Новости

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ УПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Работа добавлена:






АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ УПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ на http://mirrorref.ru

Олійник О.М.Oliy^k O.

ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ANALYSIS OF THE RESULTS ACCORDING TO THE PEDAGOGICAL MEANS OF THE FORMATION OF EMOTIONAL CULTURE OF PRESCHOOLERS IN THE PROCESS OF THEATRICAL ACTING

У статті проаналізовано сучасні підходи до формування емоційної культури дітей старшого дошкільного віку,розкрито прояви особистішої культури та компоненти емоційного розвитку дитини.На основі аналізу наукових джерел окреслено проблему формування емоційної культури в педагогічному та психологічному аспектах.Констатовано питання розвитку емоційної культури,як проблеми,що потребує особливої уваги стосовно дітей старшого дошкільного віку,так як саме у цей віковий період дитина активно набуває соціального досвіду взаємодії з навколишнім світом,дорослими,що її оточують та однолітками.

Здосвіду практичної роботи доведено,що театралізовані ігри є ефективним педагогічним засобом,здійснюють великий психологічний вплив на формування душевного стану та емоційної культури дитини,різнобічно та ненав’язливо впливають на дитячу особистість.Висвітлено педагогічні можливості театралізованих ігор у розвитку емоційної культури,з урахуванням специфіки відбору педагогічних засобів.

Викладено аналіз результатів упровадження педагогічних умов формування емоційної культури дітей старшого дошкільного віку в процесі театрально-ігрової діяльності.Охарактеризовано низку суперечностей щодо сформованності емоційної культури старших дошкільників.Обгрунтувано науково-теоретичну характеристику театрально-ігрової діяльності та запропоновано розробку методичного забезпечення формування емоційної культури дітей у процесі театрально-ігрової діяльності.Сформульовано експериментальну первірку ефективності педагогічних умов щодо формування емоційної культури дітей старшого дошкільного віку.Зокрема,охарактеризовані критерії,показники,рівні сформованості емоційної культури,визначено методи діагностики та ефективність експерименту.

Ключові слова:емоційна культура,почуття,емоційний розвиток,театральне мистецтво,театрально-ігрова діяльність,культури почуттів особистості,дитина старшого дошкільного віку.

Педагогічна наука й освітянська практика довели,що театралізована діяльність-це один з ефективних засобівсоціалізації дошкільника в процесі осмислення ним морального підтексту літературного твору,участі у грі,що створює сприятливі умови для природнього розвитку.Театралізована діяльність дозволяє стимулювати вихованців дошкільного віку до образного сприйняття навколишнього світу (людей,культурних цінностей,традицій,природи);за допомогою уміло організованої театрально-ігрової діяльності діти вчаться поважати думку інших людей,фантазувати,уявляти,спілкуватися з оточуючими.

Колективна театралізована діяльність спрямована на цілісний розвиток особистості дитини,її розкріпачення,самостійну творчість,розвиток провідних психічних процесій;сприяє самопізнанню і самовираженню особистості;посилює адаптаційні здібності,коригує комунікативні якості,допомагає усвідомленню почуття задоволення,радості,успішності [2,с.12].

На основі аналізу наукових джерел з’ясовано,що окреслена проблема розглядалася як психологічний аспект культури почуттів і емоцій та знайшла своє відображення в працях

Б.Ананьєва,Л.Божович,В.Вілюнаса,Л.Виготського,І.Джидар’ян,Б.Додонова,Я.Рейков-ського,Б.Теплова,П.Якобсона та ін.У педагогічному аспекті культура почуттів та її питання цікавили зарубіжних педагогів І.Гербарта,Я.Коменського,Д.Локка,Ж.-Ж.Руссо,вітчизняних педагогів і діячів культури Г.Ващенка,О.Духновича,Я.Козельського,С.Русову,Г.Сковороду,В.Сухомлинського,К.Ушинського та ін.Одним із перших,хто почав займатися проблемами емоційного виховання учнів,був В.О.Сухомлинський.Говорячи про гармонію у вихованні особистості,він відмічає необхідність єдності емоційного й інтелектуального,емоційного й естетичного,емоційного й морального.Емоційна культура,естетичні смаки та громадські якості не можуть,за його переконанням,формуватися на ґрунті емоційної бідності;емоційне безкультур’я у ставленні до людей породжує егоїзм [8,с.285].

Констатуємо,що проблема розвитку емоційної культури потребує особливої уваги щодо дітей старшого дошкільного віку,так як саме у цей віковий період дитина активно набуває соціального досвіду взаємодії з навколишнім світом,дорослими,що її оточують та однолітками.Під час проведення дослідження з’ясовано,що у практиці роботи,педагоги не надають належної уваги емоційному розвитку дошкільників,або розв’язують це завдання у своїй професійній діяльності фрагментарно,хаотично,безсистемно.

Підвищення значимості цієї проблеми зумовлено тим,що в основі постановки досліджуваної проблеми виявлено низку суперечностей:

між необхідністю розв’язання проблеми формування емоційної культури дітей старшого дошкільного віку та недостатнім рівнем її теоретичної розробленості;між значущістю формування емоційної культури дитячої особистості та недостатньою розробленістю методики,здатної максимально забезпечити ефективність цього процесу;між наявністю значного розвиваючого потенціалу та виховних можливостей театралізованих ігор щодо формування емоційної культури дітей старшого дошкільного віку і відсутністю системного та послідовного їх використання в освітньо-виховному процесі старших груп дошкільного навчального закладу;

У світлі необхідності підвищення якості формування емоційної культури,виникає гостра необхідність в обгрунтуванні науково-теоретичних аспектів та розробці методичного забезпечення формування емоційної культури дітей у процесі театрально-ігрової діяльності.

Метою представленої статті є опис експериментальної первірки педагогічних умов формування емоційної культури дітей старшого дошкільного віку засобами театрально-ігрової діяльності.

Діагностика проводилася у межах констатувального етапу педагогічного експерименту,в якому взяли участь362дитини старшого дошкільного віку,понад200батьків,близько50вихователів ДНЗ.

На констатувальному етапі експерименту було проведено діагностування вихідного рівня сформованості емоційної культури дітей старшого дошкільного віку за визначеними критеріями й показниками:мотиваційно-ціннісним (особистісні потреби у довірчих міжосо-бистісних взаєминах,зацікавленість дітей емоційним аспектом життя людей та власною емоційною поведінкою,прагнення орієнтуватися у власних проявах емоцій та свідомо діяти в процесі адекватного розуміння думок і настроїв співбесідника,здатність співпереживати та співчувати іншому);когнітивним (уявлення про зміст базових емоцій людини-радості,подиву,суму,сорому,гніву,страху,їх експресію,про моральні якості-доброту,щедрість,правдивість,милосердя,чуйність;знання про соціально схвалювані способи прояву емоційної поведінки,розуміння необхідності їх дотримання увстановленні гармонійних взаємин);емоційно-вольовим (індивідуальний досвід дітей,а саме особистісні якості та уміння регуляції поведінки,вміння знаходити спільну емоційну мову з дорослими та однолітками,діалогічно взаємодіяти в соціумі);рефлексивним(вміння використовувати соціально схвалювані способи прояву емоцій,здатність здійснювати самоаналіз,самоконтроль і саморегуляцію емоційної поведінки).

Згідно критеріїв та показників було визначено рівні сформованності емоційної культури старших дошкільників.Докладну характеристику рівнів викладено у таблиці1.

Таблиця1

Характеристика рівнів сформованості емоційної культури дітей старшого дошкільного віку

Критерії та показники

Змістовна характеристика рівнів

Мотиваційно-ціннісний критерій(характер вияву мотивів особистіших потреб у довірчих міжособистісних взаєминах,рівень здатності співпереживати та співчувати іншому):

високий (активно-позитивне ставлення до оволодіння адекватною власною емоційною поведінкою,що виявляється у стійкому прояві довірчих міжособистісних взаєминах;прагнення узгоджувати власні емоційні реакції із соціально схвалюваними способами поведінки та свідомо діяти в процесі адекватного розуміння думок і настроїв співбесідника,здатність співпереживати та співчувати іншому);середній (епізодично-позитивне ставлення до оволодіння адекватною власною емоційною поведінкою,пасивні прояви довірчих міжособис-тісних взаєминах;ситуативність прояву прагнення узгоджувати власні емоційні реакції із соціально схвалювальними способами поведінки та свідомо діяти в процесі адекватного розуміння думок і настроїв співбесідника,здатність співпереживати та співчувати іншому за допомоги мотиваціїдорослого);

низький (негативне ставлення до оволодіння адекватною власною емоційною поведінкою,що виявляється у відсутності інтересу до емоційної сфери людини;відсутнє прагнення узгоджувати власні емоційні реакції із соціально схвалювальними способами поведінки та свідомо діяти в процесі адекватного розуміння думок і настроїв співбесідника,не проявляєздатність співпереживати та співчувати іншому).

Когнітивний критерій(характеристика знань дитини про базові емоції людини,знання про соціально схвалювані способи прояву емоційної поведінки):

високий (знає базові емоції та моральні якості людини,особливості експресивних виявів емоцій,самостійно осмислює життєву ситуацію,розуміє суть способів прояву соціально схвалюваної емоційної поведінки,розуміє необхідність її дотримання у встановленні гармонійних взаємин);

середній (розрізняє базові емоції та моральні якості людини за допомогою конкретної підказки,виявляє труднощі при словесному позначенні емоційних станів,частково розуміє суть і необхідність дотримання соціально схвалюваних способів емоційної поведінки);низький (