Новости

Облік та аналіз прибутку банку

Работа добавлена:






Облік та аналіз прибутку банку на http://mirrorref.ru

Реферат

Пояснювальна записка до дипломної роботи 121 с., 18 мал., 16 табл., 41 джерело інформації, 3 додатки.

Ключові слова:ПРИБУТОК, ДОХОДИ, ВИТРАТИ, РЕЗЕРВИ, бухгалтерський облік,БАНК, економічний аналіз, формування ПРИБУТКУ.

Предметом дипломної роботи є утворення, облік тааналіз прибутку банку.

Об’єктом дипломної роботи єАБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК»

Мета роботи полягає в розгляді обліку прибутку банку та  його аналізу.

Формування прибутку банку - процес розгляду формування доходів, витрат, резервів та чистого прибутку банку. Аналіз його формування вимагає ретельного вивчення.

У роботі розглянуто питання організації обліку формування доходів, витрат, резервів та чистого прибутку банку. Виконано аналіз фінансових показників, аналіз фінансового стану, ліквідностіАБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК». Проаналізовані динаміка та структура доходів та витрат банку, що є показниками формування чистого прибутку банку. Також в роботі розраховані коефіцієнти діяльності банку - прибуток на одиницю активiв (ROA), прибуток на акцiонерний капiтал (ROE).

Аналіз дозволив зробити рекомендації щодо стануАБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК» на банківському ринку України.

Також була розглянута тема автоматизації роботиАБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК» та питання охорони праці.

ЗМІСТ

  • ВСТУП
  • ПРИБУТОК БАНКУ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ
  • Роль, значення і специфіка банківської діяльності в умовах ринку
  • Роль і значення показника «прибуток» у формуванні результатів діяльності банку.
  • Напрями формування доходів банку
  • Формування витрат банку
  • Формування резервів
  • Модель формування чистого прибутку банку
  • 2. ОБЛІК ПРИБУТКУ У БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ
  • 2.1. Загальна характеристика діяльності АБ «Факторіал-Банк».
  • 2.2. Облікова політика АБ «Факторіал-Банк»
  • 2.3. Загальні положення бухгалтерського обліку в банку
  • 2.4 Облік доходів і витрат в АБ «Факторіал-Банк»
  • 2.5 Облік операцій із формування та розподілу прибутку АБ «Факторіал-Банк»
  • 3. АНАЛІЗ ПРИБУТКУ АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК».
  • 3.1.Аналіз результатів фінансової діяльності банку
  • 3. АНАЛІЗ ПРИБУТКУ АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК».
  • 3.1.Аналіз результатів фінансової діяльності банку
  • 3.2. Аналіз доходів, витрат та прибутку банку.
  • 3.3. Розрахунок коефіцієнтів діяльності банку
  • 4. АВТОМАТИЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК»
  • 4.1 Автоматизація бухгалтерського обліку - основа ефективного управління.
  • 4.2 Вимоги до інформаційної системи бухгалтерського обліку та її елементи
  • 4.4 Застосування банківської системи АБС В2 в АБ «Факторіал-Банк»
  • 5. ОХОРОНА ПРАЦІ В АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК».
  • ВИСНОВКИ
  • СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
  • ДОДАТКИ

ВСТУП

Сучасна банківська система - це важлива сфера національного господарства будь-якої розвиненої держави. Останніми роками вона зазнала значні зміни. Американські дослідники схильні бачити в зрушеннях, що відбуваються, «фінансову революцію». Модифікуються всі компоненти банківської системи. Розвиток світової економіки характеризується складним періодом структурної перебудови, визначуваної особливостями сучасного етапу научно - технічної революції.

Швидке стирання відмінностей або лом бар'єрів між окремими типами банків, між банками і іншими кредитними інститутами і небанківськими установами - одна з важливих тенденцій структурної перебудови кредитної системи останніх років.

Сучасним монополістичним банком є універсальний багатофункціональний кредитно-фінансовий комплекс з діапазоном операцій і послуг більше двохсот найменувань. Універсальний тип банку, поєднуючий депозитно-позикові,інвестиційно-емісійні, розрахунково-платіжні,інформаційно-консультаційні і численні «білябанківські» операції, найповніше відповідає потребам сучасного фінансового капіталу, відповідає диверсифікованій діяльності багатогалузевих концернів.

В даний час комерційні банки, в основному, знаходяться на етапі інтенсивного розвитку - відбувається формування капіталів, визначаються шляхи і способи залучення активів і розміщення пасивів, відпрацьовуються форми і методи роботи з клієнтами. Ринок банківських послуг перебуває в стані становлення, створення набору послуг, пропонованих на ньому.

Економічна робота банку повинна бути направлена на оптимальне управління активами і пасивами для підтримки оптимального рівня ліквідності і платоспроможності.

Посилення конкуренції між банками, за залучення клієнтів вимагає від всіх кредитних установ особливої уваги до економічної роботи банку.

Активні операції банку складають істотну і визначаючу частину його операцій. Тому як будуть сформовані активи банку залежатиме майбутнє банку. Якість активів банку визначається доцільною структурою і ліквідністю його активів, диверсифікацією активних операцій, об'ємом ризикових активів.

Українські банки вимушені вести гостру конкурентну боротьбу за зміцнення своїх позицій на фінансовому ринку, а особливо за право обслуговування найбільш перспективних підприємств. «Інтереси банку - це інтереси його клієнтів». Сьогодні таку заяву можна побачити в рекламі більшості банків на сторінках газет і журналів. Очевидно, такий підхід є виправданим.

В процесі основної діяльності банку утворюються доходи і витрати, які формують прибуток. З банківського прибутку виплачуються передбачені законодавством платежі до бюджету і проводиться формування фондів банку.

Для забезпечення високорентабельної роботи банк повинен заздалегідь прогнозуватипередбачуваний дохід, щоб виправдати витрати по банківській діяльності. Проте деякі банки в гонитві за додатковим прибутком необгрунтовано завищують процентні ставки за кредит, що відбивається на економічній ситуації і підстібає інфляцію. Тому важливою умовою забезпечення високорентабельної роботи банку є ретельний облік всіх чинників, що впливають на формування доходів і визначальних рівень витрат.

Банківський бізнес будується на прагненні до збільшення доходів, тому всі операції банку кінець кінцем направлені на те, щоб на основі мінімізації витрат і збільшення доходів добиватися підвищення прибутку. В процесі банківського бізнесу банки прагнуть отримати доходи від позикових і валютних операцій, операцій по наданню послуг і інших видів банківської діяльності.

Комерційні банки регулярно аналізують результати своєї діяльності, прагнучи виявити шляхи збільшення доходу і  чистого прибутку на основі розвитку всіх операцій. Аналіз діяльності банку з погляду прибутковості, надійності, ліквідності, ступеня ризику, в умовах ринкової економіки і конкурентної боротьби комерційних банків, є вкрай необхідним.

Аналіз результатів финансово-хозяйственной діяльності банку дозволяє сформувати відповідні напрями в депозитній іінвестиційно-кредитній політиці, виявити вузькі місця, розробити рекомендації по їх усуненню.

Результати аналізу дають можливість розробляти подальший план дій з розвитку банку на найближчий період, так і на подальшу перспективу, виробляти рекомендації по поліпшенню і вдосконаленню роботи банку.

Предметом дослідження даної роботи є прибуток банку, що складається з операцій, що проводяться банками, з позиції їх прибутковості, а також витратні операції.

Об'єктом дослідження є АБ «ФАКТОРІАЛ - БАНК», який є універсальним комерційним банком.

Мета роботи - дослідити банківську діяльність з погляду її прибутковості, виявити менш прибуткові операції і запропонувати рекомендації по поліпшенню результатів діяльності об'єкту дослідження.

Для досягнення даної мети поставлені наступні завдання:

  • дослідження основних банківських операцій, вживаних в російській банківській практиці;
  • аналіз доходів і витрат банку і фінансового результату діяльності банку - прибутку;
  • запропонувати заходи, направлені на вдосконалення роботи банку в даному напрямі.

Джерелами інформації для виконання дипломної роботи послужили нормативні документи, законодавчі акти України, що є правовою основою діяльності банку, документи і звіти банку, підручники, навчальні посібники і періодична література.

ПРИБУТОК  БАНКУ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ

Роль, значення і специфіка банківської діяльності в умовах ринку

Швидке стирання відмінностей або лому бар'єрів між окремими типами банків, між банками і іншими кредитними інститутами і небанковскими установами - одна з важливих тенденцій структурної перебудови кредитної системи останніх років.

Сучасним монополістичним банком є універсальний багатофункціональний кредитно-фінансовий комплекс з діапазоном операцій і послуг більше двохсот найменувань[18].

Розмивання меж між різними типами кредитних інститутів простежується по двох напрямах.

По-перше, через розширення нетрадиційних операцій і, по-друге, через проникнення на банківські ринки небанківських фінансово-кредитних установ. Перше є видимим на прикладі звичайних комерційних і інвестиційних банків.

Новим явищем стало проникнення в банківську сферу таких небанківських установ, як страхові, брокерські, ощадні, трастові компанії, пенсійні фонди, торговельно-промислові корпорації.

До нетрадиційних операцій, якими почали активно займатися комерційні банки, відносяться лізинг, факторінг, консультаційні послуги.

Консультаційні послуги зачіпають такі питання, як вигідність приміщення капіталів в ті або інші фінансові активи (акції, облігації), оптимальне управління ліквідними ресурсами підприємства, фінансове планування. Таке обслуговування спирається на внутрішню інформаційну систему банків, яка  подає сигнали, що показують, при яких вкладеннях виникають ризики і які банківські активи дають шанси на прибуток. Це дає клієнтові провести глибший аналіз співвідношення між доходами і ризиками і понизити останнє.

Інший процес, що став результатом пристосування сучасної кредитної системи розвинених країн до умов економіки, що змінилися, - перебудова самої банківської діяльності, традиційних банківських операцій. Цьому сприяла відміна адміністративних правил, регулюючих банківську діяльність. Мета полягає в тому, щоб спонукати банки використовувати ширший інструментарій конкуренції,  активізувати ринок банківських послуг.

Надання консультаційних послуг банками значно полегшується широким застосуванням комп'ютерної техніки. Завдяки електронній техніці дрібні і середні підприємства можуть отримувати від банку потрібну інформацію, вести з ним діалог, знаходити оптимальні можливості вкладення грошових коштів[21].

Хвиля оновлення торкнулася, в першу чергу, методів залучення засобів. Активізація пасивних операцій, характерна останнім часом для всіх кредитно-фінансових установ, знаходить підтримку  уряду.

Інновація пасивних операцій банків виразилася також в створенні нових інструментів залучення додаткових грошових коштів. Власникам капіталу, що шукають для нього прибуткового застосування, були відкриті нові типи внесків, відсоток по яких наближався до ринкового. Привабливим інструментом пасивної діяльності банків став депозитний сертифікат - свого роду цінний папір, що випускається кредитним інститутом. Відмітна характеристика цього інструменту від іншихважелів депозитної політики комерційних банків полягає в тому, що він вільно обертається на грошовому ринку.

Зазнали значні зміни і активні операції комерційних банків. В даний час, завершується перехід від косвенного (під заставу і облік векселів) до прямого банківського кредитування. Причому широко поширені кредитні операції, що оформляються з використанням цінних паперів[21].

Модифікується механізм надання кредиту у напрямі збільшення об'єктів кредитування.

Останнім часом комерційні банки ретельніше почали підходити до якості своїх активів. Вважається, що точна і своєчасна оцінка якості активів є ключовим чинником «здоров'я» банку.

Особливу роль у розвитку банківських операцій грають сучасні технічні засоби інформації, комунікації. Банківська справа  як ніколи раніше почала залежати від своєчасної передачі інформації, швидкої її обробки і достовірності даних, аналізу економічної ситуації і правильної оцінки перспектив розвитку грошового ринку.

Комерційні банки - багатопрофільні кредитні установи, що виконують операції в різних секторахгрошово-фінансового ринку. Вони є основною ланкою всієї кредитної системи. Як правило, такі банки здійснюють повний комплекс банківських послуг[18].

Основними функціями комерційних банків вважаються прийом депозитів, кредитування позичальників, здійснення розрахунків і відповідно депозитна, кредитна і розрахункова функції. Всі функції тісно переплітаються і дозволяють комерційному банку виступати як орган, що емітує платіжні засоби для обслуговування всього кругообігу капіталу в процесі виробництва і звернення товарів. Окрім перерахованих функцій комерційні банки надають різні послуги:

  • інкасують, тобто переказують грошові кошти, векселі і інші документи;
  • здійснюють касове обслуговування;
  • проводять довірчі (трастові) і лізингові операції;
  • торгують іноземною валютою і дорогоцінними металами;
  • дають гарантії за третіх осіб;
  • випускають, купують і продають цінні папери і так далі.

На процес роботи банку істотний вплив роблять ряд чинників. Це економічні і політичні, соціальні чинники, правові аспекти.

Економічні і політичні чинники.

Позитивні тенденції в економіці створюють основу для розширення банківських операцій, дозволяють  банку ефективніше використовувати накопичену ресурсну базу, розширюють сферу можливих інвестицій, підвищують  потребу клієнтів в отриманні якісних банківських послуг. Враховуючи, що стабільність і надійність АБ «ФАКТОРІАЛ БАНК» є значущим чинником соціальної стабільності області і суспільства, необхідно адекватно оцінити і врахувати ступінь ризику нестабільності національної економіки і передбачити заходи по зниженню його впливу на результати роботи банку.

Політична ситуація, що склалася в країні після парламентських і президентських виборів, підтримка населенням перших кроків нових структур влади, направлених на поліпшення інвестиційного клімату, економічну і соціальну стабілізацію, підсилюють очікування позитивних змін в просуванні економічних реформ в Україні і створюють нові можливості для  банку.

Традиційна політична нейтральність, довіра суспільства, відвертість в роботі банку у поєднанні з державним контролем за його діяльністю  створюють хорошу основу для розширення взаємодії з органами влади в Харківській області, участі в обслуговуванні державних програм і бюджетних потоків.

Соціальні чинники.

АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК»як фінансовий інструмент для малоімущих верств населення, є банком, обслуговуючим найменш забезпечені групи фізичних осіб. При цьому в даний час послугами банку користуються всі верстви населення. Соціальна орієнтація банку не дозволяє проводити закриття всіх нерентабельных філій, відмовитися від виконання малоприбуткових операцій і послуг. Потреба вкладників, індивідуальних приватних підприємців, малого бізнесу в банківському обслуговуванні, розвиток приватного підприємництва, зростання економічної активності населення, матеріальних і соціальних запитів громадян вимагають від  банку постійного розширення банківських продуктів, розробки нових операцій і послуг, що відповідають потребам і потребам клієнтів.

Правові аспекти діяльності банку.

Нерозвиненість і відставання законодавчої бази, слабкість системи контролю і забезпечення виконання законів, що діють, є серйозним чинником, стримуючим розвиток банківської системи України.АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК»діє в єдиному правовому полі з іншими комерційними банками і вимушений враховувати високий правовий ризик в поточній роботі.

Передбачена Цивільним Кодексом України обов'язок банку повернути засоби вкладникові на першу вимогу незалежно від терміну і умов внеску фактично прирівнює будь-який банківський внесок до онкольного і істотно обмежує інвестиційні можливості банку. Концептуальні основи і механізм реалізації державної гарантії по внесках населення не розроблені.

Банки  — це установи , функцією яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучених коштів підприємств, установ, організацій, населення та iнших кредитних ресурсiв, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та iнших банкiвських операцiй.   Банки є юридичними особами . Вони є економiчно самостiйними i повнiстю незалежними вiд виконавчих та розпорядчих органiв даржавноі влади в рiшеннях, пов’язаних з їх оперативною дiяльнiстю, а також щодо вимог i вказiвок, якi не вiдповiдають чинному законодавству. Банки в своій дiяльностi керуються законом “Про банки та банкiвську дiяльнiсть”[2], законодавством України про акцiонернi товариства та iншi види господарських товариств, iншими законодавчими актами України , нормативними актами НБУ i своїми статутами.

Комерцiйнi банки рiзних видiв та форм власностi утворюються на акцiонерних та пайових основах. Це може бути акцiонерне товариство або пайовий банк у виглядi товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю.  Набiльш розповсюдженою формою є банки  у виглядi АТ. Акцiонерним називається товариство, яке має статутний фонд, розподiлений на визначену кiлькiсть акцiй рiвноі номiнальноі вартостi та несе вiдповiдальнiсть по зобов’язанням тiльки майном товариства.[24]

Класифікація банків наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Класифікація банків в Україні

Критерії

Види комерційних банків

Спосіб формування статутного капіталу

державні

приватні

змішані

іноземні

Організаційно-правова форма банку

акціонерні товариства

товариства з обмеженою відповідальністю

кооперативні банки

Характер діяльності

універсальні

спеціалізовані

На кінець 2007 року зі 175 банків, які мали ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій, 141 банк — це акціонерні товариства (99 — відкриті АТ, у тому числі державні - 2, а 42 — закриті АТ), 32 банка — товариства з обмеженою відповідальністю. Кооперативні банки в Україні на цю дату відсутні.

Універсальний характер діяльності сучасних банків дозволяє їм виконувати різноманітні функції (табл.1.2):

Таблиця 1.2. Основні функції комерційних банків

Функції

Економічне значення

Залучення (акумуляція) коштів

стимулювання накопичень в країні, забезпечення кредитної діяльності

Посередництво в кредиті

вільне переміщення фінансових ресурсів

Розрахунково-платіжна

професійне управління платежами і розрахунками

Депозитна емісія

збільшення грошової маси в обігу шляхом надання кредитів

Емісійно-засновницька

забезпечення ефективного напрямку заощаджень, у т. ч. для виробничих цілей

Надання послуг

максимальне задоволення індивідуальних потреб клієнтів

Роль і значення показника «прибуток» у формуванні результатів діяльності банку.

В умовах формування ринкової економічної системи в нашій країні відбуваються значні зміни у відношенні до показника прибутку на користь зростання його ролі в господарському механізмі, оскільки в ринкових умовах прибуток виступає не тільки основним джерелом розвитку господарської діяльності будь-якого підприємства або організації, але і є стимулом практично будь-якої господарської діяльності.

Основою ринкової форми господарювання є прагнення до зростання прибутку. В узагальненому вигляді прибуток відображає кінцеві результати роботи банку, характеризує економічну ефективність їх діяльності. Основними функціями прибутку є:

  • облікова;
  • оцінна;
  • стимулююча.

Як результативний показник він характеризує ефективність використання наявних ресурсів, успіх (не успіх) в бізнесі, зростання (зниження) об'ємів діяльності.

Як кількісний показник прибуток є різницею між доходами і витратами. Прибуток, будучи кінцевим результатом діяльності банку, створює умови для його розширення, розвитку, самофінансування і підвищення конкуренції[18].

Існує достатньо велика кількість визначення поняття "прибуток". Прибуток - це сума, на яку дохід перевищує витрати. Найчастіше прибуток визначають як різниця між повною виручкою і повними витратами, тобто як чистий прибуток. У переносному розумінні під прибутком розуміється всяка користь або вигода.

Прибуток є однією з форм грошових накопичень, що створюються в підприємствах, галузях економіки; це економічна категорія, що характеризує кінцевий фінансовий результат комерційної діяльності банку.

Прибуток - мета, кінцевий результат, по якому можна судити про стан господарської діяльності будь-якого банку. Прибуткова діяльність стає обов'язковою вимогою для підприємств всіх форм власності, у тому числі і банківської діяльності.

Банк, що працює не ефективно, автоматично "вмирає", розоряється. Для збільшення суми прибутку необхідно розширювати масштаби господарської діяльності, збільшувати доходи, володіти технологією і економікою свого банку, кон'юнктурою. Прибуток є підсумком успішної діяльності банку і разом з тим, він створює певні гарантії подальшого існування банку, оскільки саме він і його накопичення дозволяють обмежити і подолати різні ризики, пов'язані з банківською діяльністю.

В даний час роль прибутку корінним чином змінюється. Її значення в умовах формування економіки змішаного типу можна визначити через виконувані прибутком функції:

  • він є основним джерелом фінансових ресурсів підприємства. Його величина, багато в чому, визначає перспективи господарського розвитку, можливості нарощування об'ємів діяльності;
  • прибуток створює економічну зацікавленість власників банку у вдосконаленні різних сторін діяльності. Це обумовлено тим, що в ринковій економіці банки працюють на основі самофінансування, поєднуючи максимальну свободу в діяльності з повною матеріальною відповідальністю за її результати;
  • прибуток служить критерієм економічної ефективності діяльності, виступає головним результативним показником при розрахунку ефективності використання всіх видів економічних ресурсів банку;
  • прибуток виступає важливим джерелом формування прибуткової частини бюджетів всіх рівнів, оскільки частина її вилучається у підприємств у вигляді податків.

Сучасна західна економічна література приділяє увагу перш за все питанням оцінки величини прибутку і способам його максимізації, не вникаючи глибоко в суть даного показника. Походження прибутку пояснюється як результат реалізації товарів, як дохід від чинників виробництва. В даний час достатньо широко поширена так звана теорія ризику, заснована на положенні про те, що власник капіталу постійно ризикує його втратити. Звідси прибуток розглядається як винагорода підприємців за комерційні ризики, за технічні і технологічні нововведення і удосконалення. П. Самуельсон стверджує, що "...ті особи, які звалюють ризик на свої плечі, повинні отримувати за це в сумі позитивну величину премії за ризик, або прибуток". Більш того, ряд західних економістів розглядає прибуток як етичну категорію.

Важливим положенням є те, що прибуток і збиток знаходяться в постійному сусідстві, і розмір прибутку, багато в чому, залежить від можливості підприємства встояти і перемогти в конкурентній боротьбі. Тим самим признається обмеженість сукупної маси прибутку, і можливість отримання прибутку одними підприємствами приводить до розорення інших.

Таким чином, прибуток - це завжди якийсь надлишок, що отримується одними учасниками ринкових відносин від інших учасників і за їх рахунок[18].

Тому прибуток в ринковій економічній системі характеризує властиво саме цій системі відношення між створеними цими людьми підприємствами з приводу привласнення створених природою життєвих ресурсів. Ще А. Сміт в своїй книзі "Багатство народів" писав, що кожен індивідуум, прагнучи витягувати з виробництва продукт найбільшої вартості, переслідує тільки свою власну мету, піклується про власну вигоду.

Проблема формування прибутку зводиться до проблеми перерозподілу спочатку створеного надлишку продукту на кожній стадії його руху. Перерозподіл прибутку здійснюється як по вертикалі, так і по горизонталі.

По вертикалі прибуток як надмірний продукт перерозподіляється між різними галузями економіки. Чим більше частка тієї або іншої галузі, тим більше вона приваблива для вкладення засобів в неї, оскільки кожному хочеться отримати більший шматок від продукту, що перерозподіляється (великий прибуток).

По горизонталі перерозподіл має місце між підприємцями однієї галузі. Оскільки в одному сегменті ринку працюють велика кількість підприємств, то отримання більшої частки прибутку приводить до загострення конкурентної боротьби між цими підприємствами, прагненню до монополізації сегменту ринку (щоб не ділитися з іншими).

З даної точки зору прибуток підприємства - це та частка створеного природою продукту в грошовому або натуральному виразі, яку підприємству вдалося отримати, працюючи на певному сегменті ринку протягом певного періоду часу[22].

Оскільки ринок можна сегментувати по-різному, підприємства часто працюють на різних сегментах ринку, диверсифікуючи свою діяльність.

Важливим питанням є оцінка величини отриманого прибутку. Власники банку повинні знати: скільки їм вдалося отримати створеного природою додаткового продукту за рахунок інших учасників ринку? Особливий інтерес для власників банку представляє та частина отриманого прибутку, який вони отримали для задоволення власних потреб. Завжди є спокуса порівняти результати своєї комерційної діяльності з результатами інших банків. Є і інші причини, що примушують підприємства по-різному підходити до оцінки отриманого прибутку. Звідси з'являється множинність показників прибутку.

Розрізняють бухгалтерський і економічний прибуток.

Економічний прибуток - це загальна виручка (валовий дохід) за мінусом суми явних і не явних витрат. Інакше кажучи, економічний прибуток - це залишок від загального доходу після вирахування всіх (сукупних) витрат, а також податку на додану вартість. Економічний прибуток може бути або позитивним, або негативним.

Бухгалтерським прибутком називають різницю між отриманою виручкою (валовим доходом) і бухгалтерськими витратами.

З показником економічного прибутку безпосередньо пов'язаний показник нормального прибутку. Нормальний прибуток - це сума грошових коштів, які отримав би власник даного підприємства, вклавши свій капітал в  будь-яке  підприємство. Іншими словами, нормальний прибуток - це приховані, альтернативні витрати капіталу, вкладеного в справу власниками підприємства. Показник нормального прибутку дозволяє оцінити доцільність здійснення тієї або іншої комерційної діяльності. Якщо в результаті своєї роботи підприємство приносить прибуток менше нормального, то займатися даним видом діяльності не доцільно, оскільки гроші, вкладені в підприємство можна просто покласти в банк і, нічого не роблячи, отримати велику суму прибутку. Таким чином, нормальний прибуток - це мінімальний дохід, або плата, необхідна для утримання підприємця і збереження його зацікавленості в даному напрямі діяльності.

Одна з основних цілей комерційних банків - це одержання прибутку, що є джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, базою підвищення добробуту робітників банку і т.д.  Прибуток банку являє собою різницю між його валовими доходом  і витратами, тобто це – фінансові результати діяльності комерційного банку, які відображаються в звіті про фінансові результати комерційного банку[17].

Відповідно до діючої методики, комерційні банки визначають прибуток або збитки від своєї діяльності раз в квартал, в останній операційний день кварталу. Протягом кварталу прибутки і витрати враховуються наростаючим підсумком. Розподіл прибутку банку здійснюється по підсумкам діяльності за рік відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (пайовиків) банку.

Прибуток комерційних банків оподатковується  згідно Закону України  "Про оподаткування прибутку підприємств" по ставці  25 %[5].

Після сплати податків і штрафів, що накладаються податковою інспекцією, Національним банком України і іншими органами, з прибутку банку проводяться відрахування в його резервний фонд в розмірі не менш ніж  5 % прибутку, що залишається в розпорядженні банку. Потім  здійснюються відрахування в фонди економічного стимулювання банку, на добродійні і спонсорські заходи, на виплату винагород керівництву банку. З суми, що залишилася виплачуються дивіденди акціонерам (пайовикам). Якщо і після цього залишається нерозподілений прибуток, він може бути направлений на індексацію акцій (паїв) або ж на приріст капіталу банку.

Збитки банку по підсумкам діяльності за рік покриваються за рахунок резервного фонду, а при його недостатності -  за рахунок зменшення капіталу.

При збитковій діяльності банку акціонерами (пайовиками) або Національним банком України вирішується питання про доцільність його подальшого функціонування: збереження, реорганізація або ліквідація.

Прибуток є найважливішим показником оцінки діяльності комерційних банків. Він використовується аналітиками для визначення рейтингів банків на основі їх балансів.

Напрями формування доходів банку

Джерелами доходів комерційного банку є різні види бізнесу[19].

До елементів банківського бізнесу можна віднести:

  • позиковий бізнес;
  • дисконт-бизнес;
  • охоронний бізнес;
  • гарантійну діяльність банку;
  • бізнес з цінними паперами;
  • бізнес, заснований на прийомі внесків і здійсненні операцій за дорученням вкладників;
  • на кореспондентських відносинах з іншими банками;
  • на наданні нетрадиционных банківських послуг.

Позиковий бізнес включає два складові елементи - наданняпозик клієнтам (юридичним і фізичним особам) і передача в тимчасове користування вільних ресурсів іншим комерційним банкам за процентну винагороду.

Друга частина позикового бізнесу може мати форму міжбанківського кредиту або термінового депозиту в іншому банку. Умовою розвитку позикового бізнесу у вигляді продажу вільних ресурсів є наявність ліній оперативного зв'язку між кредитними установами, поява надійних посередників, що спеціалізуються на перерозподілі ресурсів на банківському ринку, а також грамотне управління коррахунком.

Дохід від позикового бізнесу виступає у формі відсотка.

Дісконт-бізнес заснований на покупці банком неоплаченных векселів, чеків і вимог з певною знижкою - дисконтом. Різновидом дисконт-бизнеса є факторингові операції банку. Останні можуть бути двох видів: з правом регресу (з оборотом) і без права регресу (без обороту). У першому випадку банк має право стягнути не погашене платником зобов'язання з одержувача засобів (постачальника).

У другому випадку такого права у банку немає і він тому ризикує більше, вимагаючи і соліднішу винагороду. Винагорода банку за факторингову операцію зменшує дохід постачальника від проданої продукції, надає знижку з її вартості.

Під час вступу грошей від платника на коррахунок банку в повній сумі вимоги ця сума розподіляється по трьом напрямам:

  • погашення дебіторської заборгованості (сальдо рахунку розрахунків по факторингових операціях);
  • сплата податку на додану вартість;
  • формування доходу банку (сума дисконту за мінусом ПДВ).

Охоронний бізнес заснований на трастових (довірителях) і агентських послугах, яким відповідають і банківські операції. Цей бізнес дає банку дохід у формі комісії за управління майном клієнта (нерухомістю, цінними паперами, засобами на рахунку) або за виконання окремих конкретних операцій за дорученням, пов'язаних з цим майном.

Бізнес з цінними паперами складається з таких складових елементів, як випуск самим банком цінних паперів і реалізація їх на ринку, розміщення цінних паперів за дорученням, вкладення в цінні папери інших елементів з метою отримання постійного доходу або для перепродажу, надання послуг з приватизації. Дохід банку від даного виду комерції складається з курсової різниці при продажі цінних паперів, дивідендів, процентного доходу по боргових зобов'язаннях, дохід від перепродажу цінних паперів (спекулятивний дохід), отриманої комісійної винагороди за послуги з приватизації, за розміщення цінних паперів і ін. У зв'язку з регулярною переоцінкою пакету цінних паперів дохід банку формується також за рахунок позитивних різниць цієї переоцінки.

Гарантійна діяльність банку дає дохід в прямій грошовій формі або пов'язана з опосередкованою вигодою. За видачу в різних формах гарантій і поручительств своїм клієнтам для здійснення ними розрахунків і отримання кредиту банк може отримувати комісійну винагороду в грошовій формі.

Бізнес, пов'язаний із залученням внесків і здійсненням операцій за дорученням вкладників, дає можливість отримувати дохід в наступних формах:

  • комісійна винагорода за:
    1. відкриття рахунку;
    2. ведення рахунку;
      • фіксована комісія за період (у грошових одиницях);
      • комісія з обороту (% від обороту);
        1. надання виписок про операції по рахунку;
        2. закриття рахунку;
        3. здійснення операцій по видачі готівки або розрахункового характеру.

Доходи банку, від даного напряму бізнесу, можуть складатися зі всіх або частини перерахованих винагород.

Джерелом доходу можуть бути кореспондентські відносини, коли банк отримує відсоток від кредитового сальдо на коррахунку в іншому банку або банківському об'єднанні. Дохід залежить від рівня процентної ставки, порядку нарахування відсотка, розміру і тривалості кредитового сальдо. Дохід від нетрадиционных послуг банку складається з доходу від лізингових, інформаційних, консультаційних послуг, послуг з навчання клієнтів і ін. Дохід від лізингових операцій включає лізингові платежі, процентні платежі і комісію за послуги.

Доходи неординарного (непередбаченого) характеру, пов'язані з разовими операціями по реалізації майна банку. Дохід утворюється у разі перевищення ринкової ціни над балансовою оцінкою. Інакше операції пов'язані з витратою, яка утворює прямий збиток банку.

Таким чином, всі види доходів комерційного банку формою можна розділити на три групи:

  • процентний дохід;
  • дохід у формі комісійної винагороди;
  • інші види (доходи від операцій на ринку спекулятивного характеру, різниця між балансовою і ринковою ціною проданого майна, переоцінка цінних паперів і інших активів, отримані штрафи, пені, неустойки, дисконтний дохід). Вони наведені на малюнку 1.1.

Мал. 1.1 - Види доходів комерційного банку

Доходи від послуг у всіх перерахованих формах повинні відшкодовувати витрати банку, покривати ризики і створювати прибуток. Іншою загальною межею всіх форм доходу є їх ціннісний характер. Ціна на банківському ринку, як і на будь-якому іншому, формується під впливом попиту і пропозиції. В той же час кожна з форм доходу має свою специфіку. Позиковий відсоток є своєрідною ціною, що позичається в тимчасове користування вартості.

Класифікація видів позикового відсотка грунтується на формах кредиту (комерційний відсоток, банківський, споживчий і так далі) видах кредитних установ (обліковий відсоток центрального банку, банківський, ломбардний), термінах позик (по позиках короткостроковим або ставкам грошового ринку, по довгострокових позиках або ставках по облігаційних позиках), видам суд (відсоток по позиках в оборотні кошти, по овердрафу, по обліку векселів, по цільових позиках і т. д.), видах операцій (відсоток по позиках, по міжбанківських кредитах, депозитний), за способом нарахування (прості і складні відсотки, звичайні і точні і так далі).

Незалежно від вигляду договірною позикою відсоток повинен формуватися на основі ціни кредитних ресурсів і маржі, необхідної для даного комерційного банку. При цьому ціна кредитних ресурсів повинна враховуватися не ринкова (ціна залучення ресурсів), а реальна. Достатня для банку процентна маржа повинна покривати загальнобанківські витрати і створювати прибуток. Крім того, відсоток за договором повинен враховувати темпи інфляції і банківські ризики.

Залежно від періоду, до якого відносяться отримання доходів, вони діляться на доходи поточного періоду і доходи майбутніх періодів.

Джерела доходу діляться на стабільні та нестабільні. До відносно стабільних джерел доходу відносять процентний дохід і безпроцентний дохід від банківських послуг, нестабільних - доходи від операцій з цінними паперами на вторинному ринку, від непередбачених (неординарних) операцій.

В наших умовах багато банків можуть включати в групу нестабільних джерел доходи від валютних операцій.

Бажаним напрямом розвитку банку є зростання доходів за рахунок стабільних джерел, відсутність значного впливу нестабільних джерел доходу на зростання чистого прибутку.

Формування витрат банку

Витрати комерційного банку можна класифікувати по характеру, формі, способу обліку, періоду, до якого вони відносяться, по впливу на базу оподаткування, способу обмеження[21].

По характеру витрати банку діляться на шість груп: операційні, витрати по забезпеченню господарської діяльності банку, по оплаті праці персоналу банку, по сплаті податків, відрахування в спеціальні резерви і інше. Вони відображені на малюнку 1.2.

Мал. 1.2 – Класифікація витрат банку за характером

До операційних витрат відноситься, по-перше, сплата відсотків за привернуті банком ресурси на основі депозитних і кредитних операцій, випуску цінних паперів. По-друге, комісія, сплачена банком по операціях з цінними паперами, з іноземною валютою, по касових і розрахункових операціях, за інкасацію. По-третє, інші операційні витрати (дисконтна витрата по векселях, негативний результат по переоцінці цінних паперів і рахунків в іноземній валюті, витрата (збиток) від перепродажу цінних паперів, по операціях з дорогоцінними металами і т. д.).

Таким чином, операційні витрати - це витрати, прямо пов'язані з банківськими операціями.

Витрати по забезпеченню господарської діяльності банку включають амортизацію основних засобів і нематеріальних активів, витрати по оренді, ремонту устаткування, автотранспорту, канцелярські, придбанню спецодягу, експлуатаційні витрати за будівлями і так далі.

Витрати по оплаті праці персоналу банку складаються із заробітної плати, премій, нарахувань на заробітну плату.

Витрати по сплаті податків пов'язані з  податками на майно, на землю, з власників автотранспортних засобів і іншими податками, що відносяться на собівартість банківських операцій.

Особливою групою витрат є витрати по формуванню резервів на покриття можливих втрат по позиках, під знецінення цінних паперів і на покриття можливих збитків по інших активних операціях, по дебіторській заборгованості.

Інші витрати банку різноманітні по своєму складу. Це витрати на рекламу, на відрядження і представницькі, на підготовку кадрів, по компенсації витрат співробітникам банку у зв'язку з використанням їх особистого транспорту для службових цілей, маркетингові витрати, витрати по аудиторських перевірках, судові, по публікації звітності і так далі.

За формою розрізняють процентні, комісійні та інші непроцентні витрати. Вони наведені на малюнку 1.3.

Мал. 1.3 – Класифікація витрат банку за формою

Процентні витрати включають відсотки, сплачені банком за отримані кредити, залишки засобів на рахунках до запитання і термінових депозитів, які відкриті для фізичних і юридичних осіб, включаючи банки, процентні платежі по випущених векселях, облігаціях, депозитних і ощадних сертифікатах.

Банки несуть витрати у зв'язку із сплатою комісії за операціями з цінними паперами і іноземною валютою, за послуги каси, розрахункові, по інкасації, за отримані гарантії і так далі.

Інші непроцентні витрати мають форму дисконтних витрат, витрат спекулятивного характеру на ринку, переоцінки активів, штрафів, пені і неустойок, витрати на утримання апарату управління (оплата праці, підготовка кадрів і ін.), господарських витрат.

По способу облікувиділяють наступні групи витрат:

  • відсотки, сплачені за привернуті кредити;
  • відсотки, сплачені юридичною особою по привернутих засобах;
  • відсотки, сплачені фізичною  особою по депозитах;
  • витрати по операціях з цінними паперами;
  • витрати по операціях з іноземною валютою і іншими валютними цінностями;
  • витрати на утримання апарату управління;
  • витрати по організаціях банків;
  • штрафи, пені, неустойки сплачені;
  • інші витрати.

В рамках кожної групи витрат виділяють детальніші їх види (наприклад, витрати по видах кредиторів, штрафи по видах порушень, процентні витрати по характеру діяльності і статусу власників рахунків і так далі).

По періоду, до якого відносяться витрати, виділяються витрати поточного періоду і витрати майбутніх періодів. Останні можуть бути пов'язані з нарахованими, але не виплаченими відсотками по кредитних і депозитних операціях, по операціях з цінними паперами, негативними різницями переоцінки активів.

За способом обмеження витрати банку діляться на нормовані і ненормовані До нормованих відносяться витрати на рекламу, відрядження, на підготовку кадрів, представницькі, по компенсації витрат, зв'язаних з використанням особистого транспорту працівників банку. Ці витрати враховуються повністю на витратних рахунках банку, але витрати понад норми збільшують базу оподаткування банку.

По впливу на базу оподаткування витрати банку діляться на три групи:

  • витрати, що відносяться на собівартість банківських послуг (тобто що враховуються на витратних рахунках) і зменшують базу оподаткування банку при розрахунку податку на прибуток;
  • витрати, що враховуються на витратних рахунках, але  що не зменшують базу оподаткування банку;
  • витрати, що прямо відносяться на збитки банку і не враховуються при розрахунку бази оподаткування банку.

Формування резервів

Установи Банку повинні формувати резерви під активні операції щомісячно за групами ризику (визначеними категоріями активних операцій) відповідно до сум фактичної  заборгованості (у т.ч. за безвідкличними зобов’язаннями) за станом на 1 число місяця, наступного за звітним, зменшеної на відповідний відсоток вартості забезпечення (гарантії),  що береться до розрахунку чистого ризику за окремими активними операціями (якщо це визначено відповідними нормативними документами Національного банку України що формування резерву) і  відображати в бухгалтерському обліку суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати подання на адресу Національного банку України місячного балансу.

Формування резервів за активними операціями в іноземній валюті здійснюється у номіналі по кожній валюті окремо з використанням технічних рахунків безготівкової валютної позиції з відображенням еквіваленту за офіційним курсом на день здійснення операції з використанням технічних рахунків еквіваленту безготівкової валютної позиції.

Спеціальні резерви на покриття можливих втрат від кредитних операцій

Резерв для   відшкодування   можливих   втрат  за  кредитними операціями  банків  (далі  -  резерв  під   кредитні   ризики)   є спеціальним  резервом,  необхідність  формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській   діяльності. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку  з  урахуванням погіршення якості його активів або  підвищення ризиковості кредитних операцій[20].

Порядок розрахунку, формування та використання резервів регламентовано “Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000  № 281 (із  змінами та доповненнями)[12].

Створення резерву під кредитні ризики – це визнання витрат для відображення реального результату діяльностібанку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризику кредитних операцій, це мобілізація внутрішніх коштів (шляхом зменшення прибутку) для використання, у разі необхідності, на покриття ризикованих активів.

Резерви на відшкодування можливих втрат за основною сумою кредитних операцій поділяються на резерв під стандартну та нестандартну заборгованість. При цьому, окремо враховуються резерви, сформовані за балансовими кредитними операціями (які враховані на балансових рахунках) та позабалансовими кредитними операціями (гарантії, авалі, зобов’язання з кредитування).

Формування резервівбанк здійснює щомісячно в повному обсязі розрахункової суми, незалежно від фінансових результатів діяльності, за станом на 1-е число місяця, наступного за звітним, до строку подання місячного балансу.

У разі необхідності, уточнення розмірів сформованого резерву здійснюється коригуючими проводками:

  • філіями – протягом перших 3-х робочих днів місяця, наступного за звітним,
  • головним офісом – до шостого (включно) числа місяця, наступного за звітним.

Резерв під кредитні ризики поділяється  на  резерви  під стандартну    та   нестандартну   заборгованість   за   кредитними операціями.  Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під  контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні".

Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями стягнення якої є неможливим.

Не здійснюється формування резерву: за бюджетними кредитами; за кредитними операціями між установами в системі одного банку; за операціями фінансового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно; за коштами, що розміщені банком на умовах субординованого боргу; за позабалансовими зобов'язаннями з кредитування (крім зобов'язань, наданих банкам), за якими банк не повинен надавати кошти за першою вимогою контрагента (тобто за якими банк не несе ризику); за коштами в іноземній валюті, що перерахована Національному банку.

Спеціальні резерви на покриття можливих втрат від операцій  з цінними паперами

Для розрахунку та формування резерву здійснюється перегляд цінних паперів у портфелі на продаж і портфелі до погашення, не рідше одного разу на місяць починаючи з дати визнання їх на балансі. За результатами аналізу фінансового стану емітентів, поточної вартості цінних паперів, грошових потоків і доходів за цінними паперами, а також іншої інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку банк визначає нестандартні цінні папери, під які мають створюватися резерви.

Розрахунок резерву за операціями з цінними паперами здійснюється залежно від їх класифікації до відповідного портфеля та методу визначення балансової вартості.

Розрахунок та формування резерву під цінні папери банк здійснює щомісяця у повному обсязі незалежно від розміру його доходів за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання оборотно-сальдового балансу.

Розмір фактично сформованого резерву за операціями з цінними паперами контролюється за даними оборотно-сальдового балансу.

Формування резерву здійснюється у валюті номіналу цінного папера.

Формування резерву під дебіторську заборгованість установибанку здійснюють в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів відповідно до суми фактичної дебіторської заборгованості та розрахункової суми резерву за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання форми звітності N 1-КБ "Баланс комерційного банку" (щомісяця).

Щомісячно, за станом на перше число місяця, наступного за звітним, установибанку здійснюють інвентаризацію дебіторської заборгованості відповідно до “Положення про порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 13.12.2002р. № 505 (зі змінами та доповненнями)[13].

Щомісячна інвентаризація дебіторської заборгованості, що здійснюється установамибанку з метою формування спеціального резерву, оформляється актом. Вказаний акт роздруковується, підписується відповідальним виконавцем та головним бухгалтером (заступником головного бухгалтера), після чого передається керівникам структурних підрозділів, що є ініціаторами операцій, за якими виникла дебіторська заборгованість, для візування. Оформлені у такому порядку акти інвентаризації дебіторської заборгованості затверджуються керівником установибанку (його заступником) та зберігаються у відділі консолідованої звітності управління фінансового обліку та звітності у головного бухгалтера.

Коефіцієнти резервування для кожної групи ризику (0, 20, 50 та 100 %) встановлені Положенням Національного банку України “Про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості”[13].

Відповідальність за якість інвентаризації дебіторської заборгованості Банку та правильність визначення групи ризику і розрахунку спеціального резерву відповідно до чинних нормативних вимог покладається на головних бухгалтерів філійбанку.

Відповідальністьза стан дебіторської заборгованості несуть керівники установбанку.

Щомісячно, за станом на перше число місяця, наступного за звітним, установибанку здійснюють формування резервів під прострочену понад 31 день та сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за активними операціями згідно з “Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих утрат за кредитними операціями банків”[12]/ Заборгованість за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами належить до нестандартної заборгованості.

Під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами або простроченими доходами понад 31 день установами Банку формуються  резерви  в розмірі фактичної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Банк, згідно до статті 36 ЗаконаУкраїни “Про банки і банківську діяльність”[2] зобов'язаний формувати   резервний  фонд  на  покриття непередбачених збитків (далі – резервний фонд) по всіх статтях активів  та  позабалансових зобов'язаннях.

Загальні резерви та резервні фонди формуються та використовуються згідно з вимогами чинного законодавства України та за рішенням загальних зборів акціонерівбанку для покриття непередбачених збитків під невизначені ризики під час проведення банківських операцій. Порядок утворення загальних резервів та резервних фондів визначається в статутібанку відповідно до чинного законодавства України.

Розмір відрахувань до резервного фондубанку має бути не менше 5 відсотків від консолідованого прибуткубанку за звітний фінансовий (календарний) рік до досягнення  фонду  25  відсотків розміру регулятивного капіталу Банку. Даний резервний фонд формується на балансіголовногобанку. Відрахування до резервного фонду здійснюється  за рахунок прибутку, що залишився після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов’язання.

У разі   коли   діяльністьбанку  може  створювати  загрозу інтересам вкладників та інших кредиторівбанку,  Національний банк України  має  право вимагати відбанку збільшення розміру резервів та щорічних відрахувань до них.

Відрахування до загальних резервів та  резервних  фондів здійснюється за рахунок прибутку, що залишився після оподаткування або з прибутку до оподаткування,  скоригованого на всі  потенційні податкові зобов'язання.

Збитки від активів не можуть бути безпосередньо покриті із загальних резервів та резервних фондів, а повинні проводитися лише за рахунок спеціальних резервів.

Модель формування чистого прибутку банку

Для якiсної та кiлькiсної оцiнки рiвня прибутковостi в свiтовiй банкiвський практицi використовують модель формування чистого прибутку, яка мiстить в собi слiдуюче. Модель побудована таким чином, що доходи та витрати групуються на основi якiсних критерiёв, що дозволяє дати на тiльки кiлькiсну, а й якiсну оцiнку рiвня прибутковостi[20]. Ця модель наведена в таблиці 1.3

Таблиця 1.3. Модель формування чистого прибутку

Номер строки

Показник

1

Процентний доход (група р-кiв №№600, 601,602, 603, 604, 605, 608, 609 ).

2

Процентнi витрати (група р-кiв №№700,701, 702, 703, 704, 705, 708,709).

3

Чистий процентний доход (стр1-стр2)

4

Комiсiйнi доходи (група р-кiв №№610, 611, 618).

5

Комiсiйнi витрати(група р-кiв №№710, 718).

6

Чистий комiсiйний доход (стр4-стр5)

7

Iншi банкiвськi та небанкiвськi операцiйнi доходи(група р-кiв №№630, 638, 639,648, 649).

8

Iншi банкiвсськi та небанкiвськi операцiйнi витрати (група р-кiв №№738, 739, 741, 742, 743, 744, 745, 748, 749).

9

Поточний результат без врахування результату від торговельних операцій та спецрезерву на покриття втрат (стр3+стр6+стр7-стр8).

10

Резерв на покриття  втрат(група р-кiв №№670 -  -група р-кiв №№770)

11

Результат від торговельних операцій(група р-кiв №№620).

12

Непередбаченi доходи (група р-кiв №№680).

13

Непередбаченi витрати (група р-кiв №№780).

14

Прибуток до оподаткування (стр9- стр10+ стр11+стр12-  -стр13).

15

Податок на прибуток (рах-к №7900)

16

Чистий прибуток (стр14-стр15).

Чистий прибуток залишається в розпорядженні банка. Та він може бути спрямований на виплату дівідентів, чи на збільшення капітала банка. Рішення про використання чистого прибутку приймає загальний збір акціонерів банку.

2.  ОБЛІК ПРИБУТКУ У БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ

2.1. Загальна характеристика діяльності АБ «Факторіал-Банк».

15 років тому розпочалася історія розвитку та стрімкого становлення Акціонерного Банку “Приват-Ексел”, який зараз носить назву АБ «Факторіал-Банк».

Банк має Лiцензiю Державної комiсiї з цінних паперів та фондового ринку серії АБ № 113475 від 03.11.2004 р. на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: дiяльностi з випуску та обігу цінних паперів; діяльності щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів.

Філософія банку - бути банком розумних рішень для розумного бізнесу. Стати кращим системним банком для малого та середнього бізнесу завдяки індивідуальному підходу до кожного клієнта, інформаційній відкритості, професіоналізму та надійності. Банк цінує кожного клієнта, прагне задовільнити всі їхні потреби,  цілеспрямовано розвивається та активно реагує на зміни у фінансовому секторі.

Банк є учасником Фонду гарантування внесків фізичних осіб (Свідоцтво учасника Фонду № 105 від 02.09.99 р.)

З 2001р. Банк підключився до міжнародної інформаційно-торговельної системи REUTERS, з 2002 р. став асоційованим членом міжнародної платіжної системи Visa International, з 2003 р. отримав статус афілійованого члена системи MasterCard International. АБ «Факторіал-Банк» виступає членом міжнародної платіжної системи S.W.I.F.T.  З 2001 р. став агентом системи грошових переказів Western Union, з 2004 р. надає послуги в рамках системи грошових переказів SOFT, а з 2006 р. – в рамках системи переказів CONTACT.

У листопаді 2007 року АБ "Факторіал-Банк" увійшов до складу міжнародної фінансової Групи "SEB" за результатами підписання угоди щодо придбання Групою "SEB"  97,25% акцій  "Факторіал-Банку". Станом на 01.01.08 р. Група "SEB" володіє 98,44% акцій Банку. Група "SEB" - фінансова організація Північної Європи, що обслуговує 400 тис. корпоративних клієнтів й організацій, а також 5 млн. приватних клієнтів. SEB має представництва в Скандинавії, країнах Балтії, Німеччині, Польщі, Україні та Росії. Станом на 30.09.07 р. загальні активи Групи склали 341 млрд. дол. США, активи під керуванням - 220 млрд. дол. США. Станом на 30.09.07 р. загальні активи обох банків в Україні ("СЕБ Банк" і "Факторіал-Банк") склали 452 млн. дол. США.

Головою Правління банку призначено Коротіна Олександра Олександровича.

Згідно Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ від 25 грудня 2006 року N 364 АБ "Факторіал-Банк" за розміром активів на 2007 рік віднесено до III групи банків.

Регіональна структура АБ “Факторіал-Баку” станом на 01.01.2007 нараховує 7 філій  та 41 безбалансове відділення. Протягом 2006 року АБ “Факторіал-Банком” відкриті: філія в м. Донецьк та 10 відділень.

Згідно наданої ліцензії НБУ за № 37 від 4 грудня 2001 року та письмового дозволу № 37-3 від 02 червня 2006 року банк здійснює наступні види діяльності:

  • приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
  • відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомог,  платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
  • розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
  • надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
  • придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);
  • лізинг;
  • послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
  • випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
  • випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій;

  • емісію власних цінних паперів;
  • організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
  • здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг):
  • здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
  • перевезення валютних цінностей та інкасація коштів.
  • операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку, з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках, фінансовими ф'ючерсами та опціонами;
  • довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
  • депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.

Операції з валютними цінностями:

  • неторговельні операції з валютними цінностями;
  • ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів - нерезидентів у грошовій одиниці України;
  • ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;
  • ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;
  • відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
  • відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
  • залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
  • залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

Для запровадження професійної діяльності на ринку цінних паперів отримані Ліцензії ДКЦПФР:

  • Серія АБ  № 113475 03.11.2004: діяльність по випуску та обігу цінних паперів; діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів. Строк дії ліцензії: 03.11.2004 - 03.11.2009. Філії  Банку,  повноважень щодо здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів не мають.
  • Серія АВ  № 115294 від 17.07.2006: депозитарна діяльність зберігача цінних паперів. Строк дії ліцензії: 17.07.2006 - 17.07.2011. Копію ліцензії для провадження депозитарної діяльності зберігача цінних паперів отримала Київська філія Банку.

Для використання, експлуатації засобів криптографічного захисту інформації та криптосистем; ввезення, вивезення засобів криптографічного захисту інформації та криптосистем; надання послуг в галузі криптографічного захисту інформації отримана Ліцензія Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем захисту інформації служби безпеки України серія АБ № 176511 від 28.07.2005. Строк дії: з 08.07.2005 по 08.07.2010.

Стратегічна політика банку: банк прагне до того, щоб забезпечити широкі верстви населення, а також малий та середній бізнес по всіх регіонах України, якісними банківськими послугами на рівні світових стандартів, виходячи таким чином на ринок великих промислових підприємств.

Станом на 01.01.2008 загальна кількість клієнтів  Банку  склала 74602,  з них юридичних осіб - 4640 (в тому числі резиденти - 2637), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності – 5151 (в тому числі резидентів - 3150), фізичні особи – 68697 (в тому числі резиденти -  58429), фінансові установи - кореспонденти – 214 (в тому числі резиденти - 206).

Серед клієнтів, що обрали Банк у якості свого ділового партнера є чимало організацій та підприємств, що складають основу як регіональної, так і національної економіки: АТ “Українська промислова енергетична компанія”, КБ  “Завод ім. В.О. Малишева”, ТОВ “Харківський підшипниковий завод”, ЗАТ “Харківський інструментальний завод”, АТ “Фабрика ім. Тінякова”, ВАТ ХЕЛЗ, ВАТ ЛКМЗ тощо.

АБ “Факторіал – банк” є асоційованим членом міжнародної платіжної системи VISA International, асоційованим членом міжнародної платіжної системи  Master Card Int.

Банком встановлені кореспондентські відносини з 7-ма іноземними банками: Німеччини, Росії та Молдови.

В АБ “Факторіал-Банк” визначений наступний порядок участі органів управління та структурних підрозділів в управлінні ринковим ризиком.

Повноваження Наглядової Ради:

  • забезпечення створення організаційної структури Банку, що відповідає основним принципам управління ринковим ризиком;
  • здійснення контролю за повнотою і періодичністю перевірок Управління внутрішнього аудита по дотриманню основних принципів управління ринковим ризиком окремими підрозділами і Банком у цілому;
  • оцінка ефективності управління ринковим ризиком;
  • контроль за діяльністю виконавчих органів Банку по управлінню ринковим ризиком.

Повноваження Правління Банку:

  • розгляд і затвердження внутрішніх документів і змін до них, що обумовлюють правила та процедури управління ринковим ризиком (положень, порядків, правил, методик, регламентів, тарифів і т.п.);
  • затвердження інвестиційної політики та розміру лімітів, використовуваних для моніторингу ринкового ризику;
  • розподіл повноважень і відповідальності по управлінню ринковим ризиком між керівниками підрозділів різних рівнів, забезпечення їх необхідними ресурсами, установлення порядку взаємодії та звітування.

Повноваження Управління внутрішнього аудита:

  • визначення відповідності дій і операцій, здійснюваних керівництвом і службовцями Банку, вимогам діючого законодавства, нормативних актів, внутрішніх документів Банку, що визначають впроваджену Банком політику, процедури прийняття і реалізації рішень, організації обліку і звітності, включаючи внутрішню інформацію про прийняті рішення, проведених операціях (угодах, що укладаються), результатах аналізу фінансового становища та ризиках банківської діяльності;
  • контроль за дотриманням процедур по управлінню ринковим ризиком, передбачених даним Положенням;
  • участь у розробці внутрішніх документів Банку з метою перевірки відповідності їх змісту вимоги законодавства та системи внутрішнього контролю, розробленої в Банку.

Повноваження Управління ризик менеджменту:

  • розробка інвестиційної політики Банку і розмірів лімітів по активних та пасивних операціях.
  • контроль дотримання вимог даного Положення;
  • контроль за дотриманням встановлених лімітів показників, використовуваних для моніторингу ринкового ризику;
  • контроль дотримання заходів для зниження ринкових ризиків, зв'язаних із проведенням банківських операцій, у тому числі і на ринку цінних паперів.

2.2. Облікова політика АБ «Факторіал-Банк»

Вищим органом управління Банку є Загальні збори акціонерів. В період між Загальними зборами акціонерів контроль за діяльністю Правління банку здійснює Спостережна рада банку. Спостережна рада банку розглядає всі питання, які виносяться на обговорення Загальних зборів акціонерів; за поданням Голови Правління затверджує і звільняє членів Правління; визначає зовнішнього аудитора, встановлює порядок проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю банку; розглядає перспективні плани діяльності Банку; приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій і представництв банку, та затверджує їх статути і положення.

Виконавчим органом банку є Правління банку, яке здійснює керівництво поточною діяльністю банку і несе відповідальність за її результати.

Правління банку вирішує питання керівництва діяльністю відокремлених підрозділів банку, вирішує питання організації проведення операцій банком, зберігання грошових коштів і цінностей банку, обліку і звітності, внутрішнього контролю, розглядає і затверджує внутрішні документи банку, приймає рішення про участь банку як засновника в інших підприємствах або об”єднаннях підприємств, приймає рішення про приєднання до установчих документів цих підприємств, приймає рішення про придбання банком власних акцій.

Положення про облікову політику АБ «Факторіал-Банк» на 2008 рік, розроблено відповідно до:

  • Цивільного кодексу України;
  • законів України "Про банки і банківську діяльність"; "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" п.5 ст.8; "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні";
  • Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банківських установах України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 30.12.98 р. № 566 зі змінами та доповненнями;
  • Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 17.06.04 р. № 280;
  • інших нормативних документів Національного банку України, Національних стандартів бухгалтерського обліку та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка";
  • інших законодавчих актів України та внутрішніх документів.

Облікова політика банку Введено в дію Наказом № 1102    від    29.12. 2007р.

Деякі положення про облікову політику АБ «Факторіал-Банк» на 2008 рік наведено нижче:

  1. метою положення про облікову політику АБ “Факторіал-Банк” на 2008 рік є:
    • методологічне обгрунтування і визначення порядку оцінки статей балансу Банку та основних принципів ведення бухгалтерського (фінансового) і управлінського обліку;
    • така організація бухгалтерського обліку, що  необхідна для забезпечення своєчасного й повного відображення всіх операцій банку та надання інформації про стан активів і зобов'язань,  капіталу, результатів фінансової діяльності
    • задоволення потреб облікової практики установ Банку на момент розробки Положення у межах чинного законодавства, нормативних документів Національного банку України та банківської ліцензії Положення визначає:
    • основні принципи ведення бухгалтерського (фінансового) обліку та формування статей звітності,
    • єдині методи оцінки активів, зобов’язань та інших статей балансу Банку,
    • порядок нарахування доходів Банку за кожним фінансовим інструментом, віднесення їх на рахунки прострочених, критерії визнання активів сумнівними чи безнадійними до отримання,
    • порядок створення та використання спеціальних резервів (порядок списання за рахунок резервів безнадійної заборгованості),
    • вимоги та вказівки щодо обліку окремих операцій.
    • забезпечення повноти та достовірності операцій у сфері обліку .
      1. основні напрямки використання облікової політики в діяльності Банку:
        • ведення бухгалтерського обліку;
        • складання та подання достовірної фінансової, податкової та управлінської звітності;
        • організація внутрішнього контролю за здійсненням операцій у Банку;
        • визначення регламенту відносин із питань обліку у філіях Банку, між філіями та Головним банком, з установами Національного банку України, органами державної влади, а також іншими користувачами облікової інформації.
          1. вимоги до первинних облікових документів.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити:

  • назву документа (форми);
  • дату складання документа;
  • назву підприємства (банку), від імені якого складений документ;
  • місце складання документа;
  • назву отримувача коштів;
  • зміст операції (підстави для її здійснення);
  • суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативними актами Національного банку України;
  • номери рахунків;
  • назву банку (отримувача та платника коштів);
  • підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів можуть мати й інші додаткові реквізити.

Документи, які надають клієнти банку, повинні мати підписи уповноважених службових осіб клієнта та відбиток його печатки. Підписи на всіх документах, а також печатки мають відповідати заявленим їх зразкам, а підтвердження достовірності підпису на документі в електронному вигляді обумовлюється в договорі про обслуговування клієнта через систему електронних платежів "клієнт - банк".

Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Внесення виправлень до первинних документів не допускається, крім випадків, встановлених нормативними актами Національного банку України.

Первинні документи та облікові регістри повинні складатися українською мовою або іншою мовою відповідно до Закону України "Про мови в Українській РСР".

Документи на отримання (видачу) готівкових коштів мають бути оформлені згідно з вимогами Національного банку України щодо ведення касових операцій

Відповідальність за своєчасне складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а також за правильність відображення операцій в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали ці документи (регістри).

Відповідальність за прийняття до виконання документів, які суперечать чинному законодавству, несуть особи, які їх ініціювали та підписали.

Керівник банку несе відповідальність за проведення документів, що суперечать чинному законодавству і які виконані з його дозволу за письмовим зверненням ініціатора

Основними принципами оцінки та методами обліку є:

  1. відображення в бухгалтерському обліку операцій у день їх здійснення - тобто у день виникнення прав(активів) або зобов'язань (пасивів) незалежно від дати руху коштів за ними;
  2. усі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо та відображаються у розгорнутому вигляді;
  3. активи та пасиви в іноземній валюті відображаються за офіційним курсом НБУ на звітну дату;
  4. зміни в податковому обліку не впливають на фінансовий облік;
  5. усі доходи і витрати банку, що відносяться до звітного періоду, відображаються у цьому ж періоді незалежно від того коли були отримані або сплачені кошти. При розрахунку відсотків за звітний місяць використовується метод факт/факт;
  6. банк формує резерви на покриття можливих втрат за   активами у національній та іноземній валютах, включаючи розміщені депозити, надані кредити, дебіторську заборгованість та цінні папери;
  7. цінні папери в портфелі на продаж відображаються на дату балансу за  справедливою  вартістю;
  8. кредити у звіті відображаються за сумою основного боргу за мінусом резервів на потенційні збитки за кредитними операціями;
  9. списання безнадійних активів здійснюється методом створення резервів або методом прямого списання;
  10. прибуток, що залишається у розпорядженні Банку після сплати податків і обов’язкових платежів, розподіляються згідно Статуту АБ “Факторіал-Банк, направляються на формування резервних та інших фондів, збільшення капіталу та виплату дивідендів. Термін, порядок і розміри виплати дивідендів визначаються Загальними зборами акціонерів Банку;
  11. основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні необоротні активи обліковуються за первинною вартістю;
  12. амортизація в бухгалтерському обліку нараховуються пооб'єктно;
  13. товарно-матеріальні цінності відображаються в обліку по первинній вартості, переоцінка матеріальних цінностей не здійснюється;
  14. визначення результату звітного періоду здійснюється шляхом зіставлення доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи та витрати нараховуються або визнаються та відображаються у тому звітному періоді, в якомувони мали місце бути, а не тоді, коли отримані або сплачені гроші.

Фінансові звіти, складені згідно з принципом нарахування, інформують користувачів не тільки про минуліоперації, які мали місто при виплаті або отриманні грошових коштів, а і про зобов'язання виплатити грошів майбутньому, і про ресурси, у вигляді грошових коштів, які будуть одержані у майбутньому. Цейпринцип застосовується для обліку всіхдоходів та витрат Банку (крім випадків, коли неможливоточно визначити час або суму операції).

2.3. Загальні положення бухгалтерського обліку в банку

Бухгалтерський облік в банку на сучасному етапі економічного розвитку, є інформаційний потік про стан і рух майна, грошових коштів, кредитів, фондів, цінних паперів, створених резервів, про доходи і витрати, фінансові результати, сформований з метою управління, контролю, аналізу і планування статутної діяльності комерційного банку.

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в банку включає документи чотирьох рівнів.

Документами першого, вищого рівня нормативного регулювання є закони і інші законодавчі акти, такі як Укази Президента, регулюючі питання бухгалтерського обліку в Україні.

Другий рівень документів системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку в банку складають положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО), в яких узагальнюються базові принципи і правила ведення бухгалтерського обліку окремих банківських і небанковских (господарських) операцій.

До третього рівня відносяться документи, що розкривають конкретний механізм бухгалтерського обліку, - це методичні вказівки по веденню обліку. До документів третього рівня належать, перш за все, План рахунків бухгалтерського обліку в банківських установах і інструкція по його застосуванню. Крім того, до документів третього рівня відносяться інструкції, вказівки, листи, телеграми і накази, які носять інструктивний, інформаційний або консультаційний характер по питаннях бухгалтерського обліку в банку.

До документів четвертого рівня відносяться робочі документи в області регулювання бухгалтерського обліку в конкретній кредитній організації. Це, перш за все Робочий план рахунків бухгалтерського обліку, робочі положення про порядок проведення окремих облікових операцій, фірми первинних облікових документів, правила документообігу, технологія обробки облікової інформації і інші документи, сукупність яких формує облікову політику банку.

Під час визнання та обліку доходів і витрат  в бухгалтерському обліку  застосовуються основні принципи бухгалтерського обліку, зокрема:

- нарахування та відповідність доходів і витрат - відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів і витрат під час їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів та порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, з метою визначення фінансового результату звітного періоду;

- обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів банку.

2.4  Облік доходів і витрат в АБ «Факторіал-Банк»

Процентні доходи і витрати  - це операційні доходи і витрати, отрімані  (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі активу або зобов’язання.[22]До них належать:

  • доходи(витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);
  • доходи(витрати) за кредитами та депозитами, наданими(отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;
  • доходи у вигляді амортизації дисконту(премії).

Рахунки, на яких відображаються процентні доходи та витрати відображені в таблиці 2.1[35].

Таблиця 2.1 Рахунки для відображення процентних доходів і витрат

№ ра-хунку

Найменування

6000- 6003

Процентні доходи за коштами, що розміщені в Національному банку України

6010-6018

Процентні доходи за коштами, що розміщені в інших банках

6020-6028

Процентні доході за кредитами, що надані суб’єктам господарювання

6030-6031

Процентні доходи за кредитами, що надані органам  державної влади

6040-6045

Процентні доходи за кредитами, що надані фізичним особам

6050-6057

Процентні доходи за цінними паперами

6080

Процентні доходи за операціями з філіями банку

6099

Інші процентні доходи

7000-7006

Процентні витрати за коштами, що отримані від Національного банку України

7010-7017

Процентні витрати за коштами, що отримані від інших банків

7020-7028

Процентні витрати за операціями із суб’єктами господарювання

7030

Процентні витрати за коштами бюджету та позабюджетних фондів України

7040-7041

Процентні витрати за операціями з фізичними особами

7050-7054

Процентні витрати за цінними паперами власного боргу

7060-7061

Процентні витрати за кредитами, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій

7070-7071

Процентні витрати за операціями з небанківськими фінансовими установами

7080

Процентні витрати за операціями з філіями банку

7096-7099

Інші процентні витрати

Комісійні доходи і витрати – операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов’язання чи є фіксованою; в окремих випадках суми їх можуть обчислюватися пропорційно часу і сумі зобов’язання. До  комісійних доходів (витрат) належать:

  • плата за розрахунково-касове обслуговування;
  • плата за операціями на валютному ринку з купівлі-продажу іноземної валюти для власних потреб та клієнтів(контрагентів) банку;
  • плата за операціями із цінними паперами від імені третіх осіб;
  • плата за зберігання та управління цінними паперами;
  • плата за відкриття рахунків;
  • плата за здійснення переказів;
  • плата за позабалансовими операціями

Рахунки, на яких відображаються процентні доходи та витрати відображені в таблиці 2.2[35]

Таблиця 2.2 Рахунки для відображення процентних доходів і витрат

№ ра-хунку

Найменування

6100-6109

Комісійні доходи за операціями з банками

6110-6119

Комісійні доходи  за операціями з клієнтами

6180-

Комісійні доходи за операціями з філіями банку

7100-7109

Комісійні витрати

7180

Комісійні витрати за операціями з філіями банку

Прибутки (збитки) від торговельних операцій це результат (прибуток чи збиток) від операцій з куплі-продажу різних фінансових інструментів, у тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами. Банк визнає прибутки та збитки:

  • від реалізації фінансових інвестицій;
  • від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;
  • від результату переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

За дебетом рахунків проводиться:

  • зменшення суми доходів або збитків, що виникають за торговельними операціями (група рахунків 620);
  • перенесення результатів роботи за звітний рік, які відносяться на рахунки 5040, 5041.

Дохід у вигляду дивідендів - це дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком.  Нарахування доходу за акціями та іншими вкладеннями у вигляді дивідендів здійснюється в період прийняття рішення про їх виплату на рахунку 6300 «Дохід у вигляді дивідендів».

Дохід(витрати) від інвестицій в асоційовані і дочірні компанії - це дохід(витрати), який виникає в результаті використання пайових цінних паперів емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, за винятком таких цінних паперів, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання.

      Сума частки банку у чистому прибутку(збитку) емітента визначається пропорційно до частки банку в статутному капіталі емітента. Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку банку в сумі зміни загальної величини власного капіталу емітента за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) із включенням (виключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу банку.

Відображається на рахунках: 6310 «Дохід від інвестицій в асоційовані компанії», 6311 «Дохід від інвестицій у дочірні компанії», 7310 «Витрати від інвестицій в асоційовані компанії», 7311 «Витрати від інвестицій у дочірні компанії».

2.5  Облік операцій із формування та розподілу прибутку АБ «Факторіал-Банк»

Доходи (витрати) за одноразовими послугами (наприклад, комісії за здійснений обмін валют, надання (отримання) консультацій тощо)  визнаються без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються).

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, амортизація вартості основних засобів) між відповідними звітними періодами.

Процентні доходи та витрати, що відносяться до звітного року, відображаються в цьому ж періоді незалежно від того, коли були отримані доходи.

Нарахування процентних доходів та витрат в кінці року здійснюється  з урахуванням останнього календарного дня року.

Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оцінений, то він визнаєтья та відображається в бухгалтерському обліку в розмірі здійснених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Доходи (витрати) за послугами, що надаються поетапно, визнаються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів (витрат) здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання (отримання) послуги.

Для оцінки: фінансових інструментів, що обліковуються за амортизованою собівартістю, а саме кредитів, депозитів, боргових цінних паперів; визнання процентних доходів (витрат); визначення справедливої вартості подібної фінансової інвестиції; дисконтування очікуваних майбутніх грошових потоків, банк застосовує ефективну ставку відсотка.

Банк  не застосовує ефективну ставку відсотка до фінансових інструментів:

  • із строком користування до одного року;
  • якщо рівень відхилення ефективної ставки відсотка від номінальної ставки за певним фінансовим інструментом складав менше 1%;
  • якщо розмір дисконту (премії) з урахуванням сум комісій, що включаються до вартості фінансового інструменту, був несуттєвим, тобто менше 1% від суми номіналу, то він відноситься на процентні доходи (витрати) під час визнання такого фінансового інструменту.

У перерахованих вище перших двох випадках використовується  прямолінійний метод.

Пеня, передбачена кредитними договорами за несвоєчасну сплату основного боргу та процентів за ним, визнаються за методом нарахування у складі інших нарахованих доходів.

Практично до усіх доходів та витрат, що отримуються/сплачуються банком в процесі його діяльності, банк застосовує метод нарахування.

За касовим методом у звітному періоді банком враховуються:

  • доходи (витрати) за одноразовими послугами (наприклад, комісії за здійснений обмін валют, надання (отримання) консультацій тощо), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються);
  • пеня та штрафи, що передбачені, договорами  по господарській діяльності, або чинним Законодавством  України.

Якщо на дату нарахування неможливо визначити дохід (витрати) за останні 2-3 дні місяця (наприклад, комісії за інкасаторські послуги, за послуги розрахунково-касового обслуговування тощо), то такий дохід (витрати) визнається наступного місяця.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

  • сума завдатку під заставу або в погашення кредиту, якщо це передбачено відповідним договором;
  • сума надходжень за договором комісії, агентським та аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;
  • сума авансу в рахунок попередньої оплати послуг, товарів тощо;
  • надходження, що належать іншим особам;
  • надходження від первинного розміщення цінних паперів;
  • сума податку на додану вартість, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

  • платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
  • попередня (авансова) оплата товарів, робіт, послуг;
  • погашення одержаних кредитів, повернення депозитів тощо;
  • витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до чинного законодавства України.

У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, наступного робочого дня несплачена сума видноситься на відповідні рахунки з обліку прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3.

Якщо банк (установа банку) не має впевненості в погашенні заборгованості за основним боргом і процентами, ураховуючи фінансовий стан боржника (контрагента банку), то така заборгованість визнається та відображається в обліку як сумнівна щодо отримання.

За умови визнання основного боргу сумнівним, заборгованість за нарахованими доходами також визнається сумнівною щодо отримання і відображається на відповідних рахунках для обліку сумнівної заборгованості за нарахованими доходами класів 1, 2, 3.

Якщо прострочені нараховані доходи за розрахунково-касове обслуговування не були погашені протягом 25 календарних днів з моменту винесення на рахунки обліку прострочених нарахованих доходів, то такі нараховані доходи визнаються сумнівними до отримання і на 26-й  календарний день видносяться на рахунки сумнівних нарахованих доходів.

Кредитна заборгованість за основним боргом та нарахованими доходами підлягаєа перенесенню на рахунки сумнівної заборгованості не пізніше наступного робочого дня за днем, коли вона набула ознак сумнівності, а саме:

  • визнання суб’єкта господарювання, якому банк надав кредит або за якого банк надав гарантію/аваль, в судовому порядку , банкрутом з відкриттям ліквідаційної процедури у встановленому законодавством порядку;
  • встановлення факту неможливості подальшого ведення позичальником (принципалом  за гарантією, авалем) господарської (підприємницької) діяльності із-за відсутності керівника підприємства (позичальника – фізичної особи) в результаті оголошення його розшуку  в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, або визнання його у судовому порядку безвісно відсутнім,  померлим, недієздатним, засудженим до позбавлення волі;
  • отримання банком належним чином оформленої письмової вимоги,  в т. ч. за Swift/телексом, від бенефіціара/банка-гаранта/векселедержателя про виплату коштів за виданою банком гарантією/контргарантією/авалем;
  • у разі відмови страхової компанії у виплаті страхового платежу з причин невиконання установою банку умов діючого договору страхування кредитів,
  • за векселями, оплату яких прострочено понад 30 днів,
  • заборгованість за наданими та виконаними банком гарантіями, поруками, авалями визнається   сумнівною в день здійснення банком виплат в рахунок виконання своїх зобов‘язань за гарантіями, поруками, авалями відповідно до укладених договорів,
  • заборгованість за сплаченими експортними непокритими акредитивами, які підтверджені банком і оплата за якими не отримана від банку-емітента у визначений строк, визнається сумнівною.

Заборгованість за коштами на кореспондентських рахунках АБ “Факторіал-Банк” в інших банках визнається сумнівною до отримання у разі наявності документів, які підтверджують визнання банку-кореспондента банкрутом (ухвала суду, рішення уповноваженого органу).

Визнаний та відображений за рахунками класу 6 дохід не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості щодо несплачених нарахованих доходів. Сума такої заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резерву під нараховані доходи.

З метою визначення втрат у зв'язку з невизнанням доходів на рахунках класу 6 надалі банк здійснює нарахування та облік зазначених доходів за позабалансовими рахунками.

Доходи за такими операціями визнаються за рахунками класу 6 під час їх фактичного отримання.

Обліковий прибуток (збиток), економічний показник ефективності діяльності Банку за звітний період, визначається як різниця між доходами (рахунки 6 класу) та видатками (рахунки 7 класу) відповідно до нормативних документів Національного банку України.

Обліковий прибуток (збиток) за звітний рік визначається на рівні філій банку в останній робочий день року і обліковується за рахунком 5040 “Прибуток звітного року, що очікує затвердження”, або 5041 “Збиток звітного року, що очікує затвердження”. При цьому для визначення облікового прибутку/збитку враховуються як отримані/сплачені доходи/витрати, так і не отримані/не сплачені доходи/витрати.

Консолідований фінансовий результат звітного року за всіма установами Банку обліковується на відповідних рахунках 5040 “Прибуток звітного, що очікує затвердження” та 5041 “Збиток звітного року, що очікує затвердження.

До затвердження  зборами акціонерів фінансового звіту банку, філії повинні всю суму прибутку або збитку  за звітний рік  зі  свого рахунку 5040, 5041 врахувати за відповідними рахунками 3903, 3902 з одночасним дзеркальним врахуванням на балансі ГБ фінансових результатів філій за відповідними рахунками 3902, 3903 (у розрізі філій) у кореспонденції з рахунками 5040, 5041. Вказаний порядок згортки річного фінансового результату встановлений затвердженим внутрішнім документом Банку “Порядок внутрішньосистемної згортки річного фінансового результата між ГБ та філіями”.

Загальні збори акціонерів Банку затверджують річний фінансовий звіт про результати діяльності Банку та зведений баланс Банку, підтверджений зовнішнім аудитором (стаття 35 Статуту Банку).

Розподіл чистого прибутку Банку за підсумками фінансового року затверджується Загальними зборами акціонерів  Банку за поданням Правління Банку.

Спостережна рада Банку визначає  порядок та приймає рішення щодо покриття збитків.

Податковий прибуток (збиток) визначається консолідовано, головним офісом, на підставі податкового обліку, що ведеться філіями банку, відповідно до чинного податкового законодавства.

Податок на прибуток банку розраховується у відповідності до чинного податкового законодавства та у фінансовому обліку є витратами Банку.

Відстрочені податкові зобов’язання та податкові активи розраховуються головним офісом консолідовано на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку.

Прибуток, що залишається у розпорядженні Банку після сплати податків і обов’язкових платежів, розподіляється згідно статуту АБ “Факторіал-Банк”, направляється на формування резервних та інших фондів, збільшення капіталу та виплату дивідендів. Строк, порядок і розміри виплати дивідендів визначаються Загальними зборами акціонерів Банку.

Остаточний розподіл прибутку затверджують Загальні збори акціонерів Банку.

Операції з нарахування та сплати дивідендів відображаються у бухгалтерському обліку такими записами:

У Головному офісі Банку:

  • нарахування дивідендів

Д-т  5040 “Прибуток звітного року, що очікує затвердження”

К-т 3631 “Кредиторська заборгованість перед акціонерами (учасниками) банку за дивідендами”  – нарахування дивідендів у разі сплати їх акціонерам,

або

Д-т  5040  “Прибуток звітного року, що очікує затвердження”

К-т 5003 “Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу” – у разі прийняття рішення Загальними зборами акціонерів про капіталізацію дивідендів.

  • сплата до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за акціями, крім акцій, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію фізичної особи:

Д-т 3520 “Дебіторська заборгованість за податком на прибуток”,

К-т 1200 “Кореспондентський рахунок у Національному банку України (3900 “Рахунки, що відкриті в установах банку”)

У філіях Банку та в Головному офісі (в частині акціонерів, за якими ведеться облік)

  • утримання прибуткового податку з суми дивідендів за акціями фізичних осіб, перерахованих Головним офісом, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію

Д-т  3631 “Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за дивідендами”

К-т 3622 “Кредиторська заборгованість за податками та обов’язковими платежами,             крім податку на прибуток”

  • виплата дивідендів

Д-т 3631 “Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за дивідендами”

К-т 1001 “Банкноти та монети в касі банку” (1002 “ Банкноти та монети в касі відділень банку”, 2600 “Кошти на вимогу суб’єктів господарювання”, 2620 “Кошти на вимогу фізичних осіб”, 3900 “Рахунки  філій, що відкриті в банку”, 3630 “Внески за незареєстрованим статутним капіталом”, 5002 “Власні  акції (частки, паї),  що  викуплені в акціонерів (учасників)”) – виплата (зарахування за заявою на купівлю акцій) сум дивідендів, належних акціонерам.

  • сплата прибуткового податку

Д-т 3622 “Кредиторська заборгованість за податками та обов’язковими платежами, крім податку на прибуток”

К-т 1200 “Кореспондентський рахунок у Національному банку України (3900 “Рахунки, що відкриті в установах банку”).

Бухгалтерській облік з формування і використання спеціальних резервів на покриття можливих втрат за активними операціями здійснюється у відповідності до:

  • Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та  формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України”, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 15.09.2004р. №435;
  • Правил  бухгалтерського  обліку доходів  і  витрат  банків  України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18/06/2003р. №255 (зі змінами та доповненнями);
  • Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 03/10/2005р. №358 (зі змінами та доповненнями).

Облік формування резервів на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами, а також облік формування та використання резервів під заборгованість за нарахованими доходами за цінними паперами здійснюється у відповідності до вимог Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 2 лютого 2007 р. N 31.

Відрахування в резерви на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (основним боргом) здійснюються за рахунок витрат Банку (у фінансовому обліку):

на рахунок 7702 “Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам” відносяться витрати на формування резерву під балансові кредитні операції, на рахунок 7706 “Відрахування в банківські резерви на покриття ризиків та втрат” – витрати на формування спеціального резерву під позабалансові кредитні операції.

На звітну дату, сформовані раніше спеціальні резерви в іноземній валюті доформовуються, після чого здійснюється формування необхідної суми резерву в гривнях.При розформуванні резервів в іноземній валюті гривневий еквивалент з рахунків 77 класу списується за курсом Національного банку України на дати формування та доформування резерву. Різниця між гривневими еквівалентами резерву за офіційним курсом Національного банку України відноситься на рахунок 6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”.

Сформовані резерви для відшкодування втрат від дебіторської заборгованості обліковуються на балансових рахунках 1890 “Резерв під дебіторську заборгованість за операціями з банками”, 2890 “Резерви під дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами” та 3590 “Резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю”.

Витрати на створення вказаних резервів відносяться на балансові рахунки 7700 “Відрахування в резерв під дебіторську заборгованість за операціями з банками”, 7705 “Відрахування в резерв під можливі втрати за дебіторською заборгованістю та іншими активами банку”.

Формування  резервного фонду у бухгалтерському обліку відображається такими проводками:

Дебет    5040 “Прибуток  звітного року, що очікує затвердження”;

Кредит  5021 “Резервні фонди”.

Відрахування в резервний фонд відображається в бухгалтерському обліку  такими проводками:

Дебет    5040 “Прибуток звітного року, що очікує затвердження”;

Дебет    5030 “Нерозподілені прибутки минулих років”;

Кредит  5021 “Резервні фонди”.

У разі зменшення  резервного фонду здійснюються такі проводки:

Дебет    5021 “Резервні фонди”;

Кредит  5031 “Непокриті збитки минулих років”;

Кредит  5041 “Збиток звітного року, що очікує затвердження”.

3. АНАЛІЗ ПРИБУТКУ АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК».

3.1.Аналіз результатів фінансової діяльності банку

Орієнтир в ринковому господарстві полягає в максимізації прибутку від операцій при зведенні до мінімуму втрат. Прибуток або збитки, отримані банком, - показники, що концентрують в собі результати різних пасивних і активних операцій банку і що відображають вплив всіх чинників, що впливають на діяльність банку.

Методика аналізу результативності банківської діяльності починається з аналізу доходів і витрат і завершується дослідженням прибутку.

Як основні способи оцінки доходів і витрат комерційного банку виділяються структурний аналіз, аналіз динаміки доходів і витрат, включаючи окремі їх види, розрахунок фінансових коефіцієнтів, що характеризують відносний рівень доходів і витрат. Сукупність прийомів дозволяє дати кількісну і якісну оцінку доходів і витрат банку.

Метою структурного аналізу доходів банку є виявлення основних їх видів для оцінки стабільності джерел доходу і збереження їх в майбутньому. Аналіз проводиться на основі фактичних даних за минулі роки – 2006,2007 р.р..

Розглянемо порівняльний аналіз балансу за 2006- 2007 р.р. банку (табл. 3.1 - 3.2). Аналіз балансу банку дає змогу визначити ліквідність, дохідність та ступінь ризику окремих банківських операцій, джерела капіталу банку та його зобов'язань, структуру їх розміщення на визначену дату або за певний період, а також встановити спеціалізацію та значення діяльності окремих банків або їх угруповань у банківській системі країни.

3. АНАЛІЗ ПРИБУТКУ АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК».

3.1.Аналіз результатів фінансової діяльності банку

Орієнтир в ринковому господарстві полягає в максимізації прибутку від операцій при зведенні до мінімуму втрат. Прибуток або збитки, отримані банком, - показники, що концентрують в собі результати різних пасивних і активних операцій банку і що відображають вплив всіх чинників, що впливають на діяльність банку.

Методика аналізу результативності банківської діяльності починається з аналізу доходів і витрат і завершується дослідженням прибутку.

Як основні способи оцінки доходів і витрат комерційного банку виділяються структурний аналіз, аналіз динаміки доходів і витрат, включаючи окремі їх види, розрахунок фінансових коефіцієнтів, що характеризують відносний рівень доходів і витрат. Сукупність прийомів дозволяє дати кількісну і якісну оцінку доходів і витрат банку.

Метою структурного аналізу доходів банку є виявлення основних їх видів для оцінки стабільності джерел доходу і збереження їх в майбутньому. Аналіз проводиться на основі фактичних даних за минулі роки – 2006,2007 р.р..

Розглянемо порівняльний аналіз балансу за 2006- 2007 р.р. банку (табл. 3.1 - 3.2). Аналіз балансу банку дає змогу визначити ліквідність, дохідність та ступінь ризику окремих банківських операцій, джерела капіталу банку та його зобов'язань, структуру їх розміщення на визначену дату або за певний період, а також встановити спеціалізацію та значення діяльності окремих банків або їх угруповань у банківській системі країни.

Таблиця 3.1. – Порівняльний аналітичний балансАБ «Факторіал-Банк»за 2005-2006 р.р.

№ з/п

Показник

2005 р.

2006 р.

Зміна

абсолютні величини

відносні величини

абсолютні величини

відносні величини

в абсол. величині 2005- 2006 р.р.

у структурі 2005- 2006 р.р.

темпи зростання,% 2005- 2006 р.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

АКТИВИ

 

 

 

 

 

 

 

1

Кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку

13263,00

2,97

41065,00

5,95

27802,00

2,98

309,62

2

Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, і цінні папери, емітованіНБУ

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

3

Кошти в інших банках

58501,00

13,11

66080,00

9,57

7579,00

-3,54

112,96

4

Цінні папери в торговому портфелі банку

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

5

Цінні папери в портфелі банку на продаж

89419,00

20,04

138293,00

20,03

48874,00

-0,01

154,66

6

Кредити та заборгованість клієнтів

203639,00

45,64

356226,00

51,57

152587,00

5,93

174,93

7

Цінні папери в портфелі банку до погашення

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

8

Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії

0,00

0,00

10,00

0,00

10,00

0,00

 

9

Основні засоби та нематеріальні активи

48865,00

10,95

50884,00

7,37

2019,00

-3,58

104,13

10

Нараховані доходи до отримання

1813,00

0,41

5114,00

0,74

3301,00

0,33

282,07

11

Відстрочений податковий актив

1177,00

0,26

542,00

0,08

-635,00

-0,18

46,05

12

Інші активи

29571,00

6,62

32362,00

4,69

2791,00

-1,93

109,44

13

Довгострокові активи, призначені для продажу

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

100,00

 

Усього активів

446248,00

100,00

690576,00

100,00

244328,00

0,00

154,75

Продовження таблиці 3.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

ЗОБОВ`ЯЗАННЯ

 

 

 

 

 

 

 

14

Кошти банків:

63834,00

17,83

77138,00

12,83

13304,00

-5,00

120,84

15

у тому числі кредити, які отримані від Національного банку України

4400,00

1,23

0,00

0,00

-4400,00

-1,23

0,00

16

Кошти клієнтів

284373,00

79,45

509513,00

84,76

225140,00

5,31

179,17

17

Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

18

Боргові цінні папери, емітовані банком

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

19

Нараховані витрати до сплати

6325,00

1,77

8338,00

1,39

2013,00

-0,38

131,83

20

Відстрочені податкові зобов'язання

1773,00

0,50

1312,00

0,22

-461,00

-0,28

0,00

21

Інші зобов’язання

1634,00

0,46

4808,00

0,80

3174,00

0,34

294,25

 

Усього зобов`язань

357939,00

80,21

601109,00

87,04

243170,00

6,83

167,94

 

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

 

 

 

 

 

 

 

22

Статутний капітал

57112,00

64,67

57112,00

63,84

0,00

-0,83

100,00

23

Капіталізовані дивіденди

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

24

Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

25

Емісійні різниці

2,00

0,00

2,00

0,00

0,00

0,00

0,00

26

Накопичені курсові різниці

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

27

Резерви та інші фонди банку

3873,00

4,39

6957,00

7,78

3084,00

3,39

179,63

28

Резерви переоцінки, у тому числі :

24238,00

27,45

30926,00

34,57

6688,00

7,12

127,59

29

Резерви переоцінки необоротних активів

24238,00

27,45

24238,00

27,09

0,00

-0,36

100,00

30

Резерви переоцінки цінних паперів

0,00

0,00

6688,00

7,48

6688,00

7,48

 

31

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років

91,00

0,10

0,00

0,00

-91,00

-0,10

0,00

32

Прибуток/Збиток за звітний рік

2993,00

3,39

-5530,00

-6,18

-8523,00

-9,57

-184,76

 

Усього власного капіталу

88309,00

19,79

89467,00

12,96

1158,00

-6,83

101,31

 

Усього пасивів

446248,00

100,00

690576,00

100,00

244328,00

0,00

154,75

Таблиця 3.2. – Порівняльний аналітичний балансАБ «Факторіал-Банк»за 2006-2007 р.р.

№ п/п

Показник

2006 р.

2007 р.

Зміна

абсолютні величини

відносні величини

абсолютні величини

відносні величини

в абсол. величині 2006- 2007 р.р.

у структурі 2006- 2007 р.р.

темпи зростання, % 2006- 2007 р.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

АКТИВИ

 

 

 

 

 

 

 

1

Кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку

41065,00

5,95

49860,00

6,21

8795,00

0,26

121,42

2

Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, і цінні папери, емітовані Національним банком України

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

3

Кошти в інших банках

66080,00

9,57

58350,00

7,27

-7730,00

-2,30

88,30

4

Цінні папери в торговому портфелі банку

0,00

0,00

0,00

0,00

 

 

 

5

Цінні папери в портфелі банку на продаж

138293,00

20,03

152265,00

18,97

13972,00

-1,06

110,10

6

Кредити та заборгованість клієнтів

356226,00

51,57

434734,00

54,17

78508,00

2,60

122,04

7

Цінні папери в портфелі банку до погашення

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

8

Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії

10,00

0,00

0,00

0,00

-10,00

0,00

0,00

9

Основні засоби та нематеріальні активи

50884,00

7,37

77207,00

9,62

26323,00

2,25

151,73

10

Нараховані доходи до отримання

5114,00

0,74

6279,00

0,78

1165,00

0,04

122,78

11

Відстрочений податковий актив

542,00

0,08

417,00

0,05

-125,00

-0,03

0,00

12

Інші активи

32362,00

4,69

23398,00

2,91

-8964,00

-1,78

72,30

13

Довгострокові активи, призначені для продажу

0,00

0,00

141,00

0,02

141,00

0,02

100,00

 

Усього активів

690576,00

100,00

802651,00

100,00

112075,00

0,00

116,23

Продовження таблиці 3.2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

ЗОБОВ`ЯЗАННЯ

 

 

 

 

 

 

 

14

Кошти банків:

77138,00

12,83

20200,00

2,86

-56938,00

-9,97

26,19

15

у тому числі кредити, які отримані від Національного банку України

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

16

Кошти клієнтів

509513,00

84,76

668313,00

94,78

158800,00

10,02

131,17

17

Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

18

Боргові цінні папери, емітовані банком

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

19

Нараховані витрати до сплати

8338,00

1,39

8515,00

1,21

177,00

-0,18

102,12

20

Відстрочені податкові зобов'язання

1312,00

0,22

1361,00

0,19

49,00

-0,03

0,00

21

Інші зобов’язання

4808,00

0,80

6738,00

0,96

1930,00

0,16

140,14

 

Усього зобов`язань

601109,00

87,04

705127,00

87,85

104018,00

0,81

117,30

 

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

 

 

 

 

 

 

 

22

Статутний капітал

57112,00

63,84

62112,00

63,69

5000,00

-0,15

108,75

23

Капіталізовані дивіденди

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

24

Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

25

Емісійні різниці

2,00

0,00

2,00

0,00

0,00

0,00

0,00

26

Накопичені курсові різниці

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

27

Резерви та інші фонди банку

6957,00

7,78

8115,00

8,32

1158,00

0,54

116,65

28

Резерви переоцінки, у тому числі :

30926,00

34,57

24265,00

24,88

-6661,00

-9,69

78,46

29

Резерви переоцінки необоротних активів

24238,00

27,09

24238,00

24,85

0,00

-2,24

100,00

30

Резерви переоцінки цінних паперів

6688,00

7,48

27,00

0,03

-6661,00

-7,45

0,40

31

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

32

Прибуток/Збиток за звітний рік

-5530,00

-6,18

3030,00

3,11

8560,00

9,29

-54,79

 

Усього власного капіталу

89467,00

12,96

97524,00

12,15

8057,00

-0,81

109,01

 

Усього пасивів

690576,00

100,00

802651,00

100,00

112075,00

0,00

116,23

Таким чином як ми бачимо, із таблиць 3.1 - 3.2, в цілому банківська дiяльнiсть АБ «Факторіал-Банк» у 2005 р. - 2007 роках здійснювалась у вiдповiдностi зi стратегічною метою. Цей період можна охарактеризувати як час розвитку банківської установи. Валюта балансу за 2006 рік зросла на 224,328 млн. грн. або майже на 55 %, а  за 2007 рік - на 112,075 млн. грн. або майже на 17 %. Тобто за 2007 рік темп росту капіталу банка зменшився.

Розглянемо аналіз балансу за 2005- 2007 р.р., як структуру елементів балансу банку.

Елементи балансу банку по роках наведено у таблицях 3.3, 3.4.

Таблиця 3.3. Структура елементів балансу банку за 2005 - 2006 р.р.

Найменування

За 2005 р., тис. грн.

За 2006 р., тис. грн.

Зміна у структурі 2005-2006р.р.

темпи зростання, % 2005-2006  р.р.

активи

446248

690576

244328

54,75

зобов’язання

357939

601109

243170

67,94

власний капітал

88309

89467

1158

1,31

Загальні активи за 2006 рік збільшилися на 54,75 % i на кінець року склали690576 тис. грн., зростання власного капіталу склало 1,31 % до рівня 601109 тис. грн., зобов'язання збільшилися на 67,94%,  до 89467 тис. грн. Подібнезростання стало можливе завдяки залученню нових клієнтів і партнерів, що підтверджує ефективність, реалізованої керівництвом банку, політиці по нарощуванню активів.

Таблиця 3.4 Структура елементів балансу банку за 2006 - 2007 р.р.

Найменування

За 2006 р., тис. грн.

За 2007 р., тис. грн.

Зміна у структурі 2006-2007 р.р.

темпи зростання, % 2006-2007  р.р.

активи

690576

802651

112075

16,23

зобов’язання

601109

705127

104018

17,3

власний капітал

89467

97524

8057

9,01

Загальні активи за 2007 рік збільшилися на 16,23 % i на кінець року склали802651 тис. грн., власний капітал зріс на 9,01 % до рівня 97524 тис. грн., зобов'язання збільшилися на 17,13%, до 705127 тис. грн.

Розглянемо аналіз звітів про фінансові результати у табл.3.5.

Таблиця 3.5. – Порівняльний аналіз звітів  фінансові результати АБ «Факторіал-Банк»за 2005-2007 р.р.

Рядок

Найменування статті

2 005р.

2 006р.

2 007р.

Зміна у 2005-2006 р.

Зміна у 2006-2007 р.

темпи зростання, % 2005- 2006 р.р.

темпи зростання, % 2006- 2007 р.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Чистий процентний дохід

7130

8592

14350

1462

5758

20,5

67,02

1.1

Процентний дохід

43531

55619

70832

12088

15213

27,77

27,35

1.2

Процентні витрати

-36401

-47027

-56482

10626

9455

29,19

20,11

2

Чистий комісійний дохід

9790

11552

18500

1762

6948

18

60,15

2.1

Комісійний дохід

13837

12251

19556

-1586

7305

-11,46

59,63

2.2

Комісійні витрати

-4047

-699

-1056

-3348

357

-82,73

51,07

3

Торговельний дохід

2884

3433

4173

549

740

19,04

21,56

4

Дохід у вигляді дивідендів

0

0

0

0

0

 

 

5

Дохід від участі в капіталі

0

6

0

6

-6

 

 

5.1

У тому числі частка прибутку від інвестицій в асоційовані компанії

0

6

0

6

-6

 

 

6

Інший дохід

12619

894

6766

-11725

5872

-92,92

656,82

7

Фінансові результати від операційної діяльності небанківських установ

0

0

0

0

0

 

 

8

Усього доходів

32423

24477

43789

-7946

19312

-24,51

78,9

9

Загальні адміністративні витрати

-8336

-10314

-13279

1978

2965

23,73

28,75

10

Витрати на персонал

-8220

-11940

-19329

3720

7389

45,26

61,88

11

Втрати від участі в капіталі

0

-6

-10

6

4

 

 

Продовження таблиці 3.5

1

2

3

4

5

6

7

8

9

11.1

Утому числі втрати від інвестицій в асоційовані компанії

0

-6

-10

6

4

 

 

12

Інші витрати

-4272

-4630

-5573

358

943

8,38

20,37

13

Прибуток від операцій

11595

-2413

5598

-14008

8011

-120,81

-331,99

14

Чисті витрати на формування резервів

-8080

-2133

-2080

-5947

-53

-73,6

-2,48

15

Дохід/Збиток від довгострокових активів, призначених для продажу

0

0

0

0

0

 

 

16

Прибуток до оподаткування

3515

-4546

3518

-8061

8064

-229,33

-177,39

17

Витрати на податок на прибуток

-522

-984

-488

462

-496

88,51

-50,41

18

Прибуток після оподаткування

2993

-5530

3030

-8523

8560

-284,76

-154,79

19

Чистий прибуток/збиток від продажу довгострокових активів, призначених для продажу

0

0

0

0

0

 

 

20

Чистий прибуток/збиток

2993

-5530

3030

-8523

8560

-284,76

-154,79

21

Частка меншості

0

0

0

0

0

 

 

22

Прибуток/Збиток консолідованої групи

 

-5530,00

3030,00

-5530,00

8560,00

 

 

23

Чистий прибуток на одну просту акцію(грн)

0,07

-0,10

0,05

-0,17

0,15

-242,86

-150

24

Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію(грн.)

0,07

-0,10

0,05

-0,17

0,15

-242,86

-150

Доходи банку за 2005 рік склали 32,423 млн. грн., а витрати – 20,828 млн. грн. В 2005 році банк отримав чистий прибуток в сумі 2993 тис. грн.

Доходи банку за 2006 рік склали 24,477 млн. грн., що на 7,946 млн. грн. менш, ніж минулого року. В 2006 році банк отримав чистий збиток в сумі 5530 тис. грн., порівняно з 2005 роком прибуток зменшився на 8523 тис. грн. або на 285%.

Дохід за 2007 рік склав 43789 тис.грн., що на 19,312 млн. грн. менш, ніж минулого року. В 2007 році банк отримав чистий прибуток в сумі 3030 тис. грн., порівняно з 2006 роком прибуток збільшився на 8560 тис. грн. або на 155%.  Це є дуже гарною тенденцією розвитку банка.

На мал. 3.1. представлена тенденція зміни чистого прибутку банку.

Мал. 3.1 - Чистий прибуток АБ «Факторіал-Банк» за 2005 - 2007 роки.

Відносну прибутковість банку можна визначити за допомогою показників рентабельності, які дають можливість оцінити ефективність використання капіталу.

Показник рентабельності активів (ПРА):

ПРА = (Чистий прибуток / Активи)100%,                           (3.1)

Показник рентабельності власного капіталу (ПРК):

ПРК = (Чистий прибуток / Власний капітал)100%,                   (3.2)

Показники рентабельності АБ «Факторіал-Банк» за 2005 - 2007 р.р. представлені в таблиці 3.6 та на малюнку 3.2

Таблиця 3.6. Показники рентабельності (збитковості) банку за 2005 - 2007 р.р.

Показники

За 2005 р.

За 2006 р.

За 2007 р.

ПРА, %

0,67

-0,80

0,38

ПРК, %

3,39

-6,18

3,11

Збитковість активів банку в 2006 році склала 0,80%, а в 2007 році рентабельність активів складає 0,38%.

Збитковість капіталу банку в 2006 році склала 6,18%, це також пов’язано з отриманням збитків. А в 2007 році рентабельність капіталу складає 3,11%.

Низький рівень коефіцієнтів за 2006 рік вказує на неефективність використання активів і необхідність внесення змін в політику емітента.

Мал. 3.2 - Показники рентабельності банку за 2005-2007 рр.

Розглянемо економічні показники діяльності банку за 2006-2007 р.р.

Банківська стійкість означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов’язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі. На створення необхідних умов для стабільної діяльності банків спрямована система економічних нормативів регулювання банківської діяльності, яка впроваджена НБУ і є обов’язковою для всіх комерційних банків. Найважливішими економічними нормативами, які характеризують фінансову стійкість банку, його здатність виконувати більшість інших нормативів, є такі:

  1. нормативи капіталу:
    • Н1 - норматив мінімального розміру статутного капіталу. Мінімальний розмір регулятивного капіталу регламентує рівень статутного фонду новостворюваних банків.

Регулятивний капітал банку (Кр)

Кр = ОК +ДК - В,                                                                   (3.3)

де ОК - основний капітал (капітал першого рівня);

ДК - додатковий капітал (капітал другого рівня);

В - відвернення.

  • Н2 - норматив платоспроможності (адекватності регулятивного капіталу). Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку та сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями.

Н2 =

Кр

*100%,     (3.4)

(А1*0 + А2*0,1 + А3*0,2 + А4*0,5+А5*1,0) - Рн

де А1…А5 - активи, зважені на відповідний коефіцієнт ризику залежно від групи ризику, до якої віднесено актив;

Рн - резерв під нестандартну заборгованість за всіма активними операціями.

  • Н3 - норматив достатності капіталу розраховується як співвідношення основного капіталу до зальних активів банку, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями банків.

        Н3 = ОК / ЗА * 100%,                                                      (3.5)

де ОК - основний капітал,

ЗА - загальні активи.

  1. нормативи ліквідності. Комерційний банк буде в змозі відповідати за своїми зобов’язаннями за умови, якщо він вклав свої і залучені кошти у ліквідні активи. Це досягається завдяки дотриманню банком нормативів ліквідності.
    • Н4 - норматив миттєвої ліквідності визначається як відношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов’язань банку.

                    Н4 = Ав / З,                                                     (3.6)

де Ав - сума активів банку,

З - поточні зобов’язання.

  • Н5- норматив поточної ліквідності розраховується як відношення активів первинної та вторинної ліквідності до строкових зобов’язань банку.

Н5 = А / СЗ,                                                   (3.7)

де А - сума активів банку (коштів на кореспондентському рахунку і в касі);

СЗ- строкові зобов’язання: вимоги і зобов’язання банку з кінцевим строком погашення до 30 днів включно.

  • Н6 - норматив короткострокової ліквідності

Н6 = Ал / КЗ,                                                  (3.8)

де Ал- сума ліквідних активів банку зі строком виконання до 1 року;

КЗ - короткострокові зобов’язання зі строком виконання до 1 року.

  1. Виконуючи активні операції, банки мають справу з клієнтами з різними фінансовим становищем, яким до того ж притаманна така риса, як швидка змінюваність. Це обумовлює підвищений ризик банківських операцій, а з ним і можливість допущення збитків. Одним із засобів мінімізації і запобігання ризиків є дотримання банком нормативів ризику.
    • Н7 - норматив максимального розміру кредитного ризику на одного позичальника - встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов’язань.

Тобто повинен диверсифікувати свої кредитні вкладення і не допускати їх великої концентрації в одного клієнта.

Н7 = Зс / Кр *100%,                                            (3.9)

де Зс - сукупна заборгованість 1 -го контрагента строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими, сумнівними нарахованими доходами, 100% позабалансових зобов’язань, за вирахуванням сформованих резервів під ці операції щодо цього контрагента;

Кр - регулятивний капітал банку.

  • Н12 - норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) будь-якої юридичної особи, і регулятивного капіталу банку.

Н12 = Кін / (Кр + ЦП + Вак)* 100%,                          (3.10)

де Кін - кошти банку, що інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) будь-яких юридичних осіб;

Кр - регулятивний капітал банку

ЦП - цінні папери в портфелі банку на продаж та на інвестиції з урахування загальної суми сформованого резерву під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж та на інвестиції;

Вак - вкладення в капітал (що не консолідуються) інших банків та установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу та вдочірні установи.

Економічні показники діяльності банку за 2006-2007 р.р. та їх зміна представлені в таблиці 3.9 та на малюнках 3.3-3.6

Таблиця 3.9. Економічні показники діяльності банку за 2006-2007 рр.

Показники

2 006р

2 007р

Оптимальне значення

Норматив миттєвої ліквідності, Н4 %

71,85

45,03

не менш ніж 20 %

Норматив поточної ліквідності, Н5 %

131,23

89,89

не менш ніж 40 %

Норматив короткострокової ліквідності,Н6 %

31

36,63

не менш ніж 20 %

Норматив кредитного ризику на одного контрагента (Н7)

23,75

21,88

не більше ніж 25 %

Норматив "великих" кредитних ризиків (Н8)

369,55

275,92

не більше ніж 800 %

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)

4,82

2,25

не більше ніж 5 %

Всі нормативи знаходяться в нормативних межах.

Це є достатнім для стабільної діяльності банку та своєчасного виконання ним зобов'язань перед вкладниками та кредиторами. Економiчнi нормативи банком не порушувалися.

Норматив миттєвої лiквiдностi (Н4) вказує на здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високолiквiдних активів, за 2007 р. норматив складає 45,03%. Оптимальне значення більше 20%.

Норматив поточної ліквідності (Н5) встановлюється для визначення збалансованості строків i сум ліквідних активів та зобов'язань банку, за 2007 р. норматив складає 89,89 %. Оптимальне значення більше 40%.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов’язання за рахунок ліквідних активів, нормативне значення не менш ніж 20 %, за 2007 р. норматив складає 36,63 %. На малюнку 3.3 наведена зміна в нормативах ліквідності за 2006 – 2007 роки.

Мал.3.3 - Графік зміни нормативів ліквідності

Норматив кредитного ризику на одного контрагента (Н7) склав за 2007р. - 21,88, за 2006р. – 23,75%. Нормативне значення не більше ніж   25 %. На малюнку 3.4 наведена зміна цього нормативу за 2006 – 2007 роки.

Мал.3.4 - Гістограма зміни норматива кредитного ризику на одного контрагента (Н7)

Норматив "великих" кредитних ризиків (Н8) склав за 2007р. - 275,92, за 2006р.  – 369,55. Нормативне значення не більше ніж 800 %. На малюнку 3.5 наведена зміна в нормативі за 2006 – 2007 роки.

Мал.3.5 - Гістограма зміни норматива "великих" кредитних ризиків (Н8)

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) склав за 2007 р.-2,25, за 2006р. – 4,82. Нормативне значенняне більше ніж 5 %. На малюнку 3.6 наведена зміна  нормативу за 2006 – 2007 роки.

Мал.3.6 - Гістограма зміни норматива максимального розміру кредитів (Н9)

У звітному перiодi діяльність, не передбачена Статутом, банком не здійснювалась, операції, на які не розповсюджується дія ліцензії, не проводилися.

3.2. Аналіз доходів, витрат та прибутку банку.

Метою структурного аналізу доходів банку є виявлення основних їх видів для оцінки стабільності джерел доходу і збереження їх в майбутньому. Аналіз проводиться на основі фактичних даних за минулі роки. Для оцінки стабільності доходи діляться на дві групи. До першої групи відносяться операційні доходи - процентний дохід і безпроцентний дохід у вигляді комісій за банківські послуги, які є стабільними. Доходи від операцій на ринку, тобто доходи спекулятивного характеру, а також доходи від переоцінки активів і неординарні, такі, що носять разовий характер, є нестабильными. Нежелательно, щоб це друга група надходжень засобів визначала розмір і темпи зростання загального доходу банку.

Структурний аналіз витрат банку проводиться для виявлення основних видів витрат, темпів і чинників їх зростання.

На основі загальних виводів структурного аналізу проводиться більш поглиблене дослідження основних видів доходів і витрат банку. Наприклад, при аналізі процентного доходу вивчається його структура в розрізі джерел (внутрішні кредити, міжбанківські кредити, цінні папери, лізингові та інші операції), вплив на його розмір об'єму виданих позик і процентних ставок, відносний рівень процентного доходу по окремих видах операцій. Аналіз непроцентного доходу включає такі елементи, як вивчення його структури в розрізі окремих видів некредитних послуг, вірогідності збереження і зміцнення позицій банку на ринку цих послуг, причому зміни величини елементів непроцентного доходу.

Особлива увага при детальному аналізі витрат приділяється співвідношенню процентного і непроцентного витрати, частка витрат, пов'язаних з витратами по забезпеченню функціонування банку, включаючи адміністративно-господарські витрати, витрати, пов'язані з покриттям рисок, причинами зміни величини готельних видів витрат.

Прийомами структурного аналізу доходів і витрат є динаміка їх відносних величин. Розглянемо динаміку та структуру доходів банку у табл. 3.10.

Таблиця 3.10. Динаміка та структура доходів банку за 2005 – 2007 р.р.

Облік та аналіз прибутку банку на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Бухгалтерський облік прибутку від операційної діяльності та рентабельність окремих видів продукції

2. Реферат Аналіз прибутку ТОВ «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904»

3. Реферат Головний бухгалтер банку одержав в банку кредит. Які дії були проведені кредитним комітетом банку

4. Реферат Облік і аналіз фінансових результатів

5. Реферат Аналіз та облік трудових ресурсів підприємства

6. Реферат Облік, аналіз та аудит торгівельних запасів на торговельному підприємстві

7. Реферат Аналіз прибутку і витрат підприємства за допомогою фінансової звітності підприємства ВО Росток

8. Реферат Організація роботи бухгалтерського апарату банку, його структура, функції. Дотримання вимог облікової політики банку. Забезпечення внутрішньобанківського контролю.

9. Реферат Організація роботи органів внутрішніх справ України щодо протидії дитячій злочинності: функції структурних підрозділів ОВС з профілактики дитячої злочинності; аналіз, облік та оцінка їх роботи

10. Реферат Аналіз конструкції ступиці та півосі, аналіз їх технологічності та визначено тип виробництва

Рядок

Найменування статті

2 005р.

2 006р.

2 007р.

Зміна у 2005-2006 р.

Зміна у 2006-2007 р.

Абсолютне значення, тис.грн

Відносне значення, %

Абсолютне значення, тис.грн

Відносне значення, %

Абсолютне значення, тис.грн

Відносне значення, %

Абсолютне значення, тис.грн

Відносне значення, %

Абсолютне значення, тис.грн

Відносне значення, %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Чистий процентний дохід

7130

22

8592

35

14350

33

1462

13

5758

-2