Новости

РОЗВИТОК САМОВРЯДУВАННЯ СІЛЬСЬКОЇ ГРОМАДИ В УКРАЇНІ В ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯХ

Работа добавлена:






РОЗВИТОК САМОВРЯДУВАННЯ СІЛЬСЬКОЇ ГРОМАДИ В УКРАЇНІ В ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯХ на http://mirrorref.ru

К.О.ЄМЕЛЬЯНЕНКО

В УКРАЇНІ В ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯХ

Досліджено історичну складову самоврядування сільської громади в Україні в ХХ-ХХІ ст..Розглянуто питання формування,розвитку та здійснення повноважень сільською громадою на територіях української державності та державотворчого розвитку нового та новітнього історичного періоду.

Ключові слова:самоврядування,сільська громада,сільська рада,селищна рада обєднана територіальна громада.

Емельяненко К.О.Развитие самоуправления сельской общины в Украине вХХ-ХХІстолетиях

Исследована историческая составляющая самоуправления сельской общины в УкраинеХХ-ХХІст..Рассмотрены вопросы формирования развития,осуществления полномочий сельской общиной на территориях украинской государственности и развития государственного строительства нового и новейшего исторического периода.

Ключевые слова:самоуправление,сельская община,сельский совет,поселковый совет,обьединенная территориальная община.

YemelianenkoKarim.The development of local government of rural communities of Ukraine in the XX-XXI centuries

The article analyzes the historical component of the government of rural communities in Ukraine of XX-XXI centuries.The article considers offormation of development,powers of the rural community in the territories of the Ukrainian statehood and development of state-building of new historical period.

Key words:local government,rural community,rural council,village councils,association of territorial communities.

На сьогодні процес децентралізації ставить сільські та селищні громади на новий щабель розвитку місцевого самоврядування в Україні.А прийняття органами місцевого самоврядування повноважень та функцій від органів державної влади суттєво підвищило функціональність та дієвість саме сільських громад-і це дало можливість громадам відчути себе спроможними та значимими.Одною з найважливіших складових цих процесів є дослідження історичного підґрунтя,що спонукало до розвитку самоврядування сільської громади в Україні.Адже формування та розвиток самоврядування,особливо серед сільських громад,відчутно набирали обертів саме в ХХ-ХХІ ст.І,хоча території сучасної української державності перебували в різних умовах для розвитку самоврядування на протязі минулого століття,сьогодні маємо можливість отримувати законодавчі новели,що системно посилюють роль самоврядування в Україні та розвивають сільську громаду в цілому.

Теоретичні питання та розвиток місцевого самоврядування досліджували як радянські,так і вітчизняні вчені,зокрема:В.Б.Авер’янов,М.А.Баймуратов,В.А.Григор’єв,В.Б.Євдокімов,В.В.Ладиченко,Я.Ю.Старцев,В.М.Алексєєв,О.В.Батанов,І.В.Ко-зюра,В.М.Вакуленко,А.М.Колодій,Р.А.Калюжний.

В науковій літературі вченими неодноразово досліджувались та порівнювались системи становлення і розвитку місцевого самоврядування в радянський та новітній період.Однак,розвиток самоврядування рівня сільської громади в Україні в ХХ-ХХІ ст.,на нашу

думку,досліджувався недостатньо.Адже самоврядування сільських та селищних громад сучасної України,розвиваючись територіально в різних державах,історично тяжіє до традиційних підходів у методах місцевого управління.

Саме тому мета публікації полягає у визначенні теоретичних та історичних складових в контексті розвитку самоврядування на сільському та селищному рівні на протязі ХХ-ХХІ століть.

Початок історичного етапу дослідження можна прослідкувати ще з кінця ХІХ століття,тому як велике значення в розвитку самоврядування має і політико-правова складова.

Самоврядування сільських громад в ХХ-ХХІ ст.розвивалось на різних землях сучасної української державності та мало величезний досвід для підтвердження суспільно-політичних перетворень,що відбуваються зараз в Україні.В цілому,російська,польська та радянська конституційні системи у своїх прагненнях до повноти та повсюдності авторитаризму навіть умовно не розглядали самоврядування сільських громад відносячи його або до підпорядкування міст,або заре-гульовуючи в радянський партійний контроль.Натомість імперська політика Австро-Угорщини навпаки сприяла розвитку самоврядування сільських громад українських територій.На основі історичних витоків викристалізовується український варіант саме європейського концепту децентралізації,процес якої вже проходить в країні.Адже історичний вплив центральної політики сприяє розвитку сільської чи селищної територій в різних регіонах одного проміжку часу.На глибоке переконання авторів,теоретичні основи формування та розвитку самоврядування сільських громад України досі перебувають в тіні політичної системи минулого століття;і це в свою чергу переконує в тому,що чим більше адміністративно-господарськими та самоврядними повноваженнями наділена сільська громада,тим краще розвивається територія як для її мешканців,так і для держави в цілому.

Становлення місцевого самоврядування в Російській імперії того періоду пов’язують із земською та міською реформами Олександра ІІ,що розповсюджувались на українські сільські та міські громади.У1864р.Положенням про губернські та повітові земські установи

було запроваджено інститут земств1.Спочатку вони вводились у південних і лівобережних губерніях.На Правобережній Україні інститут земств тривалий час не впроваджувався.Земську реформу тут проведено лише в1911р..

Міське самоврядування в Російській імперії початку ХХ ст.здійснювалося на підставі «Городовогоположения»2від16червня1870р.Положення визначало,що органами міського громадського управління є міські виборчі збори,міська дума й міська управа.Міські виборчі збори раз на чотири роки обирали гласних міської думи.Право голосу мав кожен мешканець міста за умови,що він був російським підданим,віком від25років,володів у місті нерухомиммайном,не мав боргів із міських податків і зборів.Міські виборчі збори обирали міську думу,а вона в свою чергу-міську управу в складі міського голови,членів міської управи й секретаря думи.І сільські громади хоч і мали історичні ознаки самоврядування юридично відносились до міського управління.

Внаслідок урядових застережень проведення міської реформи в Україні розтягнулося на14років. «Місцеве самоврядування,-як зазначає П.Гураль,-не мало можливості розвивати свої самоврядні функції і повноваження,перетворюючись на одну з ланок системи управління царської влади»3.

Незважаючи на те,що і в Австрії,і в Росії становлення системи місцевого самоврядування відбувалося під пильним контролем верховної влади,яка постійно щось зміцнювала в законодавчих актах або щось забороняла,затримувала чи відкидала,самоврядування сільських та селищних громад в цьому процесі набувало певного політичного розвитку.

На початку ХХ ст.з1917-1920рр.на політичній карті світу виокремилась Українська Народна Республіка(УНР),конституційну систему якої складало самоврядування сільських та міських громад.У чотирьох Універсалах,що закладали конституційну основу нової держави,значна увага Центральної Ради приділялася питанню місцевого самоврядування,яка була закріплена в ст.5Конституції УНР та після створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР),

землі якої тривалий період перебували під юрисдикцією австрійського цісаря4.Першим державним правовим актом із місцевого самоврядування став «Закон про тимчасову адміністрацію областей Західноукраїнської Народної Республіки»від16листопада1918р.Закон залишав чинним австрійське законодавство в тій частині,в якій воно не суперечило інтересам держави.Державний секретар (міністр)внутрішніх справ призначав і звільняв повітових секретарів,котрі у свою чергу призначали та звільняли громадських і міських комісарів.На території ЗУНР існував повітовий адміністративно-територіальний поділ.А міські,селищні та більшість сільських громад зберігали магдебурзьке право з широкими повноваженнями.

Оскільки західноукраїнські землі тривалий час перебували в складі різних держав,то організація самоврядування сільськихгромад України-в Галичині,на Волині,Поліссі,Холмщині й Підляшші була досить специфічною.Так,у Східній Галичині правовий статус сільських громад визначався австрійським законом від12серпня1866р. «Про устрій громад і громадську виборчу ординацію» (зі змінами та доповненнями від26липня1919р.)і польськими законодавчими актами-законом від26липня1919р. «Про злуку двірських обшарів з громадами»,виконавчим розпорядженням міністра внутрішніх справ від27липня1927р.до закону від26липня1919р.,розпорядженням польської Ліквідаційної комісії від23листопада1918р. «Про введення до громадської виборної ординації четвертого кола»5.У містах самоврядування визначалося законом від13березня1889р. «Про громадський закон для30більших міст»і законом від3липня1896р. «Про громадський закон для менших міст,