Новости

Аудит обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

Работа добавлена:






Аудит обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі на http://mirrorref.ru

Аудит обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

1. Методика проведення аудиторської перевірки

Аудиторська перевірка потребує попереднього ознайомлення з підприємством для врахування специфіки діяльності підприємства та зумовлених нею особливостей. Ознайомлення з підприємством – клієнтом слід починати з вивчення установчих документів: статуту та установчого договору, а також протоколів засідань пайовиків-засновників. Вивчення установчих документів потрібне тому, що в них зазначені всі види діяльності, якими займається підприємство.

Метою аудиту тварин на вирощуванні та відгодівлі є підтвердження законності господарських операцій щодо тварин на вирощуванні та відгодівлі і правильності відображення їх в обліку.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення важливихзавдань. Аудитору необхідно – встановити:

- своєчасність і правильність документального відображення операцій щодо надходження, руху, вибуття тварин;

-   забезпечення збереження тварин;

-    законність здійснення господарських операцій щодо руху тварин;

-правильність відображення господарських операцій в  бухгалтерському обліку.

На основі первинного вивчення підприємства-клієнта можна встановити обсяг аудиторської перевірки та її тривалість. Відповідно до обсягу аудиторської перевірки та її складності визначається вартість аудиту, яка має бути обгрунтована відповідними розрахунками. Погоджена сума, включаючи податок на додану вартість, зазначається у договорі на проведення аудиторської перевірки.

Дуже важливо встановити чітку послідовність проведення аудиту та правильно розподілити обов’язки між аудиторами. Програма аудиторської перевірки включає: мету аудиту, основні ділянки діяльності  підприємства та обліку, що підлягають перевірці, характер перевірки, закріплення обов’язків за членами бригади, максимальна тривалість перевірки, терміни її початку та закінчення.

Аудитор повинен планувати свою роботу на рівні, що дає можливість провести ефективну перевірку кваліфіковано і вчасно. Планування аудиту включає складання загального плану очікуваних робіт і розробку аудиторської програми.

Планування аудиту передбачає:

  • вивчення політики підприємства в галузі обліку та її змін;
  • знайомство з бухгалтерською системою підприємства і організацією в ньому внутрішнього контролю;
  • встановлення ступеня достовірності внутрішнього контролю;
  • визначення змісту та обсягу аудиторських процедур, а також часу їх проведення;
  • координування аудиторської роботи

Після складання і погодження із замовником плану, аудитору можна переходити безпосередньо до перевірки. При цьому необхідно, перш за все, дати оцінку внутрішнього контролю за наявністю, рухом і збереженням тварин на вирощуванні та відгодівлі [63]. Внутрішній контроль здійснюють головним чином спеціалісти зооветеринарного профілю і завідуючі фермами, які повинні стежити за дотриманням технології виробництва продукції тваринництва і зоотехнічних вимог утримання тварин, а також за використанням трудових і матеріальних ресурсів, особливо кормів, засобів захисту тварин, електроенергії [43].  Слід зауважити, що стандарти аудиту щодо внутрішнього контролю теоретично викладені дуже стисло. В реальному житті багато підприємств удосконалюють свою систему виходячи за рамки теорії і застосовують на практиці більш різноманітні заходи [58].

Аналізуючи дані плану економічного та соціального розвитку, річного звіту і оглядаючи ферми, аудитор виявляє забезпечення тварин приміщеннями, засобами механізації та іншим обладнанням, їх справність і рівень використання, наявність вигульних майданчиків тощо. Одночасно перевіряють дотримання необхідних параметрів мікроклімату в тваринницьких приміщеннях (температура і вологість повітря, освітлення та інше), оскільки від цього значною мірою залежить стан здоров’я тварин, раціони і правильність годівлі, переведення із групи в групу, організацію робіт по одержанню приплоду, дотримання способів утримання худоби і птиці. Узгодження аспектів технологічного і економічного контролю підвищує його ефективність [88].

Не менш важливим завданням аудитора є аналіз документів про рух худоби. Повноту і своєчасність оприбуткування тварин перевіряють за всіма каналами надходження: одержання приплоду від власного маточного поголів’я, купівля тварин у спеціалізованих, племінних та інших господарствах, а також у населення.

Для встановлення фактичного поголів’я тварин проводять його інвентаризацію (звичайно це роблять на початкових стадіях перевірки). При цьому, слід  мати на увазі можливість приховування в момент інвентаризації надлишків або недостач тварин внаслідок переведеня їх з однієї ферми на іншу. Тому інвентаризацію рекомендується проводити одночасно по всіх стадах і на фермах господарства. Це, безперечно, створює певні труднощі особливо в господарствах, які мають велике поголів’я худоби, розміщеної на значних територіях. Проте, на думку М. Штеймана[88], такий спосіб перевірки є обов’язковим і найбільш ефективним методом виявлення недостач худоби в результаті крадіжок або надлишків, спеціально створених для розкрадання.   У процесі інвентаризації слід перевіряти кількість, стать, вік, породність тварин, бо нерідко, щоб мати позаплановий приплід худоби і потім його викрасти, у звітах дають неправильні відомості про стать та породність тварин.

Велике значення має точне визначення статево-вікових груп, вгодованості, маси, а також запис інвентарних номерів [39]. При виявленні тварин без інвентарного номера необхідно встановити, кому вони належать, оскільки трапляються факти утримання на фермах власних тварин деяких працівників і посадових осіб. Завідуючі фермами повинні дати письмові пояснення з приводу утримання таких тварин.  Порівнюючи фактичне поголів’я з даними обліку, виявляють лишки чи нестачу тварин. Дані обліку про наявність поголів’я беруть із Звіту про рух худоби та птиці, який складають для проведення переліку тварин або з Книги руху худоби та птиці на фермі з урахуванням документів, не зареєстрованих у цій Книзі на день перевірки. Якщо інвентаризацію проводять у строки, близькі до звітного періоду, можна використовувати дані статистичної звітності. В усіх випадках потрібно зробити звірку з аналітичним обліком до рахунків в журналі-ордері № 9 та відомості 9-а з урахуванням первинних документів, які ще не проведені в бухгалтерському обліку.

Необлічені надлишки худоби створюються, коли неповністю оприбутковують приплід молодняку або складають фіктивні акти на загибель, вибракування, вимушений забій. Якщо відомості про рух худоби, зазначені в документах, не відповідають дійсності, аудитор повинен з’ясувати, хто сфабрикував фіктивні документи, а також, хто прийняв та затвердив їх; навіщо їх було сфабриковано [87].

Не менш важливим завданням аудитора є аналіз документів про рух худоби. Повноту і своєчасність оприбуткування тварин перевіряють за всіма каналами надходження: одержання приплоду від власного маточного поголів’я, купівля тварин у спеціалізованих, племінних та інших господарствах, а також у населення.

Сьогодні, в науковій літературі виділяють декілька способів перевірки повноти оприбуткування приплоду тварин. Розглянемо деякі з них. Для виявлення повноти і своєчасності оприбуткування приплоду проводять його контрольні інвентаризації у період масового отелення, опоросів, окотів маток. Якщо фактична наявність тварин народження поточного року за даними проведеної інвентаризації перевищуватиме дані обліку, - це перша ознака неповного оприбуткування приплоду. Іншим способом перевірки може бути зіставлення даних аналітичного обліку молодняка тварин, одержаних від приплоду з даними книг зоотехнічного обліку, що дозволить виявити не оприбуткований приплід тварин [63].

Досить дієвим є прийом порівняння даних бухгалтерського обліку про оприбуткування приплоду із даними зоотехнічного обліку, книгами (журналами) осіменіння (парування) тварин(ф. № 3-мол., № 3 м’яс., № 3св.) журналами реєстрації приплоду і вирощування молодняка великої рогатої худоби, книгами обліку опоросів і приплоду свиней, заключними відомостями про результати окотів овець тощо. Крім того, порівнюють дані актів, звітності, аналітичного обліку про приплід із відомостями нарахування оплати праці тваринникам за одержання приплоду, відомостями витрат кормі, статистичною звітністю (ф. №  24).

Своєчасність і повноту оприбуткування тварин , закуплених у різних господарствах та організаціях, перевіряють зіставленням рахунків-фактур, приймальних актів, договорів, товарно-транспортних накладних, племінних і ветеринарних свідоцтв із звітами про рух худоби і птиці, записами в регістрах аналітичного і зоотехнічного обліку, а також документами, в у яких оформленні наступні операції по зважуванню, годівлі й переміщенню закуплених тварин [56].

При аудиті оприбуткування приросту живої маси тварин, насамперед, з’ясовують порядок їх зважування (в які строки зважують, суцільним чи вибірковим методом, чи зважують тварин при їх надходженні або ж вибутті. Детально вивчають відомості зважування тварин (ф. № 98), правильність оформлення документів (наявність необхідних підписів, повнота заповнення інших реквізитів, правильність визначення підсумків і розрахунків приросту живої маси однієї голови), звертають увагу на наявність виправлень [87].

Несвоєчасне переведення з однієї вікової групи в іншу призводить до перекручення даних обліку, приписок виробничих показників, незаконної виплати оплати праці, а також до зловживань. Тому в процесі аудиту цьому питанню слід приділяти особливу увагу. Кожну операцію по переведенню тварин вивчають з урахуванням дотримання зоотехнічних вимог формування стада та  нормального його відтворення відповідно до планів виробництва продукції тваринництва. Систематичному аудиту підлягають строки переведення тварин з однієї статево-вікової групи в іншу. Згідно зі статистичними даними, найчастіше порушуються терміни переведення ремонтного молодняка в основне стадо з метою штучного завищення продуктивності тварин. Для виявлення фактів перетримки молодих маток у складі молодняка зіставляють дату в актах на переведення (ф. № 97) їх в основне стадо з датою в актах на оприбуткування приплоду, а також із записами в журналах і книгах зоотехнічного обліку, статистичною звітністю, розрахунками по нарахуванню оплати праці працівникам тваринництва. При цьому слід мати на увазі, що акти на переведення корів-первісток в основне стадо складають у строк до трьох місяців після їх отелення [43].

Перевіривши вірогідність викладених в актах даних про загибель або вимушений забій тварин, аудитору треба встановити також, куди було використано продукцію після забою чи загибелі худоби, шкури загиблих або прирізаних тварин, м’ясо; з’ясувати чи відповідає процент виходу цієї продукції живій вазі загиблої або забитої тварини. Про дальше призначення такої продукції має бути зазначено в актах. Тому необхідно перевірити подальший її рух, проаналізувати прибуткові та видаткові документи, наприклад, за якими здано на склад м’ясо, придатне для споживання, і відповідні видаткові документи на нього. Якщо м’ясо використовувалось на корм худобі, треба перевірити відомості витрати кормів, за якими його списували.

При проведенні подібних перевірок з метою об’єктивного та достовірного висвітлення інформації аудитор може звертатись  як до послуг фахівців чи спеціалістів, так і  взаємодіяти зі службою внутрішнього аудиту. Співпрацю між ними регламентують МСА  600 – 620.

Основним методом аудиту єзустрічна перевірка, за допомогою якої звіряють дані актів на вибуття тварин за даними Книги обліку руху худоби й птиці, Звітами про рух худоби і птиці на фермі, регістрами аналітичного обліку, формами статистичної звітності, а також із журналами для реєстрації хворих тварин, ветеринарною звітністю, протоколами або актами розтину трупів. Порівнянням живої маси за актом (ф. № 100) з відомістю останнього зважування встановлюють факти заниження падежу, особливо  коли він стався з вини матеріально відповідальної особи, яка повинна відшкодувати матеріальний збиток.

Доцільно також виконувати вибіркове звіряння актів на вибуття тварин, які мають інвентарні номери, з актами на оприбуткування приплоду. У такий спосіб виявляють факти падежу не оприбуткованого молодняку.Чисельність загиблих голів потрібно порівнювати з кількістю оприбуткованих шкур за відповідний період, що дасть змогу встановити факти приховування падежу та не оприбуткування приплоду тварин.

По закінченню проведення перевірки, аудитор повинен підготувати підсумкову документацію: аудиторський висновок чи іншу звітну документацію.

Особливо цінною є розробка рекомендацій клієнту з різних питань зазначених недоліків: поліпшення  системи обліку, внутрішнього контролю, шляхи економічного і ефективного використання матеріальних ресурсів, зміцнення фінансового стану і т.п. Така інформація допомагає підприємству усунути порушення, розробити відповідні заходи, реалізація яких принесе комерційну вигоду.

3.2. Аудит наявності та руху поголів’я.

Аудит на сільськогосподарських підприємствах повинен бути організований та проведений за такими методичними підходами, що забезпечують достовірну перевірку відповідності відображення в бухгалтерських регістрах та звітності наявних у господарстві тварин, а також інформацію про їх надходження і вибуття, складання точної, повної та своєчасної документації; необхідно отримати докази і їх підтвердження та донести цю істину через підсумкові документи аудитора до користувачів.

Відмітимо, що на досліджуваному господарстві не проводилися аудиторські  перевірки, тому спробуємо описати як провести таку перевірку, яка об‘єктивно та повно виявить існуючі недоліки з метою їх усунення.

В залежності від ділянки обліку, яка буде перевірятися, завдання аудиту можуть бути подані більш деталізовано. Наприклад, при перевірці операцій надходження і вибуття тварин, аудитор з’ясувує: дотримання вимог щодо організації обліку тварин на фермах і свинарських комплексах та його достовірність; закріплення осіб для ведення обліку на фермі  та укладання з ними договору про матеріальну відповідальність; правильність відображення в обліку та відповідність даних про надходження, переведення, вибуття худоби в Книзі обліку руху худоби й птиці первинним документам; дотримання встановлених строків здійснення записів  у Книзі та відповідність даних останньої перенесеним у Відомість витрат кормів; відповідність даних про кількість тварин Звіту про рух худоби і птиці на фермі даним Книги. При вивченні забезпечення збереження тварин аудитор має перевірити відповідність умов утримання тварин встановленим вимогам; призначення осіб відповідальними за збереження закріпленого за ними поголів’я та укладання з ними договору про повну матеріальну відповідальність; дотримання строків проведення інвентаризації тварин і т.д.

У складі молодняка тварин і тварин на відгодівлі постійно відбуваються зміни. Кількість тварин збільшується за рахунок отриманого приплоду від власного маточного поголів’я, придбання тварин, вибракування худоби з основного стада, постановки на відгодівлю тощо. Інформація про всі ці про процеси повинна бути в обов’язковому порядку зафіксована у первинних документах, яка потім буде перенесена і до зведених регістрів обліку. Тому, саме вони і слугуватимуть вихідним джерелом даних при здійсненні аудиту.

Так,матеріалами для перевірки  є: акти на оприбуткування приплоду (ф. № 95), акти на купівлю тварин у населення (ф. № 95 б), акти на переведення тварин з групи в групу(ф. № 97 с-г), акти на вибуття тварин та птиці (ф. № 100), Книги обліку руху тварин і птиці (ф. № 34), Книги (журнали) осіменіння (парування) тварин (ф. №3 -мол., № 3 -св.), журнали реєстрації приплоду і вирощування молодняку великої рогатої худоби (ф.№ 4-мол.), Книги обліку опоросів і приплоду свиней (ф. № 65-св.), Звіт про рух худоби і птиці (ф. № 102), Відомість зважування тварин (ф. № 98), Накопичувальні відомості обліку руху тварин (ф. № 34 б), заключні відомості про результати окотів овець (ф. № 11-окз.), картки племінних маток (ф.№2-мол., № 1-м’яс., № 2-св.), а також виробничо-фінансові плани, госпрозрахункові завдання фермам, статистична звітність, виробничі звіти з тваринництва, книги зоотехнічного обліку, річні звіти, журнали-ордери тощо.

Розглянемо особливості аудиту господарських операцій з надходження тварин, основним джерелом якого залишається приплід.

Повноту оприбуткування приплоду визначають за даними зоотехнічного і оперативного обліку на фермах та бухгалтерського обліку підприємства. При цьому порівнюють акти на оприбуткування приплоду (ф.№ 95) із записами у Книгах обліку руху худоби (ф.№ 34), Звітами про рух худоби і птиці на фермі (ф.№ 102), Журналом-ордером № 9 с.-г., відомістю  № 13.3 с.-г., а також даними бухгалтерського та зоотехнічного обліку про оприбуткування приплоду.Неповне оприбуткування приплоду з’ясовують за результатами контрольної інвентаризації, якщо фактична наявність тварин буде вищою, ніж за даними обліку. Його також можна встановити порівнянням кількості корів і теличок старше від двох років з оприбуткованим приплодом. Кількість дійних корів визначають за даними Журналу обліку надоїв молока. При виявленні фактів неповного оприбуткування приплоду слід встановити, чи не приховані у такий спосіб випадки неоформленого падежу, загибелі молодняку, нестач, крадіжок тварин та чи не створювалися невраховані надлишки для наступного оформлення безтоварних актів на купівлю тварин від населення та привласнення коштів.

Своєчасність оприбуткування приплоду визначають порівнянням дати оприбуткування приплоду за актами з нормативними строками відображення в обліку цих операцій. Недотримання цих строків означає, що частина приплоду може бути прихована і не обліковується з метою привласнення тварин або для створення резерву в разі можливого приховування падежу. Несвоєчасно оприбуткований молодняк можна встановити звірянням Відомостей витрат кормів для цієї групи тварин з даними Книги обліку руху худоби й птиці на фермі.

Додатковою інформацією для перевірки слугують акти, звітність, дані аналітичного обліку про приплід, відомості про нарахування оплати праці тваринникам за отримання приплоду, про витрати кормів та статистична звітність (ф. № 24). Наявність багатьох джерел інформації ускладнює перевірку повноти оприбуткування тварин. Тому доцільно при порівнянні даних заповнювати таблицю, зразок якої наведено в додатку  7.

Аналіз руху отриманого приплоду за інвентарними номерами, зустрічні перевірки документів, регістрів і звітності бухгалтерського зоотехнічного й оперативно-статистичного обліку дають змогу виявити факти не оприбуткованого молодняку з метою приховування його загибелі або привласнення.

Перевірку правильності та повноти оприбуткування тварин, закуплених у населення здійснюють на основі приймально-розрахункових відомостей про велику рогату худобу, прийняту від населення (ф. № 95-а, ф. № 95-б), порівняння цих відомостей з відомостями зважування тварин, Звітами про рух худоби та птиці на фермі, аналітичним обліком, Відомостями витрат кормів, платіжними документами, а також даними контрольної інвентаризації та свідчень опитуваних осіб, які продавали худобу та за якими її закріплено. За такими даними встановлюють законність і правильність укладання договорів з населенням, повноту відображення в актах купленого поголів’я; правильність визначення вартості закуплених тварин, повноту оприбуткування тварин на субрахунках 211Молодняк тварин на вирощуванні та 212 Тварини на відгодівлі.

Записи в регістрах з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі перевіряють за наступною схемою. (рис. 3.2.1.)

Первинні длокументи

Книга обліку тварин і птиці(ф. №34)

Звіт про рух худоби і птиці на фермі(ф. №102)

Журнал-ордер №9 с.-г. та відомість

Оборотна відомість аналітичного обліку на рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та вігодівлі» (ф.№ 9 а    с.-г.)

Головна книга

Баланс

Рис.3.2.1.  Схема запису в врегістрах з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

Аудитор повинен пам’ятати, що основні зловживання пов’язані з приписками кількості закуплених тварин, їх маси, привласненням коштів через завищення живої маси і вартості тварин, складанням фінансових документів. При виявленні зловживань аудитору слід докладно з’ясувати їх причини, використавши допоміжні контрольні перевірки. Так, у разі виявлення підроблених документів на закупівлю худоби у населення потрібно отримати письмові пояснення посадових осіб (зоотехніка, завідуючого фермою) та осіб, які продали тварин, скласти про це проміжний акт, який буде підставою для висування претензій, стягнення заподіяних господарству збитків.

Перевірка своєчасності та повноти оприбуткування тварин, закуплених у різних господарствах та організаціях, проводиться порівнянням рахунків-фактур, актів прийому-передачі, договорів, товарно-транспортних накладних, племінних і ветеринарних свідоцтв із Звітами про рух худоби та птиці на фермі, записами в регістрах аналітичного та зоотехнічного обліку, а також документами, що відображують операції по зважуванню, годівлі і переміщенню закуплених тварин. Доцільними є зустрічні перевірки з даними документів підприємств – постачальників тварин.

Для перевірки повноти оприбуткування приросту живої маси тварин використовують ряд прийомів.

Перший– встановлення правильності відображення у документах приросту живої маси тварин, яка значною мірою залежить від порядку зважування худоби – строків та способу проведення (суцільного чи вибіркового). Аудитор вивчає правильність оформлення бухгалтерських документів – відомостей зважування (ф.№ 98), розрахунків визначення приросту живої маси (ф. № 98а), Звітів про рух худоби і птиці на фермі (ф.№102), Відомості № 13.3 с.-г., Журналу-ордера № 9 а, чи інших регістрів аналітичного обліку до відповідних субрахунків проводить наскрізну перевірку, порівнюючи їх дані із записами у журналах зоотехнічного обліку, статистичною звітністю та розрахунками з нарахування оплати праці тваринникам за приріст живої маси.

Другий– це контрольні зважування, результати яких звіряються з даними останньої відомості зважування тварин. Встановлення значних розбіжностей потребує суцільного повторного зважування всього поголів’я тварин на фермі.

Записи Журналу-ордера № 9 а с.-г. та відомості за рахунком 21Тварини на вирощуванні та відгодівлі звіряють за схемою, наведеною на рис. 3.2.2.

Журнал-ордер № 9 с.-г. та відомість

К-т "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" вД-т:

Д-т "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" зК-ту:

155"Формування основного стада"(ф. №10.3 б с.-г.)

107"Робоча і продуктивна худоба" (ф. №13 с.-г.)

21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" (ф. №9 с.-г.)

21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" (ф. №9 с.-г.)

90"Собівартість реалізації"

23"Виробництво" (ф. №103 с.-г.)

94" Інші витрати операційної діяльності", 99"Надзвичайні витрати" (ф. №11.4 с.-г.)

372"Розрахунки з підзвітними особами"( ф. №7 с.-г.)

63"Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (ф. №6 с.-г.)

68"Розрахунки за іншими операціями" ( ф. №8 с.-г.)

74"Інші доходи" (ф. №11 с.-г.)

42"Додатковий капітал",46"Неоплачений капітал" (ф. №12 с.-г.)

Рис. 3.2.2.  Схема звірки запису Журналу-ордера № 9 с.-г. та відомості по рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"

Відтворення стада тварин супроводжується безперервними змінами, пов’язаними з формуванням їх окремих виробничих та статево-вікових груп.Перевірка руху тварин передбачає з’ясування своєчасності та правильності оформлення документів щодо переведення тварин із однієї облікової групи в іншу. При цьому звіряють записи в актах та переведення тварин з нормативними строками переводу за окремими їх видами та групами.

Як свідчить практика, найчастіше порушуються строки переведення ремонтного молодняку в основне стадо з метою штучного завищення продуктивності тварин. Для виявлення фактів зволікання з переведенням молодих маток із складу молодняка аудитор звіряє дати в актах на переведення їх до основного стада (ф. № 97) з датами в актах на оприбуткування приплоду, а також із записами в журналах  і Книгах зоотехнічного обліку, статистичною звітністю, з нарахуванням заробітної плати тваринникам. Ефективні одночасні інвентаризації маточного поголів’я та ремонтного молодняка.

Наведені порушення особливо часто трапляються у грудні - січні. У цей період доцільно перевірити, чи немає зворотних переведень, оскільки з метою заниження чисельності корів за станом на 1 січня у грудні часто вдаються до переведення корів на відкорм, а в січні – до зворотного переведення – з відкорму до основного стада. Факти такого переведення докладно вивчають , за ними складають проміжний акт, а від посадових осіб вимагають пояснювальної записки.

Правильність відображення в обліку та звітності тварин за окремими виробничими й статево-віковими групами перевіряють шляхом звірки фактичних даних інвентаризаційних описів з показниками актів на переведення тварин, Книги обліку руху тварин та птиці на фермі, Звітів про рух худоби й птиці на фермі, товарно-транспортних накладних, відомостей витрат кормів, нарахування оплати праці у тваринництві.

Операції, пов’язані з вибуттям тварин, доцільно перевіряти за всіма напрямками.

Аудит операцій щодо реалізації тварин має встановити законність, доцільність, правильність оформлення та відображення цих операцій в обліку.

Реалізація тварин за собівартістю живої маси супроводжується записами на рахунках: 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”, 21”Молодняк тварин на вирощуванні та відгодівлі” з використанням відповідних субрахунків.

Перевірка забою худоби у господарстві зводиться до встановлення правильності та своєчасності оформлення актів на вибуття тварин і птиці, факту зважування тварин перед забиттям, нормативної відомості виходу м’яса і субпродуктів. Для визначення повноти оприбуткування продуктів забою тварин аудитору доцільно складати контрольно-аналітичну відомість за формою, наведеної в додатку  8.

Окремим напрямком аудиторської перевірки мають бути факти падежу та вимушеного забою тварин. З цією метою вивчають акти на вибуття тварин, діагноз захворювань, що пояснюють їх падіж.  При перевірці господарських операцій потрібно встановити достовірність даних про падіж за джерелами інформації (ф.№ 100, ф.№ 34, ф. №102, Журнал-ордер №9 с.-г.)

Особливо уважно слід вивчати факти фіктивної реалізації або забою тварин з метою приховування їх падежу. Важливо перевірити, на які цілі використана м’ясопродукція таких тварин. Для встановлення вірогідності даних про падіж тварин доцільно також перевіряти дані обліку та звітності пункту штучного осіменіння.

Заключним етапом перевірки падежу тварин є визначення загальної кількості падежу та суми збитків, причин, за яких це сталося, винних у цьому осіб, розмір відшкодування останніми матеріального збитку та повноти страхових відшкодувань за стихійного лиха й інфекційних захворювань.

Для всебічного аналізу прич