Новости

Умови формування творчої особистості молодшого школяра

Работа добавлена:






Умови формування творчої особистості молодшого школяра на http://mirrorref.ru

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний педагогічний університет

ім. А.С. Макаренка

Кафедра практичної психології

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

„Умови формування

творчої особистості молодшого школяра”

                                                               Виконала:

                                                                                   студентка 0055 групи

                                                                                       Факультету   педагогіки

                                                                                         та  практичної психології

Підлепинська Т.І.

                                                              Керівник:

                                                                             Викладач кафедри

                                                                                    Практичної психології

                                    Корсун О.В.

Суми 2007

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РозділI. Психолого-педагогічна характеристика творчої особистості молодшого школяра, і умови в яких вона знаходиться.

  1. Сутність поняття «творчість»……………………………………………..5
  2. Вікові особливості творчої особистості молодшого школяра……..........9
  3. Соціально – психологічний аспект творчої особистості молодшого школяра……………………………………………………………………13

РозділII.Організація творчої реалізації молодших школярів в навчально-виховному процесі.

  1. Проблеми організації творчої навчальної діяльності молодшого школяра……………………………………………………………………...17
  2. Дослідження креативності………………………………………………….21
  3. Розвиток творчих здібностей молодших школярів……………………….25

ВИСНОВОК……………………………………………………………………...29

Список використаної літератури………………………………………………..31

Додатки.

Вступ

Актуальність обраної теми. В сучасному суспільстві підвищується інтерес до проблеми розкриття механізмів творчості. Раннє виявлення, навчання і виховання здібних дітей є актуальним завданням освіти, зокрема школярів молодшого віку. І оскільки для творчої особистості важливе значення має орієнтація не на результат, а на процес, то для неї характерне пізнання заради пізнання.

Самостійна творчість дитини молодшого шкільного віку передбачає експериментування і пошукову діяльність, спрямовану на подоланні невизначеності проблемної ситуації і в цьому їй має допомогти навчально-виховний процес, який заздалегідь буде направлений на виявлення та розвиток творчих здібностей. І цей процес повинен продовжуватися і підтримуватися системою освіти, психологічним дослідженням, корекційно-розвивальними програмами для обдарованих дітей.

Оскільки розвиток творчих здібностей дітей не завжди забезпечується у їхніх сім’ях, тому що економічна та соціально-політична нестабільність у нашому суспільстві заважає батькам займатися вихованням своїми дітьми, тому дане завдання випадає на долю школи. Проблема розвитку творчих здібностей вимагає від шкільної програми творчо підходити до завдань і ураховувати вікову специфіку творчих особистостей в молодшому шкільному віці.

Цю проблему досліджували: Анікіна Н.[2], Кульчицька О.І.[16, 17], Моляко В.О.[24, 25], Гільбух Ю.[6], Дмитренко Г.[10].

Мета дослідження: визначити та аналізувати умови формування творчої особистості молодшого школяра.

Об’єкт дослідження: процес формування творчої особистості молодшого школяра.

Предмет дослідження: умови формування творчої особистості молодшого школяра.

Завдання:

  1. Визначити зміст поняття «творчість».
  2. З’ясувати вікові особливості творчої особистості молодшого школяра.
  3. Аналізувати соціально-психологічний аспект творчої особистості молодшого школяра.
  4. Визначити проблеми організації творчої навчальної діяльності молодшого школяра.
  5. Дослідити творчі здібності учнів молодшого шкільного віку.
  6. Сформувати програму, яка буде направлена на розвиток творчих здібностей молодших школярів.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, переліку літератури, додатків і кількості сторінок – 33.

Розділ І Психолого-педагогічна характеристика творчої особистості молодшого школяра, і умови в яких вона знаходиться

1.1. Сутність поняття «творчість».

Нині підвищується інтерес до проблеми розкриття механізмів творчості. Раннє виявлення, навчання і виховання здібних дітей є актуальним завданням освіти, зокрема в позашкільних установах. Психологи провели фундаментальні дослідження у вивченні механізмів творчості.

Творчість — це завжди створення нового оригінального соціально значущого продукту. "Творчою діяльністю прийнято називати таку діяльність людини, що створює щось нове, все одно, буде це створено творчим відображенням навколишнього світу чи діяльністю розуму або почуття, що живе і виявляється лише в самій людині" [10,c.20].

Творчість - це процес, в результаті якого виникає оригінальний продукт, об'єктивно цінний і самодостатній. Продуктами творчості бувають: відкриття, винаходи, нові художні образи небувалої сили, художні           твори[13, с.2].

Кожна людина від природи наділена здатністю до творчості, творчим потенціалом, тому що творчість лежить в основі як загального розвитку природи, еволюції, так і розвитку кожної окремої особистості, вїїсамоздійсненні. За структурою творчого потенціалу, розробленоюВ.Моляко,центральною його складовою є креативність — здатність до творчості.   Прояв здібностей, заА.Маслоу,це — потреба [33,c.8].

Проблема творчості є цілком архаїчною: в практичному плані вона спостерігається у людини з перших кроків у житті, а, з другого, — ще й до сьогодні екзотичною, свого роду «терра інкогніто» для нашого повсякденного розуміння та переконливих наукових аргументацій [24, с.2].

Психологічна структура творчого потенціалу, що може характеризуватися різними рівнями виявлення творчих можливостей, збігається з основними структурними елементами творчості, творчого розвитку [20, с.16].

А.Матюшкінрозглядає творчу обдарованість як загальну психологічну передумову творчого розвитку і становлення творчої особистості і визначає такіосновні структурні компоненти творчої особистості  дитини:

• домінуюча роль пізнавальної мотивації;

• дослідницька творча активність, що виражається у виявленні нового, постановці і вирішенні проблем;

•  можливість генерування оригінальних рішень;

•  прогнозування і передбачення;

• здатність до створення ідеальних еталонів, що розвивають високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки[20, с.16].

О.Моляко визначив у системі творчого потенціалу такі складові:

• задатки, схильності, що виявляються в підвищеній чутливості, вибірковості, перевагах, а також у динамічності психічних процесів;

• інтереси, їх спрямованість, домінування пізнавальних інтересів;

• допитливість, прагнення до створення нового, схильність до вирішення й пошуку проблем;

• схильність до постійного порівняння, зіставлення, вироблення еталонів для наступного відбору;

• вияв загального інтелекту — розуміння, швидкість оцінок і вибору шляху вирішення, адекватність дій;

• емоційна забарвленість окремих процесів, емоційне ставлення, вплив почуттів на суб'єктивне оцінювання, вибір;

• наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, працьовитість, систематичність у роботі, сміливе прийняття рішень;

• творчість — уміння комбінувати, знаходити аналоги, реконструювати; схильність до зміни варіантів,

•  інтуїтивізм — схильність до над швидких оцінок, рішень, прогнозів[5, с.7].

Отже, під результатом творчості розуміється здогадка, винахідливість, самодіяльність [11, с.7]. Тріада творчого процесу, як досягнення творчого результату, відображає прояв найбільш значущих рубежів на магістралі пошуку: розуміння сутності того, що шукається; гіпотеза про кінцевий вид шукаючого і можливого шляху його досягнення; нарешті встановлення збігу знайденого тому, що припускалось шукати на початку рішення тієї чи іншої проблеми. В разі професійної творчої діяльності процес пошуку організовується таким регулятором, як стратегія, і вся реальна динаміка і структура цього процесу визначається тим, як і яка саме стратегія вирішується суб’єктом який вирішує задачу [25, с.37].

В творчому процесі необхідно виконати такі дії, які призведуть до кінцевого результату – продукту діяльності, а саме винахід ідеї – акт здогадки, виготовлення плану (схеми) – акт знання і виконання – акт уміння[11, с.10].

Необхідно виділити основні типи творчої діяльності:

науково-логічний;

• техніко-конструктивний;

• образно-художній;

• вербально-поетичний;

• музично-руховий;

• практико-технологічний;

•  ситуативний (спонтанний, розсудливий)[5, с.8].

Одним із складових структури творчого процесу єпошук, який виявляється за такими ознаками:

реконструктивна творчість;

• комбінаторна творчість;

• творчість через аналогії[24, с.7].

Наступним головним компонентом єінтелектуальна складова, її визначають за:

• розумінням і структуруванням початкової інформації;

• постановкою задачі;

• пошуком і конструюванням рішень;

• прогнозуванню рішень (розробкою задумів рішення), гіпотезами[5, с.9].

Динаміку (швидкісні показники)рішень і творчої діяльності визначають основні типи:

•  повільний;

•  швидкий;

•  надшвидкий.

Рівні досягнень можна визначати за завданнями, які ставить перед собою суб'єкт, або ж за досягнутими успіхах, і тут доречно виділити три умови:

• бажання перевершити існуючі досягнення (зробити краще, ніж є);

• досягти результату вищого класу;

• реалізувати надзавдання (програму-максимум) — на грані

фантастики [11, с.28].

Кожна дитина, як особистість унікальна — із своїм світом почуттів, мрій, інтересів, бажань і здібностей. І якщо батьки вчасно зрозуміють, що є найважливішим у формуванні здібностей, то це відкриє можливості для їх якнайповнішого розкриття. І як би не складалася доля батьків, перед дитиною необхідно відкрити широкі горизонти пізнання, допомогти їй увійти у таємничий світ творчості, уяви і фантазії [4, с.36].

Створення умов для розвитку творчого потенціалу сприятиме розкриттю творчої особистості. Показниками виявлення творчого потенціалу будуть кількісні та якісні характеристики творчої діяльності дітей: оригінальність, поліваріативність, ознаки здогаду й фантазування, швидкість досягнення результату.

Домінуючим фактором продуктивності розкриття й реалізації творчого потенціалу в молодшому шкільному віці будерівень забезпечення творчого розвитку дітей,створення дорослими і вчителями сприятливих умов для стимулювання їхньої творчої активності в традиційних «дитячих» видах діяльності [20, с.17].

1.2. Вікові особливості творчої особистості молодшого школяра.

На думкуДавидова В.В.:Молодший шкільний вік – це особливий період в житті дитини. Поява цього віку пов’язана з введенням системи всебічної і обов’язкової неповної і повної середньої освіти [27, с.337].

У школі виникає нова структура відносин. Система «дитина – дорослий диференціюється»: «дитина – вчитель», «дитина – батьки». І тому з самого початку в школі повинна бути побудована, для дитини, система чітко розмежованих відносин, які основані на прийнятих правилах[27, с.339].

Оскільки у молодших школярів здатність до креативності, до творчості є неймовірно високою, то велике значення приділяється виявленню та розвитку творчих здібностей дитини[22, с.16].

Самостійна творчість дитини в молодшому шкільному віці передбачає експериментування і пошукову діяльність, спрямовану на подоланні невизначеності проблемної ситуації. На думку А.Савенкова, дослідницька поведінка є однією з найважливіших умов розвитку інтелектуально-творчого потенціалу школяра, а пізнавальні потреби, що виявляються в дітей у формі дослідницької пошукової активності, є загальною характеристикою їхнього творчого потенціалу [20, с.17].

В молодшому шкільному віці на вміння вчитися необхідно звернути особливу увагу, оскільки цей компонент характеризується інтелектуальною складовою творчого процесу, а саме двома групами властивостей:1) навчальними навичками (вільне осмислене читання й рахування, навичка друкування на машинці, звичка акуратно, чітко оформляти продукти своєї розумової діяльності); 2) навчальними вміннями інтелектуального плану. Досліджуючи другу групу властивостей, можна проникнути в таємницю високої ефективності розумової діяльності дитини[6, с.8].

До цієї групи властивостей входять: а) самостійна побудова орієнтовної основи наступних дій (насамперед усвідомлення необхідності мати таку основу); б) здійснення з власної ініціативи (для реалізації попереднього пункту) ретельного аналізу поставленого завдання; точне усвідомлення моменту розуміння вимог завдання, наявності або відсутності в себе знань для його розв'язання,  інших  пізнавальних  засобів;  в)   побудова   чіткого образу мети наступної діяльності, усвідомлення критеріїв якості майбутнього продукту; г) попереднє планування всього процесу наступної роботи, чітке відмежування розумової частини роботи від її виконавської, маніпулятивної складової; при цьому не виключається використання обмеженої кількості цілеспрямованих маніпулятивних проб, які створюють зорову опору для розумових дій; д) неухильне додержання визначених орієнтирів, безперервний контроль ходу виконуваної роботи, точна ідентифікація моменту знаходження потрібного способу діяльності[6, с.9].

Курс початкової школи має вирішувати наступні завдання:

• формування вмінь керувати творчими процесами;

розвиток творчої уваги;

• розвиток не стандартності мислення;

• створення сприятливої атмосфери навчання та спілкування, які викликають позитивні емоції[2, с.25].

Діти молодшого шкільного віку часто роблять помилки в діях, ніби сформованих (змістовна допомога вчителя їм не потрібна), легко можуть знайти і виправити ці помилки, але при спонуканні зі сторони дорослого.Цукерманпояснює це тим, що вчитель передає весь склад дії, але залишається джерелом розуміння і цілей. Поки вчитель – центр учбової ситуації, за ним залишається контроль і «останнє слово»[27, с.347].

Здатність особистості до дій (розумових, почуттєвих, творчих) визначається енергопотенціалом. Але поняття енергія та енергопотенціал поки що лишаються за межами психології, тим більше - педагогічної практики.Енергію людини треба розуміти як вихідний матеріал, який є необхідним для виконання будь-якої роботи. Так само енергія започатковує всякий природничий процес. Отже, енергія — це необхідна передумова розвитку, матеріалізації образів, почуттів і думок. Потрібно розрізняти в людині наявність двох видів енергії: базової (або основної) та оперативної.Базовий енергопотенціал —це здатність до творчості, якою малюка обдарувала природа.Оперативний енергопотенціал –придбана енергія, яку ми витрачаємо, діючи розумово або психомоторно[13, с.4].

На думку психологів, природних здібностей не існує. Від народження даються лише задатки — спадкові анатомо-фізіологічні особливості, які є основою для розвитку здібностей. Важливо мати на увазі, що задатки — специфічні, тобто природно існує певна схильність до тієї чи іншої діяльності. Наприклад, від природи значною мірою залежатиме, чи виявляться у дитини, приміром, здібності до точних або гуманітарних наук. З іншого боку, задатки багатозначні. Тобто, в якій саме гуманітарній сфері виявиться творчість дитини, залежить від конкретних особливостей її виховання та           навчання[4, с.36].

Отже, конкретні здібності формуються в навчальній діяльності, а один з головних видів діяльності в молодшому шкільному віці – є гра. І саме в цьому віці значення гри з досягненням відомого результату (спортивні ігри, інтелектуальні ігри) виростає. Відбувається перехід від ігор в плані зовнішніх дій до ігор в плані уяви. Окрім того, в шкільному віці змінюється співвідношення між цими двома видами діяльності: гра починає підкорюватися учбовій діяльності. Людські дії часто направленні на віддалені результати і мають дуже віддалену мотивацію. І в навчанні і в праці це дуже не легко для дорослого, а тим паче для маленької дитини. Форми ігрової діяльності дозволяють зробити зміст речей більш зрозумілим для дитини[27, с.350].

Рубінштейн С.Л. говорячи про специфіку ігрової діяльності дитини, підкреслював її зв'язок з уявою, і це положення є наріжним в структурі теоретичних основ гри. Коли дитини ставить уявні цілі на етапі замислу гри – це і є процес її творчості, який супроводжується значною кількістю емоцій, переживанням розробленого замислу. Отже, організація педагогом ходу розробки дітьми цілей усієї гри чи ігрових дій – це є основа розкриття її можливостей для залучення молодших школярів в роботу творчого   характеру [19, с.41].

Отже, творчий характер і основні психологічні новоутворення молодшого шкільного віку такі:

• свавілля та усвідомлення всіх психічних процесів і їх інтелектуалізацію, їх внутрішнє опосередкування, яке відбувається завдяки засвоєнню системи наукових понять – усіх, окрім інтелекту. Інтелект ще не знає самого себе;

•   усвідомлення своїх особистих змін в результаті навчальної діяльності[28, с.30].

Аналіз психологічних, емоційних, творчих досягнень дитини молодшого шкільного віку особливо переконливо показує залежність психічного її розвитку від змісту і методів навчання. За теорією навчанняЕльконіна та Давидова – вже до кінця молодшого шкільного віку у дитини можуть бути сформовані:

• учбова діяльність і її суб’єкт;

• теоретичне мислення:

    √ змістовну рефлексію, пошук і розгляд значимих основ своїх дій;

    √ змістовний аналіз – виділення потрібного відношення з часткових                                                    особливостей;

    √ змістовну абстракцію – виділення часткового з цілої основи;

    √ змістовне планування – побудова системи можливих дій і    визначення оптимальності дії, яка співпадає з умовами задачі;

    √ змістовне узагальнення – відкриття закономірності і взаємозв’язку цілого з особливим і одиничним [27, с.356].

Таким чином можна зробити висновок, що вікові особливості творчої особистості молодшого школяра тісно пов’язані з навчальним процесом, завдяки якому відбувається здобуття та розвиток творчих, інтелектуальних здібностей. А також необхідне врахування педагогами вікових особливостей творчої особистості молодшого школяра.

1.3. Соціально – психологічний аспект творчої особистості молодшого школяра.

Психологічні дослідження останніх десятиліть довели, що творчість, як специфічне явище людської психіки, можна визначити як певну передумову досягнення успіхів у будь-якій діяльності. Тому творчими і талановитими можна назвати людей, які, за оцінкою досвідчених спеціалістів, демонструють високі досягнення[23, с.25].

Перспективи їх розвитку визначаються рівнем досягнень або потенційними можливостями в одній або декількох сферах,  а саме:  інтелектуальній діяльності та академічних досягненнях (наукова спрямованість),  винахідництві, спілкуванні та лідерстві, художній діяльності (музика, образотворче мистецтво), продуктивній діяльності (професійна), моториці (спорт) [16, с.2].

Соціологи кажуть, що генії народжуються в епоху історичних зрушень і люди відрізняються один від одного своїми здібностями[5, с.5].

Виділяють два рівні розвитку здібностей: репродуктивний і продуктивний (творчий). Репродуктивний рівень розвитку здібностей характеризуються тим, що людина легко засвоює знання, без особливих зусиль оволодіває новою діяльністю. Досягаючи високих результатів в діяльності, вона, однак, не вносить у неї нічого нового, діє за сталим зразком. Продуктивний (творчий) рівень розвитку здібностей характеризується тим, що людина винаходить, раціоналізує, творить у процесі діяльності[24, с.6].

Американські вченіКарне, Шведе і Ліннемайервиділили наступні принципи складання програми для створення сприятливих умов розвитку творчих зддібностей:

  1. Кожна дитина неповторна.
  2. Такі діти дуже критичні до себе і інколи відрізняються негативним Я – образом.
  3. Сім’я повинна грати найважливішу роль в освіті творчої  дитини. Результати програми навчання можуть бути найкращими, якщо сімя і школа працюють в тісному контакті.
  4. Програма для маленької творчої особистості повинна включати різноманітний навчальний матеріал, який співпадатиме його інтересам і потребам.
  5. Програма повинна бути збалансована і сприяти усесторонньому розвитку, передбачувати розвиток рухливої і емоційної сфер, а також спілкування.
  6. Творча  дитина, яка навчається в одній групі з «середніми» дітьми, повинна мати можливість спілкування з такими дітьми як вона.
  7. Педагогічний колектив повинен мати постійний досвід вдосконалення.
  8. Батькам необхідно співпрацювати зі школою.
  9. Розвиток творчих здібностей[12, с.7].

Творча людина – має вищий ступінь розвитку, підготовленості до конкретних видів діяльності, до життя в цілому, до зміни стилів поведінки, до пошуку виходів з кризових станів, до найбільш конструктивної, раціональної поведінки і має такі аспекти[14, с. 57]:

 – талант є однією з вищих форм низки творчих здібностей, своєрідно з інтегрованих в структурі конкретної особистості й таких, що розвиваються у конкретних, в цілому, позитивних соціальних умовах;

– розвиток таланту передбачає наявність певного конструктивного дисонансу, діалогу в системі: "особистість — середовище", який включає різні рівні конфліктів, що можуть повністю нейтралізувати творчу активність і творчий сенс діяльності особистості й колективу;

– загальний сенс та призначення таланту зумовлені рівнем свідомості, сфери духовних і матеріальних потреб, спрямованістю особистості, системою її ціннісних орієнтацій та сенсів;

– у психологічному плані визначальними в структурі талановитої особистості є тенденції до створення оригінальних продуктів у сферах науки, техніки, літератури, мистецтва, у виробничій діяльності та багатьох, якщо не в усіх, інших;

– творча сутність таланту вирізняється саме через реалізацію творчих стратегій реконструювання, рекомбінації та окремих аналогій як механізмів розумової діяльності високообдарованої особистості;

– можна вважати принципово важливим досягнення рівня таланту людиною, що систематично займається творчою діяльністю, володіє яскраво вираженими здібностями до обраної нею діяльності і має можливість самореалізовуватися у переважно творчих колективах або ж в умовах своєрідної «індивідуальної лабораторії»[24, с.5].

В соціальній педагогіці значення поняття «творча особистість»  постає на сьогодні основним і центральним поняттям.Творчу особистість визначають як особистість, межі творчості якої охоплюють дії від нестандартного розв'язання простого завдання до нової реалізації унікальних потенцій (індивіду) в певній галузі, і як людину, яка володіє певним переліком якостей, а саме рішучістю, вмінням не зупинятись на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межи того, що бачать його сучасники і що бачили його попередники [1, с.93].

Більшість авторів, зокремаСисоєва С.О., погоджуються з тим, що творча особистість — це індивід, який володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, який вміє відкинути звичайне, шаблонне [1, с.94].

Творчі особистості надзвичайно чутливі, вони гостріше реагують на неправильне звернення з ними або на одноманітне оточення, чим їх однолітки з середніми здібностями. Проблема реалізації здібностей дійсно дуже складна, багатьом фахівцям вдалося зійтися в думках з приводу причин, лежачих в її основі. Причини ці розпадаються на чотири категорії.Перша - пов'язана з сенсорними недоліками, такими, як сліпота або глухота. Дитина з такими дефектами, хоча і наділена інтелектуальними здібностями, не має можливості сприймати той або інший тип інформації, і відповідно її практичні досягнення будуть нижче від її розумового віку.Друга причина, що заважає реалізації здібностей, - погане викладання і не відповідає запитам

творчих дітей, що не відповідають учбовій програмі.Третя причина має соціальне коріння: у сім'ях з низьким достатком  розвиток дітей не стимулюється їх оточенням, тому вони не схильні високо цінувати значення освіти.Четверта і, мабуть, найголовніша причина – це психологічні передумови, що заважають реалізації, їх коріння часто закладаються в сім'ї. Батькам необхідні знання і навики, які дозволять забезпечити розвиток їх талановитих дітей. Кожен випадок вимагає індивідуальний розгляду, але, проте, можна назвати і декілька загальних чинників:

  • негативне відношення до школи і до навчання; порушення відносин з батьками; схильність до коливання настрою, депресії, дух протиріччя;
  • низька самооцінка, відчуття «відчуження»; тенденція до виправдання і пояснення своїх недоліків, перекладання провини на інших; схильність до фантазування; погані міжособистісні відносини, недовіра до інших;
  • недолік наполегливості, схильність відволікатися і відкладувати справи; вороже відношення до керівників; нудьга;
  • відсутність самодисципліни і нездатність нести відповідальність за свої дії; недолік лідерських здібностей; недолік захоплень або зайва увага до них[12, с.9].

Найбільш приоритетні завдання соціальної педагогіки та психології сьогодні пов'язані з пошуком шляхів вирішення проблем формування творчої особистості, розвитку індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов самореалізації кожного вихованця. Це обов'язково потребує дослідження таких аспектів: вивчення особливостей формування якостей творчої особистості вихованця в системі соціально-педагогічної роботи та психології, виявлення якостей суб'єктів соціально-педагогічної роботи, що сприятимуть успіху їх творчої діяльності [1, с.95].

Розділ ІІ Організація творчої реалізації молодших школярів в навчально-виховному процесі

2.1. Проблеми організації творчої навчальної діяльності молодшого школяра

Проблема виховання творчої особистості існує стільки, скільки існує сама педагогіка та психологія. Тему виховання творчої особистості  розробляли всі педагоги і психологи різних часів. Попри солідні теоретичні й практичні напрацювання, у цьому напрямку вже є численні прогалини, спричинені складністю предмета дослідження і головною проблемою творчої особистості — спілкування з однолітками, яких вона випередила в розвитку.Дитина стає вигнанцем серед однолітків. Вона може розчаруватися в собі або «заземлити» свої здібності[31, с.17].

Літа Холлінгуорт (1923, 1926, 1931, 1936, 1942) внесла великий внесок в розуміння проблем адаптації, що стоять перед творчими людьми. Педагогам і батькам необхідно враховувати ці проблеми при складанні програм для  творчих дітей[28, с.163].

1. Неприязнь до школи. Таке відношення часто з’являється тому, що учбова програма нудна і нецікава для обдарованої дитини. Порушення в поведінці  дітей можуть з'являтися тому, що учбовий план не відповідає їх здібностям.

2. Ігрові інтереси. Обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їх однолітки середніх здібностей. Внаслідок цього обдарована дитина опиняється в ізоляції, йде в себе.

3. Конформність. Діти, відкидаючи стандартні вимоги, не схильні, таким чином до конформізму, особливо якщо ці стандарти йдуть врозріз з їх інтересами або здаються безглуздими.

4. Занурення у філософську проблему. Для творчих дітей характерно замислюватися над такими явищами, як смерть, замогильне життя, релігійні вірування і філософські проблеми, в набагато більшій ступені, чим для середньої дитини [12, с.9].

5. Невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком.  Діти часто вважають за краще спілкуватися і грати з дітьми старшого віку. Через це їм деколи важко ставати лідерами, оскільки вони поступаються останнім у фізичному розвитку[28, с.164].

Уїтмор (1980), вивчаючи причини уразливості таких дітей, привів наступні чинники:

1. Прагнення до досконалості (перфекціонізм). Для цих дітей характерна внутрішня потреба досконалості. Вони не заспокоюються, не досягнувши вищого рівня. Властивість ця виявляється вельми рано.

2. Відчуття незадоволеності. Таке відношення до самого себе пов'язане з характерним для  дітей прагненням досягти досконалості у всьому, чим вони займаються. Вони дуже критично відносяться до власних досягнень, часто не задоволені, звідси — відчуття власної неадекватності і низька самооцінка.

3. Нереалістичні цілі. Діти часто ставлять перед собою завищені цілі. Не маючи можливості досягти їх, вони починають переживати. З іншого боку, прагнення до досконалості і є та сила, яка приводить до високих досягнень.

4. Надчутливість. Оскільки творчі діти сприйнятливіші до сенсорних стимулів і краще розуміють відносини і зв'язки, вони схильні до критичного відношення не тільки до себе, але і до тих, що оточують. Творча особистість більш уразлива, вона часто сприймає слова або невербальні сигнали як проявлення неприйняття себе що оточують. В результаті така дитина нерідко вважається гіперактивною і такою, що відволікається, оскільки постійно реагує на різного роду подразники і стимули.

5. Потреба в увазі дорослих. Через природну допитливість і прагнення до пізнання обдаровані діти нерідко монополізують увагу вчителів, батьків і інших дорослих. Це викликає тертя у відносинах з іншими дітьми, яких дратує жадання такої уваги.

6. Нетерпимість. Діти нерідко з недостатньою терпимістю відносяться до дітей, що стоять нижче за них в інтелектуальному розвитку. Вони можуть відштовхувати оточуючих зауваженнями, що виражають презирство або нетерпіння[12, с.10].

Дитина, яка наділена творчими здібностями, як правило, сама заявляє про себе, ускладнюючи життя самовпевнених консервативних дорослих. В ідеалі ж, констатує теоретична педагогіка, кожна розумово повноцінна дитина по-своєму талановита, і вихователь повинен проникнути у внутрішній світ кожного вихованця. Недоцільно підходити до всіх дітей з однією міркою. Це призводить до духовного рабства. На думку Г.Песталоцці, навіть однакова любов до дітей не має заступати індивідуальності[31, с.18].

Вивчення утруднень вчителів щодо організації творчої навчальної діяльності учнів показало, що в більшості з них пов'язано з відбором творчих ігор і завдань для посилення розвитку психічних процесів, які сприяють успішній творчій діяльності[32, с.2].

Отже, щоб не виникало труднощів організації творчої навчальної діяльності молодших школярів необхідно враховувати такі аспекти як:

домінування інтересів і мотивів;

•  емоційну заглибленість у діяльність;

•  волю до успіху;

•  загальне й естетичне задоволення від процесу і продуктів діяльності;

•  розуміння суті проблеми, задачі, ситуації;

•  несвідоме, інтуїтивне розв'язання проблеми («позалогічне»);

• стратегіальність в інтелектуальній поведінці (особистісні можливості продукувати проекти);

• багатоваріантність рішень;

•  швидкість рішень, оцінок, прогнозів;

•  мистецтво знаходити, вибирати (винахідливість)[5, с.7].

Відмітимо деякі аспекти вирішення проблем навчання творчих особистостей. У сучасній педагогічній теорії та практиці відбувається інтенсивний процес розробки системи виховання та навчання творчих дітей. Про це свідчать численні наукові, методичні публікації, науково-практичні конференції[32, с.5].

За визначенням багатьох учених, складовими системи роботи з цієї проблеми, на які треба орієнтувати педагогічних працівників, є:

концепція творчості;

психодіагностика (виявлення рівня творчих здібностей);

прогнозування розвитку творчих здібностей дитини;

технології та методики виховання, навчання й розвитку творчого потенціалу особистості[2, с.22].

Складна та багатоаспектна проблема роботи з творчими дітьми потребує якісних нововведень на рівні теорії та практики. Науковці пропонують різні підходи до побудови освітнього процесу творчих дітей. Навчання дітей з високим розумовим потенціалом у звичайній загальноосвітній школі можна здійснити на підставі стратегіїприскореннятастратегії збагаченнянавчання [12, с.8].

Організаційними формами прискорення є:

достроковий вступ до школи;

прискорення в звичайному класі;

заняття з окремих предметів в інших класах;

«перестрибування» через клас;

достроковий вступ до ВНЗ.

Як радять учені, основними вимогами залучення учнів до навчання на підставі прискорення мають бути:

зацікавленість учня в прискоренні, підвищенні здібності в окремій сфері;

достатня зрілість у соціально-емоційному плані;

згода батьків тощо[2, с.24].

Отже, проблема творчості – це не лише психологічна проблема, а й педагогічна. Питання виявлення творчих здібностей молодших школярів – це питання вибору і стабілізації професії.

2.2. Дослідження креативності.

Примінення тестів, які діагностують рівень творчості – це методикаЄ.Торренса«Закінчити малюнок» [17, с.13]. І для того, щоб дослідити інтелектуальну складову творчості необхідно використати методику прогресивних матрицьРавена[6, с.24]. Саме ці дві методики визначають рівень творчості, який необхідний саме в молодшому шкільному віці.

В дослідженні приймали учні 4-го класу, в якому навчаються 19 учнів. Час проведення для обох методик становив 45 хвилин.

Дітям 4-го класу запропонували фігурну форму тесту креативностіП.Торренса субтест «Незавершені фігури». Завдання «Закінч малюнок» являє собою другий субтест фігурної (рисункової) батареї тестів творчого мисленняП.Торренса. Відповіді на запропоновані завдання випробувані повинні були дати у вигляді малюнків підписів до них.Торренс зазначав, що в процесі виконання цього завдання дитина виявляє брак інформації або дисгармонію, відчуває напруження, що спонукує його шукати шляхи нейтралізації цього стану. Творчий шлях рішення проблеми полягає в тому, що дитина намагається уникнути загальноприйнятих і очевидних рішень, досліджує, перевіряє свої гіпотези, поки не знайде рішення. Час, відведений на виконання завдання, є додатковим подразником. Тільки за цих умов можна виявити показники творчого мислення, визначеніП.Торренсом:

  1. швидкість або швидкість мислення — кількість виконаних завдань;
  2. пластичність або гнучкість — ступінь розмаїтості варіантів вирішень поставлених завдань;
  3. оригінальність або нетревіальність ідей;
  4. старанність у розробці ідей — деталізація[10, с.21], (Додаток 1).

Отже, отриманні дані були узагальнені. Оцінювання відбувалося таким чином: за оригінальність (0 і 1 бал), за назви, які не зазначалися в методиці оцінювалися в 2 бали. Результати дослідження виявилися такими, в яких визначилися певні рівні креативності. Четверо учнів(21 %) – мають низький рівень креативності, 13 учнів (68 %) – мають середній рівень і 2 учнів(11 %) – мають високий рівень креативності за даною методикою (Додаток 3).

Більша половина класу має середній рівень креативності, а саме старанність у розробці ідей – деталізація; частина має низький рівень, що свідчить про стандартність ідей; і лише двоє учнів – мають достатньо високий рівень, що свідчить про оригінальність ідей, ступінь розмаїтості поставлених завдань.

 З учнями, які показали високий рівень креативності, необхідно працювати над розвитком їх творчих здібностей і створити їм належні умови.

Наступне, що необхідно виконати – це дослідити рівні розумової обдарованості, які невід`ємні в шкільному середовищі, а саме за методикою Дж.С. Равена.

Методика Дж. С. Равена являє собою невербальний інтелектуальний тест, який може застосовуватися у широкому віковому діапазоні — від 8 до 65 років. Суть тестових малюнків-задач: матриця-задача являє собою композицію з пропущеним елементом у правому нижньому кутку. Завдання обстежуваного полягає у тому, щоб доповнити відсутню частину малюнка відповідним елементом матриці з-посеред шести — восьми пропонованих внизу варіантів. Існує лише один правильний розв'язок. Час для виконання задач в авторському підході не обмежується, але реєструється. Щоб розв'язати тестову задачу, учень має а) правильно зрозуміти й особистісно сприйняти тестову задачу та б) за допомогою мислительних операцій виявити закономірність,за якою об'єднані між собою фігури на малюнку, і зафіксувати номер відшуканої фігури. Отже, у процесі прийняття і виконання тестових задач в молодшого школяра активізується перебіг чотирьох фундаментальних психічних процесів: уваги, сприймання, мислення, уяви. Відсутність вербальних завдань у тесті має певне позитивне значення, оскільки дає змогу дещо нівелювати вплив навчання та життєвого досвіду на розв'язок. (Додаток 2).

Отже, отримані дані були узагальнені. Результати дослідження у групі учнів молодшого шкільного віку 4-го класу виявилися такими, якщо оцінювати їх за процентним результатом обстежуваних і оцінкою результатів.

2 учнів (11%) – мають оцінку результатів вище середнього, набрали від 19 до 22 балів;

5 учнів (26%) – середня оцінка, від 15 до 19 балів;

9 учнів (47%) – оцінка нижче середнього, від 10 до 14 балів;

3 учні (16%) – низька оцінка, які набрали нижче 10 балів.

Таким чином, за результатами дослідження можна зробити висновок, що лише 11% учнів можна віднести до дітей з достатньо високими інтелектуальними здібностями, 26% учнів – відносяться до групи середнього рівня інтелектуального розвитку. Останні 63% учнів – мають низький рівень інтелектуального розвитку (Додаток 3).

За результатами методики прогресивних матрицьРавенавиходить, що число розумово обдарованих учнів дуже маленьке і їх необхідно підтримувати в їх інтелектуальному розвитку.

Необхідно звернути увагу на те, як співвідносяться показники творчих здібностей за методиками Равена і Торренса. А Саме, відмітити, що результати недостатньо високі для повного виявлення творчих здібностей, а лише виявлення одних і тих же учнів молодших класів, які наділені добрими творчими та інтелектуальними здібностями і їх можна розвивати, корегувати та вдосконалювати   (Додаток 3).

В дослідженні двох близьких на виявлення  продукту творчої діяльності методик Равена та Торренса можна виявити деякі аспекти, які невід’ємно доповнюють одна одну в розвитку творчих здібностей молодшого школяра і збігаються показники достатньо високих показників лише у двох учнів, а в інших вони коливаються

Якщо за Торренсом оцінка творчих здібностей виробляється за пара метрами, як оригінальність, гнучкість, пластичність, то за методикою Равена – за параметрами, як візуальне розпізнавання, вироблення адекватного судження на підставі аналізу встановлених лінійних взаємо залежностей, рівень розвитку уважності та динамічної уяви, здатність в умі охоплювати кількісні та якісні зміни під час упорядкування фігур згідно з вимогами виявленої закономірності,  схоплювати та осмислювати складний кількісний і якісний розвиток кінетичних, змінних рядів фігур, а також від уміння актуалізувати вищі форми абстракції, узагальнення та задатки до вищого динамічного синтезу в ході складної інтелектуальної діяльності.

За результатами обох методик 2 учнів показали високий рівень креативності, і вище середнього оцінку інтелектуального розвитку, що свідчить про те, що цих учнів можна віднести до категорії – діти, які наділені творчими здібностями, але щоб вони дійсно підтвердили цю категорію необхідно було  провести з ними бесіду, чим і зайнялися вчителі даної школи. Спеціалісти, тобто педагоги дійсно підтвердили приналежність творчих та розумових здібностей саме тих учнів, в яких за методиками Равена і Торренса виявилися результати достатньо високі.

Отже наступним кроком, щодо розвитку творчих та інтелектуальних здібностей школярів молодшого віку має бути – розробка програми на розвиток творчих здібностей з залученням її в навчально-виховну програму школи.

2.3. Розвиток творчих здібностей молодших школярів

Вивчення психологічних механізмів різних типів творчості, пошук талановитих дітей та молоді, створення сприятливих умов для їх розвитку є однією з актуальних (у теоретичному і практичному аспекті) проблем сучасності.

Специфіка розвитку сучасного суспільства зумовлює актуальність для психологічної науки та педагогічної практики розв'язання проблеми, пов'язаної з виявленням і розвитком  дітей, які наділені творчими здібностями. На це вказують як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. На це спрямована і Програма роботи з творчо обдарованою молоддю на 2001—2005рр. (Указ Президента України № 78 від 8 лютого 2001 року) [14, с.57].

Одне з головних завдань психолога — навчити дітей бути конкурентоспроможними, орієнтуватися у світі, де швидкозмінюються запити й можливості і тому необхідно створити і втілити в життя корекційно – розвивальну програму для дітей, які наділені творчими здібностями,в якіймета полягатиме:розвиток інтелектуальних здібностей; забезпечення продуктивного психічного й особистісного розвитку обдарованої дитини, необхідного для творчої самореалізації; формування комунікативних, організаторських вмінь і лідерських рис.Завдання програми: розширювати світогляд, збагачувати новою інформацією; розвивати комунікативні здібності та навички; сприяти розвитку лідерських рис; стимулювати дослідницьку активність; розвивати творче мислення; створювати можливості для саморозкриття і самовираження дитини [26, с.82].

Сценарій програми корекційної роботи:

Заняття № 1

Мета: Розвиток креативності й аналітико-синтетичних функцій мислення.

Хід заняття

I. Вступ.

II.Основна частина.

1. Зобразіть, будь ласка, багатогранне поняття мислення.

2. Поясніть значення вислову: світла голова; не пером пишуть, а розумом; голова без розуму — що ліхтар без свічки.

3. Вставте в слова пропущені літери: Шк_л__, кн_г_, р_чк_, п _р_, ч_рн_л_, з_ш_т, вч_т_л_.

Вправи на розвиток мислення

1.«Складання речень»

Мета:розвивати здібність швидко встановлювати логічні зв'язки між звичайними предметами.

Вибирають навмання три слова, не пов'язані за змістом. Необхідно скласти якомога більше речень, включивши всі три слова (відмінок можна змінювати)[7, с.28].

2. «Пошук спільного»

Мета:розвиток здібності знаходити спільні ознаки, розвиток здібності до узагальнення. Навмання вибирають два іменники, які логічно не пов'язані. Необхідно знайти якомога більше ознак цих предметів. Перемагає той,укого більший список та оригінальні відповіді, а також виділено більш суттєві ознаки[9, с.42].

III.Підбиття підсумків.

Заняття № 2

Мета:Розвиток логічного мислення. Вдосконалення вольових рис.

Хід заняття

I. Вступ.

II.Основна частина.

1.Зобразіть, будь ласка, як ви розумієте словосполучення «сила волі». Які кольори і чому ви використовували під час виконання малюнка?

2. Підкресліть правильну відповідь: «полагодити» — це те саме, що й: (відремонтувати, заплатити, вилікувати);«правда» — антонім до слова: (вигадка, брехня, видимість);«купити» — антонім до слова: (придбати, запропонувати, продати);квітень так відноситься до березня, як вівторок до: (середи, понеділка, суботи);слово «острів» відноситься до слова «море», як слово «озеро» до: (ліс, материк, річка); Ганна не така красива, як Жанна, але краща за Тетяну. Жанна не така красива, як Людмила, але краща за Тетяну. Яка дівчина найкраща? (Жанна, Ганна, Людмила); «звичайно» означає те саме, що й: (іноді, часто, завжди);дочка бабусі, сестра мого дядька, є моєю: (матір'ю, невісткою, племінницею);Марії 12 років, тобто вдвічі більше, ніж Олені три роки тому. Скільки сьогодні років Олені? (6, 12, 9) [26, с.93].

Вправи на розвиток мислення

1. «Скорочені розповіді»

Мета:розвиток чіткості в мисленні, лаконізму, вміння фіксувати суттєве.

Зачитується коротке повідомлення. Необхідно передати його зміст максимально стисло, використовуючи при цьому 1—3 речення і в них — жодного зайвого слова. Однак головний зміст оповідання повинен зберегтися[14, с. 58].

2. «Виділення зайвого слова»

Мета:розвиток здібності до порівняння, формування установки на альтернативність рішення.

Вибирають будь-які 3—5 слів. Необхідно знайти одне слово серед заданих, яке відрізняється від інших, об'єднаних якоюсь спільною ознакою. Перемагає той, у кого більше варіантів відповідей [26, с.95].

III. Підбиття підсумків.

Заняття № 3

Мета:Вдосконалення логічного мислення. Розвиток просторового мислення й уяви. Стимулювання навичок планування своєї діяльності.

Хід заняття

I. Вступ.

II.Основна частина.

1. Вкажіть, будь ласка, прихований зміст таких прислів'їв:

Під лежачий камінь вода не тече.

Хто не працює, тойне їсть.

Зароблена копійка краща за крадену гривню.

2. «Цікаві задачки»: Якщо людина заробляє 30 грн. на тиждень, а витрачає 24 грн., то скільки їй потрібно часу, щоб заощадити 300 грн.? Якщо зошит коштує 50 коп., то скільки зошитів можна купити на 5 грн.? Скільки коштує 7 л олії, якщо 100 г коштують 36 коп.? Припустимо, що годинник показує 6 год. 22 хв. Який час показуватиме годинник, якщо годинникова і хвилинна стрілки поміняються місцями? (8 год. 8 хв., 2 год. 46 хв)[8, с.25].

Вправи на розвиток мислення

1.«Формування визначень»

Мета:формування чіткості мислення, уміння фіксувати суттєві ознаки предмета.

Дається відомий предмет або явище. Необхідно дати найбільш точне визначення, яке обов'язково передбачає всі суттєві ознаки цього предмета або явища і не стосується несуттєвих ознак.

2. «Висловлення думки іншими словами»

Дається нескладна фраза. Необхідно запропонувати кілька варіантів передачі цієї думки іншими словами, при цьому жодне зі слів заданого речення не повинно використовуватись у відповідях[26, с.101].

III.Підбиття підсумків.

Заняття № 4

Мета: Допомогти формувати творче мислення.

Хід заняття.

І. Вступ.

ІІ. Основна частина.

Технологія «Незакінчені речення».

Після реалізації програми обдаровані учні: володітимуть великим обсягом інформації, встановлюватимуть причиново-наслідкові зв'язки, робитимуть висновки, інтегруватимуть та синтезуватимуть інформацію, розв'язуватимуть складні проблеми, аналізуватимуть ситуації, передбачатимуть наслідки, мислитимуть, генеруватимуть гіпотези, критично мислитимуть, висловлюватимуть оригінальні й творчі ідеї [26, с.114].

ВИСНОВОК

Дослідження даної проблеми, умови формування творчої особистості молодшого школяра, дозволяє зробити певні висновки.

Проблема актуальна на сучасному етапі, оскільки, нині, підвищується інтерес до розкриття механізмів творчості. Раннє виявлення, навчання і виховання здібних дітей є актуальним завданням освіти і тому домінуючим фактором продуктивності розкриття й реалізації творчого потенціалу в молодшому шкільному віці буде рівень забезпечення творчого розвитку дітей.

 Оскільки у молодших школярів здатність до креативності, до творчості є неймовірно високою, то велике значення приділяється виявленню та розвитку творчих здібностей дитини. Отже вікові особливості творчої особистості молодшого школяра тісно пов’язані з навчальним процесом, завдяки якому відбувається здобуття та розвиток творчих, інтелектуальних здібностей і необхідне врахування педагогами вікових особливостей творчої особистості молодшого школяра.

Найбільш приоритетні завдання соціальної педагогіки та психології сьогодні пов'язані з пошуком шляхів вирішення проблем формування творчої особистості, розвитку індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов самореалізації кожного вихованця, а особливо молодшого школяра.

Вивчення проблем вчителів щодо організації творчої навчальної діяльності учнів показало, що більшість з них пов'язана з відбором творчих ігор і завдань для посилення розвитку психічних процесів, які сприяють успішній творчій діяльності молодших школярів.Складна та багатоаспектна проблема роботи з дітьми, які наділені творчими здібностями, потребує якісних нововведень на рівні теорії та практики. Навчання дітей з високим розумовим потенціалом у звичайній загальноосвітній школі можна здійснити на підставі стратегії прискореннята стратегії збагаченнянавчання.

Тому завдання психологічної діагностики творчих здібностей та інтелектуальної складової творчості можуть використовуватися в процесі викладання навчальних предметів для розвитку саме тих якостей, які із їх допомогою діагностуються, за умови наповнення цих завдань змістом навчального матеріалу конкретного предмета. Крім того, використовуючи психологічну діагностику молодшим школярам, слід ураховувати їх вікові особливості і їх сприйняття на те що,  відбувається, і вести спостереження за їх  творчими  досягненнями  в навчально-виховному процесі.

Отже, одне з головних завдань психолога — навчити дітей бути конкурентоспроможними, орієнтуватися у світі, де швидкозмінюються запити й можливості і тому необхідно втілити в життя корекційно – розвивальну програму длядітей, які наділені творчими здібностями,і це спонукатиме їх до оволодіння великим обсягом інформації, встановленню причиново-наслідкових зв'язків, вони робитимуть висновки, інтегруватимуть та синтезуватимуть інформацію, розв'язуватимуть складні проблеми, аналізуватимуть ситуації, передбачатимуть наслідки, мислитимуть, генеруватимуть гіпотези, критично мислитимуть, висловлюватимуть оригінальні й творчі ідеї.

Таким чином, високий творчий потенціал у дітей молодшого шкільного віку може бути обумовлений активним розвитком одного або кількох компонентів творчого мислення і творчих здібностей дитини в навчальному процесі, й виявлення готовності і здатності до самостійної творчої діяльності. І саме створення умов для розвитку творчого потенціалу сприятиме розкриттю творчої особистості молодшого школяра.

Список використаної літератури

1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола; Загальна редакція А.Й. Капської. – К., 2002. – 164с.

2.  Аніскіна Н. Педагогічна підтримка обдарованості. — К.: Вид. дім         «Шкіл. світ»: Вид. Л.Галіцина, 2005. — 128 с.

3.Барко Д.І., Панок в.Г., Лазаревський С.В. Креативність та її діагностика // Обдарована дитина. - 2001. - №6. - с.22-27.

4. Валькова В.Б. Чарівний світ творчості// Обдарована дитина. – 2002. - №2. –  с.36-43.

5. Воронова Е. Обдарованість: діагностика та система роботи зі здібними дітьми// Психолог. – 2006.- №25-28(217-220). – с.5-24.

6. Гільбух Ю. 3. Розумово обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка: Пер. з рос.— К-: Фірма «Віпол», 1993.—75 с.

7.Горальський А. Тренінг творчості в групі // Обдарована дитина. - 2001. - №1. - с.27-29.

8.Горальський А. Тренінг творчості в групі // Обдарована дитина. - 2001. - №3. - с.23-29.

9. Горальський А. Тренінг творчості в групі // Обдарована дитина. - 2001. - №5. - с. 40-43.

10.Дмитренко Г. Розвиток творчого потенціалу // Психолог. - 2006. - №14(206). -с. 20-23.

11.Енгельмеєр П.К. Виховання творчої зрілості // Обдарована дитина. - 2004. - №1. - с.27-29.

12. Карне, Шведе, Липпемайер. Принципи, за якими можна створити програму для розвитку обдарованості//Обдарована дитина. – 2004. – №5. – с.7-10.

13.Клименко В.В. Механізми розвитку творчості //Обдарована дитина. - 2003. - №1. - с.2-11.

14.Комісарова С. Робота з обдарованими дітьми//Психолог. – 2006.-

№25-28(217-220). – с.57-81.

15.Кузікова С.Б. Основи вікової психокорекції. Навчально-методичний посібник. - Суми: СумДПУ, 2001. - 320с.

16.Кульчицька О.І. соціальне середовище у розвитку обдарованості//Обдарована дитина. – 2004. - №8. – с.2-9.

17.Кульчинська О.І., Чорна Л.Г., Діагностика рівня розвитку творчих здібностей Обдарована дитина. - 2003. - №4. - с. 13-28.

18. Курсова, дипломна, магістерська: що про них потрібно знати?: Методичні  рекомендації до виконання та оформлення науково дослідних робіт студентів / Укл. Гнаповська Л.В., Ляний Ю.О., Огієнко О.І. - Суми: СумДПУ ім.А С. Макренка, 2001.-36с.

19.Кучерявий А.Г. Организация детского творчества // Обдарована дитина. - 2004. - №2.-с.41-59.

20.Ваганова. Розвиток творчого потенціалу в дошкільному віці // Психолог. - 2006. -№20(212).-с.16-17.

21.Левенець В. Розумовий тренажер для обдарованих // Психолог. – 2006.- №25-28(217-220). –c.115-118.

22.Лук'яненко Ж.С. Розвиток творчого мислення молодших школярів // Обдарована  дитина. - 2002. - №5. - с. 16-19.

23. Моляко В.А.,Кульчицкая Е.И., Черная Л.Г. Интеллектуальная одаренность и её выявление / Методические рекомендации. – К.: «Знание», 1993.

24.Моляко В.О.психологічна теорія обдарованості// Обдарована дитина. – 2004.- №6. – с.2-9.

25.Моляко В.А. Стратеги решения новых задач в процессе творческой деятельности //Обдарована дитина. - 2002. - №4. - с.33-43.

26.Нижник Т., Барабаш Н., Кураковський О. Авторська корекційно-розвивальна програма для обдарованих дітей// Психолог. – 2006.- №25-28(217-220). – с.82-114.

27. Обухова Л.Ф. Возрастная психология: Учебник для вузов. - М.: Высшее образование; МГППУ, 2006. - 460с.

28.Одаренные дети: Пер. с англ./ Общ. ред. Г. В. Бурменской и В.М.Слуцкого; Предисл. В.М.Слуцкого.— М.: Прогресс, 1991.—376 с.

29.Сажина С.В. тренінг творчих здібностей для учнів 1-5-х класів// Обдарована дитина. – 2002. - №1. – с.42-45.

30. Сбруєва А.А., Кононенко М.П., Рисіна М.Ю., Курсова робота з педагогіки: методичні основи організації дослідження та орієнтована тематика: навчально-- методичний посібник. - Суми, СумДПУ ім..А.С.Макаренка, 2005. - 120с.

31. Сіроштан С. виховання обдарованої дитини // Психолог. - 2006.- №2-3(194-195). -с. 7-20.

32. Сисоєва С.О. До проблеми організації творчої навчальної діяльності учнів // дарована дитина. - 2001. - №8. - с.2-8.

33.Череповська Н. Розвиток креативності людини //Психолог. - 2006. - №4(196). -с.8-13.

Додаток 3

Зведена таблиця

результатів методик прогресивних матриць Равена та Торренса «Закінчи малюнок», проведених у 4-Б класі ЗОШ №21

№ п/п

Стать опитуваних

Методика Равена(бал)

Оцінка результатів

Методика Торренса

Рівень творчих здібностей

1.

дівчинка

19

Вище сер.

11

Прибл. Вис.

2.

дівчинка

22

Вище сер.

10

Прибл. Вис.

3.

хлопчик

12

Нижче сер.

4

Низький

4.

хлопчик

13

Нижче сер.

9

Середній

5.

хлопчик

15

Середній

9

Середній

6.

хлопчик

15

Середній

9

Середній

7.

дівчинка

12

Нижче сер.

6

Середній

8.

дівчинка

13

Нижче сер.

8

Середній

9.

дівчинка

14

Нижче сер.

4

Низький

10

дівчинка

13

Нижче сер.

7

Середній

11.

хлопчик

12

Нижче сер.

2

Низький

12.

хлопчик

5

Низький

9

Середній

13.

дівчинка

8

Низький

6

Середній

14.

хлопчик

14

Нижче сер.

7

Середній

15.

дівчинка

8

Низький

5

Середній

16.

хлопчик

18

Середній

9

Середній

17.

дівчинка

16

Середній

4

Низький

18.

дівчинка

15

Середній

5

Середній

19.

дівчинка

14

Нижче сер.

7

Середній

Умови формування творчої особистості молодшого школяра на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Формування творчої особистості гуртківців на основі використання проектних технологій

2. Реферат Поняття розвитку і формування особистості. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості

3. Реферат Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх психолого-педагогічна характеристика

4. Реферат Формування соцiальноi компетентностi у школярів молодшого шкiльного вiку на уроках я у свiтi

5. Реферат ХАРАКТЕР ОСОБИСТОСТІ: ДІАГНОСТИКА ТА ФОРМУВАННЯ

6. Реферат ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

7. Реферат Методи формування свідомості особистості, їх характеристика

8. Реферат Педагогічні умови формування у дітей старшого дошкільного віку цілісного ставлення до природи

9. Реферат Виховання у первісному суспільстві. Древньогрецькі філософи про формування людської особистості

10. Реферат К.Д., Макаренко А.С., Сухомлинський В.О. про виховання як процес формування особистості. Структурні елементи процесу виховання