Новости

Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ

Работа добавлена:






Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ на http://mirrorref.ru

ДИСЦИПЛІНА : АДМІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

Лекційне заняття № 11

(  теоретичне заняття -  4 година, самостійне вивчення  - 4 години)

Тема №11.Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Мета:дати студентам чітке поняттяособливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади,органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.Студенти повинні знатиособливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.Студенти повинні орієнтуватисявособливостях провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

План заняття:

  1. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади,органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.
  2. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
  3. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
  4. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум. Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу. Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження. Особливості здійснення представництва у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Особливості обчислення строків у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та наслідки їх порушення.

Питання для самостійного вивчення:

  1. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.
  2. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
  3. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
  4. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
  5. Скорочене провадження.
  6. Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.
  7. Особливості провадження у справах за зверненням Служби безпеки Українищодо накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.
  8. Особливості  провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства.
  9. Особливості  провадження у справах щодо підтвердження обгрунтованності вжиття суб’єктами владних  повноважень заходів реагування під час здійснення державного  нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Рекомендована література до теми:

КонституціяУкраїни від 28.06.1996р.

Кодекс України про адміністративні порушення від 07.12.1984р.зі змінами і доповненнями

Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07 2005р. зі змінами і доповненнями

Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р. зі змінами і доповненнями

Закон України «Про громадянство України»  від 18.01.2001р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про звернення громадян” від 02.10.1996р. зі змінами і доповненнями

Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про міліцію” від 2012.1990р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"5 липня 2012 року № 5076-VI

Закон України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 01.12.1994р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Основи законодавства України про охорону здоровя” від 19.11.1992р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1992р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Основи законодавства України про культуру” від 14.02.1992р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про освіту” від 23.05.1991р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про вищу освіту” від 17.01.2002р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про дорожній рух” від 30.06.1993р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про Вищу раду юстиції” від 15.01.1998р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про оборону України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про Збройні сили України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про Службу безпеки України” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про державний кордон України” від 04.11.1991р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про державну прикордонну службу України” від 03.04.2003р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про транспорт” від 10.11.1994р. зі змінами і доповненнями

Закон України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. зі змінами і доповненнями

Закон України „ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. зі змінами і доповненнями.

Закон України „ Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994р. зі змінами і доповненнями

Закон України „ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1991р. зі змінами і доповненнями

Закон України „ Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р. зі змінами і доповненнями

Закон України „ Про державну податкову службу в Україні” від 24.12.1993р. зі змінами і доповненнями

Закон України „ Про доступ до судових рішень"№3262-1Vвід22.12.2005

Указ Президента України  „ Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999р. зі змінами і доповненнями

Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р.

Положення про МВС, затверджене Указом Президента України від 17.10.2000 р.

Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001р.

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена Міністерством внутрішніх справ України від 22.02.2001р.

Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.С.В.Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003.

Адміністративне право України: Підручник/Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В.Дьяченкота ін.; Заред.Ю. П. Битяка.К.: Юрінком Інтер,2006. — 544с.

Административное право: Учебник / Под ред. Л.Л.Попова . – М.: Юристъ, 2002.

Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права. // Право України – 1999. - №8.

Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336с.

Гладун З.С. Адміністративне право України: Навч. Посібник. – Тернопіль: Картбланш, 2004. – 520 с.

Комзюк А.Т. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч.посібник. – Харків: Ун-т внутрішніх справ, 1998.

Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч. Посіб. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с.

Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник/ За ред.. О.В. Кузьменко. – К.: Атака, 2007. – 416с.

Пасенюк О. Становлення адміністративної юстиції в Україні та адміністративне право// Право України. – 2005. - № 7. – С. 8-11.

Рябченко О.П., Бутенко В.І., Ясинок М.М., Лічман Л.Г., Погрібний С.О. Основи адміністративного судочинства в Україні: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво «МакДен», 2008. – 200с.

Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Харків: Фірма «Консум», 2003. – 464с.

ЛЕКЦІЯ

  1. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади,органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень

 1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

 

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

 2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

 3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

 4. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

 5. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду.

 6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

 7. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць.

 8. Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

 9. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їх окремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає такі акти чи їх окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.

 

10. Постанова суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.

 11. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

 12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність його правовому акту вищої юридичної сили постало під час розгляду іншої адміністративної справи.

 

  1. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 171(1). Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

 1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;

 2) актів Вищої ради юстиції;

 3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції;

 4) рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

 2. Акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Для цього у Вищому адміністративному суді України створюється окрема палата.

 3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта Верховної Ради України, Президента України Вищий адміністративний суд України зобов'язує відповідача опублікувати про це оголошення. Оголошення публікується з дотриманням вимог, встановлених частинами третьою - п'ятою статті 171 цього Кодексу. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.

 4. Адміністративна справа щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вирішується колегією суддів у складі не менше п'яти суддів протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць.

 5. Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:

 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині;

 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії.

 У разі визнання незаконним і нечинним нормативно-правового акта резолютивна частина постанови суду невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

 6. Рішення Вищого адміністративного суду України щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

  1. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 171(2). Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності

1. Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів.

 2. Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає. 

  1. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум. Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу. Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження. Особливості здійснення представництва у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Особливості обчислення строків у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та наслідки їх порушення.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 172. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій

 1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

 2. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

 3. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.

 4. Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

 5. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, за винятком рішень, дій чи бездіяльності, що визначені частинами третьою - четвертою цієї статті, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

 6. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

 7. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частиною шостою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

 8. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

 9. Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору.У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

 10. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про надходження позовної заяви та про ухвалене судом рішення.

 11. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.

 12. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

 Коментар:

 Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає особливості адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій незалежно від виду виборів (Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів) чи референдуму (всеукраїнського чи місцевого), та підстав цих виборів чи референдуму.

2. Стаття спрямована на швидкий розгляд спорів з виборчими комісіями чи комісіями з референдуму, їх членами у виборчому процесі чи процесі референдуму, та своєчасне поновлення прав суб'єктів відповідного процесу.

3. Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, за правилами коментованої статті не належить розглядати спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій чи комісій з референдуму, які виникли поза межами етапів виборчого процесу та процесу референдуму або не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму (абзац 4 пункту 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" від 2 квітня 2007 року N 2), оскільки їх судове вирішення не вимагає встановлених цією статтею особливостей, зокрема, щодо швидкого вирішення справи. Водночас спори з комісіями з референдуму, її членами щодо правовідносин, пов'язаних з реалізацією права вимоги щодо проведення та призначення референдуму, також належить розглядати за особливостями цієї статті у зв'язку з відсутністю чіткого законодавчого визначення етапів процесу референдуму (див. абзац 5 пункту 2 цієї ж постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України).

Правова основа статті

4. Стаття 38 Конституції України гарантує громадянам право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 69 Конституції України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Згідно зі статтею 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Крім Конституції України, процеси виборів та референдуму регулюються Законами України "Про вибори Президента України" від 18 березня 2004 року, "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 року, "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року, "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року. Цими законами визначено суб'єктів відповідного процесу та його етапи (початок, проходження та закінчення виборчого процесу чи процесу референдуму). Крім того, відповідні відносини врегульовано також Законом України "Про Центральну виборчу комісію" від 30 червня 2004 року.

5. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 5 КАСУ адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тож адміністративні суди під час вчинення будь-яких процесуальних дій у процесі розгляду та вирішення спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, повинні керуватися правилами лише перелічених у статті 5 КАСУ актів незалежно від можливої наявності інших нормативно-правових актів, зокрема, законів, які визначають засади, порядок та організацію проведення виборів та в яких можуть бути окремі положення щодо вчинення процесуальних дій судами (див. абзаци 1 і 2 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Позивач

6. Згідно з частиною першою коментованої статті, позивачем у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, членів цих комісій може бути виборець, інший суб'єкт відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а в справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності комісій з референдуму, членів цих комісій - виборець, а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

7. Виходячи зі статті 12 Закону України "Про вибори Президента України" позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти виборчого процесу під час виборів Президента України:

1) виборці;

2) кандидати на пост Президента України;

3) партії (блоки), які висунули кандидатів на пост Президента України;

4) уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу та від кандидатів на пост Президента України.

8. Виходячи зі статті 12 Закону України "Про вибори народних депутатів України" позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти виборчого процесу під час виборів народних депутатів:

1) виборці;

2) виборча комісія;

3) партії (блоки), що висунули кандидатів у депутати;

4) кандидати у народні депутати;

5) офіційні спостерігачі від партії (блоку) - суб'єкта виборчого процесу.

Відповідно до пункту 4 розділу XIV "Прикінцеві положення" Закону України "Про вибори народних депутатів України" (у редакції Закону України від 7 липня 2005 року N 2777-IV) з дня набрання чинності КАСУ розгляд у судах спорів, що виникають з правовідносин, урегульованих Законом України "Про вибори народних депутатів України", здійснюється в порядку, встановленому КАСУ, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. У таких спорах належить керуватися правилами КАСУ і враховувати лише ті особливості, які випливають із матеріальних і процедурних норм Закону України "Про вибори народних депутатів України", зокрема, ті особливості, з яких випливає право особи на звернення до суду у виборчому процесі (див. абзац 3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму"). Тому право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, її члена під час виборів народних депутатів України мають також:

1) громадська організація, іноземна держава, міжнародна організація - рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії щодо реєстрації офіційних спостерігачів від них (статті 76 і 77 Закону);

2) офіційний спостерігач від громадської організації, іноземної держави чи міжнародної організації - рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, прийняті (вчинені) щодо нього особисто (статті 76 і 77 Закону).

9. Виходячи зі статті 12 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти виборчого процесу під час місцевих виборів:

1) виборці;

2) кандидати у депутати та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;

3) місцеві організації партій (блоки), які висунули кандидатів у депутати або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

4) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, від кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів;

5) виборчі комісії.

10. Із системного аналізу Конституції України, Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженої Законом України від 23 грудня 1998 року, випливає, що позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти:

1) виборці;

2) ініціативна група відповідного референдуму (члени ініціативної групи всеукраїнського референдуму - стосовно відмови у реєстрації такої ініціативної групи);

3) інші суб'єкти ініціювання референдуму - Верховна Рада України, Президент України - щодо всеукраїнського референдуму; Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцева рада - щодо місцевого референдуму.

11. Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, суб'єкти виборчих процесів чи процесів референдумів мають право на звернення до суду лише в тому виборчому процесі або процесі референдуму, в якому вони набули свого статусу суб'єкта виборчого процесу чи процесу референдуму. Крім того, слід ураховувати, що в зазначеному порядку звернутися до суду мають право особи, які мають намір реалізувати своє право на участь у виборчому процесі чи процесі референдуму або набути статусу суб'єкта виборчого процесу чи процесу референдуму, у разі відмови в цьому виборчими комісіями чи комісіями з референдуму або органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Якщо така відмова неоскаржена або визнана законною, то ці особи не мають права оскаржувати подальші рішення, дії та бездіяльність виборчих комісій чи комісій з референдуму у виборчому процесі чи процесі референдуму як суб'єкти відповідного процесу та не мають права в подальшому на подання позову в зазначеному порядку (див. абзаци 4 - 5 пункту 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

12. За частиною другою коментованої статті виборець, тобто кожна особа, яка має право голосу у відповідних виборах або референдумі, може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність відповідного суб'єкта, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Це означає, зокрема, що виборець не може обґрунтувати свій позов тим, що внаслідок порушення прав кандидата, за якого він готовий віддати свій голос, обмежено право виборця вільно обирати тощо. Виборець повинен довести, що порушено саме його права та інтереси безпосередньо.

Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, виборець, оскаржуючи рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісій з референдуму, членів цих комісій, у позовній заяві повинен зазначати, яким чином таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Якщо у позовній заяві цього немає, тоді суд залишає її без руху і пропонує позивачеві виправити цей недолік. У разі неусунення зазначеного недоліку у встановлений судом строк така позовна заява за правилами пункту 1 частини третьої статті 108 КАСУ повертається позивачеві.

Якщо на стадії судового розгляду буде встановлено, що оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій не порушені виборчі права та інтереси виборця особисто, тоді суд повинен відмовити у задоволенні позову. Тобто, розглядаючи такі справи, суди повинні перевірити, чи має право позивач звертатися до суду з відповідними вимогами, і лише в разі встановлення такого права перевіряти правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (див. пункт 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Відповідач

13. Згідно з положеннями коментованої статті, відповідачем у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, членів цих комісій можуть бути відповідна комісія або її член (члени).

14. Виходячи зі статті 21 Закону України "Про вибори Президента України" відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, під час виборів Президента України можуть бути такі комісії та їхні члени:

1) Центральна виборча комісія;

2) територіальні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

15. Виходячи зі статті 24 Закону України "Про вибори народних депутатів України" відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, під час виборів народних депутатів можуть бути такі комісії та їхні члени:

1) Центральна виборча комісія;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

16. Виходячи зі статті 19 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, під час місцевих виборів можуть бути такі комісії та їхні члени:

1) Центральна виборча комісія;

2) територіальні виборчі комісії:

- виборча комісія Автономної Республіки Крим;

- обласні виборчі комісії;

- Київська, Севастопольська міські виборчі комісії;

- районні виборчі комісії;

- міські виборчі комісії (крім міст Києва та Севастополя);

- районні у містах виборчі комісії (де обираються районні у місті ради);

- селищні, сільські виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

17. Виходячи зі статті 19 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" (з урахуванням Закону України "Про Центральну виборчу комісію") відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі комісії та їхні члени:

під час всеукраїнського референдуму:

1) Центральна виборча комісія;

2) комісія Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму;

3) обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські комісії з референдуму;

4) дільничні комісії з референдуму.

під час місцевого референдуму:

1) обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські комісії з референдуму;

2) дільничні комісії з референдуму.

Комісії з референдуму можуть бути утворені на основі існуючих виборчих комісій. У разі якщо референдум проводиться одночасно з виборами Президента України, народних депутатів чи місцевими виборами, може бути утворено спільні комісії з референдуму та виборів.

Підсудність справ у першій інстанції

18. Підсудність адміністративних справ, визначених коментованою статтею, має свої особливості, оскільки вона повинна забезпечити максимальну незалежність суду від політичного впливу, тому предметна підсудність таких справ залежить від рівня виборчих комісій чи комісій з референдуму та значення результатів оскарження для країни (частини третя - п'ята коментованої статті). Тому загальні правила статей 18 - 19 КАСУ щодо підсудності, якщо вони не відповідають коментованій статті, не застосовуються.

19. Вищому адміністративному суду України підсудні справи про оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму.

20. Окружним адміністративним судам за місцезнаходженням відповідної комісії підсудні виборчі спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких комісій та їхніх членів:

1) виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної виборчої комісії, Київської чи Севастопольської виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів;

2) територіальної (окружної) виборчої комісії щодо підготовки та проведення виборів Київського чи Севастопольського міського голови;

3) територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України;

4) обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму.

Спеціальну підсудність для окружного адміністративного суду, територіальну юрисдикцію якого поширено на місто Київ (Окружного адміністративного суду міста Києва), КАСУ визначив стосовно виборчих спорів щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії (крім рішень, дій або бездіяльності, що стосуються встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму).

21. Місцевим загальним судам (міським, районним, районним у містах, міськрайонним судам) за місцезнаходженням відповідної комісії, що діють як адміністративні суди, підсудні виборчі спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (крім тих рішень, дій чи бездіяльності, що оскаржуються до Вищого адміністративного суду України або окружних адміністративних судів). В усякому разі всі рішення, дії чи бездіяльність дільничних комісій, членів цих комісій оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду.

22. Відповідно до пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ до початку діяльності окружних адміністративних судів справи, визначені коментованою статтею, у першій інстанції розглядають відповідні місцеві загальні суди (крім військових), зокрема, й у випадках, якщо сторонами у них є лише юридичні особи (див. абзац 2 пункт 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

23. Якщо в позовній заяві є вимоги, що підсудні різним судам, то такі вимоги розглядатися в одному провадженні не можуть (частина перша статті 21 КАСУ).

 Склад суду першої інстанції

24. Склад суду в адміністративних справах, визначених коментованою статтею, формують за загальними правилами, але з урахуванням особливостей, визначених частинами першою і п'ятою статті 24 КАСУ. Так, справу щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії чи комісії з референдуму, члена цієї комісії в окружному адміністративному суді розглядає і вирішує колегія у складі трьох професійних суддів. Такий же склад суду в окружному адміністративному суді утворюється за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі особливої складності справи.

Вищий адміністративний суд України розглядає і вирішує справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів чи референдуму колегією у складі не менше п'яти професійних суддів.

У всіх інших випадках адміністративну справу розглядає професійний суддя одноособово.

25. Якщо справу, що підсудна окружному адміністративному суду, до початку діяльності цього суду розглядає відповідний місцевий загальний суд відповідно до пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ, тоді склад суду в місцевому загальному суді утворюється за правилами, що діють в окружному адміністративному суді.

 Звернення до адміністративного суду

26. Виходячи з швидкоплинності виборчого процесу та процесу референдуму, встановлено скорочені строки для звернення з адміністративним позовом у спорах, визначених коментованою статтею, - залежно від часу прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, від дня проведення голосування та від виду комісії (частини шоста - восьма коментованої статті).

Звернення з позовною заявою щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій можливе протягом п'яти днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. В усякому випадку позовну заяву щодо рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Таке обмеження встановлено виходячи з того, що якщо заяву буде подано пізніше, то суд уже не встигне своєчасно поновити права особи.

Скорочений строк встановлено також для подання позовної заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці. Таку позовну заяву може бути подано до адміністративного суду протягом двох днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Скорочений строк тут обумовлено тим, що від встановлення результатів голосування на виборчій дільниці залежать результати голосування в межах територіального виборчого округу, тому для своєчасного їх встановлення важливо якнайшвидше одержати всі судові рішення стосовно голосування на дільницях у межах відповідного територіального виборчого округу.

27. Днем подання позовної заяви є день її надходження до відповідного адміністративного суду - до 24-ї години цього дня. У разі незабезпечення роботи суду до зазначеної години позовну заяву, подану у зв'язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк (див. пункт 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Якщо позовну заяву подано несвоєчасно, тобто з пропущенням строку звернення до суду або після закінчення встановленого строку для розгляду таких спорів, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина п'ята статті 179 КАСУ) - на будь-якій стадії проходження справи: відкриття провадження, підготовчого провадження, судового розгляду, ухвалення рішення у справі. Положення статті 100 КАСУ щодо наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду в цих справах не застосовуються.

28. Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України у разі невідповідності поданої позовної заяви у спорі, пов'язаному з виборчим процесом чи процесом референдуму, формі та змісту, які передбачені статтями 105 та 106 КАСУ, така позовна заява в порядку частини першої статті 108 КАСУ залишається без руху, якщо не порушено строк звернення до суду або вона подана в межах строку, після закінчення якого не може бути вирішений такий спір.

Оскільки за правилами частини першої статті коментованої статті право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму, то в позовній заяві обов'язково має бути зазначено юридичний статус позивача із зазначенням документа, який підтверджує цей статус. А якщо ні, то така позовна заява залишається без руху з встановленням строку для усунення цього недоліку (див. абзаци 2 - 3 пункту 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Сплата судового збору

29. При поданні позовної заяви щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії не обов'язково сплачувати судовий збір (частина дев'ята коментованої статті). Така особливість обумовлена тим, що сплата судового збору потребує часу, а у виборчих спорах чи спорах з референдуму, особливо напередодні голосування, для суб'єктів відповідного процесу цінною є кожна хвилина. Крім того, у вихідні дні банківські відділення можуть не працювати. Вимога ж про обов'язкову сплату судового збору при зверненні до суду перешкоджала б доступу до правосуддя у таких спорах.

Тому несплата судового збору у справах, визначених коментованою статтею, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення.

30. Якщо судовий збір на момент вирішення справи не було сплачено, суд залежно від результатів розгляду справи одночасно судовим рішенням повинен вирішити питання про стягнення судового збору відповідно до загальних правил розподілу судових витрат, визначених статтями 94 - 96 КАСУ.

 Повідомлення про справу

31. Про надходження позовної заяви та відкриття провадження у справі щодо рішення, дій чи бездіяльності виборчої комісії чи комісії з референдуму, члена цієї комісії суд повинен невідкладно повідомити відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня (частина десята коментованої статті). Таке повідомлення необхідне, по-перше, для того, щоб відповідна комісія змогла забезпечити свою участь у справі, а по-друге, щоб ця комісія або комісія вищого рівня зупинила розгляд скарги, аналогічної адміністративному позову, до вирішення справи судом, якщо така скарга надійшла.

 Обмеження щодо застосування заходів забезпечення адміністративного позову

32. Пленум Вищого адміністративного суду України роз'яснив судам, що під час розгляду адміністративних справ, визначених коментованою статтею, суди в порядку забезпечення позову не можуть зупиняти дію рішень чи забороняти вчиняти дії виборчим комісіям чи комісіям з референдуму, в результаті чого буде зупинено виборчий процес чи процес референдуму, крім заборони оприлюднювати результати виборів у випадку їх оскарження (див. абзац 2 пункт 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Строк розгляду адміністративної справи

33. Строк розгляду і вирішення адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порівняно із загальними положеннями суттєво скорочений. Такі справи належить розглянути і вирішити у п'ятиденний строк після надходження позовної заяви. Надходження позовної заяви - це доставлення позовної заяви в адміністративний суд, незалежно від того, коли вона була здана на пошту чи її передано до інших підприємств зв'язку (наприклад, кур'єрської служби).

Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, суд вирішує у п'ятиденний строк, але не пізніше, ніж за дві години до початку голосування (частина одинадцята коментованої статті).

34. Про розгляд справи у судовому засіданні суд повідомляє сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, - у строк, достатній для їх прибуття до суду (друге речення частини третьої статті 35 КАСУ). У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації (стаття 38 КАСУ). Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду справи (частина дванадцята коментованої статті).

35. Разом з тим, порушення судом встановленого строку вирішення адміністративної справи не є підставою для закриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду, суд повинен закінчити розгляд справи по суті та ухвалити відповідну постанову. У таких випадках позовна заява може бути залишена без розгляду лише в разі, якщо суд з незалежних від нього обставин не встиг розглянути справу за дві години до початку голосування (див. пункт 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Повідомлення про судове рішення

36. Після набрання судовим рішенням у справі законної сили суд повідомляє відповідні виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про ухвалене судом рішення (частина десята коментованої статті). Якщо ж у судовому засіданні були представники цих комісій, тоді суд невідкладно після проголошення судового рішення вручає його копію представникам та іншим особам, які беруть участь у справі, що присутні, а тим, що не були присутні, - надсилає поштою.

 Інші особливості

37. Особливості судових рішень за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порядку набрання ними законної сили, оскарження та перегляду встановлені статтею 177 КАСУ. Особливості представництва у таких справах передбачено статтею 178, а особливості обчислення строків - статтею 179 КАСУ.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 173. Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців

 1. Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі.

 2. Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії.

 3. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування.

 4. Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно.

 5. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

 6. Постанови адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців виконуються негайно.

 Коментар:

 Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає особливості адміністративних справ щодо уточнення списку виборців, у тому числі про включення осіб до списку виборців або виключення з нього.

2. Стаття спрямована на швидкий і доступний розгляд справ щодо уточнення списку виборців та своєчасне поновлення права голосу на відповідних виборах чи референдумі, а також на запобігання спотворенню народного волевиявлення через маніпуляції зі списками виборців.

 Правова основа статті

3. Стаття 38 Конституції України гарантує громадянам право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 69 Конституції України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Її стаття 70 правом голосу на виборах і референдумах наділила громадян України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.

Згідно зі статтею 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення.

4. Порядок складання списків виборців та їх уточнення регулюється Законами України "Про Державний реєстр виборців" від 22 лютого 2007 року (набрав чинності 1 жовтня 2007 року), "Про вибори Президента України" від 18 березня 2004 року, "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 року, "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року, "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року.

5. Водночас потрібно мати на увазі, що згідно зі статтею 5 КАСУ адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тож адміністративні суди під час вчинення будь-яких процесуальних дій у процесі розгляду та вирішення спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, повинні керуватися правилами лише перелічених у статті 5 КАСУ актів незалежно від можливої наявності інших нормативно-правових актів, зокрема, законів, які визначають засади, порядок та організацію проведення виборів та в яких можуть бути окремі положення щодо вчинення процесуальних дій судами (див. абзаци 1 і 2 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" від 2 квітня 2007 року N 2).

 Позивач

6. Відповідно до частини першої коментованої статті право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі, тобто кожен виборець, у тому числі особа, яку обирають. Виборцю не потрібно доводити те, що цим порушуються його особисті права, тому що він може звернутися з такими вимогами відносно інших осіб. Попередній розгляд питання щодо уточнення списку виборців в адміністративному порядку не є обов'язковим.

7. Слід мати на увазі, що положення коментованої статті не поширюються на оскарження до адміністративного суду рішень, дій чи бездіяльності органу Державного реєстру виборців:

1) особою, яка зверталася до органу ведення Реєстру або регіонального органу адміністрування Реєстру щодо включення себе чи інших осіб до Реєстру, внесення змін до персональних даних Реєстру чи отримання відповіді на свій запит;

2) політичною партією, яка зверталася до органу ведення Реєстру або регіонального органу адміністрування Реєстру в порядку здійснення публічного контролю за веденням Реєстру (стаття 32 Закону України "Про Державний реєстр виборців").

Це пояснюється тим, що коментована стаття стосується уточнення списку виборців, тоді як у статті 32 Закону України "Про Державний реєстр виборців" йдеться насамперед про уточнення даних Державного реєстру виборців. Тому оскарження на підставі статті 32 цього Закону відбувається за загальними правилами адміністративного судочинства, якщо законодавцем не буде внесено змін до коментованої статті.

 Відповідач

8. Відповідачем в адміністративних справах щодо уточнення списку виборців є дільнична виборча комісія (дільнична комісія з референдуму), яка уповноважена внести зміни до списку виборців. Якщо позивач подавав скаргу на неправильності у списку виборців до територіальної (окружної) виборчої комісії і вона не задовольнила цієї скарги, тоді позивач може визначити таку комісію співвідповідачем, якщо справа підсудна одному суду (див. частину другу статті 34 Закону України "Про вибори Президента України", частину третю статті 43 Закону України "Про вибори народних депутатів України", частину третю статті 32 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", частину третю статті 34 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми").

9. Відповідно до частини п'ятої статті 40 Закону України "Про вибори народних депутатів України" відповідачем у справі щодо допущених при складанні загального списку виборців неправильностей може бути районна, міська робоча група обліку виборців. Однак з урахуванням того, що з 1 жовтня 2007 року набрав чинності Закон України "Про Державний реєстр виборців", який встановив інші правила складання списку виборців, це правило статті 40 Закону України "Про вибори народних депутатів України" перестало діяти.

10. Слід мати на увазі, що положення коментованої статті не поширюються на оскарження до адміністративного суду рішень, дій чи бездіяльності щодо уточнення даних Державного реєстру виборців органу ведення Реєстру або регіонального органу адміністрування Реєстру (стаття 32 Закону України "Про Державний реєстр виборців"). Оскарження на підставі статті 32 цього Закону відбувається за загальними правилами адміністративного судочинства, якщо законодавцем не буде внесено змін до коментованої статті.

 Підсудність

11. Частиною другою коментованої статті визначено предметну та територіальну підсудність адміністративних справ щодо уточнення списку виборців - такі справи підсудні місцевим загальним судам (міським, районним, районним у містах, міськрайонним судам), що діють як адміністративні суди, за місцезнаходженням відповідної дільничної комісії (відповідача).

 Судовий збір

12. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору (частина третя коментованої статті). Тому несплата судового збору у справах, визначених коментованою статтею, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення.

13. Оскільки коментована стаття не передбачає, що суд одночасно з вирішенням справи повинен вирішити питання про стягнення судового збору відповідно до загальних правил розподілу судових витрат, то це означає, що у зазначеній категорії справ судовий збір взагалі не сплачується і не стягується.

 Строк звернення до адміністративного суду

14. Позовну заяву про уточнення списку виборців може бути подано в суд не пізніш як за два дні до дня голосування (частина третя коментованої статті), а якщо вона подана пізніше, то суд залишає її без розгляду. Тобто якщо, наприклад, днем голосування є неділя, то позовна заява повинна надійти до адміністративного суду не пізніше 24-ї години четверга того ж тижня.

 Розгляд адміністративної справи

15. У разі звернення виборця з позовом про включення до списку або виключення зі списку не себе особисто, а інших осіб або внесення змін до відомостей про них адміністративний суд відповідно до частини другої статті 53 КАСУ повинен у разі можливості залучити їх (інших осіб) до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача або відповідача залежно від заявлених вимог (див. абзац 1 пункту 12 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

16. Строк розгляду і вирішення адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порівняно із загальними положеннями суттєво скорочений. Такі справи належить розглянути і вирішити у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно (частина четверта коментованої статті). Надходження позовної заяви - це доставлення позовної заяви безпосередньо в адміністративний суд, незалежно від того, коли вона була здана на пошту чи її передано до інших підприємств зв'язку (наприклад, кур'єрської служби).

17. Про розгляд справи у судовому засіданні суд повідомляє сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, - у строк, достатній для їх прибуття до суду (друге речення частини третьої статті 35 КАСУ). У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації (стаття 38 КАСУ). Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду (частина п'ята коментованої статті).

18. Разом з тим, порушення судом встановленого строку вирішення адміністративної справи не є підставою для закриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду - суд повинен закінчити розгляд справи по суті та ухвалити відповідну постанову. У таких випадках позовна заява може бути залишена без розгляду лише в разі, якщо суд з незалежних від нього обставин не встиг розглянути справу до дня голосування (див. пункт 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Негайне виконання постанови

19. З метою оперативної реалізації виборцем свого права законодавець передбачив, що постанова адміністративного суду щодо уточнення списку виборців виконується негайно, тобто незалежно від набрання нею законної сили (частина шоста коментованої статті, пункт 5 частини першої статті 256 КАСУ).

 Інші особливості

20. Особливості судових рішень за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порядок набрання ними законної сили, оскарження та перегляду встановлені статтею 177 КАСУ. Особливості обчислення строків передбачено у статті 179 КАСУ.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 174.Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум.

1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

 2. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

 3. Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням. Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцезнаходженням.

 4. Позовну заяву може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частинами шостою - сьомою статті 172 цього Кодексу.

 5. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у строк, встановлений частиною одинадцятою статті 172 цього Кодексу.

 6. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

 Коментар:

 Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає особливості адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, засобів масової інформації, їхніх власників, посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які, за твердженням позивача, порушують законодавство про вибори та референдум.

2. Стаття спрямована на швидкий розгляд спорів з такими суб'єктами та своєчасне поновлення прав суб'єктів відповідного процесу.

3. Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, за правилами коментованої статті не належить розглядати спори, що виникли поза межами етапів виборчого процесу та процесу референдуму або не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму (абзац 4 пункту 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" від 2 квітня 2007 року N 2), оскільки їх судове вирішення не вимагає встановлених цією статтею особливостей, зокрема, щодо швидкого вирішення справи.

 Правова основа статті

4. Стаття 38 Конституції України гарантує громадянам право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 69 Конституції України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Згідно зі статтею 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Крім Конституції України, процеси виборів та референдуму регулюються Законами України "Про вибори Президента України" від 18 березня 2004 року, "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 року, "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року, "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року. Крім того, відповідні відносини врегульовано також Законами України "Про Центральну виборчу комісію" від 30 червня 2004 року, "Про Державний реєстр виборців" від 22 лютого 2007 року. Цими законами визначено права та обов'язки в процесі виборів чи референдуму суб'єктів, чия діяльність може бути предметом оскарження відповідно до цієї статті.

5. Водночас слід мати на увазі, що згідно зі статтею 5 КАСУ адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тож адміністративні суди під час вчинення будь-яких процесуальних дій у процесі розгляду та вирішення спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, повинні керуватися правилами лише перелічених у статті 5 КАСУ актів незалежно від можливої наявності інших нормативно-правових актів, зокрема, законів, які визначають засади, порядок та організацію проведення виборів та в яких можуть бути окремі положення щодо вчинення процесуальних дій судами (див. абзаци 1 і 2 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Позивач

6. Позивачем в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути:

1) у спорах, пов'язаних з правовідносинами в процесі виборів, - виборча комісія, кандидат (особа, яку обирають), партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), які є суб'єктами відповідного виборчого процесу;

2) у спорах, пов'язаних з правовідносинами в процесі референдуму, - комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму (частина перша коментованої статті).

Відповідно до пункту 4 розділу XIV "Прикінцеві положення" Закону України "Про вибори народних депутатів України" (у редакції Закону України від 7 липня 2005 року N 2777-IV) з дня набрання чинності КАСУ розгляд у судах спорів, що виникають з правовідносин, урегульованих Законом України "Про вибори народних депутатів України", здійснюється в порядку, встановленому КАСУ, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. У таких спорах належить керуватися правилами КАСУ і враховувати лише ті особливості, які випливають із матеріальних і процедурних норм Закону України "Про вибори народних депутатів України", зокрема, ті особливості, з яких випливає право особи на звернення до суду у виборчому процесі (див. абзац 3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму"). Тому право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб під час виборів народних депутатів України має також офіційний спостерігач від партії (блоку) (пункт 5 статті 12, пункт 3 частини першої статті 103, частина перша статті 112 Закону). Водночас рішення, дії чи бездіяльність засобу масової інформації, його власника, посадової чи службової особи, творчого працівника може оскаржити не будь-яка виборча комісія - суб'єкт виборчого процесу під час виборів народних депутатів, а лише Центральна виборча комісія та окружна виборча комісія (частина друга статті 114 Закону).

7. За частиною другою коментованої статті виборець, тобто кожна особа, яка має право голосу у відповідних виборах або референдумі, також може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Це означає, зокрема, що виборець не може обґрунтувати свій позов тим, що внаслідок порушення прав кандидата, за якого він готовий віддати свій голос, обмежено право виборця вільно обирати тощо. Виборець повинен довести, що порушено саме його права та інтереси безпосередньо.

Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, виборець у позовній заяві повинен зазначати, яким чином такі оскаржувані рішення, дія чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Якщо у позовній заяві цього немає, тоді суд залишає її без руху і пропонує позивачеві виправити цей недолік. У разі неусунення зазначеного недоліку у встановлений судом строк така позовна заява за правилами пункту 1 частини третьої статті 108 КАСУ повертається позивачеві.

Якщо на стадії судового розгляду буде встановлено, що оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю не порушені виборчі права та інтереси виборця особисто, тоді суд повинен відмовити у задоволенні позову. Тобто, розглядаючи такі справи, суди повинні перевірити, чи має право позивач звертатися до суду з відповідними вимогами, і лише в разі встановлення такого права перевіряти правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності (див. пункт 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Відповідач

8. Відповідачем в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути: орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, засіб масової інформації, підприємство, установа, організація, їхня посадова чи службова особа, творчий працівник засобу масової інформації (частина перша коментованої статті). Важливо, щоб спір виник з правовідносин, що врегульовані відповідним законодавством про вибори чи референдум.

Враховуючи положення Закону України "Про вибори народних депутатів України" (у редакції Закону України від 7 липня 2005 року N 2777-IV), за правилами коментованої статті під час виборів народних депутатів може бути оскаржено рішення, дії чи бездіяльність не лише засобу масової інформації, його посадової чи службової особи, творчого працівника засобу масової інформації, а й власника засобу масової інформації (частина перша статті 114 Закону), а також рішення, дії чи бездіяльність громадської організації, його посадової особи чи повноважного представника, що стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції (пункт 3 статті 104, частина перша статті 113 Закону).

Підсудність

9. Підсудність адміністративних справ, визначених коментованою статтею, визначається за правилами статтей 18 - 19 КАСУ з урахуванням особливостей, зазначених у частині третій коментованої статті.

Так, окружним адміністративним судам підсудні справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, їхніх посадових чи службових осіб, що порушують законодавство про вибори та референдум, - за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, а якщо оскаржено нормативно-правовий акт - за місцезнаходженням відповідного органу;

Місцевим загальним судам (міським, районним, районним у містах, міськрайонним судам), що діють як адміністративні суди, підсудні справи щодо:

1) оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, що порушують законодавство про вибори та референдум, - за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, а якщо оскаржено нормативно-правовий акт - за місцезнаходженням відповідного органу;

2) оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, власників і творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, - за їхнім місцезнаходженням.

10. Альтернативна підсудність встановлена у справах щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, що порушують законодавство про вибори та референдум. Такі справи розглядає і вирішує місцевий загальний суд, що діє як адміністративний суд, або окружний адміністративний суд за вибором позивача, але з урахуванням загальних правил територіальної підсудності.

11. Відповідно до пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ до початку діяльності окружних адміністративних судів справи, визначені коментованою статтею, у першій інстанції розглядають відповідні місцеві загальні суди (крім військових), зокрема, й у випадках, якщо сторонами у них є лише юридичні особи (див. абзац 2 пункт 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

12. Якщо в позовній заяві є вимоги, що підсудні різним судам, то такі вимоги розглядатися в одному провадженні не можуть (частина перша статті 21 КАСУ).

 Склад суду першої інстанції

13. Склад суду в адміністративних справах, визначених коментованою статтею, формують за загальними правилами. Колегія у складі трьох суддів в окружному адміністративному суді утворюється за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі особливої складності справи. У всіх інших випадках адміністративну справу розглядає суддя одноособово.

14. Якщо справу, що підсудна окружному адміністративному суду, до початку діяльності цього суду розглядає відповідний місцевий загальний суд відповідно до пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ, тоді склад суду у місцевому загальному суді утворюється за правилами, що діють в окружному адміністративному суді.

 

Звернення до адміністративного суду

15. Виходячи з швидкоплинності виборчого процесу та процесу референдуму, встановлено скорочені строки для звернення з адміністративним позовом у спорах, визначених коментованою статтею, - залежно від часу прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності та дня проведення голосування (частина четверта коментованої статті у цьому питанні відсилає до частин шостої та сьомої статті 172 КАСУ).

Звернення з позовною заявою щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності, визначених коментованою статтею, можливе протягом п'яти днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. В усякому випадку позовну заяву щодо рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Таке обмеження встановлено виходячи з того, що якщо заяву буде подано пізніше, то суд уже не встигне своєчасно поновити права особи.

16. Днем подання позовної заяви є день її надходження до відповідного адміністративного суду - до 24-ї години цього дня. У разі незабезпечення роботи суду до зазначеної години позовну заяву, подану у зв'язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк (див. пункт 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Якщо позовну заяву подано несвоєчасно, тобто з пропущенням строку звернення до суду або після закінчення встановленого строку для розгляду таких спорів, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина п'ята статті 179 КАСУ) - на будь-якій стадії проходження справи: відкриття провадження, підготовчого провадження, судового розгляду, ухвалення рішення у справі. Положення статті 100 КАСУ щодо наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду в цих справах не застосовуються.

17. Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України, у разі невідповідності поданої позовної заяви у спорі, пов'язаному з виборчим процесом чи процесом референдуму, формі та змісту, які передбачені статтями 105 та 106 КАСУ, така позовна заява за правилами частини першої статті 108 КАСУ залишається без руху, якщо не порушено строку звернення до суду або вона подана в межах строку, після закінчення якого не може бути вирішений такий спір.

Оскільки за правилами частини першої коментованої статті право звертатися до суду мають окремі суб'єкти відповідного виборчого процесу, а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму, то в позовній заяві обов'язково має бути зазначено юридичний статус позивача із зазначенням документа, який підтверджує цей статус. А якщо ні, то така позовна заява залишається без руху з встановленням строку для усунення цього недоліку (див. абзаци 2 - 4 пункту 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Строк розгляду адміністративної справи

18. Строк розгляду і вирішення адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порівняно із загальними положеннями суттєво скорочений (частина п'ята коментованої статті у цьому питанні відсилає до частини одинадцятої статті 172 КАСУ). Такі справи належить розглянути і вирішити у п'ятиденний строк після надходження позовної заяви. Надходження позовної заяви - це доставлення позовної заяви безпосередньо в адміністративний суд, незалежно від того, коли вона була здана на пошту чи її передано до інших підприємств зв'язку (наприклад, кур'єрської служби).

Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, суд вирішує у п'ятиденний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

19. Про розгляд справи у судовому засіданні суд повідомляє сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, - у строк, достатній для їх прибуття до суду (друге речення частини третьої статті 35 КАСУ). У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації (стаття 38 КАСУ). Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду (частина шоста коментованої статті).

20. Разом з тим, порушення судом встановленого строку вирішення адміністративної справи не є підставою для закриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду - суд повинен закінчити розгляд справи по суті та ухвалити відповідну постанову. У таких випадках позовна заява може бути залишена без розгляду лише в разі, якщо суд з незалежних від нього обставин не встиг розглянути справу за дві години до початку голосування (див. пункт 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Інші особливості

21. Особливості судових рішень за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порядку набрання ними законної сили, оскарження та перегляду встановлені статтею 177 КАСУ. Особливості представництва у таких справах передбачено статтею 178, а особливості обчислення строків - статтею 179 КАСУ.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 175. Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії(блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу

 1. Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

 2. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

 3. Позовна заява щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум, подається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.Позовна заява з інших питань, передбачених цією статтею, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

 4. Позовну заяву може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частинами шостою - сьомою статті 172 цього Кодексу.

 5. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у строк, встановлений частиною одинадцятою статті 172 цього Кодексу.

 6. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

 Коментар:

 Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає особливості адміністративних справ щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, які, за твердженням позивача, порушують законодавство про вибори та референдум.

2. Стаття спрямована на швидкий розгляд спорів з такими суб'єктами та своєчасне поновлення прав суб'єктів відповідного процесу.

3. Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, за правилами коментованої статті не належить розглядати спори, що виникли поза межами етапів виборчого процесу та процесу референдуму або не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму (абзац 4 пункту 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" від 2 квітня 2007 року N 2), оскільки їх судове вирішення не вимагає встановлених цією статтею особливостей, зокрема, щодо швидкого вирішення справи.

 Правова основа статті

4. Стаття 38 Конституції України гарантує громадянам право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 69 Конституції України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Згідно зі статтею 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Крім Конституції України, процеси виборів та референдуму регулюються Законами України "Про вибори Президента України" від 18 березня 2004 року, "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 року, "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року, "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року. Крім того, відповідні відносини врегульовано також Законами України "Про Центральну виборчу комісію" від 30 червня 2004 року та "Про Державний реєстр виборців" від 22 лютого 2007 року. Цими законами визначено права та обов'язки у процесі виборів чи референдуму суб'єктів, чия діяльність може бути предметом оскарження відповідно до цієї статті.

5. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 5 КАСУ адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тож адміністративні суди під час вчинення будь-яких процесуальних дій у процесі розгляду та вирішення спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, повинні керуватися правилами лише перелічених у статті 5 КАСУ актів незалежно від можливої наявності інших нормативно-правових актів, зокрема, законів, які визначають засади, порядок та організацію проведення виборів та в яких можуть бути окремі положення щодо вчинення процесуальних дій судами (див. абзаци 1 - 2 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Позивач

6. Позивачем в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути:

1) у спорах, пов'язаних з правовідносинами в процесі виборів, - кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), які є суб'єктами відповідного виборчого процесу;

2) у спорах, пов'язаних з правовідносинами в процесі референдуму, - ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму (частина перша коментованої статті).

7. За частиною другою коментованої статті виборець, тобто кожна особа, яка має право голосу у відповідних виборах або референдумі, також може оскаржити дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, якщо такі дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Це означає, зокрема, що виборець не може обґрунтувати свій позов тим, що внаслідок порушення прав кандидата, за якого він готовий віддати свій голос, обмежено право виборця вільно обирати тощо. Виборець повинен довести, що порушено саме його права та інтереси безпосередньо.

Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, виборець у позовній заяві повинен зазначати, яким чином такі оскаржувані рішення, дія чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Якщо у позовній заяві цього немає, тоді суд залишає її без руху і пропонує позивачеві виправити цей недолік. У разі неусунення зазначеного недоліку у встановлений судом строк така позовна заява за правилами пункту 1 частини третьої статті 108 КАСУ повертається позивачеві.

Якщо на стадії судового розгляду буде встановлено, що оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю не порушені виборчі права та інтереси виборця особисто, тоді суд повинен відмовити у задоволенні позову. Тобто, розглядаючи такі справи, суди повинні перевірити, чи має право позивач звертатися до суду з відповідними вимогами, і лише в разі встановлення такого права перевіряти правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності (див. пункт 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Відповідач

8. Відповідачем в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути: кандидат, його довірена особа, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), їхня посадова особа чи уповноважена особа, ініціативна група референдуму, інший суб'єкт ініціювання референдуму, офіційний спостерігач від суб'єкта виборчого процесу (частина перша коментованої статті). Важливо, щоб спір виник з правовідносин, що врегульовані відповідним законодавством про вибори чи референдум.

 Підсудність

9. Підсудність адміністративних справ, визначених коментованою статтею, має свої особливості, оскільки вона повинна забезпечити максимальну незалежність суду від політичного впливу, тому предметна підсудність таких справ залежить від суб'єкта, чиї дії чи бездіяльність є предметом оскарження (частини третя коментованої статті). Тому загальні правила статей 18 - 19 КАСУ щодо підсудності не застосовуються.

10. Окружним адміністративним судам за місцем вчинення дії чи місцем, де цю дію має бути вчинено, підсудні виборчі спори щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидатів у народні депутати, у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, у міські, селищні, сільські голови, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори та референдум.

Спеціальну підсудність для окружного адміністративного суду, територіальну юрисдикцію якого поширено на місто Київ (Окружного адміністративного суду м. Києва), закон визначив стосовно виборчих спорів щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум.

11. Місцевим загальним судам (міським, районним, районним у містах, міськрайонним судам) за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія має бути вчинена, що діють як адміністративні суди, підсудні виборчі спори щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної, міської ради, що порушують законодавство про вибори та референдум.

12. Відповідно до пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ до початку діяльності окружних адміністративних судів справи, визначені коментованою статтею, у першій інстанції розглядають відповідні місцеві загальні суди (крім військових), зокрема, й у випадках, якщо сторонами у них є лише юридичні особи (див. абзац 2 пункту 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

13. Якщо в позовній заяві є вимоги, що підсудні різним судам, то такі вимоги розглядатися в одному провадженні не можуть (частина перша статті 21 КАСУ).

 Склад суду першої інстанції

14. Склад суду в адміністративних справах, визначених коментованою статтею, формують за загальними правилами. Колегія у складі трьох професійних суддів в окружному адміністративному суді утворюється за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі особливої складності справи. У всіх інших випадках адміністративну справу розглядає професійний суддя одноособово.

15. Якщо справу, що підсудна окружному адміністративному суду, до початку діяльності цього суду розглядає відповідний місцевий загальний суд відповідно до пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ, тоді склад суду у місцевому загальному суді утворюється за правилами, що діють в окружному адміністративномусуді.

 Звернення до адміністративного суду

16. Виходячи з швидкоплинності виборчого процесу та процесу референдуму, встановлено скорочені строки для звернення з адміністративним позовом у спорах, визначених коментованою статтею, - залежно від часу прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності та дня проведення голосування (частина четверта коментованої статті у цьому питанні відсилає до частин шостої та сьомої статті 172 КАСУ).

Звернення з позовною заявою щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності, визначених коментованою статтею, можливе протягом п'яти днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. В усякому випадку позовну заяву щодо рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Таке обмеження встановлено виходячи з того, що якщо заяву буде подано пізніше, то суд уже не встигне своєчасно поновити права особи.

17. Днем подання позовної заяви є день її надходження до відповідного адміністративного суду - до 24-ї години цього дня. У разі незабезпечення роботи суду до зазначеної години позовну заяву, подану у зв'язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк (див. пункт 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Якщо позовну заяву подано несвоєчасно, тобто з пропущенням строку звернення до суду або після закінчення встановленого строку для розгляду таких спорів, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина п'ята статті 179 КАСУ) - на будь-якій стадії проходження справи: відкриття провадження, підготовчого провадження, судового розгляду, ухвалення рішення у справі. Положення статті 100 КАСУ щодо наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду в цих справах не застосовуються.

18. Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України у разі невідповідності поданої позовної заяви у спорі, пов'язаному з виборчим процесом чи процесом референдуму, формі та змісту, які передбачені статтями 105 і 106 КАСУ, така позовна заява в порядку частини першої статті 108 КАСУ залишається без руху, якщо не порушено строк звернення до суду або вона подана в межах строку, після закінчення якого не може бути вирішений такий спір.

Оскільки за правилами частини першої статті коментованої статті право звертатися до суду мають окремі суб'єкти відповідного виборчого процесу, а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму, то в позовній заяві обов'язково має бути зазначено юридичний статус позивача із зазначенням документа, який підтверджує цей статус. А якщо ні, то така позовна заява залишається без руху з встановленням строку для усунення цього недоліку (див. абзаци 2 - 4 пункту 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Строк розгляду адміністративної справи

19. Строк розгляду і вирішення адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порівняно із загальними положеннями суттєво скорочений (частина п'ята коментованої статті у цьому питанні відсилає до частини одинадцятої статті 172 КАСУ). Такі справи належить розглянути і вирішити у п'ятиденний строк після надходження позовної заяви. Надходження позовної заяви - це доставлення позовної заяви безпосередньо в адміністративний суд, незалежно від того, коли вона була здана на пошту чи її передано до інших підприємств зв'язку (наприклад, кур'єрської служби).

Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, суд вирішує у п'ятиденний строк, але не пізніше, ніж за дві години до початку голосування.

20. Про розгляд справи у судовому засіданні суд повідомляє сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, - у строк, достатній для їх прибуття до суду (друге речення частини третьої статті 35 КАСУ). У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації (стаття 38 КАСУ). Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду (частина шоста коментованої статті).

21. Разом з тим, порушення судом встановленого строку вирішення адміністративної справи не є підставою для закриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду - суд повинен закінчити розгляд справи по суті та ухвалити відповідну постанову. У таких випадках позовна заява може бути залишена без розгляду лише в разі, якщо суд з незалежних від нього обставин не встиг розглянути справу за дві години до початку голосування (див. пункт 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Інші особливості

22. Особливості судових рішень за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порядку набрання ними законної сили, оскарження та перегляду встановлені статтею 177 КАСУ. Особливості представництва у таких справах передбачено статтею 178, а особливості обчислення строків - статтею 179 КАСУ.

 Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 176. Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України

1. Виборча комісія, кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу, виборець, законні права або охоронювані законом інтереси яких порушено, мають право оскаржувати рішення чи дії об'єднання громадян, виборчого блоку, його посадової особи чи повноважного представника, які стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.

 2. Кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу чи окружна виборча комісія мають право оскаржувати до суду дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових та службових осіб, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно передвиборної агітації, зокрема щодо вимоги спростування опублікованих ними неправдивих відомостей про кандидата чи партію (блок), що висунули кандидата.

 3. Кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу мають право оскаржувати дії іншого кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата, проведення передвиборної агітації, інші порушення їх прав або виборчих прав громадян. Виборець має право оскаржувати дії кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії порушують його виборчі права.

 4. Рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. Акти чи дії виборчих блоків, об'єднань громадян, крім тих, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції, - за місцезнаходженням органу об'єднання громадян, виборчого блоку, акти чи дії якого оскаржуються у порядку, передбаченому статтею 175 цього Кодексу.

 5. Дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

 6. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 172 цього Кодексу.

 7. Дії кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.

 

8. Рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії та її членів можуть бути оскаржені до адміністративного суду за місцезнаходженням дільничної виборчої комісії.

 9. Рішення, дії чи бездіяльність окружної виборчої комісії або члена такої комісії можуть бути оскаржені до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням окружної виборчої комісії в порядку, встановленому законодавством.

 10. Суд розглядає та вирішує адміністративні справи за скаргами, поданими на вчинені порушення з моменту припинення голосування на виборчих дільницях, протягом двох днів після дня голосування.

 11. Рішення апеляційної інстанції з виборчих спорів є остаточним і оскарженню не підлягає. Рішення Вищого адміністративного суду України щодо скарги на результати виборів є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 12. Повноваження суду, встановлені статтею 117 цього Кодексу, не можуть бути застосовані судами щодо спорів, які стосуються призначення, підготовки і проведення виборів Президента України.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 177. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження

 1. Суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом.

 2. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

 3. Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

 

4. Виключено.

 5. Судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

 6. Судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 172 цього Кодексу Київським апеляційним адміністративним судом, є Вищий адміністративний суд України.

 7. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга стосовно судового рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

 8. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду.

 9. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.

 10. При розгляді справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарженні частина четверта статті20 цього Кодексу не застосовується.

 Коментар:

 Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає особливості змісту судових рішень, порядку набрання ними законної сили, а також оскарження і перегляду в апеляційному порядку в адміністративних справах, що розглядаються відповідно до статей 172 - 176 КАСУ.

2. Правила статті спрямовані на якнайшвидше досягнення юридичної визначеності у відносинах, що пов'язані з процесом виборів чи референдуму.

 Види і зміст судових рішень

3. Судовими рішеннями за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, як і будь-яких інших адміністративних справ, можуть бути постанова або ухвала. Так, у разі вирішення справи по суті суд приймає постанову, а в інших випадках - постановляє ухвалу.

4. Суд, задовольнивши адміністративний позов, у постанові повинен не лише констатувати порушення законодавства про вибори чи референдум, а й визначити спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону, або приймає інше передбачене законом рішення.

5. Якщо в ході судового розгляду справи будуть виявлені порушення, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу (насамперед дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності), тоді суд постановляє окрему ухвалу (стаття 166 КАСУ) з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом, тобто органів та осіб, що уповноважені притягнути особу до дисциплінарної відповідальності, скласти протокол про адміністративне правопорушення, порушити кримінальну справу тощо. Відповідні орган чи особа повинні повідомити суд про вжиті заходи не пізніше одного місяця після одержання окремої ухвали.

6. Оскільки частиною другою статті 177 КАСУ встановлено, що копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення, то під час розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, застосування правил частини четвертої статті 167 КАСУ щодо проголошення вступної та резолютивної частин постанови, складеної відповідно до вимог частини третьої статті 160 КАСУ, не допускається (пункт 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" від 2 квітня 2007 року N 2).

 Набрання судовим рішенням законної сили

7. Частина третя коментованої статті містить загальне правило, що судові рішення місцевих адміністративних судів (окружних адміністративних судів і місцевих загальних судів) за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 КАСУ, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, тобто через два дні з дня їх проголошення, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Якщо судове рішення оскаржено в апеляційному порядку і воно не скасоване, тоді воно набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Частина четверта коментованої статті встановлює виняток із цього загального правила. Так, судові рішення місцевих адміністративних судів за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172, 174, 175 цього Кодексу, у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, до шостої години дня голосування, не можуть бути оскаржені і набирають законної сили з моменту проголошення. Це обумовлено тим, що перегляд таких рішень втратить будь-який сенс, адже рішення суду апеляційної інстанції вже не можна буде виконати.

Водночас необхідно нагадати, що постанови суду щодо внесення змін у списки виборців, прийняті за наслідками розгляду справ, визначених статтею 173 КАСУ, виконуються негайно після проголошення незалежно від набрання ними законної сили (частина шоста статті 173 КАСУ).

8. Судове рішення Вищого адміністративного суду України, ухвалене у першій інстанції, набирає законної сили з моменту проголошення (друге речення частини третьої коментованої статті).

 Оскарження судових рішень

9. Потреба оперативно вирішувати спори у процесі виборів чи референдуму обумовила те, що для судових рішень у цих спорах передбачена можливість лише апеляційного оскарження, і то не в усіх випадках.

Оскаржувати в апеляційному порядку можна лише судові рішення, що не набрали законної сили, ухвалені за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 КАСУ, тобто постанови суду чи ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, повернення позовної заяви, відмову у відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі тощо. Не можуть бути оскаржені рішення, що набрали законної сили.

10. При оскарженні в апеляційному порядку судових рішень за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, подавати заяву про апеляційне оскарження не потрібно, відразу подається апеляційна скарга.

 Строк апеляційного оскарження

11. Відповідно до частини п'ятої коментованої статті апеляційну скаргу належить подати протягом двох днів з дня проголошення судового рішення, а для оскарження судового рішення, ухваленого до дня голосування, - у такий самий строк, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

12. Відповідно до частини другої статті 186 КАСУ апеляційна скарга подається до місцевого адміністративного суду, що розглядав справу, а копія надсилається до суду апеляційної інстанції. Тому, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності порушення дводенного строку, встановленого для подання апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції повинні керуватися тією датою надходження апеляційної скарги до будь-якого із цих судів, яка є першою. Апеляційні скарги, подані після зазначеного строку або не розглянуті за дві години до початку голосування, залишаються без розгляду.

Водночас необхідно враховувати, що за частиною п'ятою статті 179 КАСУ днем подання апеляційної скарги є день її надходження до суду (до 24-ї години цього дня). У разі незабезпечення роботи суду до зазначеної години апеляційну скаргу, подану у зв'язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк.

Суди першої інстанції повинні враховувати, що правила статті 188 КАСУ щодо строків направлення апеляційних скарг разом зі справою до суду апеляційної інстанції у спорах, що пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, не застосовуються. Суд першої інстанції після отримання апеляційної скарги повинен негайно направити її разом зі справою до відповідного суду апеляційної інстанції (див. пункти 10, 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Суд апеляційної інстанції

13. Відповідно до частини шостої коментованої статті судом апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 172 - 175 КАСУ, є відповідний апеляційний адміністративний суд, який переглядає судові рішення місцевих адміністративних судів, що знаходяться у межах територіальної юрисдикції цього апеляційного адміністративного суду.

У справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії (крім її рішень, дій чи бездіяльності щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму), члена цієї комісії, розглянутих окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружним адміністративним судом міста Києва), судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд України.

14. Перегляд в апеляційному порядку здійснює колегія у складі трьох суддів (частина третя статті 24 КАСУ).

 Строк розгляду справи в суді апеляційної інстанції

15. Справу в апеляційній інстанції суд розглядає у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга на судове рішення, ухвалене до дня голосування, має бути розглянута не пізніше ніж за дві години до початку голосування (частина сьома коментованої статті).

16. Про розгляд справи у судовому засіданні суд повідомляє сторони у строк, достатній для їх прибуття до суду (друге речення частини третьої статті 35 КАСУ). У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації (стаття 38 КАСУ). Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду (частина восьма коментованої статті).

17. Якщо розгляд справи не закінчений за дві години до початку голосування, то апеляційна скарга залишається без розгляду, а оскаржене судове рішення набирає законної сили (див. абзац 2 пункту 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Повноваження суду апеляційної інстанції

18. Важливо, що у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, суд за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України, положення частини дев'ятої коментованої статті щодо неможливості повернення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи на новий розгляд поширюється на всі випадки скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, яким вирішено спір по суті, незалежно від підстав скасування. Тому суди апеляційної інстанції, розглядаючи спори, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, не мають права застосовувати положення статті 204 КАСУ в частині обов'язкового направлення справи на новий розгляд у разі скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції із зазначених у цій статті підстав.

Також не може суд апеляційної інстанції повернути справу в суд першої інстанції після скасування ухвали суду першої інстанції для додаткової перевірки тих питань та підстав, з огляду на які була постановлена скасована ухвала. У разі ж скасування ухвал суду першої інстанції, що стали перешкодою для відкриття провадження у справі та розгляду справи по суті, суд апеляційної інстанції направляє такі справи до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі, розгляду по суті або продовження розгляду (пункт 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

19. Якщо суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду, повернув її, відмовив у відкритті провадження у справі або закрив провадження, а в суді апеляційної інстанції змінилися підстави або з'явилися нові підстави для ухвалення подібних рішень, то суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції та постановляє нову ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, повернення її, відмову у відкритті провадження або закриття провадження з інших підстав.

Наприклад, суд першої інстанції повернув позовну заяву у зв'язку з тим, що справа не підсудна цьому адміністративному суду, однак у суді апеляційної інстанції виявилося, що справа підсудна цьому суду першої інстанції, але позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, - у такому випадку апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції та постановляє свою нову ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

20. Судове рішення апеляційної інстанції є остаточним, а відповідно - набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржене.

 Інші особливості

21. Особливості представництва в суді апеляційної інстанції у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, передбачено статтею 178 КАСУ, а особливості обчислення строків, визначених коментованою статтею, закріплено статтею 179 КАСУ.

22. Судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якщо заява про такий перегляд подана до настання події або дати (години), після настання яких суд не може розглядати відповідну справу, інакше така заява залишається без розгляду. Також вона залишається без розгляду у випадку, коли суд не встиг розглянути її до настання зазначених подій або дати (години) для розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Винятком є перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень у справах щодо встановлення відповідними виборчими комісіями результатів виборів, за якими перегляд за нововиявленими обставинами може ініціюватися в загальному порядку, але їх розгляд відбувається з особливостями, встановленими статтями 172, 177 - 179 КАСУ (абзаци 3 - 4 пункту 18 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 177. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження

 1. Суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом.

 2. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

 3. Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

 5. Судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

 6. Судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 172 цього Кодексу Київським апеляційним адміністративним судом, є Вищий адміністративний суд України.

 7. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга стосовно судового рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

 8. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду.

 9. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.

 10. При розгляді справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарженні частина четверта статті20 цього Кодексу не застосовується.

 Коментар:

 Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає особливості змісту судових рішень, порядку набрання ними законної сили, а також оскарження і перегляду в апеляційному порядку в адміністративних справах, що розглядаються відповідно до статей 172 - 176 КАСУ.

2. Правила статті спрямовані на якнайшвидше досягнення юридичної визначеності у відносинах, що пов'язані з процесом виборів чи референдуму.

 Види і зміст судових рішень

3. Судовими рішеннями за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, як і будь-яких інших адміністративних справ, можуть бути постанова або ухвала. Так, у разі вирішення справи по суті суд приймає постанову, а в інших випадках - постановляє ухвалу.

4. Суд, задовольнивши адміністративний позов, у постанові повинен не лише констатувати порушення законодавства про вибори чи референдум, а й визначити спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону, або приймає інше передбачене законом рішення.

5. Якщо в ході судового розгляду справи будуть виявлені порушення, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу (насамперед дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності), тоді суд постановляє окрему ухвалу (стаття 166 КАСУ) з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом, тобто органів та осіб, що уповноважені притягнути особу до дисциплінарної відповідальності, скласти протокол про адміністративне правопорушення, порушити кримінальну справу тощо. Відповідні орган чи особа повинні повідомити суд про вжиті заходи не пізніше одного місяця після одержання окремої ухвали.

6. Оскільки частиною другою статті 177 КАСУ встановлено, що копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення, то під час розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, застосування правил частини четвертої статті 167 КАСУ щодо проголошення вступної та резолютивної частин постанови, складеної відповідно до вимог частини третьої статті 160 КАСУ, не допускається (пункт 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" від 2 квітня 2007 року N 2).

 Набрання судовим рішенням законної сили

7. Частина третя коментованої статті містить загальне правило, що судові рішення місцевих адміністративних судів (окружних адміністративних судів і місцевих загальних судів) за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 КАСУ, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, тобто через два дні з дня їх проголошення, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Якщо судове рішення оскаржено в апеляційному порядку і воно не скасоване, тоді воно набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Частина четверта коментованої статті встановлює виняток із цього загального правила. Так, судові рішення місцевих адміністративних судів за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172, 174, 175 цього Кодексу, у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, до шостої години дня голосування, не можуть бути оскаржені і набирають законної сили з моменту проголошення. Це обумовлено тим, що перегляд таких рішень втратить будь-який сенс, адже рішення суду апеляційної інстанції вже не можна буде виконати.

Водночас необхідно нагадати, що постанови суду щодо внесення змін у списки виборців, прийняті за наслідками розгляду справ, визначених статтею 173 КАСУ, виконуються негайно після проголошення незалежно від набрання ними законної сили (частина шоста статті 173 КАСУ).

8. Судове рішення Вищого адміністративного суду України, ухвалене у першій інстанції, набирає законної сили з моменту проголошення (друге речення частини третьої коментованої статті).

 Оскарження судових рішень

9. Потреба оперативно вирішувати спори у процесі виборів чи референдуму обумовила те, що для судових рішень у цих спорах передбачена можливість лише апеляційного оскарження, і то не в усіх випадках.

Оскаржувати в апеляційному порядку можна лише судові рішення, що не набрали законної сили, ухвалені за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 КАСУ, тобто постанови суду чи ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, повернення позовної заяви, відмову у відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі тощо. Не можуть бути оскаржені рішення, що набрали законної сили.

10. При оскарженні в апеляційному порядку судових рішень за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, подавати заяву про апеляційне оскарження не потрібно, відразу подається апеляційна скарга.

 Строк апеляційного оскарження

11. Відповідно до частини п'ятої коментованої статті апеляційну скаргу належить подати протягом двох днів з дня проголошення судового рішення, а для оскарження судового рішення, ухваленого до дня голосування, - у такий самий строк, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

12. Відповідно до частини другої статті 186 КАСУ апеляційна скарга подається до місцевого адміністративного суду, що розглядав справу, а копія надсилається до суду апеляційної інстанції. Тому, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності порушення дводенного строку, встановленого для подання апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції повинні керуватися тією датою надходження апеляційної скарги до будь-якого із цих судів, яка є першою. Апеляційні скарги, подані після зазначеного строку або не розглянуті за дві години до початку голосування, залишаються без розгляду.

Водночас необхідно враховувати, що за частиною п'ятою статті 179 КАСУ днем подання апеляційної скарги є день її надходження до суду (до 24-ї години цього дня). У разі незабезпечення роботи суду до зазначеної години апеляційну скаргу, подану у зв'язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк.

Суди першої інстанції повинні враховувати, що правила статті 188 КАСУ щодо строків направлення апеляційних скарг разом зі справою до суду апеляційної інстанції у спорах, що пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, не застосовуються. Суд першої інстанції після отримання апеляційної скарги повинен негайно направити її разом зі справою до відповідного суду апеляційної інстанції (див. пункти 10, 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Суд апеляційної інстанції

13. Відповідно до частини шостої коментованої статті судом апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 172 - 175 КАСУ, є відповідний апеляційний адміністративний суд, який переглядає судові рішення місцевих адміністративних судів, що знаходяться у межах територіальної юрисдикції цього апеляційного адміністративного суду.

У справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії (крім її рішень, дій чи бездіяльності щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму), члена цієї комісії, розглянутих окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружним адміністративним судом міста Києва), судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд України.

14. Перегляд в апеляційному порядку здійснює колегія у складі трьох суддів (частина третя статті 24 КАСУ).

 Строк розгляду справи в суді апеляційної інстанції

15. Справу в апеляційній інстанції суд розглядає у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга на судове рішення, ухвалене до дня голосування, має бути розглянута не пізніше ніж за дві години до початку голосування (частина сьома коментованої статті).

16. Про розгляд справи у судовому засіданні суд повідомляє сторони у строк, достатній для їх прибуття до суду (друге речення частини третьої статті 35 КАСУ). У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації (стаття 38 КАСУ). Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду (частина восьма коментованої статті).

17. Якщо розгляд справи не закінчений за дві години до початку голосування, то апеляційна скарга залишається без розгляду, а оскаржене судове рішення набирає законної сили (див. абзац 2 пункту 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

 Повноваження суду апеляційної інстанції

18. Важливо, що у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, суд за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України, положення частини дев'ятої коментованої статті щодо неможливості повернення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи на новий розгляд поширюється на всі випадки скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, яким вирішено спір по суті, незалежно від підстав скасування. Тому суди апеляційної інстанції, розглядаючи спори, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, не мають права застосовувати положення статті 204 КАСУ в частині обов'язкового направлення справи на новий розгляд у разі скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції із зазначених у цій статті підстав.

Також не може суд апеляційної інстанції повернути справу в суд першої інстанції після скасування ухвали суду першої інстанції для додаткової перевірки тих питань та підстав, з огляду на які була постановлена скасована ухвала. У разі ж скасування ухвал суду першої інстанції, що стали перешкодою для відкриття провадження у справі та розгляду справи по суті, суд апеляційної інстанції направляє такі справи до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі, розгляду по суті або продовження розгляду (пункт 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

19. Якщо суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду, повернув її, відмовив у відкритті провадження у справі або закрив провадження, а в суді апеляційної інстанції змінилися підстави або з'явилися нові підстави для ухвалення подібних рішень, то суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції та постановляє нову ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, повернення її, відмову у відкритті провадження або закриття провадження з інших підстав.

Наприклад, суд першої інстанції повернув позовну заяву у зв'язку з тим, що справа не підсудна цьому адміністративному суду, однак у суді апеляційної інстанції виявилося, що справа підсудна цьому суду першої інстанції, але позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, - у такому випадку апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції та постановляє свою нову ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

20. Судове рішення апеляційної інстанції є остаточним, а відповідно - набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржене.

 Інші особливості

21. Особливості представництва в суді апеляційної інстанції у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, передбачено статтею 178 КАСУ, а особливості обчислення строків, визначених коментованою статтею, закріплено статтею 179 КАСУ.

22. Судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якщо заява про такий перегляд подана до настання події або дати (години), після настання яких суд не може розглядати відповідну справу, інакше така заява залишається без розгляду. Також вона залишається без розгляду у випадку, коли суд не встиг розглянути її до настання зазначених подій або дати (години) для розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Винятком є перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень у справах щодо встановлення відповідними виборчими комісіями результатів виборів, за якими перегляд за нововиявленими обставинами може ініціюватися в загальному порядку, але їх розгляд відбувається з особливостями, встановленими статтями 172, 177 - 179 КАСУ (абзаци 3 - 4 пункту 18 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 179. Особливості обчислення строків у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та наслідки їх порушення

 1. На обчислення строків, встановлених статтями 172 - 177 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 103 цього Кодексу.

 2. Строки, встановлені статтями 172 - 177 цього Кодексу, обчислюються календарними днями і годинами.

 3. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

 4. Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

 

5. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені статтями 172 - 177 цього Кодексу, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

 Коментар:

 Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює винятки із загальних правил про строки в адміністративних справах для спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, а також інші особливі положення, зокрема, й про наслідки.

2. Стаття покликана забезпечити своєчасне поновлення порушених прав та інтересів у відносинах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та досягнути у них юридичної визначеності, зважаючи на швидкоплинність виборчого процесу та процесу референдуму.

 Винятки

3. Щодо строків у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (статті 172 - 177 КАСУ), не застосовуються частини друга - десята статті 103 цього Кодексу, тобто правила про:

1) обчислення строків роками та місяцями, а також строків, що закінчуються вказівкою на певний день чи подію;

2) перенесення закінчення строку на робочий день, якщо таке закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день;

3) необхідність вчинення певної процесуальної дії в суді до закінчення робочого часу;

4) своєчасність подання позовної заяви, скарги тощо у разі передання їх на пошту чи іншими відповідними засобами зв'язку у межах строку;

5) зупинення перебігу процесуальних строків у разі зупинення провадження у справі.

 Обчислення процесуального строку

4. Строки у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (статті 172 - 177 КАСУ), обчислюють календарними днями і годинами.

5. Перебіг строку, що обчислюється днями, у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Наприклад, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення 1 вересня 2007 року, то дводенний строк на апеляційне оскарження починається з 2 вересня і закінчується о 24-й годині 3 вересня 2007 року.

6. Той факт, що кінець строку може припадати на неробочий день, не має жодного значення, оскільки адміністративні суди під час виборчого процесу чи процесу референдуму повинні організовувати свою роботу, у тому числі й у неробочі дні, таким чином, щоб забезпечити своєчасне прийняття заяв, скарг і розгляд справ. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного адміністративного суду, незалежно від дати подання цих документів на пошту.

7. Останнім днем строку, що має закінчитися з настанням певної події (наприклад, голосування), є день, що передує дню зазначеної події.

 Строк подання позовної заяви, апеляційної скарги, наслідки його пропущення

8. Днем бездіяльності, з якого може відраховуватися строк для подання позовної заяви, є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення, а тому строк на оскарження бездіяльності починається з наступного дня після останнього дня, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

9. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного адміністративного суду (приміщення суду) незалежно від дня здачі цих документів на пошту або до іншого підприємства зв'язку. Якщо строк звернення до суду обчислюється днями, то строк подання позовної заяви, апеляційної скарги закінчується о 24-й годині останнього дня строку. У разі незабезпечення роботи суду до зазначеної години позовну заяву, апеляційну скаргу, подану у зв'язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк (див. пункт 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" від 2 квітня 2007 року N 2).

10. Якщо позовну заяву чи апеляційну скаргу подано несвоєчасно, тобто з пропущенням строку або після закінчення встановленого строку для розгляду таких справ, суд залишає цю позовну заяву чи апеляційну скаргу без розгляду (частина п'ята статті 179 КАСУ) - на будь-якій стадії проходження справи. Положення статті 100 КАСУ щодо наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду в цих справах не застосовуються (див. абзаци 1 - 3 пункту 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму"). Пропущений строк подання позовних заяв чи апеляційних скарг поновленню не підлягає.

Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Види адміністративних стягнень

2. Реферат Поняття та стадії касаційного провадження

3. Реферат Провадження у справі до судового розгляду

4. Реферат ПОЛІВАРІАТИВНІСТЬ ЯК ОЗНАКА ПІДГОТОВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

5. Реферат Завдання та функції осіб, що перебувають на політичних, адміністративних та патронатних посадах

6. Реферат ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ У АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ

7. Реферат Органи внутрішніх справ в Україні

8. Реферат Проектування НВЧ трактів РТС і їх окремих вузлів

9. Реферат Система обліку медичних справ поліклініки

10. Реферат Офшорні зони, їх особливості, реєстрація підприємств в них, особливості оподаткування