Новости

Фактори залежної поведінки

Работа добавлена:






Фактори залежної поведінки на http://mirrorref.ru

Реферат

На тему:

“Фактори залежної поведінки”

Київ - 2016

План

Вступ

1. Поняття залежної поведінки………………………………………………………..

2. Фактори, що сприяють розвитку залежної поведінки………………………………

Висновки…………………………………………………….

Список використаних джерел……………………………

ВСТУП

Останнім часом проблема відхилення поведінки людини єдужеактуальною для суспільства і досліджується в широкому контексті медичного,психологічного та педагогічного пізнання. Невдоволення реальним життям і бажання піти від неї є однією з найскладніших проблем людського життя. Форми і способи відходу надзвичайно різноманітні і нерідко носять патологічний характер. Однією з таких форм є залежна поведінка, коли життя людини і його поведінка починають жорстко залежати від різних факторів. Список об'єктів залежно досить широкий: різні речовини, ігри, джерела інформації та естетичної насолоди, люди, робота, їжа. Їх можна класифікувати за специфічним об'єктом залежності: речовини, процеси, відносини.Деякі з залежностей схвалюються суспільством, інші представляють особистісну проблему людини, але не є соціально небезпечними, треті мають статус соціально небезпечних. Будь-яка з залежностей, щось забирає у людини. 

1. Поняття залежної поведінки

Вчення про залежності, сформувалося на стику психології та медицини; певний внесок вносять також педагогіка та соціологія. Поряд з пошуком і вдосконаленням засобів боротьби з країнами, що розвиваються щодо епідемічної моделі традиційними видами залежностей, такими, як наркотична (включаючи токсикоманію), алкогольна чи тютюнова, спостерігається виразна тенденція до вироблення більш широкого уявлення про залежність. Фактично ставиться питання про різноманіття способів «відходу» з реального життя шляхом зміни стану свідомості [7].

Залежна поведінка особистості являє собою серйозну соціальну проблему, оскільки у вираженій формі може мати такі негативні наслідки, як втрата працездатності, конфлікти з оточуючими, вчинення злочинів .

Залежна поведінка тісно пов'язано як зі зловживанням з боку особистості чимось чи кимось, так і з порушеннями її потреб. У спеціальній літературі вживається ще одна назва розглянутої реальності - адиктивна поведінка [10].

Залежність - це все те, що людина постійно робить, щоб уникнути неприємної реальності.Залежне, або адиктивна, поведінка завжди носить захисно-оборонний характер і формується і виявляється в умовах обмеженої свободи або її відсутності [10].

Для визначення адиктивної поведінки, насамперед, потрібно розглянути такі терміни як поведінкова норма, поведінкова патологія і девіантна поведінка.

Відсутність залежності передбачає, що індивід відповідає поняттям поведінкової норми.Норма ж (на думку К. К. Платонова) - це явище групової свідомості у вигляді динамічних групою уявлень і найбільш приватних суджень членів групи про вимоги до поведінки з урахуванням їх соціальних ролей, що створюють оптимальні умови буття, з якими ці норми взаємодіють і, відбиваючи , формують його. [10]

Поведінкова патологія (за П. Б. Ганнушкіна) має на увазі наявність у поведінці людини таких ознак як схильність до дезадаптації, тотальність, стабільність. Під схильністю до дезадаптації мається на увазі наявність шаблонів поведінки, які не сприяють повноцінної адаптації людини в суспільстві, у вигляді конфліктності, незадоволеності; протистояння чи протиборства реальності, соціально-психологічної ізоляції. Ознака тотальності вказує на те, що патологічні поведінкові стереотипи сприяють дезадаптації в більшості ситуацій, в яких опиняється людина, тобто вони проявляються «скрізь». Стабільність відображає тривалість прояви дезадаптивних якостей.Поведінкова патологія може бути обумовлена ​​психопатологічними чинниками, а також базуватися на патології характеру, сформованої в процесі соціалізації [8].

Девіантною поведінкою людини можна позначити систему вчинків, що суперечать прийнятим у суспільстві нормам і виявляються у вигляді незбалансованості психічних процесів, неадаптівності, порушенні процесу самоактуалізації або у вигляді ухилення від морального і естетичного контролю над власною поведінкою [8].

Addictus (аддіктус) - це юридичний термін, яким називають людину підкоряється, засудженого: "addicere liberum corpus in servitutem" означає "засуджувати вільної людини до рабства за борги"; "аддіктус" - той, хто пов'язаний боргами. Іншими словами, це людина, яка перебуває в глибокій рабської залежності від якоїсь непереборної влади [10]. Таким чином, метафорично адиктивних поведінкою називається залежність від якоїсь влади, від непереборної допустимої сили, яка зазвичай сприймається і переживається як що йде ззовні, будь то наркотики, сексуальний партнер, їжа, гроші, влада, азартні ігри - тобто будь-яка система чи об'єкт, що вимагають від людини тотального покори і отримують його. Така поведінка виглядає як добровільне підпорядкування (compulsion) [6,].

Визначення адиктивної поведінки відноситься до всіх його численним формам. Відхід від реальності шляхом зміни психічного стану може відбуватися при використанні різних способів. У житті кожної людини бувають моменти, пов'язані з необхідністю зміни свого психічного стану, який його не влаштовує в даний момент. Для реалізації цієї мети людина «виробляє» індивідуальні підходи, що стають звичками, стереотипами. Проблема адикцій починається тоді, коли прагнення відходу від реальності, пов'язане зі зміною психічного стану, починає домінувати у свідомості, стаючи центральною ідеєю, що вторгається в життя, приводячи до відриву від реальності.Відбувається процес, під час якого людина не тільки не вирішує важливих для себе проблем, але і зупиняється у своєму духовному розвитку [2].

Залежність- «стан періодичної або хронічної інтоксикації, викликуване повторним уживанням природної або синтетичної речовини». Залежність поділяється на психічну і фізичну [9].

Психічна залежність характеризується оволодіває бажання або незборимим потягом до вживання психоактивної речовини, тенденцією до збільшення його дози для досягнення бажаного ефекту, підйом настрою в передчутті прийому, неприйняття речовини викликає психічний дискомфорт, відчуття пригніченості і тривогу [9]. Психічний потяг змінює соціальну орієнтацію людини і перебудовує міжособистісні відносини [1].

Фізична залежність - стан, коли вживається речовина стає постійно необхідною для підтримання нормального функціонування організму і включається в схему його життєзабезпечення. Позбавлення цієї речовини породжує синдром відібрання (абстинентний синдром), який заявляє про себе соматичними, неврологічними і психічними розладами [9].

Підводячи підсумок всьому вищесказаному, адиктивна, залежна поведінка можна визначити як одну з форм деструктивного, девіантної поведінки, що виражається в прагненні до відходу від реальності за допомогою спеціального зміни свого психічного стану. Поняття адиктивної поведінки охоплює різні типи поведінки: сюди входять наркотична залежність і алкоголізм, куріння, пристрасть до азартних та комп'ютерних ігор, рясної їжі і ін

1.2 Фактори, що сприяють розвитку залежної поведінки

Процесу появи і розвитку адиктивної поведінки можуть сприяти біологічні, психологічні та соціальні впливи [2]. Сукупність факторів в кожній конкретній ситуації визначає ступінь ризику формування схильності до залежного поведінки [9].

Під біологічними передумовами мається на увазі певний, своєрідний для кожного спосіб реагування на різноманітні впливи, наприклад, на алкоголь. Помічено, що особи, спочатку реагують на алкоголь, як на речовину, різко змінює психічний стан, більш схильні до розвитку алкогольноїадикції [2]. Американські вчені також виділяють такий фактор як генетична схильність до різних форм адиктивної поведінки, що передається у спадок.

Під соціальними факторами, що впливають на розвиток адиктивної поведінки, розуміються дезінтеграція суспільства і наростання змін з неможливістю до них вчасно адаптуватися. Велике значення у виникненні адикцій має такий фактор, як психологічні травми дитячого віку і насильство над дітьми, відсутність турботи з наданням дітей самих себе.

До психологічних факторів належать особистісні особливості, відображення в психіці психологічних травм в різних періодах життя.

Провідну роль у формуванні адиктивних розладів грають певні психологічні особливості людини: зниження переносимості труднощів у повсякденному житті, разом з гарною переносимістю кризових ситуацій; прихований комплекс неповноцінності, що поєднується з зовні проявляють перевагою; зовнішня социабельность, що поєднується зі страхом перед стійкими емоційними контактами; прагнення звинувачувати інших ; спроби піти від відповідальності у прийнятті рішень; стереотипність поведінки; залежність, тривожність [4, 8]. Ці риси в різних поєднаннях зустрічаються в преморбидном періоді, що дозволяє вважати їх чинником, що привертає до розвитку адикції. Для адиктів характерно прагнення до контролю, егоцентризм, дуалізм мислення, бажання зробити помилкове враження відсутності проблем і благополуччя, ригідність, затримка духовного розвитку

До макросоціальних факторів, що впливає на розвиток адиктивної поведінки, відносяться дезінтеграція суспільства і наростання в ньому змін, до яких деякі члени суспільства не здатні адаптуватися. Серед мікросоціальних чинників, що сприяють виникненню адиктивної поведінки, виділяють сімейні та позасімейних взаємодії, які визначають індивідуальні реакції, особливості спілкування, систему переваг індивіда. Їх вплив може бути як конструктивним (підтримують розвиток особистості, сприяють продуктивному спілкуванню, взаєморозумінню), так і деструктивним (сприяють фіксації на страху, комплексі провини і неповноцінності).

Розвитку адикцій сприяє такий фактор, як відсутність чітких меж між членами сім'ї, що призводить до невизначеності кола обов'язків, відходу від відповідальності і прагненню позбутися від почуття провини за допомогою адиктивної поведінки. Людина в повсякденному житті в будь-якій ситуації прагне до психологічного комфорту, а якщо це прагнення не здійснюється, може з'явитися та або інша залежність. В основі практично всіх залежностей лежить внутрішньоособистісний конфлікт або протиріччя, з якими особистість не може впоратися, не вдаючись до відходу від реальності [13]. Тому залежність являє собою особистісне порушення.

Синдроми, пов'язані з адиктивної поведінки, ще називають компульсивним поведінкою. Під компульсивним поведінкою розуміється поведінка або дія, що здійснюється для інтенсивного збудження або емоційної розрядки, важко контрольоване особистістю і надалі викликає дискомфорт [9]. Такі патерни поведінки можуть бути внутрішніми (думки, образи, почуття) або зовнішніми (робота, гра). Компульсивное поведінка дає можливість імітації хорошого самопочуття на короткий період, не дозволяючи внутрішньоособистісних проблем. Таку поведінку можна вважати патологічним, якщо воно відображає єдиний спосіб співволодіння зі стресом.

Таким чином, причин, за якими у людей виникають різні залежності, безліч. Сюди відносяться особистісні відхилення і психічні захворювання людини, через які він не може реалізувати себе іншим способом і шукає веселощів і незвичайних відчуттів у прийомі спиртного або наркотиків [12].

Провокуючими факторами відхиляється, адиктивної поведінки також вважаються нервово-психічна нестійкість, акцентуації характеру, поведінкові реакції групування, реакції емансипації та інші особливості підліткового віку

Більшість авторів пов'язують схильність індивіда до адиктивної поведінки з певними акцентуацією характеру (гіпертімний, нестійкий, конформний, істероїдний, Епілептоїдний типи).Акцентуація характеру, по А.Є. Личко, - це надмірне посилення окремих рис характеру, при якому спостерігаються не виходять за межі норми відхилення в психології і поведінці людини [12].Акцентуація не є патологія, «загострені» особливості характеру можуть виявлятися не скрізь і не завжди і, як правило, не роблять істотного впливу на успішність соціальної адаптації.

Аналізуючи особливості аддиктивної особистості, В.Д. Менделевич посилається на Е. Берна і через призму його теорії розкриває сутність аддиктивної особистості. На думку Е. Берна, у людини існує шість видів голоду: голод по сенсорної стимуляції, голод за визнанням, голод по контакту і фізичному поглаживанию, сексуальний голод, структурний голод, чи голод щодо структурування часу, голод з ініціативи. У аддиктивної особистості кожен вид голоду загострюється. Вона не знаходить задоволення почуттю голоду в реальному житті і прагне зняти дискомфорт і незадоволення реальністю стимуляцією тих чи інших видів діяльності [40].

Міжособистісні відносини дуже непередбачувані для аддикта, вони вимагають великих зусиль, чималих емоційних витрат, напруги розумової діяльності і віддачі. Взаємодія ж з неживими речовинами, предметами і видами діяльності завжди передбачувано, ефект досягнення комфорту тут майже завжди гарантований. Неживими предметами легко маніпулювати, тому зростає впевненість в здатності контролювати ситуацію. Страшно те, що маніпулятивний стиль переноситься у сферу міжособистісних контактів. Таким чином, у взаємодії аддиктивної особистості з предметним світом відбувається специфічна переорієнтація: "одушевляются" предметні відносини з агентами адикції і "опредмечиваются" міжособистісні відносини

У якості базисної характеристики аддиктивної особистості В.Д. Менделевич виділяє залежність. Для оцінки віднесення людини до залежного типу виділяються ознаки, п'яти з яких достатньо для діагностики залежності: нездатність приймати рішення без порад інших людей; готовність дозволяти іншим приймати важливі для нього рішення; готовність погодитися з іншими, щоб не бути відкинутим; труднощі почати якусь справу самостійно; готовність добровільно йти на виконання принизливих або неприємних робіт з метою придбати підтримку і любов оточуючих людей; погана переносимість самотності та готовність на значні зусилля, щоб його уникнути;відчуття спустошеності або безпорадності, коли обривається близький зв'язок; страхом бути відкинутим; легка ранимість , податливість найменшої критики чи несхвалення з боку [4].

Аддиктивная особа проявляє схильність до пошуку позамежних емоційних переживань і нездатність нести відповідальність за свої дії. Поведінка аддиктивної особистості характеризується прагненням до відходу від реальності через страх перед повсякденною, наповненою зобов'язаннями і регламентаціями "нудною" життям [40].

Аддикція - це, перш за все, особистісна проблема. Залежність є форма рабства, що обмежує можливості людини і применшує його здатності до саморозвитку [44].

Ряд авторів виділяють такі властивості аддиктивної особистості, як гедоністична установка і понижена здатність переносити труднощі, прагнення постійно говорити неправду, брехати, вивертатися, необов'язковість і несдержіваніе своїх обіцянок, відхід від відповідальності, перекладання прийняття рішень на інших і пошук виправдань, підозрілість і образливість, тривожність , в основі якої лежать глибокі комплекси і страхи, і бажання отримати підтримку [44].

Таким чином, основним у поведінці аддиктивної особистості є прагнення до відходу від реальності, страх перед повсякденною, наповненою зобов'язаннями «нудною» життям, нездатність бути відповідальним за свої вчинки і схильність до пошуку емоційних позамежних переживань навіть ціною ризику для життя.

Для адиктів характерно прагнення до контролю, егоцентризм, дуалізм мислення, бажання зробити помилкове враження відсутності проблем і благополуччя, ригідність, затримка духовного розвитку. Їм властиві підозрілість і образливість, тривожність, в основі якої лежать глибокі комплекси і страхи, і бажання отримати підтримку.

ВИСНОВОК

Аддиктивное, залежна поведінка в даній роботі розумілося як одна з форм деструктивної поведінки, що виражається в прагненні до відходу від реальності за допомогою спеціального зміни свого психічного стану. Адиктивних поведінкою називається глибока залежність від якоїсь непереборної сили.

Основним у поведінці аддиктивної особистості є прагнення до відходу від реальності, страх перед повсякденною, наповненою зобов'язаннями життям, нездатність бути відповідальним за свої вчинки і схильність до пошуку емоційних позамежних переживань навіть ціною ризику для життя.

Для адиктів характерно прагнення до контролю, егоцентризм, бажання зробити помилкове враження відсутності проблем і благополуччя, ригідність, затримка духовного розвитку. Їм властиві підозрілість і образливість, тривожність, в основі якої лежать глибокі комплекси і страхи, і бажання отримати підтримку.

Розрізняють хімічні та нехімічні форми адикцій. До хімічних відносяться алкоголізм, наркоманія і тютюнопаління. До нехімічних аддикциям - комп'ютерні адикції, азартні ігри (гемблінг), сексуальні адикції, роботоголізм, адикції до їжі і ін.

Список використаних джерел:

  1. Алкоголь и потомство / В. А. Таболин, С. А. Жданова, И. Н. Пятницкая, Г. А. Урывчиков. – М.: Высш. шк., 1988. – 108 с.2.
  2. Алкогольная и наркотическая зависимость у подростков: Руководство для медицинских и социальных работников / Бабюк И. А., Сосин И. К., Калиниченко О. Б., Селезнева Г. А., Воробьев А. Н. / И.К. Сосин (ред.), И.А. Бабюк (ред.). — Донецк; Х.: Донеччина, 2004. – 192 с.

3. Бабаян Є.А., Гонопольский М.Х. Учебное пособие по наркологии. – Москва: Медицина, 1982. – 304 с.

4. Бабаян Э. А. Внимание: яд! Алкоголизм. – Фрунзе : Мектеп, 1980. — 64 с.

5. Бехтель Э.Е. Донозологические формы злоупотребления алкоголем. – М.: Медицина, 1986. – 272 с.

6. Ващенко Ю. Б., Осколкова С. Н. Любовь от великой до безумной: Записки судебного психиатра о любви. – М.: Армада-пресс, 2001. – 253 с.

7. Еникиева Д.Д. Популярные основы психиатрии. – Д.: Сталкер, 1997. – 432 с. 8. Иванец Н. Н., Винникова М. А. Героиновая зависимость. – М.: Медпрактика-М, 2001.– 128 с.

9. Имелинский К. Сексология и сексопатология: [Пер. с польского] – М. : Медицина, 1986. – 422 с.

10. Кондрашенко В. Т., Чернявская А.Г. По лабиринтам души подростка. – Минск : Вышэйш. шк., 1991. – 70 с.

11. Круглянский Виктор Феликсович. Наркомании и токсикомании у подростков / В. Ф. Круглянский. — Минск : Вышэйш. шк., 1989. – 95 с.

12. Леонгард К. Акцентуированные личности / Пер. с нем. В. М. Лещинская; Под ред. В. М. Блейхера. – К.: Выща шк., 1989. – 374 c

Фактори залежної поведінки на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Вивчення моделі патологічного потягу до ігор як однієї з форм залежної поведінки неповнолітніх та вивчення особливостей Я-концепції, що сприяють виникненню адиктивної поведінки (ігровий залежності) підлітків

2. Реферат Соціально-психологічні фактори формування девіантної поведінки у неповнолітніх засуджених

3. Реферат Абіотичні фактори середовища

4. Реферат НЕСПЕЦИФІЧНІ ФАКТОРИ ПРОТИВІРУСНОГО ІМУНІТЕТУ

5. Реферат Види та властивості ексудату. Фактори хемотаксису

6. Реферат Фактори, що впливають на процес згуртування малої групи

7. Реферат Водонепроникність бетону, фактори, що її обумовлюють та способи її підвищення

8. Реферат Фінансова криза на підприємстві: симптоми, фактори виникнення, фази та види

9. Реферат Фактори виникнення й впровадження логістичної концепції в господарську діяльність підприємств

10. Реферат Виховання у дітей культури поведінки