Новости

Відповіді з фінансового менеджменту

Работа добавлена:






Відповіді з фінансового менеджменту на http://mirrorref.ru

1. Необхідність і сутність фін менеджменту.Фм - це управління фінансами. Фінанси - грошові відносини, тобто фінансовий мен-т представляє собою управління грошовими відносинами. Фінанси – відносини, які повязані з рухом грошових коштів, з формуванням грошових потоків. Фінанси - це відносини, які повязані з формуванням доходів (валових доходів прибутків). Фінанси - відносини, які повязані з розподілом отриманих доходів, формуванням і використанням грошових фондів, фінансивих ресурсів. Ці ознаки фінансів дозволяють зрозуміти сутність Фм. Фм - управління фінансами в сфері бізнесу, він безпосередньо повязаний з управлінням фінансовою діяльністю суб’єктів господарювання. Фм базується на системі принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень повязаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємств і організацій, оборотом їх грошових коштів. Принципи Фм: 1) Інтегрованість з загальною системою управління підприємством; 2) Комплексний характер прийняття управлінських рішень; 3) Використання різних варіантів, підходів до розробки і здійсення окремих управлінських рішень; 4) Орієнтація на стратегічні цілі розвитку підприємства.

2. Особливості Фм, повязані з формою власності і зі сферою здійснення бізнесу.Фм - це управління фінансами в сфері бізнесу і він безпосередньо пов’язаний з управлінням фінансовою діяльністю субєктів господарювання. Мають місце особливості управління фінансами підприємств та організацій в залежності від: 1) організаційної форми бізнесу; 2) від сфери здійснення бізнесу. Залежно від організаційної форми бізнесу його поділяють на: 1) індивідуальне під-во; 2) колективне під-во; 3) державне під-во. Переваги індивідуальних підприємств: 1) Відносно легко розпочати діяльність; 2) Регулюється з боку держави невиликою кількістю нормативних документів; 3) Приватні підприємці не платять податок з прибутку, а сплачують податок з доходів як фізичні особи. Недоліки інд під-ва: 1) Здійснюютьсяз використанням невеликих сум капіталу; 2) Період існування обмежений часом життя підприємця; 3) Має місце підвищений ризик банкрутства. Колективне під-во - різного роду товариства і акціонерні під-ва. Засновниками товариства є кілька фізичних осіб. Акціонерні - колективна власність формується за рахунок коштів юр і фіз осіб. Державні під-ва можуть бути різними. Особливості управління фінансами під-в в залежності від форми організації бізнесу проявляються в: 1) в формуванні грошових доходів прибутку; 2) в розподілі отриманих доходів і їх використанні; 3) у формуванні грошових фондів, які забезпечують діяльність підприємств; 4) в формуванні і використанні капіталу підприємств. Бізнес - це діяльність яка спрямована на отримання прибутку на основі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг і яка здійснюється в різних економічних сферах. Сфери здійсення бізнесу: 1) виробнича сфера; 2) торгово-посередницька; 3) сфера надання послуг.

3. Об’єкт, мета та задачі фінансового менеджменту.

Обєктом Фм: 1)валові грошові потоки, що формуються на рівні під, орг-цій; 2)формування і використання прибутку; 3)формування і використання капіталу підприємств.Мета ФМ- еф-не упр-ня рухом грош коштів в межах підп-ва, що спрямована на його розвиток. Гол метою ФМ є забезпеч максимізації добробуту власників підп-ва в поточн та перспект періодах.

Передбачає управління основним і оборотним капіталом, а це управління передбачає вирішення задач і визначення джерел формування кап-лу, його структури, розміщення і використання капіталу;4)Інвестиційна діяльність підприємств, управління повязане з вирішенням питань реальних і фін інвестицій.Задачі Фм: 1)забезпечення стійкої платоспроможності, його ліквідності, фінансової стійкості;2)забезпечити безбиткову роботу, збільшити прибуток та оптимізувати його використання;3)забезпечення ефективної інвестиційної діяльності;4)збільшення капіталупід-ва, знаходження оптимальної структури джерел його формування, ефективне розміщення та використання;5)соціальна відповідальність - виконання фін зобовязань перед інвесторами, державою, працівниками.

4.Стратегія та тактика фінансового менеджменту.

У ФМ слід відокремлювати стратегію від тактики ФМ. Під фін стратегією підп-ва розуміють формування с-ми довгострокових цілей фін діял-ті і вибір найефективн шляхів їх досягнення. До осн етапів процесу формування фін стратегії підп-ва належать: 1)визнач заг періоду формування фін стратегії; 2)формув стратегічних цілей фін діял-ті(досягнення цілей фін стратегії забезп за таких умов: -достатність капіталу для формув необхідних активів, -опт-ть якісної стр-ри активів і фін стр-ри капіталу, -зниж рівня фін ризиків, -фін інновації); 3)розробка фін політики по окремих аспектах фін діял-ті; 4)конкретизація показників фін стратегії за періодами її реалізації; 5)оцінка розробленої фін стратегії. Стратегія Фм -загальний напрямок, засіб використання коштів, фін ресурсів для досягення поставлених цілей, поставлення задач.Вона дозволяє концентрувати зусилля поставлених задач.

Тактика ФМ полягає в маркетингових дослідженнях, прийнятті фін менеджером цінових рішень, вирній орієнтації на ті чи інші сегменти ринку, інтенсивних зусиллях по просуванню товарів, контролі за реалізацією та своєчасним коригуванням маркетингової політики.Тактика Фм - конкретні методи, прийоми,які використовуються для досягнення цілей в конкретних умовах д-ті під-ва. Задача тактики управління найбільшоптимальні рішення в конкретній ситуації.

5.Функції та механізм Фм.

Фм реалізує свою головну мету шляхом виконання певних функцій, ці функці поділяються на 2 осн групи:1) ф-ції Фм яккеруючої сис-ми (розробка фін стратегії під-ва, формування ефективних інф сис-м, що забезпечують обгрунтування альтернативних управлінських рішень, здійснення аналізу різних аспектів фін д-ті під-ва,здійсення планування фін д-ті під-ва по основним її напрямкам,розробка дієвої системи стимулювання реалізації, прийнятих управлінських рішень у сфері фін д-ті,здійснення ефективного контролю за реалізацію прийнятих управлінських рішень в галузі фін д-ті); 2) ф-ції Фмяк спеціальної сфери управління під-вом (управління: активами, кап-лом, інвестиціями, грош потоками, фін ризиками, антикризове фін управління при загрозі банкрутства). Процес управління фін д-тю базується на певному механізмі.Механізм Фм – сис-ма осн елементів, що регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень у сфері фін д-ті під-в.Елементи механізму:1)державне нормативно-правове регулювання;2)ринковий механізм регулювання;3)внутрішній механізм;4) сис-ма конкретних методів і прийомів здійснення управління.

6.Прийоми Фм і їх характеристика.Осн прийоми Фм:1)фінансовий аналіз (аналіз руху грош коштів, грош потоків, аналіз формування і використання прибутку, аналіз звітів про фін результати, аналіз факторів, що впливають на формування прибутку, аналіз розподілу і використання прибутку, аналіз бух балансу); 2)фінансове планування - планування івикористання фін ресурсів (оперативне фін планування – повязане з надходженням і використанням валових грошових потоків, де хар-на велика к-ть показників, які враховуються, невелика періодичність складання планів у формі оперативного фін планування;поточне фін плануівння-обмежене періодом, здійснюється протягом року поквартально, повязане з визначенням фін русурсів, їх надходженням і використанням, прицьому к-ть показників порівняно з оперативним плануванням;перспективне фін планування – повязане з визначенням фін ресурсів на преспективу, тісно повязане з прогнозуванням фін показників); 3)прийняття рішень: осн напрями (відносно формування капіталу підприємств;в сфері інвест д-ті, визначення напрямів здійснення інвест д-ті, структури інвестицій, джерел фінансування інвестиційної д-ті; повязаниї з поточною фінансовою діяльністю рішення, що забезпечують поточне надходження коштів, формування, використання прибутку.

7. Суб’єкти фін менед-ту та їх характеристика. До суб’єктів фін менд-ту відносяться: 1) власник під-ва; 2) фін менеджер широкого профілю; 3) функціональний фін менеджер. Власник під-ва самостійно здійснює ф-ї фін управ-ня, як правило на малих під-вах, з невеликим об’ємом фін д-ті. В цьому випадку залучати для здійснення цих ф-й спеціаліста необхідності немає. Фін менеджер широкого профілю явл-ся спеціалістом – найманим працівником, що здійснює практично всі ф-ї фін управ-ня під-вом. Такі спеціалісти викор-ся в основному на під-вах для загального керівництва фін д-тю. Функціональний фін менеджер явл-ся вузьким спеціалістом – найманим працівником, що здійснює спеціалізовані ф-ї управ-ня в однієї з сфер фін д-ті під-ва. Виділ наступні форми спеціалізації функціональних фін менеджерів: менеджер по управ-ню інвестиціями під-ва (інвестиційний менеджер), менеджер по управ-ню грош потокам (кеш-менеджер), менеджер по управ-ню фін ризиками (ризик-менеджер), менеджер по антикризовому фін управ-ню під-вом при загрозі банкрутства (антикризовий менеджер) та інш

8 Обов’язки фінансового менеджера.

Фін-й менеджер займається управ-м процесами фін-го забезпечення діяльності підпр-ва в поточному та перспективному періодах.

До основних функцій менеджера належать:

1) планування;

2) контроль;

3) аналіз.

Функція планування реалізується через сис-му поточного, оперативного та стратегічного фін-го планування.

В поточному періоді здійснює-ся розр-ка бюджетів (кошторисів) доходів і витрат.

У фінансах для ефективного управ-ня розвинена теорія відносності, яка передбачає можливість існування альтернативних варіантів в майбутньому. Усі рішення повинні зважуватись з врахуванням альтернативних доходів і альтернативних витрат.

Також розглядають теорію ідеальних ринків за якої відсутні податки, відсутні відсотки за користування кредитами, відсутні також арбітражні витрати і трансакційні.

9.Місце фінансового менеджменту в організаційній структурі підприємства.

10.Методи фінансового менеджменту.

За допомогою методів ФМ можна оцінити ризик та вигідність фін вкладень, визначити шв-ть обороту активів підп-ва та еф-ть розміщення коштів у конкретний вид активів.

Методи можна об’єднати в дві групи:

1) неформалізовані:

експертних оцінок;

порівняльні;

побудови системи показників;

побудови системи аналітичних таблиць та ін.;

2) формалізовані:

ланцюгових підстановок;

арифметичних різниць;

балансовий;

процентних чисел;

простих і складних процентів;

дисконтування та ін.

Крім того, широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики:

середніх та відносних величин;

групування;

індексний та ін.

11. Принципи фінансового менеджменту.

До принципів ФМ належать:

- комплексний характер формування управлінських рішень;

- динамізм управління;

- контроль за прийняттям рішень фінансового характеру.

12.Загальна схема фінансового менеджменту.

Загальна схема ФМ складається з взаємопов’язаного кругообгу наступних дій:

1. Фінансове завдання – визначення цілей використання капіталу.

2. Вибір методів і прийомів використання фінансових ресурсів і капіталу.

3. Прийняття рішення. Складання програми заходів і фінансового плану.

4. Організація виконання рішення.

5. Контроль за виконанням рішення.

6. Аналіз та оцінка результатів.

13.Поняття системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту.

Система організ-го забезпечення фін-го менеджменту являє собою взаємопов’язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підпр-тва, які забезпечують розробку і прийняття упр-ких рішень щодо окремих напрямів його фін-вої діяльності і несуть відповідальність за результати здійснення цих рішень.

Загальні принципи формування організаційної системи управління підприємством передбачають створення двох центрів управління — за ієрархічною і функціональною ознаками.

Ієрархічна будова центрів упр-ня підпр-вом передбачає виокремлення різних рівнів упр-ня. На даний час найпоширенішими є дво- або трирівневі системи упр-ня, де перший рівень представлений апаратом упр-ня підпр-твом в цілому, а наступні — управлінськими службами його окремих структурних одиниць і підрозділів.

Функціональна будова центрів упр-ня підпр-вом ґрунтується на диференціації за функціями упр-ня або видами діяльності. При функціональній будові центрів упр-ня підпр-вом обидва ці підходи можуть бути використані окремо або в комплексі. Але найбільша ефективність організ-ої системи фін-го менеджменту досягається за умови використання функціональної будови центрів упр-ня.

Існує два підходи до функціонального розмежування центрів управління: перший — принцип незалежної діяльності функціональних центрів управління; другий — принцип взаємопов’язаної діяльності функціональних центрів управління.

Функціональна будова центрів упр-ня фін-вою діяльністю суттєво відрізняється на підпр-вах різних масштабів (мале, середнє, велике, крупне).

14.Ієрархічна і функціональна будова центрів управління підприємством.

Ієрархічна будова центрів упр-ня підпр-вом передбачає виокремлення різних рівнів упр-ня. На даний час найпоширенішими є дво- або трирівневі системи упр-ня, де перший рівень представлений апаратом упр-ня підпр-твом в цілому, а наступні — управлінськими службами його окремих структурних одиниць і підрозділів.

Функціональна будова центрів упр-ня підпр-вом ґрунтується на диференціації за функціями упр-ня або видами діяльності. При функціональній будові центрів упр-ня підпр-вом обидва ці підходи можуть бути використані окремо або в комплексі. Але найбільша ефективність організ-ої системи фін-го менеджменту досягається за умови використання функціональної будови центрів упр-ня.

Існує два підходи до функціонального розмежування центрів управління: перший — принцип незалежної діяльності функціональних центрів управління; другий — принцип взаємопов’язаної діяльності функціональних центрів управління.

Функціональна будова центрів упр-ня фін-вою діяльністю суттєво відрізняється на підпр-вах різних масштабів (мале, середнє, велике, крупне).

15.Функціональна будова центрів управління на підприємствах різних розмірів.

Функціональна будова центрів упр-ня підпр-вом ґрунтується на диференціації за функціями упр-ня або видами діяльності. При функціональній будові центрів упр-ня підпр-вом обидва ці підходи можуть бути використані окремо або в комплексі. Але найбільша ефективність організ-ої системи фін-го менеджменту досягається за умови використання функціональної будови центрів упр-ня.

Функціональна будова центрів упр-ня фін-вою діяльністю суттєво відрізняється на підпр-вах різних масштабів (мале, середнє, велике, крупне). На малих підп-вах функ-ні центри упр-ня фін-вої дія-ті не створюються. Ф-ції цього упр-ня зв’язані з незначним об’ємом фін-вої дія-ті і лягають на власника підп-ва.На середніх- ф-ції лягають на спеціального фін-го менеджера, що знаходиться в составі функ-го ек-го підрозділу чи на спец-ний фін-вий стр-ний підрозділ.На великих підп-вахф-ції фін-го упр-ня покладаються на фін-го директору, якому підпорідковується декілька функ-них фін-х стр-х підрозділи.На значно великих підп-вах створ-ся найбільш диверсифікована с-ма функ-х фін-х стр-них підрозділів, що підпорядковуються фін-й дирекції.

16.Типова схема організаційної структури фінансового управління на крупних підприємствах

Система організ-го забезпечення фін-го менеджменту являє собою взаємопов’язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підпр-тва, які забезпечують розробку і прийняття упр-ких рішень щодо окремих напрямів його фін-вої діяльності і несуть відповідальність за результати здійснення цих рішень.

Типова схема представлена у вигляді трьох ієрархічних рівнів:перший- генеральна дирекція,другий- фінансова дирекція,на третьому- центрів фін-х досл-нь і фін-го план-ня, центр упр-ня грош-ми потоками в нац-ній та іноз-ній валютах, центр залучення позичкових фін-х рес-сів та емісії ЦП, центр інвестицій, центр упр-ня фін-ми ризиками і стр-ня

17.Поняття “центри відповідальності” на підприємстві.

Центр відповід-тіявляє собою стр-ний підрозділ підп-ва, який повністю контролює ті чи інші напрями фін-вої дія-ті, а його керівник самостійно приймає упр-кі рішення і в рамках цих рішень несе повну відп-ть за досягнення планових пок-ків, що хар-ть стан фін-вої дія-ті цього підрозділу. Виокремлюють чотири центри відп-ті на підп-ві: центр затрат, центр доходу, центр прибутку, центр інвестицій.

18.Види центрів відпов-ті та їх хар-ка.

Виокремлюють чотири центри відп-ті на підп-ві:центр затрат- являє собою стр-ний підрозділ, керівник якого несе відп-ть тільки за витрати засобів у відп-ті до доведеного йому бюджету; він не може самостійно впливати на об’єм доходу,центр доходу-стр-ний підрозділ, керівник якого несе відп-ть тільки за форм-ня доходів у визначених доходах, не може самостійно впливати на заг-ний об’єм затрат по продукції, що реал-ться,центр прибутку- стр-ний підрозділ, керівник якого несе відп-ть тільки за доведенні йому завдання по форм-ню прибутку; повністю контролюєяк форм-ня доходів від реал-ції, так і об’єм затрат на вигот-ня пр-ціїіцентр інвестицій- стр-ний підрозділ, керівник якого несе відп-ть тільки за викор-ня виділених йому інвес-них рес-сів та отримання необ-ного прибутку від інвес-ної дія-ті.

19.Характеристика і вимоги до інформаційної системи фінансового менеджменту.

Ефективність кожної управлін с-ми значною мірою залежить від інформ забезпечення. Якість інф., що викор для прийняття управ. рішень, впливає на обсяг витрачання фін рес-сів, рівень прибутковості, ринкову вартість під-ва, альтернативність вибору інвест проектів і наявних фін інструментів та інш показники, які хар-ть рівень добробуту власників і персоналу, темпи розвитку під-ва. С-ма інформ-го забезпечення фін менед-ту являє собою безперервний і цілеспрямований добір відповідних інформ-х показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефектив-х управ рішень по всім напрямам фін-ї д-ті під-ва. Висока роль фін інформ-ї для прийняття управ рішень зумовлює високі вимоги до її якості за формування інформ с-ми фін менд-ту, серед яких виділ вимоги до її значимості, повноти, своєчасності, достовірності, зрозумілості, зіставлюваності, ефективності.

Система інф забезпечення-процес безперервного цілеспрямованого підбору відповіднихінформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень по всім аспектам фін д-ті під-ва.Інф забезпечення Фм включає: 1)нормативну і інструктивну інформацію різного рівня (загальнодержавна,місцева нормативно-інструктивна база на рівні регіонів, відомча, галузева,внутрішня нормативно-інструктивна інфія);2)планово-прогнозна інформація, яка повязана з плануванням і прогнозуванням окремих показників (загально-державна, галузева,на рівні окремих під-в і використовується при складанні фін планів);3)звітність або звітна інформація - це інфія у вигляді бух балансів, додатків до бух балансів, стат звітність і оперативна звітність, яка готується на підприємстві); 4)довідкова аналітична інформація (загальнодержавна,регіональна, відомча).

20.Основні користувачі фінансової інформації.

Основні користувачі фін-ї інформації поділяються на внутрішніх і зовнішніх користувачів.

До внутрішніх відносяться:

  • керуючі (дир-ри) підпр-ва;
  • фін-ві менеджери всіх рівнів;
  • власники (акціонери) підпр-ва;
  • інші.

До зовнішніх користу-в фін-ї інф-ї відносять:

  • кредиторів підпр-ва;
  • потенційних інвесторів;
  • контрагентів підпр-ва з операційної діял-сті;
  • податкові органи;
  • аудиторські фірми;
  • фін-вих консультантів та експертів, які залучаються зі сторони;
  • фондові біржі (в разі котирування на ній цінних паперів, емітованих підпр-м);
  • інші.

1.Інвестори-здій-ня прибуткових фін-х вкладень; 2. мен-ри, власники підп-ва-оцінка ефек-ті фін-ї дія-ті і прийняття упр-х рішень; 3.кредитори- визначення наявності рес-сів для погашення кредитів і виплати процентів; 4.постачальники-визн-ня наявності коштів для сплати за поставлену продукцію; 5.службовці- рівень з/п, оцінка збереження робочих місць, одержання пільг; 6.податкові органи- оподаткування; 7.статистичні органи-статистичне узаг-ня.

21.Характеристика внутрішніх та зовнішніх користувачів фінансової інформації.

Основні користувачі фін-ї інформації поділяються на внутрішніх і зовнішніх користувачів.

До внутрішніх відносяться:

  • керуючі (дир-ри) підпр-ва;
  • фін-ві менеджери всіх рівнів;
  • власники (акціонери) підпр-ва;
  • інші.

До зовнішніх користу-в фін-ї інф-ї відносять:

  • кредиторів підпр-ва;
  • потенційних інвесторів;
  • контрагентів підпр-ва з операційної діял-сті;
  • податкові органи;
  • аудиторські фірми;
  • фін-вих консультантів та експертів, які залучаються зі сторони;
  • фондові біржі (в разі котирування на ній цінних паперів, емітованих підпр-м);
  • інші.

1.Інвестори-здій-ня прибуткових фін-х вкладень; 2. мен-ри, власники підп-ва-оцінка ефек-ті фін-ї дія-ті і прийняття упр-х рішень; 3.кредитори- визначення наявності рес-сів для погашення кредитів і виплати процентів; 4.постачальники-визн-ня наявності коштів для сплати за поставлену продукцію; 5.службовці- рівень з/п, оцінка збереження робочих місць, одержання пільг; 6.податкові органи- оподаткування; 7.статистичні органи-статистичне узаг-ня.

22.Вимоги, що висуваються до фінансової інформації.

Висока роль фін-ї інф-ції у підготовці і прийнятті ефек-х упр-х рішень зумовлює високі вимоги до її якості за форм-ня інф-ної с-ми фін-го мен-ту, серед яких виділяють вимоги до :значимості- наскільки інф-ція має вплив на рез-ти прийнятих фін-вих рішень;повноти-хар-є завершенність кругу інф-них пок-ків, необ-х для проведення ан-зу, план-ня;своєчасності-відп-ть форм-мої інф-ції потрібності в ній за періодами її викор-ня;достовірності-наскільки інф-ція адекватна відоб-є реал-й фін-й стан і рез-ти дія-ті,зрозумілості-визн-ться простотой її побудови, відп-ть певним стандартам,зіставлюваності-визн-чає можл-ть порівняльної оцінки варт-ті окремих активів та рез-тів дія-ті, проведення порівн-го ан-зу;ефективністі-затрати по залученню певних інф-них пок-ків не повинні перевищувати ефекту, що отримується в рез-ті їх викор-ня;релевантність- визн-є достатньо високий ступінь викор-ня інф-ції, що форм-ся в процесі упр-ня фін-ю дія-тю..

23.Показники, що формуються із зовнішніх джерел інформації, їх характеристика.

Сис-ма показників інформ-го забезпечення фін-го менедж-ту, що формуються із зовнішніх джерел:

1. Показники, що характеризують загальний ек-ічний роз-к країни,поділяються:

а) показники макроекономічного розвитку;

б) показники галузевого розвитку.

2. Показники, що характер-ть кон’юнктуру фін-го ринку:

а) показники кон’юнктури ринку цінних паперів (ринку фондових інструментів);

б) показники кон’юнктури ринку грошових інструментів.

3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів:

а) банки; б) стр-ві компанії; в) постачальники продукції; г) покупці продукції; д) конкуренти.

4. Нормативно-регулюючі показники:

а) нормативно-регулюючі показники по різних напрямах фін-ої діяльності підпр-ва;

б) нормативно-регулюючі показники з питань функціонування окремих сегментів фін-го ринку.

24.Показники, що формуються із внутрішніх джерел інформації, їх характеристика.

Система показників інформаційного забезпечення фін-го менеджменту, що формуються із внутр-х джерел:

1. Показники, що характеризують фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в цілому:

а) показники, які обов’язково відображаються в балансі підприємства;

б) показники, які відображаються в звіті про фінансові результати;

в) показники, які відображаються в звіті про власний кап