Новости

Вивчення будови та особливостей пристосування представниківпідтипу трахейнодишні (tracheata)

Работа добавлена:






Вивчення будови та особливостей пристосування представниківпідтипу трахейнодишні (tracheata) на http://mirrorref.ru

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  22

Тема:Вивчення будови та особливостей пристосування представниківпідтипу     трахейнодишні (tracheata)

Мета: Встановити характерні риси будови та особливості функціонування органів

           представників підтипу     трахейнодишні (tracheata)

Література: Г.Й. Щербак «Зоологія безхребетних», кн. 2 стор. 163-185., В.М. Мазурмович «Практикум з зоології безхребетних» стор. 59-63., А. Л. Зеликман «практикум по зоологии беспозвоночных» стр. 53-60., Е. Н. Фролова «практикум по зоологии беспозвоночных», стр. 47-52.

ПЛАН:

1. Систематичне положення представників підтипу     трахейнодишні (tracheata).

2. Ознайомитись з особливостями біології представників класу Губоногі (Chilopoda) на

прикладі представників кістянкоподібних.

3.Ознайомитись з особливостями біології представників класу Двопарноногі (Diplopoda)

на прикладі представниківківсяків.

Матеріали і обладнання: таблиці, фіксованіматеріали.

ХІД РОБОТИ

1.Встановити систематичне положення представників підтипу     трахейнодишні (tracheata).

2.На прикладі представників кістянкоподібних  вивчити будову та функції представників класу Губоногі (Chilopoda) (відповіді надати письмово):

          А)   Яку зовнішню будову мають представники класу губоногих?

3.На прикладі представників ківсяків вивчити будову та функції представників класу Двопарноногі (Diplopoda) (відповіді надати письмово):

         А)   Яку зовнішню будову мають представники класу двопарноногі   ?

4. Надати відповіді на контрольні питання.

ПІДТИП     ТРАХЕЙНОДИШНІ (TRACHEATA)

До цього підтипу належить значна більшість тварин. Це наземні або вторинно водяні тварини, що дихають за допомогою трахей.

Голова складається з акрона та злитих разом сегментів і несе одну пару вусиків (антени), пару верхніх та одну або найчастіше дві пари нижніх щелеп різної будови. На голові містяться також очі (іноді вони відсутні).

Тулуб може бути більш-менш гомономним (у багатоніжок) або складатися з грудей і черевця (комахи та покрито-щелепні).

Для травної системи трахейнодишних характерна наявність слинних залоз та відсутність у середній кишці печінкової, або травної залози. Органи виділення представленімальпігієвими судинамидовгими сліпо замкненими на кінцях трубочками ектодермального походження, які впадають у кишечник на межі середньої та задньої кишок. У деяких груп зберігаються максилярні залози, подібні до таких у ракоподібних.

Органи дихання представленітрахеями -тоненькими розгалуженими трубочками ектодермального походження, що виникають як глибокі вп'ячування покривів. Вони відкриваються назовні парними отворами -дихальцями,абостигмами,а кінцеві гілки обплітають усі внутрішні органи, транспортуючи до них кисень.

Трахейнодишні -роздільностатеві тварини. Запліднення в них сперматофорне або внутрішнє. Яйця здебільшого багаті на жовток, дробіння поверхневе. Розвиток, як правило, з метаморфозом, переважно епіморфний, інколи (частина багатоніжок та покритощелепних) анаморфний.

Губоногі, як і інші багатоніжки, ведуть потаємний спосіб життя, оселяються в ґрунті, опаді, гниючій деревині, під камінням тощо, але є серед них види, які можуть тривалий час перебувати у воді. Усі губоногі -хижаки.

Тіло губоногих помітно сплющене дорзовентрально. Воно поділяється, як і в інших багатоніжок, на чітко відокремлену голову та сегментований тулуб. Кутикула голови утворює головну капсулу. На голові розташовані пара вусиків (антен), що нагадують низку бус, та прості або складні очі (іноді вони відсутні). На нижній стороні голови єпара мандибул тадві пари складно збудованих максил. До ротового апарату належить також перша пара тулубних кінцівок, що перетворилися наногощелепи.Кожна з них закінчується серпоподібним кігтем, біля вершини якого відкривається протока отруйної залози.

Тулуб може складатись з15-180більш-менш гомономних сегментів. На всіх тулубних сегментах, крім двох останніх, є по парі ходильних кінцівок, що у представників окремих рядів мають різну будову.

Склеротизація покривів окремих ділянок тіла губоногих не однакова, але, очевидно, в усіх відсутній восковий шар епікутикули, що обумовлює велику залежність губоногих від вологості місць проживання. Покриви голови, заднього кінця тіла та кінцівок склеротизовані добре, водночас сегменти тіла вкриті окремими склеритами, особливо по боках (іноді їх буває більше ніж 10), між якими є значні ділянки несклеротизованої кутикули. Склерити, крім захисної функції, виконують також функцію зовнішнього скелета.

Ротовий отвір розташований на нижній стороні голови і з боків прикривається серпоподібнимимандибулами,а знизу -першимимаксилами. Друга пара максил безпосередньо в роздрібненні їжі участі не бере і використовується лише для утримання здобичі.

Травний канал має вигляд прямої грубки,якав різних групах губоногих відрізняється тільки відносною довжиною кожної з трьох її ділянок. До травної системи належать і слинні залози. їх може бути три-п'ять пар. Протоки слинних залоз відкриваються в ротову порожнину або на другій парімандибул.

Видільна система губоногих представлена парою мальпігієвих судин -тонких, сліпо замкнених трубочок, що тягнуться по боках кишечника майже до переднього кінця тіла і впадають у кишечник на межі між середнім та заднім його відділами.

Кровоносна система добре розвинена. Серце, у вигляді довгої трубки, що лежить над кишечником уздовж тулуба, підвішене до стінок тіла особливими крилоподібними м'язами. На задньому кінці воно сліпо замкнене. Відповідно до сегментів серце поділене на камери, кожна з яких має два бічні отвори (остії). Спереду серце продовжується в головну аорту, що доходить до мозку. По боках від аорти відходить артеріальне кільце, що огинає кишку і впадає в черевну судину. Крім остій, що ведуть до навколосерцевої сумки, від кожної камери відходять по дві бічні артерії.

Усі судини, що відходять від серця та черевної судини, більше чи менше розгалужуються. Кров із них впадає в лакуни, з яких знову повертається в навколосерцеву сумку, звідки через остії потрапляє до серця. По серцевій судині кров рухається від заднього кінця до переднього, а по черевній -у зворотному напрямку.

Трахеї дуже розгалужені, й між трахейними пучками суміжних сегментів є взаємозв'язок.

Нервова система має типову для членистоногих будову: вона складається з головного мозку, навкологлоткових комісур, підглоткового ганглія та черевного нервового ланцюжка.

З антенами у губоногих пов'язані чуття дотику та нюху. Є прості вічка, розташовані по боках голови в різній кількості (від двох-чотирьох до великих скупчень, що нагадують фасеткові очі комах).

Губоногі, як і всі багатоніжки, роздільностатеві тварини. Гонади непарні.Яйця губоногих багаті на жовток, тому дробіння в них часткове, поверхневе. Багато представників класу дбають про нащадків.

Ряд Кістянкоподібні (lithobiomorpha). Кістянкоподібнізвичайно живуть у лісовій підстилці та рештках трав'янистих рослин на луках і в степу, їх можна знайти також під корою дерев, у мосі; чимало з них живуть поблизу води або в печерах.

Вусики мають від13до100члеників; очі, якщо вони є, мають таку ж будову, як і в сколопендр.

Стигми відкриваються на черевній стороні; їх кількість коливається від двох до семи пар.

Найбільш поширений у фауні України видlithobiusforficatus, який часто зустрічається й поблизу житла людини, в тому числі й у містах. У лісовій підстилці найчастіше можна знайти видMonotarsobiuscurtipes.

КЛАС ДВОПАРНОНОГІ (DIPLOP0DA)

Двопарноногі - найчисленійший клас багатоніжок. Описано понад 8 тис. видів. Більшість із них живе в тропічних та субтропічних регіонах Землі. В Україні знайдено понад 120 видів. ОдинвидLeptojulussemenkevitshiта підвидPolydesmusmontanusukrainicus занесено до Червоної Книги України.

Розміри коливаються від кількох міліметрів до 28 см .

Голова частіше закруглена, зрідка звужена вперед, добре склеротизована. Вусики короткі, найчастіше восьмичленикові. Очі представлені скупченням простих вічок. Іноді вони відсутні. За верхньою губою та парою міцних зазубрених верхніх щелеп іде всього одна непарна пластинка{гнатохілярій),що в представників різних родів має різну будову.

Тулуб у різних видів складається з різної кількості сегментів (від 11 до 170), причому, як і в губоногих, кількість сегментів у особин одного й того ж виду може бути різною. Здебільшого тулубні сегменти циліндричні, але можуть бути, як і в інших багатоніжок, більш чи менш сплющені. Зовнішній скелет кожного сегмента може утворювати повне або неповне, з окремих склеритів кільце.

Кожен сегмент тулуба, крім кількох передніх та іноді задніх, несе по дві пари ніг (звідки й назва класу) і зветьсядиплосомітом,тому що він є результатом злиття двох сусідніх сегментів. Ноги шестичленикові, у більшості двопарноногих досить слабенькі, але є групи з довгими ногами, що рухаються досить швидко.

Тіло закінчується тельсоном, який може мати щетинки, павутинні грифельки (бородавки) тощо.

При подразненні більшість двопарноногих згортаються в клубок, при цьому голова й кінцівки захищеніміцнимидорзальними щитками (вентральна сторона завжди склеро-тизована значно слабше). На відміну від інших наземних артропод, у більшості диплопод покриви просякнуті вуглекислим кальцієм, дуже міцні. У більшості видів самці яскравіші, ніж самиці.

Покриви двопарноногих досить багаті на одноклітинні та багатоклітинні шкірні залози, серед яких особливо цікаві захисні залози. Вони розмішуються по боках тергітів і відкриваються назовні так званимиоборонними отворами.З них випорскується секрет, зовнішній вигляд і хімічні властивості якого у різних видів дуже різняться.

Травна система, як і в інших багатоніжок, має вигляд прямої трубки; видільна система, як і в губоногих, представлена парою мальгшїєвих судин, що тягнуться у вигляді сліпо замкнених каналів уздовж усього кишечника, від місця впадіння в кишковий тракт на межі середнього та заднього відділів.

Кровоносна система подібна до такої у губоногих, але відсутня черевна судина. У перших чотирьох сегментах серцеві камери мають по одній парі, а в усіх інших -по дві пари остій.

Трахейна система починається стигмами, які розташовані біля основи ніг, на кожному сегменті, крім кількох передніх, стигм по дві пари.. На відміну від губоногих та комах, у диплопод єдина трахейна система не утворюється.

Нервова система типова для трахейнодишних.

Органи чуття розвинені досить добре. По боках голови в багатьох диплопод скупчені прості вічка, хоча бувають і сліпі види. На вусиках і гнатохілярії містяться численні шилоподібні й кеглеподібні чутливі сенсили, які, напевно, є органами хімічного чуття.

Тактильні функції виконують чутливі щетинки, розсіяні по вусиках, тулубу та ногах диплопод. Роздільностатеві. Жіноча й чоловіча статеві залози непарні, мають вигляд видовжених мішечків. Запліднення сперматофорне, відбувається різними способами. Розвиток проходить за типом анаморфозу: з яйця виходить личинка з трьома сегментами, що мають ноги, та з кількома безногими.При наступних линяннях з'являються ноги на раніше безногих сегментах, а попереду тельсона виникають нові безногі сегменти. Цей процес триває все життя.

Незважаючи на наявність у диплопод отруйних залоз і потаємний спосіб життя, їх охоче поїдають земноводні та птахи, особливо шпаки.

Диплопод умовно можна поділити на дві групи. До однієї входять дуже дрібні тварини з м'яким покривом, об'єднані в один рядКитичників(Роlyxenida), до другої належать так званітисячоніжки.

Ряд Ківсякоподібні(Julida).Представники цього ряду -одна з найбільш вивчених груп двопарноногих. Живуть вони в ґрунті, як у поверхневих шарах, так і глибше, в опаді, під корою, у пнях тощо.

Тіло ківсякоподібних циліндричної форми, з великою кількістю (не менше ніж ЗО) тулубних сегментів.По відкритій поверхні вони рухаються повільно, при цьому скорочення м'язів ніг хвилеподібне спереду назад. Вони також легко риються вопаломулисті та ґрунті, заглиблюючись у нього при підсиханні поверхневих шарів.

Представники родини Тонкі ківсяки(Blaniulidae)мають тонке тіло зі слабо вираженою сегментацією й чіткими отворами отруйних залоз. Очі недорозвинені або зовсім відсутні.

Тонкі ківсяки живуть у ґрунті відкритої місцевості. Здебільшого вони скупчуються в гниючому корінні рослин, іноді живляться живим корінням, що може завдати шкоди врожайності польових і городніх культур. Найпоширеніші в Україні видNopoiuluskochii, що живе в лісах під корою дерев.

Представники родини Справжні ківсяки(Julidae)-коротші й товстіші, мають очі. Вони населюють листяний опад, іншу органіку, що розкладається, деякі постійно живуть у ґрунті або під корою пнів і гниючих дерев. Багато видів віддають перевагу окультуреним територіям і закритому ґрунту. Європейський видArchiboreoiuluspallidus, що поширений і в Україні, стає небезпечним шкідником овочевих культур на городах і в тепличних господарствах, досягаючи чисельності понад 1500 екземплярів на 1 м2.

Багатоніжки: 1 - симфіла (Scolopendrella immaculata); 2 - пауропода (Pauropus silvaticus); 3-6 -двопарноногі (3 - кистехвіст (Polyxenus lagurus), 4 -багатозвяз (Polydesmus denticulatus), 5 - броненосець (Glomevis zonata), 6 - ківсяк (Julus memorensis), 7-10- губоногі (7 - сколопендра (Scolopendra inermipes), 8- землянка (Clinopodes flavidus), 9 - кістянка (Lithobius forficatus), 10 - мухоловка (Cermatica variegata).

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Які особливості будови багатоніжок як наземних членистоногих Вам відомі?

2.Дати порівняльну характеристику будови представників  класу губ0н0гі та класу двопарноногі Увигляді таблиці:

КЛАС

ГУБ0Н0ГІ

КЛАС ДВОПАРНОНОГІ

Місця знаходження

Живлення

Органи чуття

Пристосування  до умов існування

Особливості в будові

Системи:

             -травна

             -нервова

             -видільна

             -кровоносна

             -дихальна

             -розмноження

Вивчення будови та особливостей пристосування представниківпідтипу трахейнодишні (tracheata) на http://mirrorref.ru


1. Реферат Вивчення будови та особливостей пристосування представниківпідтипу зябродишні (branchiata, або crustacea)

2. Реферат Вивчення будови та особливостей пристосування представників класу головоногі молюски (cephalopoda)

3. Реферат Вивчення особливостей пристосування зовнішньої та внутрішньої будови представників класу павукоподібні (arachnida)

4. Реферат Вивчення будови та особливостей пристосування в біогеоценозах представників типу молюски, на прикладі класу двостулкові (bivalvia)

5. Реферат Вивчення особливостей зовнішньої будови представників класу комахи (insecta)

6. Реферат Вивчення особливостей внутрішньої будови представників класу комахи insect

7. Реферат Вивчення особливостей будови вищих ракоподібних на прикладі рака річкового (Astacus astacus)

8. Реферат Вивчення моделі патологічного потягу до ігор як однієї з форм залежної поведінки неповнолітніх та вивчення особливостей Я-концепції, що сприяють виникненню адиктивної поведінки (ігровий залежності) підлітків

9. Реферат Вивчення будови і життєвого циклу представників класу стьожкові черви (cestoda)

10. Реферат Обґрунтування вибору і вивчення будови та властивостей матеріалів для виготовлення жіночого костюму напівприлеглого силуету