Новости

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО В ЕТИЧНЕ: МІШЕЛЬ МАФФЕСОЛІ ПРО МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ ПОСТМОДЕРНОГО СОЦІУМУ

Работа добавлена:






ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО В ЕТИЧНЕ: МІШЕЛЬ МАФФЕСОЛІ ПРО МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ ПОСТМОДЕРНОГО СОЦІУМУ на http://mirrorref.ru

Плющ В.А.,Київський національний університет культури і мистецтв,

Танчер В.В.,д-р філос.наук,проф.,Київський національний університет культури і мистецтв

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО В ЕТИЧНЕ:

МІШЕЛЬ МАФФЕСОЛІ ПРО МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІПОСТМОДЕРНОГОСОЦІУМУ

Проаналізовано ідеї М.Маффесолі,викладені ним у лекції30травня2017р.в Інституті соціології НАН України в межах щорічних заходів Української школи архетипіки.Розглянуто питання співвідношення політичного,морального та етичного в сучасному суспільстві.Предметом спостережень автора в площині соціології повсякденності стали соціокультурні процеси сучасності,які свідчатьпроперспективи постмодерного розвитку політичних,економічних і соціальних реалій.

Ключові слова:модерн,постмодерні феномени,мораль,етика,раціоналізм,презантеїзм,прогрес,інгрес,трайбалізм.

На думку французького соціолога,професора університету Париж V-СорбоннаМ.Маффесолі,сучасна епоха характеризується докорінними змінами в усіх сферах людського життя та визначається багатьма соціологами якпостмодерна.Тому постає необхідність верифікації основних моральних цінностей,соціальних ідеалів,концеп-туалізації нового розуміння людини та суспільства.З огляду на це,піддано критиці імперативи доби Просвітництва.Епохапостмодернуактуалізувала потребу пошуку нових відповідей на кантівські запитання:хто є людина,що є світ,хто є людина у цьому світі?Відповідно,виникла необхідність артикулювання сучасного морального й етичного простору існування людини.Сучасні гуманітарні та природничі наукикардинально змінили розуміння природи людини й сенсів її існування.Своє розуміння зазначенихпроблемзапропонував знаний французький соціолог.

Мета статті-проаналізувати зміни сучасного соціокультурного простору,зокрема,трансформацію політичного в етичне,за аргументами та ідеями з наукового доробку М.Маффесолі.

Наслідуючи своїх відомих попередників-дослідників постмодерного стану,таких як Ж.Бодрійяр,Ж.Батай,Р.Барт,Ф.Гваттарі,Ж.Дельоз,Ж.Дерріда,Ж.-Ф.Ліотар,М.Фукота інші,М.Маффесолі звертає увагу на те значення,яке сьогодні надається віртуальному,уявному,символічному,тобто всьому тому,що дає підстави говоритипроповернення першозначущості ірраціонального у людському світі.Соціальні зміни,що відбуваються в сучасному соціумі,спричиняють появу абсолютно нових суспільних реалій,руйнування споконвічних традиційних основ і форм свідомості.Продукти глобальної масової культури проникають у всі сфери нашого життя.Водночас однорідність (гомогенність),уніфікація мас і масової свідомості не викорінює соціокультурну неоднорідність (гетерогенність),а більше-наголошує на цінності та функціональності індивідуальної неповторності.Усе це позначається на нинішньому стані культури,освіти,загальному моральному та психологічному кліматі суспільств.

М.Маффесолі прийняв виклик постмодерністської парадигми та зробив власний внесок у створення нового образу сучасної соціальної дійсності.Він намагається про-яснити недомовленості,які роблять постмодерністську філософію важкою для сприйняття,і наповнює конкретним соціологічним змістом окремі її тези в процесі постійної полеміки з найвпливовішими соціологічними парадигмами.

Процесами постмодернізму в широкому розумінні М.Маффесолі називає реалії,що прийшли на зміну суспільно-історичної епохи модерну ХУІІ-ХІХ ст.та властивих їй великих наративів,де головними цілями і цінностями були величні,раціональні та послідовні ідеї,спроектовані на майбутнє соціальні інститути,що намагалися контролювати суспільне життя модерної епохи.Починаючи з50-60-х років XX ст.спостерігається перенасичення великими наративами,переосмислення високих цінностей,їх заміна на ціннісні ідеали сьогодення,які підкреслюють глибоку емоційність і переживання теперішнього моменту на противагу раціоналізму майбутньої далекосяжної віддаленої мети.Це знайшло втілення у концепції презентеїзму [1].

Основним противником для М.Маффесолі була і залишається традиційна позитивістська соціологія,обтяжена тягарем об’єктивістських,раціоналістичних і економо-центричних цілей.Свою мету він вбачає у формуванні чергової версіїрозуміючої соціології,здатної описувати об’єкт дослідження немовзсередини” [2].

М.Маффесолі намагається збагатити суспільствознавчі науки новими способами дослідження через осмислення цінностей епохи постмодерну.Зародившись як аналіз повсякденного життя сучасного суспільства,концепція М.Маффесолі в результаті переросла свої початкові завдання та перетворилася в комплексну теорію,яка пропонує нетривіальне витлумачення багатьох спірних питань,зокрема проблеми взаємин морального та політичного в сучасному суспільному бутті.

Він висуває дві основні тези щодо взаємодії змін політичних і моральних цінностей постмодерного простору.

Перша теза М.Маффесолі базується на тому,що нині ми живемо в епоху,коли відбувається не стільки трансформація суспільства,скільки йоготрасфігурація.Тобто суспільство в цілому,в тому числі і його політична сфера не трансформується докорінно в абсолютно невідому нам царину,а набуває іншого вигляду,певною мірою нам вже знайомого,але в сьогоднішньому контексті.Вчений висуває гіпотезу,що суспільство розвивається не лінійно і не циклічно,а за спіраллю,повертаючися до певних феноменів,які здавалися вже відмерлими,проте які повертаються в сьогодення в іншій формі свого існування [3].

Друга теза говорить про те,що внаслідок трансфігурації суспільства в цілому,зміни в ньому відбуваються на рівніповсякденного життя,в наших звичаях і звичках.Основа трансфігурації суспільсва стосується глибинного переходу від моралі до етики.Досить часто мораль і етика вживаються як синоніми,але насправді вони,за М.Маффесолі,мають зовсім різні значення.

Мораль-загальне поняття,яке сформувалося та розвивалося на початку XVIII ст.,як породження філософії доби Просвітництва,і може застосовуватися повсемісно,в будь-який час,в будь-якому місці,тобто має універсальний характер.Етика має особливий зміст-етимологія словаетосз грецької стосуєтьсяцінностей,які об’єднують членів певної групи.У соціології це поняття використовується для окреслення системи цінностей і норм певних професійних спільнот.Отже,є розрізнення універсального та партикулярного наповнення означених понять.Із зазначених двох тез випливають наслідки,над якими є сенс замислитися при використанні цих понять [3].

Причини сучасної трансфігурації моральних цінностей М.Маффесолі шукає в епістемології.Упостмодерномусуспільстві постає потреба в тому,щоб прийняти нові цінності та тренди,відкинувши старі теорії й терміни,якими ми звикли користуватися.Незважаючи на те,що звичні нам терміни й досі мають для нас приємне звучання,ми зовсім перестали в них вірити.Водночас мова,якою говорить еліта країни,відірвана від мови простого народу.Ми продовжуємо вживати такі терміни,як демократія,республіка,громадянин,хоча у наші дні вони не відповідають своїм первісним значенням,не відіграють тієї практичної ролі,як раніше і,більше того,-перетворилися на антитерміни,які в практичному житті мають протилежне своїй суті значення [3].

М.Маффесолі наголошує на тому,що існує прірва в розумінні й тлумаченні моральних цінностей елітою та простими людьми,офіційною державою,тобто інституціями при владі,і фактичною державою,основою якої є народ.Найпоширенішими цінностями еліт,на його думку,залишаються цінності епохи модернізму-індивідуалізм,прогресизм,раціоналізм.Саме через ці три принципи еліта перепускає світ і не усвідомлює,що на противагу цим усталеним критеріям існують й інші-цінностісамого народу,що віддзеркалюють епоху постмодерну та втілюються у такихфеноменах,як трайбалізм,презантеїзм і емоціоналізм [3].

Якщо у еліти до сих пір превалює утилітаризм,характерний для епохи модерну,то для народу на перший план виходить естетизація самого існування-перетворення повсякденного життя на витвір мистецтва,перехід від кількісного до якісного оцінювання,що має свої соціологічні наслідки в суспільствіпостмодерну[3].

На його думку,тричверті соціологічних дослідженьне мають науковогозначення,оскількинасьогодні відбувається девальвація досліджень,якіневідповідають дійсностітаєсемантичновідірваними від реальності,спираючися натермінологічне забезпечення ХУІІІ-ХІХ ст.Водночас саме суспільство живе в іншому просторі,для якого характерним є етична імморальність,коли на противагу усталеній моралі модернової епохи приходить етика,притаманна лише певним суспільним групам,сучасним племенам” (трайбам).Зокрема,в рамках понять загальноусталеної моралі сьогоднішні молодіжні цінності є імморальними,але в рамках поняття трайбалізму молодіжні цінності є етичними для таких сегментів суспільства [3].Отже,етичний імморалізм проявляється втому,що поведінка підлітків,молодих людей є імморальною стосовно інших усталених традицій,але водночас слугує прикладом етичного щодо своїх груп.Присутній етичний імморалізм найбільш помітний і притаманний молоді [3].

Вчений вважає,що неможливо вивчати сьогоднішні соціальні феномени,продовжуючи поділяти суспільство на соціальні класи та використовувати професійні соціологічні категорії,які слугували інструментом опису соціальних феноменів у епістемо-логічному розрізі.На противагу соціологічному субстанціалізму,М.Маффесолі говорить про поширення процесу утворення спільнот за певними інтересами,що,згідно з висловом Г.Зіммеля,підкреслює безперервний характер взаємодії між членами цих груп (інтеракцію).Цей процес М.Маффесолі називає соцієтальним або жсакральним,іншою формою пережитку священного,яка спостерігається під час великих музичних,спортивних,політичних дійств,де присутня лише дифузіясвященного,ніж первинне його значення [3].

Наразі,светрджує вчений,усвідомлюємо ми це чи ні,але ми продовжуємо спостерігати в онтологічній оптиці,в той час,коли необхідно використовувати онтогенетичну призму бачення світу,яка має траєкторію постійного погляду в майбутнє [3].

Методологічний наслідок полягає в тому,що сьогодні в багатьох країнах спостерігається суспільна інтеракція та взаємодія на основі емоційної домовленості,на противагу взаємодії на основі соціального договору.Метод свідчитьпроправо вибору з-поміж багатьох варіантів і наявність постійного руху.Емоційна взаємодія є альтернативою суспільному договору та ґрунтується на неофіційному зв’язку між її учасниками [3].Поняття суспільного договору містить у собі раціональну та довготривалу угоду,чітко викарбовану в прогресистських аналах модернізму.Поняття домовленості міститьу собі значення ефемерності,пронизане ідеєю емоційності.

Сучасна людина може бути навіть відчуженою від політичного та економічного життя країни,але вона залишається емоційно залученою в діяльність свого найближчого оточення,вкорінена в повсякденності.Так само на культурному рівні зникає поняття загальнолюдської великої та універсальноїгуманістичної моралі,натомість приходить поняттяетикипевної спільноти,групи,колективу,яка діє лише в цій системі координат,замінивши всеосяжну мораль модернізму [4].

Вчений вважає,що епістемологічно та методологічно суспільство XXI ст.перебуває на стадії мутації,зміни парадигм,коли глобальні суспільні процеси перетікають в інші форми локального існування,що базуються не на єдності соціуму в цілому,а на інтересах окремих спільнот і навіть наголошує на важливості окремого терміну для позначення цього феномену-глокалізації,поєднання глобального та локального.Проблеми адекватного взаємоузгодження локального та глобального у постмодерному просторі він бачить як предмет особливої уваги наукової спільноти майбутніх поколінь [4].

За словами М.Маффесолі,Т.Кун,вживаючи термінпарадигма,порівнює її з матрицею,яка з часом може стати або плідною,або безплідною,в залежності відтого,чи будуть створені певні умови (наукові досягнення,технічні практики,економічні досягнення)для того,щоб зародилися нові форми життя в будь-якому середовищі.Тому,на думку науковця,перебуваючи на стадії зміни парадигм,необхідно очистити суспільствознавство від пережитих термінів ісистемінтерпретації суспільних явищ,які більше не є актуальними та не містять у собі смислове навантаження своїх прямих значень [3].

У своїх працях Ж.-Ф.Ліотар писав,що настає період завершеннякрасивих теорій,на які ми звикли спиратися,а саме ідей марксизму,фройдизму,функціоналізму,позитивізму [3].М.Маффесолі вважає,що настав час задатися питаннями перспективфеменології,навчитисявміти бачитисучасні феномени,відхиливши старі інтерпре-таційні системи,крізь призму яких суспільство тлумачить нові суспільні явища,та помітити,що в суспільстві вже давно відбуваються процесиперенасичення моралізмом.Він називаєморалізмомфеномен логічного очікування того,якиммав би бути світ,на противагу тому,яким він є насправді.Світ мав би бути моральним,проте наразі відбувається перехід від моралістичної критики до етичного радикалізму.Критичне ставлення має юридичний,нормативний і засуджувальний характер.Радикалізм має тісний зв’язок з корінням суті речей,що слугує основою для переходу від морально-політичного до етично-політичного [3].

В епоху модерну відбувалась універсалізація культури світу:розвивався міф про прогрес на зразок західного світу.Проте сьогодні,вважає вчений,соціальні інститути та цінності західного світу поступово розвінчуються.Якщо ера модерну містила в собі оксиденталізацію,то ерапостмодернумістить у собі орієнталізацію,але не економічну,не фізичну,а міфічну,тобто повернення певних цінностей,які не були подавлені нищівним колесом раціоналізму:дух спільноти та емоційності.У цьому й полягає сенс зміни оксиденталізації на орієнталізацію.Водночас нинішня проблема арабського світу не є прикладом орієнталізації.Навпаки,за своїми характеристиками арабськакультураміститьу собі всі ознаки західної культури,яка базується на монотеїзмі,фанатизмі та моноідеїзмі.Чим живе арабський світ сьогодні-тим жило західне суспільство300років тому.Проте це не глобальна тенденція,це битва у тилузахідного світу,а бої в тилу завжди є найкровопролитнішими,оскільки тил відчуває,що основні бої вже програно [3].

Міф про прогрес завжди базувався на надії на майбутнє:нині необхідно тяжко працювати,але в майбутньому ми житимемо краще,всі погляди спрямовані лише на майбутнє,не на сьогоденне [3].У цьому коріння моралізму,універсалізму та політичної концепції модерну.Сьогодні ж,вважає вчений,відбувається перенасичення цих понять,яке більше переживається,ніж обговорюється.Глобальна тенденція спостерігається у переході від гомоекономікус до гомоеротикус з новим порядком емоцій,почуттів,пристрастей і чуттєвості.Автономія модерну поступається місцем гетереноміїпостмодерну.Ми переходимо відя мислюдоя мислимий.Г.Тард у свій час говорив про закони імітації,переходу від ареалу Я до ареалу Ми.Це особливо спостерігається у підлітковому середовищі:я розмовляю як інші,одягаюсь як інші,відвідую ті ж заходи,що й інші,відбувається обмін захопленнями та інтересами,як прояв емоційності світу.

Наступним важливим процесом у культурі постмодерну,на думку М.Маффесолі,буде не прогрес,і не регрес,а інгрес-поняття,що базуватиметься тільки на сьогоденному,що живе цим моментом.Саме це є суттю трансфігурації політичної форми в етичну:не очікувати майбутнє,а підлаштовуватися,пристосовуватися до того,що є сьогодні,те,що М.Маффесолі називаєпрезантеїзмомна противагу футуризму,оскільки людина XXI ст.стикається не з історією,яку вона не може повернути і не в змозі опанувати,а з індивідуальною теперішньою долею,до якої вона може тільки пристосовуватись [3].

Сенс моральних,економічних і політичних цінностей не в далекій перспективі,а в теперішніх подіях,які відбуваються тут і зараз.Ідеал демократичної держави мігрує у бік ідеалу етичних спільнот.У політичному вимірі відбувається перенасичення політичними ідеями прогресивної економіки,глобалізації,державної нації;повертаються ідеї імперської єдності,особливо за допомогою засобів масової інформації.У соцієтальному вимірі відбувається обмін емоційними станами між членами спільнот і їх прагнення відповідати образу вічної дитини,підліткової культури,із зосередженням уваги на тілі та емоційності.Колективні істерії приходять на зміну раціональній меті [3].

Ще однією тенденцією нинішнього етапу розвитку постмодерністської культури може бути свобода смислового вибору [5,с.61].В етиці постмодерну йдеться про взаємодію відповідальності та свободи одночасно.Сьогодні свобода має особливий статус:крім різних її модусів у вигляді абстрактного права,відсутності обмежень і незалежності,про неї можна говорити в контексті особистої від повідаль-ності [6,с.114].

Так народилося нове,типово постмодерне розуміння свободи.Згідно з цим розумінням,свободу можна визначати та оцінювати не тільки з позиції прав,які ми маємо або прагнемо мати як окремі індивіди або громадяни в юридичному та політичному сенсі,але й з позиції відповідальності,як особистої риси людських здібностей і найдо-рогоціннішої з людських прав.М.Маффесолі розглядає питання свободи через прояви соціальності.Він вважає спільності основним типом суспільних зв’язків у нинішньому суспільстві і протиставляє їх таким сталим інститутам,як сім’я,робота,партія,церква,держава тощо,за допомогою яких традиційна соціологія схематизувала багатство суспільного життя [7,с.8].

У лоні цих спільностей,які виявляються за своєю природою втіленнямобщинної емпатії,розігрується щоденне життя у всіх його найдрібніших,незначних і банальних фрагментах.Величезне значення банального та повсякденності (його можна порівняти з категорією рутини,якою оперує феноменологічна соціологія)полягає в тому,що вони осідають на дно соціального життя,створюючи основусоціальної тканини” [7,с.18].

Таким чином,відбувається перехід від суб’єктивності до інтерсуб’єктивності,що забезпечує зв’язок між ізольованими індивідуальними світами окремих людей.Проте,намагаючись пояснити феномен масових рухів,М.Маффесолі повною мірою усвідомлює когнітивні ліміти феноменологічної парадигми з їїзагостреним індивідуалізмом” [8].Щоб зрозуміти маси як великі,безформні (завдяки своїйнелогічностіі важкопрогнозованості)агрегати,які в певні періоди стаютьдійсним мотором,звичайного феноменологічного інструментарію недостатньо.З його допомогою важко проникнути в ядро нових форм соціальності,які народжувалис ь у сучасному світі [9,с.81].

Спроби приписати повсякденному життю статус чогось надзвичайного,наповненого пристрастями й емоціями,цілком укладаються в межі критичного умонастрою,типового для основних напрямів соціології повсякденності.М.Маффесолі доводитьцей критицизм до логічного кінця,оголошуючи повсякденність привілейованим місцем для альтернативних цінностей [10].

Замислюючись над характером багатьох феноменів у сучасній міській культурі (спортивних подій,музичних і політичних маніфестацій,культу тіла,що розглядається якоб’єкт насолоди,танців і свят з очевидно оргіастичним підтекстом,карнавальних дійств),М.Маффесолі доходить висновку,що на наших очах народжується нова форма діонісійства [3].Використовуючи це поняття,він поглиблює його первісний зміст,протиставляючи діонісійський принцип неаполлонічнійкультурі,як це робив Ф.Ніцше,а власній метафоріпрометеївськоїкультури,якій притаманні цінності старанної роботи,винаходів,прогресу,універсального продуктивізму,що відповідало духу епохи великих відкриттів [10].

Можна сказати,що М.Маффесолі змальовує образ модерного суспільства,що реалізує цінності Просвітництва.Він намагається довести різницю між двома культурними типами до етичної протилежності,зіштовхнувши властиву прометеївській моралі універсальну категоріюналежногоз етичним імморалізмом діонісійської культури,що визнає ціннісний плюралізм.Оргіастичне перетворилося на фактор,який заслуговує на повагу та сприяє консолідації соціального цілого.Причиною такого перетворення стала здатність оргіастичного зміцнюватисимволічні зв’язки цілого співтовариства” [11].

Приділяючи цьому феномену виняткову увагу,М.Маффесолі не зводить його до якої-небудь відомої форми діонісійського культу.Мета соціологавиявити смислове ядро оргіастичного,суть якого полягає в особливому поєднанні протилежностей життя та смерті,творіння і руйнування,пристрасної рушійної сили й аскетизму [9,с.59].Естезисвисловлює світовідчуття,в якому раціональність і прагматизм замінюються відкритістю екзистенційних станів і вираженням їх у безпосередніх емоційних реакціях на основі спільності цінностей і естетичного сприйняття.Замість суворої організованості й ієрархічної впорядкованості суспільства людина естезису надає перевагуорганічній солідарностітазаклопотаності справжнім.Це призводить до появигрупової емпатії,що,на думку М.Маффесолі,формуєетику естетики.Остання тенденція етики постмодерну ріднить її з метаантропологічною етикою,в якій відбувається екзистенційно-естетичний поворот і розвивається поняття краси відносин.

Уколективній чуттєвостімалих груп,абоплемен,соціальність,за М.Маффесолі,протистоїть суспільству в його традиційному розумінні.Це соціальність безлічі маргінальних спільнот,що породжує дух емоційної причетності та володіє особливою аурою естетичного сприйняття,де розум,раціональна рефле к-сія заміщуються емоційною реакцією.Усе це і створює,на думку вченого,етику естетики:Можливо,один з найбільш обіцяних ключів до всього того,що об’єднується поняттямпостмодерн-це просто спосіб виявлення зв’язку між етикою та естетикою” [11].

Дослідник підкреслює,щоестезисрозуміється у цьому разі як постійний процес естетизації всіх життєвих явищ у колективній свідомості племені та залежить відсоюзу мікро-і макрокосмосу.М.Маффесолі робить висновок,що постмодерністська свідомість80-х років відкинула традиційну бінарну логіку,логіку панування,інструменталізму,принцип суворої організованості та ієрархічної впорядкованості соціальних структур (все,що є характеристиками типової соціальної організації)і замість цього запропонуваврозвиток органічної солідарності в символічному вимірі” (комунікацію),нонлогіку,заклопотаність справжнім” [11].

Саме естетична форма існування постмодерністської свідомості й призводить,за М.Маффесолі,до виникнення групової,а не індивідуальноїетики,емпатики та прок-сенії” (право взаємної гостинності),що і має забезпечувати існуванняорганічного компромісуміж людьми [8].Він зазначає,що,звісно,в епохупостмодернувиникає когнітивний резонанс,оскільки політична,економічна,інформаційна еліта та інтелі-генція морально залишається залежною від цінностей модерну,тобто прогресистських ідеалів,образубатькау великій політичній,економічній,науковій сім’ї,безапеляційного авторитету вождя тощо.Проте дедалі більше сучасних прикладів політичної верхівки стирають образ величі,далекосяжності й частіше йдуть у ногу з сучасним масовим суспільством,іноді самі того не усвідомлюючи,уособлюючи образ звичайного члена суспільства,такого самого,як і всі інші,якому не чужі глибоко емоційні гедоністичні почуття,притаманні певному сучасномуплемені” [12].

Так,М.Маффесолі уточнює достатність трьох рис сучасного племінного феномену:проживання на одній території,спільність смаків і поверненняархетипувічної дитини.Що означаєвічна дитина”?Сьогодні,за словами науковця,спостерігається повернення до тих міфічних,легендарних героїв і часів,коли соціальне не замикалося на простому логічному,раціональному та прогресивному,а вібрувало навколо тотемів,символів і героїв,які раніше залишалися в уяві,особливо дітей,проте тепер домінують у повсякденній масовій популяризації не тільки кінематографічного (на прикладіГ.Поттера),спортивного (на прикладі З.Зідана),але й політичного (Н.Саркозі,Д.Трампа),в яких більше превалюєпостмодерне-емоційне й пасіонарне,ніж модерне-логічне й раціональне [13].

Крім образу вічної дитини,суттєвою особливістю сучасної епохи є кочівництво й трайбалізм,що являють собою відособленість окремих спільнот у соціальному просторі та пов’язані з ним структурні зміни.М.Маффесолі пророкує зміну традиційних форм сім’ї,школи,національної держави.Кочовий спосіб життя стосується не тільки соціальної мобільності,але й трактується вченим граничношироко,охоплюючи сфери ідеології,влади,професії.Він зазначає,щосама структура кочового способу життя стане поширеною,і цілком природно люди за своє життя змінять кілька сімей,кілька професій,проекспериментують з гендерними аспектами своєї ідентичності,стилями життя [14].

Така зміна образів людини виступає не як розчленування її на фрагменти,а як мозаїка,тобто розмаїття і єдність одночасно.Є два терміни середньовічної філософії,які демонструють різницю між фрагментацією та мозаїкою-одиниця і одиничність.Індивідуум як одиниця-один,неподільний,а особа як одиничність має множинне поняття.Особа є складовою частиною ансамблю відносин у суспільствіплемінноготипу [3].

Висновки.Отже,основні тези М.Маффесолі стосовно оцінки постмодерного простору говорять проте,що на зміну індивідуалізму,прогресизму,раціоналізму епохи модерну приходять трайбалізм,презентаїзм та емоціоналізм доби постмодерну.На зміну універсальній моралі приходитьплеміннаетика,на зміну суспільному утилітаризму-естетизація повсякденного життя.У постмодерній етиці спостерігається не заперечення,а переосмислення таких традиційних етичних категорій,як відповідальність,свобода,моральний вибір у контексті перспектив,які розкривають перед мораллю й етикою сучасні соціально-політичні та культурні реалії.

М.Маффесолі порівнює образ суспільства модерну,що реалізує цінності Просвітництва,і образ суспільства постмодерну,що реалізує етичні цінності певних соціал ь-них груп.Він намагається довести різницю між цими двома культурними типами до етичної протилежності,зіштовхнувши властиву прометеївській моралі універсальну категоріюналежногополітичного з етичним імморалізмом діонісійської культури,що визнає ціннісний плюралізм і мозаїчний образ сучасного суспільства.Спостереження й узагальнення французького соціолога дають можливість під іншим кутом зору подивитися на соціокультурні процеси,що відбуваються у сучасному світі,і сприяють їх глибшому розумінню.

Список використаних джерел

Maffesoli M.Vous avez dit la crise?URL:http://www.michelmaffesoli.org/articles/vous-avez-dit-criseЗаяц Д.Indie-rockсоциология Мишеля Маффесоли.Социология:теория,методы,маркетинг.2011.3.С.74-83.МаффесоліМ.Відкрита лекціявІнституті соціологіїНАНУкраїниТрансформація політичного в етичне:моральні цінностіпостмодерногопростору,30травня2017р.URL:

https://www.youtube.com/watch?v=fxEu2FjiRs0

Maffesoli M.La crise est dans nos têtes.2016.URL:https://www.youtube.com/watch?v=-ua9aJNMSnY.Тьоніс Ф.Спільнота та суспільство.Київ:Дух і Літера,2005.262с.Шамрай В.В.Модерне суспільство:від ліберальної і тотальної утопій до мережної соціальності.Київ,2015.306с.MaffesoliМ.Utopia or Utopias in theGaps:From the Political to theDomestic,Diogenes.English edition.Fiesole,2005.Vol.52,Iss.2.125p.Maffesoli M.Du Tribalisme.URL:http://www.michelmaffesoli.org/articles/du-tribalismeMaffesoli M.The Time of the Tribes:The Decline of Individualism.Mass Society,trans.D.Smith.London:Sage,1996.MaffesoliM.De laPostmédiévalitéà lapostmodemité.URL:

http://www.michelmaffesoli.org/articles/de-la-postmedievalite-a-la-postmodernite

Maffesoli M.La perfection de l'un.URL:http://www.michelmaffesoli.org/articles/la-perfection-de-l-uМаффесолі М.Відкрита лекція в НАДУ при Президентові УкраїниНеотрайбалізм і сучас-

14.Маффесолі М.Людина постсучасності.URL:http://syg.ma/@marisya-

prorokova/mishielmaffiesolichieloviekpostsovriemiennosti-pierievod-stati-voshiedshiei-v-sbomik-lhommepostmoderneparis-bourin-editeur-2012

References

Maffesoli,M.Vous avez dit la crise?URL:http://www.michelmaffesoli.org/articles/vous-avez-dit-crise[in English]Zaiats,D. (2011).Indie-rock sociology ofMichel Maffesolli.Sociology:theory,methods,marketing,3,74-83[in Russian]Maffesoli,M. (2017).Open lecture in Institute of Sociology NASUTransformation of political to

ethical:moral values of postmodern scope,30.05.2017.URL:https://www.youtube.com/

watch?v=fxEu2FjiRs0 [in Ukrainian]

Maffesoli,M. (2016).La crise est dans nos têtes.URL:https://www.youtube.com/watch?v=-ua9aJNMSnY[in French]TönniesF. (2005).Gemeinschaft und Gesellschaf.Kyiv:Dukh ILitera[in Ukrainian]Shamrai,V.V. (2015).Modern Society:from liberal and total utopia to network sociality.Kyiv [in Ukrainian]Maffesoli,M. (2005).Utopia or Utopias in the Gaps:From the Political to theDomestic,Diogenes.English edition.Fiesole,52,2 [in English]Maffesoli,M.Du Tribalisme.URL:http://www.michelmaffesoli.org/articles/du-tribalisme2 [in French]Maffesoli,M. (1996).The Time of the Tribes:The Decline of Individualism.Mass Society,trans.D.Smith.London:Sage [in English]Maffesoli,M.De laPostmédiévalitéà la postmodernité.URL:http://www.michelmaffesoli.org/articles/de-la-postmedievalite-a-la-postmodernite[in French]Maffesoli,M.La perfection de l'un.URL:http://www.michelmaffesoli.org/articles/la-perfection-de-l-u[in French]Maffesoli,M. (2017,June29).OpenLecture in NationalAcademyfor Public Administrationunder thePresidentofUkraine“Neotribalism and modern policy of decentralization.URL:https://www.youtube.com/watch?v=zeh3LIn5uNM[in Ukrainian] Maffesoli,M. (2011).Interview:Dialogues,5questionssurSarcoligies.URL:https://www.youtube.com/watch?v=JgzGB8ckWpU&t=3s[in French]Maffesoli,M.The person of post-modernity.URL:http://syg.ma/@marisya-prorokova/mishielmaffiesolichieloviekpostsovriemiennosti-pierievod-stati-voshiedshiei-v-sbornik-lhommepostmoderneparis-bourin-editeur-2012[in Ukrainian]

Плющ В.А.,магистр кафедрысоциологии Киевского национального университета культуры и искусств,Киев

Танчер В.В.,д-р филос.наук,проф.,и.о.заведующего кафедрой социологии Киевского национального университета культуры и искусств,Киев

ТРАНСФОРМАЦИЯ ПОЛИТИЧЕСКОГО В ЭТИЧЕСКОЕ:МИШЕЛЬ МАФФЕСОЛИ О МОРАЛЬНЫХ ЦЕННОСТЯХ ПОСТМОДЕРНОГО СОЦИУМА

Проанализированы идеи М.Маффесоли,изложенные им в лекции30мая2017г.в Институте социологии НАН Украины в рамках ежегодных мероприятий Украинской школы архетипики.Рассмотрен вопрос соотношения политического,морального и этического в современном обществе.Предметом наблюдений автора в разрезе социологии повседневности стали социокультурные процессысовременности,свидетельствующие о перспективах постмодерного развития политических,экономических и социальных реалий.

Ключевые слова:модерн,постмодерные феномены,мораль,этика,рационализм,презантеизм,прогресс,ингресс,трайбализм.

Pliushch V.A.,undergraduate,Department of Sociology,Kyiv State University of Culture and Arts,36,Konovaltsa Str.,Kyiv,Ukraine

Tancher V.V.,Dr.Habil. (Philosophy),Professor,Interim Head of Department of Sociology,Kyiv State University of Culture and Arts,Kyiv,Ukraine

TRANSFORMATION OF POLITICS INTO ETHICS:MICHEL MAFFESOLI ON MORAL VALUES OF POST-MODERN SOCIETY

The article analyzes the ideas of the French sociologist,professor of the Paris VSorbonne University Michel Muffesoli,presented by him on the29th of May,2017during the conference at the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine within the framework of the annual events during the Ukrainian School of Archetypes.The issue of the correlation between political,moral and ethical in post-modern society is revealed.The subject of the authorsobservations as a part of the sociology of everyday life was socio-cultural processes of the present,which indicates the possibility of post-modern development in political,economic and social realities.It is establishedthat according to Michel Maffesoli,the society develops not in a linear or cyclical way,but by spiral,returning to certain phenomena that seemed to have passed away already from the historical point of view,but they (phenomena)return in present in a different form of their existence,providing not transformation of the society in its pure sense,but its transfigurationthe different form of the known phenomena.Michel Maffesolli's main thesis suggests the shift in post-modern society from individualism to tribalism,from progress to preasentheism,from rationalism to emotionalism,from social utilitarianism to aesthetics of the everyday life and from the universal morality to the ethics of tribes in the postmodern society.The observations and the generalizations of the thinker help to rethink following traditional ethical categories:responsibility,freedom,moral choice in the context of prospects that reveal modern socio-political and cultural realities to morals and ethics.

Keywords:modern,post-modern phenomena,morality,ethics,rationalism,preasentheism,progress,ingress,tribalism.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО В ЕТИЧНЕ: МІШЕЛЬ МАФФЕСОЛІ ПРО МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ ПОСТМОДЕРНОГО СОЦІУМУ на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат МАКРОКОНЦЕПТ «ЕЛІТАРНА КУЛЬТУРА» В РАМКАХ ВИВЧЕННЯ АНГЛОМОВНОГО СОЦІУМУ

2. Реферат ТРАНСФОРМАЦІЯ СУЧАСНОГО МОЛОДІЖНОГО РУХУ В УКРАЇНІ: НА ПРИКЛАДІ ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ

3. Реферат Надзвичайні ситуації соціально-політичного та військового характеру

4. Реферат Ангела Меркель як яскравий представник політичного лідерства

5. Реферат Образ ідеального політичного лідера в свідомості українця

6. Реферат ЦІННОСТІ І СМИСЛИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ (СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ)

7. Реферат Виборчі технології та політична реклама як інструмент становлення політичного лідера

8. Реферат УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАВ ІЗ РИБИ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ХАРЧОВОЇ ЦІННОСТІ

9. Реферат ЦІННОСТІ САМОВИРАЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ПОВЕДІНКОЮ ЛЮДИНИ: РЕЗУЛЬТАТИ ПОШУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

10. Реферат Використання проектної технології при формуванні в учнів почуття патріотизму як найважливішої загальнокультурної, духовно-моральної цінності