Новости

СТАНДАРТИЗОВАНІ МОВНІ ВИРАЗИ СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО МОВЛЕННЯ

Работа добавлена:






СТАНДАРТИЗОВАНІ МОВНІ ВИРАЗИ СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО МОВЛЕННЯ на http://mirrorref.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

«Допущено до захисту»

Завідувач кафедри

____________ Колоїз Ж. В.     Реєстраційний № _________

«___» _____________ 2013 р.     «___» ____________ 2013 р.

СТАНДАРТИЗОВАНІ МОВНІ ВИРАЗИ СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО МОВЛЕННЯ

Курсова робота студентки

факультету української філології

спеціальності «Українська мова і

література та англійська мова»,

групи УАФ-10

Норової Яни Анатоліївни

Керівник:

кандидат філологічних наук,

доцентШарманова Н. М.

Кривий Ріг – 2013

ВСТУП

Актуальністьтеми курсової роботи полягає у відсутності в лінгвістиці однозначного розуміння статусу кліше, хоча роль стандартизованих мовних конструкцій у структурі мовлення досить вагома. Цей феномен викликає значний інтерес у науковців, але історія його дослідження охоплює невеликий проміжок часу, адже проблема визначення кліше актуалізувалася на початку XХІ століття і наведені дослідниками думки часом суперечать одна одній. Відсутність єдиного розуміння статусу мовних кліше, критеріїв зарахування тих чи тих стандартизованих одиниць до кліше, а також невизначеність сфери мовознавства, в якій має розглядатися дане поняття, ускладнює подальші дослідження лексикологічного й фразеологічного складу мови. У дослідженні зроблена спроба проаналізувати ситуацію, що склалася стосовно кліше, тобто дати більш точне визначення цьому явищу, ґрунтуючись на його характерних ознаках і з’ясувати особливості реалізації кліше в інформаційному мовленні, зокрема в текстах періодичних видань.

Публіцистичний текст є одним із засобів масової інформації. З розвитком засобів мас-медіа й необхідністю підвищення ефективності впливу цих засобів на масового споживача проблема вибору мовних одиниць, що сприяють підвищенню ефективності і досягнення бажаного результату в процесі комунікації, стає особливо актуальною. Тому для журналістів, які створюють публіцистичний текст, очевидна необхідність володіння мовними засобами, за допомогою яких вони зможуть швидко й успішно передати потрібну інформацію і сформувати думку співрозмовника відповідно до своїх цілей. Таким засобом є мовне кліше.

Роль мовного кліше в процесі комунікації – двозначна. З одного боку, мовне кліше здатне швидко передати загально значиму і загальновідому інформацію, що сприяє успішності комунікації. З іншого боку, існують такі мовні кліше, які з тієї чи іншої причини втратили своє інформаційне навантаження, що ускладнює комунікацію. Тому, є всі підстави для звернення до питання про роль мовних кліше при здійсненні комунікації в публіцистиці.

У розвиток теорії мовних кліше зробили внесок такі науковці як Н. Ф. Баландіна, О. А. Барченков, В. М. Бурунський, В. В. Гвоздєв, О. В. Кунін, С. О. Лещак, Л. І. Мацько, Г. М. Мєдвєдь, О. Д. Пономарів, В. В. Стрибижев, Ю. В. Рождественський, Н. М. Шарманова. Вони зробили спробу визначити поняття кліше в лінгвістиці, виокремити його характерні ознаки, класифікувати ці стереотипні мовні знаки і з’ясувати їх роль у мовленні й мові.

Мета курсової роботи полягає в тому, щоб розкрити поняття мовного кліше в лінгвістиці, визначити його ознаки і проаналізувати функціонування мовних кліше в українській періодиці.

Відповідно до поставленої мети визначено такізавдання дослідження:

  1. розкрити зміст поняття «мовне кліше»;
  2. зіставити поняття «мовне кліше» і «фразеологізм»;
  3. розмежувати терміни «мовне кліше» і «мовний штамп»;
  4. розкрити основні підходи до класифікації мовних кліше;
  5. укласти класифікацію мовних кліше за семантичним принципом;
  6. визначити частотність використання різних тематичних груп кліше;
  7. проаналізувати граматичну організацію компонентів у кліше: з точки зору синтаксичної будови та морфологічного вираження.

Об’єкт дослідження– мовні кліше, що використовуються в публіцистиці.

Предметомнашого дослідження є семантичні та граматичні особливості мовних кліше, репрезентованих у всеукраїнських та регіональних газетах.

Джерельною базоюпослужили всеукраїнські газети за 2013 рік: «Голос України», № 184 (5684 «Україна Молода», 2013, № 86 (4526); «Урядовий кур’єр, 2013, № 182 (5068) і регіональні газети: «Вісті Придніпров’я», 25 липня, № 57 (1448); «Південна Зоря», 2013, 19 липня,

№ 81-82 (7253); «Червоний гірник», 2013, 26 вересня, № 73 (21398); За їх матеріалами укладено картотеку, що нараховує двісті двадцять одиниць фактичного матеріалу.

Основні методи дослідження: аналіз наукової літератури (опис теоретичних положень вивчення мовних); критичний аналіз (дослідження основних підходів до класифікації мовних кліше); теоретичний синтез (узагальнення теоретичних відомостей про поняття «мовне кліше» та його реалізацію в мовному матеріалі); системний аналіз (добір фактичного матеріалу та його групування); описовий метод (опис особливостей функціонування мовних кліше в аспекті досліджуваної теми).

Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати дослідження можуть бути використані у викладанні курсу сучасної української літературної мови у вищих навчальних закладах при вивченні таких розділів мовознавства, як лексикологія, фразеологія, стилістика, синтаксис, учителями-словесниками при викладанні спецкурсів для учнів старших класів та у процесі поглибленого вивчення української мови в школі. Фактичний матеріал можна застосувати для укладення збірника мовних кліше. Дослідження теми може бути продовжене при написанні кваліфікаційної роботи.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (40 позицій) та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 48 сторінок, із яких 41 сторінка основного тексту.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІШЕ В ЛІНГВІСТИЦІ

1.1 Репрезентація поняття «мовне кліше» в сучасних наукових дослідженнях

Будь-який функціональний різновид мови: літературна мова, жаргон чи просторіччя – характеризується наявністю різноманітних стереотипних структур. Процес комунікації передбачає застосування цих стереотипів у типових ситуаціях. Відповідні стереотипні мовні явища виявляються оптимальними для передачі відповідної інформації.

Вивчення природи стереотипності у виборі мовних засобів, необхідних для реалізації відповідної мети комунікації, має певне теоретичне і прикладне значення, особливо для розробки моделей професійних мов та оптимізації мовного спілкування.

Дослідженням стереотипів займаються багато лінгвістичних і суміжних дисциплін. Досі немає єдиного погляду на стереотипність у мові, не уніфікована термінологія на позначення стійких (регулярних, стереотипних) мовних явищ.

Одним із стереотипних мовних знаків є кліше. Спробуємо розглянути їх специфіку і ступінь дослідженості в сучасній науці.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій свідчить про посилену увагу науковців до проблеми визначення і функціонування мовних кліше. У цьому аспекті великий інтерес становлять праці, Н. Ф. Баландіної, О. А. Барченкова, В. М. Бурунського, В. В. Гвоздєва, В. В. Стрибижева, О. В. Куніна, Л. І. Мацько, Г.Мєдвєдь, О. Д. Пономарева, Н. М. Шарманової.

Останнім часом незаперечним є посилення інтересу мовознавців до питань функціонування готових, усталених мовних конструкцій у різних мовах. Таке зацікавлення пояснюється переважанням у наукових працях численних підходів до опису мовних фактів, серед яких центральне місце посідає функціональний підхід. У праці Н. Ф. Баландіної подано аналіз чеських прагматичних кліше як міжрівневих одиниць,значення і функції яких сформовано мовною системою і визначено процесом мови [2].

У сучасному зарубіжному мовознавстві зазначено специфіку мовних кліше на семантичному, лексичному і граматичному рівнях та реалізацію їх у комунікативно-прагматичному аспекті на матеріалі французької мови А. В. Власовою, М. К. Сабанєєвою, О. В. Шамрай, С. Ф. Фоміною. Комунікативні особливості кліше англійської мови стали предметом лінгвістичного опису в роботі В. В. Стрибижева. Зіставний аналіз кліше французької й англійської мов провів В. В. Бурунський.

Варто зазначити, що одиниці клішованого характеру є предметом вивчення лексикології чи фразеології, іноді – морфології або синтаксису, а найчастіше – стилістики. Відомі спроби виділити їх дослідження в окрему лінгвістичну дисципліну – фразеоматику (лінгвістичні школи О. Куніна, В. Хлєбди) [34, с. 265].

О. Д. Пономарів обґрунтував поняття «мовне кліше» в межах лексикології і фразеології. Він розуміє під цим терміном лінгвальні одиниці, яким властиві постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування, характерне для вільних словосполучень:установити контроль; визвольний рух; патріотичне виховання; посилення боротьби зі зловживаннями; мирне співіснування; дух часу; матеріальне благополуччя, ринкова економіка [25, с. 83].

Мовознавець вважає, що поява кліше зв’язана з частотністю й повторюваністю ситуацій. За цих умов навколо стрижневого слова утворюється відносно постійний набір контекстуальних елементів у мовленні, що набувають звичності в називанні і звучанні. Такі сполуки слів перетворюються на стандартні. Подібно до фразеологізмів вони відтворюються в мовленні й починають функціонувати як одиниці мови. Але в кліше немає семантичних зсувів, подібно до фразеологічних одиниць, зв’язок компонентів вільний, як і у вільних синтаксичних словосполученнях. Тому такі сполучення вважають явищем перехідного типу, що поєднує в собі властивості вільного синтаксичного словосполучення і фразеологічної одиниці. Сюди зараховують вільні синтаксичні словосполучення, що характеризуються тимчасовістю існування як готових формул мови:входити в коло інтересів, гуманний акт, екстремальна ситуація, користуватися великим попитом, перехідний період, плинність кадрів, боротьба із злочинністю, соціальна програма, захист національних меншин, ринкові відносини, мораторій на смертну кару тощо [25, с. 84].

Задля визначення меж самого поняття береться до уваги відповідний синхронний зріз, у нашому випадку – сучасний етап розвитку української мови. Але звернімося спочатку до словників. Термін «кліше» взагалі походить з архітектури і означає «друковану форму, виготовлену з металу, дерева, лінолеуму, пластмаси та інших матеріалів з малюнком, гравірованим або отриманим методами травлення, гальванопластики та іншими, за допомогою яких відтворюються ілюстрації» [1, с. 423].

Потім цей же словник подає інше – переносне значення – цього поняття: «У символічному сенсі означає набір стандартних політичних та інших виразів, що затвердилися в суспільстві.» Воно дещо розмите, але все ж стосується лінгвістики.

В електронній енциклопедії «Кругосвіт» мовні кліше визначаються як застиглі вислови, усвідомлювані як не вільні (тобто відтворювані повністю) всіма носіями мови. Розрізняють парадигматичний та синтагматичний аспекти вивчення кліше. При парадигматичному аспекті мова йде про зіставлення обрядових формул, мовних шаблонів певної соціальної (вікової) групи, фразеологізмів, об’єднаних загальною темою, стереотипів мовної поведінки етносів. У цьому випадку дослідник отримує відповідь на питання: що описують кліше? Яка їхня структура?

Синтагматичний аспект функціонування кліше пов’язаний з механізмами їх інкорпорування у «вільну мову». При цьому треба мати на увазі, що наша мова з певної точки зору ніколи не буває повністю «вільною». У питанні про допустимість вибору мовних фрагментів при породженні мови існує простий, але доказовий критерій. Справа в тому, що кліше є перцептивно маркованим: це значить, що мовець вводить фрагмент-кліше як чужу мову, й при цьому як він сам, так і слухач це відчувають. Тому мовні кліше продукуються як шматочки чужого тексту [13].

Зоряна Мацюк ототожнює кліше з канцеляризмом і розглядає його як лексичний засіб стандартизації мови ділових паперів. Науковець подає таку дефініцію: «Канцеляризм це слово або стійке словосполучення, граматична форма чи конструкція, які визначають специфіку адміністративно-канцелярського підстилю офіційно-ділового стилю літературної мови. Відзначаються сухістю, беземощйністю, словотвірною одноманітністю.» Наприклад:Заява. Доповідна записка. Витяг з протоколу. Довести до відома. Цей факт засвідчує[14, с. 57].

У лінгвістичному енциклопедичному словнику кліше визначаються як нейтральні поняття, що мають інформаційно-необхідний характер і які відносять до доцільного застосування готових формул відповідно до комунікативних вимог тієї чи тієї сфери мовлення [20, с. 588].

Щодо інформаційно-необхідного характеру кліше зазначає О. А. Барченков, який, досліджуючи проблему з точки зору стилістики, робить висновок, що кліше – стереотипні словосполучення, які володіють структурними, семантичними і стилістичними властивостями, важливими для побудови газетного тексту [3, с. 5].

До мовних кліше належать конструкції, побудовані за відповідними моделями словосполучень, зрідка речень, які функціонують переважно в інформаційних жанрах засобів масової інформації та часто відтворюються в мові. Вони виконують роль стандарту, забезпечують найповнішу інформацію й економлять мовлення. Це переважно сталі словосполучення, які на сучасному синхронному зрізі актуалізуються. Такі мовні звороти внаслідок крайньої необхідності та їхньої важливості для комунікації починають уживатися у функції готових формул [18, с. 2].

Клішованим мовним одиницям властиві деякі ознаки, які визначають їх статус як мовних одиниць. Основною ознакою клішованих одиниць є їхня відтворюваність у мовленні [28, с. 18]. У лінгвістиці існує кілька різних підходів стосовно їхньої відтворюваності. Перший підхід запропонований дослідниками, які вважають: відтворювати мовну діяльність – це означає постійно виробляти й інтерпретувати нові вирази, що комуніканту чути не доводилось. Згідно з таким поглядом, мовна діяльність – творчий процес створення унікальних комбінацій одиниць мови. Виходячи з такої позиціїї, ми не можемо говорити ні про які клішовані мовні одиниці, оскільки заперечується сама їх природа [30, с. 23].

Інша теорія ґрунтується на твердженні про те, що в пам’яті людини існують готові комунікативні фрагменти, за допомогою яких вона пізнає світ і взаємодіє з ним. Такі фрагменти запам’ятовуються після першого візуального контакту або слухового сприйняття, а потім вони відтворюються в мовленнєвому процесі [30, с. 22].

У лінгвістичній теорії з кліше ідентифікуються такі терміни: мовні стереотипи, ідіоми, фразеологізми, групові шаблони, улюблені звороти тощо. Усі ці мовні явища становлять певне понятійне поле, до якого наближаються крилаті вислови, цитати, афоризми. Але в кожного з цих понять є своя специфіка. Об’єднує їх те, що вони належать до стандартних мовних виразів, які сприяють швидкості передання інформації.

Підсумовуючи зазначене вище, можна виокремити ознаки мовних кліше, до яких належать такі:

  • відповідність психологічним стереотипам як відображенню у свідомості явищ дійсності, що часто повторюються;
  • легке відтворення готових формул у процесі мовлення;
  • автоматизація процесу відтворення, що полегшує процес ділового спілкування;
  • економія зусиль, мисленнєвої та мовленнєвої енергії та часу як для того, хто говорить (пише), так і для реципієнта.

З цього випливає, що кліше виконує позитивну роль у процесі спілкування. Саме такої позиції ми дотримуємося щодо статусу цих лінгвоодиниць.

Отже, під мовними кліше розуміємо стійкі стереотипні мовні конструкції, що характеризуються постійним лексичним складом, незмінною семантичною наповненістю і регулярно використовуються у стандартних ситуаціях спілкування.

1.2. Мовне кліше в контексті інших лінгвоодиниць

1.2.1 Мовне кліше й одиниці фразеологічної системи мови. Мовні кліше, як і всі відтворювані мовні одиниці, розглядають усередині фразеологічної системи мови, зокрема такого підходу дотримується І. П. Ющук. За широкого розуміння фразеології, при якому до її складу зараховуються не лише мовні одиниці з переосмисленими компонентами, але й вирази у своїх прямих значеннях, які мають критерій відтворюваності, подібне включення не викликає сумнівів. Про фразеологічну природу кліше говорить Д. Е. Розенталь, він визначив термін так: «мовний стереотип, готовий зворот, що використовується як легко відтворений в певних умовах і контекстах стандарт. Кліше утворює конструктивну одиницю, зберігаючи свою семантику, а в багатьох випадках і виразність» [26, с. 33]. Згідно з цим визначенням, Д. Е. Розенталь констатує наявність у кліше такої ознаки фразеологізму як відтворюваності.

Мовознавець В. В. Гвоздєв зазначає: кліше – це «фразеологізми плюс ще щось», і тільки визначивши це «щось», ми виявимо специфіку кліше [8, с. 16]. Російський лінгвіст пропонує досить чіткі критерії виділення кліше в окремий клас лексичних одиниць: 1) відтворення кліше в мові; 2) їх поява в конкретних умовах мовного акту, у типових ситуаціях-контекстах; 3)реалізація семантики кліше винятково в реальному контексті; 4) деяке послаблення їх синтагматичних зв’язків з іншим висловленням [8, с. 19].

На думку О. В. Куніна, у сучасному мовознавстві мовні кліше розглядаються як стандартні конструкції із притаманними їм стійкістю й відтворюваністю, що вживаються в конкретній мовній ситуації. За своїми структурними й семантичними характеристикам такі утворення близькі до фразеологізмів. О. В. Кунін визначає фразеологізм як «стійке поєднання слів з повністю або частковим переосмисленим значенням» [17, с. 210] . Подібної думки дотримується А. Г. Назарян: «Фразеологізм – це роздільно оформлена одиниця мови, що характеризується повним або частковим семантичним перетворенням компонентів» [23, с. 42].

На думку лінгвіста В. В. Гвоздєва, «у процесі переходу одних одиниць в інші беруть участь відомі семантичні механізми, так чи інакше, пов’язані з перенесенням значення» [8, с. 50]. У результаті переосмислення мовне кліше отримує нове значення. Це нове значення В. Г. Гак пропонує вважати своєрідною ситуативною метафорою: «формула відривається від відповідної ситуації і застосовується в іншому ситуативному оточенні» [7, с. 50].

Отже, ознака семантичного перетворення компонентів не є обов’язковою для кліше. Незважаючи на наведені спостереження, питання про делімітацію фразеологізмів і кліше залишається відкритим. Справа в тому, що мова перебуває в динаміці, і мовні кліше як частина мовної системи здатні набувати характеристик інших утворень, у тому числі і фразеологізмів. Отже, мовні кліше нефразеологічного характеру служать одним із джерел поповнення фразеологічного фонду .

За дослідженням В. М. Бурунського, утворення фразеологізмів від мовних кліше може бути пов’язане з тими або тими історичними подіями. Наприклад, після першої та другої світових воєн залишилося багато висловлень, що відносяться до статутних військових формул. Так, кліше імперативного характеруSilence dans les rangs! (Тиша в строю! Залишити розмови!) уживається в переносному значенні «помовчіть». В утворенні фразеологізмів від мовних кліше велику роль відіграє національно-культурна специфіка конкретної країни. Так, зокрема у французькій мові, значна частина мовних кліше фразеологічного характеру належить до формул, які можна чути в магазинах і ресторанах. Наприклад, мовне клішеChaud devant! (Обережно, гаряче!) є зверненням офіціантів ресторанів, які розносять і подають відвідувачам гарячі страви, із проханням звільнити прохід. Це мовне кліше послужило основою для утворення фразеологізму, еквівалентного виразамça va chauffer! абоc’est en train de chauffer! (Буде жарко!), який використовується для викладу якого-небудь сенсаційного факту: «Chaud devant ! Jean - Paul Baudecroux remonte sur le ring» [5].

Утворення фразеологізмів на основі мовних кліше пов’язане із загальною тенденцією в мові – детермінологізацією. Удало вжитий у переносному значенні стійкий термінологічний вираз має основу для такого перенесення значення, функціонує в мові на правах фразеологічної одиниці. Мовне клішеJe plaide coupable донині є юридичним терміном, що характеризує визнання обвинувачуваним своєї провини. Використаний у повсякденній мовній ситуації, він набуває відтінку щирого жалю про свій учинок або слова [5].

Джерелом поповнення фразеологічного фонду можуть служити окремі частини зворотів індивідуально-авторської мови: гасел, назв літературних творів, статей, різного типу цитат, новостворених слів. Вільне словосполученняnommé Désir із назви п’єси Т. Вільямса «Трамвай Бажання» («Un tramway nommé Désir») стає невід’ємною частиною рекламних слоганів:Une chaussure nommée désir (Xavier Dan);Un café nommé désir (Carte noire). Із наведених прикладів видно, що фразеологізація сталася внаслідок того, що узус висунув групу слів, здатних виступати в позиції іменника «untramway».

Із зазначеного вище можна підсумувати, що у групі мовних кліше, які набули статусу фразеологізмів, зустрічаються словосполучення, пов’язані з історичними подіями, із соціокультурними реаліями, літературні й журналістські знахідки, а також формули, які зазнали детермінологізації. Кліше нефразеологічного типу, які вживаються в обмеженому ряді ситуацій, стають фразеологічними одиницями в разі розширення сфери вживання і в зв’язку з переходом кліше до іншої семантичної групи або підгрупи. Джерелом поповнення фразеологічного фонду є вільні словосполучення з індивідуально-авторських зворотів мови.

Отже, мовні кліше, як і будь-які мовні одиниці подібного статусу, не є сталими, а знаходяться на межі приналежності до інших лінгвістичних одиниць, таких як вільне словосполучення і фразеологізм. Завдання науковців – визначити, які саме стандартизовані мовні звороти актуальні на сучасному етапі розвитку мови та які з них можна віднести до того чи того розряду. Окреслену проблему ми і будемо намагатися розв’язати у процесі нашого дослідження.

1.2.2 Мовне кліше і мовний штамп. У лінгвістичній літературі поряд із поняттям «кліше» доволі часто зустрічається термін «штамп». Мовний штамп – стереотипна мовна одиниця на позначення різноманітних відтворюваних сполучень слів, але вона має ряд відмінностей порівняно з кліше. Проблему розмежування кліше і штампів розглядали такі мовознавці: Г. О. Винокур, В. М. Ярцева, Д. Е. Розенталь, О. А. Барченков, Т. М. Дрідзе, Г. Мєдвєдь, І. Скворонська.

Зокрема, Ганна Мєдвєдь з приводу роз’яснення поняття мовного штампу говорить, що, на відміну від мовних кліше, які є основним будівельним матеріалом мови і становлять схему, закріплену за відповідною ситуацією, мовні штампи – це стерті, колись образні вислови, зайві слова, неточні вирази, безконечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний стилістико-смисловий ефект.

Мовні кліше рідко породжують штампи, але наявність таких конструкцій невідповідно до своєї функціональної мети або багаторазове їх повторення призводить до появи штампів:Це людина, якабрала участь в боях проти німецько-фашистських загарбників. Вінбрав участь у визволенні Орла, Вітебська, Мінська, Вільнюса, Києва[22, с. 242]. Втрата нормативності особливо помічається там, де повинна переважати індивідуальна манера письма. У такому разі без потреби вжиті канцелярські вислови на зразокза рахунок; у зв’язку з; згідно з; в результаті; в силу; з метою та інші, іменники віддієслівного походження типузабезпечення виконання завдання негативно впливають на сприймання. Наприклад:При впровадженні внутрішньогосподарського розрахунку ефективність колективного підряду підвищується, оскільки головне завдання останнього –забезпечення отримання максимальної кількості продукції при найменших затратах [21, с. 15].

Основною причиною породження штампів є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економно висловити думку. Тому й спостерігається нанизування кількох абстрактних слів, розташованих поряд:питання підвищення;забезпечення виконання;здійснення завдання;виконання зобов’язання. У таких випадках найкраще один з іменників замінити інфінітивом:забезпечити виконання; виконати зобов’язання. Іноді в семантичну основу таких словосполучень уводяться словаробота,боротьба, експеримент, дослідження тощо, за якими йде не властивий загальнонародній мові прийменникпо. Повторюючись у багатьох словосполученнях, він також штампує мову:робота по впровадженню,боротьба по винищенню,експеримент по застосуванню,дослідження по ліквідації, які треба замінювати словосполукою з прийменникомз або зовсім змінювати (впроваджувати, винищувати, експеримент із застосування, дослідження з ліквідації) [21, с. 17].

Штампи використовуються в мовленні на всіх рівнях – фонетичному, лексичному, фразеологічному, словотворчому, морфологічному і синтаксичному, тому їх виявлення і боротьбу з ними потрібно розглядати в кожному конкретному випадку.

Дослідниця І. Скворонська дає таке визначення цього терміна: штамп (нім. Stampfe, від іт. stampa – печатка, друк) – мовний зворот, що неодноразово механічно повторюється без творчого осмислення, унаслідок чого послаблюється його лексичне значення і стирається експресивність [30, с. 327].

А. Коваль зазначає, що штампи – це колись живі і навіть влучні вирази, які з часом багаторазового використання – де треба і де не треба – перетворилися у такі собі заготовки на всі випадки життя, зміст яких стерся, зблід, вивітрився [21, с. 36].

Стаючи надміру вживаними, через привернення загальної уваги, стійкі словосполуки стають штампованими. Часте їхнє повторення не викликає інтересу до теми розповіді чи то в усному, чи то в писемному мовленні.

Сучасне українське інформаційне мовлення хибує на значну кількість штампів – не лише мовних, але й стильових, монтажних та інших кліше. Вони широко поширені навіть у практиці провідних телевізійних каналів та всеукраїнських і регіональних газетах України.

Зазвичай під штампом розуміють «слова, фрази, які часто повторюються без потреби: трафарет, шаблон» або ж «літературні слова, сполучення слів, які здебільшого вживаються традиційно, за досить усталеною мовленнєвою звичкою» [4, с. 272].

Інші науковці виокремлюють негативний вплив штампу на споживача інформації, наприклад: «Штамп – це такий часто повторюваний засіб висловлювання думки, який справляє негативне стилістично-змістовне враження» [7, с. 48] чи «мовний стереотип іноді з негативним забарвленням» [6, с. 832]. Таке трактування усталених мовних кліше та стереотипів підкреслює, що вони перешкоджають адекватному сприйняттю інформації, нерідко спотворюють її зміст.

Некоректні кліше вживають, передусім, інформаційні телепрограми. Неодмінним мовним елементом більшості з них є, зокрема, слово «ряд», за допомогою якого повсякчас вибудовуються такі канцелярські, нежиттєві словосполучення:ряд депутатів,ряд законопроектів тощо. Їх автори ігнорують одну з головних заповідей журналістики: «Ретельно підбирайте слова, щоб уникнути штампів і кліше» [7, с. 50], «Завжди пам’ятайте, що ваше слово буде почутим, а не прочитаним» [10, с. 28].

Серед поширених мовних штампів виділяються псевдосиноніми, останнім часом запозичені українською мовою з зарубіжної практики:спікер парламенту. Їх уживання в ефірі та в пресі щодо тих чи тих посадових осіб або державних посад є, на наш погляд, недоречним і недопустимим, особливо в інформаційних випусках, які повинні відзначатися, крім усього, ще й юридичною точністю. Зазначені ж слова не відображають реалій незалежної України, де маємоголову Верховної Ради,голову обласної державної адміністрації, міського голову і под.

На відміну від мовних штампів, що становлять заяложений вираз із послабленим лексичним значенням і стертою експресивністю, кліше утворює конструктивну одиницю, яка зберігає свою семантику, а часто і виразність. Мовні кліше полегшують процес спілкування, економлять зусилля і час для того, хто говорить (пише), так і для того, хто слухає (читає) [4, с. 273].

І. Скворонська розглядає мовні штампи як суто негативне явище: «Коли з необхідністю кліше ще погоджуємося, то використання штампів визнаємо недоцільним і прикрим» [30, с. 327]. Мовознавець подає такі приклади штампів:Зміна керівництва Укрспецекспорту є початком значних змін у системі торгівлі зброєю. У ході зустрічі були розглянуті питання поглиблення стратегічного партнерства між Україною і США. Останнім часом у країні спостерігається стійка тенденція до загального зниження криміногенності [30, с. 328] .

Дослідниця Г. М. Скляревська у своєму визначенні кліше, яке вона подає в тлумачному словнику сучасної російської мови, опис кліше ведеться за допомогою понять «штамп», «шаблон в образі думок», «заяложений вираз» [11, с. 344]. Термін «шаблон», який зустрічається у цьому визначенні, на думку багатьох дослідників належить до синонімів термін «штамп» [6, с. 588].

Кліше і штамп відрізняються і своєю інформативністю. Стосовно інформативності кліше розглянемо дві позиції. Перший підхід містить визнання того, що кліше має статус необхідної, інформаційно важливої одиниці спілкування. Г. О. Винокур у 1929 р. писав про те, що у «справжній літературній мові» обов’язково повинні бути присутні «штампи» та «формули, які закріплені традицією» [4, с. 269]; Ш. Баллі говорив про необхідність використання кліше в газетних текстах, указував, що «без них було б неможливим писати швидко та правильно», В. Е. Розенталь вважав, що «наявність кліше – свідчення розвитку інформаційного жанру» [25, с. 170].

Другий підхід містить думку про те, що кліше не має інформаційної важливості в тексті і його вживання в мові не є бажаним. Такого погляду дотримувався Френк Бандера, який наполягав на тому, що кліше «завдає великої шкоди мисленню та освіченості людини» [5, с. 3].

Однак, судячи з першого, описується власне інформативний статус кліше, другий підхід застосовується відносно штампів. На думку переважної більшості лінгвістів, порівняно зі штампом, кліше вважається інформативно більш важливим, має позитивне значення при використанні в мовленні. Такої думки дотримуються В. М. Ярцева, Д. Е. Розенталь, О. А. Барченков, Т. М. Дрідзе. Тобто, за такої позиції, мета вживання кліше, поставлена у процесі комунікації, може бути успішно досягнена.

Відтворення кліше в різних ситуаціях не викликає негативних емоцій у співбесідників, у той час як уживання штампа завжди пов’язане з негативною реакцією слухача у відповідь.

Т. М. Дрідзе стверджує: саме текстове інформаційне навантаження є ознакою кліше, що відрізняє його від штампа. «Мовним штампом стає кліше, яке з тієї чи тієї причини втратило для інтерпретатора своє первинне чи текстове інформаційне навантаження, стало безглуздим, незначущим для отримувача інформації, іншими словами, стало дисфункціональним» [15, с. 172].

У лінгвістичному енциклопедичному словнику кліше визначено як нейтральні поняття, що мають «інформаційно-необхідний характер» і які зараховують до «доцільного застосування готових формул відповідно до комунікативних вимог тієї чи тієї сфери мовлення» [20, с. 588].

На інформаційно необхідному характері кліше зазначає О. А. Барченков, який, досліджуючи проблему у стилістичному аспекті, робить висновок, що кліше – «стереотипні словосполучення, яким властиві структурні, семантичні й стилістичні властивості, важливі для побудови газетного тексту» [3, с. 5]. Саме О. А. Барченков намагається вирішити питання щодо інформативності кліше та штампів, стверджуючи, що між категоріями клішованості та штампованості існують діалектичні відношення, які виражаються у зміні функціональних властивостей одиниць, які переходять зі штампів в кліше і навпаки [3, с. 23].

Із зазначеного вище можна зробити висновок, що мовні штампи відрізняються від кліше ознакою допустимості вживання в мові, утратою свого комунікативного призначення, вони є похідними від кліше, мають переважно негативний стилістичний відтінок. Але, перебуваючи в межах однієї категорії стереотипів, штампи і кліше мають спільні риси: походження, становлення, забезпечують мінімізацію комунікативних зусиль.

1.3. Підходи до класифікації мовних кліше

Проблема класифікації мовних кліше досить актуальна в сучасній лінгвістичній науці. Російські та українські науковці приділяли увагу цьому питанню, досліджуючи особливості функціонування цих стереотипних одиниць у лексичній системі слов’янських і неслов’янських мов. С. О. Лещак дослідила прагматику, семантику й структуру кліше в сучасній російській мові. В. В. Стрибижев розробив класифікацію метакомунікативних кліше на матеріалі англійських мовних стандартизованих виразів. Н. Ф. Баландіна розглянула емоційний складник значення чеських прагматичних кліше. Н. М. Шарманова визначила диференціацію етикетних кліше в українському телепросторі та ґрунтовно дослідила поліфункціональність рекламних кліше в новітній медіа- комунікації. В. Ю. Янчевська розподілила кліше за семантичним критерієм.

Великий внесок у розмежування різновидів кліше зробила російська науковець Світлана Лещак. Вона розглядала поділ кліше у семантичному аспекті, на рівні синтаксису й з погляду прагматичного функціонування. Класифікація ґрунтовна, але відносно складна і щоб повністю її зрозуміти, потрібно бути кваліфікованим мовознавцем.

Світлана Лещак в ході роботи над класифікацією використала за основу напрацювання інших лінгвістів. Зокрема, задля визначення семантичної парадигми дослідниця звернулася до ономасіологічної концепції значення лексичної одиниці М. Докуліла – З. Главси, психолінгвістичної концепції ідіолекту А. А. Залевської, психосемантичної концепції свідомості В. Ф. Петренко, семасіологічної концепції структури значення М. Н. Нікітіна й функционально-прагматичної концепції структури значення О. В. Лещака [19, с. 112].

М. Докуліл виокремив чотири базових ономасіологічних категорії: субстанційність (предметність), процесуальність, атрибутивність і умова (обставинність). Зазвичай в межах категорій виокремлюють підкатегорії, роди, види, групи та інше:

  • субстанційність (конкретна – абстрактна; предмети: живі – неживі; явища: субстанціональні – процесуальні – атрибутивні – обставинні):відважні воїни, крадій в законі, всі як один, букет квітів, група підтримки;
  • процесуальність (дія – стан; дія: вплив на об’єкт / суб’єкт – виявлення властивості суб’єкта/ об’єкта; стан: перебування суб’єкта / об’єкта в стані – зміна стану суб’єкта / об’єкта):добре себе почувати, битись в агонії, міцно спати;
  • атрибутивність (якість – властивість; властивість: відношення – приналежність):тісно пов’язанийй, тойчиінший, готовий доспоживання;
  • обставинність (тимчасова – локальна – атрибутивна – каузальна):цілком можливо, дуже багато, чисто символічно.

Світлана Лещак твердить, що прагматика використання кліше в мові може бути найрізноманітнішою. Лише частково вона залежить від мовця (при стилізації, мовній грі або аналізі внутрішньої форми того чи іншого кліше). У переважній же більшості випадків використання кліше підпорядковане тим же правилам знаковикористання, яким підпорядковане використання слів. Культурні традиції та елементарні мовні норми змушують нас в побутовому спілкуванні або соціальній сфері комунікації використовувати аналітичні номінанти на зразокза свій рахунок, стукати в двері, журнальний столик, глибока старість, ставити оцінку [19, с. 97].

У політиці, державному управлінні, юриспруденції, публіцистиці, бізнесі або науці ми при всьому бажанні не можемо обійти і «творчо» замінити стереотипні формуливзаємовигідне співробітництво, спад виробництва, передінфарктний стан, екстрене повідомлення.

За метою використання всі кліше можна поділити на власне номінативи (назви об’єктів, тобто елементів картини світу) і номінативні обороти (формули ввічливості, оціночні, пізнавальні, емоційні, волютивні, етикетні). Номінативвантажний автомобіль, бронхіальна астма, база даних, вийти заміж ізвороти на мою думку, коротше кажучив більшості випадків завжди виражають ставлення мовця до повідомлення. Проміжну ланку займають суб’єктивні оцінні номінативи, в яких інформативність нерозривно пов’язана з оцінністю:нездоровий ажіотаж(«нездоровим » і « ажіотажем» будь-чия підвищена заклопотаність і активність є не сама по собі, а тільки в очах суб’єкта мовлення, який засуджує таку активність),терористичний акт(хтось інший назвав би те ж явище актом відплати або відновленням справедливості),апарат насильства (для представників цього апарата це законна влада) [19, с. 102].

В. Ю. Янчевська достатньо широко охарактеризувала кліше в множині лексичних відтінків на основі газет «День» та «Кримська світлиця». Вона виокремлює такі семантичні сфери: соціально-політичну, економічну, робочу, торгівельну, канцелярсько-ділову, інтелектуально-аксіологічну, медичну та інші [40].

1. Кліше, що належать досоціально-політичної сфери:соціальні дослідження, державні програми, голова уряду, міжнародні проблеми.

2. Кліше економічної сфери:економічна криза, економічний фронт, економічне зростання, економічні умови.

3.Робоча сфера:професійна поразка, професійна позиція, професійні підходи. ( День. – 2009. – 13 лютого).

4. Доканцелярської, офіційно-ділової сфериналежать такі кліше:протокольна частина, конструктивні пропозиції, говорити відкрито,відігравати роль, брати до уваги(«День», 12 лютого 2009).

5. До кліше медичної сфери можна віднести певні медичні професіоналізми:стан здоров’я, гострі симптоми«Через рік, 24 вересня 1987 року, Б. Щербина засекречує відомості про погіршеннястану здоров’я дітей, зокрема й тих, що були опромінені в материнській утробі» (Кримська світлиця. – 2007. – 30 квітня).

6.Інтелектуально-аксіологічна сфера:мисляча молодь, індивідуальне бачення, власна позиція, людський світогляд, масова свідомість, примітивне мислення.(«День», 1 квітня 2009).

7.Торговельна сфера:вторинний ринок, потенційні покупці, високотехнологічні товари.

8.Письменницька сфера:бібліотечний фонд, передплата періодики, однойменний роман, сюжетна лінія, аркуш паперу, гортати книжку, динамічна фабула, біографічна драма, основний сюжет, другорядні персонажі, редакційна пошта, чорний піар, засоби масової інформації, інформаційне агентство.

9.Навчальна сфера:студентська лава, студентська аудиторія, вузька спеціальність, базова освіта, фахова освіта.

10.Релігійна сфера:релігійні питання, релігійний проповідник.

11.Театральна сфера:імпровізована сцена, режисерська ідея.

12.Філологічна сфера:орфографічні помилки, загальні фрази.

13.Сімейна сфера:приріст народжуваності, повноцінна родина, шлюбний період, шлюбна пара, повноцінний шлюб.

14.Організаційно-ділова сфера:круглий стіл, розглядати питання, складне питання, ставимо галочки, рейтинговий проект, протокольна частина, обговорити питання без протоколу.

15.Сфера внутрішніх якостей людини:моральна сила, велич духу, життєвий досвід, харизматична особистість, творча людина.

16.Судова сфера:судова система, подавати апеляцію.

17.Природна сфера:тріскучі морози, вічнозелена красуня.

18.Сфера мистецтва:класична музика, класичний танець, мова танцю, картинна галерея, конкурсні роботи, історичні проекти, режисерська ідея, високе мистецтво.

19.Сфера соціального стану у суспільстві:відіграє роль, в усіх на вустах, в усіх сферах життя.

20.Земельна сфера:колгоспна земля, сортове насіння, земельна реформа, аграрна політика, земельний кадастр.

21. Фразеологічні. Говорячи про фразеологічні кліше, ми підкреслюємо тісний фразеологічний зв’язок кліше та фразеологізмів:опускаються руки,відкриті двері(День. – 2009. – 6 лютого).

У курсовому дослідженні із зазначених класифікацій ми використаємо класифікацію кліше за семантикою В. Ю. Янчевської, оскільки вважаємо її найбільш конструктивною.

РОЗДІЛ 2

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ МОВНИХ КЛІШЕ В СУЧАСНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАННЯХ УКРАЇНИ

2.1 Семантичні особливості кліше в мові всеукраїнських і регіональних газет

Засоби масової інформації – це та сфера професійної комунікативної діяльності, де відбувається оперативне реагування на злободенні суспільно-політичні, соціальні події та чітко простежується вплив мови цих засобів на формування суспільних цінностей. Мова мас-медіа як віддзеркалення сучасного стану української літературної мови сприяє виробленню мовного стандарту. Однією з визначальних рис мови мас-медіа є спрямування до логізації викладу, раціоналізму, певного стандарту, місткості, на чому й ґрунтується функціонування мовних кліше в текстах ЗМІ [32, с. 81].

Варто зазначити, що з усіх засобів масової інформації великою довірою загальної аудиторії користуються друковані періодичні видання. Ступінь довіри до преси на сьогодні залишається доволі високим, отже важливим є не лише інформаційне заповнення газетних шпальт, але й якість та стиль написання, вживання при цьому відповідних мовних засобів.

Визначальною рисою популярності газет серед населення є саме актуальність і злободенність інформації, тому більшість стандартизованих виразів, що використовуються в газетному тексті, є не нейтральної конотації, а має стосується певних сфер суспільства.

Для нашого дослідження було взято семантичну класифікацію кліше В. Ю. Янчевської як інструмент для обробки фактичних даних, її довелося трансформувати, оскільки не всі тематичні групи репрезентовані у відібраному матеріалі. У процесі обробки кліше ми звернули увагу на те, що найпродуктивніші кліше можна диференціювати на лексично вужчі сфери. Але ми дійшли до висновку, що буде зручніше об’єднувати кліше в більш загальні ланки, які визначила В. Ю. Янчевська.

Найчисельнішою семантичною групою кліше в газетному тексті виявилися канцелярські та офіційно-ділові (36,5 %). Доканцелярської, офіційно-ділової сфери належать кліше, що стосуються правових відносин, управління, складання паперів, оформлення документації тощо. Серед них найбільше нейтральних, які мають лексичне значення лише в контексті. Найпродуктивнішою підгрупою є кліше із семантичним центром «можливість»:Аби землевпорядникимали змогу побачити інфраструктуру Кривого Рогу, їм влаштували екскурсію(4, с. 3);Вонодало можливість Київській Русі увійти до країн християнської цивілізації(1, с. 2); Цедасть змогу не набивати гулі, що вже зробили попередники, а побачити перспективи для Львівщини(2, с. 4); Ці чинникидаютьнамможливість закладати підвалини стабільного розвитку(2, с. 4);Чому б нескористатися такоюможливістюза державний кошт?(2, с. 4); Цедасть можливість забезпечити розвиток інфраструктури, медицини, освіти (2, с. 4).

Продуктивним є також кліше «надавати допомогу»:Я вважаю, що ми повинні приділяти більше уваги людям похилого віку,надавати їмдопомогу і підтримку (2, с. 2);Всі професіонали прагнуть до того, щоб більше знати інадавати у повному обсязі лікарськудопомогу(4, с. 2).

Кілька разів зустрічається канцеляризм з лексемою «можливість» і її синонімом – «змога»:Чому б нескористатися такоюможливістю за державний кошт?(2, с. 4);Ці чинникидають намможливість закладати підвалини стабільного розвитку(2, с. 4);Цедасть змогу не набивати гулі, що вже зробили попередники, а побачити перспективи для Львівщини(2, с. 4).

У публіцистичному тексті поширений вжиток таких канцелярських кліше як взяти участь: У мітингу пам’яті з нагоди відкриття меморіальної дошкивзяли участь посадовці обласної та районної влади (2, с. 5).; приділяти увагу: Великуувагу формуванню регіональних запасів зерна сьогодніприділяють на Дніпропетровщині(1, с. 3); взяти на себе відповідальність: Тобто є центри, котрівзялина себевідповідальність розробляти проект таких змін(2, с. 2).

Наступною ланкою за частотністю є кліше, що належать досоціально-політичної сфери(34 %), вони описують події сучасності, які мають соціально-політичний підтекст і викликають чи не найбільший інтерес читачів преси. Саме попит на інформацію диктує наявність відповідних статей у медіа, написання яких потребує вкраплення тих чи тих політичних або соціальних кліше. Найчастотнішим у цьому плані є клішеглава держави:Глава держави підкреслює, що впровадження християнства виявилося не лише релігійним актом, але й державною, політичною і культурною необхідністю(1, с. 2). Воно має пряме значення і безпосередньо означає «президент». Порівняємо його з іншою ілюстративною одиницею:Німецьке командування бажало бачитина чолі держави військового.(3, с. 2). Клішена чолі державимає переносне значення, бо чоло в буквальному сенсі – це частина обличчя над очима, але позначає лексему «президент».

Злободенною на сьогоднішній день є тема євроінтеграції:Був представлений проект концепції реформування органів місцевого самоврядуванняу відповідності до загальноєвропейських стандартів(4, с. 3);Тепер якість препаратів у Дніпропетровській області контролюєтьсяза сучасними європейськими стандартами(4, с. 2).

Щодо кліше соціальної сфери наведемо такий приклад:Перший віце-прем’єр Сергій Арбузов доручив МОЗ та держінспекціїз питань захисту прав споживачів перевірили продукти в мережах громадського харчування (1, с. 1);Ще на початку навчального рокуслужбою у справах дітей Саксаганського райвиконкому протягом тижня було проведено рейд «Урок» (4, с. 3).

На наступному щаблі за даними нашого дослідження опинилися так званіфразеологізовані сполуки(8 %). Говорячи про фразеологічні кліше, ми підкреслюємо тісний фразеологічний зв’язок кліше та фразеологізмів. Такі кліше відрізняються своєю метафоричністю. До них ми віднесли:

Висловити свою точку зору –означає висловити свою думку з приводу якогось питання: Ми хочемо, щоб жителі регіону могливисловити свою точку зору, як нам розвиватися і куди рухатися(2, с. 4).

Ламати стереотип – означає здійснювати такі дії, які б сприяли зміні стереотипної думки про певні суспільні явища або про особу:За три місяці вдалосяпереламати основнийстереотип, що у Львові можна все вирішити за гроші(2, с. 4).

Кліше економічної сферизаймають четверту позицію щодо продуктивності використання в мові газет (6,5 %), ці кліше стосуються економічних питань сучасності, що мають неабияке значення у повсякденні кожного громадянина. Жоден номер суспільно-політичної газети не обходиться економічної теми. Звідси й утворення все нових і нових словосполучень з цим прикметником: Результат роботи команди представив спеціаліст із місцевогоекономічного розвитку Ігор Лепьошкін (4, с. 3).

А ось приклади із протилежною конотацією цього кліше:Що стосується загальної ситуації, то на сьогоднішній день відчуваємо наслідкиекономічної кризи(2, с. 4);Вишукуються резерви, щоб знайти фінансування на вирішення важливихсоціально-економічних проблем розвитку Львівщини(2, с. 4).

Організаційно-ділова сфера(5,5 %) пов’язана з вирішенням ділових питань:

  • розглядати питання, вирішити питання: Цепитання щомісяцярозглядаютьна нарадах керівництва УМВС,ухвалюютьвідповіднірішення(6, с. 7);Вирішено питання із водопостачанням Львова (2, с. 4); Жодного разу, коли виникалинагальні питання, ніхто голові ОДА в Києві не відмовив у зустрічі(2, с. 4);
  • план стратегічного розвитку: Широкийплан стратегічного розвитку дасть можливість інветорам дізнатися із офіційних джерел, куди рухається регіон(2, с. 4);
  • набирати чинності: Ця постанованабирає чинності з дня її прийняття(2, с. 3).

Робоча сфера(6 %) пов’язана з питаннями працевлаштування, заробітної плати чи напрямків роботи. Преса – віддзеркалення життя. А коли життя громадян нерозривно пов’язане з працею, то ця сфера займає чільне місце на шпальтах видань:І завдяки вашійвисокій кваліфікації, чуйності багато городян отримують лікарську допомогу (4, с. 2);Особлива увага приділяється приватним земле будівним організаціям, якіналежним чином не виконують свої обов’язки(4, с. 3);Повсякденнапраця на благо людей свідчить про те, що фармацевти нашого міста, області якісно і кваліфіковано її виконують(4, с. 2).

Серед проаналізованих кліше можна відокремитикліше медичної сфери, які описують медичні хвороби, рецепти, указівки лікарів. До медичної сфери можна також віднести певні медичні професіоналізми. Їхня частотність така ж, як і у робочої сфери.

До цієї сфери, серед описуваних нами кліше віднесемо такі:

  • лікарська допомога:Всі професіонали прагнуть до того, щоб більше знати й надавати у повному обсязілікарську допомогу (4, с. 2);
  • лікарські засоби:За перше півріччя цього року вилучено з обігу один мільйон 825 тисяч упаковок неякіснихлікарських засобів(4, с. 2).

Освітня сфера(3 %) об’єднує у собі кліше, що стосуються поняття навчання, наукові установи, наукові терміни:Сподівалися, що новийнавчальний рік їхні діти розпочнуть у відремонтованому й безпечному приміщенні(6, с. 5); Так 1895 року тут запрацювалапочаткова школа(6, с. 6);Уже згодом вдалося дізнатися, щонавчальний заклад у Леніному унікальний і тим, що до його історії причетніпересічні особистості (6, с. 6).

Інтелектуально-аксіологічна сфера охоплює кліше розумової діяльності, пов’язаних з природою цінностей. На неї припадає найменша кількість проаналізованого матеріалу (2 %).

Серед кліше інтелектуально-аксіологічної сфери виокремимо такі:

  • суспільна свідомість:Усуспільній свідомості українців хліб завжди відігравав панівну роль(5, с. 2);
  • патріотичне виховання: Такі ось заходи насамперед сприяютьпатріотичному вихованню підростаючого покоління;
  • логістичний потенціал: Гріх не використовувати нашлогістичний потенціал, географічне положення – своєрідних воріт до Європи(2, с. 4).
  • висловити свою думку: Ми хочемо, щоб жителі регіону могливисловити свою точку зору, як нам розвиватися і куди рухатися (2, с. 4).

І на останній позиції щодо продуктивностіторговельна сфера(1, 5 %). Вона пов’язана з торговельними відносинами держави:

  • зона вільної торгівлі економічний термін; це тип міжнародної інтеграції, при якій в країнах-учасниках скасовуються митні збори і податки, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі згідно з міжнародним договором. За кожною країною-учасницею зберігається право на самостійне і незалежне визначення режиму торгівлі по відношенню до третіх країн:Оскільки асоціація ізона вільної торгівлі – це шлях з двохстороннім рухом, то Україна, зі свого боку, має вирішувати питання, які турбують партнерів (2, с. 3);
  • з питань торгівлі: Прем’єр Микола Азаров повідомив, що його затримала зустріч із єврокомісаромз питань торгівлі Карелом де Гухтом (2, с. 3).

На основі фактичного матеріалу і трансформованої класифікації ми розробили таблицю:

Частотність уживання мовних кліше відповідно до тематичних груп

Семантична сфера

Мовні кліше (продуктивність відносно тематичної групи, %)

Статистичні показники, %

Канцелярська, офіційно-ділова

продуктивні кліше: дати можливість (дати змогу, мати змогу, скористатися можливістю) – 10 %, зосередити увагу на (звернути увагу, приділяти увагу, актуалізація уваги) – 6,5 %, згідно з – 5 %, в рамках (в межах) ; взяти участь – по 4 %, заходи з нагоди; прийняти рішення; у зв’язку з; вимога щодо; внести зміни до; надавати допомогу; відповідно до; створити належні умови – по 3 %.

36,5

Соціально-політична

комітет (з питань, у справах) – 7 %, опалювальний сезон; кліше на позначення політичної влади (глава держави, на чолі держави, державні мужі, політична еліта) – по 6 %, означення політики (світова політика, кадрова політика); соціально-економічний (соціально-економічні проблеми, соціально-економічний розвиток); з означенням «соціальний, суспільний» (соціальні програми, суспільне життя); на позначення авторитету в населення (зниження авторитету в очах населення, рівень довіри населення); загальноєвропейські стандарти (у відповідності до загальноєвропейських стандартів, за сучасними європейськими стандартами) – по 3 %.

34

Фразеологізовані сполуки

з точки зору, зламати стереотип – по 12 %, виводити на новий рівень, піднести на новий щабель, день відкритих дверей, справа зрушила з місця, знайти спільну мову, вичерпувати запас.

8

Економічна

ввести в обіг – 15 %, з означенням «економічний» (економічний розвиток, економічна криза) – 15 %, вкладати кошти, стабільність цін, погасити заборгованість, національна валюта, план стратегічного розвитку.

6,5

Організаційно-ділова

Зі стрижневим словом «питання» (розглядати питання, нагальні питання, вирішити питання) – 25 %, «рішення» (ухвалювати рішення, приймати рішення) – 17 %, круглий стіл.

5,5

Робоча

працювати на добробут (праця на благо людей) – 33 %, належним чином не виконувати свої обов’язки, завдяки високій кваліфікації.

3

Медична

лабораторія з контролю за якістю лікарських засобів – 34 %, здоровий спосіб життя, санітарні норми, карета швидкої медичної частини.

3

Освітня

початкова школа, навчальний заклад, навчальний рік.

2

Інтелектуально-аксіологічна

висловити свою точку зору, сприяти вихованню підростаючого покоління, логістичний потенціал

1,5

Торговельна

зона вільної торгівлі, з питань торгівлі

1,5

Аналіз фактичного матеріалу засвідчує, що найпродуктивнішими у семантичному плані є кліше, які належать до канцелярської та офіційно-ділової сфери (дати можливість, зосередити увагу на, згідно з, в рамках, взяти участь, у зв’язку з, відповідно до). Це свідчить про наближеність мовних засобів публіцистики до офіційно-ділового мовлення. На ряду з кліше цієї тематичної групи знаходяться кліше соціально-політичної сфери (комітет з питань, опалювальний сезон, глава держави, світова політика, соціально-економічні проблеми, рівень довіри населення), адже в засобах масової інформації неодмінно має бути тематика злободенних суспільних проблем та політичний огляд подій та їх оцінка з боку журналіста.

Інші семантичні групи представлені в достатньо меншій кількості і серед них виявились так звані фразеологізовані сполуки на зразокз точки зору, зламати стереотип, знайти спільну мову, вичерпувати запас.Використання значної кількості фразеологізованих сполук, певно, пояснюється ментальністю, бо українці завжди вирізнялися прихильністю до вживання влучних висловів. Наступні тематичні групи, які розподілились за шкалою частотності, стосуються суспільних потреб людини: робоча(працювати на добробут, належним чином не виконувати свої обов’язки, завдяки високій кваліфікації); медична (лабораторія з контролю за якістю лікарських засобів, здоровий спосіб життя, санітарні норми, карета швидкої медичної частини); навчальна (початкова школа, навчальний заклад, навчальний рік); інтелектуально-аксіологічна (висловити свою точку зору, сприяти вихованню підростаючого покоління, логістичний потенціал), а також економічної (економічний розвиток, економічна криза, вкладати кошти, стабільність цін, погасити заборгованість),організаційно-ділової (розглядати питання, нагальні питання, вирішити питання, ухвалювати рішення, круглий стіл) та торговельної (зона вільної торгівлі, з питань торгівлі) сфер.

Отже, кліше, що використовуються в публіцистиці, можна розподілити на два типи: кліше, які відносяться до офіційного суспільного життя та кліше, що стосуються приватних потреб людини. А так як газети – видання офіційні, то в них репрезентована більшою мірою суспільна тематика.

2.2 Кліше з погляду граматичної організації компонентів

Будь-яке словосполучення з’являється для найменування в складній формі глибше пізнаних дій, предметів, явищ, ознак, які вже не вкладаються в номінацію, виражену окремим словом. У словосполученні відбивається національна специфіка мови. Реальні відношення між предметами, явищами, діями впливають на стандартизацію сполук для їх номінації. Тому в певному мовному колективі виникають значною мірою стандартизовані кліше для передачі тих чи тих реалій [24, с. 227].

Кліше як мовна одиниця є об’єктом вивчення не лише лексикології чи фразеології, їх можна дослідити й в ракурсі граматики, а саме синтаксичної будови та морфологічного вираження. Відповідно до нашого фактичного матеріалу кліше співвідносяться зі структурою словосполучення та прийменниково-іменникових сполук.

О. Д. Пономарів залежно від мети утворення словосполучення та лексико-синтаксичних особливостей його компонентів словосполучення класифікує за двома принципами – кількісним і формально-граматичним. За кількісним принципом словосполучення поділяють на прості і складні [24, с. 228]. Прості словосполучення переважно складаються з двох повнозначних слів. У таких словосполученнях синтаксичний зв’язок застосовується один раз [39, с. 38].

За формально-граматичним принципом моделі словосполучень можуть бути іменними, дієслівними та прислівниковими. Принципових розбіжностей у наявних класифікаціях словосполучень за опорною частиною мови нема. Деякі мовознавці об’єднують в іменні словосполучення всі, в яких опорним компонентом є іменні частини мови, зокрема їх думку розділяє О. Д. Пономарів, інші диференціюють їх на іменникові, прикметникові, числівникові, займенникові. О. Мельничук, беручи до уваги морфологічне вираження головного і залежного компонентів, установив 36 можливих варіантів простих словосполучень з урахуванням валентних можливостей 6 повнозначних частин мови. При цьому охоплюються й предикативні сполуки (поєднання підмета з присудком), які більшість сучасних мовознавців виводять за межі словосполучень, оскільки вони становлять структурну основу речення [39, с. 40].

Для свого дослідження ми використали класифікацію граматичної організації словосполучень О. Д. Пономарева.

За кількісними показниками кліше зі структурою простих словосполучень – 86 %:Комітет з питань верховенства права та правосуддя підтримуєпроект законупро внесення змін до деякихзаконодавчих актів України(6, с. 2); Контроль за виконанням цієї постанови покласти наКомітет Верховної Ради Україниу справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів(2, с. 3); Це вибірполітичної еліти України, нинішньої української влади(2, с. 5); Німецьке командування бажало бачитина чолі держави військового. Тому з-поміж інших кандидатівперевагу віддали П. Скоропадському(3, с. 2).

Деякі складні кліше можна розглядати як такі, що складаються з декількох простих: Зараз немало людей нарікають назниження авторитету міліціонерівв очах населення(6, с. 7).

Кліше такого типу, у складі яких є однорідні члени, ми зараховуємо до простих:Інвестиційна діяльність на території АРК проводиться на принципах:захисту прав та інтересівінвесторів, невтручанняорганів державної та виконавчої влади(6, с. 2).

Таке складне словосполучення також можна поділити на 2 простих, але при цьому одне з них залишиться кліше, інше стане вільним словосполученням:Хліб входить докошика продуктів з прожиткового мінімуму(5, с. 2).Відповідно кошик продуктів –вільне словосполучення,апрожитковий мінімум –кліше.

Прості кліше можна проілюструвати і такими прикладами:Одним із кращих визнано урок мужності «Кривий Ріг – партизанський», якийвідбувся на базі комунального закладу культури(4, с. 3); Заключний захід реалізації проекту «Створення співтовариства активної молоді на основі моральних цінностей»відбувся за ініціативи голови Дніпропетровської облради Євгена Удода(3, с. 2).

Необхідно зазначити, що прості словосполучення можуть складатись із трьох і більше повнозначних слів. Вони включають синтаксично зв’язані словосполучення, що виступають одним із компонентів словосполучення [39, с. 38]. Подібні кліше, які ми за семантичною класифікацією віднесли до метафоризованих клішованих сполук, відтворюються таким чином:В усіх міськрайвідділах міліції області проходятьдні відкритих дверей(6, с. 7); Наприкінці 2000 рокусправа дещозрушила з місця завдяки державницькій позиції колишнього голови РДА Степана Лукашина(2, с. 22); Це був найбільш поширенийстереотип, що не можназнайти спільної мови, але його виявилося найлегшезламати(2, с. 4).

Отже, основним принципом для виділення кліше зі структурою простого словосполучення є принцип їх неподільності на мінімальні зразки у тому разі, коли вони складаються з двох і більше слів.

Складні словосполучення утворені з трьох і більше повнозначних слів. Якщо співвіднести їх до кліше, то виходить конструкція, яка складається із головного слова і залежного від нього словосполучення. За нашими статистичними підрахунками складних кліше – 16 %, вони включають в себе такі:Був представлений проект концепції реформуванняорганів місцевого самоврядування(4, с. 3); Вишукуються резерви, щоб знайти фінансування навирішення важливихсоціально-економічних проблем розвитку Львівщини(2, с. 4); Під час вивчення громадської думки жителів Сумщини про діяльність міліції впродовж 2013 року з’ясувалося, щорівень довіри населення до правоохоронців підвищується(6, с. 7); Росія може ініціювати йзастосувати жорсткі заходи щодо України – економічну блокаду, торговельні заборони(2, с. 5); Для жниварівстворено належні умови для якісної роботи, організовано безкоштовне харчування(3, с. 2).Відповідно до проаналізованого матеріалу на рівні синтаксису можна зробити висновок, що всі складні конструкції мають трикомпонентну будову.

В основі як простого, так і складного словосполучення лежить граматично панівне слово. Залежно від того, якою частиною мови воно виражене, словосполучення поділяються на іменні, дієслівні та прислівникові [24, с. 229]. Згідно зі статистичними даними нашого дослідження іменних кліше нараховується 47 %, дієслівних виявилося 34 %, прислівникових –  19 %.

Іменні кліше ми диференціювали на кліше із підрядним синтаксичним зв’язком узгодження (тип підрядного зв’язку між компонентами словосполучення, при якому форми залежного слова уподібнюються формам головного, стрижневого слова) та керування (синтаксичний зв’язок слів, при якому залежне слово стає в тому відмінку, якого вимагає головне слово).

До іменних кліше зі зв’язком узгодження можна віднести такі:Комітет з питань верховенства права та правосуддя підтримує проект закону про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України(6, с. 2); Це вибірполітичної еліти України, нинішньої української влади(2, с. 5); З другого боку,кадрова політика у правоохоронних органах стабільна(2, с. 4);Був представлений проект концепції реформуванняорганів місцевого самоврядуванняу відповідності до загальноєвропейських стандартів(4, с. 3); Прихильники вимагали не заважати вирішеннюсоціальних програм(2, с. 1); Чому ж не можна виключити поняття «опалювальний сезон»?(2, с. 3).Як бачимо, до цієї категорії належать словосполучення із морфологічним складом «прикметник + іменник» і мають просту структуру.

До іменних кліше зі зв’язком керування належать такі: ім. у Н. в. + прийм. + ім. у Р. в.:Комітет з питаньправової політики визнав таким, що не суперечить положенням конституції Українипроект законупро електронну комерцію(6, с. 22);Глава державипідкреслює, що впровадження християнства виявилося не лише релігійним актом, але й державною, політичною і культурною необхідністю(1, с. 2);

У текстах дібраного матеріалу використовується і кліше з такою морфологічною схемою:прийм. + ім. у М. в. + ім. у Р. в.: Німецьке командування бажало бачитина чолі держави військового; Зараз немало людей нарікають назниження авторитету(віддієслівний іменник у Н. в. + ім. у Р. в.) міліціонерівв очах населення(6, с. 7). Із поданих вище прикладів можемо підсумувати, що головне слово потребує здебільшого родового і місцевого відмінків у поєднанні з прийменником чи без нього.

Дієслівні словосполучення – це словосполучення, утворювані дієсловом (особовими формами, інфінітивом, дієприкметником і дієприслівником). До дієслівних кліше відповідно до нашого фактичного матеріалу ми зарахували такі кліше, у яких залежним словом виступає відмінкова або прийменниково-відмінкова форма іменника:

  • дієсл. + Р. в. ім.:Росія може ініціювати йзастосувати жорсткі заходищодо України – економічну блокаду, торговельні заборони(2, с. 5); Було затримано іпритягнено до відповідальностіза корупцію велику кількість чиновників, керівників контролюючих та правоохоронних органів (2, с. 4);
  • дієсл. + Зн. в. ім.: Трохи скоригувавши напрями розвитку туристичної сфери, зможемоотриматизначнідивіденди(2, с. 4); А на Херсонщині позаздрити засудженим, яківідбувають покаранняу п’яти виправних колоніях області, можуть школярі та мешканці багатоповерхівок(2, с. 1); Вонодало можливість Київській Русі увійти до країн християнської цивілізації(1, с. 2); Я вважаю, що ми повинніприділятибільшеувагилюдям похилого віку,надаватиїмдопомогуі підтримку(2, с. 2); Сучасне обладнання, яке встановлене в цій лабораторії,виводить на новий рівеньпроведення аналізу лікарських засобів у регіоні(4, с. 1); Особлива увага приділяється приватним земле будівним організаціям, якіналежним чином не виконують свої обов’язки (4, с. 3); Аби землевпорядникимали змогупобачити інфраструктуру Кривого Рогу, їм влаштували екскурсію (4, с. 3);
  • дієсл. + О. в. ім.:Чому б нескористатися такоюможливістю за державний кошт?(2, с. 4).

Як бачимо, залежні слова при дієслівних кліше виражаються здебільшого у формі знахідного відмінка, рідше – родового відмінка і, зрештою, у формі орудного відмінка.

У прислівникових словосполученнях характеризується дія чи ознака.

Лінгвіст Л. І. Дерев’янко назвала прислівникові кліше причиновими конструкціями. Які часто використовуються у мові офіційних періодичних видань. Вони не відзначаються такою багатоманітністю щодо засобів реалізації, як у художній літературі[12]. Найпродуктивнішими серед прийменниково-іменникових конструкцій за здійсненим лінгвістичним аналізом періодики є структури «прийм. згідно з (у зв’язку з) + О. в. ім.», «прийм. відповідно до + Р. в. ім», які є синонімічними:Враховуючи історичне і культурне значення села Онут Застанівського району Чернівецької області тау зв’язку з його800-річчям Верховна Рада України постановляє(2, с. 3); 27-30 червня у Варшавіу зв’язку з 70-ми роковинами Волинської трагедії відбудуться спільні польсько-українські молитви(5, с. 2); Зокрема,згідно з новими нормами, заборонено використовувати кондиціонери та зволожувачі повітря(6, с. 5); Лише ремонт фасаду,згідно з виготовленим кошторисом, обійдеться в 1,8 мільйона гривень(6, с. 5); Довгий час садок не працював, алевідповідно до рішення Криворізької міської ради заклад відновив діяльність(4, с. 3).

Серед проаналізованих кліше використовуються і такі прислівникові конструкції:У мітингу пам’ятіз нагоди відкриття меморіальної дошки взяли участь посадовці обласної та районної влади(2, с. 5);Зважаючи на актуалізацію увагидо Волинської трагедії, вшанування жертв трагедії в політичних колах поступово дійшло до зміни формату візиту(6, с. 2).

Фактичний матеріал засвідчує наявність просторових відношень: У вересні цього рокув межах ДніпродзержинськоїєпархіїУкраїнської Православної Церкви заплановано відкриття соборної площі(1, с. 2).

Відношення способу дії також займають певне місце серед проаналізованих кліше:За допомогою приладів від найкращих світових виробників тепер можна ідентифікувати будь-яку речовину(4, с. 2);Під чіткимкерівництвом завідуючого током Володимира Шереметавагомий внесок у загальну справузробили слюсарі Микола Кіс і Сергій Чуб(3, с. 2).

Відношення мети:З метою запобігання злочинам, їх виявлення та розкриття проведено 36 широкомасштабних операцій(6, с. 7).

Отже, кліше з погляду граматичної організації тотожні словосполученню, вони можуть мати як просту, так і складну будову. Але особливістю функціонування кліше на структурному рівні виявилось те, що в текстах періодичних видань складні кліше трикомпонентні. Спираючись на класифікацію словосполучень О. Д. Пономарева за морфологічним принципом, ми розподілили кліше на іменні, дієслівні та прислівникові. Згідно статистичних даних нашого дослідження іменних кліше – 47 %, дієслівних виявилось 34 %, прислівникових – 19 %. Іменні кліше ми диференціювали на кліше із підрядним синтаксичним зв’язком узгодження та керування. Серед прислівникових кліше вирізняється частота вживання прислівникових конструкцій, у складі яких є складний прийменник (відповідно до, згідно з, у зв’язку з). За іншими ознаками морфологічне вираження головного компонента в кліше збігається зі словосполученням.

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі представлено наукові підходи до розв’язання проблеми визначення, класифікації мовних кліше та зроблено спробу аналізу функціонування кліше в публіцистиці за семантичним і граматичними критеріями. Проведене дослідження дало змогу дійти таких висновків:

1. Мовне кліше – це стійкі стереотипні мовні конструкції, що характеризуються постійним лексичним складом, незмінною семантичною наповненістю і регулярно використовуються у стандартних ситуаціях спілкування:віддати перевагу, європейські стандарти, відповідно до рішення.

2. На основі аналізу наукових праць відносно статусу кліше в мові ми виокремили ряд диференційних ознак, до яких належать такі:

  • відповідність психологічним стереотипам як відображенню у свідомості явищ дійсності, що часто повторюються;
  • легке відтворення готових формул у процесі мовлення;
  • автоматизація процесу відтворення, що полегшує процес ділового спілкування;
  • економія зусиль, мисленнєвої та мовленнєвої енергії та часу як для того, хто говорить (пише), так і для реципієнта.

З цього випливає, що кліше виконує позитивну роль у процесі спілкування. Саме з такого погляду ми дотримуємося щодо статусу цих лінгвоодиниць.

3. Проаналізувавши мовні кліше, представлені в регіональних і всеукраїнських, класифікувавши їх за семантичною та граматичними ознаками й визначивши частотність використання, ми дійшли висновку, що мовним кліше притаманні певні мовні категорії: лексичне значення, синтаксична будова, частиномовна приналежність. Такі стандартизовані мовні вирази є обов’язковим компонентом структури публіцистичного тексту, забезпечуючи доступність сприйняття інформації для широкого кола читачів та офіційність мовлення.

4. Кліше може розглядатися всередині фразеологічної системи мови, воно має багато спільних ознак із фразеологізмом, таких як відтворення в мові, поява в конкретних умовах мовного акту, у типових ситуаціях-контекстах, деяке послаблення синтагматичних зв’язків з іншим висловленням. А основною відмінністю фразеологізму й кліше є реалізація семантики кліше винятково в реальному контексті, адже більшість кліше не мають метафоризованого значення, в той час як фразеологізм вирізняється образністю.

5. Поряд з поняттям кліше часто вживають поняття «мовний штамп». Мовні штампи відрізняються від кліше ознакою допустимості вживання в мові, утратою свого комунікативного призначення, вони є похідними від кліше, мають переважно негативний стилістичний відтінок. Але, перебуваючи в межах однієї категорії стереотипів, штампи і кліше мають спільні риси: походження, становлення, забезпечують мінімізацію комунікативних зусиль.

6. Для нашого дослідження було взято семантичну класифікацію кліше В. Ю. Янчевської як інструмент для обробки фактичних даних, її довелося трансформувати, виокремивши 10 семантичних сфер кліше, оскільки не всі тематичні групи репрезентовані у відібраному матеріалі, а кліше з деяких груп можна включити до лексично більш узагальнених ланок. Ці групи становлять такі сфери: канцелярська й офіційно-ділова, соціально-політична, фразеологізовані сполуки, економічна, організаційно-ділова, робоча, медична, освітня, інтелектуально-аксіологічна, торговельна.

7.Аналіз дібраного фактичного матеріалу засвідчує, що найпродуктивнішими за семантикою є кліше, які належать до канцелярської та офіційно-ділової сфери – 36,5 % (дати можливість; зосередити увагу; в рамках 70-ї річниці; взяти участь; відповідно до загальноєвропейських стандартів). Це свідчить про наближеність мовних засобів публіцистики до офіційно-ділового мовлення. Таку ж позицію щодо продуктивності займають кліше соціально-політичної сфери – 34 % (комітет з питань; опалювальний сезон; глава держави; світова політика; соціально-економічні проблеми; рівень довіри населення), адже в засобах масової інформації неодмінно має бути тематика злободенних суспільних проблем та політичний огляд подій та їх оцінка з боку журналіста.

Інші семантичні групи представлені в достатньо меншій кількості і серед них виявились фразеологізовані сполуки (8 %) на зразокзламати стереотип; знайти спільну мову; вичерпувати запас.Використання значної кількості фразеологізованих сполук, певно, пояснюється ментальністю, бо українці завжди вирізнялися прихильністю до вживання влучних висловів. Інші тематичні групи, які розподілились за шкалою частотності, стосуються суспільних потреб людини: робоча – 6 %(працювати на добробут; належним чином не виконувати свої обов’язки; завдяки високій кваліфікації); медична – 6 % (лабораторія з контролю за якістю лікарських засобів; здоровий спосіб життя; санітарні норми; карета швидкої медичної частини); освітня – 3 % (початкова школа; навчальний заклад; навчальний рік); інтелектуально-аксіологічна – 2 % (висловити свою точку зору; сприяти вихованню підростаючого покоління; логістичний потенціал), а також економічної (економічний розвиток; економічна криза; вкладати кошти; стабільність цін; погасити заборгованість), організаційно-ділової – 5, 5 % (розглядати питання; нагальні питання; вирішити питання; ухвалювати рішення; круглий стіл) та торговельної – 1,5 % (зона вільної торгівлі; з питань торгівлі) сфер.

Отже, кліше, що використовуються в публіцистиці, можна розподілити на два типи: кліше, які відносяться до офіційного суспільного життя та кліше, що стосуються приватних потреб людини. А оскільки газети – видання офіційні, то в них репрезентована більшою мірою суспільна тематика.

8. Кліше з погляду граматичної організації тотожні словосполученню, вони можуть мати як просту, так і складну будову. Згідно зі статистичними даними прості кліше у текстах газет значно переважають над складними: 86 % проти 14 %:комітет з питань; проект закону; органи державної та виконавчої влади; відбутися за ініціативи; знайти спільну мову. Але особливістю функціонування кліше на структурному рівні виявилось те, що в текстах періодичних видань складні кліше містять не більше трьох компонентів:органи місцевого самоврядування, у відповідності до загальноєвропейських стандартів.

9. Спираючись на класифікацію словосполучень О. Д. Пономарева за морфологічним принципом, ми розподілили кліше на іменні, дієслівні та прислівникові. Згідно зі статистичними даними нашого дослідження іменних кліше нараховується 47 %, їх ми диференціювали на кліше із підрядним синтаксичним зв’язком узгодження:законодавчий акт; кадрова політика; соціальні програми та керування: глава держави;комітет з питань. Дієслівних виявилося 34 %:застосувати жорсткі заходи;притягнути до відповідальності; приділяти увагу; надавати допомогу, прислівникових – 19 %, серед яких особливо частотними є прислівникові конструкції із складним прийменником:відповідно до загальноєвропейських стандартів, згідно з законодавством.

10. Проведене нами дослідження явища мовних кліше дозволяє стверджувати, що жодна мовна одиниця не існує в мові абстраговано, окремо від інших, усі мовні одиниці взаємодіють між собою на різних рівнях мови, мають однакові лексичні та граматичні ознаки, формуючи цим самим засоби творення певного стилю мовлення і становлячи картину сучасної української мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Аполлон : Образотворче і декоративне мистецтво. Архітектура : [термінологічний словник] / [уклад. А. М. Кантор]. – М. : Елліс Лак, 1997. – 736 с.
  2. Баландіна Н. Ф. Функціонально-прагматичний і лінгвоментальний аналіз чеських прагматичних кліше : автореф. дис. ... докт. філол. наук : спец. 10.02.03 / Н. Ф. Баландіна / НАН України, Інститут української мови. – К., 2003.– 38 с.
  3. Барченков О. А. Клише и штампы в языке английской газеты : автореф. дис. ... канд. філол. Наук : 10.02.04 / О. А. Барченков. – М., 1981. – 24 с.
  4. Бибик С. П. Офіційно-діловий стиль / С. П. Бибик // Українська лінгвостилістика ХХ – початку ХХІ ст. : система понять і бібліографічні джерела / За ред. С. Я. Єрмоленка. – К., 2007. – С. 267–278.
  5. Бурунський В. М. Клише : языковые характеристики, функционирование и типология(на материале французского и английского языков) : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.19 – теория языка / В. М. Бурунський. – Курськ, 2009. – 33 с.
  6. Вирган І. О. Російсько-український словник сталих виразів / І. О. Вирган, М. М. Пилинська. – Х. : Прапор, 2009. – 864 с.
  7. Гак В. Г. Фразеорефлексы в этнокультурном аспекте / В. Г. Гак // Филологические науки. –1995. – №4. – С. 47–55.
  8. Гвоздев В. В. Контекст и некоторые проблемы парадигматики клише // / В. В. Гвоздев – Курск : Издательский дом, 1987. – 145 с.
  9. Гвоздев В. В. Речевые клише и образность / В. В. Гвоздев // Семантические и функциональные аспекты германских и романских языков : тез. докл. и сообщений межвузовской научной конференции. – Курск, 1990. – С. 49–51.
  10. Гельгардт Р. Клишированные сочетания слов («беллетризмы») в литературных текстах / Р. Гельгардт // Литературная учеба. – 2006. – № 5. – C. 94–111.
  11. Головащук С. І. Російсько-український словник сталих словосполучень / С. І. Головащук. – К. : Наук. думка, 2001. – 640 с.
  12. Дерев’янко Л. І. Особливості функціонування каузальних прийменниково-іменникових конструкцій у художньому та офіційно-діловому стилях : зб. наук. праць за ред. докт. філол. наук, проф. А. М. Поповського [Електронний ресурс] / Л. І. Дерев’янко // Наукове фахове видання. – Полтава, 2006. – Режим доступу :http://www.rusnauka.com/5_NMIV_2009/Philologia/40793.doc.htm
  13. Енциклопедія «Кругосвіт» [Електронний ресурс] : універсальна науково-популярна онлайн-енциклопедія. – Режим доступу до енциклопедії:http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/KLISHE_RECHEVIE.html
  14. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування : [навч. посіб.] / З. Мацюк, Н. Станкевич: – К. : Каравела, 2005. – 352 с.
  15. С. 149–158.
  16. Корзина С. А. Французский язык. Речевые клише в диалогической речи / С. А. Корзина. – М. : Высш. шк., 1991. – 111 с.
  17. Кунин А. В. Английская фразеология (теоретический курс) / А. В. Кунин. – М. : Издательство «Высшая школа», 1970. – 344 с.
  18. Леонова Н. Особливості використання мовних кліше в діловому мовленні / Н. Леонова // Українська мова й література в сучасній школі. – 2013. – № 4. – С. 2–5
  19. Лещак С. Языковое клише: прагматика, семантика и структурааналитических номинативных неидиоматических знаков в современном русскомязыке / С. Лещак / [Електронний ресурс]. – Кельце, 2006. – 161 с. – Режим доступу : http:www.ujk.edu.pl/~leszczak
  20. Лінгвістичний енциклопедичний словник / гол. ред. В. Н. Ярцева. – М. : «Радянська енциклопедія», 1990. – 682 с.
  21. Мацько О. М. Мовні формули в дипломатичних текстах сучасної української мови (функціонально-стилістичний аналіз) : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 – українська мова / О. М. Мацько / НАН України, Ін-т української мови. – К., 2001.– 21 с.
  22. Мєдведь Г. Функціонування і засоби вираження мовних кліше, штампів та стереотипів / Г. Мєдвєдь // Наукові записки : зб. наук. праць. – Кіровоград : Серія : філологічні науки, 2011. – Випуск 95 (2 част.) – С. 239–242.
  23. Назарян А. Г. Фразеология современного французского язика : [учеб.] / А. Г. Назарян.– [2- е изд. перераб. и доп.]. – М. : Высшая школа, 1987.– 288 с.
  24. Пономарів О. Д. Сучасна українська мова : [підруч.] / О. Д. Пономарів. – К. : Либідь, 2001. – 400 с.
  25. Рождественский Ю. В. Что такое «теория клише»? / Ю. В. Рождественський // Пермяков Г. Л. От поговорки до сказки (Заметки по общей теории клише). – М. : Гл. ред вост. литературы изд-ва «Наука», 1970. – С. 213–237.
  26. Розенталь Д. Э. Словарь-справочник лингвистических терминов / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. – [3-е изд., испр. и доп.]. – М. : Просвещение, 1985. – 399 с.
  27. Рощин С. К. Психология и журналистика / С. К. Рощин. – М. : Наука, 1989. – 248 с.
  28. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
  29. Сербенська О. Мова преси як естетичний стереотип епохи / О. Сербенська // Зб. праць кафедри української преси. – Л., 2000. – Вип. 3. – С. 311–319.
  30. Сковронська І. Ужиток фразеологічних одиниць, штампів та кліше у двомовному публіцистичному тексті / І. Скворонська // Теле та радіожурналістика : зб. наук. праць Львівського державного університету внутрішніх справ – Львів, 2010. – Вип. 9, Ч. 2. – С. 324–329.
  31. Словник лінгвістичних термінів / [уклад. Ганич Д. І., Олійник І. С.]. – К. : Вища шк., 1985. – 360 с.
  32. Сучасна українська мова : [підручник] / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін. ; за ред. О. Д. Пономарева. – [4-те вид.]. – К. : Либідь, 2008. – 488 с.
  33. Українська мова : енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. – [2-ге вид., випр. і доп.]. – К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.
  34. Шарманова Н. М. Кліше в українському телепросторі: прагматичний і метакомунікативний вияви / Н. М. Шарманова // Мовознавство. – 2012. – 5. – С. 81–86
  35. Шарманова Н. М. Мовне кліше і фразеологічна дилема / Н. М. Шарманова // Філологічні студії : Науковий вісник КДПУ : зб. наук. праць. – 2011. – Вип. 6. – С. 512–516.
  36. Шарманова Н. М. Мовні кліше в сучасному інформаційному мовленні // Філологічні студії : Науковий вісник КНУ : зб. наук. праць. – 2012. – Вип. 7. – Ч. 2. – С. 264–275.
  37. Шарманова Н. М. Поліфункціональність рекламних кліше в новітній медіакомунікації // Філологічні студії : Науковий вісник КНУ : зб. наук. праць. – 2012. – Вип. 8. – С. 283–293.
  38. Шарманова Н. М. Мовні кліше: з історії вивчення в лінгвістичній традиції // Філологічні студії : Науковий вісник КДПУ : зб. наук. праць / за заг. ред. Ж. В. Колоїз. – 2010. – вип. 5. – С. 115–120.
  39. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови / К. Ф. Шульжук. – К. : ВЦ «Академія», 2004. – 408 с.
  40. Янчевська В. Ю. Класифікація мовних кліше за семантичними ознаками (на матеріалі газет «День» та «Кримська світлиця») / В. Ю. Янчевська // Вісник Запорізького національного університету. – Запоріжжя: 2009. – №2. – с. 178–186.

СТАНДАРТИЗОВАНІ МОВНІ ВИРАЗИ СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО МОВЛЕННЯ на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Властивості збіжних послідовностей. Невизначені вирази.Теорема Штольца

2. Діагностика інформаційного забезпечення маркетингової діяльності ТзОВ «Фудцентр»

3. МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

4. Мовні стилістичні функції професіоналізмів

5. Теоретичні моделі сучасного суспільства

6. Ідеал сучасного українського виховання

7. Охорона прав організацій мовлення

8. Культура ділового мовлення: І.Б. Ментинська, І.Д. Шмілик

9. Розвиток мовлення дитини немовлячого віку

10. Аналіз складу сучасного ринку депозитів України