Новости

Валютна безпека України

Работа добавлена:






Валютна безпека України на http://mirrorref.ru

Лекція на тему: "Валютна безпека України"

1. Поняття валютної безпеки.

 Валютна безпека – це стан курсоутворення, який характеризується високою довірою суспільства до національної грошової одиниці, її стійкістю, створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняної економіки, залучення в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках.

Умовами досягнення дійсної стабільності і оборотності є і досконале валютне законодавство, і обґрунтована валютна стратегія, і ефективна валютна політика, і чітка національна валютна система, і наявність валютних угод, і валютний ринок, що нормально функціонує. Валютна політика, стрижнем якої є валютний курс національної грошової одиниці, виступає ключовою ланкою, що поєднує економіку України зі світовим господарським комплексом.

Валютна безпека держави — це:

• ступінь забезпеченості її валютними коштами, достатній для додержання позитивного сальдо платіжного балансу, виконання міжнародних зобов'язань, накопичення необхідного обсягу валютних резервів, підтримання стабільності національної грошової одиниці;

• стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, широкомасштабного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України у світову економічну систему і максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках.

Валютна безпека суб'єктів господарювання — це оптимально можливий за умов наявної нормативно-правової бази, валютної стратегії і політики держави, механізму валютного регулювання, інфраструктури валютного ринку рівень забезпеченості валютними коштами, достатній для розрахунків з бюджетною системою, своїми контрагентами, а також власного споживання (соціально-економічного розвитку) та накопичення з урахуванням досягнення валютної ефективності (оптимального рівня валютних витрат і виручки).

Валютна безпека комерційних банків — це оптимальне співвідношення вимог (заявок) і зобов'язань комерційного банку в іноземній валюті (між величиною зобов'язань за проданою валютою і обсягом вимог, між обсягом вимог за купленою валютою і обсягом зобов'язань).

Валютна безпека громадян — це стан, за якого їхні валютні надходження та заощадження перевищують особисті витрати іноземної валюти.

Валютна безпека країни багато в чому визначається валютною стратегією.

Основні валютні режими та їхні характеристики наведені у табл. 5.1. Їхній аналіз дає змогу з'ясувати всі плюси і мінуси того чи іншого регулювання валютного курсу.

Таблиця 5.1.

Режими і характеристики валютних курсів

Режим валютного курсу

Характеристика

Примітки

Вільно плаваючий курс

Повна свобода. Встановлення валютних курсів на підставі приватного попиту та пропозиції на іноземну валюту

Теоретично можливий, але на практиці в довгостроковому плані застосовується рідко. Як правило, центральний банк намагається проводити інтервенції

Керований плаваючий курс

Центральний банк проводить інтервенції, але лише для підтримання рівноваги

Часто застосовується; проблема полягає в тому, що центральний банк може не знати: є зміна курсу короткостроковим коливанням чи довгостроковою тенденцією

Повзуча прив'язка (crawling peg)

Центральний банк проводить інтервенцію для досягнення певних цілей у сфері контрольованого коригування курсу, часто на постійній основі. Валютний курс змінюється згідно із заздалегідь заданими значеннями, визначеними відповідно до очікуваних темпів інфляції, тобто є запрограмована девальвація

Використовується досить часто, але дає позитивний результат лише тоді, коли дії ринку відповідають прогнозам Центробанку щодо динаміки руху валютного курсу; таке прогнозування здійснюється на основі формули, яка періодично публікується у пресі. Цим методом користуються країни, які не в змозі зупинити інфляцію і в яких саме падіння відносного паритету купівельної спроможності національної валюти є головним чинником зниження її курсу. Повзуча прив'язка використовувалася у Польщі

Валютний тунель

Передбачає вільне коливання ринкового валютного курсу навколо спеціально визначеного так званого центрального значення у досить вузьких межах (від 0,5 до 6 %), в яких він утримується за рахунок валютних інтервенцій

Як правило, це колективний захід: інтервенції здійснюються центробанками усіх країн-членів угоди. Час від часу параметри тунелю коригуються. Типовий приклад застосування цього методу валютного регулювання демонструє Європейський валютний союз

Фіксований курс у межах валютного коридору

Можливі коливання у допустимих межах; центральний банк проводить інтервенції, аби утримати курс у встановлених межах. Розмір коридору становить не частки або одиниці відсотків, а їх десятки

Суб'єкти ринку не мають гарантій навіть відносної стабільності. Абсолютно невідомо, коли курс сягне нижньої межі: наприкінці проголошеного періоду, в його середині чи вже наступного дня. Невизначеними залишаються і принципи інтервенцій центрального банку. Коли курс наближається до верхньої або нижньої межі, перед центральним банком постають ті ж проблеми, що й за системи фіксованого курсу

Фіксований курс із можливими відхиленнями

Фіксується (у разі необхідності - з участю Центробанку) на довгостроковий термін з урахуванням вірогідності незначних відхилень, але може значно змінюватися, якщо порушується рівновага або спостерігається значний вплив на курс із боку ринку

Характерний для Бреттонвудської валютної системи (допустимі межі коливання становили 1 % у той чи інший бік від установленого паритету відносно долара); широко використовувався у 1945—1972 pp., коли випадки фундаментального відхилення від рівноваги повинен був визначати МВФ. Якщо курс вчасно не коригується, то в плані проведення інтервенцій зазначений режим може виявитися надто дорогим

Курс, фіксований центральним банком

Жорсткіший порівняно з фіксованим курсом із можливими відхиленнями

Метою є фіксація на невизначений строк, але вона не гарантована; валютний курс може змінюватися без попереднього обумовлення; інакше необхідно проводити значні інтервенції. Нині практично не використовується. Фіксацію на довгостроковий період проводили тоді, коли капітал становив об'єкт контролю та не був вельми рухомим (англійський та ірландський фунти до 1979 р.)

Курс, фіксований валютною радою (або золотий стандарт)

Грошова маса (готівка плюс кошти на рахунках у банках) має бути повністю покрита іноземною валютою (або золотом) за фіксованим курсом

Жорстка дисципліна, яка забезпечує конвертованість грошової маси за фіксованим курсом, який через арбітраж наближається до ринкового. Однак такий курс може впливати на економіку (наприклад, на банки), виробництво або й призвести до політичного тиску, спрямованого на зміну курсу або на відмову від системи валютної ради

Єдина валюта

Відмова від національної незалежної валюти та введення нової єдиної валюти для групи країн

У цьому разі може виникнути питання: чи буде грошово-кредитна політика країни частково незалежною, чи опиниться під цілковитим впливом інших країн. 3 січня 1999 р. запроваджено єдину європейську валюту — євро

Не може не позначатися на рівні валютної безпеки держави і чинна валютна політика, що є важливою складовою економічної і зовнішньоекономічної політики держави. Так, зокрема, на рівень валютної безпеки впливають режим курсоутворення (фіксований чи плаваючий обмінний курс), паритетність валют, здійснення або нездійснення валютних інтервенцій, наявність або відсутність обмежень на здійснення валютних операцій, розбіжностей між режимом операцій для резидентів і нерезидентів, наявність чи відсутність достатніх валютних резервів, можливість запровадження валютної блокади, а також глибина участі країни у міжнародних валютних механізмах.

Так, наприклад, чеська крона вважалася моделлю для центральноєвропейських валют як перша з колишніх східноєвропейських грошових одиниць, яку було дозволено міняти за ринковим курсом. Вона протягом шести років лишалася стабільною. У травні 1997 р. Центробанк Чехії витратив на підтримку крони більше 3 млрд дол. (майже 30 % своїх резервів), але потім здався і відпустив її в автономне плавання. Коли посилилися внутрішні економічні проблеми, фіксований курс обміну не допоміг. Як і в Мексиці 1994 p., Таїланді та на Філіппінах у 1997 p., чеський уряд вирішив захищати свою валюту через запровадження контролю за нижньою і верхньою межею ціни крони. Збереження фіксованого курсу за умов стрімких змін у внутрішній економіці виявилося нездійсненним завданням для всіх чотирьох ефективних нових економік.

Спільною рисою всіх — від Чехії до Таїланду — молодих ринкових економік, що сьогодні зіткнулися зі знеціненням своїх валют, є фундаментальна невідповідність між свободою руху капіталів та браком внутрішніх економічних реформ. Відкривши ринки для світових капіталів, їхні лідери тим самим передали свої економічні програми на суд найсуворіших суддів — міжнародних фінансових менеджерів. І коли урядовці та бізнесмени цих країн не прийматимуть таких самих жорстких фінансових рішень, що і їхні іноземні інвестори, їм дуже швидко стане непереливки. Відкритість руху капіталів створює тиск, що зрештою примушує політиків рухатись у правильному напрямку. Такою є ціна нереформування, якої не можна уникнути у відкритій системі.

Водночас слід зауважити, що валютний курс та рівень відсоткової ставки не є тими монетарними феноменами, які можна регулювати окремо, вони є результатом позитивних реальних економічних тенденцій та досконалості економічної політики.

Підвищенню рівня валютної безпеки сприяє поліпшення стандартизації валютного обігу. З цією метою в 1997 р. Держстандартом України затверджені та введені в дію державні класифікатори валют (ДСТУ ISO 4217-95) та держав світу (ДСТУ ISO 3166-95), розроблені згідно з Програмою переходу України на міжнародну систему статистики та обліку (Постанова Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 326).

Важливим етапом у розвитку валютної політики стало прийняття у 1997 р. Урядом і Національним банком міжнародних зобов'язань щодо зняття обмежень на конвертованість гривні за поточними операціями у рамках ст. VIII Статуту МВФ, що створило певні умови для залучення на український ринок капіталів іноземних інвесторів. У цьому зв'язку варто згадати таке визначення (що вважається типовим) професора Стенфордського університету Р. Маккіннона: "Валюта є конвертованою, якщо громадяни даної країни, які бажають купити закордонні товари або отримати послуги, що не підлягають особливим обмеженням, можуть вільно продати місцеву валюту в обмін на іноземну на уніфікованому ринку за єдиним, можливо, таким, що коливається, валютним курсом, що застосовується за всіма поточними угодами, включаючи нормальний торговельний кредит, тоді як іноземці (нерезиденти), що мають кошти у місцевій валюті, отриманій від поточних операцій, можуть продати їх за тим самим курсом або вільно придбати місцеві товари за переважними цінами у цій валюті".

Прийняття Україною зобов'язань щодо ст. VIII Статуту МВФ — це її запевнення міжнародного співтовариства в тому, що вона проводитиме здорову економічну політику, уникаючи обмежень у здійсненні платежів та переказів за поточними міжнародними операціями, і завдяки цьому сприятиме ефективній діяльності багатосторонньої платіжної системи. Окрім того, прийняття таких зобов'язань передбачає мінімізацію ризику обмінного курсу національної валюти шляхом її стабілізації; необов'язковість продажу валюти, придбаної у ході експортних операцій; відсутність обмежень у погашенні або обслуговуванні зовнішніх кредитів, а також репатріації доходів іноземних інвесторів.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що "простежується ланцюжок певних взаємозв'язків: економічна безпека країни тісно пов'язана з проблемами конвертованості національної валюти; конвертованість не існує без досягнення фінансової стабільності; фінансова стабільність неможлива без ліквідації причин кризових чинників у розвитку економіки; останні можна подолати шляхом структурної перебудови господарства, насамперед матеріального виробництва; матеріальне виробництво дозволить розвинути середовище конкуренції передусім на внутрішньому ринку, а конкуренцію можна створити лише шляхом формування власника — виробника товарів".

Світова практика накопичила досвід кількох видів конвертованості (оборотності) національної валюти (табл. 5.2).

Таблиця 5.2.

Різновиди конвертованості національної валюти

Вид конвертованості

Сутність конвертації

Повна конвертація

Свобода обміну національної валюти на будь- які іноземні грошові одиниці охоплює всі види зовнішньоекономічних операцій, діє рівною мірою щодо всіх категорій юридичних і фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) і розповсюджується на всі регіони світу

Часткова конвертація

Вільний обмін на іноземні валюти дозволяється лише щодо поточних операцій і не дозволяється за угодами, пов'язаними з іноземними інвестиціями та іншими міжнародними пересуваннями капіталів. Згідно з вимогами МВФ, країна має як мінімум забезпечити досягнення такого ступеня лібералізації валютного обороту, щоб її національна грошова одиниця могла увійти до числа конвертованих валют

Зовнішня конвертованість

Повна свобода обміну валюти даної країни для платежів і розрахунків із закордоном надається лише іноземцям (нерезидентам), а місцеві фізичні і юридичні особи (резиденти) такої свободи не мають

Внутрішня конвертація

Свобода обміну національних грошових одиниць на іноземні валюти надається лише резидентам даної країни, тоді як на нерезидентів відповідні права не розповсюджуються

Що ж стосується термінів досягнення національними валютами конвертованості, то світова практика свідчить, що деякі країни йшли до цього досить довго. Так, наприклад, австрійському шилінгу для здобуття статусу конвертованої валюти, який він отримав у 1991 p., знадобилося майже 40 років. Україна ж пройшла цей шлях всього за кілька років.

Однак на відміну від західних країн, де запровадження конвертації валют забезпечило сприятливі умови для розвитку виробничої активності і підвищення життєвих стандартів населення, введення конвертації гривні не принесло Україні ані найменших ознак економічного добробуту. Більше того, валютний механізм, який за раціонального підходу мав би сприяти ефективній взаємодії зі світовим економічним і фінансовим співтовариством і використанню переваг міжнародного розподілу праці, на теренах України трансформувався в чинник підпорядкування зовнішньоекономічної сфери вузьким комерційним інтересам недержавних структур, спричинив значну залежність фінансового стану держави від зарубіжних джерел і факторів впливу, виведення великої частки грошової маси з банківського обігу, значну доларизацію національної економіки, масову втечу вітчизняного капіталу за кордон.

Рівень валютної безпеки, безумовно, зумовлюється і рівнем ліцензування здійснення валютних операцій.

На валютну безпеку не може не впливати і якість прогнозування курсу національної валюти.

Валютна безпека визначається і спрямуванням валютних ресурсів, рівнем дохідності здійснюваних з ними операцій. Так, наприклад, останнім часом серед найбільш привабливих сфер — міжнародний валютний ринок FOREX (Foreign Exchange Market), що має високу ліквідність. А висока дохідність операцій на FOREX — фахівці називають цифри 5-10 % (за дуже сприятливого ринку — до 20 %) на місяць, що перевищує 60-120 % на рік, — робить його найбільш привабливим для приватного інвестора.

Валютна безпека залежить і від організації валютного контролю в країні. Необхідність забезпечення дієвого валютного контролю зумовлена передусім неможливістю безпосереднього регулювання НБУ іноземної валюти, що перебуває в обігу, яка може суттєво впливати на загальну грошову масу. У 1996 р. для забезпечення необхідного рівня міжнародної ліквідності на загальнодержавному рівні був передбачений механізм контролю за лімітом зовнішнього боргу шляхом ліцензування валютних кредитів від нерезидентів.

2. Загрози валютній безпеці держави

Основними загрозами валютній безпеці України є:

• масове правомірне вивезення нерезидентами і неправомірне вивезення резидентами валютних коштів за межі країни;

• "відмивання брудних грошей" на території нашої держави;

• зростання валютної заборгованості держави і вітчизняних суб'єктів господарювання;

• проведення незаконних валютних операцій;

• розвиток кризових явищ на світовому валютному ринку;

• можливість запровадження валютної блокади;

• недостатній рівень офіційних валютних резервів;

• наявність валютних ризиків (небезпеки валютних втрат внаслідок зміни курсу валюти ціни до валюти платежу в період між підписанням угоди і здійсненням платежу);

• фальшування іноземної валюти;

• надмірна лібералізація вітчизняного валютного ринку.

Дотриманню належного рівня валютної безпеки держави перешкоджає і те, що попри вимоги того, щоб сума кредитових проводок платіжного балансу України збігалася з сумою дебетових, а загальне сальдо дорівнювало нулю, на практиці спостерігається інша картина. Це відбувається внаслідок того, що дані про різні сторони одних і тих самих операцій наводяться з різних джерел. Скажімо, експорт товарів фіксується митною статистикою, а надходження іноземної валюти на рахунки підприємств за поставки по експорту — банківською. При цьому кожне з джерел саме по собі має певні вади.

Безумовно, збитки фінансовій безпеці України завдаються і внаслідок нецільового чи неефективного використання валютних кредитів МВФ, Світового банку, ЄБРР, інших зарубіжних фінансових установ, урядів зарубіжних держав.

3. Валютна безпека як складова фінансової безпеки: критерії та індикатори оцінки

Таблиця 5.3

Перелік індикаторів стану валютної безпеки

Назва індикатору

Порядок розрахунку

Джерело інформації

1. Індекс зміни офіційного курсу національної грошової одиниці до долара США, середній за період

Офіційний курс національної грошової одиниці до долара США у поточному періоді, середній за період / офіційний курс національної грошової одиниці до долара США у відповідному періоді попереднього року, середній за період

Середній курс гривні, Національний банк (Електронний ресурс). - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua/control /uk/publish/category?cat_id=44446

2. Різниця між форвардним і офіційним курсом гривні, гривень

Офіційний курс національної грошової одиниці до долара США, станом на кінець періоду - форвардний курс національної грошової одиниці до долара США, станом на кінець періоду

Обмінний курс, Національний банк (Електронний ресурс). - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua/ control/uk/publish/category ?cat_id=44446

Группа индексов: NDF UAH/USD (Електронний ресурс). - Режим доступу:http://www.cbonds.info/ua /rus/index/index_detail/group_id/118/

3. Валові міжнародні резерви України, місяців імпорту

 

Монетарний огляд, Національний банк (Електронний ресурс). - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua/control/ uk/publish/category?cat_id=58037

4. Частка кредитів в іноземній валюті в загальному обсязі наданих кредитів, відсотків

кредити, надані резидентам у іноземній валюті, млн. гривень / кредити, надані резидентам, млн. гривень х 100

Кредити, надані депозитними корпораціями (крім Національного банку України), Національний банк (Електронний ресурс). - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua/ control/uk/publish/article? art_id=65833&cat_id=44578

5. Сальдо купівлі-продажу населенням іноземної валюти, млрд. доларів США

обсяг валюти, проданої населенню, млрд. доларів США - обсяг валюти, купленої банками в населення, млрд. доларів США

Основні тенденції валютного ринку, Національний банк (Електронний ресурс). - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua/ control/uk/publish/category? cat_id=58039

6. Рівень доларизації грошової маси, відсотків

(переказні депозити в іноземній валюті, млн. гривень + інші депозити в іноземній валюті, млн. гривень + цінні папери, крім акцій в іноземній валюті, млн. гривень) / грошова маса (М3) х 100

Огляди депозитних корпорацій, Національний банк (Електронний ресурс). - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua/ control/uk/publish/category? cat_id=44579

 

Таблиця 5.4.

Характеристика індикаторів стану фінансової безпеки

Індикатори стану фінансової безпеки

Тип індикатору

(С – стимулятор;

Д – дестимулятор;

З – змішаний тип)

Характеристичні значення індикатора

Значення вагового коефіцієнта

 /

 

 /

 

 /

/

/

 

Для індикаторів стану

Для субіндексів фінансової безпеки

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Індекс зміни офіційного курсу гривні до долара США, середній за період

З

90 / 104

94 / 106

95 / 108

95 / 112

97 / 130

0,1775

0,1686

Різниця між форвардним і офіційним курсом гривні, грн

З

–1,2 / 0,3

–0,8 / 0,5

–0,5 / 0,8

–0,3 / 1,2

0

/ 2,5

0,1505

Валові міжнародні резерви країни, місяців імпорту

С

1,5

2

2,5

3

5

0,1801

Питома вага кредитів в іноземній валюті в їх загальному обсязі, %

Д

20

30

37

45

50

0,1496

Сальдо купівлі-продажу населенням іноземної валюти, млрд доларів США

З

–8

/

0

–4

/

5

–3

/

7

–2

/

8

0

/

10

0,1657

Рівень доларизації грошової маси, %

Д

15

20

24

27

30

0,1767

4. Стан валютної безпеки в Україні та шляхи її підвищення.

Формування дієвої системи валютної безпеки в Україні — дуже складна і комплексна проблема. Для її вирішення необхідні:

• чіткий і обґрунтований вибір валютної стратегії держави;

• визначення пріоритетів державної валютної політики;

• створення всебічного досконалого нормативно-правового поля, що регламентує функціонування валютного ринку, та розроблення ефективних заходів щодо недопущення його порушення;

• визначення державного органу, відповідального за забезпечення дієвого валютного контролю в країні, чітка організація валютного регулювання та контролю;

• забезпечення стабільності національної грошової одиниці — гривні, підвищення її ролі в українській економіці;

• оптимізація загальних обсягів і структури надходжень та використання іноземної валюти як у галузевому, так і в географічному розрізах;

• недопущення неефективного використання коштів кредитів міжнародних фінансових організацій, іноземних урядів і банків;

• якнайшвидше розв'язання проблем повернення незаконно вивезених за кордон валютних коштів і валютних неплатежів;

• запобігання неконтрольованому відпливу валютних цінностей за кордон і "відмиванню брудних грошей";

• залучення до господарського обігу валютних коштів населення;

• накопичення достатніх валютних резервів держави (принаймні еквівалентних тримісячному імпорту) та вдосконалення системи управління ними;

• вдосконалення функціональної інфраструктури національного валютного ринку; відновлення регулярних торгів на Українській міжбанківській валютній біржі;

• вирішення питання щодо поновлення спеціальної статистичної звітності та забезпечення доступності інформації про наявність і рух коштів в іноземній валюті вітчизняних підприємств і організацій усіх форм власності, що надасть змогу контролювати і комплексно аналізувати усі ланки руху іноземної валюти суб'єктів господарювання в Україну та за її межі за строками і джерелами формування й використання;

• поліпшення контролю НБУ за вітчизняним готівковим валютним ринком (з огляду на амплітуду встановлення валютних курсів обмінними пунктами, відмову останніх вільно продавати іноземну валюту, відсутність належного документарного оформлення здійснюваних ними валютних операцій);

• розроблення, затвердження і впровадження системи порогових значень індикаторів валютної безпеки громадян, підприємств, організацій і установ, комерційних банків та держави;

• постійний моніторинг світового валютного ринку для завчасного виявлення зародження кризових явищ і вжиття необхідних запобіжних заходів щодо мінімізації їх негативного впливу на вітчизняний валютний ринок;

• проведення дієвих заходів правоохоронних органів щодо недопущення та припинення діяльності незаконних конвертацій-них центрів, контрабанди та фальшування іноземної валюти;

• недопущення неправильного інформування НБУ міжнародних фінансових організацій про реальні розміри офіційних валютних резервів держави на певну дату;

• посилення інтеграції національного валютного ринку із світовою валютною системою.

Валютна безпека України на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Валютна система: України, світу, Європи

2. Реферат Фінансова безпека України

3. Реферат СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА

4. Реферат Сучасна світова валютна система

5. Реферат ФОНДОВА І ВАЛЮТНА БІРЖІ: ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Реферат Валютна політика як основа валютного регулювання і контролю

7. Реферат Безпека IoT

8. Реферат БЕЗПЕКА ВНУТРІШНОЦЕХОВОГО ТРАНСПОРТУ

9. Реферат БЕЗПЕКА ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ

10. Реферат КОМП’ЮТЕРНА БЕЗПЕКА