Новости

Вплив ЗМІ на розповсюдження політичної інформації

Работа добавлена:






Вплив ЗМІ на розповсюдження політичної інформації на http://mirrorref.ru

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….…3

  1. ЗМІ у політичному житті суспільства……………..……………………...4
  2. Політичні функції ЗМІ……………………………………………………..8
  3. Вплив ЗМІ на розповсюдження політичної інформації………………....10

Висновок…………………………………………………………………………..12

Список використаних джерел……………………………………………………13

Вступ

В даний час одне з головних місць у політичних процесах займають засоби масової інформації (ЗМІ). Їх взаємодія з політикою, її суб'єктами повсякденно відчувається у найрізноманітніших формах і проявах. Значимість ЗМІ стає очевидною, якщо врахувати, що інструменти масової комунікації як такі є інструментами влади.

Оперативність і динамічність дають ЗМІ можливість ефективно впливати на духовне життя суспільства, на свідомість найширших мас населення. Вони можуть сприяти порушенню громадської думки на підтримку певних цілей, того чи іншого політичного курсу. У той же час вони можуть виконувати інтеграційні функції, переконуючи людей прихильно сприймати і засвоювати панівні соціально - політичні цінності.

Засоби масової комунікації відіграють у політичному житті суспільства істотну роль, маючи саме безпосереднє відношення до його життєдіяльності і виконуючи репродуктивну (відображають політику через радіо, телебачення і пресу) і креативну (творящую) функції. Адже масові комунікації виконують у політиці п'ять основних функцій.

Політичний зміст проглядається в діяльності ЗМІ особливо в періоди різних змін у системі суспільних відносин, у формах державного правління.

1.ЗМІ у політичному житті суспільства.

У політичній системі демократичного суспільства засоби масової комунікації (ЗМІ) відіграють важливу роль. Засоби масової інформації - це розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою, поширенням інформації.У цю мережу входять телерадіопрограми, газети, журнали, інформаційні агентства, кінодокументалістика.Сьогодні в українському політичному процесі активно починає використовуватися Інтернет, який дозволяє політикам встановити зворотний зв'язок зі своїми виборцями. Сучасні ЗМІ з установами, створеними для відкритої публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам.

Зміст масових комунікацій і характер засобів їх трансляції невпинно вдосконалюються.

Засоби масової комунікації в умовах будівництва незалежної української держави набувають визначальної ваги. Діяльність політичної влади неможлива без опосередкованих форм спілкування та спеціальних засобів зв'язку між різними її носіями. Можливість постійних контактів громадськості на сторінках преси, у теле-, радіоефірі консолідує людей, виступає потужним чинником суспільного розвитку.

У політичній системі демократичного суспільства, у його інформаційному просторі засоби масової комунікації (ЗМК) відіграють настільки важливу роль, що їх навіть метафорично називають «четвертою владою». Засоби масової комунікації - це розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою, поширенням інформації. У цю мережу входять теле-, радіопрограми, газети, журнали, інформаційні агентства, кінодокументалістика. Сьогодні в українському політичному процесі активно починає використовуватися Інтернет, який дозволяє політикам встановити зворотний зв'язок зі своїми виборцями. Сучасні ЗМК є установами, створеними для відкритої публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам.

Засоби масової інформації є одним з найпотужніших інструментів формування соціального простору в сучасному світі. Структура повсякденних знань багато в чому задається саме мас-медіа, хоча знання, одержувані з їх допомогою, так само скороминущі і примарні, як примарні образи, що проступають на екрані. Через пресу, радіо, телебачення приходить знання фактів дійсності, яке викликає активність людської думки, створює передумови для засвоєння теоретичного світогляду і закріплення його за допомогою нових фактів. З розвитком інформатизації українського суспільства засоби масової комунікації починають надавати все більш відчутний вплив на різні сфери життя соціуму, зокрема, на політичну свідомість і поведінку населення.

Засоби масової комунікації відіграють у політичному житті суспільства істотну роль, маючи саме безпосереднє відношення до його життєдіяльності і виконуючи репродуктивну (відображають політику через радіо, телебачення і пресу) і креативну (творящую) функції. Адже масові комунікації виконують у політиці п'ять основних функцій. Головна з них - функція формування політичної маси. В якості допоміжних виступають:

  • інтеграційно - комунікаційна;
  • інформаційна;
  • соціалізірующе-виховна;
  • функція організації масової поведінки.

У свою чергу масова комунікація з'єднує людей, надаючи їм однакову інформацію, прищеплює норми, цінності та зразки поведінки, залучаючи до політичної культури і виховуючи в певному напрямку. На практиці саме цими якостями і важлива масова комунікація у формуванні певної поведінки і структурування свідомості громадян у потрібному руслі. Масова комунікація доповнює безпосередній життєвий досвід людей. Сьогодні, коли якість інформаційних технологій та їх використання все більшою мірою визначають характер життя суспільства, питання про взаємовідносини суспільства і ЗМІ набуває особливого значення.

Чималі заслуги журналістів і окремих видань на цьому терені, використовуючи витончені інформаційні стратегії і механізми маніпуляції громадською думкою, ЗМІ стали найважливішим гравцем на політичному та економічному полі.

Політика як сфера суспільної діяльності найбільше потребує засобів масової інформації для встановлення і підтримки постійних зв'язків між її суб'єктами. Політика є неможлива без опосередкованих форм спілкування і спеціальних засобів зв'язку між різними носіями влади, а також між державою та громадянами. Разом з існуючою системою паблік-рілейшнз у сучасному суспільстві ЗМІ все більше виступають не лише необхідною передавальною ланкою у складі механізмів політики, але й її творцем.

Найбільш масовий і сильний політичний вплив на суспільство мають аудіовізуальні засоби масової інформації, насамперед телебачення.

У сучасному суспільстві ЗМК все більше виступають не лише необхідною передавальною ланкою у складі механізмів політики, але й її творцем.

Характерні риси засобів масової інформації:

- публічність (необмежене, неперсоніфіковане коло споживачів);

- наявність спеціальних технічних засобів;

- непряма, розділена в просторі та часі взаємодія комунікаційних партнерів;

- непостійний характер аудиторії;

- переважна односпрямованість впливу від комунікатора до реципієнта.

Найбільш масовий і сильний політичний вплив на суспільство мають аудіовізуальні засоби масової комінікації, насамперед телебачення. Думку про першість телебачення за ступенем охоплення населення України підтверджують результати опитування «Української маркетингової групи».

Отже, ЗМІ один із соціальних інститутів, що тією чи іншою мірою виконують замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення в цілому, в тому числі й на окремі вікові та соціальні категорії. Можна зазначити два аспекти такого впливу. По-перше, ЗМІ істотно сприяють засвоєнню людьми різного віку широкого спектра соціальних норм та формуванню у них ціннісних орієнтацій у сфері політики, економіки, здоров`я, права тощо. По-друге, ЗМІ фактично є своєрідною системою неформальної освіти та просвіти різних категорій населення. При цьому користувачі ЗМІ здобувають досить різнобічні, суперечливі, несистематизовані знання, відомості з різних питань суспільного та політичного життя.

Вивчаючи поняття: “засоби масової інформації”, “засоби масової комунікації”, “преса”, “друковані засоби масової інформації”, можна сказати, що в них є багато спільного. До засобів масової інформації відноситься кіно, радіо, телебачення, періодичні друковані видання, реклама, мода, дизайн та ін. Преса - загальна назва періодичного друку, тобто газет і журналів. "Масова комунікація" (англ. - mass media) -систематичне поширення інформації за допомогою технічних засобів (через пресу, радіо, телебачення, кіно, звуко- і відеозапис) з метою утвердження духовних цінностей даного суспільства і здійснення ідеологічних, політичних, економічних та організаційних впливів на позицію, думки і поведінку людей.

2. Політичні функції ЗМІ

Функції ЗМК різноманітні. У будь-якому сучасному суспільстві вони в тій чи іншій формі виконують ряд загальних політичних функцій.

Серед найважливіших функцій ЗМК виділимо такі:

– інформаційна - мабуть одна з найважливіших функцій. сутність її в отриманні і розповсюдженні відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події. На основі отриманої інформації формується громадська думка про діяльність органів влади, об'єднань громадян, політичних лідерів тощо. Інформація, передана мас-медіа, включає не тільки неупереджене, фотографічне висвітлення тих або інших фактів, а й їхнє коментування та;

– освітня (просвітницька) функція - донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних джерел, правильно орієнтуватися у суперечливому потоці інформації. Інформаційна діяльність ЗМК дає людям можливість адекватно судити про політичні події йпроцеси лише в тому випадку, якщо вона виконує й просвітницьку функцію. Для розкриття глибинної сутності багатьох явищ та процесів часто потрібен аналіз їх походження, генезису. Тому важливим складником просвітницької функції є гносеологічний аналіз. Чим важливішою та масштабні-шою є подія, тим глибшим, різнобічнішим та кваліфіко-ванішим повинен бути коментар до неї;

– функція соціалізації. Освітня роль ЗМК тісно пов'язана з функцією соціалізації, і власне кажучи, переростає в неї. Однак якщо політична освіта передбачає систематичне набуття знань і розширює пізнавальні й оцінювальні можливості особистості, то політична соціалізація передбачає засвоєння людиною політичних норм, цінностей і зразків поведінки. Вона дає особистості можливості адаптуватися до соціальної дійсності. У демократичному суспільстві найважливіше політико-соціалізаційне завдання ЗМК -- масово впроваджувати засновані на повазі закону і прав людини цінностей, навчання громадян мирно розв'язувати конфлікти, не ставлячи під сумнів суспільний консенсус з основоположних питань державного устрою.

– функція критики і контролю. Спрямована на здійснення суспільного контролю. Критика ЗМК характеризується необмеженістю свого об'єкта. Їх контрольна функція засновується на авторитеті громадської думки. ЗМІ не можуть застосовувати санкцій до правопорушників, але вони дають юридичну та моральну оцінку подій і осіб. У демократичному суспільстві у здійсненні контрольних функцій ЗМК опираються як на громадську думку, так і на закон;

– мобілізаційна функція проявляється у спонуканні людей до певних політичних дій чи до соціальної бездіяльності. ЗМК мають великі можливості впливу на розум і почуття людей, на їхній напрямки думок, способи і критерії оцінок, стиль і конкретну мотивацію політичних досліджень поведінки;

– оперативна функція - обслуговування ЗМК політики певних об'єднань громадян

А. Шахов виділив такі основні напрямки діяльності засобів масової комінікації:задоволення інформаційних інтересів суспільства; забезпечення гласності; вивчення громадської думки; організація обговорення важливих проблем життя суспільства; підтримка діяльності держави, партій, суспільних організацій та рухів, окремих лідерів; критика діяльності держави, партій, суспільних організацій та рухів, окремих лідерів; пропаганда ідей, програм держави, партій, суспільних організацій та рухів, окремих лідерів.

Отже, головне призначення ЗМІ -- продукування і трансляція інформації, що забезпечує реалізацію їх функцій. Жодна з перелічених функцій не реалізується відокремлено. Навпаки, більшість інформаційних акцій водночас реалізує кілька, а часто їх усіх. А розмежування їх здійснюється для детальнішого аналізу діяльності ЗМК, спрямованої на розв'язання взаємопов'язаних стратегічних завдань: розвиток політичної культури і політичної соціалізації громадян, формування і посилення громадської думки в суспільно-політичному житті.

3.Вплив ЗМІ на розповсюдження політичної інформації

Інформаційний процес проходить такі етапи: отримання інформації, її відбір, препарування, коментування і розповсюдження. Важливим засобом політичного впливу ЗМІ є визначення тем дискусій і привернення уваги влади та ромадськості.

- значного суспільного статусу (вважається, чим вищий статус і посада джерела інформації, тим вона важливіша; високі посадовці, як правило, отримують ширшу рекламу, їм виділяється більше місця у престижних виданнях тощо).

Другий спосіб - фрагментарний, який дає змогу подати вибіркову інформацію і маніпулювати нею, акцентуючи увагу на одних і замовчувати інші факти.

Фрагментарний спосіб більше відповідає специфіці телебачення.

Виділяють горизонтальну й вертикальну політичну комунікацію. До першої належить обмін інформацією суб'єктів однакової ваги: "партія - партія", "суспільна група - суспільна група". До другої належить обмін інформацією суб'єктів різного значення: "держава - особа", "суспільство - лідер".

Усе частіше політичні сили застосовують політичне маніпулювання, яке засноване на брехні та фальсифікації. Політичне маніпулювання розуміється як приховане управління політичною свідомістю та поведінкою людей відповідно до власних політичних інтересів. Воно складається з багатьох спеціальних прийомів, методів, технологій. До них належать: брехня, неправда, замовчування, напівправда, вигадка, поширення політичних міфів, тенденційне коментування, формування потрібних стереотипів тощо. Останнім часом бурхливо розвивається спеціальний апрямок - імідж-мейкінг, який спотворює привабливий для виборців політичний імідж політика.

Висновок

Отже, ЗМІ забезпечують представникам різних суспільних груп можливість публічно виражати свої думки, знаходити та об'єднувати однодумців, чітко формулювати та представляти в громадській думці свої інтереси. Без преси, телебачення, радіомовлення жоден громадянин не може правильно зорієнтуватися у політичних процесах, визначити свою політичну орієнтацію, приймати відповідальні рішення. Наявність демократично організованих ЗМІ, здатних об'єктивно висвітлювати політичні події, одна із найважливіших гарантій стабільності демократичної держави. Проте історичний досвід свідчить, що ЗМІ можуть служити різним, не тільки демократичним, політичним цілям: як розвивати у людей прагнення до свободи, соціальної справедливості, допомагати їм у компетентній участі в політиці, так і духовно закріпачувати, дезінформувати, залякувати населення, сіяти недовіру і страх.

Засоби масової комунікації в умовах будівництва незалежної української держави набувають визначальної ваги. Діяльність політичної влади неможлива без опосередкованих форм спілкування та спеціальних засобів зв'язку між різними її носіями. Можливість постійних контактів громадськості на сторінках преси, у теле-, радіоефірі консолідує людей, виступає потужним чинником суспільного розвитку.

Список використаних джерел

Ірина Клименко, Ростислав Павленко. Громадські ЗМІ: поняття, міжнародний досвід і перспективи для України// журнал "Добра воля".- 2010.-№6

Вплив ЗМІ на розповсюдження політичної інформації на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОДЕЛЮВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ У ВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ (НА МАТЕРІАЛАХ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ І ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2004-2006 рр.)

2. Реферат Опис файлового домена. Стандартні предикати Турбо-Пролога для роботи з файлами. Запис інформації у файл. Читання інформації з файлу. Переписування інформації з файлу у файл

3. Реферат Засоби пошуку інформації в Інтернеті. Принципи функціонування веб-каталогів та пошукових систем. Стратегії пошуку інформації

4. Реферат Функції масової інформації в суспільстві. Роль масової інформації в формуванні суспільних і культурних цінностей суспільства

5. Реферат Історія розвитку теорії інформації. Методологічні засади теорії інформації. Будова повідомлення

6. Реферат РОЗПОВСЮДЖЕННЯ У КОМПЛЕКСІ МАРКЕТИНГУ

7. Реферат Держава як інститут політичної системи

8. Реферат Види і типи політичної реклами

9. Реферат Проблематика політичної поведінки у сучасному біополітичному дискурсі

10. Реферат ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯЩОДО ПОЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ