Новости

Шпаргалка планування та організація освітнього процесу у початковій школі

Работа добавлена:






Шпаргалка планування та організація освітнього процесу у початковій школі на http://mirrorref.ru

Відповіді на запитання до екзамену

з дисципліни «Планування та організація освітнього процесу у початковій школі»

  1. Змістовий аналіз понять  «управління», «освітній менеджмент», «педагогічний менеджмент».

Управління (менеджмент) - це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань.

З Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення менеджменту:

  • спосіб, манера спілкування з людьми;
  • влада та мистецтво управління;
  • особливого роду вміння та адміністративні навички.

Освітній менеджмент  - це специфічний вид і мистецтво управлінської діяльності, що включає  в себе комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління освітніми системами різних типів і видів, спрямованих на їхнє становлення, ефективне функціонування і розвиток.

(Лікарчук І.Л.)

Педагогічний менеджмент  - це управління педагогічним процесом або «комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління навчально-виховним і навчально-пізнавальним процесами» (Лікарчук І.Л.).

Педагогічний менеджмент пов’язаний із діяльністю учителя, який безпосередньо працює  з дитиною та дитячим колективом (наприклад, управління процесом засвоєння знань тощо).

  1. Якості і стилі (типи) лідерства.

Лідер  -  менеджер, який здатен ефективно впливати на інших і з яким бажає співпрацювати більша частина колективу.

Заступник директора з НВР в початковій школі, як лідер колективу початкової школи, повиненволодіти знаннями і вміннями у сферах психології, педагогіки, логіки, риторики, етики, філософії,  маркетингу, менеджменту, а також методів впливу на особистість і соціум.

Заступник директора з НВР в початковій школі  повинен матитакі якості, як: розвинена інтуїція, досвід творчої діяльності, висока освіченість, професіоналізм, комунікабельність, рішучість, ініціативність.

Російський професор Л. Д.Кудряшова, поклавши в основу характерологічні особливості трудової діяльності керівників, виділив вісім стилів лідерства:

  • «регламентатор»,
  • «колегіал»,
  • «спринтер»,
  • «об'єктивіст»,
  • «марудник»,
  • «максималіст»,
  • «організатор»,
  • «клопотун».

"Регламентатор". Ідеал такого керівника - повна регламентація діяльності підлеглих згідно зі службовими інструкціями, розпорядженнями, нормативами тощо. Вважається, що все це саме по собі дозволяє раз і назавжди налагодити машину управління. Така над-регламентація призводить до того, що не залишається місця для творчої діяльності: при виникненні будь-яких проблем працівники кидаються на пошуки відповідей на них до всіляких документів і приписів. Це неминуче породжує не оптимальність рішень, що приймаються в нестандартних ситуаціях, адже вони "підробляються" під раніше випущені циркуляри. До того ж, будь-яка регламентація, якою б досконалою вона не була спочатку, з часом безупинно застаріває. Керівник-регламентатор, який намагається сховатися за паперами, підмінити ними реальний процес управління, як правило, погано контактує з людьми. А це створює несприятливий психологічний клімат у колективі.

"Колегіал". Цей тип керівників вбачає запоруку ефективного управління у використанні колективних форм прийняття рішень. В своїй діяльності він багато часу присвячує організації різноманітних комісій, регулярному проведенню зборів, нарад та засідань; звичайно він є прибічником демократичних методів керівництва. Однак абсолютизація колегіальних форм управління веде до зменшення особистої відповідальності за прийняті рішення. Очевидно, що чисто колегіальний стиль виправданий в тих ситуаціях, коли або нема єдиної точки зору на якусь проблему, або коли питання, що розглядається, відноситься до компетенції багатьох осіб. Надмірне захоплення засіданнями та нарадами, намагання узгодити будь-яке питання майже завжди є свідоцтвом недостатньої ефективності управління. Крім того, немало комісій є непотрібними.

"Спринтер". Такий керівник швидко реагує на мінливість управлінської ситуації, своєчасно приймає рішення. Звичайно він здатний зробити ділову кар'єру. Керівника такого типу важко переоцінити, коли потрібна мобілізація всіх сил на вирішення якоїсь важкої проблеми. Але, перевершуючи багатьох інших у тактиці, спринтери програють у стратегії. Керовані ними підприємства часто працюють неритмічно, всілякі аврали стають системою. Підприємства часто не мають перспективних планів розвитку.

"Об'єктивіст". Головний наголос він робить на так звані об'єктивні фактори, якими пояснює і успіхи, і невдачі в управлінні. Типові міркування "об'єктивіста": "Завдання не виконано тому, що були нерегулярні постачання, недостатньо робочої сили. Плинність кадрів на підприємстві висока, тому що мало будується житла тощо".

"Марудник". Девіз такого керівника: "Будь-який папір повинен вилежатися". Він всіляко відтягує рішення управлінських проблем, намагаючись, щоб кожна з них "застаріла" і вирішилася сама по собі.

"Максималіст". Такий керівник не визнає "дрібних" проблем управління. Він не задоволений рішенням проблеми на звичайному рівні і завжди прагне до максимальних досягнень. Такий керівник часто не помічає поточних, повсякденних проблем, не має бажання і не вміє ними займатися, а це може поставити під удар і його високі цілі.

"Організатор". Цей тип керівників вважає найголовнішим рішення ключових проблем, до яких, в першу чергу, відносяться: ефективний підбір та розміщення кадрів управління, розробка ефективного і, в той же час, реального плану. Нічим іншим керівник, на їх думку, займатися не повинен. Але, на відміну від максималіста, організатор інакше розуміє ключові проблеми. Це скоріше не ідеї, не цілі розвитку, а напрямки діяльності. Такими проблемами організатор займається особисто і незмінно добивається їх вирішення, так би мовити, в "матеріалізованому" вигляді. Він далекий від того, щоб ідеалізувати підлеглих. Для керівників і спеціалістів, яких він цінує, організатор настійливо домагається персональних надбавок. Сила організатора у тому, що він ніколи не йде на поводу у поточних справ, вміє за будь-яку ціну досягти вирішення важливих проблем, не зупиняється перед труднощами, конфліктами і стягненнями. Наприклад, його не зупинить догана за високу плинність кадрів, якщо він вважає, що звільнення недобросовісних і некваліфікованих робітників - єдино можливий метод поліпшення підбору та розміщення кадрів в ситуації, що склалася. Як і максималіст, організатор частенько не займається поточними справами, доручаючи їх своїм замісникам і помічникам.

"Клопотун". Його девіз: "Управління складається з дрібниць". У нього завжди все гаразд з документацією, наради починаються точно в передбачений час, він не забуває своїх обіцянок, звичайно встигає виконати все намічене на робочий день. З підлеглими контактує виключно з ділових питань, його зауваження і завдання завжди конкретні. Клопотун відрізняється високою виконавською дисципліною. Вважає, що керівництво може бути ефективним тільки за умови особистої присутності на об'єктах. Вважається, наприклад, добрим тоном, якщо управляючий трестом і його замісники більшу частину робочого часу перебувають на будівельних майданчиках, а у себе в кабінеті бувають тільки на початку і в кінці робочого дня. Особисте знайомство з об'єктом управління є необхідним моментом діяльності, однак його абсолютизація веде до пріоритетності поточних справ у порівнянні з перспективними, а також неминуче - до перевантаження керівника. Крім того, прихильність до такого стилю управління часто-густо веде до дублювання вищим керівництвом функцій, які повинні виконувати керівники більш низьких ланок управління. В результаті, керівник "тоне" в поточних справах, не вміє відрізнити головне від другорядного. Ніхто так не "горить на роботі", як клопотун.

  1. Технології   управління.

Технологія управління  - науково обґрунтована, раціонально організована й оптимально оснащена діяльність керівника освітньої установи, що характеризується суворо визначеною послідовністю способів (методів), операцій, що дозволяють одержувати стійкий результат при найменших витратах сил, засобів часу (Хлєбнікова Таліна Миколаївна).

Технологія управління процесом навчання  - це науково обґрунтована, цілеспрямована взаємодія адміністрації школи з іншими суб’єктами навчально-виховного процесу, орієнтованого на досягнення мети (Хлєбнікова Т.М.).

Управлінські технології  Хлєбнікова Т.М. класифікує у такий спосіб:

Технології  управління

Авторитарні

Синергетичні

Особистісно орієнтовані

командно-адміністративний стиль,

єдиноначальність,

вольове прийняття рішень,

тверда вимогливість,

наказ

демократичний  стиль, співробітництво, колективне прийняття рішень, самоорганізація і самодисципліна, співдружність (синергія – співробітництво суб’єктів), прохання

рефлексивне управління, націлене на розвиток  і самовиховання особистості вчителя й учня, від підлеглої позиції до індивідуально-рівноправної, діалог

Рис. Класифікація управлінських технологій

  1. Функції управління процесом навчання.

Інформаційно-аналітична

Визначити предмет, склад і зміст предмета аналізу, наприклад,  організація навчального процесу (розподіл навантаження, тарифікація, складання розкладу, календарних планів, графіків к.р. тощо)

Планово-прогностична

Перспективне прогнозування, стратегічне планування, поточне планування

Організаційно-виконавча

Що і для чого проводимо? Коли і де? Хто відповідальний за проведення, виконання? У взаємодії з ким? Хто бере участь в організації? Який конкретний план проведення? Коли, де і з ким підводяться підсумки проведення?

Контрольно-діагностична

Визначення попереднього можливо діагнозу.

Встановлення уточнюючого діагнозу з  використанням комплексу діагностичних методів.

Одержання остаточного діагнозу в процесі узагальнення даних у порівнянні з нормативними даними.

Регулятивно-корекційна

Планування – регулювання аналізу.

Організація – регулювання планування.

Контроль – регулювання організації, планування, аналізу.

  1. Основні напрями роботи заступника директора з НВР в початковій школі.

Діяльність заступника директора з НВР в початковій школі багатопланова.  І все-таки в ній простежується чотири основних  напрями:

  1. Управлінську діяльність.
  2. Роботу з педагогами.
  3. Роботу з учнями.
  4. Роботу з батьками.

Управлінська діяльність включає в себе:

  • Організацію та планування навчально-виховного процесу в початковій школі.
  • Керівництво методичною радою.
  • Організація роботи шкільного методичного кабінету.
  • Проведення семінарів, конференцій, круглих столів.
  • Організацію експериментальної роботи в початковій школі.
  • Внутрішньошкільний контроль.
  • Моніторинг якості освіти.
  • Роботу з документацією.

Робота з педагогами  включає в себе:

  • Роботу з молодими педагогами.
  • Індивідуальні співбесіди.
  • Консультації для вчителів.
  • Участь у роботі методичних об’єднань.
  • Відвідування уроків.
  • Атестація педагогів.
  • Вивчення перспективного педагогічного досвіду.

Робота з учнями передбачає:

  • Індивідуальні бесіди.
  • Групові консультації.
  • Проведення уроків.
  • Проведення загальношкільних заходів.
  • Контроль відвідування учнями школи.
  • Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів.
  • Дослідження класних колективів.

Робота з батьками включає в себе:

  • Виступи на батьківських зборах.
  • Педагогічне просвітництво батьків.
  • Роботу консультаційного пункту.
  • Анкетування батьків.
  • Індивідуальну роботу

  1. Обов’язки  заступника директора з НВР в початковій школі

3агальне керівництво навчально-виховною роботою

  • Відповідає за реалізацію 3акону України «Про загальну середню освіту» , Державних програм у галузі освіти, 3акону України «Про мови».
  • 3дiйснюе загальне керівництво навчально-виховним процесом у  1-4 класах.
  • Організовує  поточне i перспективне планування діяльності педагогічного колективу.
  • Складає розклад навчальних занять та інших освітніх процесів, забезпечує якісну i своєчасну заміну уроків  тимчасово відсутніх учителів, введе журнал обліку пропущених i замінених уроків.
  • Відповідає  за комплектування гуртків i факультативів, координує  їx роботу.
  • Відповідає за організацію роботи з профілактики дитячого травматизму
  • Здійснює облік робочого часу вчителів та вихователів

Контроль  та звітність

  • 3абезпечує своєчасну підготовку встановленої звітної документації.
  • Контролює правильне i своєчасне ведення класних журналів, журналів ГПД, іншої шкільної  документації згідно з номенклатурою справ.
  • 3дiйснює систематичний контроль за якістю навчально-виховного процесу, об’єктивністю оцінювання результатів освітньої підготовки учнів, роботою гуртків. і факультативів, відвідує уроки та інші види навчальних занять, аналізує їх форму i зміст.
  • 3дiйснюе контроль за навчальним навантаженням учнів.
  • Контролює дотримання школярами учнівських правил.
  • 3дiйснює заходи щодо збереження контингенту учнів.

Організація роботи педагогів з  учнями

  • Координує процес адаптації  першокласників.
  • Організовує роботу з обдарованими дітьми.
  • Організовує проведення шкільних предметних олімпіад у початкових класах.

Методична робота з педагогами

  • Бере участь у підборі та розстановці педагогічних кадрів.
  • Організовує підвищення кваліфікації педагогів.
  • Готує та проводить атестацію педагогічних кадрів.
  • Координує роботу педагогів з виконання навчальних планів i програм.
  • Керує роботою шкільного методичного об’єднання.
  • Організовує i координує розробку необхідної навчально-методичної документації.
  • Надає  допомогу педагогічним працівникам в опануванні інноваційними програмами i технологіями та розробці  їх.
  • Координує самоосвітню роботу педагогів.
  • Відповідає за підготовку необхідних матеріалів для педагогічних рад.

Робота з батьками учнів

  • Організовує роботу вчителів з батьками.
  • Бере участь у батьківських зборах.
  • Організовує просвітницьку роботу серед батьків, приймає їх з питань організації навчально-виховного процесу.

Робота з іншими закладами

  • Відповідає за здійснення наступності з дошкільним навчальним закладом та школою ІІ ступеня.
  • Відстежує стан адаптації першокласників та п’ятикласників.
  • Організовує та координує роботу з різними позашкільними установами та організаціями.

Робота з оснащення навчального процесу

  • Здійснює заходи щодо забезпечення школи І ступеня наочними посібниками, поповнення бібліотечного фонду літературою.
  • Відповідає за організацію оформлення змінності наочної агітації в школі та класах.

  1. Цілепокладання в управлінні процесом навчання та планування навчального процесу.

Педагогічна мета -  ідеальний, свідомо планований образ результату освітнього процесу, до якого прагне система чи особистість.

Проблеми цілепокладння у педагогіці тісно пов’язані з проблемами освітніх стандартів.

У галузі освіти діють національні стандарти. Багато з них погоджені з міжнародними освітніми стандартами. У стандартах закріплюють мету виховання і освіти.

Завдяки стандартам освіти суспільство в цілому, уряд, відомства освіти, школа й педагоги, батьки і самі учні одержують можливість оцінки якості освіти. Підкреслимо, що стандарти освіти не залишаються незмінними. По мірі прогресу суспільства вони змінюються, що і фіксується у законодавчих документах.

Освітній стандарт – це обов’язковий рівень вимог до загальноосвітньої підготовки випускників і відповідні цим вимогам зміст, методи, форми, засоби навчання й контролю.

Запровадження освітніх стандартів порушує питання про гарантоване досягнення кожним учнем певного, заздалегідь заданого  рівня базової підготовки.

Мета освіти – це запланований результат освітніх впливів на різних рівнях.

Мета на рівні школи – планований результат освіти у випускнику (модель випускника на певному ступені школи, ціль на той чи інший рік навчання).

Мета навчання на рівні школи -  це стандарти за освітніми галузями і предметами повної загальної середньої освіти.

На рівні ступеня освіти, мета навчання -  це предметні стандарти основної  і початкової школи.

На рівні окремого курсу предмета, мета  - це вимоги до ЗУН відповідної окремої предметної програми.

На рівні розділу, теми – це перелік вимог до учня.

Мета загальноосвітньої школи сформульована в концепції загальноосвітньої середньої школи  і полягає в тому, що сприяти розумовому, моральному, емоційному, фізичному розвитку особистості, її творчому потенціалу, забезпечуючи різноманітні умови для розвитку індивідуальності дитини з  урахуванням її вікових особливостей.

  1. Класифікація цілей початкової школи.

Ознаки класифікації

Типи цілей

За рівнем управління

Загальні цілі. Розробляються для школи загалом на тривалу перспективу; визначають основні напрями розвитку. До загальних цілей належать:

Місія (генеральна мета), яка пояснює сенс існування школи, її призначення.

Загальноорганізаційні цілі, як розкривають, конкретизують місію; формуються за спільної участі вищого керівництва; спрямовані на  розробку нових напрямів діяльності.

Специфічні(конкретні) цілі, що розробляються у межах загальних цілей з основних видів діяльності в кожному підрозділі; виражаються у кількісних  і якісних показниках.

За ступенем важливості

Стратегічні цілі, які орієнтовані на вирішення перспективних  масштабних проблем; розробляються на тривалі періоди; потребують глибокого обґрунтування.

Тактичні цілі, які є проміжними  стосовно стратегічних цілей, більш конкретні, відображаються у кількісних показниках як окремі етапи досягнення стратегічних цілей

За часовим горизонтом

Довгострокові ( часовий горизонт понад 5 років).

Середньострокові(часовий горизонт  від 1 до 5 років).

Короткострокові (часовий горизонт  не перевищує 1 року).

За змістом діяльності

Освітні цілі(засвоєння нового змісту освіти, створення гуманного середовища, розкриття творчого потенціалу учнів, збереження здоров’я, формування потреби у навчанні)

Адміністративні (досягнення високої керованості школи, зміцнення трудової дисципліни)

Технологічні (комп’ютеризація школи, створення нових підрозділів)

Наукові (підвищення наукового рівня педагогів школи)

Методичні(підвищення методичного забезпечення кожного уроку, підвищення рівня професійної майстерності)

Соціальні (створення комфортних умов для праці та відпочинку персоналу, створення сприятливого творчого клімату в учительському колективі)

Маркетингові(поліпшення іміджу школи)

За формою вираження

Кількісні  цілі, які виражаються у відносних (%) показниках.

Якісні цілі, наприклад, ті, що стосуються іміджу школи, якості навчально-виховного процесу, морально-психологічного клімату, організаційної культури.

  1. Види планування в управлінні початковою школою: перспективне, річне, поточне, оперативне, стабілізуюче, ситуаційне.

Планування- це процес розроблення і вибору цілей розвитку початкової школи та прийняття рішень, необхідних для їх досягнення.

Планування можна розглядати у двох аспектах.

Увузькому аспекті планування -  це розроблення офіційних спеціальних документів – навчальних планів, робочих навчальних планів, програм, які визначають конкретні кроки початкової школи щодо досягнення визначених цілей.

Уширокому аспекті  - це формування цілей і стратегій розвитку початкової школи.

Основні вимоги до планування — чіткість, зрозумілість, педагогічна доцільність, єдине спрямування, організаційна, концептуальна єдність заходів у досягненні сформульованих цілей.

Види планування:

Ознака класифікації

Види планування

За формою

Текстовим, графічним, змішаним (текстовим і графічним). Повинна бути властива календарність (розподіленість загальношкільних заходів на чверті, місяці, тижні).

За терміном

перспективне, річне й поточне.

За типами цілей

Оперативне, тактичне, стратегічне

За ступенем повторюваності

Одноразове, стабілізуюче, ситуаційне

Перспективне планування – це вироблення плану розвитку початкової школи на 3—5 років. Йому передує всебічний аналіз роботи за попередній період, визначення головних завдань на новий період, прогнозування організаційно-педагогічних проблем розвитку школи й основних напрямів удосконалення навчально-виховної роботи, особливостей функціонування та розвитку педагогічного та учнівського колективів, матеріально-технічної бази школи.

Річне планування– це визначення основних завдань педагогічного колективу на наступний рік. Річний план школи охоплює такі розділи:

1. Вступ. Характеристика мікрорайону,початкової школи, аналіз діяльності за попередній навчальний рік, завдання на новий навчальний рік.

2. Виконання Закону про освіту. Передбачає форми і строки оперативного обліку дітей шкільного віку в мікрорайоні, план використання фонду школи, забезпечення медичного нагляду, харчування дітей, створення груп подовженого дня.

3. Організація роботи з кадрами (розстановка кадрів і розподіл обов'язків між ними, науково-практична проблематика, над якою працює колектив, напрями методичної роботи, вивчення і поширення педагогічного досвіду, розвиток науково-педагогічної інформації, роботи педагогічної ради школи, використання досягнень науки та передового досвіду).

4. Керівництво навчально-виховним процесом (створення умов для навчального процесу (оснащення кабінетів, забезпечення технічними засобами навчання, поповнення фонду бібліотеки), організації позакласної і позашкільної виховної роботи гуртків, факультативів, товариств, клубів тощо.

5. Педагогічний контроль за навчально-виховним процесом.

6. Робота з батьками, спонсорами, громадськістю.

7. Зміцнення матеріально-технічної бази, організаційно-господарська робота.

Поточне планування. Його основою є загальношкільний план, на підставі якого складають календарні плани організаційної, методичної та позакласної роботи на чверті: плани роботи вчителів (тематичні та поурочні), класних керівників (на чверть або півріччя), заступника директора з НВР (на тиждень), учнівських гуртків та організацій, розклад навчальних, позакласних занять і заходів та ін.

Поточні плани мають графічну побудову (по горизонталі відмічають тижні й дні навчальної чверті, по вертикалі — організаційні форми роботи, їх тематику, прізвища відповідальних). Містять такі розділи: педагогічна рада, засідання методичних об'єднань, профспілкові збори та виробничі наради, наради у директора, засідання місцевого комітету, загальношкільні батьківські збори, шкільні вечори, спортивні змагання, масові культпоходи й туристичні походи, загальношкільна газета, робота наукових товариств, клубів, організація виставок та олімпіад.

Оперативне – вибір необхідних засобів і ресурсів для вирішення завдань, визначених керівництвом. Здійснюється в основних підрозділах самостійно, на короткі терміни.

Тактичне – обґрунтування завдань і засобів, необхідних для досягнення визначених цілей підрозділів чи школи загалом (на 5 років). Враховуються взаємозв’язки між підрозділами. Наприклад, здобути лідерство серед інших початкових шкіл у кількості переможців олімпіад, у кількості видрукованих науково-методичних праць учителів

Стратегічне – вибір і обґрунтування головних цілей розвитку початкової школи (на 10-15 років).

Одноразове – розробляється у зв’язку із запровадженням окремих проектів чи програм у межах реалізації загальної стратегії розвитку школи.

Стабілізуюче– розроблення конкретних показників для координації робочих операцій (розробка  послідовних кроків (графіків) для досягнення конкретних результатів).

Ситуаційне – визначає порядок дій працівників початкової школи у випадках надзвичайних ситуацій, наприклад,  нещасних випадків, пожежі, порушень правил внутрішнього розпорядку. Передбачає розроблення сценаріїв дій (заходів) за різних варіантів розвитку подій.

  1. Зміст річної циклограми роботи заступника директора з навчально-виховної роботи початкової школи.

Місяць

Зміст роботи

Серпень

  • Оформлення методичного кабінету
  • Річний план роботи
  • Робочий навчальний план
  • Розклад уроків, факультативів, гуртків
  • Підготовка класів до нового навчального року
  • Участь у серпневому методичному тижні
  • Контроль календарного планування на І семестр
  • Підготовка свята Першого дзвоника
  • Організація проведення Дня знань
  • Забезпечення учнів підручниками
  • Звітна документація

Вересень

  • Графік перевірок навчальних досягнень учнів 1-4 класів на І семестр
  • Графік проведення навчальних екскурсій у 1-4 класах на І семестр
  • Зондуючи контрольні роботи за текстами адміністрації з української мови та математики в 2-4 класах
  • Перевірка техніки читання учнів 2-4 класів
  • Ведення шкільної документації
  • Статистичні звіти, списки
  • Підвищення кваліфікації, атестація педагогів
  • Організація роботи з профілактики дитячого травматизму
  • Організація роботи ГПД
  • Організація роботи гуртків, факультативів
  • Організація гарячого харчування учнів
  • Індивідуальна робота з батьками, учнями
  • Внутрішньошкільний контроль

Жовтень

  • Поточна методична робота
  • Внутрішньошкільний контроль
  • Шкільні предметні олімпіади в 2 – 4 класах
  • Атестація педагогів
  • Робота з батьками, учнями
  • Підготовка до Дня вчителя
  • План роботи на осінні канікули

Листопад

  • Поточна методична робота
  • Внутрішньошкільний контроль
  • Шкільні предметні олімпіади в 2 – 4 класах
  • Атестація педагогів
  • Робота з батьками, учнями

Грудень

  • Поточна методична робота
  • Внутрішньошкільний контроль
  • Атестація педагогів
  • Робота з батьками, учнями
  • Ведення шкільної документації
  • Перевірка виконання навчальних програм за І семестр
  • Результати навчальних досягнень учнів за І семестр
  • Підготовка до новорічних свят
  • План роботи на зимові канікули
  • Підсумкова педагогічна рада за І семестр

Січень

  • Підсумки методичної роботи за І семестр
  • Підсумки роботи з профілактики дитячого травматизму
  • Підсумки виховної роботи за І семестр
  • Виконання плану роботи школи
  • Контроль календарного планування на ІІ семестр
  • Графік перевірок навчальних досягнень учнів 1-4 класів на ІІ семестр
  • Графік проведення навчальних екскурсій у 1-4 класах на ІІ семестр
  • Поточна методична робота
  • Внутрішньошкільний контроль
  • Атестація педагогів
  • Індивідуальна робота з батьками, учнями

Лютий

  • Методична робота
  • Внутрішньошкільний контроль
  • Атестація педагогів
  • Ведення шкільної документації
  • Робота з батьками, учнями
  • Взаємовідвідування уроків
  • Підготовка до  свята 8 Березня

Березень

  • Методична робота
  • Внутрішньошкільний контроль
  • Підсумки атестації педагогів

Квітень

  • Методична робота
  • Внутрішньошкільний контроль
  • Державна підсумкова атестація учнів 4-х класів
  • Адміністративні підсумкові контрольні роботи за рік у 1-3 класах
  • День ЦО
  • Робота з батьками учнями

Травень

  • Моніторинг навчальних досягнень учнів 1-4 класів за рік
  • Виконання навчальних програм за рік
  • Ведення шкільної документації
  • Графік проведення навчальних екскурсій
  • Організація проведення свята Останній дзвоник
  • Моніторинг педагогічної діяльності вчителів початкових класів
  • Підсумкова педагогічна рада за рік

Червень

  • Підсумки методичної роботи за рік
  • Підсумки виховної роботи за рік
  • Підсумки роботи з профілактики дитячого травматизму за рік
  • Особові справи учнів 1-4 класів
  • Виконання річного плану роботи школи
  • Звітна документація
  • Планування роботи початкової школи на наступний навчений рік

  1. Зміст тижневої циклограми роботи заступника директора з навчально-виховної роботи початкової школи.

День тижня

Зміст роботи

Понеділок

Методичний день

День самоосвіти, робота з нормативними документами, шкільною документацією, робота з бібліотекою, відвідування уроків

1-й понеділок місяця – засідання творчої групи

2-й понеділок місяця – нарада при директорі

3-й понеділок місяця – засідання Ради школи

4-й понеділок місяця – засідання атестаційної  комісії

Вівторок

День організаційно-педагогічних заходів

  • Робота з педагогічними кадрами
  • Відвідування уроків

1-й  вівторок місяця – робота з молодими педагогами

2-й вівторок місяця – шкільне МО, педагогічні читання

3-й вівторок місяця – нарада при заступнику директора з НВР

4-й вівторок місяця – педагогічна рада

Середа

День роботи з дитячим колективом

  • Підготовка конкурсів, змагань, виховних заходів
  • Збори членів дитячої організації
  • Індивідуальна робота з учителями
  • Відвідування уроків

1-ша  середа місяця – індивідуальна робота з учнями

2-га  середа місяця – консультації для вчителів

3-тя  середа місяця – робота дитячого самоврядування

4-та  середа місяця – навчально-виховні заходи учнів

Четвер

День внутрішкільного контролю

  • Виробничі наради
  • Рейди, перевірки
  • Контроль організації навчально-виховного процесу
  • Відвідування уроків

1-й  четвер місяця – контроль ведення шкільної документації

2-й  четвер місяця – відвідування класних годин

3-й  четвер місяця – виробничі наради

4-й четвер місяця –  засідання методичної ради

П’ятниця

Батьківський день

  • Робота з батьками, громадськістю
  • Зустрічі
  • Засідання батьківського комітету
  • Просвітницька робота з батьками

1-ша п’ятниця місяця – робота консультаційного пункту для батьків

2-га п’ятниця місяця – прийом батьків з питань навчання і виховання дітей

3-тя  п’ятниця місяця – батьківські збори

4-та  п’ятниця місяця – засідання батьківського комітету

  1. Базовий, типовий і робочий навчальні плани: інваріантна та варіативна частини.

Базовий навчальний план  - це основоположна складова Державного стандарту загальної  початкової освіти, що дає цілісне уявлення про структуру загальної початкової освіти через інваріантну та варіативну складові, окреслює освітні галузі та розподіл годин між ними, визначає граничнодопустиме навчальне навантаження учнів та загальну кількість навчального часу.

На основі базового навчального плану створені і створюютьсятипові навчальні плани для різних типів шкіл, які у свою чергу служать базою для розроблення  робочого навчального плану конкретної школи.

Типовий навчальний план освітньої установи визначає три основних нормативи (компоненти) навчального процесу:

  • термін навчання  (загальний і за кожним ступенем);
  • річне і тижневе навантаження учнів;
  • склад основних компонентів змісту освіти (освітніх галузей, навчальних курсів).

Типовий навчальний план складається з 2-х частин: інваріантної частини (державний компонент) і варіативної частини.

Інваріантна частина плану визначає обов’язкові для вивчення у всіх загальноосвітніх навчальних  установах України предмети і встановлює мінімальну кількість  відведених годин. Ця частина задає базовий зміст освіти, що формується на загальнодержавному рівні (Державний стандарт).

Варіативна частина  (регіональний і шкільний компонент) передбачає забезпечення індивідуального розвитку школярів. Передбачає години для вивчення предметів, курсів, що поглиблюють і розширюють базовий компонент  та факультативи, тематика яких може бути не пов’язана зі змістом позначених  у плані освітніх напрямів.

Для забезпечення варіативної частини слід обирати курси, які реалізуються навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів. 1-4 класи. Т.: Мандрівець, 2009, 2010, 2011):

  1. «Розвиток продуктивного мислення учнів 1—4 класів», авт. Гісь О.М. ;
  2. Навчальні програми курсу «Християнська етика»: «Основи християнської етики» для 1-4 класів, розроблений авторським колективом під загальною редакцією Жуковського В.М. та «Християнська етика в українській культурі» для 1-4 класів, автори Ігумен Лонгин (Чернуха), Бєлкіна Е.В;
  3. «Риторика», 1—4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Захарійчук М.Д.
  4. «Зарубіжна література», 2—4 класи, авт. Мовчун А.І.
  5. «Поетика», 1—4 класи, авт. ІІетровська Т.В.;
  6. «Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я.;
  7. «Елементи геометрії», 3—4 класи, авт. Седеревічене А.О, Нивидома Л.І.;
  8. «Азбука споживача», 1—2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьєва Г.І.;
  9. «Основи споживчих знань», 1—4 класи, авт. Гільберг Т.Г., Довгань А.П., Капіруліна T.JI. та ін.
  10. Початковий курс економічних знань «Цікава економіка», авт. Кашуба Л.В.;
  11. «Права дитини», для 1—4 класів, авт. Мовчун А.І., Харсіка Л.І;.
  12. «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів», 2—4 класи, авт. Коршунова O.B.
  13. «Сходинки до інформатики», 2—4 клас, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Ривкінд Й.Я.
  14. «Основи комп’ютерної грамотності», авг. Рівкінд Ф.М., Ривкінд Й.Я.
  15. «Хореографія», 1—4 класи, авт. Тараканова О.П.
  16. «Дорога в дивосвіт», 1-4 класи, автор Поліщук H.A.

  1. Експериментальні та індивідуальні  робочі навчальні плани.

За потребою, спеціалізовані навчальні заклади (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, колегіуми, школи, які впроваджують експеримент, можуть перерозподіляти кількість годин між навчальними предметами у межах 15 відсотків.При цьому, вилучення з навчального процесу предметів інваріантної складової не допускається. Години на вивчення предметів інваріантної складової можуть перерозподілятися, у сторону зменшення, не більше ніж у два рази у порівнянні з показниками Типових навчальних планів.

За умови перерозподілу навчальних годин, передбачених Типовими навчальними планами, у зв’язку з особливостями навчального процесу, навчальні заклади розробляють індивідуальні варіанти робочих навчальних планів.

Експериментальні чи індивідуальні варіанти робочих навчальних планів розробляються також у випадку коли:

- планується вивчення інтегрованих предметів інваріантної складової, не передбачених Типовими планами;

- вивчення окремих предметів здійснюється за експериментальними (авторськими) програмами;

- навчальний заклад (окремі його ланки) беруть участь у Всеукраїнських (регіональних) експериментах

- заклад працює у режимі «повного дня».

Індивідуальні та експериментальні робочі навчальні плани, в обов’язковому порядку, щороку затверджуються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та погоджуються департаментом загальної середньої та дошкільної освіти  Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до 25 серпня.

До індивідуальних навчальних планів додаються копії документів, які спонукали їх розроблення (накази про експериментальну роботу, копії документів, що підтверджують надання відповідних грифів Міністерства авторським та експериментальним програмам тощо).

Індивідуальні робочі плани розробляються та затверджуються в установленому порядку тільки для класів, в навчальних планах яких передбачено зазначені вище зміни.

  1. Врахування санітарних правил і норм  при складанні розкладу занять у початковій школі.

Розклад занять  - один  із найважливіших  і діючих  видів планування навчально-виховної роботи, основний організаційний документ, що визначає роботу учнівського  і вчительського колективів, адміністрації і всієї школи в цілому.

Головна мета  - сприяти ефективності навчально-виховного процесу,  ліквідації  перевантажень учнів, підвищенню працездатності учнів і вчителів.

У роботі даного питання необхідно керуватися санітарними правилами і нормами.

При складанні розкладу необхідно враховувати, що працездатність учнів змінюється протягом дня і тижня; вона залежить від віку учнів.

Найбільш продуктивні і непродуктивні уроки протягом дня

Класи

Продуктивні уроки

Непродуктивні уроки

1- 2

1 (↑), 2 (↓), 4 (↓)

3 (↑)

3-4

1 (↓), 2 (↓), 3 (↓)

4 (↓)

Стрілки після цифр означають падіння (↓) чи зростання (↑) працездатності учнів на відповідному уроці. Приміром вираз «1 (↑)» означає, що працездатність учня на першому уроці зростає від його початку до кінця.

Продуктивні і непродуктивні дні протягом тижня

Класи

Сприятливі дні

Несприятливі дні

1- 4

Вівторок, середа, четвер

Понеділок, п’ятниця, субота

Дані взяті з книги Гігієнічна оцінка навчання учнів у сучасній школі / Під ред. Г.Н.Сердюковської і С.М.Громбаха. – М.: Медицина, 1975.

Шкільні навчальні предмети за ступенем складності поділяють на такі групи

Група

Предмети

1

Читання, математика, природознавство

2

Українська мова, іноземна мова

3

Трудове навчання, образотворче мистецтво, музика, фізична культура

На стомлюваність учнів дуже впливає ступінь психофізіологічного напруження.

Це такі фактори:

обсяг інформації, призначеної для сприйняття і наступної переробки, що повідомляється учням;

складність навчального матеріалу;

ступінь новизни навчального матеріалу;

тип уроку і його структура;

методична майстерність викладача;

емоційний стан учня;

ступінь інтересу до предмета;

взаємини класу і вчителя, учня і вчителя;

санітарний стан навчальних приміщень.

Гігієнічні вимоги до складання розкладу занять у школі передбачають обов'язкове урахування динаміки зміни фізіологічних функцій і працездатності учнів протягом робочого дня і тижня, а також «труднощі» навчальних предметів і переваги статичного чи динамічного компонента під час занять.

Створення сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників за одночасного виконання навчальних програм з усіх предметів забезпечується при складанні розкладу уроків.Необхідно дотримуватись оптимального співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня з урахуванням психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників.

Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, курсу «Основи здоров’я», музичного та образотворчого мистецтв, трудового навчання.

Навчальні предмети, що вимагають значного розумового напруження — мови, математику, — доцільно ставити у розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою діяльністю, а також предмети «Основи здоров’я», «Природознавство», музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання можна проводити на третьому-четвертому уроках.

А от заняття з навчального предмета «Фізична культура» у першому класі варто проводити лише на заключних уроках.

Четвер рекомендується планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.

  1. Алгоритм складання розкладу занять.

На першому етапі при складанні розкладу необхідно підготувати документацію:

  1. Навчальний план освітньої установи.
  2. Навчальні програми з предметів навчального плану освітньої установи.
  3. Дані про кількість класів в освітній установі і розподіл їх за змінами (наказ).
  4. Дані про наявність навчальних кабінетів і про закріплення їх за визначеними вчителями (наказ).
  5. Розподіл навчального навантаження вчителів за класами і групами продовженого дня, за змінами у тижневих годинах (наказ).
  6. Розподіл класного керівництва (наказ).
  7. Список голів методичних об'єднань (наказ).
  8. Дані про вчителів, що займаються на заочних і вечірніх відділеннях вищих навчальних закладів (особиста заява).
  9. Дані про вчителів, що займаються на курсах підвищення кваліфікації (наказ і особиста заява).
  10. Дані про вчителів, що є сумісниками.
  11. Дані про вчителів-сумісників (особиста заява).
  12. Дані про обов'язкові вільні дні (адміністрація, голова профспілкового комітету, голови методичних об'єднань тощо).
  13. Особисті побажання вчителів до розкладу уроків (особиста заява).
  14. Розклад занять в інших зовнішніх організаціях, де проходять заняття учнів освітньої установи (дні і час заняття)
  15. Дані про розподіл класів на підгрупи при вивченні окремих навчальних курсів.
  16. Список класів і предметів, з яких необхідно передбачити в розкладі здвоювання уроків.
  17. Програма навчального телебачення (особиста заява вчителя про використання телепередач у навчальному процесі).
  18. Розклад дзвінків в освітньому закладі.
  19. Заготовлені форми таблиць.

Другий етап — заповнення таблиць.

Третій етап — складання розкладу:

  1. Розставляємо уроки вчителів-сумісників.
  2. Уроки вчителів, що з різних причин жорстко зафіксовані за днями тижня чи навіть за годинами дня.
  3. Уроки:
    • фізичної культури
    • трудового навчання;
    • ОМ
    • музики, бо вони не повинні збігатися з проведенням в один день в одному класі.
      1. Уроки іноземної мови за принципом щільного упакування, тобто по можливості без «вікон» і насамперед у ті дні, коли розклад даного класу включає перераховані вище уроки, що пов'язано з більш раціональним використанням навчальних кабінетів в освітній установі.
      2. Складаємо робочий розклад адміністрації.
      3. Далі приступаємо до розміщення інших предметів: рівномірно за днями тижня з огляду на всі гігієнічні вимоги, побажання вчителів.

Четвертий етап — перевірка правильності:

  1. Розміщення уроків по класах (по вертикалі в кожному стовпчику кількість уроків у класі за один день).
  2. Відповідність розкладу навчальному плану.
  3. Кількість уроків з даного предмета за тиждень у кожному класі.
  4. Навантаження кожного вчителя.

П'ятий етап — гігієнічна оцінка розкладу уроків з використанням рангової пікали складності.

  1. Параметри експертизи розкладу занять.

Експертиза розкладу занять — це процедура його вивчення та оцінки на основі оптимального співвідношення матеріально-технічних можливостей навчального закладу та можливості надання учням права вибору індивідуального освітнього маршруту.

Експертиза організовується для аналізу всіх аспектів функціонування діяльності школи.

Експертиза проводиться з метою:

встановлення відповідності розкладу занять санітарно-гігієнічним нормам;

здійснення можливості вибору учнями індивідуального освітнього маршруту;

досягнення освітнього результату при збереженні соматичного здоров'я учнів.

Експертиза розкладу може бути двох видів: внутрішня (само-експертиза) або зовнішня (спеціально створеною групою експертів районного чи міського рівнів).

Функції експертизи:

дати всебічний аналіз розкладу занять;

спрогнозувати можливі негативні для здоров'я учнів наслідки реалізації розкладу;

спрогнозувати можливі негативні наслідки для вчителів у сфері їх здоров'я, удосконалення їх педагогічної майстерності;

визначити можливості учнів в отриманні додаткової освіти.

Протягом експертизи встановлюються:

  • відповідність розкладу нормативним документам;
  • розподіл навчального навантаження учнів за днями тижня;
  • відповідність максимально допустимого навантаження учнів існуючим вимогам;
  • відповідність навчальному плану школи видам освітніх програм, які реалізуються у школі;
  • відповідність розподілу предметних галузей протягом навчального дня та навчального тижня можливостям учнів та вчителів.

Параметри експертизи розкладу навчальних занять

Параметр експертизи

Оцінка

0

1

2

Максимально допустимо навантаження учнів

Розподіл максимально допустимого навантаження щодо віку учнів

Шестиденний навчальний тиждень для учнів 5-11-х класів усіх видів НЗ з поглибленим змістом предмета

Тривалість уроку не перевищує 45 хвилин

Початок занять не раніше 8-ї години

Навчання класів з поглибленим змістом навчальних програм у першу зміну

Навчання класів початкової ніколи, 5-х класів, випускних класів у першу зміну

Наявність розкладу факультативних занять

Проведення факультативних занять у дні з найменшою кількістю обов'язкових уроків

Наявність 45-хвилинної перерви між останнім уроком та факультативними заняттями

Відсутність здвоєних уроків у початковій школі

Відсутність здвоєних уроків для учнів 5— 9-х класів, окрім уроків праці, фізкультури, уроків проведення контрольних та лабораторних робіт

Наявність динамічної паузи або уроків фізкультури після здвоєних уроків з основних та профільних предметів

Чергування протягом дня та тижня для молодших школярів основних предметів з уроків ОМ, музики, праці, фізкультури

Чергування протягом дня та тижня для учнів старшого віку предметів фізико-математичного та гуманітарного циклів

Побудова розкладу з урахуванням ходу денної та тижневої кривої розумової працездатності учнів

Відповідність розподілу предметів протягом навчального дня ранговій шкалі складності предметів. Наявність аргументації у випадках незначного відхилення від даної позиції

Відповідність часового інтервалу між уроками нормативним вимогам (10 хв. — маленька перерва, велика перерва після 2-х або 3-х уроків)

  1. — не відповідає вимогам,
  2. — частково відповідає,
  3. — цілком відповідає вимогами.

К – кількість балів / 54.

  1. Контроль  як функція управління.

Контроль (фр.controle - перевірка або спостереження з метою перевірки).

Фахівці з управління дають різні визначення контролю.

Контроль – це:

  • процес забезпечення досягнення організацією визначених цілей;
  • систематичний процес, за допомогою якого менеджери регулюють діяльність організації, забезпечують її  відповідність цілям, планам, нормативним показникам;
  • постійне порівняння запланованих результатів із тими, що реально одержані;
  • систематичне спостереження і перевірка процесу функціонування відповідного об’єкта з метою встановлення його відхилень  від заданих параметрів.

Термін «контроль»  породжує передусім негативні емоції.

Мета контролю – це:

  1. постійне порівняння того, що є, з тим, що має бути за нормативними документами;
  2. одержання об'єктивної та повної інформації про стан освіти у школі;
  3. мотивація розвитку творчих начал у діяльності вчителя.

Контроль - це самоконтроль, взаємоконтроль, контроль адміністративний, індивідуальний.

Інспектування - фронтальна перевірка, тематична перевірка, контрольні зрізи.

Контролювати можна діяльність, інспектувати - результат.

Виділяють кілька причин необхідності контролю:

  • потреба у запобіганні виникненню кризових ситуацій;
  • мотивація і заохочення бажаної поведінки педколективу, тому що учителі завжди прагнуть покращити стан справ у сфері, яка контролюється;
  • оцінка діяльності педагогів і підтримання у них відчуття відповідальності;
  • потреба у плануванні аналогічних дій у майбутньому.

Контроль передбачає:

  • оцінювання результатів діяльності початкової школи загалом та  учасників навчально-виховного процесу зокрема;
  • виявлення і аналіз факторів, які перешкоджають досягненню запланованих результатів, запобігання виникненню  і накопиченню помилок;
  • врахування конкретних внесків кожного вчителя у забезпеченні кінцевого результату;
  • формування зворотного зв’язку для інформування й заохочення  учителів;
  • подолання проблем, пов’язаних зі зростанням школи, тощо.

Контроль, як завершальна стадія процесу управління прямо впливає на ефективність решти управлінських функцій – планування, організації, мотивації.

Принципи організації контролю:

  • нормативність;
  • системність та комплексність;
  • плановість;
  • об’єктивність;
  • доброзичливість здійснення;
  • гласність;
  • наявність регулювання за результатами контролю;
  • діагностичність, випереджувальний характер;
  • наявність системи інформаційного забезпечення;
  • диференційований підхід до планування;
  • оптимальність співвідношення мети, методів та форм контролю

  1. Види контролю  заступником директора з навчально-виховної роботи в початковій школі.

1. За масштабами цілей - стратегічний; тактичний; оперативний.

2. За етапами процесу - початковий або відбірковий; навчальний або проміжний; підсумковий або заключний.

3. За тимчасовою спрямованістю - попереджувальний або випереджальний (для попередження можливих помилок); поточний; заключний; ретроспективний

(дає змогу всебічно проаналізувати нагромаджений досвід, об'єктивно відображати причини порушень і недоліків, розробляти заходи щодо їх усунення)

4. За частотою проведення - разовий; періодичний; систематичний.

5. За широтою сфери контролю - вибірковий; локальний (частковий); суцільний.

6. За організаційними формами - індивідуальний; груповий; колективний.

7. За об'єктами - персональний; класно-узагальнюючий; предметно-узагальнюючий; тематично-узагальнюючий; фронтальний; комплексно-узагальнюючий.

Персональний контроль припускає вивчення й аналіз педагогічної діяльності окремого вчителя.

У ході персонального контролю заступник директора (комісія) вивчає відповідність рівня компетентності працівника відповідно до вимог його кваліфікації, професіоналізму та продуктивності:

  • рівень обізнаності вчителя в основах теорії педагогіки, психології та вікової фізіології; змісту базового компонента предмета, що викладається; у методиках навчання та виховання;
  • уміння створювати комфортну атмосферу в освітньому процесі;
  • уміння застосовувати у практичній діяльності широкий набір методів, прийомів і засобів навчання; елементарні методи та засоби педагогічної діагностики; основні форми диференціації контингенту учнів; основні методи формування й розвитку пізнавальної та комунікативної культури учнів;
  • рівень оволодіння вчителя педагогічними технологіями, найбільш ефективними формами, методами та прийомами організації педагогічного процесу;
  • рівень підготовки учнів;
  • збереження контингенту учнів.

При оцінці діяльності вчителя враховується:

  • виконання державних програм у повному обсязі (проходження матеріалу, проведення практичних робіт, контрольних робіт, екскурсій тощо);
  • рівень навчальних досягнень учнів;
  • ступінь самостійності учнів;
  • диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі навчання;
  • спільна діяльність учителя й учня;
  • наявність позитивної емоційної атмосфери;
  • уміння відбирати зміст навчального матеріалу;
  • здатність до аналізу педагогічних ситуацій;
  • уміння коректувати свою діяльність, узагальнювати свій досвід, складати та реалізувати план свого розвитку;
  • форми підвищення професійної кваліфікації вчителя.

При здійсненні персонального контролю заступник директора повинен:

  • знайомитися з документацією відповідно до посадових обов'язків учителя (з тематичним плануванням, поурочними планами, класними журналами, щоденниками та зошитами учнів, протоколами батьківських зборів, планами виховної роботи тощо);
  • вивчати практичну діяльність педагогічних працівників школи через відвідування й аналіз уроків, позакласних заходів тощо;
  • аналізувати статистичні дані про результати педагогічної діяльності (контрольні роботи, зрізи, тематичне оцінювання тощо);
  • аналізувати результати методичної, дослідно-експериментальної роботи вчителя;
  • виявляти результати участі учнів в олімпіадах, конкурсах, виставках, конференціях тощо;
  • організувати соціологічні, психологічні, педагогічні дослідження (анкетування, тестування учнів, батьків, учителів);
  • робити висновки та приймати управлінські рішення.

Класно-узагальнюючий контроль здійснюється в конкретному класі. Він спрямований на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу в тому або іншому класі.

У ході класно-узагальнюючого контролю вивчається весь комплекс навчально-виховної роботи в окремому класі:

  • діяльність усіх учителів;
  • включення учнів у пізнавальну діяльність;
  • прищеплення інтересу до знань;
  • рівень навчальних компетентностей, шкільна документація;
  • виконання однакових вимог до учнів;
  • стимулювання потреби в самоосвіті, самоаналізі, самовдосконаленні, самовизначенні;
  • співробітництво вчителя й учнів;
  • виконання навчальних програм (теоретичної та практичної частини);
  • володіння вчителя новими педагогічними технологіями при організації навчання;
  • дотримання єдиного орфографічного режиму;
  • робота вчителя з попередження відставання учнів, робота з учнями зі слабкими навчальними досягненнями;
  • диференціація й індивідуалізація навчання;
  • робота з батьками учнів;
  • система виховної робота;
  • соціально-психологічна атмосфера у класному колективі.

Класи для проведення класно-узагальнюючого контролю визначаються за результатами аналізу за підсумками навчального року, півріччя або чверті.

За результатами класно-узагальнюючого контролю проводяться наради при директорі або його заступниках, класні часи, батьківські збори.

  1. Методи контролю.
    • анкетування;
    • тестування;
    • спостереження;
    • соціальне опитування;
    • моніторинг;
    • письмове й усне опитування;
    • вивчення і аналіз документації;
    • аналіз досвіду роботи вчителя;
    • вивчення продуктів творчості;
    • бесіда;
    • хронометраж;
    • кількісна  обробка результатів дослідження;
    • тощо.

  1. Внутрішньошкільний контроль: завдання і зміст.

Внутрішньошкільний контроль – це  система управлінських дій, що визначає відповідність ходу та результатів навчально-виховного процесу завданням, які стоять перед школою, та шляхи виправлення недоліків, помилок і причин, що їх породжують.

Завдання внутрішньошкільного  контролю:

  • здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради школи;
  • виявлення випадків порушень і невиконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, уживання заходів для їх припинення;
  • аналіз причин, що лежать в основі порушень, уживання заходів для їх попередження;
  • аналіз та експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
  • вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
  • збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
  • аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;
  • надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Зміст контролю:

Навчально-виховний процес:

  • контроль виконання Закону «Про освіту» в частині обов'язковості основної загальної освіти;
  • контроль виконання Державного стандарту початкової загальної освіти;
  • контроль реалізації права учнів на одержання якісної освіти;
  • контроль дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів школи;
  • контроль методичного забезпечення в освітньому процесі;
  • контроль реалізації затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;
  • контроль ведення шкільної документації (плани, класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали позаурочної діяльності тощо);
  • контроль рівня навчальних досягнень учнів;
  • контроль стану викладання навчальних дисциплін, виконанням програм;
  • контроль дотримання порядку проведення проміжної та підсумкової атестації учнів і поточного контролю їхньої успішності;
  • контроль позакласної роботи.
  • інші питання в рамках компетенції заступника директори школи.

Педагогічні кадри:

  • контроль виконання рішень і нормативних документів вищих органів;
  • контроль виконання рішень педагогічних і методичних рад;
  • контроль роботи МО, роботи творчих груп;
  • контроль самоосвіти вчителів;
  • контроль стану методичної роботи;
  • контроль підвищення кваліфікації вчителів.
  • інші питання в рамках компетенції заступника директори школи.

Навчально-матеріальна база:

  • контроль ведення внутрішньошкільної документації;
  • контроль роботи навчальних кабінетів;
  • контроль раціонального використання наочних приладдя, ТНЗ, ІТ-технологій;
  • контроль стану спільної роботи школи та громадськості;
    • інші питання в рамках компетенції заступника директори школи.

  1. Моніторинг якості  освіти  і виховної діяльності  початкової школи.

Моніторинг (за О.М.Майоровим) – система збору, обробки, зберігання  і розповсюдження інформації про освітню систему або окремі її елементи, яка зорієнтована на інформаційне забезпечення управління, яка дозволяє виносити судження про стан об’єкта в будь-який момент часу і може забезпечити прогноз його розвитку.

Моніторинг (за Л.В.Куликовою) – це процес безупинного науково обґрунтованого діагностико-прогностичного спостереження за станом розвитку педагогічного процесу з метою оптимального вибору освітніх цілей, завдань і засобів їх вирішення.

Я поділяю думку Г.В.Єльнікової, яка розглядаємоніторинг як комплекс процедур спостереження, поточного оцінювання,  перетворень керованого об’єкта і спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів його розвитку.

Мета моніторингу початкової школи:

  • створення певних інформаційних умов для формування цілісних уявлень про стан функціонування системи початкової освіти  на шкільному рівні; які якісні і кількісні зміни відбуваються в ній під впливом різних факторів;
  • створення сприятливих умов для виявлення, розвитку і підтримки здібних та обдарованих дітей;
  • виявлення і підтримка творчих учителів, підняття їх престижу, конкурентоспроможності;
  • розробка шляхів удосконалення навчально-виховного процесу та діяльності окремого учня.

Основні завдання моніторингу  в початковій школі:

  • сприяння в одержанні  якісної початкової освіти;
  • створення в початкові школі необхідних  умов для наукової діяльності педагогів, реалізації особистісно орієнтованої системи освіти, адаптованої до рівнів і особливостей розвитку  учнів початкових класів;
  • сприяння підвищенню якості початкової освіти, відновленню її змісту, форм організації навчально-виховного процесу, впровадження освітній інновацій;
  • створення системи спостережень і педагогічних вимірювань;
  • одержання об’єктивної і достовірної інформації тощо.

Об’єкти моніторингу:

  • зміст початкової освіти;
  • засоби досягнення освітніх цілей;
  • рівень і якість сформованості ЗУН учнів (рівень навчальних досягнень);
  • педагогічний процес в цілому та його окремі складові (моральне виховання, трудове виховання);
  • результати навчально-виховного процесу;
  • діяльність (навчальна, трудова);
  • явища (вихованість, освіченість, майстерність педагога).

  1. Етапи проведення моніторингового дослідження.

  1. Документування і документообіг у початковій  школі.

Документологія  -  наука, яка вивчає загальні проблеми визначення та функціонування документа у всіх сферах суспільної діяльності.

Документознавство (за М.С.Слободяником) – комплекс наукових дисциплін орієнтованих  на всебічне вивчення документа в широкому контексті;  а також різноманітність утворень документів, що формують документну інфраструктуру суспільства.

Документування - діяльність щодо створення документів.

Організація роботи з документами  - це умови, що забезпечують рух, пошук і збереження документів.

Діловодство - діяльність, що охоплює документування й організацію роботи з документами в процесі управлінської діяльності.

Документ – результат практичної документної діяльності, яка включає:

  1. документування, мета якого – створення якогось змістового повідомлення;
  2. обробка, мета якої – змістова й формальна оцінка документа;
  3. поширення, мета якого – доведення документа до споживача (педагогічного колективу);
  4. зберігання, мета якого – забезпечення тривалого фізичного збереження і захисту документів від передчасного руйнування;
  5. використання, мета якого – прочитання документа споживачем (педагогічним колективом), пошук необхідної інформації;
  6. утилізація, мета якої – здача документа в утиль для подальшої переробки.

Мета  ділового документа – прийняття та виконання безпосередніх управлінських рішень.

Нормативний документ, згідно якого здійснюється документообіг у початковій школі – це Інструкція з  ведення ділової документації в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (Наказ МОН України №240 від 23.06.2000).

  1. Класифікація ділових документів.

За походженням ділові документи поділяються наофіційні (службові) й особисті.

Офіційний (службовий) документ створюється організацією або посадовою особою й оформляється у встановленому порядку. Документ особистого походження створюється особою поза сферою його службової діяльності або виконання службових обов'язків (лист, записка).

За місцем складання й виходу з установи розрізняють документивнутрішні і зовнішні, вхідні та вихідні. Внутрішній документ призначений для функціонування усередині організації й не виходить за її межі (наказ, розпорядження, акт). Зовнішній документ виходить за межі організації, тобто вхідна та вихідна кореспонденція (лист, телеграма, запит). Вхідний документ надходить в організацію, а вихідний – спрямований з установи (організації, підприємства).

За стадіями виготовлення розрізняютьчернетки, чистові документи, оригінал і копію. Документ є оригіналом, якщо це перший і єдиний його екземпляр. Копія відтворює інформацію документа і всі його зовнішні ознаки або частину. У юридичному відношенні оригінал і копія рівноцінні.

За складністю виділяютьпрості (у документі розглянуте одне питання) йскладні (містять інформацію щодо двох і більше питань) документи.

За терміном виконання документи поділяються натермінові, що виконуються у терміни, встановлені законом, відповідним правовим актом, керівником, а також документи з позначкою «ТЕРМІНОВО» (телеграми, телефонограми, посвідчення про відрядження) інетермінові – виконуються у терміни, визначені керівництвом підприємства (установи, фірми).

За гласністю розрізняють документизвичайні, для службового користування, таємні, конфіденційні. Таємні документи особливо цінні і мають гриф «ТАЄМНО». З ними ведуть роботу особи, що мають дозвіл і ознайомлені із спеціальною інструкцією. Документи службового користування, що містять відомості, не підлягають розголосові по радіо, телебаченню, використовуються тільки працівниками даного підприємства (організації, установи). На таких документах проставляють гриф «Для службового користування».

За терміном збереження виділяютьдокументи постійного збереження, документи тривалого збереження (понад 10 років) ідокументи тимчасового збереження (до 10 років).

За видами розрізняютьтипові, трафаретні й індивідуальні документи. Типові, що розробляються вищими органами для підвідомчих організацій з однорідними функціями й мають обов’язковий характер. Трафаретні виготовляються друкарським способом: незмінювана частина тексту документа друкується на поліграфічних машинах, а для змінної інформації залишаються вільні місця. Індивідуальні документи створюються кожного разу по-новому. Зміст у них викладається індивідуально, являючи собою результат творчості виконавця (автобіографія, доповідна записка).

За юридичною силою документи поділяють на такі:справжні (істинні), що готуються в установленому законом порядку за всіма правилами;фальшиві (підроблені), у яких зміст чи оформлення не відповідає істині.

  1. Організація колективної роботи з документами  в початковій школі.

Нормативний документ, згідно якого здійснюється документообіг у початковій школі – це Інструкція з  ведення ділової документації в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (Наказ МОН України №240 від 23.06.2000).

Організацію колективної роботи з документами в початковій школі здійснює заступник директора з НВР у початковій школі на виробничих нарадах, методичний радах,  методичних об’єднаннях тощо.

Шпаргалка планування та організація освітнього процесу у початковій школі на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Організація та керівництво методичною роботою в початковій школі шпаргалка

2. Реферат Шляхи вдосконалення класного та позакласного читання в початковій школі

3. Реферат Сценарій свята 8 березня у початковій школі на тему Милі! Рідні! Ненаглядні!

4. Реферат Технологія застосування малих форм дитячого англійського фольклору в навчально-виховному процесі з англійської мови в початковій школі

5. Реферат Структура та особливості процесу трудового навчання у допоміжній школі

6. Реферат ДИДАКТИЧНА ГРА ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА У ШКОЛІ I СТУПЕНЯ

7. Реферат Структура та особливості форм організації процесу трудового навчання у доп школі

8. Реферат ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ТЕСТИ

9. Реферат Планування та організація соціального розвитку персоналу

10. Реферат Організація фінансової роботи на підприємстві. Фінансове планування