Новости

Проблеми та перспективи інноваційної діяльності в будівельній галузі

Работа добавлена:






Проблеми та перспективи інноваційної діяльності в будівельній галузі на http://mirrorref.ru

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1.Розділ: Еколого-економічний розвиток будівельної галузі в Україні

1.1. Еколого-економічні проблеми будівництваж………………………………4

1.2.Економічні аспекти екологічної сторони діяльності будівельної галузі….7

1.3.Аналіз ринку будівельних послуг в Україні……………………………….11

2.Розділ: Проблеми та перспективи інноваційної діяльності в будівельній галузі

2.1. Альтернатива сучасній будівельній індустрії……………………………..23

2.2.Переваги та недоліки "зеленого будівництва"……………………………..25

2.3.Екобудівництво, як вирішення поблеми сучасної будівельної індустрії...30

3.Розділ: Оцінка сучасного стану екобудівництва в Україні та шляхи його покращення

3.1.Державні та соціальні програми в русі "зеленого будівництва"…………31

3.2.Інструменти які необхідно використовувати в буд.галузі України………33

Висновок………………………………………………………………………….38

Список використаної літератури………………………………………………..39

Вступ

     До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести екологічні проблеми. Виникли які не сьогодні й не вчора. Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на землі, обсягів виробництва та його відходів, проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Спричинений економічними, політичними помилками та серйозними екологічними прорахунками теперішній стан природного середовища України оцінюється фахівцями як критичний, коли вже неможливі його самовідновлення й самоочищення: відбуваються активна деградація й небезпечне знищення останніх природних ресурсів. Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства. Для його вирішення перш за все необхідні зміна екологічної стратегії й тактики, всієї економічної моделі, організація всебічної екологічної освіти, виховання екологічної свідомості всього населення Землі. Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднення повітря, води і порушення землі[6].

В даній роботі буде висвітлюватися  така проблема як екодеструкція природних ресурсів які використовуються у будівництві, а також шляхи та інструменти проведення екологізації діяльності підприємств та країни в цілому.

1.Розділ: Еколого-економічний розвиток будівельної галузі в Україні

1.1. Еколого-економічні проблеми будівництва

Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельної індустрії просто неможливе. Рівень її розвитку впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей народного господарства, розміщення продуктивних сил і розвиток регіонів. Будівництво створює нові і реконструює діючі основні фонди (будівлі і споруди, призначені для всіх видів виробничої і невиробничої діяльності людей). Від розвитку цієї галузі залежить будівництво житла, створення нових міст і сіл, окремих мікрорайонів, постійна реконструкція житлових фондів, будівництво промислових і сільськогосподарських підприємств, транспортних об'єктів, лікарень, шкіл, торгових центрів тощо, будівельний комплекс підтримує в належному стані обороноздатність країни, створює передумови для зростання виробництва в усіх галузях господарства.

   Особлива роль забезпеченості в процесі задоволення особистих потреб людини належить будівництву. В масштабах великих господарських систем, таких як регіон або країна, ця кінцева ціль здійснюється поетапно. Ці етапи пов’язані з рівнем розвитку потреб, оскільки:

  • будівництво повинно безпосередньо задовольняти особисті потреби людини в житлі. Це будівельна продукція першого, найвищого рівня;
  • будівництво виконує функцію сприяння при задоволенні інших безпосередніх потреб, наприклад забезпечення приміщенням для виробництва, зберігання і збуту продуктів харчування, предметів споживання і послуг;
  • продукція будівництва бере участь в процесі виготовлення засобів виробництва для випуску предметів споживання і надання послуг;
  • рівень будівельної продукції пов'язаний з виготовленням засобів виробництва, згаданих вище;
  • будівельна продукція, котра використовується для виробництва іншої будівельної продукції. Це – підприємства будівельних матеріалів, виробів і т.д. В країнах  з розвинутою ринковою економікою будівельна галузь розвивається за законами ринку і залежить від коньюктури і коливань економічного циклу. В той же час будівництво має свої характерні особливості, які відрізняють його від інших галузей і диктують необхідність специфічних форм організації і управління будівельним виробництвом. Складність і різноманітність виробництва продукції будівельної галузі охоплюють різні об’єкти від односімейних житлових будинків до великих промислових підприємств та інженерних споруд. Технологія будівельних робіт постійно удосконалюється;
  • неповторність об’єктів будівництва. Кожний будівельний об’єкт по своїй суті унікальний, оскільки він пов'язаний із врахуванням конкретних фізичних умов, функціонального призначення, індивідуальних запитів замовника, фінансових можливостей і інших факторів.

       Розпад колишніх господарських зв'язків, великих регіональних, галузевих будівельних об'єднань, неготовність більшості будівельних підприємств працювати в нових умовах та їх нездатність конкурувати з іноземними будівельними підприємствами, – усе це загнало найбільшу галузь країни в кризу. Серед причин загострення та хронічного характеру кризових явищ у діяльності будівельних підприємств України можна назвати:

- непрогнозованість, постійна мінливість і несприятливий вплив оточуючого ринкового середовища;

- нездатність керівництва підприємства максимально оперативно застосовувати механізми внутрішньої саморегуляції підприємства у випадку порушення рівноваги системи;

- нераціональне використання ресурсів, відсутність стимулів енергоресурсозбереження, а також низька якість продукції (робіт, послуг);

- банкрутство ключових постачальників;

- виявлення кримінальної або неправомірної діяльності, що загрожує оптимальному функціонуванню підприємства[4].

    Незважаючи на ліквідацію сезонності в будівництві, негативні температури вимагають виконання заходів, що забезпечують спорудження об'єктів і в зимових умовах.Будівництво будівель одного і того ж типу в різних районах країни вимагає різних витрат матеріальних ресурсів. Умови будівництва багато в чому визначаються сейсмічними умовами, рельєфом місцевості, геологічною будовою грунту, наявністю грунтових вод, способом доставки на будівельний майданчик конструкцій і матеріалів.Робітники на будівництві більше схильні до впливу кліматичних умов, ніж робітники інших галузей промисловості. Ця особливість потребує докладання великих сил у найбільш сприятливий період року. У зв'язку з цим на основні будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи вводяться поправочні коефіцієнти, які дозволяють враховувати відхилення від нормативних умов праці. Спеціальні особливості будівництва викликані великою різноманітністю споруджуваних об'єктів. До їх числа належать: промислові, житлово-цивільні, соціально-побутові, транспортні, сільськогосподарські, меліорації і водного господарства, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі[9].

        Будівництво промислових об'єктів характеризується концентрацією їх на відведеній території та складністю споруджуваних об'єктів. Роботи на одному місці ведуться понад рік. На організації, зайняті на спорудженні щодо довгострокових об'єктів, менше впливає перебазування засобів виробництва. На цих будівельних підприємствах, як правило, стабільний склад кадрів.

     Будівництву об'єктів транспорту, магістральних трубопроводів, меліорації і водного господарства, об'єктів сільськогосподарського призначення та ліній електропередачі властиві: невеликий обсяг робіт на одному місці, необхідність ведення робіт на різних об'єктах, віддалених один від одного на відміну від сконцентрованих в одному місці, а також рухливість робочих місць у міру зведення того або іншого об'єкту і спорудження їх у необжитих місцях.

Зведення житлово-цивільних та соціально-побутових об'єктів характеризується суворим дотриманням послідовності і черговості комплексної забудови. У зв'язку з цим поряд з житловими масивами повинні будуватися дороги, системи водопостачання, енергопостачання, тепломережа, школи, дитячі ясла і сади, об'єкти торгівлі, культури та побутового обслуговування. Недотримання вимог спорудження цих об'єктів призводить до порушення санітарних і містобудівних норм і правил. Для будівництва об'єктів соціального призначення характерні часта перебазування будівельної техніки, обладнання, бригад та учасників будівельних підприємств, додаткові витрати часу, фінансів, матеріалів, що призводить до зменшення ефективності діяльності будівельних організацій.

1.2.Економічні аспекти екологічної сторони діяльності будівельної галузі

Спричинений економічними, політичними помилками та серйозними екологічними прорахунками теперішній стан природного середовища України оцінюється фахівцями як критичний, коли вже неможливі його самовідновлення й самоочищення: відбуваються активна деградація й небезпечне знищення останніх природних ресурсів. Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства. Для його вирішення перш за все необхідні зміна екологічної стратегії й тактики, всієї економічної моделі, організація всебічної екологічної освіти, виховання екологічної свідомості всього населення Землі. Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднення повітря, води і порушення землі[6].

       В сучасних умовах економічного занепаду роль так званого «локомотива» відіграє будівельна галузь, яка є своєрідним індикатором стану економіки. Тенденції розвитку будівельного комплексу визначають тенденції процесів економічного зростання держави, тому особливої актуальності набуває забезпечення ефективності діяльності будівельних підприємств, а саме її економічної та соціальної складових.

       Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднення повітря (наприклад, пил і гази при виробництві цементу) і порушення землі (відкриті розробки). Тому у великих центрах розміщення галузі (особливо цементної) є потреба у проведенні системи заходів з охорони навколишнього середовища. Промисловість будівельних матеріалів об'єднує кілька тисяч підприємств, які розташовані в усіх областях України. Найпотужнішими центрами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

       Будівництво як галузь народного господарства потребує великої кількості різного роду сировини, будівельних матеріалів, енергетичних, водних та інших ресурсів, одержання яких спричиняє сильний вплив на навколишнє природнє середовище. З впливом на неї пов'язана  робота деяких галузей підприємства з переробки сировини і виготовлення деталей, виробів та конструкцій, а також з діяльністю будівельно-монтажних організацій, які безпосередньо ведуть роботи на будівельних майданчиках і оснащені великою кількістю різноманітної будівельної техніки і транспортними машинами. Щорічно для будівництва використовують колосальну кількість лісу. Вирубка лісу, переплав по річках, подальша обробка для отримання деревини, а потім готових виробів пов'язані з порушенням ландшафтів, забрудненням атмосферного повітря, води і грунтів різного виду відходами. Будівельне виробництво споживає велику кількість каменю, щебеню, піску, глини, вапна та інших копалин сировинних ресурсів, видобутих з надр відкритим способом (з 7,2 тис. кар'єрів в нашій країні 90% припадає на будівельні).Підприємства промисловості будівельних матеріалів видобувають понад 20 видів корисних копалин, займаючи щорічно 15 тис. га землі. При відкритому видобутку руйнуються і знищуються грунтовий та рослинний покриви, змінюється водний режим, забруднюються повітря, вода і грунт (особливо при буропідривних роботах); йдуть з території тварини і птахи, виключаються з сільськогосподарського виробництва великі площі землі, що використовуються безпосередньо під кар'єри, під'їзні шляхи до них іпід відвали розкривнихпорід. Потужний забруднювачем навколишнього природного середовища є підприємства будівельної промисловості. У нашій країні вони дають 8,1% забруднень повітряного басейну (в той час як автомобільний транспорт - 13,3%, підприємства кольорової й чорної металургії - 10,5 і 24%, теплові електростанції - 29%). Будівельна індустрія - це цементо-і асфальтобетонні, вапняні, деревообробні заводи, заводи з випуску керамзиту, цегли, товарної бетонної суміші, збірних залізобетонних виробів, домобудівлі комбінати і т.д. Виробництво будівельних матеріалів, деталей та виробів пов'язане з виділенням пилу, газів, сажі та різного виду відходів. Так, наприклад, при переробці пиловочника відходи становлять третину від вихідної сировини. Для розміщення новозведених об'єктів будівництва щорічно виділяються великі площі землі, на яких в результаті будівництва природа зазнає кординальних змін. За розрахунками акад. Є.М. Сергєєва, у світі містами, селищами, дорогами та водосховищами зайнято вже 4% суші, а до кінця ХХ ст. буде зайнято 15%. Слід враховувати, що кількість землі, яка може бути використана для потреб сільського господарства, практично вичерпано. У нашій країні із загального обсягу 2,3 млрд. га, в сільському господарстві може бути використано всього 0,6 млрд. га, в тому числі під ріллю - 230 млн. га. Решта земліце гори, пустелі і напівпустелі. А під будівництво тільки за минулий період в нашій країні відчужено понад 18,7 млн. га землі, в тому числі 7,6 - сільськогосподарських угідь, серед них 1,8 - ріллі. У результаті кількість орної землі на одного жителя за останній час зменшилася з 1,0 до 0,8 га. З серйозними порушеннями ландшафтів і забрудненнями навколишнього природного середовища пов'язане ведення робіт безпосередньо на місцях будівництва, ці порушення починаються з розчистки території будівництва, зняття рослинного шару та виконання земляних робіт. Так, при будівництві трубопроводів ширина смуги відчуження, на якій знищують рослинність, складає 35 м, а з урахуванням тимчасових доріг і кабельних ліній - близько 40 тис.га[4]. Те, що відбувається при освоєнні будівельних майданчиків руйнування грунтового та рослинного покриву особливо небезпечно в екстремальних природно-кліматичних умовах - на Крайній Півночі і в пустельних і напівпустельних районах півдня де для відновлення грунту і рослинності необхідні тривалі, обчислюються десятиліттями терміни, а в деяких випадках повне відновлення неможливе, наприклад, на Півночі в зв'язку з явищами термокарста і деградацією мерзлоти на порушених територіях. При розчищенні території будівництва, які раніше займалася під забудову, утворюється значна кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище при спалюванні, або захаращують  території, в якості звалища[10].

1.3.Аналіз ринку будівельних послуг в Україні

Перехід української економіки до ринкових відносин, відмовлення від методів адміністративного керування привів до великих змін.Сильні зміни як структури ринку, так і поводження окремих підприємств відбулися й у будівельному комплексі. Це зробило дуже актуальним пошук рішення проблем функціонування галузі. Владою був прийнятий Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12 березня 2011 року, в якому визначено новий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних (садибних) житлових, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, який передбачає спрощену процедуру[1].

     Природно, що суспільство чекає від галузі в цілому росту обсягу будівництва при одночасному зниженні ціни будівельних послуг і підвищенні їхньої якості.Ефективне функціонування будівельного ринку важливо не тільки для споживача (низькі ціни і висока якість), але і повинно вести до розвитку будівельного комплексу в цілому.

    Парадоксом функціонування вітчизняного будівництва виглядає ситуація, коли іноземні фірми, що функціонують у більш твердих податкових, інституціональних і конкурентних умовах, надають більш високу якість будівельно-монтажних робіт (БМР) і порівняно низькі ціни на українському ринку. Щодо сформованого положення в якості БМР і цінах між іноземними і вітчизняними фірмами, а також функціонування ринку будівельних послуг звичайно висуваються наступні гіпотези (у більшості випадків вони підносяться як уже готові пояснення, що не вимагають перевірки):

•    ринок будівельних послуг є монополізованою галуззю;

•    продуктивність і рентабельність на великих підприємствах більш висока, чим у малих будівельних організацій;

•    існуюча система оподатковування не дозволяє розвиватися будівельним фірмам;

•    ступінь зносу основних фондів у будівництві також дуже висока і продовжує рости внаслідок недостачі засобів на розвиток;

•    державне регулювання функціонування галузі і контроль є не ефективними;

•    у силу високих податків і витрат на 1 грн. будівельні організації, щоб розвиватися й ухилятися від сплати високих податків, ховають свої доходи (прибутку).

    За даними дослідження компанії «Соломон-груп» «Ринок природної  крейди (карбонат кальцію) в Україні» на українському ринку спостерігається дефіцит пропозиції високоякісних марок тонко дисперсної крейди вітчизняного виробництва поряд з високими цінами на імпортні аналоги.

     Оператори ринка відзначають, що в результаті підвищення світових цін на нафту, газ та продукти їх переробки можна очікувати  збільшення попиту на наповнювачі з мінеральної сировини в тому числі з карбонату кальцію. Карбонатні наповнювачі являються невід’ємною складовою дуже широкого спектру композиційних матеріалів. Основна частка споживання даного виду сировини В Україні відводиться на виробництво пластмас.

   За даними Держкомстата України основу ринку крейди складає крейда що добувається в Україні – 5364,3 тис.т   в 2007 р. (імпорт – 29,86 тис.т). найбільш масштабними учасниками українського ринку крейди і карбонатних наповнювачів є: Новгород-Сіверський ЗСМ та кар’єр заводу «Лисичанська сода». Новгород-Сіверське родовище має одне з найбільших залежів крейди в Європі – 242 млн.тон.

Аналіз стану будівельної галузі за 2010-2011 рр. свідчить про те, що відбувається деяке пожвавлення у цій сфері порівняно з 2009 р., коли в результаті проблем із фінансуванням скорочувались обсяги будівельних робіт, і, як наслідок, значно знизились обсяги введення об’єктів в експлуатацію − за підсумками року в Україні було введено в експлуатацію 6400 тис. кв. м житла, що на 39% менше, ніж протягом аналогічного періоду 2008 р. Вже за підсумками І півріччя 2010 р. було введено в експлуатацію 3247 тис. кв. м житла, що на 43,2% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Відновлення будівельних робіт на проектах вплинуло на динаміку обсягів виробництва будівельних матеріалів. Так, у січні-вересні 2010 р., порівняно з аналогічним періодом попереднього року, обсяги виробництва плит та керамічної плитки зросли на 15,1%, вапна – на 9,1%, блоків та цегли з цементу – на 21,0%,  збірних елементів конструкцій для будівництва – на 4,3%. Тенденція до зменшення обсягів виробництва зберігалася лише по напрямах виробництва керамічної цегли та цементу [2]. Наприкінці 2011 р., за оцінками державної служби статистики, зростання у будівництві склало 11,4 %. Основним рушієм є будівництво об'єктів, пов'язаних із майбутнім Євро-2012: стадіонів, аеропортів, готелів. У цю сферу відбулися значні капіталовкладення, зокрема і бюджетні [4].

  Для дослідження ситуації в країні що склалася за останні роки простежимо введення в експлуатацію житла та стан будівельної галузі на основі статистичної звітності за 2010-2011роки в Україні за табл. 1.1.[10].

Таблиця1.1.- Введення в експлуатацію житла в Україні станом на 2010-2011рр.

Роки

Введено всього

В т. ч. індивідуаль-ними забудовниками

тис.м2загальної площі

у % до попереднього року

тис. м2 загальної площі

у % до попереднього року

2010

6400

61,0

2287

39,2

2011

9339

145,9

6190

270,7

Для наочності, розглянемо дані по зміні житла за роками, графічним методом. На основі графіку зробимо висновки.

Рис. 1.1.- Динаміка змін загального та індивідуального житла в Україні за 2010-2011рр.

   З графіку видно, що в 2011 році порівняно з 2010, кількість введеного житла збільшилась майже на чверть, що говорить про позитивні тенденції зростання житла введеного в експлуатацію, але збільшився осяг житла зведеного індивідуальними забудовниками.

Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майно

   Починаючи з 2007 року передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Згідно уточнених даних Фонду державного майна України прогнозні показники надходжень у 2012 році до загального фонду державного бюджету становлять 635 млн. гривень.

Таблиця1.2. - Динаміка надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном, млн. грн

2007

факт

2008

факт

2009

факт

2010

факт

2011

план

2011

очікувані

Прогноз 2012

державний бюджет

274,9

329,3

504,3

684,0

555,5

555,5

635,0

місцевий бюджет

275,4

334,5

544,8

766,3

848,6

764,2

782,8

зведений бюджет

550,3

663,8

1049,1

1450,3

1404,1

1 319,7

1 417,8

  Розрахунок надходжень плати здійснювався з урахуванням тенденції щодо її сплати у попередніх роках та у поточному році. Прогноз надходжень плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого комунального майна на 2012 рік до місцевих бюджетів визначено в сумі 782,8 млн. гривень.

 За допомогою діаграми розглянемо «будівельну» ситуацію яка склалась за останні роки. На рис1.3. наведено діаграму загального стану будівельної галузі в Україні за 2010-2011 роки, в котрій кожний сегмент кола відповідає певному стану будівництва.

Рис.1. 2. - Загальний стан будівельної галузі в Україні за 2010-2011роки [7]

  З діаграми видно, що найбільший сегмент відповідає тимчасово зупиненому будівництву, що є  результатом нестабільного становища в Україні. На нього впливають такі макро- та мікро- показники, як: демографічний стан; кризове становище в економіці; політичні негаразди та інші фактори впливу.

Також про нестабільне становище в будівельній галузі  говорить така статистика: на потреби будівельного сектора витрачається 40% загальних енерговитрат у світі. Майже 90% свого часу ми проводимо в приміщеннях, при цьому дослідження показують, що якість повітря і чистота в приміщеннях буває в 2-5 разів гірше ніж зовні.

    Розглянувши проблеми сучасного будівництва спостерігаємо неоднозначність з боку негативних і позитивних впливів на навколишнє середовище та соціально-економічний розвиток  в цілому по Україні.  Щоб більш конкретно зрозуміти проблеми будівництва простежимо варіацію змін графічно за допомогою статистичних даних по Чернігівській області[11].

Таблиця 1.3. - Кількість будівель та споруд незавершеного будівництва станом на 1 січня 2011року

Роки

Загальна кількість

незавершених будівель та споруд

У тому числі

будівель

споруд

1

2004

1236

927

309

2

2005

1116

837

279

3

2006

1037

769

268

4

2007

985

729

256

5

2008

948

695

253

6

2009

838

605

233

7

2010

817

582

235

8

1011

793

583

210

Рисунок 1.3.-Динаміка змін обсягу незавершеного будівництва за 2004-2011роки

    Отже, з графіку видно, що кількість будівель та споруд незавершеного будівництва станом на 1 січня 2011року поступово знижується порівняно з минулими роками, це означає що щорічно попит на будівлі і споруди збільшується, що може бути результатом таких факторів як: демографічна ситуація в Чернігівській області; підвищення рівня життя населення; збільшення промисловості в регіоні;  моральне старіння та фізичне зношення будівель в яких проживали люди, та інше.

   Більш детальніше проаналізуємо зміни останніх 2010-2011 років за обсягом виконуваних будівельних робіт  у наступній таблиці.

Таблиця 1.4. - Обсяг виконаних будівельних робіт за періоди 2011 року

Період

У фактичних цінах, тис.грн

У % до відповідного періоду попереднього року

1

Січень

15329

130,9

2

Січень–лютий

33795

120,5

3

Січень–березень

60599

126,5

4

Січень–квітень

88505

121,4

5

Січень–травень

110602

108,0

6

Січень–червень

145853

105,1

7

Січень–липень

168130

89,1

8

Січень–серпень

214696

92,8

9

Січень–вересень

280559

99,2

10

Січень–жовтень

350013

106,4

    З таблиці видно що показники варіюють від 89,1 до 130,9% , порівняно з минулим 2010 роком, найнижчі показники спостерігаються в липні, серпні і вересні, що може бути причиною сезонності будівельних робіт як у 2010 році так і у 2011році.

Таблиця 1.5. -Введення в експлуатацію житла з 2000-2010 року в Чернігівській області

роки

Введено, всього

У т.ч.  індивідуальними забудовниками

тис.м2 загальної площі

У % до попереднього року

тис.м2 загальної площі

у % до попереднього року

1

2000

94,7

87,2

62,9

111,9

2

2001

104,2

110,0

62,9

100,0

3

2002

92,4

88,6

59,8

95,0

4

2003

104,5

113,1

58,4

97,7

5

2004

124,2

118,9

76,3

130,6

6

2005

152,6

122,9

74,4

97,4

7

2006

124,9

81,9

80,3

108,0

8

2007

186,5

149,3

97,4

121,3

9

2008

203,6

109,2

96,9

99,4

10

2009

104,8

51,5

40,3

41,6

11

2010

160,0

152,6

109,2

271,0

   На основі даних таблиці побудуємо діаграму відношення індивідуального житла до загального обсягу. Зробимо висновки.

Рисунок 1.4.- Відношення індивідуального житла до загального за 2000-2010роки

     З діаграми видно що найвищого піку експлуатація житла зазнала 2008 року, а індивідуальні забудови у 2010році. Різке зниження стовпчика в 2009 році пов’язане з економічною кризою в країні, котра вплинула і на інші галузі промисловості, але вже у 2010році стан нормалізувався, що говорить про позитивні тенденції в даній галузі.

Підсумок на основі загальних соціо-екологічних особливостей будівельної галузі України:

Сфери впливу галузі.Підприємства промисловості будівельних матеріалів є потужнім джерелом забруднення навколишнього середовища. Питомі викиди монооксиду вуглецю на виробництві 1 тонни цементу, вапна і теплоізоляційних матеріалів досягають 20-60кг, санітарно-технічного обладнання 200кг; викиди оксидів сірки на виробництві 1 тонни цементу становить 16кг, вапна – 9кг, будівельного гіпсу-2кг, санітарно-технічного обладнання 3-8кг.

 Причини забруднення.Порівняно з підприємствами інших галузей у промисловості будівельних матеріалів рівень уловлювання і знешкодження шкідливих речовин досить високий. Проте, незважаючи на це, забруднення навколишнього середовища газоподібними і рідкими речовинами залишається значним. Одна з головних причин такого стану полягає в нестачі на промислових підприємствах пило вловлюваних установок. Хронічним є недоосвоєння коштів на охорону повітряного басейну.

 Природоохоронні заходи.Основним напрямом вирішення екологічних проблем на підприємствах промисловості будівельних матеріалів, як і в інших галузях, є впровадження сучасного ефективного очисного обладнання і нових технологічних процесів. В Україні накопичений певний досвід щодо раціонального використання сировини і вторинних матеріальних ресурсів, використання відходів матеріального виробництва. На багатьох підприємствах використовується  кам’яновугільна зола і золо шлакова суміш з теплоелектростанцій, відвальні шахтні породи, відходи вуглезабезпечення тощо. За допомогою промислових відходів і залишкових продуктів у галузі налагоджено виробництво майже 30 видів будівельних матеріалів.

 Незважаючи на певні позитивні зрушення в справі ресурсозбереження й охорони природи, галузь має значні невикористані можливості щодо підвищення екологізації виробництва.

Екологічна залежність галузі.У промисловості будівельних матеріалів витрачається значна кількість води. Від загальної кількості води, що витрачається в галузі виробництво цементу потребує 34%, промисловість нерудних матеріалів – 29%, скляна промисловість – 7,5%, підприємства з виробництва санітарно-технічного обладнання – 3%, силікатної цегли – 1,6%[8]. Розвиток будівельної індустрії здійснює екологодеструктивний вплив на навколишнє середовище(Рис.1.5.).

Рисунок1.5.- Екологодеструктивний вплив будівельної промисловості

  Поліпшенням внутрішнього середовища приміщень можна підвищити продуктивність осіб, які там працюють до 16%, для цього слід використовувати при плануванні будівель деякі принципи:

  • розміщення 30-50% вікон з південного боку будівлі дають додатково до 40% тепла в приміщенні. На опалювання звичайного родинного будинку в середньому витрачається 150 кВт∙год/м3, при цьому для опалювання пасивного будинку такого ж об'єму, де комфортний клімат приміщень забезпечується мінімальним вжитком енергії, – лише 15 кВт∙год/м3;
  • в процесі будівництва використання кубометра деревини економить в середньому 0,8 тон викидів CО2 [4].

2.Розділ: Проблеми та перспективи інноваційної діяльності в будівельній галузі

2.1. Альтернатива сучасній будівельній індустрії

У зв’язку з індустріальним розвитком економіки України проблема підвищення ефективності інноваційної діяльності вітчизняних підприємств набуває принципового значення. Її  вирішення надасть змогу перейти до створення і використання технологій більш високого рівня, а отже прискорити економічне зростання національної економіки. Фаза підйому в економіці найперше відчувається саме в будівництві через швидке збільшення капіталовкладення в основні фонди. Також на розширення житлового і соціально-культурного будівництва впливає збільшення населення та його рівня життя.

В зарубіжних країнах проведення прогнозу маркетингових і системних технологічних досліджень щодо інноваційної діяльності періодом на 5-10 років є обов’язковим. Але в Україні ці правила не виконуються. Проблемою інноваційного сьогодення є практично відсутній інформаційний супровід з науково-технічних досягнень на підприємствах, що працюють на ринку будівельних матеріалів. Причиною, що заважає швидкому прийняттю управлінського рішення з питань будівельної галузі, є неналагоджена інформаційна діяльність з науково-технічних пропозицій в середині країни. Ці та інші проблеми заважають розвиватися такому інноваційному напрямку як екобудівництво. Екологічне будівництво, або «зелене будівництво» - це підхід до проектування, облаштування та утримання споруд з метою скоротити негативний вплив на навколишнє середовище і підвищити благоустрій населення [5]. «Зелене» будівництво має декілька переваг в забезпеченні тривалого інноваційного розвитку. Воно передбачає створення такого місця існування, яке здатне задовольнити наші сучасні вимоги з врахуванням потреб наступних поколінь, створюючи якісне, дружнє природі і здоров'ю середовище життя, підвищуючи тривалість існування як з точки зору екології, так і економіки та соціальної сфери.

Законодавство України у сфері інноваційної діяльності базується на Конституції України і складається із законів України «Про інвестиційну діяльність», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків»,  «Про спеціальну економічну зону «Яворів», «Про пріоритетні напрями інноваційній діяльності в Україні» та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні стосунки в цій сфері. Головною метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку і використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, виробництва і реалізації нових видів конкурентоспроможної продукції. За законом України інноваційна діяльність – це діяльність, направлена на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок і обумовлююча випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [3]. Одним із пріоритетних напрямів інноваційної діяльності у будівельній сфері є екологічне будівництво.

  Основні принципи екобудівництва практично не вимагають введення особливих технологій та сучасних наукових розробок, увага приділяється вибору будівельних матеріалів, особливостей конструкції будівлі, а також її розміщення. Головне завдання направлене на створення екологічно ефективної будівлі, котра на всіх етапах життєвого циклу буде наносити мінімальну шкоду навколишньому середовищу. До таких принципів відносять:

  1. Використання сонячної енергії (розміщення вікон з сонячної сторони будівлі);
  2. Пристрій високої термальної маси будинку(можливість будівлі зберігати і регулювати внутрішнє тепло. Її створення дозволяє істотно понизити кількість споживаних енергоресурсів);
  3. Створення енергоефективної системи вентиляції (поняття корисної енергії);
  4. Теплове зонування в будинку (ефект кондиціювання в приміщенні);
  5. Використання екологічних будматеріалів(виготовлення, впровадження та утилізація не наносить негативного впливу на навколишнє середовище, а також стан здоров’я людини).

2.2.Переваги та недоліки "зеленого будівництва"

основні переваги, що надає впровадження стратегії «зеленого будівництва» у різних сферах, що безпосередньо пов’язані з ним [12]:

1. Фінансова економія: завдяки сучасним і влучним рішенням конструювання будівель, облаштування теплоізоляції, вентиляції і опалювальної системи, можна істотно скоротити витрати енергії, необхідної для утримання житла. Витрати на створення таких будов, поза сумнівом, вище традиційних, але це продуманий вклад в майбутнє - щомісячні витрати на експлуатацію будівлі, в залежності від рішень будівництва, близько 50 - 90%. Враховуючи тарифи на енергоносії, що постійно підвищуються, і подорожчання традиційних ресурсів опалювання, «зелене» житло - це цінність, яка підтверджується протягом довгих років.

2. Високий рівень комфорту: будівлі, побудовані за принципами зеленого будівництва, відрізняються відмінними системами теплоізоляції і вентиляції - вони дозволяють підтримувати постійну температуру в приміщеннях незалежно від перепадів температури зовні. Для таких будівель характерні також нешкідливі і зручні автоматизовані опалювальні системи. У опалюванні використовуються альтернативні джерела енергії (наприклад, теплові насоси), відновлювані ресурси (продукти деревини - гранули і тому подібне). В будівництві, обробці і облаштуванні будівель велике значення має дерево - природний матеріал, одночасно естетичний, та зручний. Відчуття комфорту підсилює усвідомленість, що використані для будівництва матеріали і системи безпечні як функціонально, так і для довкілля і здоров'я.

3. Здорове місце існування: матеріали, котрі традиційно використовувались в будівництві і створенні інтер'єру, не зрідка містять хімічні сполуки, які випаровуються і таким чином погіршують якість повітря в приміщенні. Їх вплив на здоров'я людини мало досліджено, оскільки це процес довгостроковий. Але дослідження деяких летучих органічних сполук довели, що вони потенційно шкідливі для здоров'я. У будівлях, що створюються за принципом «зеленого» будівництва, можлива шкода доводиться до мінімуму, оскільки перевага віддається природним матеріалам, фарбам і рішенням інтер'єру. Таке середовище нешкідливіше для здоров'я, при цьому дозволяє скоротити ризики алергічних захворювань. І, нарешті – більш здоровіше середовище є чимось більшим, ніж лише фізичний простір, – це стабільна основа для здоровішого і гармонійного способу життя.

4. Простота у використанні будови і триваліший строк служби:  завдяки високим стандартам будівництва, продуманим  рішенням і технологіям можна створювати житла, які випереджають інші з точки зору довговічності. При цьому вони не вимагають великих зусиль і вкладень для їх використання протягом всього терміну експлуатації. Це означає – менше щоденних турбот і більше відчуття безпеки за майбутнє дітей.

5. Збереження довкілля: вибір на користь «зеленого» будівництва – це вибір на користь чистішого оточення і ощадного його використання. «Зелене» будівництво пропонує реальні рішення особистого вкладу у вирішення цих проблем. Альтернативні джерела енергії, відновлювані ресурси, висока енергоефективність і ефективне споживання води, продумані рішення будівництва і обслуговування будівель, перевага місцевих матеріалів – ось основні ключові слова для ощадного будівництва. При цьому концепція сучасного зеленого будівництва зовсім не означає вступу або повернення до «докомфортного» століття. Воно об'єднує століттями перевірені знання і новітні технологічні досягнення, дозволяючи створювати зручне місце існування соціально відповідальним способом.

6.  Користь для середовища:

  • збереження екосистеми і біологічної різноманітності;
  • підвищення якості повітря і води;
  • зменшення кількості твердих відходів;
  • збереження природних ресурсів.

7. Економічна користь:

  • скорочення експлуатаційних витрат;
  • підтримка для місцевих виробників і економіки;
  • підвищення продуктивності праці;
  • покращення економічних показників життєвого циклу будівель (економічність протягом всього експлуатаційного терміну).

8. Користь для суспільства:

  • краща якість повітря;
  • підвищений рівень комфорту і здорове місце існування;
  • менше навантаження на інфраструктуру;
  • вища якість життя [5].

Дослідження, побудовані на припущені, що кошт екологічного будівництва на 30% більшій звичайного будівництва, свідчать про те, що експлуатаційні витрати на утримання звичайного будинку вдвічі більші ніж екологічного, та до того ж мають тенденцію до щорічного збільшення за рахунок інфляції. Припущення про можливість продажу 30-50% надлишків енергії власних генеруючих приладів екологічної будови зменшує її експлуатаційні витрати ще інтенсивніше. Крім того, сумарні дисконтовані витрати на будівництво та експлуатацію звичайного та екологічного будинків зрівняються протягом 25 років, що дає можливість стверджувати доцільність великих початкових інвестицій в екологічне будівництво [7].

Усереднені оцінки економічного ефекту від різних енергозберігаючих заходів, що проводяться відповідно до принципів екологічного будівництва, подані в табл.2.6.

Таблиця2.6. – Основні напрямки економії енергії в будівлях [1]

Розділи проектування

Можлива економія, % в рік

1

Виховання свідомості споживача

5 - 7

2

Удосконалення архітектурно-будівельних рішень і функціональних просторів (підвищення компактності будівель і забудови у цілому, зниження ступеня скління зовнішніх огорож тощо)

8 - 10

3

Розробка нових типів зовнішніх огороджень з теплотехнічними характеристиками і багатофункціональним призначенням

8 - 12

4

Підвищення ефективності систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря:

утилізація теплоти вентвибросів

автоматизація систем управління і контролю

10 - 12

20 - 30

5

Підвищення ефективності систем природного та штучного освітлення

6 - 8

  Залучення нетрадиційних джерел енергії (сонця, вітру, вторинних ресурсів тощо), за розрахунками фахівців, може забезпечувати від 15% до 40% зниження енергоспоживання щорічно. Якщо середня норма прибутку в більшості розвинених країн світу становить 10-15%, то можна говорити про досить високу економічну ефективність енергозберігаючих заходів та дуже важливу сьогодні комерційну привабливість [1].

Найбільш високі показники енергетичної ефективності відносяться до оптимізації роботи систем інженерного забезпечення та використання енергії природного середовища. Проте, економічна ефективність заходів, передбачуваних двома цими напрямками діяльності, не однакова: результати реалізованих різними європейськими країнами програм з енергозбереження в будівництві показують, що терміни окупності більшості енергозберігаючих технологій коливаються від 2 до 5 років. Але при цьому терміни окупності технологій, орієнтованих на використання нетрадиційних джерел енергії, становлять 8-20 років, що, безумовно, істотно стримує їх поширення [1].

В Україні розвитку екологічного будівництва заважають: низька поінформованість і недостатнє розуміння суті «зелених підходів» навіть фахівцями; менталітет - укорінена звичка безладного користування практично дешевими ресурсами; націленість бізнесу на максимальне і швидке отримання прибутку; відсутність зацікавленості чиновників в нововведеннях.

Втім, часи змінюються, і для розвитку екологічного будівництва є явні передумови на всіх трьох рівнях тріади «уряд – бізнес – суспільство».  Одним з найбільш сприятливих місць для впровадження екобудівництва є м. Ялта, де є найбільша кількість годин сонцестояння в році, де багато води з гір щорік мільйонами кубів по річечках вирушає в морі, де можна використовувати енергію морських хвиль і штормових вітрів. У таких містах потрібно на урядовому рівні терміново впровадити «зелене» будівництво, зобов'язавши забудовників при проектуванні будь-яких об'єктів застосовувати зелені стандарти. Для стимулювання впровадження екологічного будівництва в Україні, можна запропонувати такі заходи: впровадження економічного заохочення (стимулювання) з боку держави; активізація інвестиційної діяльності; розвиток системи екологічної освіти та виховання суспільства; орієнтація держави на ресурсозберігаючі програми; формування ринку попиту на екологічно чисту продукцію.

2.3.Екобудівництво, як вирішення проблеми сучасної будівельної індустрії

         Зіткнувшись з наростаючою загрозою глобальної зміни клімату, виснаженням природних ресурсів і колапсом світової екосистеми, зараз світова будівельна індустрія знаходиться на етапі безпрецедентної перевірки на міцність. Річ у тому, що будівлі всього світу використовують близько 40% всієї споживаної первинної енергії, 67% всієї електрики, 40% всієї сировини і 14% всіх запасів питної води, а також виробляють 35% всіх викидів вуглекислого газу і мало не половину всіх твердих міських відходів.У зв'язку з цим зведення будівель з використанням сучасних екологічних технологій набуває величезного значення і повинно стати пріоритетним в порівнянні з будівництвом традиційних споруд

Для більш детального аналізу екологічного будівництва розглянемо деякі статистичні дані за останні роки. Отже, на потреби будівельного сектора витрачається 40% загальних енерговитрат у світі. Майже 90% свого часу ми проводимо в приміщеннях, при цьому дослідження показують, що якість повітря і чистота в приміщеннях буває в 2-5 разів гірше ніж зовні. Поліпшенням внутрішнього середовища приміщень можна підвищити продуктивність осіб, які там працюють до 16%. Розміщення 30-50% вікон з південного боку будівлі дають додатково до 40% тепла в приміщенні. На опалювання звичайного родинного будинку в середньому витрачається 150 кВт∙год/м3, при цьому для опалювання пасивного будинку такого ж об'єму, де комфортний клімат приміщень забезпечується мінімальним вжитком енергії, – лише 15 кВт∙год/м3. В процесі будівництва використання кубометра деревини економить в середньому 0,8 тон викидів CО2 [6].

3.Розділ: Оцінка сучасного стану екобудівництва в Україні та шляхи його покращення

3.1.Державні та соціальні програми в русі підтримки "зеленого будівництва"

 Соціальними агентами створюються екологічні рухи і партії, групи громадянських ініціатив, неурядові екологічні організації, а також «групи екологічного інтересу» у різних верствах і на різних рівнях соціальної структури суспільства.

   Стимули до появи цих агентів різні: загроза на ризик або реакція на нього (наприклад, боязнь «екологічної експропріації»); економічний або політичний інтерес, уособлений у екологічну форму; прихильність до екологічних цінностей або зеленої ідеології та інше.

   Історично зелений рух минув три стадії розвитку: природоохоронну, середозахисну і власне екологічну, орієнтовану на реалізацію нової екологічної парадигми. Члени руху, рекрутуються із різних верств суспільства, звичайно він складається з осіб середнього достатку, освічених, з деякою кількісною перевагою жінок. Політичний спектр «зелених» досить широкий: від прихильників «глибокої екології» (О. Наєс) та екоанархістів (М. Бунчін, С. Фомічов) до державників та націонал-патріотів. Увесь спектр цих колективних діянь міститься між двома полюсами - орієнтованих на владу і на самоідентифікацію (Д. Рухт). У нинішніх українських умовах з`явився третий тип - орієнтованний на виживання, коли рух мобілізує ресурси і функціонує у цілях самозбереження.

   Головним структурним елементом руху являється його «організація-носій», яка володіє різноманітними горизонтальними зв`язками з периферійними групами і здатна мобілізувати інтелектуальні та матеріальні ресурси для відтворення руху.

Cоціальні програми в русі підтримки "зеленого будівництва"ставлять завдання які всебічно направлені на дотримання таких позитивних тенденцій:

  • Плюси для довкілля: значне скорочення викидів парникових газів, сміття і забруднених вод; розширення і захист природного місця існування і біорізноманітності; збереження природних ресурсів.
  • Плюси для здоров'я і суспільства: створення комфортних умов в приміщенні за якістю повітря, а також тепловими і акустичними характеристиками; кращі умови життя, здоров'я і благополуччя для мешканців і орендарів; зниження рівня забруднень, що потрапляють у воду, грунт і повітря, і як наслідок — скорочення навантаження на міську інфраструктуру; підвищення якості життя за допомогою збалансованого містобудівного проектування, шляхом прибудівель  поблизу з житловими районами і соціальною інфраструктурою(школи, медустанови, суспільний транспорт і так далі).
  • Економічні плюси: вживання відомої методики оцінки життєвого циклуLCA ясно показує, що експлуатація «зелених будівель» в порівнянні з традиційними спорудами є економічно вигіднішою. Так: на 25% знижується енергоспоживання, і відповідно досягається зменшення витрат на електроенергію; зменшення вжитку води на 30% закономірно призводить до значного зниження витрат на водопостачання; скорочення витрат на обслуговування будівлі досягається за рахунок більш високої якості сучасних засобів управління, ефективного контролю і оптимізації роботи всіх систем; збільшений поточний чистий виторг і вартість активів власності може привести до нижчих фінансових і страхових витрат; зменшення кількості відмов від оренди і власності і збільшення на 1-16 % задоволеності орендарів, що також може привести до зниження витрат; впровадження принципів «зеленого будівництва» прекрасно підходить дляPR, сприяє швидкій окупності орендних площ і більшої лояльності орендарів; більшість найбільших світових будівельних компаній до 2013 року планують вкладати в «зелені» будівлі не менше половини всіх своїх контрактів; будівлі, побудовані з використанням «зелених технологій», сприяють збереженню здоров'я людей, що працюють в них, що може понизити страхові внески; принципи будівництва «зелених» будівель перебувають відповідно до очікуваного посилення екологічного законодавства, пов'язаного з обмеженням викидів вуглецю; стійке зниження собівартості.

Більшість «зелених будівель» дорожче звичайних не більше ніж на 4%, а в найближчому майбутньому вживання «зелених технологій» стане найефективнішим способом для зниження собівартостібудівництва. Зараз додаткова собівартість може бути амортизована в ході експлуатації будівлі, і зазвичай компенсуються через 3-5 років за рахунок експлуатаційного зниженні витрат. Багато інвесторів вже  розглядають будівництво звичайних будівель як збільшення своїх ризиків і підвищення відповідальності[7].

3.2.Інструменти які необхідно використовувати в будівельній галузі України

   Механізм управління будь-якою областю господарської діяльності, як це витікає із загальної теорії управління, може здійснюватися і ефективно функціонувати в єдності таких основних функцій, як організація, планування, прогнозування, регулювання, облік і контроль. Будівництву необхідна інтегрована система регулювання, заснована на застосуванні цілого ряду незалежних інструментів. Цілком допустимим є  контроль допуску компаній на ринок, який супроводжується сертифікацією послуг і матеріалів, страхуванням інтересів споживачів, а також державним наглядом за якістю будівництва. Фахівці висловлюють різні думки, але сходяться в одному: очікувані сьогодні законодавчі зміни повинні носити комплексний характер. Бути може в нинішній ситуації слід утриматися від поспішних рішень і виділити додатковий час (наприклад, в межах терміну, відведеного на перехід до системи технічних регламентів) для ретельного опрацювання та погодження всіх аспектів проблеми.

Виділимо інструменти управління природокористуванням і екологічною безпекою, які беззаперечно взаємопов’язані з будівельною галуззю.

- Адміністративно-контрольні:

1.Екологічне і природно-ресурсне законодавство;

2. Екологічній моніторінг;

3. Екологічні стандарті і нормативи:

• нормативи і ліміти на викиди (скиди) забруднюючих речовин стаціонарними і передвижнимі джерелами забруднення;

 ліміти водозабору та лісокористування;

• квоти на добичу біоресурсів;

• заборона на розміщення в конкретних місцях забруднюючих видів діяльності,використання токсичних рідин та важких металів.

4. Ліцензування господарськоїдіяльності:

• пов’язаної з впливом на навколишнє природне середовище та здоров’я людини;

• забезпечуваної екологічний моніторинг і контроль.

5. Екологічна сертифікація (маркировка);

6. ОВОС і екологічна експертиза проектів;

7. Екологічний аудит.

-Економічні інструменти охорони довкілля і природокористування

1. Ринково орієнтовані інструменти:

• природно-ресурсні платежі і платежі за забруднення середовища;

• ринкові ціни на природні ресурси, що поступають в економічнийоборот;

• заставна система;

• інтервенція з метою корекції ринкових цін і підтримки виробників (в т.ч. на ринках рециклінгових відходів);

• методи прямих ринкових переговорів та інші способи саморегулювання;

• добровільні природоохоронні угоди між органами екологічного контролю і підприємствами, а також між самими підприємствами-природокористувачами.

2.Фінансово-кредитні інструменти:

• форми і інструменти фінансування природоохоронних заходів;

• кредитний механізм охорони довкілля, позики, субсидії і т.п.;

• режим прискореної амортизації природоохоронного устаткування;

• екологічні і ресурсні податки;

• система страхування екологічних ризиків.

   Для можливості аналізу  фінансової, економічної та екологічної діяльності підприємства та оперувати даними  для прийняття управлінських рішень використовують баланс підприємства. З точки зору економічного визначення,  це спосіб економічного групування та узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату.

На підприємстві існують підходи до екологічного обліку, загальні для різних країн, до яких відносять:

•  рахунки підприємства повинні відображувати його відношення до довкілля, як і вплив пов'язаних з природоохоронною діяльністю витрат, ризик і відповідальності на фінансовий стан підприємства;

• інвестори для ухвалення інвестиційних рішень повинні володіти інформацією про екологічні заходи і витрати, пов'язані з природоохоронною діяльністю;

• оскільки природоохоронні заходи є також предметом управлінської діяльності, менеджери повинні виявляти і перерозподіляти природоохоронні витрати так, щоб продукція була правильно оцінена, а інвестиційні рішення базувалися на реальних витратах і вигодах;

• екологічний облік повинен стати ключовим у стійкому розвитку на основі дотримання принципу екоефективності;

• законодавство, банки, інвестори, громадськість і конкуренція (у тому числі міжнародна) стимулюють надання звітності про природоохоронні заходи і їх ефективність.

Для втілення цих підходів необхідно розширити загальні вимоги до системи екологічного обліку на підприємстві(шляхом розширення статей котрі стосуються екологічної діяльності та їх конкретизації) наступним чином:

АКТИВ:

  1. Нематеріальні активи:

- права на користування природними ресурсами;

- права на користування природоохоронними спорудами;

- ліцензії котрі характеризують природоохоронну діяльність підприємства;

  1. Основний капітал:

- основні фонди, обладнання, устаткування для природоохоронної діяльності на підприємстві.

  1. Оборотний капітал:

- екопродукція;

- запаси екологічно чистої сировини.

ПАСИВ:

  1. Власний капітал:
    • резерви за рахунок прибутку на інвестиціях в охорону навколишнього природного середовища;
      1. Резервні фонди:
        • фонди на рекультивацію;
        • фонди на нейтралізацію відходів.
          1. Зобов’язання:
            • зобов’язання на фінансування природоохоронних заходів;
            • зобов’язання перед бюджетом.
              1. Звіт про фінансові результати:
                • виручка та її частка від продажі відходів;
                • затрати на придбання екологічно чистої сировини;
                • заробітна плата та преміювання за діяльність в сфері охорони навколишнього середовища;
                • амортизаційні відрахування по природоохоронному обладнанню;
                • навчання персоналу;
                • проведення екоаудита, та ін..

Висновок

В даній роботі розглядалася проблема впливу розвитку будівельної індустрії на стан навколишнього природного середовища.

            Будівництво як галузь народного господарства потребує великої кількості різного роду сировини, будівельних матеріалів, енергетичних, водних та інших ресурсів, одержання яких спричиняє сильний вплив на навколишнє природнє середовище.  Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднення повітря (наприклад, пил і гази при виробництві цементу) і порушення землі (відкриті розробки). Промисловість будівельних матеріалів об'єднує кілька тисяч підприємств, які розташовані в усіх областях України. Найпотужнішими центрами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

Зіткнувшись з наростаючою загрозою глобальної зміни клімату, виснаженням природних ресурсів і колапсом світової екосистеми, зараз світова будівельна індустрія знаходиться на етапі безпрецедентної перевірки на міцність. Будівництву необхідна інтегрована система регулювання, заснована на застосуванні цілого ряду незалежних інструментів. В даній роботі приведені шляхи які мають поліпшити аналіз екологічної діяльності та інструменти котрі б стимулювали екополітику в країні в цілому.

Список використаної літератури:

  1. Вісник Сумського національного аграрного університету. Будівництво. — 2007. — № 12(12).
  2. Журавський, В. С. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні : підручник / В. С. Журавський, В. О. Серьогін, О. Н. Ярмиш. — К. : Ін Юре, 2004.
  3. Економіка природокористування і охорони довкілля : зб. наук. пр. / Є.В. Мішенін, Т.П. Галушкіна, І.В. Петенко. — К. : РВПС України НАН України, 2007. — 376 с.
  4. Шило, Н. М. Екологічне будівництво. Запорука успіху і основні напрямки / Н. М. Шило // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. — 2011.
  5. http://www.business-realty.com.ua/_articles_zelen2.html
  6. http://www.greenstand.ru/

Проблеми та перспективи інноваційної діяльності в будівельній галузі на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Фінансування інноваційної діяльності

2. Реферат Реінжиніринг як інструмент інноваційної діяльності підприємства

3. Реферат Проблеми і перспективи запровадженнямедіації в Україні

4. Реферат Економіка і організація інноваційної діяльності конспект лекцій

5. Реферат АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

6. Реферат Державна підтримка інноваційної діяльності в Україні і світі

7. Реферат Розроблення мотиваційних механізмів-прискорення інноваційної діяльності підприємств

8. Реферат ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

9. Реферат Охорона праці в Україні; проблеми, досвід і перспективи

10. Реферат ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮНА ПІДПРИЄМСТВІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ