Новости

Вивчення особливостей пристосування зовнішньої та внутрішньої будови представників класу павукоподібні (arachnida)

Работа добавлена:






Вивчення особливостей пристосування зовнішньої та внутрішньої будови представників класу павукоподібні (arachnida) на http://mirrorref.ru

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  21

Тема:Вивчення особливостей пристосування, зовнішньої та внутрішньої будови представників класу павукоподібні (arachnida)

Мета: Встановити характерні риси зовнішньої та внутрішньої будови представників класу павукоподібні (arachnida)

Література: Г.Й. Щербак «Зоологія безхребетних», кн. 2 стор. 279-319., В.М. Мазурмович «Практикум з зоології безхребетних» стор. 59-63., А. Л. Зеликман «практикум по зоологии беспозвоночных» стр. 53-60., Е. Н. Фролова «практикум по зоологии беспозвоночных», стр. 47-52.

ПЛАН:

1. Систематичне положення представників класу павукоподібні (arachnida).

2. Ознайомитись з особливостями зовнішньої та  внутрішньої будови представників класу павукоподібні (arachnida).

Матеріали і обладнання: таблиці, фіксованіматеріали, колекції.

ХІД РОБОТИ

1.Встановити систематичне положення представників  класу павукоподібні (arachnida).

2.На прикладі представників класу вивчити зовнішню та  внутрішню будову, функціонування органів, павукоподібних (відповіді надати письмово):

          А)  Яка будова та функції кровоносної системи павукоподібних?

          Б)  Яка будова та функції травної системи павукоподібних?

3. Надати відповіді на контрольні питання.

КЛАС ПАВУКОПОДІБНІ (ARACHNIDA)

Павукоподібні поширені по всій земній кулі, основна маса видів - вільноживучі наземні тварини, й лише серед кліщів є паразити рослин і тварин, а також мешканці солоних і прісних вод. Описано близько 60 тис. видів.

Павукоподібним властиві всі ознаки хеліцерових, зокрема, поділ тіла на головогруди, що несуть хеліцери, педипальпи й чотири пари ходильних ніг, та черевце, на якому зрідка є видозмінені кінцівки.

Сегментиголовогрудей убільшості павукоподібних злиті в суцільну масу й укриті єдиним спинним головогрудним щитом.

Рис. Павукоподібні:

а - скорпіонEuscorpiuscarpaticus;  б - псевдоскорпіонChelifercancroidcs;  в - сольпугаGaleodes

aianeoides; г - павукLatrodectustredecimguttatus; д - кененіяKeneniamirabitis;e - клігаIxodesricinus;

1 - хеліцери; 2 - педипальпи

Перша пара кінцівок -хеліцери найчастіше закінчуються клішнею, значно рідше вони гачкоподібні (наприклад, у павуків). Хеліцери, як звичайно, дво-, тричленикові; кінцевий членик відіграє роль рухомого пальця клішні або гачка. У скорпіонів та псевдоскорпіонів педипальпи закінчуються також потужною клішнею, а в сольпуг стають цілком схожими на ходильні ноги. Наступні чотири пари головогрудних кінцівок мають по шість-сім члеників і виконують роль ходильних ніг. Зовні тіло павукоподібних укрите багатошаровою кутикулою, під якою залягає шар плескатих клітин гіподерми. Тонка будова кутикули в різних груп павукоподібних має відмінності. Ступінь склеротизації покривів різна у різних груп і видів.

Похідними гіподермального епітелію є численні залози: пахучі (у косариків), павутинні (у павуків), отруйні (у скорпіонів і павуків) тощо.

У павукоподібних, особливо у скорпіонів, є добре розвинений внутрішній скелет, подібний до такого у мечохвостів.

М'язова система дуже складна. Наприклад, у тілі скорпіона налічується не менше ніж150(частково парних) м'язів, не враховуючи м'язів кінцівок.

Травна система в павукоподібних, як і в інших членистоногих, складається з трьох відділів, проте задній (ектодермальний) відділ кишечника у них набагато коротший.

Будова травної системи у представників різних груп дещо відмінна,особливо задньої частини ентодермального відділу кишечника. В усіх павукоподібних є мускуляста глотка, що функціонує, здебільшого, за принципом насоса, через який усмоктується напіврідка їжа. Глотка переходить у тонкий стравохід, у якому в деяких павуків є ще одне розширення-смоктальний шлунок. Далі йде середня кишка, її передня частина часто розширюється, утворюючи шлунок, від якого відходять бічні випини(дивертикули)різної довжини та товщини, завдяки чому значно збільшуються об'єм та поверхня стінок, де відбуваються травлення та всмоктування їжі. В середню кишку більшості павукоподібних відкриваються протоки масивної парної залози (печінки), функції якої відповідають сукупності функцій печінки та підшлункової залози хребетних. У печінці частково або в основному перетравлюється їжа (порожнинне та внутрішньоклітинне травлення), в її клітинах нагромаджуються поживні речовини. У скорпіонів, крім печінки, вголовогрудяхє ще шлункова залоза, яка складається з численних залозистих часток і відкривається в шлунок двома протоками. Гістологічно й функціонально вона не відрізняється від печінки. У павукоподібних дуже поширеневнутрішньоклітинне травлення, що здійснюється клітинами як середньої кишки, так і печінки. Задня ектодермальна кишка має вигляд короткої прямої трубки.

Для павукоподібних характерне такожпозакишкове травлення. Прокушуючи покриви здобичі, вони виливають у неї травний сік, до складу якого входять сильнодіючі травні ферменти, що утворюються в середній кишці й частково в слинних залозах (якщо вони є). Розщеплюючи білки, вони перетворюють тіло жертви на напіврідку масу, придатну до всмоктування.

Основними органами виділення павукоподібних є мальпігієві судини - сліпо замкнені з одного кінця, іноді розгалужені трубки, які відкриваються в середню кишку в задній її частині. У мальпігієвих судинах розчинні продукти азотистого обміну перетворюються на нерозчиннікристали гуаніну, які мають сферичну форму; вони просуваються судинами до заднього відділу середньої кишки, де відбуваєтьсяреабсорбція - всмоктування води та іонів назад у гемолімфу.

Крім мальпігієвих судин, функцію виділення виконують парні коксальні залози, що мають у деталях різну будову, проте в більшості випадків складаються з кінцевого мішка, звивистого каналу (лабіринта)та більш-менш прямої вивідної протоки із сечовим міхурцем.

Гуанін концентрується в клітинах кишечника, а потім викидається в його порожнину, або навіть уся клітина злущується і виводиться назовні. Крім того, в багатьох павукоподібних гуанін часто відкладається в тканинах і не виводиться зовсім. У виділенні беруть участь також спеціальні, досить великі за розміром клітини -нефроцити,розташовані в порожнинах між органами; вони нагромаджують продукти виділення.

Органами дихання у павукоподібних єлегеневі мішки (скорпіони, павуки),трахеї (сольпуги, сінокосці, псевдо-скорпіони, кліщі) або ті й інші разом(павуки). Кожен легеневий мішок удається всередину тіла від щілиноподібного отвору -стигми. Скорпіони мають чотири пари легеневих мішків, більшість павуків - одну, зрідка дві пари.

Трахеї, які в інших членистоногих, становлять систему різною мірою розгалужених трубок, що починаються спеціальними дихальними отворами(стигмами).

Найкраще кровоносна система розвинена у скорпіонів. Серце в них має вигляд довгої трубки, що тягнеться на спинній стороні майже через усю передню частину черевця. Серце розташоване в тонкостінному перикардії й підвішене в ньому парними сполучнотканними тяжами (лігаментами).На спинній стороні серця є сім метамерно розташованих остій. Через них, завдяки спеціальним клапанам, гемолімфа проходить лише в одному напрямку -з перикардія в серце. Спереду і ззаду серце продовжується в передню та задню аорти, від яких відходять численні судини, що, розгалужуючись, несуть кров до всіх органів і тканин. Крім аорт, від серця відходять дев'ять пар бічних артерій; вісім із них занурюються в печінку, де утворюють численні розгалуження

Органи зору представлені простими очима, розташованими на верхній стороніголовогрудей.Кількість їх у різних павукоподібних різна: у скорпіонів є пара серединних (медіальних) та дві-п'ять пар бічних; у павуків найчастіше вісім очей, розташованих у дві дуги; чотири з них лежать медіально, інші дві пари -по боках. Бічні очі мають простішу будову.Це бокалоподібні очі, до складу яких входять опукла лінза, або кришталик, та сітківка, що складається з видовжених зорових (ретинальних) клітин.  Медіальні очі мають кришталик, склоподібне тіло й ретину, яка складається з ретинальних і пігментних клітин. Відростки зорових клітин утворюють зоровий нерв, який входить у мозок.

Зір у більшості арахнід обмежений: вони сприймають лише зміну інтенсивності світла й рух, і лише сольпуги, бродячі павуки та скорпіони здатні аналізувати контури предметів своїми медіальними очима. Бродячі павуки родиниSalticidae відзначаються більш досконалим зором.

На тілі та кінцівках є численні, різні за будовою та функціями, чутливі волоски. Поряд зі звичайними,трихоїдними сенсилами, у павукоподібних дуже поширенітрихоботрії.Вони розташовані на педипальпах і ногах або на тілі (у частини кліщів).

Сенсили часто зібрані разом, утворюючи органи. Для арахнід характерні так званіліроподібні органи,розташовані на тулубі та кінцівках. Це мікроскопічні щілини в кутикулі, затягнуті тонкою мембраною, ці органи - механорецептори, які сприймають ступінь натягу кутикули.

Павукоподібні роздільностатеві. Запліднення або сперматофорне, або відбувається при копуляції.

Більшість арахнід відкладають яйця, хоч серед них є й живородні. Плодючість дуже різна - від кількох сотень яєць до ЗО 000.Майже в усіх павукоподібних розвиток прямий, супроводжується ростом і дорозвиненням певних органів під час линянь.

підклас кліщі (acarina)Кліщі - одна з найпоширеніших на земній кулі груп тварин. їх знайдено на всіх континентах, включаючи Антарктиду. Більшість із них вільноживучі тварини, що населюють ґрунти, підстилку й інші різноманітні рештки гниючих органічних речовин.

Серед вільноживучих кліщів багато хижаків і сапрофагів; є некрофаги й факультативні гематофаги. Кліщі відомі як переносники збудників різних інфекційних хвороб домашніх і диких тварин та людини, а також збудники алергічної астми у людей. Багато видів кліщів - паразити вищих рослин. їх знаходять також у всіх грибах, лишайниках, мохах. Більшість кліщів - мікроскопічні організми з розміром тіла до 1 мм, значно рідше до 2,5-7 мм, і тільки іксодові кліщі після смоктання крові збільшуються до 25-30 мм.

Кліщі чітко відрізняються від інших павукоподібних комплексом таких ознак:ротові органи, в тому числі хеліцери й педипальпи, відокремлені від тулуба у так звану несправжню голівку, яку називають гиатосомою;сегментація тіла невиразна або зовсім утрачена. На личинковій фазі кліщі мають, як правило, три пари ніг, на німфальній і дорослій фазах -чотири пари.

Серед паразитоформних  найбільш вивчено іксодові кліщі, які є тимчасовими ектопаразитами хребетних тварин та людини, а також специфічними переносниками збудників багатьох вірусних, рикетсіозних і бактеріальних природно-вогнищевих хвороб. Іксодові кліші поширені на всіх континентах, крім Антарктиди. Вони гематофаги. Коли кліщ потрапляє на хазяїна, він розрізає його шкіру рухомим пальцем хеліцер і вводить у розріз гнатосому.  Вентральна поверхня гнатосоми має численні гачки, якими кліщ, як якорцями, фіксується в шкірі. Водночас у ранку виділяється секрет слинної залози, що швидко твердне й утворює так званий цементний футляр навколо гнатосоми. Процес насмоктування крові триває багато днів; кліщ поглинає велику порцію крові, що в десятки й навіть сотні разів перевищує масу та об'єм голодного кліща. Як правило, на кожній фазі розвитку кліщ живиться один раз.

Найбільш відомі переносники збудників кліщового енцефаліту - види іксод тайговий (Ixodespersulcatus), поширений у лісах тайгової зони Росії,та іксод лісовий (Ixodesricinus) -мешканець Європи й Північної Африки.Перший вид переносить східний варіант вірусу, що спричиняє так званий весняно-літній енцефалітдуже тяжке, часто смертельне захворювання людини. Другий вид переносить західний варіант вірусу, що спричиняє дещо легшу форму енцефаліту.

У країнах із сухим і теплим кліматом поширені аргасові кліщі (в Україні - 9), що є специфічними переносниками збудників спірохетозів, або кліщових переносних тифів.

Відомі випадки нападу на людей кліщів родуArgas,що живуть як синантропи в гніздах голубів на горищах, у старих глинобитних будівлях тощо.

До паразитоформних кліщів належить велика група так званих гамазових кліщів. Описано близько 5 тис. видів, більшість із них вільноживучі хижаки, або, як і опіліоакарини, поліфаги, але є й паразитичні види, в тому числі облігатні кровососи (тобто такі, що живляться тільки кров'ю).

Широко відомий так званий курячий кліщ (Dermanyssusgallinae). З ним жителі міст зустрічаються в своїх домівках, куди кліщі наповзають із гнізд голубів, особливо покинутих. Укуси цих кліщів можуть спричиняти гострі дерматити. Більшу небезпеку для людини становить так званий мишиний кліщAllodermanyssussanguineus, що є специфічним переносником збудника везикульозного рикетсіозу - захворюваня людини, що трапляється й в Україні.

Рис Акариформні кліщі:

а-червонотілецьTrombidium; 6 -орибатндаGalumna;в-коростянийсвербуйSarcoptesscabiei;

г -чотириногий кліщOxypleuiites;д-водяний клішHydrarachnageographies; / -гнатосома;

2 -хеліпера;3 -педипальпа;4 -ідіосома

Сумнозвісну славу має кліщVarroajacobsoni,який у 70-ті роки нашого століття почав швидко поширюватися на території України, завдаючи величезних збитків бджільництву. Кліщі живляться гемолімфою лялечок і дорослих бджіл. Чисельність паразитів у гнізді бджіл може досягати 15-30 тис. і більше.

Акариформні кліщі-це найбільша за видами група. Вони оселюються як на суходолі, так і в морських тапрісних водоймах. Серед них є вільноживучі форми, в тому числі серйозні шкідники запасів сільськогосподарських продуктів, а також паразити рослин, тварин і людини. Переносників збудників інфекційних захворювань серед них мало.Серед вільноживучих акариформних кліщів найкраще вивчено панцирних кліщів (Oribatei),які живуть здебільшого в ґрунті та підстилці, де щільність їх може перевищувати мільйон екземплярів на 1 м2. Вони трапляються також на деревах, у моху, лишайниках, норах гризунів, гніздах птахів і т.п.

Давно відомі так звані хлібні, або коморні, кліщі (Асагоіdea), що пошкоджують запаси зерна в елеваторах і складах. При вологості понад17 %починається масове розмноження кліщів, які виїдають зародок у зернах, забруднюють зерно линяльними шкурками тощо. Найбільш відомий шкідник зерна - борошняний кліщAcarussiro. Крім зерна, кліщі пошкоджують й інші харчові запаси: сухофрукти, тверді сири тощо, розмножуються на поверхні вина. Ці кліщі патогенні й для людини. При споживанні їх з їжею вони можуть спричинити гострі кишково-шлункові захворювання. Останнім часом ці кліщі дедалі частіше згадуються як агенти різних алергічних захворювань, і перш за все - нетипової форми бронхіальної астми. Алерген було виділено з ряду кліщів, але основним його джерелом виявився так званий постільний кліщDermatophagoidespteronyssinus.

Серед ендопаразипічних акаридієвих кліщів у першу чергу слід назвати збудника корости людини - коростяного свербуна (Sarcoptesscabiei), що паразитує в товщі епідермісу.Характерним симптомом цієї хвороби є нестерпне свербіння, пов'язане з наявністю у кліщів речовин гострої алергічної дії.

Серйозними шкідниками рослин є дрібні червоподібні кліщі, які на всіх фазах розвитку мають тільки дві пари ніг. Це так звані чотириногі кліщі (Tetrapodiii).Кліщі живляться, висмоктуючи вміст окремих клітин епідермісу, внаслідок чого відбуваються деформація та зміна забарвлення листя, бруньок тощо, утворення галів різних форми і розмірів.

Добре відомі, особливо садівникам, павутинні кліщі(Tetranychoidea)обплітають тонким павутинням листя рослин, з яких вони висмоктують вміст клітин і руйнують хлоропласти.

Вивченням кліщів займається спеціальна наука -акарологія.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Охарактеризуйте органи чуття павукоподібних.

2. Які органи виділення притаманні для павукоподібних?

3. Охарактеризуйте особливості життєдіяльності представників підкласу (acarina) у  вигляді таблиці:

представників підкласу (acarina)

                         особливості життєдіяльності

Ixodespersulcatus

Ixodesricinus

Dermanyssusgallinae

Allodermanyssussanguineus

Varroa jacobsoni

Acarussiro

Sarcoptesscabiei

Tetrapodiii

Tetranychoidea

     4.Спираючись на малюнок, надайте відповідь (письмово): які відділи будови павука позначені цифрами?

Вивчення особливостей пристосування зовнішньої та внутрішньої будови представників класу павукоподібні (arachnida) на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Вивчення особливостей зовнішньої будови представників класу комахи (insecta)

2. Реферат Вивчення особливостей внутрішньої будови представників класу комахи insect

3. Реферат Вивчення будови та особливостей пристосування представників класу головоногі молюски (cephalopoda)

4. Реферат Вивчення будови та особливостей пристосування в біогеоценозах представників типу молюски, на прикладі класу двостулкові (bivalvia)

5. Реферат Вивчення будови і життєвого циклу представників класу стьожкові черви (cestoda)

6. Реферат Вивчення будови та особливостей пристосування представниківпідтипу трахейнодишні (tracheata)

7. Реферат Вивчення будови та особливостей пристосування представниківпідтипу зябродишні (branchiata, або crustacea)

8. Реферат Особливості будови та будови представників класу ГІДРОЇДНІ (HYDROZOA)

9. Реферат Особливості будови типу Голкошкірі на прикладі представників класу морські зірки (asteroidea)

10. Реферат Вивчення особливостей будови вищих ракоподібних на прикладі рака річкового (Astacus astacus)