Новости

Форми державного режиму: поняття та види

Работа добавлена:






Форми державного режиму: поняття та види на http://mirrorref.ru

9.Форми державного режиму: поняття та види.

Політичний (державний) режим тісно пов'язаний із формами правління.

Державний режимце різновид політичного режиму, який має домінуюче місце в суспільстві.

Державний режим — це сукупність чи система методів, за допомогою яких здійснюється державна влада в суспільстві. Він характеризується станом демократичних прав і свобод людини та інших суб'єктів суспільних відносин, відношенням державної влади до правових основ діяльності її органів.

Класифікація виходить ще відПлатона, який виділяв, окрім«найкращої держави», тимократію (панування шляхетних воїнів), олігархію (правління багатих родин), демократію і тиранію.

Термін “демократія” в перекладі з грецької означає влада народу. В сучасний період є багато визначень демократії. Більшість спеціалістів приходять до висновку,що демократія — це певна форма правління, заснована на дотриманні прав людини і свободи особи.Останнім часом демократію розглядають не тільки як владу більшості над меншістю, але і як гарантію прав меншості, прав опозиції. Демократія — це свобода і відповідальність усіх суб'єктів суспільних відносин за свою поведінку і діяльність.

Основою для кваліфікації державних (політичних) режимів слугує:

- ступінь розвиненості політичної демократії;

- реальний політико-правовий статус людини.

З урахуванням цих критеріїв сучасні державні (політичні) режими поділяються на види: демократичніі антидемократичні. Існують також перехідні режими. Представимо основні режими.

  • Демократичний

  • ліберально-демократичний
  • консервативно-демократичний
  • радикально-демократичний

  • Антидемократичний

  • авторитарний: революційний, стабілізаційний
  • тоталітарний: расистський, фашистський, військово-диктаторський, вождізм.

Демократичний - порядок (стан) державного (політичного) життя суспільства, при якому додержується демократична конституція, реалізується принцип "поділу влади". Державна влада здійснюється на основі вільної і рівної участі громадян і їх об'єднань в управлінні державою. Допускається легальна діяльність різних партій. Гарантується здійснення прав і свобод громадян і меншостей відповідно до міжнародних стандартів прав людини

Демократичний режимхарактерний для правової держави. Його способи і методи здійснення державної влади реально забезпечують вільний розвиток людини; участь у здійсненні державної влади; свободу в економічній діяльності; захищеність прав і законних інтересів; врахування інтересів більшості і меншостей (меншин); легальна дія опозиційних партій; формування уряду тими партіями, що перемогли на відповідних виборах; домінування переконання, узгодження, компромісу; виборність і змінюваність центральних і місцевих органів державної влади тощо.

Антидемократичний - порядок (стан) державного (політичного) життя суспільства, при якому не реалізується (найчастішеюридичне не закріплений) принцип "поділу влади". Звужується або припиняється вплив громадян і їх об'єднань на управління державою.Відсутня або перетворюється на формальнувиборність. Забороняється діяльність опозиційних партій і організацій. Застосовуютьсяполітичні репресії. Звужуються або порушуються політичні права громадян і меншостей.Реальна влада зосереджується в руках групи осіб або однієї особи, неконтрольованих народом.

При антидемократичному режимі відбувається потоптання прав і свобод людини, придушення опозиції, не виключається скасування представницького вищого органу (парламенту) або перетворення його на маріонеткову установу, формування уряду армією, що захопила владу, і т. ін.

Тоталітарний режим - крайня форма антидемократичного режиму. Характеризується повним пануванням держави над людиною і суспільством; одержавленням усіх легальних громадських організацій; не обмеженими законом і закону не підвладними повноваженнями влади; забороною демократичних організацій; фактичною ліквідацією формально проголошених конституційних прав і свобод; усепроникаючим контролем за діяльністю громадян і громадських організацій; політичною цензурою; відсутністю гласності; войовничою тотальною нетерпимістю до усіх, хто мислить інакше, ніж диктують правляча партія та її ідеологія; репресіями відносно опозиції та інакомислячих; мілітаризацією суспільного життя; прагненням до зовнішньої експансії.

Ідеологія тоталітарних режимів завжди є революційною (або псевдореволюційною).

Авторитарний режим не є настільки різким у крайніх, реакційних проявах, як тоталітарний режим. Вінпоєднує в собі риси тоталітарного і демократичного режимів. Як і демократичний режим, він зберігає автономію особи і суспільства в сферах, що не належать до політики; не намагається радикально перебудувати суспільство на ідеологічних засадах; допускає економічний, соціальний, культурний, а частково й ідеологічний плюралізм; не прагне ввести планове управління економікою і встановити загальний контроль за населенням, обмежується жорстким політичним контролем; може грунтуватися на праві, моральних засадах.

На відміну від демократичного режиму, при якому джерелом влади є народ,авторитарний режим характеризується:

(1) необмеженою владою однієї особи або групи осіб, непідконтрольної народу, яка формується головним чином не шляхом конкурентної виборної боротьби, а за допомогою нав'язування чиєї-небудь волі зверху;

(2) наявністю центру, що має владні повноваження управління і діє за своїм розсудом, у тому числі й з порушенням норм закону;

(3) здійсненням управління, як правило, централізовано; концентрацією влади в руках одного або кількох тісно взаємозалежних органів, рішення яких повинні виконуватися беззаперечно;

(4) використанням насильства і позасудових методів примусу людей;

(5) спиранням на поліцейський і військовий апарат;

(6) субординацією суб'єктів громадських відносин, дією принципу пріоритету держави над особою, відсутністю гарантій здійснення конституційне проголошених прав і свобод особи, особливо у взаємовідносинах особи з владою.

Авторитарний режим може бути двох видів:

революційний - спрямований на зміну типу суспільно-політичного розвитку;

стабілізаційний - орієнтований на збереження існуючого суспільно-політичного ладу.

Авторитарний стабілізаційний режим може мати на меті проведення мобілізаційних заходів на подолання труднощів, що виникли внаслідок надзвичайних обставин, а також у зв'язку з:

а) революційними рухами (прогресивними, консервативними або реакційними);

б) рухами, що прагнуть відновити старі, віджиті порядки;

в) загальносоціальною кримінальною злочинністю;

г) іноземним втручанням.

Влада при авторитарному режимі займається у першу чергу питаннями забезпечення власної безпеки, громадського порядку, оборони і зовнішньої політики, хоча вона може впливати на стратегію економічного розвитку, здійснювати структурні перетворення, не руйнуючи при цьому механізм ринкового саморегулювання, проводити достатньо активну соціальну політику.

Політичний режим авторитарного типу є проміжним між тоталітарним і демократичним режимами, перехідним від одного до іншого. При цьому перехід може здійснюватися як убік демократії, так і убік тоталітаризму.

Варто мати на увазі, що класифікаціяполітичних режимів у теорії держави розглядає саме їхні типи, якиху чистому вигляді в реальній історії не існує.

Форми державного режиму: поняття та види на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Конституційна форма правління, державного устрою та державного режиму України

2. Реферат Форми державного правління та їх характеристика

3. Реферат Форми державного устрою та їх характеристика

4. Реферат Види і форми туризму

5. Реферат Види і форми безробіття

6. Реферат ОСНОВНІ ФОРМИ ТА ВИДИ ПРИ ДЕМОКРАТІЇ

7. Реферат Форми і види вини у кримінальному праві

8. Реферат ВИДИ І ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ПІД ВПЛИВОМ НОВОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

9. Реферат Види майнових прав. Право власності, його зміст та форми

10. Реферат Поняття, підстави, зміст та форми кримінальної відповідальності