Новости

Нікнейми користувачів соціальної мережі «ВКонтакті» як елемент вербальної самореалізації

Работа добавлена:






Нікнейми користувачів соціальної мережі «ВКонтакті» як елемент вербальної самореалізації на http://mirrorref.ru

Нікнейми користувачів соціальної мережі «ВКонтакті»     як елемент вербальної самореалізації

Зміст

Вступ………………………………………………………………………...3

Розділ І. Теоретичні засади дослідження вербальної комунікації

       1.1. Інтернет-комунікація як об’єкт лінгвістичного дослідження……....6

       1.2. Поняття самопрезентації……………………………………………... 8

       1.3. Поняття нікнейму…………………………………………..……..… .10

Розділ ІІ. Особливості вербальної самопрезентації нікнеймі користувачів «ВКонтакті»

2.1. Загальні мовні особливості нікнеймів користувачів «ВКонтакті»....13

2.2. Класифікація нікнеймів користувачів «ВКонтакті»…………………17

2.3. Відображення тенденцій мережевої мови у виборі нікнеймів Інтернет-користувачами………………………………...……………….…21

Висновки……………………………………………………………….........24

Список використаних джерел……………………………………………...26

Вступ

Входження інформаційно-комунікативних технологій у всі сфери діяльності людини й суспільства стає визначальним джерелом їхнього  об'єктивного розвитку. Такий процес називається інформатизацією суспільства, а саме суспільство в умовах інформатизації набуває ознак інформаційного.

Нові  інформаційні технології, що дають змогу зберігати та швидко передавати  великий  обсяг  інформації,  залучати  до  роботи  аудіо- й відеоканали  спілкування,  взаємодіяти  одночасно  з  великоюкількістю користувачівна всій земній кулі, стали реальністю сьогодення. Комп’ютер повністю  змінив не  тільки  характер  поводження людини  з  інформацією, але  й  уявлення  людини  про  процес  комунікації.У зв’язку з цим правомірним є виділення спілкування, що відбувається через компʼютер, як особливого типу  комунікації.

Новизна дослідження: недостатня розробленість питання про статус віртуальної комунікації й відсутність теоретичних положень про її структуру й мовні особливості носіїв цього типу комунікації зумовлює інтерес психологів, лінгвістів, філософів до цього феномена. Питання вербальної самореалізації  посідає особливе місце в просторі віртуальної комунікації.

Сьогодні дослідження самопрезентацї особи відбувається в різних галузях суспільних наук.

Мовознавці (Черкасова І.С., Лимарова Є.В., Коврігіна О.О. та ін.) вивчають  комунікативні стратегії самопрезентації та лінгвістичні особливості вербального самопред’явлення. У соціологічних і філософських науках увага дослідників самопрезентації (Друпова С.В., Колюшкіна Л.Ю. та ін..) зосереджена на рекламній та правовій діяльності. У педагогічних науках (Пантелєєва Г.В., Семенова Л.М., Шевердина О.В., Захарова І.Б. та ін..) самопрезентацію пов’язують із успішністю в спортивній діяльності, освітньому процесі, суспільних відносинах, проблемою формування самопрезентаційного досвіду. Фахівці із загальної психології (Бороздіна Г.В., Гоцева Ю.А., Комаров Р.В., Кубрак Т.А., Перепелиця Н.В., Петрова І.І., Романова А.В., Тепіна М.Н., Шевченко І.С. та ін..) розглядають проблеми самопрезентації та саморозкриття в сімейній, навчальній та товариській сферах спілкування,  вивчають вікові й статеві особливості самоподачі та її вплив на конфлікти у спілкуванні. У межах соціальної психології (Соколова-Бауш О.А., Хороших В.В., Кошелєва В.П., Пікульова О.А., Михайлова О.В., Пономаренко І.В., Герасимова О.А. та ін..) досліджують особливості, стратегії та техніки самопрезентації в безпосередьому спілкуванні, її гендерні, вікові та професійні особливості, а також чинники успішності.

   Вербальна самопрезентація нікнеймів користувачів соціальної мережі «ВКонтакті» не була предметом спеціального вивчення,  що й  зумовлюєактуальність пропонованого дослідження.

Мета роботи: дослідження електронного псевдоніма як елемента вербальної самореалізації.

Завдання роботи:

  1. визначити поняття «нікнейм»;
  2. виявити специфіку  віртуальної  комунікації;
  3. визначити місце  й  роль нікмейму  в  процесі  спілкування  в  мережі  Інтернет;
  4. проаналізувати електронні псевдоніми  користувачів віртуального  простору й класифікувати їх за семантичними  групами.

Методи дослідження:

  • метод довільної вибірки;
  • описовий метод;
  • прийом класифікації.

Обʼєкт дослідження:нікнейми як спосіб самопрезентації.

Предмет дослідження: семантичні особливості ніків. Матеріалом дослідження стали 336 одиниць (нікнеймів),  якими послуговуються користувачі соціальної мережі «ВКонтакті».

Наукова новизна:уперше в сучасному мовознавстві здійснено спробу детального аналізу віртуальних власних імен, використовуваних як нікнейми відвідувачів соціальної мережі «ВКонтакті»; вироблено принципи класифікації нікнеймів за семантичними групами; описано графічні, морфологічні, семантичні особливості досліджуваних одиниць..

Практична значимість: результати роботи можуть використовуватись на заняттях з лексикології, стилістики, мовознавства.

Розділ І

Теоретичні засади дослідження вербальної комунікації

  1. Інтернет як засіб масової комунікації

Формування мережі Інтернет є наступним – після винаходу писемності та книгодрукування – значним етапом розвитку комунікаційної сфери суспільства. Писемність була історично першим імпульсом виникнення особливих символізованих засобів комунікації, що значно розширило комунікативний потенціал суспільства й вивело його за межі інтеракції безпосередньо присутніх (face-to-face). Винахід алфавіту та писемності уможливив фіксацію раціональних суджень з відокремленням сказаного від того, хто говорить, писемне повідомлення від аудіовізуальної системи символів і сприйняття. У результаті цього були зняті певні просторово-часові обмеження комунікативної взаємодії, що, на думку багатьох дослідників, спричинило якісні зміни у сфері комунікацій. Друкарський станок, винайдений Гутенбергом у ХV ст., завершив докорінну зміну способів мислення й сприйняття дійсності, початок якому було покладено в античності.

Комунікаційний простір сучасної культури має досить складну й розгалужену структуру, включаючи  різноманітні форми усного спілкування, засоби масової інформації, а з кінця ХХ ст. і глобальну мережу Інтернет. Створення цієї мережі, яка з 90-х років ХХ ст. стає основою глобальної комунікації, поступово зв’язує між собою велику кількість мереж і людей, руйнує відстані, що роз’єднують людей, стирає кордони між державами, створює умови для формування віртуальних спільнот, змінюючи стереотипи їх світосприйняття й спосіб життя, і, як наслідок, стає важливим складником у формуванні сучасної культури, змінюючи, значно доповнюючи й модифікуючи традиційну систему культурної комунікації. В Інтернеті значно збільшується швидкість розповсюдження і знецінюється інформація, безкінечно розширюються межі її передавання й сприйняття. Всесвітня павутина є унікальним засобом об’єднання всіх і кожного в "одну замкнену систему" (Т. де Шарден), оскільки на спілкування в мережі не впливають ні державні, ні національні кордони.

Інтернет-комунікація як об’єкт лінгвістичного вивчення є зручним засобом для дослідження комунікативних процесів у сучасному суспільстві. Позитивними рисами такої комунікації є анонімність, доступність, невидимість, безпека тощо.

С. Чемеркін виявив найважливішу з ознак всіх стилів сучасної української мови, уживаних в Інтернеті, - розмовність текстів. Активізацію розмовних засобів вираження зумовлює відсутність будь-яких обмежень у розміщенні інформації. Розмовність як універсальна категорія виявляється у функціонуванні всіх сучасних мов [  ].

Н. Реконвальд зазначає, що з появою компʼютерної опосередкованої комунікації реалізація фактичного спілкування одержала новий імпульс. Цей вид комунікації спрямований на досягнення психологічно комфортного, необовʼязкового, масового за масштабами мережевого спілкування, що відбувається в режимі 24/7/365, тобто цілодобово, без вихідних, цілий рік[21: 15].

О. Лутовінова відзначає, що основним засобом самопрезентації віртуальної мовної особистості є її комунікативна поведінка. Адже щоб розкритися в процесі комунікативної поведінки, учасникам віртуальної комунікації необхідно привернути до себе увагу потенційних співрозмовників. Засобами досягнення мети, на думку лінгвіста, є, по-перше, нікнейм, або мережеве імʼя, яке обирає собі користувач для ідентифікації в мережі; по-друге – аватар, який є невеличкою візуальною картинкою мовної особистості; по-третє – ориджин, або підпис, який закріплюється після основного тексту; по-четверте, блог або домашня сторінка, створена користувачем інтернет-мережі. Дослідниця називає нікнейм найважливішим засобом самопрезентації, тому що до початку спілкування в Інтернеті користувач має певним чином презентувати себе, назвати себе так, щоб його легко впізнавали інші учасники інтернет-комунікації [18:100].

Отже, аналіз досліджень, проведених мовознавцями, дозволяє зробити висновок, що Інтернет, завдяки його особливостям (анонімність, доступність, невидимість, безпека, розмовність текстів) є зручним засобом для вивчення самопрезентації, найважливішим засобом якої є нікнейм.

1.2.  Поняття самопрезентації

               Самопрезентація  – відносно нове поняття в соціальній психології , хоча й досліджується з кінця минулого століття.

Більшість дослідників самопрезентації в соціології дотримуються визначення, запропонованого Ж. Тедеші, що самопрезентація – це зумисна й усвідомлювана поведінка особистості, спрямована на створення в оточуючих певного враження [25]. Соціально-психологічний словник М.Чапки подає найбільш повне визначення самопрезентації: це  «вміння людини подати з найкращого боку себе, свої знання та вміння таким чином, щоб сконцентрувати увагу оточуючих, партнерів по спілкуванню на таких своїх рисах, які найбільше їм імпонують. Займаючись самопрезентацією, людина повинна в умовах конкуренції виділитися серед тих людей, яких вона оцінює як рівних собі, представити себе людиною рівною за статусом тим, хто досяг якогось успіху і є законодавцем якоїсь моди: подати себе в найбільш вигідному світлі, створити гідний образ, який сподобався б оточуючим, іноді дещо перебільшуючи свої можливості й досягнення» [24:386].

Розглянемо поняття самопрезентації в сучасній лінгвістиці.

Х. Турецька зʼясувала, що віртуальна самопрезентація створюється для реалізації та вираження  тих граней особистості, які не можуть бути реалізовані в реальному житті. Дослідниця визначає віртуальну самопрезентацію як створення бажаного Я-образу, який може суттєво відрізнятися від Я-реального. Можливо це завдяки унікальним властивостям Інтернету: анонімності, неможливості фізичної ідентифікації тощо [26:6].

О. Лутовінова відзначає, що самопрезентація є одним з основних комунікативних виявів Інтернет-користувача. Це сукупність вербальних і невербальних компонентів, спрямованих віртуальною особистістю на формування певного враження про себе  в співрозмовника.Мережевий нік є аналогом імені, за яким людину знають у реальності[18:66].

Обираючи собі найменування, користувач вкладає певне значення у свій нік. Під час вибору нікнейму (віртуального псевдоніма) завжди наявна спроба що-небудь виразити, представити себе певним чином. Позиціонують себе користувачі по-різному: одні вибирають природну самопрезентацію, інші – штучну.

Природна самопрензентація – це неконтрольована презентація, яка зумовлена психофізіологічними особливостями людини, її соціальним становищем.

Штучна презентація – акцентує увагу на вигаданому іміджі користувача, який не збігається з дійсністю. Причому користувач презентує себе з вигідної для себе позиції за допомогою створених ним текстів.Таким чином, текст і людина, яка створила його, стають тотожними, адже немає нічого, окрім тексту[5:63–67].

О. Жичкіна та Є. Бєлінська у зв’язку з цим зазначають: «Окрім нових можливостей належності до соціальних категорій,  мережева  комунікація, завдяки таким особливостям, як анонімність, невидимість і безпечність, породжує такий наслідок – вона дає користувачам можливість створювати мережеву ідентичність повністю за своїм вибором. Невидимість надає можливість змінювати зовнішній облік, повністю  редукувати невербальні прояви  і, врешті,  майже абсолютно керувати враженням про себе» [10: 21].

Основним засобом самопрезентації є віртуальне імʼя- нікнеймік, ніконім).

Отже, нині феномен самопрезентації в сучасній лінгвістиці вивчається достатньо активно.  В проаналізованій літературі вживаються терміни: самопрезентація, самопред’явлення, саморозкриття, самовираження, управління враженнями, самоподача. Важливою, але малодослідженою є проблема справжності – штучності образу “Я” в самопрезентації. Презетнація може бути природною, яка створює Я-образ, що відповідає дійсності, та штучною, яка створює Я-образ, що суттєво відрізняється від реального. Малодослідженими, але дуже цікавими та перспективними напрями вивчення самопрезентації є особливості самопрезентації за допомогою нікнейму.

1.3. Поняття  «нікнейм»

      Нік або нікнейм (від англ. nick, nickname – прізвисько) – особисте, переважно  вигадане  ім’я,  яким  називають  себе  користувачі  Інтернету  в

різноманітних чатах, форумах, месенджерах, а також у Вікіпедії, на сайтах

та вікі-сайтах [8:782]. Цей засіб вираження номінації посідає особливе місце в ономастичній системі будь-якої мови, оскільки, як зазначено вище, цей феномен знаходиться в стадії формування та його статус ще недостатньо вивчений.

       Нікнейм слід розглядати як неофіційне особисте ім’я, що самостійно обирається  його  носієм  з метою  приховування  особистості,  є  результатом креативної діяльності,  використовується в різних сферах опосередкованого молодіжного спілкування, що здійснюється в письмовій формі.

Сучасна антропонімічна  формула презентації особистості представлена в мові прізвищем, імʼям та по батькові. Вибір прізвища та по батькові суворо регламентований. Імʼя дається людині при народженні батьками й відображає  їх бажання бачити дитину такою, що буде відповідати тим  якостям, які традиційно закладені в імені.

Віртуальний простір Інтернету дозволяє людині обрати собі імʼя «за смаком», визначивши свою індивідуальність за допомогою нікнейму. Як уже було зазначено, нікнейм подається як  «прізвисько», що пов’язане з етимологією слова.  Справді, прізвисько, як і нікнейм, виступає в ролі додаткового  самоідентифікатора особистості в неофіційній сфері спілкування, але, на відміну від нікнейму, не є способом самопрезентації особистості, адже прізвисько дає людині за які-небудь особливі риси зовнішності, характеру інша сосба. Відмінна риса псевдоніма -  те, що джерелом його появи є сам носій. Прізвисько виникає спонтанно, на основі якогось жесту, емоції, характерної риси.

Ми підтримуємо тих дослідників, які вважають нікнейм різновидом псевдоніму (від грецьк. – вигадане імʼя). Коли людина вигадує собі псевдонім або нікнейм, вона ідентифікує себе, малює певний образ. Наприклад,Самотня. Цей  нікнейм асоціюється з образом дівчини, яка, можливо, хоче познайомитись із кимось або знайти співрозмовників у чаті.  Нік■□ВеСНЯНа♥РаДІСть■□ асоціюється із дівчиною життєрадісною, позитивною, оптимістичною.

При створенні псевдонімів та нікнеймів важлива мотивованість.    Псевдоніми вигадують не тільки для того, щоб приховати своє справжнє імʼя (Марія Вілінська - Марко Вовчок) , а й для того, щоб виділитись серед інших (Лариса Косач - Леся Українка, Тарас Шевченко – Кобзар Дармограй).

При створенні нікнеймів користувачі Інтернету, як правило, спираються  не на моду чи популярність, а на свої почуття, смак, асоціативні зв’язки , які є внутрішньою реакцією на слово-стимул. Коли в чаті комунікат шукає співбесідника, він у першу чергу звертає увагу на первинну інформацію про  нього, тобто нікнейм,  і лише потім звертається до вторинної інформації  - прізвища, імені, статі, віку, міста тощо. Варто враховувати і фонетико-графічні особливості, які надають віртуальному імені карнавальності, кумедності, емоційності, наприклад:ЇїВеличність★;{/\учи|{S-‘’-/\нц@}=;   ~ √V ^ √ У Ритмі Щастя √V''√V''^ √ \ .

Необхідно зазначити таку ознаку, як експресивність, яка надає виразності й більш притаманна нікам, ніж  псевдонімам.

      Таким чином, основна схожість нікнеймів та псевдонімів ґрунтується на ознаках вигаданого імені, самоназиванні та самоідентифікації, мотивованості, штучності, експресивності, а також обмеженості сфери використання. Разом із цим наявні й певні  відмінності віртуальних імен та псевдонімів.

      Виникнення ніків пов’язане з розвитком нового виду комунікації – Інтернету й має на меті не стільки приховати інформацію про себе, скільки представити себе у віртуальному світі, підкресливши певні риси своєї особистості або створивши певний образ, найчастіше вигаданий. Тому для добіру нікнейму необхідні мудрованість, родзинка, винахідливість, на відміну від псевдонімів, для яких важливішими є анонімність, таїна справжнього імені. Специфіка використання, а відповідно й створення нікнеймів полягає в тому, що Інтернет-комунікацію дозволяє створити не одно-, а двобічний контакт комунікантів. У зв’язку з цим у нікнеймі прагматичний аспект більш виділяється, ніж у псевдонімі. Він містить інформацію про комуніканта, який прагне перш за все звернути увагу на себе. Аналізуючи нікмейми як явище суміжне з поняттям «псевдонім», необхідно звернути увагу на їх специфіку, що зумовлена їх використанням у мережі Інтернет – особливій сфері комунікативного простору.

    Отже, нікнейм – це унікальне  явище  у  сфері  особистої  номінації,  яке  має  свою  особисту специфіку, і є мовним знаком культури. Воно має певні спільні структурно-семантичні риси з псевдонімами та прізвиськами. Однак беззаперечним є особливий статус цих мовних одиниць, нік – це своєрідний код, образ, певна характерна роль, взята «напрокат». Це своєрідна презентація, візитівка, що пред’являється віртуальному суспільству для ідентифікації і, певна річ, для привертання уваги до носія нікнейму.

Розділ ІІ.

Особливості вербальної самопрезентації  нікнейму користувачів «ВКонтакті»

2.1. Загальні мовні особливості нікнеймів користувачів «ВКонтакті»

Як зазначалося,  нікнейм слід розглядати як неофіційне особисте  ім’я, що самостійно  обирається  його  носієм із метою  приховування увиразнення   особистості: є  результатом  креативної діяльності,  використовується в різних сферах опосередкованого молодіжного спілкування, що здійснюється в письмовій формі. Нікнейм є мовним знаком культури. Процес породження імені, з одного боку, має індивідуальний характер, а другого – відображає систему соціально-культурних  цінностей  певного  соціуму.

        Із сайту відомої  соціальної  мережі «ВКонтакті» було довільно обрано й проаналізовано 336 електронних псевдонімів,із них101на позначення осіб ім’я жіночої статі,141 ім’я на позначення осіб чоловічої статі та94нікнеймів, які  не можна зарахувати до виразників  ні  чоловічої, ні  жіночої статей. Збір матеріалу для дослідження проводився з 02.09.2013 по 23.10.2013 р.

      Як і будь-яка одиниця мови, нікнейм можна розглядати з точки зору його класифікації відповідно до лексико-граматичної ознаки. Досить цікавою та ґрунтовною,  на  нашу   думку,  є  парадигма   класифікацій        нікнеймів

Б. Башаєвої [3], якої ми дотримуємося у цій  роботі, аналізуючи нікнейми користувачів соціальної мережі «Вконтакті»:

1.Нікнейми за структурно-граматичними особливостями поділяються на однослівні(Андрусь, ВолчОнОк, Русал) та багатослівні(Анюта Суворова, братній Білорус; Вже_Дорослий;Само_совершенство). Однослівні нікнейми можуть бути похідними(Законотворець, Афроамериканець, Синь-синь, УбьюТого) та непохідними ( Абетка, Бабай, Байкар, Титан, СюРпРиз). Похідні нікнейми, у свою чергу, можуть бути утворені від загальних(Темний_Ангел, Твій міраж, Смолоскип) або від власних імен(Снігова Королева, Бабушка бетман, ТрупиГгГ НеФфФесты...  ).

Однослівні нікнейми належать до різних частин мови. Це може бути іменник (Абетка, Бабай, Титан, СюРпРиз, Комбат, Пасічник), прикметник (Веселенький?***;Сон@чний), займенник(Я-Я-Я), прислівник (Зимно, ЯЯЯкомога),  дієслова (Помагай, Співчуваю), вигуки (Трям!!). Деякі багатослівні нікнеймицепрості види словосполучень для найменування людини: прикметник + іменник(Цукровий Паразит; Скажений_Собацюра), іменник + іменник ((`'•. ¸ • ° ▪ Промінець Сонечка ▪ ° • ¸. •') =),іменник + числівник(Під3чорти), дієслово + займенник(Всі помруть, а я залишуся).Серед нікнеймів також зустрічаються речення(Давайте титри.Я втомилася.;• Живу в раю, Одягнена в щасті • ), прийменник +прийменник (Про...   про).

              З точки зору морфології, як бачимо, нікнейми можуть належати до різних частин мови, але більшість представлені іменниками, як власними, так і загальними:Бджоляр, Андріяш, Привид. Таким чином, ми спостерігаємо перехід імен власних в імена загальні.  Для створення нікнеймів у ролі іменників використовуються різні частини мови (прикметник, займенник,  прислівник, дієприкметник, прийменник, вигук, дієслово). Такий процес переходу називається субстантивацією. Необхідно зазначити, що для української мови процес субстаниваціїї не притаманний для дієслів, але Інтернет–середовище дозволяє проводити й такі трансформації.

        Найбільш продуктивним способом словотворення нікнеймів є суфіксальний, наприклад:Химочка, Галинка, Бабайко, Брюнеточка, маляФкак_йЯ, АнОнИмКо.

Друге місце за частотою посідають нікнейми, утворені складанням основ та їх складанням разом із суфіксацією:Блакитноокий, Птицогайка, Синь-синь, КтосломалМойПробел, Багатообіцяючий.

Незначна кількість імен утворена префіксальним способом:Суперпавук, Супермен, Антивірус, Найщасливіша.

        Особливу увагу привертає велика кількість «зменшено-пестливих» імен, використання яких свідчить про тепле, ласкаве, ніжне ставлення до того, чиє імʼя називається. Такі імена часто використовують батьки, звертаючись до своїх дітей, відповідно діти переносять їх у своє спілкування, можливо, бажаючи, щоб віртуальний співбесідник ставився до них позитивно.

Разом із зменшувально-пестливими суфіксами використовуються й суфікси згрубілості:Горлань, Скажений Собацюра, Страшний Вовка, Горлопан. Використання цих суфіксів свідчить,  що людина хоче представити себе більш поважною. Для цієї ж мети використовуються й патроніми:Руслан Олександрович.

2.Класифікація нікнеймів за приналежністю до активного та пасивного запасу лексики.

Найчастіше нікнейми належать до активноїлексики(Алфавіт, Діамант, Подушечка, Фантазія, Привид, Мрія). Пасивна представлена історизмами (Барило, Гайдамака). Також часто зустрічаються неологізми (Клавиатурович, “НАЙВАЖЛИВІША сторінка ВКонтакте”;[ У Мене Найкрасивіший Нік ]) та інколи оказіоналізми(Лисиль Котолис).

3.Класифікаціязаприналежністюдолітературної лексики. За такою класифікацією нікнейми можуть представляти унормовану лексику  (Адвокат, Бджоляр, Пташка), жаргонну (Блатний,  Горлань), просторічну лексику (Андрух, Богдасик, Химочка).

4.Метафора та метонімія.

Часто при називанні користувач переносить на себе найменування  предмета наза схожістю (метафора:ЙА_Тигра_ЙА_гарчу;Ратай; Фармацевт), а також на основі реального зв’язкузцим предметометонімія:▀▄ПугАвка▀▄;Смачний_Кекс_ммМ).

  1. Нікнейми нейтральні та експресивні.

        Експресивний компонент нікнеймів є дуже поширеним в Інтернет- спілкуванні:Страшний_Вовка; ■ □ Весняна ♥ Радість ■; .*.*ВлЮбЛенНаЯ_В_Солнце.*.*=; ♥ люблю життя ♥ ; Вбивця; Пустотлива|LadyTM]=).

          Б. Башаєва пояснює частотність вживання експресивних нікнеймів так: «Називаючи себе тим або іншим нікнеймом, людина дає собі оцінку, хоче показати свої якості, а ім’я, власне, просто називає людину. При спілкуванні, наприклад в Інтернеті, люди часто змінюють свої імена з певною метою.Наприклад, назвавши себеМазохістом, хлопець хотівздивувати тапривернути увагу людей, а назвавши себеДовгоногою, дівчина явно хотіла показати свою гідність» [3].

  1. Графіка як засіб створення незвичайного нікнейму:

1)латиниця:Aphantomamongmen(Привид серед людей);Bergamoth;

2) поєднання латиниці та кирилиці: *