Новости

Бюджетно-податкова політика: основні засади і пріорітети

Работа добавлена:






Бюджетно-податкова політика: основні засади і пріорітети на http://mirrorref.ru

Міністерсвто освіти і науки

Державний вищий навчальнифй заклад

Київський національний університет ім. Вадима Гетьмана

Реферат на тему

“Бюджетно-податкова політика: основні засади і пріорітети”

Роботу виконала

Студентка ІІ курсу

ЕМП – 201, ФЕтаУ

Горова Наталія

Перевірила

Котенок Дарія Михайлівна

м. Київ

2015 рік

ВСТУП

  1. Основні поняття бюджетно-податкової політики
  2. Мета та функції фіскальної політики
  3. Інструменти бюджетно-податкової політики

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

У минулому, протягом тривалого часу, економісти розуміли лише той факт, що держава через бюджетно-податкову політику визначає, в якій пропорції обсяг виробництва країни повинен бути розподілений між колективним і приватним споживанням, а також яким чином тягар платежів за колективні блага слід розділити серед населення. Тільки після розробки кейнсіанської макроекономічної теорії була виявлена ​​несподівана закономірність: бюджетно-податкова політика уряду має великий вплив на короткострокову динаміку випуску, зайнятості і цін.

Бюджет відіграє важливу роль в житті кожної держави. Він є статтею доходів та витрат держави, в більшій чи меншій мірі хвилює кожного громадянина, що впливає на добробут кожного. З давніх часів бюджет хвилює і збуджує уми професійних політиків, економістів та багатьох інших великих світу цього. Протягом століть його формування і розподіл викликає запеклі суперечки і постійні дискусії. [1, c.85]

Бюджетно-податкова політика є ключовим елементом державного фінансового регулювання. Фінансову політику держави іноді називають бюджетно-податкової. Загалом можна погодитися з таким визначенням, хоча і фінансова політика не пов'язана виключно з бюджетом і податками. Якщо розкласти фінансову політику на складові, то політика в галузі бюджету є політика, пов'язана з державними витратами; податкова політика - державними доходами. [2, c.189]

Нині економісти найрізноманітніших шкіл беззастережно визнають, що фіскальна політика справляє надзвичайно сильний вплив на будь-яку економічну систему.

Актуальність роботи в тому, що визначальну роль у формуванні та розвитку економічної структури будь-якого сучасного суспільства відіграє державне регулювання, здійснюване в рамках обраною владою економічної політики. Одним з найбільш важливих механізмів, що дозволяють державі здійснювати економічне і соціальне регулювання, є фінансова система суспільства, і її головні складові - державний бюджет і податки, як і вся податкова система, є потужним інструментом управління економікою в умовах ринку. Від того, наскільки правильно побудована система оподаткування, і наскільки правильно держава розпоряджається бюджетом залежить ефективне функціонування всього народного господарства.

  1. Поняття бюджетно-податкової політики

Бюджетно-податкова (фіскальна) політика має важливе значення, оскільки, по-перше, через державний бюджет перерозподіляються 30—50 % від обсягів реального ВВП країни, а по-друге, дана політика спроможна регулювати як сукупний попит, так і сукупну пропозицію, отже і грошовий обіг.

Бюджетно-податкова політика — це заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво не інфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування бюджету в цілому. Часто замість терміну «бюджетно-податковий» використовують його синонім «фіскальний» (від лат. Fiscus - державна скарбниця і fiscalis-відноситься до скарбниці).

Фіскальну політику було сформовано і впроваджено після світової кризи 1929-1933 рр. Соціально-економічну доцільність такої політики обґрунтував Дж. Кейнс. У 30-40-х рр. XX ст. фіскальна політика спрямовувалася на зменшення глибини економічних криз і прискорення виходу з них, скорочення безробіття, підвищення платоспроможного попиту населення, в 50-60-х - на стимулювання темпів економічного зростання, вжиття анти циклічних заходів, досягнення високої зайнятості тощо. Здійснення фіскальної політики можливе завдяки концентрації в руках держави значних фінансових ресурсів. У розвинених країнах держава акумулює 40-55% національного доходу і формує значний гарантований ринок збуту товарів і послуг, спрямовує значні кошти на розвиток інфраструктури, фундаментальних наукових досліджень, здійснює широкомасштабну соціальну політику, державне регулювання економікою.

Якщо фіскальна політика впливає на сукупний попит і на функціонування економіки в цілому, то залишається питання, яких форм вона має набувати. Кейнс передбачає, що експансійна політика веде до зростання видатків, не розглядаючи альтернативи, що полягає у скороченні податків. Таким чином кейнсіанська політика почала пов'язуватися зі зростанням бюджетів. Разом з вибором інструментів здійснення фіскальної політики неокласична модель також пропонує вибір між фіскальними і монетарними заходами впливу на сукупний попит, тим самим пов'язуючи керування сукупним попитом з результатом взаємодії споживання та інвестування. Це ж у свою чергу означає, що фіскальна політика є рушійною силою економічного зростання.

Державний бюджет можна визначити як фінансовий рахунок, в якому представлена сума доходів і витрат держави за певний період часу (звичайно за рік). Визнання бюджету основним фінансовим планом визначає його важливе місце у перерозподілі національного доходу, чільне місце в системі фінансових планів.

Бюджет виконує такі функції:

  • розподільну (Через державний бюджет перерозподіляється від 20 до 60% національного доходу);
  • контрольну (Рух бюджетних ресурсів повідомляє про фінансовий стан економіки і дозволяє його контролювати);
  • регулюючу (Зміни витрат і доходів державного бюджету дозволяють пом'якшити спад виробництва, знизити рівень безробіття, тобто стабілізувати економіку).

Фіскальна політика може як благотворно, так і достатньо болісно впливати на стабільність національної економіки. Вона значно видозмінюється в залежності від поставлених стратегічних завдань, як, наприклад, антикризове регулювання, забезпечення високої зайнятості, боротьба з інфляцією.

Сучасна фіскальна політика визначає основні напрями використання фінансових ресурсів держави, методи фінансування та головні джерела поповнення скарбниці.

Бюджетна політика являє собою сукупність пріоритетів (національних інтересів) і конкретних заходів щодо організації і використання бюджетних ресурсів для вирішення економічних і соціальних завдань країни. Вона передбачає створення умов для постійного підвищення реальних доходів населення, якості життя та якості державних послуг, соціально-економічного розвитку регіонів та їх економічного потенціалу, зміцнення ресурсної бази місцевих бюджетів. Така політики передбачає якісний прорив у створенні сприятливого інвестиційного клімату, розвитку підприємницької активності громадян.

Необхідно зазначити, що розмежування бюджетної і податкової політики носить умовний характер, так як вони взаємопов’язані, доповнюють одне одну та реалізуються одночасно. На нашу думку, слід застосовувати поняття бюджетно-податкової політики держави, оскільки складові “бюджетна” і “податкова” у цьому понятті вказують на сферу докладання зусиль держави у процесі регулювання соціально-економічних відносин.

  1. Мета та функції фіскальної політики

Основна макроекономічна функція державної політики полягає в стабілізації економіки.

Фіскальна політика, що охоплює збільшення державних видатків та скорочення податків з метою розширення сукупного попиту в економіці в період циклічного спаду, називається стимулювальною (експансивною) фіскальною політикою (TG, ІТ, мультиплікаційний ефект, tyD, Ту).

Стабілізація економіки в умовах інфляційного надлишкового попиту, який виникає внаслідок циклічного підйому, забезпечується за допомогою обмежувальної (рестрикційної) фіскальної політики, а саме: скорочення державних видатків та збільшення податків (IG, Т, мультиплікаційний ефект, iyD, 1у)

Адам Сміт стверджував: «Єдиним хорошим бюджетом є збалансований бюджет» (1776 р.)

Оскільки здійснення державних видатків означає використання засобів державного бюджету, а податки є основним джерелом його поповнення, фіскальна політика полягає у маніпулюванні державним бюджетом.

Державний бюджет — це зведена відомість доходів та витрат держави, яка являє собою основний фінансовий план держави на поточний рік і має силу закону.

Таким чином, при формуванні державного бюджету основною задачею є його збалансованість або, говорячи іншими словами, якнайбільш наближення до ідеального варіанту — це повне покриття витрат доходами й утворення залишку коштів, тобто перевищення доходів над витратами

Метою бюджетної політики є:

• визначення оптимальної частки ВВП, що перерозподіляється через бюджети всіх рівнів і позабюджетні фонди;

• встановлення граничного розміру дефіциту державного бюджету, що фінансується за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел;

• створення умов для ефективної оборотності і розподілу фінансових ресурсів.

В основу всієї макроекономічної політики у теперішній та наступний періоди необхідно покласти узгоджені заходи уряду та НБУ щодо забезпечення надійної грошової стабілізації. Суттєве зниження інфляції та прогнозовану стабільність валютного курсу гривні слід розглядати як одну з визначальних передумов не лише досягнення прогнозованих параметрів економічного зростання, а й заощадження та нагромадження доходів населення. До відповідних завдань НБУ належить активне сприяння дедоларизації української економіки шляхом збільшення гривневих активів порівняно з вкладеннями в іноземних валютах.

Життєво важливим завданням фінансової політики уряду є також зміцнення фінансів суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб та домашніх господарств. Без цього неможливо досягти реальної збалансованості державних фінансів.

В умовах України необхідно забезпечити:

• відчутне зниження податкового навантаження;

• розширення бази оподаткування;

• вирівнювання умов оподаткування для всіх платників податків за рахунок скасування пільг (особливо тих, що надаються за галузевими та територіальними ознаками);

• створення ефективної та прозорої системи адміністрування податків, узгодженої із забезпеченням прав і обов'язків платників податків та інших обов'язкових платежів.

Бюджетно-податкова політика є головною складовою фінансової політики та дуже важливою ланкою економічної політики. Йдеться про те, що цей вид державного впливу на економіку здійснюється шляхом формування доходів держбюджету та понесення витрат у вигляді державних закупівель, видатків у формі трансфертних та процентних виплат за борговими зобов'язаннями.

Фіскальна політика має значний вплив на сукупний попит і пропозицію методом вилучення частини грошових потоків через оподаткування та перерозподіл бюджетних коштів з метою досягнення загальнодержавних цілей інституційного, економічного, політичного, соціального характеру. Першочерговим завданням держави є стабілізація економіки, яка реалізується, як правило, інструментами фіскальної політики, тобто через маніпулювання державними видатками і оподаткуванням. Проте слід враховувати, що бюджетна політика породжує ситуацію, коли окремі статті державних видатків не завжди є доцільними.

  1. Інструменти бюджетно – податкової політики

Потреба у розробці і систематичному проведенні фіскальної політики посилилася, особливо у другій половині XX в., коли фінанси держави стали відігравати значну роль у забезпеченні стабільного економічного зростання. Бюджетно-податкова політика спрямована на вирішення численних завдань, що стоять перед суспільством, які утворюють так зване дерево цілей. Основними з них є:

1) у короткостроковому періоді:

  • ефективне формування дохідної частини бюджету;
  • реалізація бюджетної політики держави;
  • прийняття заходів щодо зниження бюджетного дефіциту;
  • управління державним боргом;
  • згладжування циклічних коливань економіки.

2) у довгостроковому періоді:

  • підтримання стабільного рівня сукупного обсягу випуску (ВВП);
  • підтримання повної зайнятості ресурсів;
  • підтримання стабільного рівня цін.

Вищеназвані цілі досягаються за допомогою інструментів фіскальної політики, які включають в себе:

1) податки, які скорочують приватні витрати і внаслідок чого створюють можливість здійснення державних витрат;

2) витрати державних коштів, які спонукають підприємства виробляти певні товари та послуги, а також трансфертні виплати, що забезпечують певний рівень доходів деяким категоріям населення;

3) регулювання або контроль, які стимулюють певну економічну діяльність чи примушують відмовитися від неї.

Детально розглянемо важелі та способи саме макроекономічного регулювання соціально-економічного розвитку. Основні інструменти державного впливу на економічні процеси та наслідки їх використання можна зобразити таким чином.

Тож, спостерігається тісний взаємозв'язок між доходами та видатками бюджету, котрий супроводжується державним контролем за економічною діяльністю суб'єктів національної економіки. Однак повна лібералізація фіскальної політики не забезпечить виконання державою своїх окремих функцій. Тому необхідно здійснювати виважену політику державного регулювання економікою.

Найважливішим комплексним інструментом і показником ефективності фіскальної політики є державний бюджет, який об'єднує податки і витрати в єдиний механізм.

Різні інструменти по-різному впливають на економіку. Державні закупівлі, утворюють один з компонентів сукупних витрат, а, отже, і попиту. Як і приватні витрати, державні закупівлі збільшують рівень сукупних витрат. Крім державних закупівель є ще один вид держвидатків. А саме - трансфертні платежі. Трансфертні платежі побічно впливають на споживчий попит, збільшуючи наявний дохід домогосподарств. Податки є інструментом негативного впливу на сукупні витрати. Будь-які податки означають зменшення розмірів наявного доходу. Зменшення наявного доходу у свою чергу веде до скорочення не тільки споживчих витрат, а й заощаджень.

Досліджуючи роль фіскальної політики у стимулюванні національної економіки, перш за все слід звернути увагу на те, що її формують прямі і непрямі інструменти. Прямі важелі державного регулювання економікою пов'язані перш за все з бюджетно-податковою політикою. їх використання дає змогу системно підходити до управління національною економікою, оскільки таким чином на практиці забезпечуються функціональні залежності між змінними макроекономічними величинами.

Розглянемо види фіскальної політики. Для наочності зобразимо їх у вигляді схеми

Дискреційна фіскальна політика - це політика, за якої уряд свідомо маніпулює податками та державними витратами з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю за інфляцією та прискоренням економічного зростання

Недискриційна (автоматична) фіскальна політика базується на дії вмонтованих стабілізаторів, які забезпечують природне пристосування економіки до фаз ділової кон'юнктури. Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори - це такі механізми в економіці, дія яких зменшує реакцію ВВП на зміни сукупного попиту

Дискреційна політика та політика вмонтованої стабільності - це не дві різні політики, а дві взаємозв'язані сторони фіскальної політики. Так, утвердження ставки оподаткування - це функція дискреційної політики, в той час як конкретні суми податкових надходжень, що йдуть у державний бюджет у ході економічного циклу, - це вмонтований стабілізатор.

Завдяки своїй здатності автоматично змінювати величину фінансових надходжень до бюджету залежно від потреб стабілізації економіки податки одержали назву вмонтованих стабілізаторів. Однак вплив вмонтованих стабілізаторів не є достатнім "гальмом" для подолання економічних коливань. Вони не усувають повністю ці коливання, а лише певною мірою обмежують їхню глибину. Ступінь вмонтованої стабільності економіки залежить від величини циклічних бюджетних дефіцитів і надлишків, які виконують функції автоматичних "амортизаторів" коливань сукупного попиту.

Таким чином, бюджетно-податкова (фіскальна) політика полягає у державному регулюванні перерозподілу продукції. Вилучення частини доходів на здійснення закупівель дозволяє державі задовольнити потреби у товарах, роботах, послугах через децентралізований конкурсний механізм взаємодії розпорядників державних коштів та учасниками ринку.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки розгляду бюджетно-податкової політики, можна зробити висновки, що вплив на економіку державних витрат і податків суперечливо: з одного боку, державні витрати створюють додатковий платоспроможний попит і тим самим дозволяють стимулювати економічне зростання, але з іншого боку, використовуване для цієї мети оподаткування населення може скорочувати його споживчий попит. Держава намагається залучити в оборот тимчасово вільні кошти, створити, шляхом перерозподілу оптимальні умови для відтворювального процесу.

Як найбільша економічна реальність, яка охоплює всі сфери життя країни, державні витрати відіграють центральну роль при визначенні структури споживання, інвестицій і прибутку в економіці.

Зміна державних витрат і податків впливає на величину доходу. Це підвищує можливості використання фіскальної політики для стабілізації економіки. Коли економіка переживає спад, можливо, для розширення випуску слід знижувати податки або збільшувати державні витрати. А коли економіка на підйомі, слід було б підвищувати податки і скорочувати витрати, щоб повернути економіку до стану повної зайнятості.

На практиці фіскальна політика активно використовується з метою стабілізації економіки. Розширення державних витрат і зниження податків застосовується, коли треба допомогти економіці вибратися з кризи. Зниження витрат і збільшення податків практикується, коли треба загальмувати надмірний підйом.

В даний час бюджетно-податкова політика і бюджет невіддільні одне від одного. Ця політика є найважливішим інструментом формування державного бюджету. З іншого боку вона включає в себе теоретичну основу і на практиці визначає статті витрат бюджетних коштів.

Також хочу відзначити, що через податкову політику і бюджетне фінансування надається можливість впливати на різні сторони господарювання, сприяючи прискоренню відновлення виробничих фондів, якнайшвидшого впровадження у виробництво науково-технічного прогресу.

Однак не у всіх країнах бюджетно-податкова політика здатна забезпечити стабільне надходження грошових коштів у державну скарбницю. Ряду країн, особливо країн, що розвиваються, доводиться стикатися з таким явищем, як бюджетний дефіцит. В даний час дуже нагальною є проблема державного боргу. Особливо гостро це питання стоїть в країнах з економікою, що розвивається.

Заходи фіскальної політики не завжди успішні. Часом вони супроводжуються обтяжливими проявами, можуть навіть перешкоджати стабілізації національної економіки. Іноді це неминучі хвороби зростання, а кінцевий результат буде позитивним.

Отже, хотілося б відзначити, що проблема держбюджету, незалежно від місця і часу, буде залишатися актуальною. Але грамотно сформована і послідовно проводиться бюджетно-податкова політика, як правило, характеризується досягненням макроекономічної стабільності, збалансованістю державних фінансів і веде до стабільного, урівноваженого і не побоюся цього слова процвітаючому способу життя всіх суб'єктів держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Макроекономіка: М.К. Бункин, А.М. Семенов. - М.: «Справа і Сервіс», 2000
  2. Податки й оподатковування: Підручник для вузів. - М.: Инфра - М., 1998
  3. Абалкін Л.І. Економічна енциклопедія/Л.І. Абалкін. - М.: Економіст, 2008. - 1087
  4. Алексєєнко Т.С. Макроекономіка: навч. посібник для студентів заочної та дистанційної форм навчання установ, що забезпечують отримання вищої освіти з економічних спеціальностей/Т.С. Алексєєнко - Мн.: ІОЦ Мінфіну, 2007. - 123 с
  5. http://osvita.ua/vnz/reports/gov_reg/18588/
  6. Рузавін. Г.І. Основи ринкової економіки. М.: ЮНИТИ, 1996.
  7. Самуельсон П. Економіка т.1 М.: НПО «Алгон» ВІІСІ «Машинобудування» 1994; с.51-55;
  8. http://pidruchniki.com/17190512/ekonomika/rol_neobhidnist_fiskalnoyi_politiki_natsionalniy_ekonomitsi
  9. Шишкін А.Ф. Економічна теорія: навч. посіб. для вузів. 2-е вид.: У 2 кн. Кн. 1 - М.: Гуманітарний видавничий центр Владос 1996
  10. Шумпетер І.Теорія економічного розвитку. М., 1982.

Бюджетно-податкова політика: основні засади і пріорітети на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Фіскальна політика держави (Бюджетно-податкова політика)

2. Реферат Бюджетно-податкова політика держави та її роль у фінансових відносинах макрорівня

3. Реферат ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЮРИДИЧНІ ЗАСАДИ ТА ОСНОВНІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

4. Реферат Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки: процентна політика

5. Реферат Податкова система Схемо-конспект

6. Реферат Податкова система України та перспективи її розвитку

7. Реферат ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

8. Реферат Основні стилі програмування (процедурний, модульний, абстракція даних, об’єктно-орієнтоване). Основні переваги об’єктного стилю програмування

9. Реферат БЮДЖЕТНО-НАЛОГОВАЯ ПОЛИТИКА ГОСУДАРСТВА

10. Реферат Финансовая система. Бюджетно-налоговая политика