Новости

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЮЧА ПРОГРАМА З ПОДОЛАННЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ

Работа добавлена:






КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЮЧА ПРОГРАМА З ПОДОЛАННЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ на http://mirrorref.ru

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЮЧА ПРОГРАМА З ПОДОЛАННЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ

Пояснювальна записка

Агресивна поведінка підлітків являє собою сукупність деструктивних дій і вчинків. Формування мотиву агресивної поведінки починається з виникнення у підлітків певних негативні станів – досади, образи, злості, обурення, гніву, люті та ін. Переживання цих станівпризводить до виникнення потреби усунути психічну напругу, розрядити її. Ця потреба веде до формування доки абстрактної мети: що треба зробити, аби задовольнити виникле бажання покарати кривдника, усунути його як джерело конфлікту.Виникнення наміру покарати, помститися веде до пошуку конкретної дороги і засобу досягнення наміченої абстрактної мети. Підліток розглядає конкретні агресивні дії, вибір яких залежить від оцінки ситуації і його можливостей, відношення до джерела конфлікту, установки на дозвіл конфліктів. Пропустивши всі ці способи через «внутрішній фільтр», дитина переходить до формування наміру здійснення конкретної агресивної дії відносно того або іншого об’єкту,  здійснюється вибір конкретної агресивної дії, тобто приймається рішення. На цьому процес формування мотиву агресивної поведінки закінчується. Його підсумком є утворення складного психологічного комплексу, до якого входять потреба особи відреагувати на конфліктну ситуацію, спосіб і засіб цього реагування, і обґрунтування. Таким чином, у підлітка з’являється обґрунтування агресивної поведінки, яка пояснює, чому він прийшов до розуміння необхідності такої поведінки  (що спонукало), що він хоче досягти (яка мета).

Мета програми– корекція механізмів формування агресивної мотивації та зовнішніх проявів агресивної поведінки підлітків.

Завдання програми:

  1. Формування навичок саморегуляції та самоконтролю.
  2. Підвищення самооцінки та відповідальності за свої вчинки і своє життя.
  3. Формування уміння вирішувати конфлікт за допомогою конструктивних альтернатив.
  4. Формування  відповідальної поведінки та толерантного ставлення до оточуючих.
  5. Формування ціннісних орієнтацій та моральних уявлень.

Методологічною основою програми стали принципи когнітивного та особистістно-орієнтованого підходів.

Організація роботи будується на принципах:

  • гуманізму - затвердження норм пошани і доброзичливого відношення до кожного дитини, виключення примусу і насильства над особою;
  • конфіденційності -  інформація, отримана в процесі проведення роботи, не підлягає свідомому або випадковому розголошуванню;
  • компетентності - фахівець чітко визначає і враховує кордони власної компетентності;
  • відповідальності – фахівець піклується, перш за все, про благополуччя дітей і не використовує результати роботи ним в шкоду.

Корекція поведінки відбувається в формі групової роботи: в групі (з окремими учасниками), з групою (як єдиним цілим), через групу (з окремими учасниками засобами самої групи). Рекомендована кількість учасників 8-10 осіб віком 12 – 14 років, які збираються 1 раз на тиждень по 1 годині. Програма розрахована на підлітків, які мають порушені форми поведінки.  Програма розрахована на 3 місяці. У програмівикористовуються основні технології роботи із групою: групова дискусія, рольова гра,психогімнастика, проективний малюнок, вправи наміжгрупову взаємодію, допоміжні техніки для збору зворотного зв'язку і т.п.

Фактори, що визначають ефективність програми:

  1. Очікування групи.
  2. Готовність учасників групи  до співробітництва.
  3. Очікування фахівця, що здійснює корекційні заходи.
  4. Професійний і особистісний досвід фахівця.
  5. Специфічний вплив конкретних методів корекції.

Як результат проведення занять передбачається позитивна динаміка в розвитку особових якостей, соціальних навичок і умінь кожної дитини; активізація соціальної активності, упевненості в діяльності, зниження рівня агресії.Даний факт повинен підтвердитися результатами повторного діагностичного обстеження, проведеного після закінчення циклу корекційно-розвивальних занять.

Заняття №1

Мета:сприятиналагодженню стосунків з групою, активізації сумісної діяльності.

1. Знайомство (15 хвилин)

Мета –знайомство з групою, привітання та представлення учасників групи, прийняття правил роботи в групі.

Правила, на які спирається робота в групі

1. Висловлювання формулюю від першої особи – починаю говорити з «Я». Говорю до особи, а не про особу.

2. Дозволяю кожному мати власну думку, не переконую, не змушую змінити переконання.

3. Висловлюю особисті враження, ділюсь своїм досвідом. Відмовляюсь від повчання, мудрування, оцінок, засудження себе та інших.

4. В даний момент говорить тільки одна особа. Я беру слово, коли дійде моя черга, удосконалюю вміння уважно слухати.

5. Дбаю про пунктуальність.

6. Перешкоди стоять на першому місці. Після усунення перешкод повертаюсь до перерваною теми.

7. Право бути у злагоді із самим собою, я не вдаю з себе того, ким я не є насправді.

8. Я маю право відмовитись від виконання завдання.

9. Я поважаю особисте і дар довіри, що мені даний (я говорю про місце роботи, а не про осіб, які беруть участь у роботі).

10. Я допомагаю іншим учасникам групи дотримуватись установлених правил.

2. Вправа «Очікування» (20 хвилин)

Мета –висловлювання особистих вражень учасників  про хід заняття.

Учасники групи ознайомлюються з метою заняття та їм пропонується вийти до дошки прикріпити до хмаринки краплинку і сказати, чого вони чекають від заняття. Тренер проговорює очікування останнім і підводить дітей до висновку.

3. Вправа «Слухаємо себе» (25 хвилин)

Мета: розвиток здатності до релаксації, вміння слухати себе і визначати свій настрій; вміння діагностувати емоційне самопочуття учасників групи.

Школярам пропонують сісти в зручну позу, заплющити очі, розслабитися і прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе, і подумати: що кожний відчуває, який у нього настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопочуття підлітків, сприйняття ними форм і методів роботи групи.

Заняття №2

Мета – формування бажання співробітництва, підвищення впевненості у своїх діях, розуміння себе та оточуючих.

  1. Вправа  «Клубочок» (20 хвилин)

Мета –створити умови, за допомогою яких учні зможуть краще розуміння себе та інших, розвиток уміння бути в злагоді з самим собою.

Інструкція:усі сидять або стояти в колі близько один до одного. Ведучий бере клубок ниток і розповівши щось про собі, тримає вільний кінець нитки в руці та кидає клубок будь-кому в групі. По закінченні всі опиняються «в павутинці». Потім павутинку можна розплутати, кидаючи, повертаючи клубок попередньому учаснику, називаючи його ім’я.

  1. Вправа «Сплутані ланцюжки»(20 хвилин)

Мета – створити умови для формування бажання співробітництва,    підвищення впевненості в собі.

Інструкція: учасники встають в круг, закривають очі і протягують перед собою праву руку. Зіткнувшись, руки зчіплюються. Потім учасники витягують ліві руки і знову шукають собі партнера. Ведучий допомагає рукам з’єднатися і стежить за тим, аби кожен тримав за руки двох людей, а не одного. Учасники розплющують очі. Вони повинні розплутатися, не розтискавши рук. Аби не відбувалося вивихів рук в суглобах, вирішується «провертання шарнірів» – зміна положення кистей без розчеплення рук. В результаті можливі такі варіанти: або утворюється круг, або декілька зчеплених колечок з людей, або декілька незалежних кругів або пар.

  1. Вправа «Розмовляємо через скло» (20 хвилин)

Мета –тренування невербального мислення.

Ця гра тренує невербальне мислення, а також фокусує увагу дитяти на іншій людині, на тому, що той хоче йому передати. Таким чином розвивається здатність розуміти інших людей, бути уважним до їх різних поведінкових проявів.

Інструкція: допоможіть дитяті уявити, що він знаходиться на п'ятому поверсі будинку. Вікна щільно закриті, звук крізь них не проникає. Раптом він бачить внизу на вулиці свого однокласника. Той щось намагається йому передати і відчайдушно жестикулює. Хай дитя постарається зрозуміти, яку інформацію до нього намагаються донести. Коли ви в ролі однокласника намагатиметеся змалювати загадану вами пропозицію, то можна використовувати не лише міміку, жести і рухи, але і підручні засоби. Наприклад, якщо ви хочете передати учневі за склом, що уроків сьогодні не буде, то можна змалювати це не лише радістю, але і вдаючи, що викидаєте портфель. Якщо дитя не може здогадатися, що ви показуєте, то хай зниже плечима. Тоді спробуйте показати те ж саме якимсь іншим способом. Якщо ж у нього готова якась відповідь, то в даній грі можна його виголосити вголос. Якщо дитя вірно відгадало лише частину пропозиції, то ви зможете повторити правильну частину, а останню хай знову відгадує. Наступного разу поміняйтеся з ним ролями. Персонажі, що намагаються щось вам повідати із землі, теж можуть мінятися: представте там і бабусю, і сусідку, і вчительку і ін.

Заняття №3

Мета: формування бажання співробітництва, змін в своєму житті,  здібностей до погодженої взаємодії,  підвищення впевненості в собі, подолання скутості і напруженості учасників групи.

  1. Вправа «Прогноз» (25 хвилин)

Мета –створити умови для налагодженню здібностей до погодженої взаємодії, бажання співробітництва.

Бувають дні, коли діти відчувають себе «не у формі». Можливо, їх охоплює смуток, образа або злість, і їм хочеться, аби їх дали спокою. Отримавши право побути деякий час наодинці, діти легше приходять в нормальний стан, справляються зі своїми відчуттями і швидше включаються в життя групи. За допомогою цієї вправи вчитель дає дитяті зрозуміти, що він визнає за ним право побути деякий час нетовариським. В цей час інші діти вчаться поважати такий стан душі у кожної людини.

Матеріали: папір і воскова крейда.

Інструкція: інколи кожному з нас буває необхідно побути наодинці з самим собою. Можливо, ви дуже рано встали і відчуваєте себе такими, що не виспалися, можливо, щось зіпсувало вам настрій. І тоді сповна нормально, якщо інші залишать вас на деякий час у спокої, аби ви змогли відновити свою внутрішню рівновагу.

Якщо з вами станеться таке, ви можете дати нам зрозуміти, що вам хочеться побути наодинці, аби до вас ніхто не личив. Зробити це можна так: ви можете показати однокласникам свій «прогноз погоди». Тоді всім буде зрозуміло, що на якийсь час вас потрібно дати спокою.

Візьміть аркуш паперу і воскову крейду і намалюйте малюнок, який відповідатиме вашому настрою в таких випадках. Або просто напишіть великими розфарбованими буквами слова «Штормове попередження». В такий спосіб ви можете показати іншим, що у вас зараз «погана погода», і вас краще не чіпати. Якщо ви відчуваєте, що вам хочеться спокою, ви можете покласти такий аркуш перед собою на парту, аби всі знали про це. Коли ви відчуєте себе краще, можете «дати відбій». Для цього намалюйте невелику картинку, на якій із-за дощу і хмар починає проглядати сонце або покажіть своїм малюнком, що для вас сонце вже світить щосили.

Будь ласка, заохочуйте використання «прогнозів погоди» дітьми, буде дуже здорове, якщо це стане для них звичним. Це зробить атмосферу в групі гармонійнішою і навчить дітей зважати на настрій один одного. Краще всього, якщо Ви самі час від часу представлятимете дітям свій особистий «прогноз погоди», що дозволить їм брати до уваги настрій і душевний стан дорослого.

  1. Вправа «Три зони почуттів» (25 хвилин)

Мета -оволодіння засобами взаємодії із групою.

Інструкція: тренер працює у центрі великого кола, яке утворюють учасники групи. На кольорових картках написані почуття: на червоних – базові (вроджені) почуття: страх, радість, огида, сум, злість; на жовтих – складені (з думок та розміркувань, як наслідок досвіду): кривда, помста, гордість, безсилля, нудьга, хвилювання, туга, сором, провина, заздрість, щастя, задоволення, втіха, захоплення; на зелених – вищі почуття: солідарність, лояльність, відвага, вірність, любов, справедливість, приязнь, доброзичливість, патріотизм, вдячність.

Тренер просить групувати почуття на позитивні і негативні. Якщо учасники не знають, до якої групи віднести, то утворюють ще одну групу – дискусійні.

При обговорюванні вправи учасники повинні дійти висновку про неправомірність поділу почуттів, тренер групує почуття на вроджені, складені та вищі, акцентує увагу на праві виявлення почуттів як дітей, так і дорослих

  1. Вправа «Шосте почуття» (10 хвилин)

Мета: перевірка ступеня єдності й згуртованості групи.

Учасникам групи пропонують відповісти на запитання, але не від себе, а ніби від усіх учасників групи, тобто так, як, на їхню думку, відповідала більшість учасників групи. Школярі повинні мовчки записувати відповіді, не називаючи ніяких варіантів уголос.

Орієнтовні запитання:

– Який у більшості учасників групи улюблений день тижня?

– Яка улюблена пора року?

– Яке улюблене число?

– Яку геометричну фігуру вибрала б група?

– Що хотіли б робити учасники групи цієї миті?

Потрібно записати або намалювати тільки одну відповідь на запитання. Потім керівник знову зачитує запитання. А учні підносять руки в тому випадку, якщо пролунали їхні відповіді. Найбільша кількість однакових відповідей на запитання вважається думкою групи. Перевага завдання в тому, що підлітки одразу отримують інформацію про ступінь розвитку в них шостого відчуття.

Заняття №4

Мета: сприяння у формуванні навичок саморегуляції та самоконтролю, оволодіння засобами взаємодії з світом і самим собою.

  1. Вправа «Спусти пар» (20 хвилин)

Мета –формуванні навичок саморегуляції та самоконтролю.

Інструкція: учасники сідають в один загальний круг.

«Кожен з вас може сказати останнім, що йому заважає або на що він сердиться. Будь ласка, звертайтеся при цьому до конкретної людини. Наприклад: «Олена, мені образливо, коли ти говориш, що всі хлопчиська придуркуваті»; або: «Федя, я виходжу з себе, коли ти на зло мені скидаєш речі з моєї парти».

Будь ласка, не виправдовуйтеся, коли на вас скаржитимуться. Просто уважно вислухайте все, що вам хочуть сказати. До кожного з вас дійде черга «спустити пар». Якщо комусь з вас буде абсолютно нема на що поскаржитися, то можна просто сказати: «У мене доки нічого не накипіло і мені не потрібно «спускати пар». Коли круг «спуску пару» завершиться, діти, на яких скаржилися, можуть висловитися із цього приводу. А тепер подумайте про те, що вам сказали. Інколи ви можете змінити в собі те, що заважає іншим, інколи ви не можете або не хочете нічого міняти. Чи почули ви про щось таке, що можете і хочете змінити в собі? Якщо так, то ви можете сказати, наприклад: «Я не хочу більше називати всіх хлопчиськ дурнями... Я більше не хочу скидати твої речі з парти».

  1. Вправа «Графіті» (30 хвилин)

Мета –створити умови для оволодіння засобами взаємодії з оточуючим світом і з самим собою.

Матеріали: фломастери, 6 аркушів ватману з написами (Що я люблю? Що я хочу знати? Чудові миттєвості. Що мене лякає? Що для мене є найбільш захоплюючим? Чого я хочу навчитися?)

Інструкція:ведучий розповідає про традицію Графіті – написів на стінах:

«Той, хто малює або пише на стінах, намагається вразити свої думки. Я пропоную вам стати на деякий час творцями Графіті написати чи намалювати все, що завгодно, з приводу тих питань, які стоять у заголовку плакатів. Розбийтеся на групи по 4-5 осіб. Працюйте з кожним плакатом, поки не почуєте команду: «Стоп!» (5 хвилин). Тоді передавайте свій плакат іншій групі, а собі беріть у сусідньої.»

Процедура продовжується доти, доки кожна група не висловиться на всі теми. Записуйте свої думки коротко і влучно, як зазвичай пишуть на стінах.

Кожна  група ділиться своїми висновками та зауваженнями.

  1. Вправа «Опора» (10 хвилин)

Мета -створити доброзичливу атмосферу у групі.

Інструкція:потрібно розбитись на пари, повернутись спинами друг до друга, присісти, а потім встати не відриваючи спини друг від друга, не торкаючись руками полу.

Заняття №5

Мета: сприяння формуванню уміння вирішувати конфлікт за допомогою конструктивних альтернатив, розвиток упевненості у собі.

  1. Вправа «Склянка води» (20 хвилин).

Мета  - допомогти дітям з’ясувати, як реагувати на позитивні чи негативні зміни в нашому житті.

Інструкція: усі сідають у коло, тренер розташовує порожню склянку посередині кола. Тренер наливає воду у склянку, супроводжуючи дії розповіддю про те, як ми реагуємо на позитивні чи негативні зміни в нашому житті. По мірі наповнення склянки треба проводити паралель з відчуттями та емоціями, які наповнюють і переповнюють людину. Коли рідина почне виливатись, потрібно акцентувати увагу на цьому: чи не так з людиною? Чому так виходить? Як цьому можна запобігти? Що потрібно робити?

  1. Вправа «Безмовний крик» (20 хвилин).

Мета –створити умови, завдяки яким діти зможуть контролювати свої емоції, гнів та у подальшому житті більш конструктивно підходити до тій чи іншій проблемі, конфлікту.

Інструкція: закрій очей і тричі глибоко і сильно видихни. Уяви собі, що ти йдеш в тихе і приємне місце, де ніхто тобі не перешкодить. Пригадай про кого-небудь, хто діє тобі на нерви, хто тебе злить або заподіює тобі яке-небудь зло. Уяви собі, що ця людина ще сильніше дратує тебе. Хай твоє роздратування посилюється. Визнач сам, коли роздратування стане достатнє сильним. Та людина теж повинна зрозуміти, що більше дратувати тебе вже не можна. Для цього ти можеш закричати зі всіх твоїх сил, але так, щоб цього ніхто не почув. Тобто, кричати потрібно про себе. Можливо, ти захочеш заволати: «Досить! Перестань! Зникни!». Відкрий рот і закричи про себе так голосно, як тільки зможеш. У твоєму потайному місці ти один, там ніхто не може почути тебе. Закричи ще раз, і на цей раз кричи ще голосніше! Ну ось, тепер добре...

А тепер знову пригадай про людину, яка ускладнює тобі життя. Уяви собі, що якимсь чином ти заважаєш цій людині як і раніше злити тебе. Придумай в своїй уяві, як ти зможеш зробити так, щоб він більше тебе не мучив. А тепер розплющ очі і розкажи нам про те, що ти пережив.

  1. Вправа «Використання ролі» (20 хвилин).

Мета: розвиток упевненості в собі та звільнення від негативних рис; підтримка позитивного емоційного тону.

Ви одержуєте роль і відповідаєте на будь-які запитання від імені персонажу. Усі інші учасники групи – допитливі кореспонденти радіо, телебачення газет і журналів.

Пропоновані ролі:

• переможниця конкурсу краси;

• відомий веселун;

• дуже серйозний і небагатослівний тип, що не вміє сміятися і жартувати;

• дама-академік, що зробила велике відкриття;

• людина-маска, без емоцій;

• різка, пряма людина, що не приховує свого незадоволення світом;

• постійно привітна людина, задоволена усім світом і собою.

Ролі бажано добирати персонально для кожного учасника групи. Тут можливі такі варіанти дій:

1. Коли в підлітка якась риса розвинута погано, йому пропонують грати людей, наділених цією рисою повною мірою (часто своїх антиподів).

Так, сором'язлива, нерішуча у спілкуванні дівчина може на деякий час стати ведучою молодіжної програми, організатором або переможцем якогось конкурсу. А нестриманий підліток – ідеалом стриманості, люб'язності, ввічливості.

2. Довірена роль повинна збільшувати небажану властивість до абсурду (щоб переконатися в негативності риси).

Ведучий: «А тепер дайте самому собі пораду з поліпшення навичок спілкування та зміни окремих рис характеру. Можете висловити це від імені зіграного персонажу».

Заняття №6

Мета: формування бажання співпрацювати з групою, навчатись  співпереживати, розуміти емоційний стан іншої людини.

  1. Вправа «Малювання на тему «Моє ім 'я» (20 хвилин).

Мета: невербальне символічне вираження змісту обраного імені.

Після того, як усі учасники групи назвали свої імена, підліткам пропонують подумати й намалювати малюнок «Моє ім'я», що у вигляді символів або образів відображав би зміст обраного імені. Після виконання малюнка проводиться обговорення робіт.

  1. Вправа «Ділимось емоціями» (20 хвилин).

Мета – допомогти дітям у розумінні емоційного стану іншої людини завдяки співпереживання,  сприйняття іншого світу іншої людини, проникненні у її суб’єктивний  світ.

Інструкція: тренер запрошує 4х учасників групи, які виходять з кімнати та отримують завдання показати не вербально одну емоцію для групи, щоб вони змогли її вгадати.Учасники, які знаходяться в кімнаті, спостерігають (не реагуючи на його поведінку) за тим, хто показує емоцію до тих пір, поки тренер не плесне у долоні, тільки потім можна називати ту емоцію, яку, на їхню думку, демонструє учасник.

Підсумовуючи відповіді, потрібно наголосити на тому, що таке емпатія.

  1. Вправа «Безмовний крик» (20 хвилин).

Мета –створити умови, завдяки яким діти зможуть контролювати свої емоції, гнів та у подальшому житті більш конструктивно підходити до тій чи іншій проблемі, конфлікту.

Інструкція: закрій очей і тричі глибоко і сильно видихни. Уяви собі, що ти йдеш в тихе і приємне місце, де ніхто тобі не перешкодить. Пригадай про кого-небудь, хто діє тобі на нерви, хто тебе злить або заподіює тобі яке-небудь зло. Уяви собі, що ця людина ще сильніше дратує тебе. Хай твоє роздратування посилюється. Визнач сам, коли роздратування стане достатнє сильним. Та людина теж повинна зрозуміти, що більше дратувати тебе вже не можна. Для цього ти можеш закричати зі всіх твоїх сил, але так, щоб цього ніхто не почув. Тобто, кричати потрібно про себе. Можливо, ти захочеш заволати: «Досить! Перестань! Зникни!». Відкрий рот і закричи про себе так голосно, як тільки зможеш. У твоєму потайному місці ти один, там ніхто не може почути тебе. Закричи ще раз, і на цей раз кричи ще голосніше! Ну ось, тепер добре...

А тепер знову пригадай про людину, яка ускладнює тобі життя. Уяви собі, що якимсь чином ти заважаєш цій людині як і раніше злити тебе. Придумай в своїй уяві, як ти зможеш зробити так, щоб він більше тебе не мучив. А тепер розплющ очі і розкажи нам про те, що ти пережив.

Заняття №7

Мета– створення  емоційного комфорту, стану згуртованості групи.

  1. Вправа «Море хвилюється» (20 хвилин).

Мета: визначення емоційного стану й передача його невербальними засобами; краще знайомство з учасниками групи; створення позитивного емоційного фону; корекція нетерплячості.

Група обирає ведучого, який повертається спиною до інших і вимовляє слова: «Море хвилюється раз». На рахунок «три» школярі повинні завмерти в незвичайній позі. Ведучий по черзі підходить до кожного учасника гри, включає його й намагається відгадати, кого й у якому емоційному стані він зобразив. Потім кожен гравець сам пояснює, що він хотів зобразити. При цьому група обов'язково аналізує виразні невербальні засоби передачі образу (міміка, погляд, жести, положення тулуба, стиснуті кулаки тощо), оцінює наскільки вдалим був цей вибір. Гра вчить розрізняти й читати емоційний стан інших людей, адекватно передавати свій стан. Гра також коригує нетерплячість, виховує стриманість. Керівникові групи варто звернути увагу на те, страшних, агресивних чудовиськ чи слабких, зляканих тварин зображували учасники групи.

  1. Вправа «Слухаємо себе» (20 хвилин).

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе й визначати свій настрій; уміння діагностувати емоційне самопочуття учасників групи.

Школярам пропонують сісти в зручній позі, заплющити очі, розслабитися й прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе, й подумати: що кожний відчуває, який у нього настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопочуття підлітків, сприйняття ними форм і методів роботи групи.

  1. Вправа «Налаштування на позитивний емоційний стан» (20 хвилин)

Мета:усунення стану тривоги.

Підліткові пропонують подумки пов'язати схвильований, тривожний, емоційний стан з певною мелодією, кольором, пейзажем, якимось характерним жестом; спокійний, розслаблений стан – з іншими характеристиками. Під час іншого сильного хвилювання спочатку згадати перше, потім друге.

Рольове програвання ситуації «Дай мені книжку»

Мета: вибір конструктивних форм досягнення результату.

Психолог пропонує підліткам уявити себе у ситуації: школяр приходить до класу і бачить на столі цікаву книжку у красивій палітурці. Йому хочеться взяти її й погортати, подивитися картинки. Він підходить до столу, але в цей момент книжку бере інший учень. А подивитися її так хочеться! Як вчинити? Як її отримати?

Школярі парами по черзі програють ситуацію.

Можна запропонувати різні варіанти одержання книги: відібрати силою, заволодіти хитрістю або обманом, покупка або бартер, прохання типу: «Дай, будь ласка» або «Давай разом почитаємо».

Після програвання ситуації всі учасники групи обговорюють варіанти її вирішення і роблять висновок про те, що найконструктивнішою формою досягнення результатів виявилось ввічливе прохання.

Заняття №8

Мета: формування уміння вирішувати конфлікт за допомогою конструктивних альтернатив.

  1. Вправа «Агресивна поведінка» (30 хвилин).

Мета –допомогти розібратися дітям у тому, що таке агресивна поведінка і як контролювати свої емоції у різних ситуаціях.

Матеріали: папір і олівець — кожному дитяті.

Інструкція: «візьміть кожен по аркушу паперу і запишіть на нім все, що робить та людина, про яку можна сказати: "Так, він дійсно агресивний". Випишіть невеликий рецепт, слідуючи якому, можна створити агресивного дитяти. Наприклад: пара міцних кулаків, гучний голос, велика порція жорстокості і так далі (потім попросите декількох учнів продемонструвати елементи такої поведінки, а група повинна відгадувати, що саме вони показують).

А тепер подумайте про те, які елементи агресивної поведінки ти зустрічаєш тут, в цій групі. Що тобі здається агресивним? Коли ти сам проявляєш агресивність? Яким чином ти можеш викликати агресію по відношенню до себе?

Візьми ще один аркуш паперу, роздягнули його вертикальною лінією посередині. Зліва запиши, як що оточують протягом учбового дня проявляють агресію по відношенню до тебе. Справа запиши, як ти сам проявляєш агресію по відношенню до інших дітей в школі».

  1. Вправа «Піктограми» (30 хвилин).

Мета – створити позитивний мікроклімат у групі, розібратися у тому, що таке агресивна поведінка і як контролювати свої емоції у різних ситуаціях.

Інструкція: піктограма — це ємке графічне зображення предметів, всякого роду інформації. Ви всі бачили приклади піктограм, наприклад, на дорожніх знаках. Якщо на знаку навхрест намальовані вилка і ложка — це, звичайно, їдальня або кафе. Червоний хрест — це лікарня або медичний пункт. Якщо ми бачимо табличку з черепом і блискавкою — це повідомлення «Не влізай, уб'є». Давайте пригадаємо, з якими піктограмами ми ще стикаємося в житті?

Після того, як учасники пригадали, які піктограми вони бачили, починається сама вправа. Вона проходить у декілька етапів:

Учасникам пропонується продумати, а потім намалювати наступні піктограми: «Веселе свято», «Глуха старенька», «Дрібний дощик», «Щастя». Після закінчення роботи влаштовується виставка піктограм, а потім проводиться коротке обговорення на тему: «Чому піктограми одного і того ж вмісту можуть бути намальовані по-різному?».

Група ділиться на дві команди. Командам пропонується самим придумати вміст піктограм і намалювати їх. Малюнків повинно бути стільки ж, скільки чоловік в команді.

Одна з команд по черзі пред'являє свої малюнки, а інша повинна вгадати, який вміст прихований за ними. Перемагає та команда, яка вгадувала краще і більш детально могла пояснити хід своїх міркувань.

«Радість»

Інструкція: учасникам пред'являється піктограма із зображенням емоції радості. Після того, як всі зрозуміли, яку емоцію змальовує піктограма, ведучий просить пояснити: «По яких ознаках ми можемо визначити, що людина переживає радість?»

В кінці вправи проводиться конкурс на найрадісніше обличчя.

«Лють»

Інструкція: учасникам пред'являється піктограма із зображенням емоції люті. Після того, як всі зрозуміли, яку емоцію змальовує піктограма, ведучий просить пояснити: «По яких ознаках ми можемо визначити, що людина випробовує лють?»

Далі заняття проводиться по всіх піктограмах додатка

Заняття №9

Мета: розвиток рефлексії, емпатії, оволодіння методами асертивної поведінки.

  1. Вправа «Кохання і злість» (30 хвилин).

Мета -створити умови, завдяки яким діти зможуть контролювати свої емоції, гнів.

Інструкція: діти діляться на пари та слухають інструкцію тренера.

«Уявіть собі, що зараз ви розмовляєте з ким-небудь, на кого ви розсердились. Скажіть цій людині, за що ви на нього розсердились. Можливо, він не виконав своєї обіцянки або не зробив того, що ви чекали від нього. Поговоріть з цією людиною. Скажіть дуже чітко і точно, на що саме ви розсердились. Якщо, наприклад, на свого молодшого братика Федьку, то можна сказати йому: «Федя, мене виводить з себе, коли ти малюєш всякі карлючки в моєму зошиті». Якщо на свою сестру Соню, можна сказати їй, наприклад: «Я весь тремчу від злості, коли ти проходиш через мою кімнату і по дорозі розкидаєш всі мої речі і іграшки». Якщо на своїх батьків, скажіть їм теж як можна точніше, чим вони вас прогнівили: «Мама, мене дуже ображає, що ти заставляєш мене знову виносити відро для сміття, тоді як Маша і Іра можуть зовсім не допомагати тобі» (1-2 хвилини).

А тепер скажіть людині, з якою ви розмовляли, що вам в ній подобається. Скажіть про це теж як можна конкретніше. Наприклад: «Федя, мені дуже подобається, що коли я приходжу з школи, ти кидаєшся мені назустріч і радісно обіймаєш мене» або: «Мама, мені дуже подобається, коли перед сном ти читаєш мені казки» (1-2 хвилини). Тепер поміняйтесь ролями…

Якщо ви відмітите, що хтось з дітей допускає образливі зауваження на адресу когось з присутніх або відсутніх в групі, тут же зажадайте, аби він сказав на адресу цієї ж людини щось позитивне. Також уважно відстежуйте, аби діти виражали свою злість або образу без узагальнень і оцінок, тобто, аби ніхто не говорив нічого типа: «Ти дурень!». Допустимо лише вираження своїх відчуттів відносно іншого дитяти у вигляді опису фактів і відчуттів, наприклад: «Я ображаюся, коли ти малюєш своїм фломастером на моїй парті». В такий спосіб діти можуть відчути свої негативні емоції і енергетику, що ховається за ними. Завдяки змістовно точній назві причин своєї злості або образи діти можуть відмітити, що відкидають не всю людину, а лише певний спосіб його поведінки. Коли гнів точно сфокусирован, дитя не підпадає настільки сильно під його дію».

  1. Вправа «Король» (30 хвилин).

Мета -створити умови, завдяки яким діти зможуть контролювати свої емоції, та розібратися у тому, що таке агресивна поведінка і як контролювати свої емоції у різних ситуаціях.

Інструкція: хто з вас коли-небудь мріяв стати королем? Які переваги отримує той, хто стає королем? А які неприємності це приносить? Ви знаєте, чим добрий король відрізняється від злого?

Я хочу запропонувати вам гру, в якій ви можете побути королем. Не назавжди, звичайно, а всього лише хвилин на десять. Всі останні діти стають слугами і повинні робити все, що наказує король. Природно, король не має права віддавати такі накази, які можуть образити або образити інших дітей, але він може дозволити собі багато що. Він може наказати, наприклад, аби його носили на руках, аби йому кланялися, аби подавали йому пиття, аби слуги були у нього «на посилках» і так далі. Хто хоче стати першим королем?

Важливо наголосити, що кожен має стати королем. За один раз в цій ролі можуть побути два-три учасника. Коли час правління короля закінчиться, зберіть всю групу в круг і обговорите отриманий в грі досвід. Це допоможе наступним королям порівнювати свої бажання з внутрішніми можливостями останніх дітей і увійти до історії добрим королем.

Заняття №10

Мета: розвиток рефлексії, емпатії, оволодіння методами асертивної поведінки.

  1. Вправа «Довіра» (30 хвилин).

Мета –створити довірливу атмосферу у групі.

Інструкція:всі стають в коло так, щоб не було проміжків між учасниками. Усередину кола стає хтось один. Йому  зав’язують очіі пропонують відчути себе м’ячиком, який штовхатимуть один одному. Ноги особи, що стоїть у центрі, не повинні сходити з визначеного місця. Після 30-40 сек. (перекидування одного учасника) у центр стає інший. Ця вправа допомагає також тренеру визначити, хто ще не готовий бути розкутим і відкритим на занятті.

  1. Вправа «Відповідь за іншого» (30 хвилин).

Мета -налагодження стосунків із самим собою та оточуючими.

Інструкція:давайте спробуємо з'ясувати, наскільки добре ви знаєте (або встигли впізнати) один одного, наскільки ви можете проникнути в глибини душі іншої людини, зрозуміти її смаки та пристрасті. Перевіримо вашу здатність передбачати, використовуючи відому вам інформацію про товариша, що він відповість на поставлені запитання.

Кожен учасник отримує аркуш паперу і ділить його на три колонки. У середній колонці записується власне ім'я. У колонці справа - ім'я сусіда справа (через одного), у колонці ліворуч - ім'я сусіда зліва (через одного). Вибір не найближчого сусіда зумовлений тим, що відвертає від спокуси підгледіти, що пише сусід.

Запитання записувати не потрібно. Ставиться лише номер запитання і три варіанти відповіді: за себе (в середній колонці), за лівого та правого сусідів.

Можливі запитання:

• Чи любите серіали? Якщо так, то який дивитесь?

• Яка риса приваблює в людях?

• Яка з людських рис є для вас неприємною?

• Ким би хотіли бути у майбутньому?

• Який ваш улюблений колір?

• Як ви ставитесь до домашніх тварин?

• Який ваш улюблений кіно герой?

• Який вид спорту вам подобається?

Для перевірки міри «попадання» ведучий пропонує учасникам порівняти свої результати і підрахувати кількість відповідей, що співпали. Підсумки підбиваються в ході групового обговорення. Навіть якщо збігається небагато відповідей, члени групи отримують цінну інформацію і про самих себе, і про інших, стають ближчими й зрозумілішими один одному.

Заняття №11

Мета: формування відповідальності за здійснення вчинків, прогнозування наслідків дій.

  1. Ділова гра «Загибель корабля» (30 хвилин).

Мета -налагодження стосунків із самим собою та оточуючими, виявлення статусу кожного із учасників групи.

Інструкція: «Ви пливете на кораблі по Тихому океану. Липень, 12 год. На кораблі стається аварія. У Вас є 10 хвилин, щоб перейти на шлюпку та взяти із собою необхідні речі. Предмети, які є на кораблі: Секстант (оптичний прилад, який за сонцем визначає місце знаходження);Дзеркало для гоління;25-л каністра в водою;Противомоскітна сітка;1 коробка сухого пайку (в коробці 20 кг нетто);Карти Тихого океану;Надувна подушка;2-л каністра з нафтогазовою сумішшю;Транзисторний приймач;Репелент від акул (дезодорант);20 м2 непрозорого пластику (45);1 л 80о рому;15 м нейлонового канату;2 коробки шоколаду (в коробці 15 кг);Риболовні снасті;Сірники. Вміст шлюпки дозволяє вибрати лише 6 речей!

Інструкція: оберіть 6 речей, за допомогою яких Ви зможете врятувати Ваше життя. Обґрунтуйте ваш вибір.»

Під час обговорення тренер слідкує за ходом дискусій та міркувань учасників групи. Гра дозволяє виявити лідерів, чорних лідерів, авторитетів. Після того, як кожна команда оголосила свій варіант та обґрунтувала свій вибір, тренер подає алгоритм, за яким мала діяти команда.

  1. Вправа «Квітковий дощ» (30 хвилин).

Мета –створити позитивні умови у групі.

Інструкція: «Ви чули, що сьогодні Олексій пережив сильний стрес. Ми всі можемо допомогти йому прийти в себе і стати знову веселим і бадьорим. Олексій, встань, будь ласка, в центр, а ми всі встанемо довкола тебе. Опусти спокійно руки і закрій очей. А ви всі поглянете на Олексія і уявіть, як на нього падає дощ з сотень і навіть тисяч невидимих кольорів. Хай ці квіти падають подібно до великих сніжинок або крупним – крупним  краплями дощу. Ви можете вибрати будь-які квіти: троянди, маргаритки, незабудки, фіалки, тюльпани, левовий зів, соняшники, дзвіночки або інші. Уявіть собі всю красу і соковитість їх фарб, відчуйте, як пахнуть ці квіти. Мабуть, Олексій теж зможе відчути все це: побачити красу кольорів, відчути і аромат, що виділяється ними. (30-60 секунд.)

Стежите за виразом обличчя дитяти і час від часу стимулюйте процес гри зауваженнями типа: «Мені здається, ми можемо додати ще кольорів. Хай вони падають повільно-повільно, аби Олексій встиг їм нарадуватися». Запитаєте окремих дітей, як виглядають їх квіти, як вони пахнуть.

Мені здається, ви всі дуже здорово робите, і Олексій може повністю насолодитися вашими кольорами. Олексій, ти не хочеш ще кольорів?

Завершите вправу, запитавши дитяти, що стоїть в центрі: «Чи досить кольорів подарували тобі дитині?»

А тепер ви можете зупинити квітковий дощ, а Олексій може видертися з цього квіткового замету. Ви всі можете сісти на свої місця. Дякую.

Це  коротка, але ефективна вправа дуже корисно дітям утомленим, таким, що пережив неприємності, важкі ситуації або невдачі. Перш ніж вибрати "героя" гри, запитаєте цього дитяти, чи готовий він прийняти в дарунок від учасників групи щось таке, що могло б поліпшити його настрій. Проводите цю вправу лише тоді, коли дитя погодиться на це.

Заняття №12

Мета: підведення підсумків роботи групи, визначення емоційного стану учасників групи.

  1. Вправа «Настрій» (20  хвилин).

Метаналагодження стосунків у групі, створення позитивного мікроклімату.

Інструкція:виготовляється малюнок дерева, крона якого розподілена на дві рівні частини, де за допомогою листочків різного кольору учасники символічно зображують свій настрій. Для цього їм надається відповідний зразок: веселий, активний настрій – яскраві кольори, спокійний, урівноважений – ніжними тонами, сумний – сірими, агресивний – чорним .

  1. Вправа «Малюємо у двох» (20 хвилин).

Мета -налагодження стосунків із самим собою та у групі.

Інструкція:виберіть партнера. Покладіть між собою і партнером великий аркуш паперу, візьміть кожен по кілька кольорових крейди. Уважно подивіться один одному в очі і потім спонтанно починайте малювати. Намагайтеся виразити свої почуття.

Якщо ви хочете спілкуватися з партнером, робіть це за допомогою ліній, форм і кольорів.  Коли закінчите малювати, обмінятися з партнером враженнями про те, що відбувалося під час вправи. Говоріть про будь-які емоції, які у вас викликає малюнок партнера. Подивіться, чи не можете ви провести паралелі між тим, як ви малюєте, і тим, як взаємодієте в групі. Постарайтеся дізнатися щось про свого партнера.

  1. Підсумки заняття  (20 хвили).

Метаобговорення у групі пропричини та наслідки агресивної поведінки, про вміння вирішувати конфлікти.

Інструкція: тренер звертається до учасників та говорить промову щодо завершення програми, та висновків роботи групи.

Наприклад, протягом занять ми говорили про дітей та дорослих, про почуття та відображення їх на поведінці, про причини та наслідки агресивної поведінки, про вміння вирішувати конфлікти та інше. Готових рецептів немає. Вони народжуються в моменти життя, в різних ситуаціях, які ми проживаємо разом, але головне – це повага до оточуючих, доброзичливість, розуміння себе, вміння взаємодіяти зі світом та любов до життя. Я не маю в арсеналі готової відповіді на всі проблемні питання, але є те, що спрощує мені погляд на них:

Обов’язок без доброзичливості породжує ворожість.

Відповідальність без доброзичливості  породжує безкомпромісність.

Справедливість без доброзичливості породжує суворість.

Ввічливість  без доброзичливості породжує лицемірство.

Розум без доброзичливості породжує жорстокість.

Порядок  без доброзичливості породжує дріб’язковість.

Гідність без доброзичливості породжує пиху.

Володіння  без доброзичливості породжує хтивість.

Віра  без доброзичливості породжує фанатизм.

Життя без доброзичливості не має сенсу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Заварова Н.В., Зайцева Г.О. та інш. Стоп насильству: Інформаційна збірка. - Луганськ: Управління у справах сімї, молоді та спорту облдержадміністрації, Луганський обласний центр роботи з жінками, 2008р.
  2. Семенюк Л.М. Психологічні  особливості  агресивної  поведінки  підлітків  і умови  його  корекції .Москва, 1996.
  3. Колосова С.Л. Детская агрессия: СПб.: Питер, 2004. – 224 с.
  4. Фурманов И.А. Агрессия и насилие: диагностика, профилактика и коррекция: Речь, 2007. – 480 с.
  5. Паренс Генрі Агрессия наших дітей., Москва, 1997.
  6. Шишковец Т.А. Справочник социального педагога: аутотренинги, тесты, викторины, ролевые игры, профориентация подростков, работа с родителями : 5-11 классы / Т. А. Шишковец.. - [2-е изд., перераб. и доп.] - Москва: ВАКО, 2007. – 335 с.
  7. Эксакусто Т.В. практичкум по групповой психокоррекции: тренинги, упражнения, ролевые игры: Ростов н\Д: Феникс, 2007. – 339 с.
  8. Эльконин Д.Б. Психология игры: М.: Гуманит. изд.центр. ВЛАДОС, 1999. – 360 с.
  9. Алексеева И.А. Жестокое обращение с ребенком. Причины. Последствия. Помощь /И.А. Алескеева, И.Г. Новосельский. – М.: Генезис, 2005. – 256с.
  10. Іванова Л.Ю. Агрессивность, жорстокість і відносини  старшокласників до їх проявів. сб. Проблеми особи, профілактика відхилень в її розвитку. Москва та Архангельськ, 1993.
  11. Кулагин Л.Г.О підлітках, яким трудно// Радянська педагогіка, 1991 рік т. 6, стор. 141-142.
  12. Алмазов Б.Н. и др., сост. Методика и технологии работы социального педагога: учебное пособие для студентов высших учебных заведений, обучающихся на факультетах социальной педагогики и социальной работы / [Б. Н. Алмазов и др.]; под ред. М. А. Галагузовой, Л. В. Мардахаева. - 4-е изд., стер. - Москва: Академия, 2007. – 189 с.
  13. Алтунина И.Р. Мотивы и мотивация социального поведения детей (формирование и развитие) [текст]: учеб.пособ. – М.:МПСИ, 2006. – 75 с.

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЮЧА ПРОГРАМА З ПОДОЛАННЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Вивчення моделі патологічного потягу до ігор як однієї з форм залежної поведінки неповнолітніх та вивчення особливостей Я-концепції, що сприяють виникненню адиктивної поведінки (ігровий залежності) підлітків

2. Реферат Перша програма на PHP

3. Реферат МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

4. Реферат Виробнича програма ресторану з європейською кухнею

5. Реферат Особливості профорієнтації підлітків з аутизмом

6. Реферат Сервер-клієнська програма Управління інтернет кафе

7. Реферат Особливоcті агресивності релігійних і нерелігійних підлітків

8. Реферат ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

9. Реферат ПОДАТКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ

10. Реферат Анімаційна програма молодіжного туризму в селищі Залізний Порт (Херсонська область)