Новости

Шпаргалка планування та організація освітнього процесу у початковій школі

Работа добавлена:






Шпаргалка планування та організація освітнього процесу у початковій школі на http://mirrorref.ru

Відповіді на запитання до екзамену

з дисципліни «Планування та організація освітнього процесу у початковій школі»

  1. Змістовий аналіз понять  «управління», «освітній менеджмент», «педагогічний менеджмент».

Управління (менеджмент) - це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань.

З Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення менеджменту:

  • спосіб, манера спілкування з людьми;
  • влада та мистецтво управління;
  • особливого роду вміння та адміністративні навички.

Освітній менеджмент  - це специфічний вид і мистецтво управлінської діяльності, що включає  в себе комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління освітніми системами різних типів і видів, спрямованих на їхнє становлення, ефективне функціонування і розвиток.

(Лікарчук І.Л.)

Педагогічний менеджмент  - це управління педагогічним процесом або «комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління навчально-виховним і навчально-пізнавальним процесами» (Лікарчук І.Л.).

Педагогічний менеджмент пов’язаний із діяльністю учителя, який безпосередньо працює  з дитиною та дитячим колективом (наприклад, управління процесом засвоєння знань тощо).

  1. Якості і стилі (типи) лідерства.

Лідер  -  менеджер, який здатен ефективно впливати на інших і з яким бажає співпрацювати більша частина колективу.

Заступник директора з НВР в початковій школі, як лідер колективу початкової школи, повиненволодіти знаннями і вміннями у сферах психології, педагогіки, логіки, риторики, етики, філософії,  маркетингу, менеджменту, а також методів впливу на особистість і соціум.

Заступник директора з НВР в початковій школі  повинен матитакі якості, як: розвинена інтуїція, досвід творчої діяльності, висока освіченість, професіоналізм, комунікабельність, рішучість, ініціативність.

Російський професор Л. Д.Кудряшова, поклавши в основу характерологічні особливості трудової діяльності керівників, виділив вісім стилів лідерства:

  • «регламентатор»,
  • «колегіал»,
  • «спринтер»,
  • «об'єктивіст»,
  • «марудник»,
  • «максималіст»,
  • «організатор»,
  • «клопотун».

"Регламентатор". Ідеал такого керівника - повна регламентація діяльності підлеглих згідно зі службовими інструкціями, розпорядженнями, нормативами тощо. Вважається, що все це саме по собі дозволяє раз і назавжди налагодити машину управління. Така над-регламентація призводить до того, що не залишається місця для творчої діяльності: при виникненні будь-яких проблем працівники кидаються на пошуки відповідей на них до всіляких документів і приписів. Це неминуче породжує не оптимальність рішень, що приймаються в нестандартних ситуаціях, адже вони "підробляються" під раніше випущені циркуляри. До того ж, будь-яка регламентація, якою б досконалою вона не була спочатку, з часом безупинно застаріває. Керівник-регламентатор, який намагається сховатися за паперами, підмінити ними реальний процес управління, як правило, погано контактує з людьми. А це створює несприятливий психологічний клімат у колективі.

"Колегіал". Цей тип керівників вбачає запоруку ефективного управління у використанні колективних форм прийняття рішень. В своїй діяльності він багато часу присвячує організації різноманітних комісій, регулярному проведенню зборів, нарад та засідань; звичайно він є прибічником демократичних методів керівництва. Однак абсолютизація колегіальних форм управління веде до зменшення особистої відповідальності за прийняті рішення. Очевидно, що чисто колегіальний стиль виправданий в тих ситуаціях, коли або нема єдиної точки зору на якусь проблему, або коли питання, що розглядається, відноситься до компетенції багатьох осіб. Надмірне захоплення засіданнями та нарадами, намагання узгодити будь-яке питання майже завжди є свідоцтвом недостатньої ефективності управління. Крім того, немало комісій є непотрібними.

"Спринтер". Такий керівник швидко реагує на мінливість управлінської ситуації, своєчасно приймає рішення. Звичайно він здатний зробити ділову кар'єру. Керівника такого типу важко переоцінити, коли потрібна мобілізація всіх сил на вирішення якоїсь важкої проблеми. Але, перевершуючи багатьох інших у тактиці, спринтери програють у стратегії. Керовані ними підприємства часто працюють неритмічно, всілякі аврали стають системою. Підприємства часто не мають перспективних планів розвитку.

"Об'єктивіст". Головний наголос він робить на так звані об'єктивні фактори, якими пояснює і успіхи, і невдачі в управлінні. Типові міркування "об'єктивіста": "Завдання не виконано тому, що були нерегулярні постачання, недостатньо робочої сили. Плинність кадрів на підприємстві висока, тому що мало будується житла тощо".

"Марудник". Девіз такого керівника: "Будь-який папір повинен вилежатися". Він всіляко відтягує рішення управлінських проблем, намагаючись, щоб кожна з них "застаріла" і вирішилася сама по собі.

"Максималіст". Такий керівник не визнає "дрібних" проблем управління. Він не задоволений рішенням проблеми на звичайному рівні і завжди прагне до максимальних досягнень. Такий керівник часто не помічає поточних, повсякденних проблем, не має бажання і не вміє ними займатися, а це може поставити під удар і його високі цілі.

"Організатор". Цей тип керівників вважає найголовнішим рішення ключових проблем, до яких, в першу чергу, відносяться: ефективний підбір та розміщення кадрів управління, розробка ефективного і, в той же час, реального плану. Нічим іншим керівник, на їх думку, займатися не повинен. Але, на відміну від максималіста, організатор інакше розуміє ключові проблеми. Це скоріше не ідеї, не цілі розвитку, а напрямки діяльності. Такими проблемами організатор займається особисто і незмінно добивається їх вирішення, так би мовити, в "матеріалізованому" вигляді. Він далекий від того, щоб ідеалізувати підлеглих. Для керівників і спеціалістів, яких він цінує, організатор настійливо домагається персональних надбавок. Сила організатора у тому, що він ніколи не йде на поводу у поточних справ, вміє за будь-яку ціну досягти вирішення важливих проблем, не зупиняється перед труднощами, конфліктами і стягненнями. Наприклад, його не зупинить догана за високу плинність кадрів, якщо він вважає, що звільнення недобросовісних і некваліфікованих робітників - єдино можливий метод поліпшення підбору та розміщення кадрів в ситуації, що склалася. Як і максималіст, організатор частенько не займається поточними справами, доручаючи їх своїм замісникам і помічникам.

"Клопотун". Його девіз: "Управління складається з дрібниць". У нього завжди все гаразд з документацією, наради починаються точно в передбачений час, він не забуває своїх обіцянок, звичайно встигає виконати все намічене на робочий день. З підлеглими контактує виключно з ділових питань, його зауваження і завдання завжди конкретні. Клопотун відрізняється високою виконавською дисципліною. Вважає, що керівництво може бути ефективним тільки за умови особистої присутності на об'єктах. Вважається, наприклад, добрим тоном, якщо управляючий трестом і його замісники більшу частину робочого часу перебувають на будівельних майданчиках, а у себе в кабінеті бувають тільки на початку і в кінці робочого дня. Особисте знайомство з об'єктом управління є необхідним моментом діяльності, однак його абсолютизація веде до пріоритетності поточних справ у порівнянні з перспективними, а також неминуче - до перевантаження керівника. Крім того, прихильність до такого стилю управління часто-густо веде до дублювання вищим керівництвом функцій, які повинні виконувати керівники більш низьких ланок управління. В результаті, керівник "тоне" в поточних справах, не вміє відрізнити головне від другорядного. Ніхто так не "горить на роботі", як клопотун.

  1. Технології   управління.

Технологія управління  - науково обґрунтована, раціонально організована й оптимально оснащена діяльність керівника освітньої установи, що характеризується суворо визначеною послідовністю способів (методів), операцій, що дозволяють одержувати стійкий результат при найменших витратах сил, засобів часу (Хлєбнікова Таліна Миколаївна).

Технологія управління процесом навчання  - це науково обґрунтована, цілеспрямована взаємодія адміністрації школи з іншими суб’єктами навчально-виховного процесу, орієнтованого на досягнення мети (Хлєбнікова Т.М.).

Управлінські технології  Хлєбнікова Т.М. класифікує у такий спосіб:

Технології  управління

Авторитарні

Синергетичні

Особистісно орієнтовані

командно-адміністративний стиль,

єдиноначальність,

вольове прийняття рішень,

тверда вимогливість,

наказ

демократичний  стиль, співробітництво, колективне прийняття рішень, самоорганізація і самодисципліна, співдружність (синергія – співробітництво суб’єктів), прохання

рефлексивне управління, націлене на розвиток  і самовиховання особистості вчителя й учня, від підлеглої позиції до індивідуально-рівноправної, діалог

Рис. Класифікація управлінських технологій

  1. Функції управління процесом навчання.

Інформаційно-аналітична

Визначити предмет, склад і зміст предмета аналізу, наприклад,  організація навчального процесу (розподіл навантаження, тарифікація, складання розкладу, календарних планів, графіків к.р. тощо)

Планово-прогностична

Перспективне прогнозування, стратегічне планування, поточне планування

Організаційно-виконавча

Що і для чого проводимо? Коли і де? Хто відповідальний за проведення, виконання? У взаємодії з ким? Хто бере участь в організації? Який конкретний план проведення? Коли, де і з ким підводяться підсумки проведення?

Контрольно-діагностична

Визначення попереднього можливо діагнозу.

Встановлення уточнюючого діагнозу з  використанням комплексу діагностичних методів.

Одержання остаточного діагнозу в процесі узагальнення даних у порівнянні з нормативними даними.

Регулятивно-корекційна

Планування – регулювання аналізу.

Організація – регулювання планування.

Контроль – регулювання організації, планування, аналізу.

  1. Основні напрями роботи заступника директора з НВР в початковій школі.

Діяльність заступника директора з НВР в початковій школі багатопланова.  І все-таки в ній простежується чотири основних  напрями:

  1. Управлінську діяльність.
  2. Роботу з педагогами.
  3. Роботу з учнями.
  4. Роботу з батьками.

Управлінська діяльність включає в себе:

  • Організацію та планування навчально-виховного процесу в початковій школі.
  • Керівництво методичною радою.
  • Організація роботи шкільного методичного кабінету.
  • Проведення семінарів, конференцій, круглих столів.
  • Організацію експериментальної роботи в початковій школі.
  • Внутрішньошкільний контроль.
  • Моніторинг якості освіти.
  • Роботу з документацією.

Робота з педагогами  включає в себе:

  • Роботу з молодими педагогами.
  • Індивідуальні співбесіди.
  • Консультації для вчителів.
  • Участь у роботі методичних об’єднань.
  • Відвідування уроків.
  • Атестація педагогів.
  • Вивчення перспективного педагогічного досвіду.

Робота з учнями передбачає:

  • Індивідуальні бесіди.
  • Групові консультації.
  • Проведення уроків.
  • Проведення загальношкільних заходів.
  • Контроль відвідування учнями школи.
  • Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів.
  • Дослідження класних колективів.

Робота з батьками включає в себе:

  • Виступи на батьківських зборах.
  • Педагогічне просвітництво батьків.
  • Роботу консультаційного пункту.
  • Анкетування батьків.
  • Індивідуальну роботу

  1. Обов’язки  заступника директора з НВР в початковій школі

3агальне керівництво навчально-виховною роботою

  • Відповідає за реалізацію 3акону України «Про загальну середню освіту» , Державних програм у галузі освіти, 3акону України «Про мови».
  • 3дiйснюе загальне керівництво навчально-виховним процесом у  1-4 класах.
  • Організовує  поточне i перспективне планування діяльності педагогічного колективу.
  • Складає розклад навчальних занять та інших освітніх процесів, забезпечує якісну i своєчасну заміну уроків  тимчасово відсутніх учителів, введе журнал обліку пропущених i замінених уроків.
  • Відповідає  за комплектування гуртків i факультативів, координує  їx роботу.
  • Відповідає за організацію роботи з профілактики дитячого травматизму
  • Здійснює облік робочого часу вчителів та вихователів

Контроль  та звітність

  • 3абезпечує своєчасну підготовку встановленої звітної документації.
  • Контролює правильне i своєчасне ведення класних журналів, журналів ГПД, іншої шкільної  документації згідно з номенклатурою справ.
  • 3дiйснює систематичний контроль за якістю навчально-виховного процесу, об’єктивністю оцінювання результатів освітньої підготовки учнів, роботою гуртків. і факультативів, відвідує уроки та інші види навчальних занять, аналізує їх форму i зміст.
  • 3дiйснюе контроль за навчальним навантаженням учнів.
  • Контролює дотримання школярами учнівських правил.
  • 3дiйснює заходи щодо збереження контингенту учнів.

Організація роботи педагогів з  учнями

  • Координує процес адаптації  першокласників.
  • Організовує роботу з обдарованими дітьми.
  • Організовує проведення шкільних предметних олімпіад у початкових класах.

Методична робота з педагогами

  • Бере участь у підборі та розстановці педагогічних кадрів.
  • Організовує підвищення кваліфікації педагогів.
  • Готує та проводить атестацію педагогічних кадрів.
  • Координує роботу педагогів з виконання навчальних планів i програм.
  • Керує роботою шкільного методичного об’єднання.
  • Організовує i координує розробку необхідної навчально-методичної документації.
  • Надає  допомогу педагогічним працівникам в опануванні інноваційними програмами i технологіями та розробці  їх.
  • Координує самоосвітню роботу педагогів.
  • Відповідає за підготовку необхідних матеріалів для педагогічних рад.

Робота з батьками учнів

  • Організовує роботу вчителів з батьками.
  • Бере участь у батьківських зборах.
  • Організовує просвітницьку роботу серед батьків, приймає їх з питань організації навчально-виховного процесу.

Робота з іншими закладами

  • Відповідає за здійснення наступності з дошкільним навчальним закладом та школою ІІ ступеня.
  • Відстежує стан адаптації першокласників та п’ятикласників.
  • Організовує та координує роботу з різними позашкільними установами та організаціями.

Робота з оснащення навчального процесу

  • Здійснює заходи щодо забезпечення школи І ступеня наочними посібниками, поповнення бібліотечного фонду літературою.
  • Відповідає за організацію оформлення змінності наочної агітації в школі та класах.

  1. Цілепокладання в управлінні процесом навчання та планування навчального процесу.

Педагогічна мета -  ідеальний, свідомо планований образ результату освітнього процесу, до якого прагне система чи особистість.

Проблеми цілепокладння у педагогіці тісно пов’язані з проблемами освітніх стандартів.

У галузі освіти діють національні стандарти. Багато з них погоджені з міжнародними освітніми стандартами. У стандартах закріплюють мету виховання і освіти.

Завдяки стандартам освіти суспільство в цілому, уряд, відомства освіти, школа й педагоги, батьки і самі учні одержують можливість оцінки якості освіти. Підкреслимо, що стандарти освіти не залишаються незмінними. По мірі прогресу суспільства вони змінюються, що і фіксується у законодавчих документах.

Освітній стандарт – це обов’язковий рівень вимог до загальноосвітньої підготовки випускників і відповідні цим вимогам зміст, методи, форми, засоби навчання й контролю.

Запровадження освітніх стандартів порушує питання про гарантоване досягнення кожним учнем певного, заздалегідь заданого  рівня базової підготовки.

Мета освіти – це запланований результат освітніх впливів на різних рівнях.

Мета на рівні школи – планований результат освіти у випускнику (модель випускника на певному ступені школи, ціль на той чи інший рік навчання).

Мета навчання на рівні школи -  це стандарти за освітніми галузями і предметами повної загальної середньої освіти.

На рівні ступеня освіти, мета навчання -  це предметні стандарти основної  і початкової школи.

На рівні окремого курсу предмета, мета  - це вимоги до ЗУН відповідної окремої предметної програми.

На рівні розділу, теми – це перелік вимог до учня.

Мета загальноосвітньої школи сформульована в концепції загальноосвітньої середньої школи  і полягає в тому, що сприяти розумовому, моральному, емоційному, фізичному розвитку особистості, її творчому потенціалу, забезпечуючи різноманітні умови для розвитку індивідуальності дитини з  урахуванням її вікових особливостей.

  1. Класифікація цілей початкової школи.

Ознаки класифікації

Типи цілей

За рівнем управління

Загальні цілі. Розробляються для школи загалом на тривалу перспективу; визначають основні напрями розвитку. До загальних цілей належать:

Місія (генеральна мета), яка пояснює сенс існування школи, її призначення.

Загальноорганізаційні цілі, як розкривають, конкретизують місію; формуються за спільної участі вищого керівництва; спрямовані на  розробку нових напрямів діяльності.

Специфічні(конкретні) цілі, що розробляються у межах загальних цілей з основних видів діяльності в кожному підрозділі; виражаються у кількісних  і якісних показниках.

За ступенем важливості

Стратегічні цілі, які орієнтовані на вирішення перспективних  масштабних проблем; розробляються на тривалі періоди; потребують глибокого обґрунтування.

Тактичні цілі, які є проміжними  стосовно стратегічних цілей, більш конкретні, відображаються у кількісних показниках як окремі етапи досягнення стратегічних цілей

За часовим горизонтом

Довгострокові ( часовий горизонт понад 5 років).

Середньострокові(часовий горизонт  від 1 до 5 років).

Короткострокові (часовий горизонт  не перевищує 1 року).

За змістом діяльності

Освітні цілі(засвоєння нового змісту освіти, створення гуманного середовища, розкриття творчого потенціалу учнів, збереження здоров’я, формування потреби у навчанні)

Адміністративні (досягнення високої керованості школи, зміцнення трудової дисципліни)

Технологічні (комп’ютеризація школи, створення нових підрозділів)

Наукові (підвищення наукового рівня педагогів школи)

Методичні(підвищення методичного забезпечення кожного уроку, підвищення рівня професійної майстерності)

Соціальні (створення комфортних умов для праці та відпочинку персоналу, створення сприятливого творчого клімату в учительському колективі)

Маркетингові(поліпшення іміджу школи)

За формою вираження

Кількісні  цілі, які виражаються у відносних (%) показниках.

Якісні цілі, наприклад, ті, що стосуються іміджу школи, якості навчально-виховного процесу, морально-психологічного клімату, організаційної культури.

  1. Види планування в управлінні початковою школою: перспективне, річне, поточне, оперативне, стабілізуюче, ситуаційне.

Планування- це процес розроблення і вибору цілей розвитку початкової школи та прийняття рішень, необхідних для їх досягнення.

Планування можна розглядати у двох аспектах.

Увузькому аспекті планування -  це розроблення офіційних спеціальних документів – навчальних планів, робочих навчальних планів, програм, які визначають конкретні кроки початкової школи щодо досягнення визначених цілей.

Уширокому аспекті  - це формування цілей і стратегій розвитку початкової школи.

Основні вимоги до планування — чіткість, зрозумілість, педагогічна доцільність, єдине спрямування, організаційна, концептуальна єдність заходів у досягненні сформульованих цілей.

Види планування:

Ознака класифікації

Види планування

За формою

Текстовим, графічним, змішаним (текстовим і графічним). Повинна бути властива календарність (розподіленість загальношкільних заходів на чверті, місяці, тижні).

За терміном

перспективне, річне й поточне.

За типами цілей

Оперативне, тактичне, стратегічне

За ступенем повторюваності

Одноразове, стабілізуюче, ситуаційне

Перспективне планування – це вироблення плану розвитку початкової школи на 3—5 років. Йому передує всебічний аналіз роботи за попередній період, визначення головних завдань на новий період, прогнозування організаційно-педагогічних проблем розвитку школи й основних напрямів удосконалення навчально-виховної роботи, особливостей функціонування та розвитку педагогічного та учнівського колективів, матеріально-технічної бази школи.

Річне планування– це визначення основних завдань педагогічного колективу на наступний рік. Річний план школи охоплює такі розділи:

1. Вступ. Характеристика мікрорайону,початкової школи, аналіз діяльності за попередній навчальний рік, завдання на новий навчальний рік.

2. Виконання Закону про освіту. Передбачає форми і строки оперативного обліку дітей шкільного віку в мікрорайоні, план використання фонду школи, забезпечення медичного нагляду, харчування дітей, створення груп подовженого дня.

3. Організація роботи з кадрами (розстановка кадрів і розподіл обов'язків між ними, науково-практична проблематика, над якою працює колектив, напрями методичної роботи, вивчення і поширення педагогічного досвіду, розвиток науково-педагогічної інформації, роботи педагогічної ради школи, використання досягнень науки та передового досвіду).

4. Керівництво навчально-виховним процесом (створення умов для навчального процесу (оснащення кабінетів, забезпечення технічними засобами навчання, поповнення фонду бібліотеки), організації позакласної і позашкільної виховної роботи гуртків, факультативів, товариств, клубів тощо.

5. Педагогічний контроль за навчально-виховним процесом.

6. Робота з батьками, спонсорами, громадськістю.

7. Зміцнення матеріально-технічної бази, організаційно-господарська робота.

Поточне планування. Його основою є загальношкільний план, на підставі якого складають календарні плани організаційної, методичної та позакласної роботи на чверті: плани роботи вчителів (тематичні та поурочні), класних керівників (на чверть або півріччя), заступника директора з НВР (на тиждень), учнівських гуртків та організацій, розклад навчальних, позакласних занять і заходів та ін.

Поточні плани мають графічну побудову (по горизонталі відмічають тижні й дні навчальної чверті, по вертикалі — організаційні форми роботи, їх тематику, прізвища відповідальних). Містять такі розділи: педагогічна рада, засідання методичних об'єднань, профспілкові збор