Новости

ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Работа добавлена:






ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ на http://mirrorref.ru

УДК 631.115:334.722

ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Бечко П.К.

Гузар Б.С

кандидати економічних наук

Уманський національний університет садівництва

Постановка проблеми:Кризова ситуація вітчизняної економіки потребує розроблення концепції реформування податкової системи, яка би відповідала фіскально – майновим відносинам ринкової економіки з одного боку, а з іншого - викликам системної світової фінансової кризи. Негативний вплив світової фінансової кризи на вітчизняну економіку супроводжується зменшенням податкових надходжень. Внаслідок такого стану виникає потреба в напрацюванні адекватної і ефективної економічної політики в царині державних фінансів та переосмислення сутності, форм, методів, економічних механізмів, специфіки і ролі податкової системи. Діалектичну взаємодію податкової політики визначають обсяги податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів, що формуються за рахунок податків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Вивченню багатоаспектних теоретичних і практичних питань ролі податкової системи в контексті світової фінансової кризи присвячені праці вітчизняних і зарубіжних дослідників. серед яких: М.Дем'яненко, В.Синчак, М.Малік, Л.Тулуш, П.Саблук, П.Боровик, О.Прокопчук, та інші. Незважаючи на тривале дослідження податкової системи до цього часу не вщухають дискусії щодо теоретичного обґрунтування її дієвості в умовах ринку та виходу суб’єктів господарювання з кризи.

Постановка завдання.Метою дослідження є узагальнення теоретичних засад податкової системи в умовах ринкових відносин.

Виклад основного матеріалу.

Світова фінансова криза відчутно вплинула на економіку вітчизняних суб’єктів господарювання. Несприятливі процеси на світових ринках призвели до певних прорахунків у проведенні економічної політики. Основні акценти її спрямовані на стимулювання переважно внутрішнього споживчого попиту через форсоване підвищення заробітних плат, пенсій та інших соціальних гарантій. Водночас не була розроблена національна програма щодо розвитку пріоритетних галузей економіки, зокрема аграрної, не проведені важливі для країни структурні реформи; не відбулося реформування податкової системи; не врегульовано до економічного рівня ціни і тарифи; не вжито заходів щодо розвитку фондового ринку.

До середини XIX століття сформувалося уявлення, відповідно до якого криза являє собою явище, пов’язане переважно із грошовим обігом, банківським кредитом та державними фінансами. В 1866 р. В.Джевонс звернув увагу на реальні фактори, що призводять до коливання ділової активності процесу виробництва та його обсягів, основними з яких він вважав нарощування в окремі роки та спад в інші, врожаїв через кліматичні умови [1, с.13-14].

В економічній теорії існує точка зору, щодо виникнення фінансової кризи внаслідок монетарних причин. Так, І.Фішер стверджував, що по суті справи, економічний цикл відсутній, а існує лише коливання купівельної спроможності грошей, так званий – “танець долара ”, а причиною спаду виробництва є процес утворення боргів, зі значною часткою неповернених, отриманих в момент зниження цін. Все це, на його думку, породжує депресії, що призводить до економічних криз [2, с.28].Досліджуючи вплив фінансової кризи на податкову систему доречно звернутися до історичного досвіду. Класичною теорією оподаткування є теорія Е.Хансена, який дослідив вплив фінансової кризи на податкову систему[3, с.128] . Актуальним до сучасних умов є теоретичне обґрунтування зроблене Й. Шумпетером, який акцентував увагу на те, що "… ніщо так точно не відображає характер суспільства і цивілізації, як фіскальна політика, що проводиться політичним сектором суспільства"[4].

В економічній енциклопедії поняття фінансова криза трактується як глибокий “розлад фінансової системи держави ” [5, с.13]. Дане визначення потребує уточнення, оскільки фінансова криза охоплює не лише фінансову сферу, але проявляється у всіх галузях національної економіки, як в межах однієї країни так і на міжнародному чи глобальному рівні.

Оскільки суттєвий вплив на вітчизняну податкову систему має фінансова криза слід відмітити такий факт, що пріоритетним завданням економічної стратегії держави є сфера податкового регулювання в основі якої закладені принципи, форми і методи, які напрацьовані фінансовою теорією. Оподаткування є засобом реалізації макро - і мікроекономічної політики держави, що матеріалізується в динаміці конкретних характеристик стану економіки. Дія податків на параметри діяльності платників податків визначаються тим, що пропорції мобілізованих, розподілених і використаних ресурсів можуть стимулювати або уповільнювати процес виробництва, змінюючи, таким чином, спрямованість процесів в суспільстві, забезпечуючи реалізацію пріоритетних завдань держави.

Вітчизняна податкова система, як специфічна інституційна форма економічних взаємовідносин, в повному розумінні цього слова, почала формуватися з 1992 р. з набранням чинності пакету податкових законів. Багато в чому процес створення податкової системи здебільшого мав емпіричний характер, або спирався на західні теоретичні розроблення. Необхідність теоретичного дослідження моделі податкової системи, що склалася за тих часів продиктована наявними практичними проблемами в даній сфері. Важливим з цього приводу є аналіз різних теоретичних підходів щодо оподаткування для вибору видів податків і структури податкової системи. Як вихідний методологічний принцип дослідження податкових взаємовідносин слід враховувати міру суспільного, тобто державного привласнення. Ця методологія потребує теоретичного обґрунтування з метою виокремлення межі економічного суверенітету суб'єктів, розроблення відповідного гносеологічного апарату дослідження податкової системи, що включає механізм дослідження умов, що сприяють демонополізації системи податкових взаємовідносин, і критеріїв визначення власності платників податків. Трансформація податкової системи була зумовлена станом вітчизняної економіки, що перейшла на важкий шлях ринкових перетворень. Багаторічна практика діяльності суб’єктів господарювання свідчить про гіперцентралізацію та регульовану модель державного управління. Розпад дореформеної економічної системи в Україні внаслідок поглиблення кризи був неминучий. Аналіз ситуації вітчизняної економіки свідчив, що в основі стратегії щодо становлення та розвитку податкової системи закладені принципи подолання кризи та зниження впливу командної економіки з метою пошуку оптимальних рішень між державним регулюванням і механізмом саморегулювання ринку. В досягненні цієї мети суттєва роль відводилася податковим методам. Досвід європейських країн свідчить, що податкове регулювання у поєднанні з грошово-кредитним є однією з найбільш ефективних форм управління економікою в ринкових умовах.

Дослідження режиму функціонування податкової системи як процесу, що відбувається в національній економіці, здійснюється переважно на основі положень існуючої податкової теорії. У процесі становлення вітчизняної податкової системи очевидно, що у формуванні податкової політики пріоритетна роль належить державному апарату. Проведене дослідження свідчить, що в науковій літературі існує низка емпіричних описів функціонування податкових інституцій, що функціонують за сучасних умов. Проте ця обставина не компенсує узагальнені дослідження в яких була б представлена цілісна концепція реконструкції системи вітчизняного податково-інституційного устрою.

Формування вітчизняної податкової системи, її інституції, сформованої за типом фінансових, ускладнили її структуру і економічні відносини у сфері оподаткування. Підвищення дієвості податкової системи необхідне для покращення якості податкового адміністрування, заснованого на стабільному податковому законодавстві, виробленні механізму стимулювання інноваційної діяльності підприємств, запровадження критеріїв оцінки роботи податкових органів і системи преміювання співробітників податкових органів.

Дослідження теоретико - методичних принципів, еволюції наукової думки щодо дієвості вітчизняної податкової системи свідчить, що її становлення, визначення місця і ролі в суспільному житті відбувалося поетапно, по висхідній спіралі. Закономірності суспільного розвитку свідчать про вдосконалення форм оподаткування, форм і методів справляння податків, формування світоглядного сприйняття податків їх платниками.

Сукупність податків, що адмініструються у вітчизняній практиці може бути класифікована за наступними ознаками. До теперішнього часу питання відсутності критеріїв класифікації податків на прямі і непрямі залишається дискусійним. Інтерпретація сутнісного змісту прямих податків зводиться до того, що прямі податки характеризують грошові відносини, що виникають між державою і платниками податків На відміну від непрямих податків суб'єктами грошових взаємовідносин при справлянні прямих податків виступають товаровиробники і конкретні платники податків - юридичні і фізичні особи. Крім того, при функціонуванні прямих податків відсутні прецеденти перекладення податку первинним платником на споживача, що унеможливлює підвищення цін і тарифів.

Прямі податки більш контрольовані, оскільки вони адресно-конкретні, завжди ув'язуються з доходами платників. Наслідки справляння непрямих податків важко прогнозувати. При справлянні прямих податків держава точно знає, хто платить податки, в якому розмірі і з яких джерел. Пряме оподаткування є гнучким важелем в податковому механізмі, оскільки сприяє зниженню податкового тягаря на виробництво. При зниженні ставок податку на прибуток, доходи фізичних осіб платники отримують більше фінансових ресурсів у власне розпорядження. На відміну від прямого, непряме оподаткування стримує просування товару від продавця до споживача, оскільки непрямі податки мають індиферентний характер. Непрямі податки, в порівнянні з прямими, призводять до подорожчання товару або послуг, не дивлячись на те, що при їх реалізації відбувається відшкодування нарахованого податку.

Взаємозв'язок двох видів податків очевидний з причини того, що непрямі податки нараховуються на сформовану ціну, в яку входить прибуток. На практиці відбувається зміна ролей прямих і непрямих податків; між прямими і непрямими податками спостерігаються структурні зв'язки і об'єктивно обумовлена взаємозалежність. Так, зниження ставки ПДВ призводить до зниження цін на ринку товарів і послуг і, відповідно, підвищує платоспроможний попит господарюючих суб'єктів. В той же час, не можна не враховувати той факт, що непрямі податки в умовах інфляції є надійнішим джерелом доходів, ніж прямі, оскільки вони більш абстраговані від елементів ціни. Позитивна роль непрямого оподаткування проявляється в тому, що вони "фільтрують" вторинний грошовий потік.

Вирішення проблеми домінації в Україні прямого або непрямого оподаткування може бути пов'язане з дослідженням зарубіжного досвіду. Співвідношення прямих і непрямих податків у різних країнах має певні особливості. Так, в США, Японії, Канаді, Англії переважають прямі податки, а у Франції - непрямі. Німеччина, Італія мають урівноважену структуру податків питома вага непрямих податків в Німеччині - 45,2%, в Італії - 48,9%.

Основними бюджетоутворюючими прямими податками що суттєво наповнюють бюджети всіх рівнів є податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на майно. У вітчизняній податковій системі податок на доходи фізичних осіб займає одне з провідних місць. З метою зниження негативного впливу цього податку на рівень добробуту населення використовується система пільг, які скориговані на прожитковий рівень і інфляційні процеси.

Серед напрямів вдосконалення податкової системи слід акцентувати увагу на стимулюючій функції податків, яка на практиці реалізується, за допомогою застосування податкових пільг. Надання податкових пільг нерідко вступає в протиріччя із принципами справедливості і нейтральності оподаткування, що потребує мінімізації впливу податків при міжгалузевому розподілі ресурсів і капіталу. Основний підхід при формуванні системи податкових пільг повинен базуватися на сутнісному застосуванні пільги, чи субсидії. В умовах обмеженості матеріальних і фінансових ресурсів держава повинна підтримувати лише ті господарюючі суб'єкти, які, використавши державну підтримку і одночасно здійснивши на її основі комплекс організаційно-технічних заходів, здатні добитися збільшеня обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції. Застосування податкових пільг призводить до ускладнення податкового законодавства і необхідності посилення контрольної роботи податкових органів.

Відповідно до чинного Податкового кодексу України переорієнтовано функції податкової системи з фіскальної на сервісну та стимулюючу, що сприяє використанню податкових важелів державного регулювання, створюючи при цьому передумови для економічного зростання інвестицій у виробничу сферу. Цим нормативним документом прийнято на законодавчому рівні рішення в напрямі скорочення кількості податків, зменшення податкових ставок та зниження податкового навантаження.

Проведене дослідження з проблеми розвитку вітчизняної податкової системи виявлені переваги і недоліки, тенденції і закономірності в її функціонуванні, що дало змогу розробити напрями її модернізації, спрямовані на оптимізацію податково-бюджетного механізму, видового поєднання податків, їх елементної структури. Для теорії оптимального оподаткування істотним є і адміністративний аспект, що проявляється в наступних формах: витрати на дотримання чинного законодавства; адміністративні витрати ; витрати на ухилення від сплати податків.

До перших двох відносяться витрати на декларування спеціальних фінансових підрозділів тощо. До складу витрат, пов'язаних з ухиленням від сплати податків входить не лише само по собі мінімізація податкових зобов'язань, але і економічно необґрунтований розподіл ресурсів, збільшення податкового навантаження на легальні доходи, а також витрати на протидію такому ухиленню. Узгодження інтересів в податковій сфері можливо лише на базі правової рівності відповідно до конституційно-правового податкового процесу, який слугує фундаментом на якому заснована сучасна, ефективна та збалансована податкова система.

На відміну від багатьох інших сфер державного регулювання обов'язковим атрибутом реалізації інтересів держави в податковому механізмі є його субординований характер. Прагнення держави зберегти і підтримувати встановлений їм правовий порядок у бюджетній сфері призводить до необхідності правової її охорони. Тим самим пояснюються необхідність застосування фіскальної функції оподаткування. В ході аналізу сучасного етапу розвитку податкової системи внаслідок реформи виокремлено наступні особливості:

- в частині узгодження і реалізації інтересів на всіх етапах податкова система має багатоплановий і суперечливий характер, пріоритети і важелі регулювання в даний час зміщені у бік централізації.;

- основою податкової системи є реалізовані принципи, зокрема нейтральність, транспарентність, справедливість, недопущення дискримінації;

- після набрання чинності Податкового кодексу України має місце зниження податкового навантаження, зокрема на додану вартість, діють спеціальні режими оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників;

- набрання чинності Податкового кодексу України поки що не сприяло лібералізації податкової системи і підвищення захищеності платників, встановлення оптимального співвідношення фіскальної і регулюючої функції, а також зниження витрат на адміністрування;

- має місце нестабільність податкового середовища внаслідок чого не забезпечується зміцнення господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Одним з найбільш відомих і часто використовуваних показників оцінки дієвості податкової системи є величина податкового навантаження. Обґрунтувавши концептуальні аспекти, теоретичні і методологічні підходи щодо розроблення напрямів реформування податкової системи держави, їх слід розглядати з точки зору функціонування цільових податків, застосування прогресивної шкали оподаткування. Внаслідок цього виникає потреба в запровадженні нових і відміні неефективних податків, розширенні пільг для окремих платників податків, децентралізації низки державних податків, відміни політики уніфікації податкових вилучень на рівні законодавства, розробленого Податковим кодексом України. Такі заходи сприятимуть реалізації науково обґрунтованого підходу та забезпеченню системності і єдності у державному і місцевому оподаткуванні. При дослідженні принципів оподаткування нами виокремлено наступні: принцип побудови податкової системи; справедливості;  раціонального комбінування різних видів податків;

Перспективи формування концепції напрямів інституційній трансформації податкової системи пов'язано зі створенням податкових стимул-реакцій для здійснення інноваційної діяльності, інтеграції вітчизняної податкової системи в міжнародні податкові структури, впровадження нових механізмів податкової політики, що враховують умови розвитку економіки на сучасному етапі. Відповідно до сучасного трактування податкове навантаження як економічна категорія є узагальненою характеристикою податкової системи країни і характеризується як: дія, яку податки справляють на окремого платника і національну економіку в цілому; на кількісну оцінку цієї дії.

Податкове навантаження є об'єктом і наслідком політики держави, якісною характеристикою податкової системи. Показник податкового навантаження застосовується в сучасних умовах у двох основних сферах: для регулювання взаємовідносин між бюджетами всіх рівнів. Визнаючи наявність самостійних економічних інтересів регіонів у фінансовій сфері в частині забезпечення їх витратних зобов'язань необхідними ресурсами слід податкове навантаження розраховувати на рівні регіону як відношення мобілізованих на території суб'єкта платежів, розрахованих відповідно до діючих методик, до валового регіонального продукту. Модифікований показник податкового навантаження для регіону відображає частку ВВП, що перерозподіляється через бюджетну систему країни на мезорівні господарської системи.

На мікрорівні податкове навантаження як економічна категорія характеризує співвідношення загального обсягу податків і зборів, що сплачуються платниками податків у фіскальні органи до показників його діяльності. Управління динамікою податкового навантаження є складовою частиною в управлінні фінансами підприємства, оскільки у міру зростання кількісних і якісних параметрів бізнесу він стає усе більш складною системою, потребує реструктуризації форм і методів управління податковими відносинами (як підсистемою взаємовідносин фінансових в частині податкового менеджменту) і оброблення потоку інформації, яка постійно зростає. Податкове навантаження для підприємства - платника податків є відносним показником, оскільки має бути співставним між сумою нарахованих податків і показниками фінансової діяльності.

У літературних джерелах висвітлені різні методики визначення податкового навантаження на господарюючі суб'єкти. У пошуках дієвої методики, формування рівноважного податкового тягаря на макро і мікрорівні потрібно щоб показник податкового навантаження був універсальним. Це дасть змогу порівнювати рівень оподаткування в різних галузях національної економіки в цілому і підприємств, зокрема. Відмінність методик визначення податкового тягаря проявляється у використанні загальної кількості податків, що включаються в розрахунок податкового навантаження, а також в методиці визначення інтегрального показника, з яким порівнюється загальна сума податків за податковий період.

Необхідно відзначити, що відповідно до використовуваних методів оцінки податкового тягаря підприємств у даний час найчастіше застосовується розрахунок в основі якого закладено відношення суми податкових платежів до загальної виручки від реалізації або до доданої вартості.

Відносно чинних методик розрахунку податкового тягаря слід вирішити питання доцільності включення в розрахунок податкового навантаження суб’єктів господарювання податку на доходи фізичних осіб та вирішити питання доцільності включення до бази обчислення непрямих податків, оскільки їх сплачує кінцевий споживач. Не вирішеним питанням залишається правомірність використання при розрахунку податкового навантаження непрямих податків вирахування податку на додану вартість та співставлення загальної суми податків господарюючого суб'єкта з його прибутком та порівняння загальної суми податків економічного суб'єкта з його доданою вартістю.

Висновки. Серед напрямів вдосконалення податкової системи слід акцентувати увагу на переорієнтації функцій податкової системи з фіскальної на сервісну та стимулюючу, що сприяє використанню податкових важелів державного регулювання, створюючи при цьому передумови для економічного зростання інвестицій у виробничу сферу. Відповідно до чиненого Податкового кодексу України прийнято рішення щодо скорочення кількості податків, зменшення податкових ставок та зниження податкового навантаження.  Податкова система перебуває на стику всіх соціально - політичних і економічних інтересів суспільства. Від того, наскільки раціонально визначено і розосереджено між платниками податковий тягар, залежить успіх індивідуального і корпоративного бізнесу, а значить, багатство нації в цілому.

  1. Хансен Э. Экономические циклы и национальный доход // Классики кейнсианства в 2-х т. Т.2. [Електронний ресурс] – М.: Прогресс. – 1997. – 721 с. – Режим доступу до книги: http:// ek-lit. agava. ru/ Hansen. htm.
  2. Кауфман И.И. Кредит, банки и денежное обращение / И.И. Кауфман. – СПб, 1873. – С. 28.
  3. Хансен Э. Экономические циклы и национальный доход // Классики кейнсианства в 2-х т. Т.2. [Електронний ресурс] – М.: Прогресс. – 1997. – 721 с.
  4. Шумпетер Й. История экономического анализа. Глава 8.: електронний ресурс у публікаціях [Електронний ресурс] // Деньги, кредит и циклы. – Режим доступу до книги: http: //ek-lit. agava.ru/shumsod2.htm.
  5. Енциклопедія банківської справи України / [редкол.: В.С. Стельмах (голова) та ін.] – К.: Молодь; Ін. Юре, 2001. – С. 525.

ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Податкова система України та перспективи її розвитку

2. Реферат ПОДОЛАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ: ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА

3. Реферат Податкова система України та ступінь її досконалості щодо сприяння економічному зростанню країни

4. Реферат ПОДАТКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ

5. Реферат Податкова система Схемо-конспект

6. Реферат Стратегія та сучасні тенденції розвитку університетської освіти України в контексті Європейського простору вищої освіти

7. Реферат Кредитно-банківська система України

8. Реферат СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ УКРАЇНИ

9. Реферат Валютна система: України, світу, Європи

10. Реферат Сучасні світові фінансові кризи та їх вплив на національні економіки