Новости

НАЦІОНАЛЬНА (РЕГІОНАЛЬНА) СВОЄРІДНІСТЬ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОГО ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ЖИТЛА ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ (ХІХ-ХХ СТ.)

Работа добавлена:






НАЦІОНАЛЬНА (РЕГІОНАЛЬНА) СВОЄРІДНІСТЬ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОГО ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ЖИТЛА ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ (ХІХ-ХХ СТ.) на http://mirrorref.ru

НАЦІОНАЛЬНА (РЕГІОНАЛЬНА) СВОЄРІДНІСТЬ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОГО ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ЖИТЛА  ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ (ХІХ-ХХ СТ.)

Грибінник О.В.

Харківська державна академія дизайну і мистецтв

Анотація. У статті розглядаються фактори впливаючі на формування сільського житла, проводиться аналіз функціонально-планувальної структури житла і виявлення у ньому національних форм.

Ключові слова: сільське житло, формотворення, національні форми.

Аннотация. Грыбиннык О.В. Национальное (региональное) своеобразие объемно-пространcтвенного формообразования сельского жилья Волинского Полесья (ХІХ-ХХ вв.).В статье рассматриваются факторы влияющие на формирование сельского жилья, проводиться анализ функционально-планировочной структуры жилища и выявление в нем национальных форм.

Ключевые слова: сельское жилье, формообразование, национальные формы.

Annotation.Grybinnyk O.V. “National (Regional) Peculiarity of Volumetric and Space Formation of Rural Housing in Volyn Polessie (the 19th – 20th centuries).Factors which have impact on formation of rural housing have been considered in the article; the analysis of functional and planning structures of housing has been carried out, and national forms have been elicited in them.

Key words: rural housing, formation, national forms.

Постановка проблеми. Дослідження національних традицій в останній час привертає все більше уваги різноманітних спеціалістів, у тому числі і дизайнерів предметно-просторового середовища. Лише завдяки забезпеченню спадковості традиційних ідей, трансформації історично усталених принципів та методів у створенні сучасного побуту, дає підстави для формування виразного “обличчя” культурної української нації і власне українського дизайну.

Зв’язок роботи з науковими чи практичними завданнями. Вибраний напрямок дослідження пов’язаний з пріоритетною тематикою наукових розробок кафедри “Дизайну” Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Аналіз останніх досліджень і публікацію. Дослідження в галузі житла Волинського Полісся у своїй більшості належить етнокультурним традиціям та побуту народу (Науменко В. І, Вовк Х. К., Павлюк С. П., Рядович Р., Бондарчик В. К. та ін.). Також значний інтерес дослідників щодо архітектури та конструктивних особливостей житла (Юрченко П. Г., Самойлович В. П., Хохол Ю. Ф., Гудченко В. С., та ін.). Велику роботу по дослідженні народної архітектури Волинського Полісся проводить Данилюк А. Г. Також аналізуються основні засоби архітектурно-художнього вирішення народного житла (Самойлович В. П., Данилюк А. Г., Струнка М. Л., Лащук Ю. та ін.), символіка і традиції будівництва (Ременяка О., Бабурін А. К., Ісаков В. та ін.). Однак усі ці дослідження є достатньо вузькоспеціалізованими, у той час як аналіз народних ознак житла волинян з точки зору дизайн-проектування, принципів композиційно-художнього рішення дасть змогу виявити, трансформувати та в подальшому втілити ідеї  традиційного народного формування у сучасні модерні форми та об’єкти предметно-просторового середовища.

Мета роботи. Виявити специфіку формування житлового середовища Волинського Полісся. Визначити основну функціонально-планувальну структуру сільського житла, та його еволюцію. Виявити національні (регіональні) форми традиційного народного житла волинян.

Виклад основного матеріалу. На формування житла селян Волинського Полісся впливали ряд факторів. В першу чергу це природньо-кліматичний фактор. Оскільки територія знаходиться у північно-західній частині України, де переважає помірно континентальний клімат, велику частину території займають ліси і заболочені території. Це значною мірою вплинуло на використання будівельного матеріалу (сосна, дуб, вільха тощо), вибору місця для житла (між болотами, піщаними дюнами, в заплавах річок, на лісових вирубках), та формотворення житлово-господарського комплексу (замкнені двори, напівзамкнені, “довга хата”). Другим фактором є соціально-економічний. В період з ХІХ до початку ХХ ст. характерною ознакою цього регіону була ізольованість від основних шляхів культурного та економічного зв’язку, що спричинило до відсталості. Бідність економічних ресурсів, соціальний гніт та злиденне існування вимагали від населення економії, як будівельних матеріалів так і земельної площі для забудови. Відтак, хата і житловий комплекс характеризувалися компактністю, простотою та стриманістю у використанні прикрас та декору.

Розвиток функціонально-планувальної структури сільського житла Західного Полісся має спільні риси з усіма східнослов’янськими народами. Та характерною особливістю саме цього регіону є те, що й зараз у деяких селах зберігаються архаїчні форми, та древнє об’ємно-просторове формотворення житла.

Панівним типам житла ХІХ ст. була хата з одним житловим приміщенням –однокамерне житло (кліть).

Першим кроком у планувальній еволюції житла єдвохкамерне житло (хата + сіни) (рис. 1.1). Часто сіні зводили коли хати вже була побудована.

У подальшій планувальній еволюції найбільш поширеним і відповідаючим потребам селянської сім’ї стаєтрикамерне житло (хата + сіни + комора) (рис. 1.2). Влаштування комори відбувається за рахунок відокремлення частини сіней в поздовжньому напрямку (якщо площа сіней дорівнювала приблизно половині житлового приміщення). Сіни у цьому випадку розміщують між коморою та хатою і мають двоє вихідних дверей (“на виліт”). Деколи у сінях створюють додаткове приміщення “стебку” (шляхом поперечного відгородження місця) (рис. 1.3).

Також поширеним варіантом цього типу була хата з ванькиром (рис. 1.4). Ванькир – бічна кімната, відокремлена від великої (утворюється шляхом перегороджування хати піччю і грубкою). З хати (світлиці) до ванькира можна пройти через аркоподібний прохід, влаштований між піччю і грубкою[1]. Такий розподіл житлового простору утворював ніби дві кімнати (кухню і спальне місце). Надалі кухня перетворюється в їдальню чи передпокій.

Часто у трикамерному житлі влаштовують прибудови “пукліт” (позаду житлової будівлі (за піччю, від якої обігрівається), або у причілковій частині хати (з боку покуті), у цьому разі план житлових будівель: пук літ + хата + сіни + комора (рис. 1.5).

Характерним для Волинського Полісся є формування єдиного житловогосподарського комплексу (“довга хата”) до складу якого крім хати належать і інші господарські споруди (хлів, колешня, дровітня тощо) (рис. 1.6, 1.7). загальна композиція цього комплексу складає видовжений прямокутник, який формується за допомогою приєднаних один до одного будівель у єдиний суцільний ряд.

Рис. 1

“Зростання чисельності населення, його культурних запитів призвели до змін у плануванні традиційного трикамерного житла. Комора поступово перетворюється у друге житлове приміщення, в якому поселяється нова сім’я[2, с. 99], такий варіант розташування отримав назву “хата через сіни”. Деколи це приміщення утворюється за рахунок прибудови до задньої стінки, на всю довжину холодного приміщення (“дві хати підряд”). Надалі холодне приміщення змінюється на тепле (задня стіна перетворюється у внутрішню капітальну із прорізаними дверима, а задня стіна прибудови – в задню стіну хати)[3].

У післявоєнні 50-60 рр. ХХ ст. тенденцією стає функціональний розподіл об’єму житла на окремі приміщення: кухню, житлову кімнату, спальню – одну чи дві. План житлового простору отримує розвиток у довжину та ширину. В подальшому формотворення житла змінюється за рахунок зблокування двох трьохкамерних будівель або прибудов нових приміщень (комору, веранду тощо)[4]. На початку 70 рр. горизонтальний розвиток народного житла змінюється на вертикальний.

Щодо національних форм традиційного сільського житла волинян, то ще Шпенглер відзначав, що селянський дім “... стоїть поза культур і поза високої історії людства, йому не знайомі її просторово часові кордони, він зберігається у відповідності з ідеєю незмінних при усіх змінах архітектури, котрі відбуваються над ним, а не разом з ним[5, с.152]” і завдяки цьому зберігає у собі національні традиції. Багато дослідників і археологів відзначали, що саме на Волинському Поліссі, ще й до нині, будівлі містять у собі резервант слов’янських старожитностей, яких у такій кількості, мабуть ніде не знайти. Це прослідковується у архаїчних формах традиційної хати ХІХ поч. ХХ ст. До них належать зруб кліті (як перше однокамерне житло), схожі будівлі знаходимо в пам’ятках Черняхівської культури і житлах часів Київської Русі[6]. В процесі еволюції житла кліть зберігається у вигляді хат в усіх житлових спорудах, а інші приміщення (сіни, комора) добудовуються до неї.

Ще одним реліктом є стебка, яка існувала одночасно із кліттю. Вона відгороджувалась у сінях і її висота була на 2-3 вінці нижча від висоти стін сіней[3]. Не менш характерною і цікавою є “довга хата”, яка поєднує у загальному комплексі як житлові так і господарські споруди (вона була поширена в районах з обмеженим використанням земельного наділу). На прикладі “довгої хати” помітне продумане, доцільне, конструктивно грамотне використання простору, матеріалу та форм у створенні житла. Існували й інші форми, конструкції та художньо-композиційні рішення які відображали національний колорит та риси волинського житла (гряди; перекриття даху на сохах; кількість, розміри та розташування вікон; замкнені двори; побілка окремих частин житла; конструкція печі тощо). Все це вказує, що селянська хата Волинського Полісся “вібрала” та зберегла у собі риси традиційності давніх культур які проживали на цій території і започаткували національну українську культуру.

Висновки.

  1. Прямий вплив на формування об’ємно-просторової структури сільського житла Волинського Полісся мали природно-кліматичні та соціально-економічні фактори. Це виявилось у виборі будівельного матеріалу, формотворенні житла, чисельності та розташуванні будівель у садибі.
  2. Еволюція функціонально-планувальної структури розвивалась подібно до східнослов’янських народів, від однокамерного до двох – й трьохкамерного і до подальших типів складного планування житла. У об’ємно-просторовому формотворенні волинського житла помітні доцільність, лаконізм, простота, грамотно виважений функціональний розподіл кожного об’єму, простору та форми будівлі.
  3. Окремі будівлі та конструкції традиційного селянського житла волинян зберегли характерні ознаки та форми слов’янських старожитностей (кліть, стебка, волокове вікно тощо), що містять у собі національний прояв формотворення прабатьків українців.

Підводячи підсумок аналізу сільського житла потрібно відмітити, що народна життєбудівна національна традиція на Західному Поліссі ще зберігається. І якщо, за допомогою дизайнерських принципів та способів дослідити, проаналізувати та модернізувати традиції життєбудування, та формотворення простору українського народу, то дизайн вийде на новий рівень проектування національного[7].

До перспектив подальшого дослідження житла Волинського Полісся належить аналіз протодизайнерських підходів у формотворенні інтер’єру житла та окремих об’єктів умеблювання.

Література.

  1. Данилюк А. Г. Народне житло Волині другої половини ХІХ – початку ХХ ст. // Народна творчість та етнографія. – 1981. - № 6. – с. 75-78.
  2. Радович Р. Особливості народного житла південно-західної частини Волині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) // Записки Наукового Товариства імені Т. Шевченка: Праці секції етнографії та фольклористики. – Львів, 1992. – с. 95-104.
  3. Жлоба С. Еволюція традиційного поліського житла // Полісся: етнікос, традиції, культура. – 1997. – с. 37-48.
  4. Полесье.Материальная культура. – К.: Наук. Думка, 1988. – 448 с.
  5. Шпенглер О. Законы Европы: Очерки морфологии мировой истории. т. 2. Всемирно-исторические перспективы. – Минск.: Мн.: ООО «Попури», 1999. – 720 с.
  6. Данилюк А. Г. Наша хата. Етнографічний нарис про традиційне поліське житло. – Луцьк: “Надостир’я”, 1993 – 61 с.
  7. Хмельовський О. М. Вступ у дизайн. Основи проектування систем життя. Курс лекцій. – Луцьк: ЛДТУ, 2002. – 208 с.

Надійшла до редакції 22.03.2004 р.

НАЦІОНАЛЬНА (РЕГІОНАЛЬНА) СВОЄРІДНІСТЬ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОГО ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ЖИТЛА ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ (ХІХ-ХХ СТ.) на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Національна свідомість як чинник формування української державності

2. Реферат РЕКОНСТРУКЦІЯ КИЇВСЬКОГО ЖИТЛА ХІ-ХІII СТОЛІТЬ

3. Реферат Електропостачання сільського населеного пункту

4. Реферат АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ІПОТЕЧНОГО РИНКУ ЖИТЛА В УКРАЇНІ

5. Реферат РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

6. Реферат Розробка інформаційної системи для забезпечення роботи сільського магазину

7. Реферат Регіональна економіка шпаргалка

8. Реферат Регіональна економіка відповіді до екзамену

9. Реферат Регіональна політика в умовах сталого розвитку

10. Реферат Розвиток сільського зеленого туризму в умовах природоохоронних територій: вітчизняний та зарубіжний досвід