В.Брушлинський,О.К.Тихомиров),структурних складових пізнавальної прогностичної діяльності (Л.О.Регуш),впливу особистісних структур на характеристики розумової прогностичної діяльності (В.Г.Асєєв,Д.Б.Богоявленська,

М.Леонтьєв,П.Полані).

Вагомий внесок у дослідження проблеми прогнозування внесли роботи А.Ю.Акопова,1983;О.О.Конопкіна,1971;О.В.Родіонова,1971;

М.Фейгенберга,В.О.Іваннікова,1978;В.М.Русалова,1983;

Л.О.Регуш,2003;вяких розкривається роль антиципації

(випереджувального відображення)в моделюванні розумової діяльності індивіда.

На сьогодні,в психології під імовірним прогнозуванням прийнято розуміти передбачення майбутнього,заснованого на інформації про дану конкретну ситуацію та наявні в досвіді людини схеми,зразки розвитку подібних ситуацій.Актуальна ситуація і особистий досвід індивіда слугують підставою для висунення гіпотез про майбутнє.Підготовка до дій у майбутній ситуації,що призводить до досягнення певної мети з максимальною ймовірністю називається передналаштуванням діяльності (І.М.Фейгенберг,Г.Є.Журавльов).

Л.О.Регуш визначає прогнозування як пізнавальну діяльність,засновану на перетворенні знань про минуле та сьогодення з метою отримання прогнозу,тобто ймовірного знання про майбутнє.Для вченої прогнозування характеризується повною усвідомленістю як цілей,так і способів прогностичної діяльності,а також її довільністю [4].

На думку В.Є.Клочко результатом прогнозування є не просто знання про майбутнє,а цілісний образ майбутнього,представлений в свідомості в своїх когнітивних і емоційних складових одночасно в формі знання і переживання [2;4].Тобто прогнозування є не тільки відображенням ймовірної структури середовища,воно залежить і від індивідуально-психологічних особливостей людини,від її суб'єктивних станів.Водночас,представники діяльнісного підходу довели залежність результатів прогнозування від потреб,установок,цілей індивіда (А.Г.Асмолов,В.Г.Асєєв,Є.П.Крінчик),а також виникнення в індивіда,у процесі передбачення,емоцій і почуттів,таких як:тривога,надія тощо (Т.В.Алексеева,К.Муздибаєв,Г.М.Прихожан).

Аналіз вітчизняних психологічних досліджень засвідчує домінування підходів,в яких прогностичний компонент визнається як невід'ємна складова розумової діяльності,що суттєво впливає на успішність і результативність діяльності людини не тільки в сфері об'єкт-об'єктних відносин,а й суб'єкт-суб'єктних (П.К.Анохін,

М.О.Бернштейн,Л.В.Лугарьова,Є.М.Соколов,Д.М.Узнадзе та інш.).

У контексті комунікативної діяльності прогнозування розглядається в аспекті соціального та мовленнєвого його видів.Визнається,що зрілість соціальної прогностичної навички є одним з найважливіших індикаторів успішності соціальної адаптації індивіда в суспільстві,передбачає вміння прогнозувати перебіг соціальних подій і явищ та можливі варіанти їх розвитку (М.І.Бобнева,Ю.М.Ємельянов,В.М.Куніцина,Л.В.Лугарьова,А.Л.Южанінова).Вчені розглядають соціальне прогнозування як основну функцію соціальної компетентності.Разом з тим,соціальне прогнозування,як особливий вид передбачення в сфері міжособистісної взаємодії дітей,на нашу думку,залишається вивченим недостатньо.

Мовленнєве прогнозування є одним з компонентів вербального спілкування і передбачає сформованість таких етапів його реалізації:

усвідомлення мотивів і мети спілкування,орієнтування в умовах здійснення мовленнєвої діяльності,планування і програмування мовленнєвої діяльності (як цілісного акту діяльності,так і кожного окремого мовленнєвого висловлювання);контроль за протіканням мовної діяльності і її результатами: (Л.С.Виготський,М.І.Жинкін,І.О.Зимня,О.Р.Лурія).

Виходячи з цієї структури,зрозуміло,що мовленнєве прогнозування реалізує лише одну з складових прогностичної функції,яка реалізується в діяльності спілкування.Ні мовленнєве,ні соціальне прогнозування не розкривають в повній мірі сутності прогнозування в спілкуванні-комунікативного прогнозування.На сьогодні відомо,що для його здійснення індивід повинен навчитися планувати свою діяльність,надавати оцінку поведінці інших та власним вчинкам,встановлювати у їх структурі причинно-наслідкові взаємозв'язки,володіти культурою і навичками соціально взаємодії,вміти бачити ситуацію в цілому і з позиції партнера,а також бути здатним до глибшого і диференційованого аналізу різних комунікативних ситуацій.

Про здатність до прогнозування на рівні мислення в дошкільному віці йдеться у багатьох дослідженнях вітчизняних та зарубіжних психологів (П.П.Блонський,О.В.Запорожець,О.Л.Регуш,О.К.Чераньова).Водночас,дослідники визнають,що розвиток здатності до прогнозування у цьому віці тісно пов'язаний з провідними видами діяльності і появою психічних новоутворень,наприклад,розвитком мовлення,становленням різних видів мислення [2;4;5].Підґрунтям для дитячих прогнозів в дошкільному віці є факти,події,об'єкти,які безпосередньо сприймались дитиною.Але вже в старшому дошкільному віці зароджується здатність до прогнозування на основі встановлення зв'язків і відношень в певній ситуації [4;7].

Слід зазначити,що розвиток ймовірного прогнозування в старших дошкільників тісно пов’язаний з мовленням.Є.В.Суботський,вивчаючи роль плануванняв організації поведінки дошкільників,дійшов висновку про те,що оволодіння складними програмами поведінки передбачає високий рівень розвитку мовлення.На думку вченого,розвиток здатності до мовленнєвого планування закладає основи для розвитку таких характеристик діяльності як усвідомленість та цілеспрямованість [5].Мовленнєва антиципація в іграх старших дошкільників виконує ту ж роль,