Новости

Управління якістю продукції в ТОВ АФ Річки Білопільського району

Работа добавлена:






Управління якістю продукції в ТОВ АФ Річки Білопільського району на http://mirrorref.ru

на тему: " Управління якістю продукції в ТОВ АФ „Річки" Білопільського району"

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи управління якістю продукції. .

І.І.Проблеми управління якістю продукції

1.2.Вітчизняний та зарубіжний досвід управління якістю продукції. Сучасні

системи управління якістю продукції

1.3.Шляхи вдосконалення вітчизняних систем управління якістю

0

продукції.

Білопільського району Сумської області

2.1 .Аналіз природно - економічних умов розвитку господарства

2.2.Аналіз досягнутого стані управління якістю продукції в господарстві.....

,Агрофірма „Річки"

З.Проектування можливостей вдосконалення управління якістю продукції в ТОВ „ Агрофірма „Річки".........................................................................................

  1. підприємстві шляхом застосування стандартів ..................................................
  2. господарстві ..........................................................................................................
  3. Проектування можливостей посилення правового забезпечення

пропонованих вдосконалень в управлінні якістю продукції ............................ ..

Висновоки та пропозиції. Список використаної літератури Додатки

Анотація

Управління якістю продукції в ТОВ АФ „Річки" Білопільського району Сумської області. Магістерська робота . - Суми: Сумський національний аграрний університет, 2006

Узагальнено матеріали наукових джерел щодо систем управління якістю продукції. Проаналізовано фактичний стан управління якістю продукції в ТОФ АФ „Річки". Розроблено шляхи вдосконалення управління якістю продукції. Які можуть бути використані керівником даного підприємства та аналогічних.

Ключові слова: якість, управління якістю, менеджмент.

ВСТУП

Якість продукції чи послуг є одним з найважливіших факторів успішної діяльності будь-якої організації. На сьогодні у всьому світі стали суттєво жорсткішими вимоги, що висуваються споживачем до якості продукції. Підвищення вимогливості супроводжується необхідністю постійного підвищення якості, без чого неможливе досягнення і підтримання ефективної економічної діяльності.

Більшість промислових організацій виробляють продукцію з розрахунком на задоволення потреб чи вимог споживача. Ці вимоги звичайно включаються в технічні умови. Але самі по собі технічні умови не є гарантією того, що вимоги споживача будуть дійсно задоволеними, оскільки, в технічні умови чи організаційну систему, що охоплює проектування і реалізацію продукції чи послуг, можуть бути допущені невідповідності. Це призвело до необхідності розвитку стандартів і керівних документів на системи якості, що доповнюють вимоги до продукції чи послуг, передбачених технічними умовами.

У сучасних умовах жорсткої конкурентної боротьби за ринки збуту продукції підприємства (компанії, фірми) розвинутих країн все ширше застосовують ефективний інструмент забезпечення успіху - системи якості. Ефективність цього інструмента тепер особливо зростає у зв'язку з прийняттям у багатьох країнах законодавства, яке встановлює жорсткі вимоги щодо безпечності продукції для здоров'я та життя людини, захисту прав та інтересів споживачів, охорони навколишнього природного середовища тощо.

Прагнення до створення рівноправних передумов для конкурентної боротьби на світових ринках, зокрема на європейському, для країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, теж призвели до інтенсифікації зусиль підприємств та урядів цих країн щодо створення та впровадження систем якості, які відповідають визнаним міжнародним вимогам, що містяться у Міжнародних та Європейських стандартах з якості та сертифікації.

6

У період становлення економіки України як незалежної держави, створення таких систем якості на підприємствах та системи сертифікації у національному масштабі, які б відповідали міжнародне визнаним нормам та правилам, є важливим аспектом вирішення загальної проблеми економічного та соціального розвитку.

Об'єктом дослідження магістерської роботи обрано ТОВ „Агрофірма „Довіра Конотопського району Сумської області.

Предметом - є управління якістю продукції в даному господарстві.

Метою магістерської роботи є дослідження стану управління якістю продукції на підприємстві та виявлення шляхів його покращення.

При написанні дипломної роботи використані методи дослідження: спостереження, анкетного опитування, статистичний, розрахунково-конструктивний, математичний і економічний.

Джерелом інформації для написання магістерської роботи стали документи о діловодства, річна звітність, оперативні дані, закони та інші нормативно - правові акти, а також наукова та періодична література.

1. Теоретичні основи управління якістю продукції. 1.1. Проблеми управління якістю продукції.

Якість у широкому розумінні цього слова є універсальною філософською категорією, яка охоплює як явища зовнішнього світу, так і свідомість людини.

Категорія якості продукції є однією з найскладніших серед тих, з якими спеціалістам доводиться мати справу.

До категорії якості продукції звертаються під час вибору предметів для задоволення як виробничих, так і індивідуальних потреб, планування виробництва і оцінювання його результатів, визначення його складності і ефективності, організації праці, створення нових виробів.

Якість продукції дуже багатогранна. Вона має фізичну і технічну суть, тому що продукція — це фізична речовина, змінена працею людини. Продукції в результаті виробничої діяльності надаються певні технічні властивості, пов'язані з її корисністю, надійністю тощо. Якість має економічну складову, тому що в кожному виробі є певна кількість суспільне необхідної праці. Продукція має товарну форму і підлягає економічному обліку. Якість визначає значну частину матеріального світу, що задовольняє соціальні потреби. Вона впливає на чуттєве сприймання і виховання людей.

Якість розвивається за своєрідними внутрішніми законами. Можна виділити два напрямки розвитку якості продукції. Один спрямований на загальний розвиток якості продукції і відображає історичну тенденцію її зростання. Науково-технічний прогрес і розвиток виробництва озброюють людей новими знаннями, засобами праці, і вони створюють нові види продукції, поліпшують якість тієї продукції, яка вже виготовляється. Цематеріальний, генеральний напрямокзростання якості. До неї належить і поліпшення якості іншого характеру, коли, пізнаючи глибше вже наявну продукцію, встановивши в ній нові характеристики, люди повніше використовують об'єктивно існуючу природу продукції для задоволення нових

потреб. Природа такої продукції не змінюється, але рівень її корисності зростає.

Другий напрямок стосується конкретних виробів і продукції. У процесі зберігання, використання, експлуатації продукція фізично погіршується в абсолютному значенні, тобто її фізичний стан з часом змінюється. Цеокремий напрямокрозвитку зміни якості.     43

Якщо в генеральному напрямку якість продукції зростає, то в окремому -погіршується. Ця обставина свідчить ще про одну характеристику якості продукції, яка є динамічною категорією, тобто якість продукції є функцією часу. Ця характеристика має визначальне значення для пізнання природи якості продукції. Закономірності фізичного старіння продукції використовуються для організації поточного і профілактичного її ремонту та обслуговування.

Не менше значення має моральне старіння продукції. Цей вид старіння продукції за своєю значимістю для оцінки її економічної ефективності, технічної підготовки виробництва посідає важливе місце в плануванні створення нової і своєчасної заміни продукції, що виготовляється, а також такої, що знаходиться в експлуатації. Морально застаріла продукція економічно невигідна порівняно з новою, що має вищий техніко-економічний рівень.

Чітке розуміння суті якості продукції важливе для того, щоб порівнюючи і зіставляючи між собою різні її види, правильно розвивати суспільне виробництво і точно оцінювати його результати, проектувати нову продукцію і прогнозувати її розвиток, об'єктивно виявляти виробничі й індивідуальні потреби, виясняти попит і вирішувати інші завдання забезпечення необхідної якості продукції.

З метою впорядкування термінології у сфері якості Міжнародною організацією зі стандартизації(ISO)була проведена велика робота, яка завершилась розробленням і виданням стандартуISO8402:1994. В подальшому цей стандарт був доопрацьований, включений у стандартISO9000:2000, прийнятий в Україні як ДСТУISO9000—2001. Нижче розглянуто терміни і визначення, регламентовані цим стандартом.

Продукція— результат процесу, апроцес— сукупність взаємопов'язаних

або таких, що взаємодіють, видів діяльності, яка перетворює входи на виходи. Часто вихід  одного  процесу  безпосередньо  є  входом  наступного процесу. Систематичне  визначення  процесів та їх  взаємодії  в  організації,  а також управління ними, називають"процесним підходом.". Єчотири узагальнені категорії продукції:

послуги (перевезення);

інтелектуальна продукція (комп'ютерна програма, словник);

технічні засоби (механічна частина двигуна);

перероблені матеріали (мастило).

Послугає результатом щонайменше одного виду діяльності, обов'язково здійсненого у взаємодії між постачальником і замовником, і як правило, нематеріальна. Надання послуги може включати, наприклад, таке:

дії з матеріальною продукцією, наданою замовником (автомобіль, що підлягає ремонту);

дії з нематеріальною продукцією, наданою замовником (декларація, про доходи, необхідна для обчислення розміру податку);

надання нематеріальної продукції (інформації в контексті передавання знань);

• створення сприятливих умов для замовника (у готелях чи ресторанах).

Інтелектуальна продукціямістить інформацію, є звичайно нематеріальною, і може набувати форми підходів, ділових угод або методик.

Технічні засоби,якправило матеріальні, і їхня кількість становлять кількісну характеристику.

Характеристика— це відмітна властивість, яка може бути власною або присвоєною, якісною або кількісною. "Власний" означає присутній у чомусь саме як постійна характеристика. Присвоєні продукції, процесу або системі характеристики (ціна продукції, власник продукції) не є характеристиками якості цієї продукції, процесу або системи.

Є різні класи характеристик:

фізичні (механічні, електричні, біологічні, хімічні);

органолептичні (пов'язані з органами чуття людини);

етичні (ввічливість, чесність, правдивість);

часові (пунктуальність, безвідмовність, доступність);

• ергономічні (характеристики фізіологічні або пов'язані з безпекою людини);

• функціональні (максимальна швидкість літака).

Перероблені матеріализвичайно матеріальні, їхня кількість не є неперервною характеристикою. Технічні засоби та перероблені матеріали часто називають товаром.

Якістьступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимог.Вимогоюназивають сформульовану потребу або очікування, загальнозрозумілі або обов'язкові.

Вимоги можуть бути пов'язані з будь-яким аспектами, такими як результативність, ефективність або простежуваність.Результативність - -це ступінь реалізації запланованої діяльності та досягнення запланованих результатів. Підефективністюмають на увазі співвідношення між досягнутим результатом і використаними ресурсами.Простежуваністюназивають змогу простежити передісторію, застосування або місцезнаходження того, що розглядають.

Управління якістюскоординована діяльність, яка полягає у

спрямуванні та контролюванні організації щодо якості. При цьомуорганізацієювважають сукупність людей та засобів виробництва з розподілом відповідальності, повноважень та взаємовідносин. Прикладами організації є: компанія, корпорація, фірма, підприємство, установа, індивідуальний торговець, асоціація або їхні підрозділи чи комбінації. Спрямування та контролювання щодо якості звичайно охоплюють розроблення політики і цілей у сфері якості, планування якості, контроль якості, забезпечення якості та поліпшення якості.

Політикау сфері якості— загальні наміри та спрямованість організації,

пов'язані з якістю, офіційно сформульовані найвищим керівництвом, до якого належать особа чи група осіб, які спрямовують та контролюють діяльність організації на найвищому рівні.

Цілі в сфері якості- -те, чого прагнуть, або до чого прямують у сфері якості. Цілі, як правило, ґрунтуються на політиці організації у сфері, якості і визначаються для відповідних функцій та рівнів в організації.

Планування якості— складова управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості і на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення таких цілей. Складовою планування якості може бутипрограма якості— документ, що визначає, які методики та відповідні ресурси, хто та коли має застосовувати до конкретних проекту, продукції, процесу чи контракту.

Контроль якостіскладова управління якістю, зосереджена на

виконанні вимог до якості.

Забезпечення якостіскладова управління якістю, зосереджена на створенні упевненості в тому, що вимоги щодо якості буде виконано.

Поліпшення якостіскладова управління якістю, зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги щодо якості.

Система управління якістю- -система управління, яка спрямовує та контролює діяльність організації щодо якості.

Проект- -єдиний процес, що складається із сукупності скоординованих та контрольованих видів діяльності з датами початку та закінчення. Він здійснюється для досягнення мети, яка відповідає конкретним вимогам і містить обмеження щодо термінів, вартості та ресурсів.

Методика— установлений спосіб діяльності або здійснення процесу.

Настанова з якості- -документ, який регламентує систему управління

якістю організації.

Відповідність— виконання вимоги.

Невідповідність— не виконання вимоги.

Протокол— документ, який містить одержані результати або надає докази виконаних робіт.

Коригувальна дія- -дія, яку виконують для усунення причини виявленої невідповідності або іншої небажаної ситуації.

Коло якості- -концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних стадіях життєвого циклу продукції або послуг. Коло якості має вигляд, зображений на рис. 1 .

Використання основних принципів теорії управління до будь-якого об'єкта можливе за певних вихідних умов, а саме:

•наявності програми поведінки керованого об'єкта або планових значень його параметрів;

•об'єкт повинен прагнути відхилятися від заданої програми або планових значень;

• необхідно мати засоби виявлення і вимірювання відхилення об'єкта від заданої програми чи планових значень;

• необхідно мати можливість впливати на керований об'єкт з метою усунення відхилень від програми чи планових значень, що виникають.

Перші два положення стосуються характеру об'єкта управління, його природи. Два останніх — механізму управління.

Програмні, планові показники якості продукції відображені у планах економічного і соціального розвитку всіх рівнів, в угодах на проектування і виготовлення продукції, у планах нової техніки, завданнях проектно-конструкторським організаціям, планах виробництва тощо. Вимоги до якості продукції встановлюються і фіксуються в багатьох документах: стандартах, технічних умовах на продукцію, в технічних завданнях на проектування чи модернізацію, у кресленнях та іншій технічній документації, в технологічних картах і в технологічних регламентах, картах контролю якості, в описах характеру послуг, що надаються.

Маркетинг та вивчення ринку

Проектування та розроблення продукції

Планування та розроблення процесів

Типові стадії життєвого

циклу продукції

акування та складування

Утилізація або вторинне перероблення після закінчення терміну

Експлуатація

Монтаж та здавання в експлуатацію

Закупівля Виробництво

Перевірка

Збут та продаж

Рис. 1 Коло якості -стадій життєвого циклу продукції

Цей перелік засвідчує, що перша вимога загальної теорії управління стосовно якості продукції задовольняється.

Щодо другої умови, то варто розглянути кілька ситуацій. Перш за все втрата якості в результаті зносу.

Одночасно з фізичним зносом продукція зазнає морального старіння, яке охоплює абсолютно всі види, продукції. Цей економічний закон не має винятків і знаходиться в прямій залежності від науково-технічного, прогресу, його етапів, масштабів і напрямків.

Нестійкість, мінливість якості продукції проявляється не тільки в розглянутих двох тенденціях погіршення якості. Є багато прикладів нестійкості якості і в процесі виробництва: її характеристики при виготовленні під впливом тих чи інших виробничих причин відхиляються від заданих технологічних норм. На стійкість якості впливає залежність її від якості виробничого процесу, якості засобів виробництва та якості праці.

Таким чином, якість продукції за своєю суттю є об'єктом нестійким, який прагне відхилятися від заданого рівня, заданих характеристик. Отже, якість продукції повністю відповідає першим двом умовам загальної теорії

управління.

Щодо механізму управління якістю, то він тісно пов'язанийзформою управління якістю .    7

Загальновизнаної класифікації форм управління якістю продукції поки що немає, але можна виділити деякі етапи їх розвитку.

Першою формою управління якістю продукції було індивідуальне управління. Воно полягало в тому, що один працівник (або невелика група), вирішував усі питання створення, виготовлення і контролю якості. Він повністю відповідав за якість. Ця форма характерна для до мануфактурного, ремісничого виробництва. Зараз вона характерна для індивідуальної дрібної кооперативної діяльності.

В період інтенсивного розвитку промислового виробництва в результаті подальшого поглиблення поділу праці виділились в самостійні такі етапи як проектування нової продукції, а у виробничому процесі - - контрольні операції. Формується самостійна служба технічного контролю, вводиться всебічний поопераційний контроль якості і контроль готової продукції. Масове виробництво багатьох видів продукції покликало до життя такий ефективний для управління якістю метод, як статистичний контроль.      44

За масштабом впливу умови поліпшення якості продукції поділяються на часткові і загальні (рис. 2). Часткові були названі вище, а до загальних відносяться: елементи чинного економічного механізму, система планування якості, принцип ціноутворення, чинні системи оплати і матеріального стимулювання праці тощо .

Умови поліпшення якості продукції при своїй уявній неконкретності, абстрактності мають вирішальний вплив на ті сили, які безпосередньо змінюють характеристики продукції. Вони можуть сприяти повному прояву можливостей факторів або різною мірою стримувати, гальмувати їх можливості. Наприклад, в організації є висококваліфікований склад працівників, але преміювання здійснюється тільки за кількісне виконання планового завдання.

В цій ситуації, звичайно, професійні можливості працівників будуть спрямовані на кількість виготовленої продукції, а якість відійде на другий план. А якщо премію будуть давати за здачу продукції відділу технічного контролю з першого пред'явлення, то тоді працівники будуть зосереджувати свої зусилля на якісному виконанні кожної операції технологічного процесу.

Умови поліпшення якості продукції

Часткові

Загальні

форми організації виробництва і праці

елементи чинного економічного механізму

морально-психологічний клімат в колективі

система планування якості

форми оплати праці

принцип ціноутворення

форми матеріального і

морального стимулювання тощо

чинні системи оплати І

матеріального стимулювання праці

Рис. 2 Умови поліпшення якості продукції

Одна з найважливіших і складних задач управління якістю продукції полягає в тому, щоб, розробляючи заходи з підвищення якості продукції, забезпечити гармонічне поєднання факторів і умов, що дозволяє досягнути максимального ефекту.

Аналіз і опис механізму управління якістю продукції належать до наукових основ практичної діяльності з підвищення якості. Разом з тим, наукові основи повинні постійно розвиватися, поглиблюючи пізнання природи якості продукції і озброюючи виробників найбільш прогресивними методами підвищення якості.

Багатоплановий і широкий характер діяльності з поліпшення якості

продукції потребує значної науково-дослідної роботи в таких напрямках розвитку фундаментальних і прикладних досліджень з проблем якості:

• дослідження і  розробка такого механізму ціноутворення, який забезпечував би покриття витрат на створення і виробництво продукції та економічне стимулювання і зниження затрат на одиницю корисного ефекту від використання продукції;

розробка питань кількісних методів впливу поліпшення якості продукції на. економію матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів;

розробка і впровадження в практику сучасних методів конструювання, моделювання і дизайнерських рішень, які гарантують високу якість продукції;

засобів вимірювання.

Будь-яка система управління може ефективно функціонувати тільки за наявності критерію управління. Управління якістю не є винятком з цього загального правила.

Відомо, що будь-який виріб має велику кількість характеристик, які демонструють його якість. Зі значної кількості дій з управління якістю необхідно вибрати одну характеристику або їх групу. Виходячи з завдання управління, їх можна, прийняти за критерії. Наприклад, необхідно знизити масу машини — беруть масу, необхідно підвищити надійність - беруть ймовірність появи несправності за певний відрізок часу. Це технічні категорії, вони важливі, використовуються часто, але в них відсутня одна дуже важлива характеристика — немає оцінки того, якими витратами досягається підвищення якості. Без цього неможливо оцінити ефективність організаційно-економічної системи, якою є система управління якістю продукції .

Універсальними вимірниками зусиль в організаційно-економічних системах є економічні: трудомісткість або вартісна форма в гривнях, тому при управлінні якістю необхідно користуватися критеріями, які поєднують технічні

й економічні характеристики продукції.

Доцільніше всього використовувати для цього поняття інтегральної якості продукції. Під інтегральним показником якості розуміють відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції до сумарних витрат на її розробку, виготовлення і використання.

Цей показник чутливо реагує як на приріст корисних властивостей продукції, так і на розмір зусиль управління - - витрати. Інтегральний показник певної продукції з часом зростає. Характеристики поліпшуються шляхом технічного удосконалення продукції, її модифікації, а витрати знижуються за рахунок зростання продуктивності праці при її виробництві і використанні.

Протеупрактиці має місце й інша ситуація, коли інтегральна якість перестає зростати. Це відбувається тоді, коли корисні характеристики зростають пропорційно зростанню витрат. Падіння інтегральної якості відбувається у двох випадках: коли корисні характеристики зростають меншою мірою, ніж витрати на підвищення якості, або коли вони не змінюються, а витрати зростають із-за погіршення виробництва і поганого використання продукції.   11

Таким чином, інтегральна якість є універсальним загальним критерієм управління якістю продукції, тому що вона враховує корисність і витрати на її одержання .

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і у взаємозв'язку між собою, як на окремих стадіях життєвого циклу продукції, так і на кількох. Але всі фактори можна об'єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб'єктивні (рис. 3).

Дотехнічних факторівналежать: конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та ін.

Фактори, які впливають на якість продукції

технічні