Новости

Розвиток національної освіти і наукових знань в умовах нац-культ. піднесення ( 2 пол.XVI-1 пол.XVII ст.)

Работа добавлена:






Розвиток національної освіти і наукових знань в умовах нац-культ. піднесення ( 2 пол.XVI-1 пол.XVII ст.) на http://mirrorref.ru

20). Розвиток національної освіти і наукових знань в умовах нац-культ. піднесення ( 2 пол.XVI-1 пол.XVII ст.)

Однією з характерних рис української культуриXVI-XVII ст. є особливий інтерес, який виявляло суспільстводо питань освіти.В результаті зіткнення католицької і православної церков, кожна з сторін прагнула посилити свій вплив. Своєрідним результатом такого протистояння сталаширока мережа різноманітних шкіл.

В Україні майже до кінця XVI ст. не було загальних середніх і вищих навчальних закладів.Основним типом учбових закладів були початкові школи при православних монастирях і церквах. Рівень та форми навчання в них вже не відповідали вимогам часу. Після утворення Речі Посполитоїу 1569 р. в Україні з'явилисяєзуїтські колегіуми - по сутівищі школи,які виконували функцію окатоличування і ополячення українського населення. Освітні заклади організовувались на зразок західноєвропейських вищих шкіл.У 1570 р. єзуїтами була заснованаВіленська колегія, яка вважалася найбільшим навчальним закладом Східної Європи.

В Україні діяли23 єзуїтські колегії. Найбільшими були колегії у Ярославлі (1574 p.), де навчався Б.Хмельницький, Львові (1608 p.), Луцьку (1614 p.), Києві (1647 p.), Кам'янці-Подільському, Вінниці, Перемишлі та ін. Викладання велось латинською мовою.

Школа стала основною ідейною зброєю в руках православних в боротьбі з експансією католицизму в Україні, єзуїтів — у контрнаступі проти протестантизму. Освітня справа розвивалася в контексті релігійної полеміки, що охопила Україну в ті часи.

Наприкінці XVI і в першій половині XVII ст. існувало чимало протестантських шкіл.

Протестантські школистворювались не як вузько богословські заклади, аспрямовувались, передусім, на виховання широкоосвіченої, ерудованої людини, готової для участі у політичному і культурному житті.

Протестантські й католицько-єзуїтські школи користувались популярністю у шляхтичів і міщан, оскількинавчання в них грунтувалося на передових досягненнях західноєвропейської науки.

На межіXVIXVII ст. під впливом західноєвропейських гуманістичних та реформаційних ідей в українській освіті відбулися істотні зміни.

Було створено нові навчальні заклади, які грунтувалися на національних освітніх традиціях, поєднанні вітчизняного і кращого європейського досвіду.До них належать Острозький культурно-освітній центр, Львівська і Київська братські школи, Київська колегія, Києво-Могилянська академія.

У 1576 р.впливовий магнаткнязь Костянтин Василь Острозькийу своєму маєтку відкривперший православний колегіум,куди для роботи були запрошені фахівці з ряду європейських країн. Тут працювали професори не лише православного віросповідання, але й іновірці, що їх звільнили з латинських шкіл за протестантські погляди. Серед професорів булиукраїнці Василь Суразький, що написав "Працю про єдино істинну православну віру", де обгрунтував релігійну доктрину острозьких книжників;Дем'ян Наливайко, який зробив істотний внесок урозвиток філософського знання в Україні;білорус Андрій Римща, який написав і видав в Острозі"Хронологію";росіянин Андрій Курбанський, який підготував для потреб шкільної освітипосібник з логіки;грек Кирило Лукаріс, який здійснювавпереклади наукових праць з грецької на слов'янську й книжну українську мови.

У колегіумівивчалися давньослов'янська, грецька і латинська мови, а також

“сім вільних наук”: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика.

Це по суті булаперша вища школа європейського зразка в українських землях, що згодом дістала назвуОстрозькоїакадемії.

Найвагомішою культурною пам'яткою Острозької академії буловидання повної художньо ілюстрованої Біблії слов'янською мовою в 1581 році.

За зразком Острозької академіївищі школи були створені в Турові — 1572p., Володимирі-Волинському — 1577p., Слуцьку — 1580p., Львові — 1586 р. Все це свідчить про те, щоосвіта на українських землях у ті часи була піднята на європейський рівень.

Іноземні мандрівники, які відвідували українські землі вXVII столітті, відзначаливисокий рівень грамотності населення.В селах всі діти, навіть сироти, навчаються в школах, а письменних людей багато не лише серед чоловіків, але й серед жінок.

Включається до створення шкіл ікозацтво, особливо у XVII ст. Утвердження в ході Хмельниччини форм національної державності, полкового розподілу, місцевого самоврядування вело до масового відкриття початкових шкіл.Своя школа діяла, зокрема,в Запорозькій Січі.Офіційна гетьманська влада опікувалася створенням і підтриманням освітньої системи шкільництва.

До початку XVIII ст. в Україні нараховувалися сотні шкіл, зокрема на Лівобережжі понад 1000. Практично в кожному великому селі, в містечках і містах були школи. Дуже добре справа освіти була поставлена в Ніжинському та Полтавському полках, де кількість шкіл перевищувала кількість поселень. Вони відрізнялися демократичністю статутів, у нихбезкоштовно вчилися діти всіх станів.

Українська молодь прокладала собі дорогу до навчання в кращих західних університетах. У списках студентів Краківського університету того часу знайдено понад сто імен вихідців з України. Зачинателями гуманістичної культури в Україні вважаються Юрій Дрогобич, Павло Русин та Станіслав Оріховський. Вони зробили вагомийвнесок у розвиток правознавчої науки, в числі перших у європейській філософській думці вонизаперечували божественне походження влади, висловлювали ідеї освіченої монархії, обмеження її влади законом,виступали проти підпорядкування світської влади духовній.

Вагомі здобутки вітчизняної освіти пов'язані з ім'ям Петра Могили, який, будучи митрополитом Київським,у 1631 році заснував Лаврську школу як вищий заклад європейського типу. Через рік він об'єднав її з Київською братською школоюістворив Київську колегію, що пізніше стала називатисяКиєво-Могилянською академією. Він забезпечив її професорами високої кваліфікації, яких посилав для підготовки у різні західноєвропейські університети.

Києво-Могилянська академіяза змістом навчальних програм і рівнем викладаннявідповідала вимогам європейської вищої освіти. Тут викладалися "сім вільних мистецтв", студенти діставали ґрунтовну підготовку з класичної літератури, історії, географії, математики, медицини і філософії. Значна увага приділялася вивченню мов, зокрема старослов'янської, грецької, латинської, польської, а згодом французької і староєврейської. Після загальноосвітньої підготовки починалося вивчення богослов'я та юридичних наук.Києво-Могилянська академія була вищою школою загальноосвітнього характеру. До неї вступала молодь всіх станів українського суспільства, починаючи від шляхти й козацької старшини і закінчуючи міщанами й селянами.Крім українців та білорусів до академії вступали росіяни, румуни, болгари, серби, а потім греки, араби. Вона була єдиним вищим навчальним закладом Східної Європи, де готувались кадри для всього православного світу. Академія відіграла значну роль у розвитку освіти, науки і культури в Україні XVII—XVIII ст.

Розвиток національної освіти і наукових знань в умовах нац-культ. піднесення ( 2 пол.XVI-1 пол.XVII ст.) на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Розвиток освіти і наукових знань за Литовсько-Польськоїдоби

2. Реферат Розвиток освіти та науки в умовах державної незалежності України

3. Реферат Місце судових експертиз в системі наукових знань

4. Реферат Навчальні плани національної школи. Державний стандарт загальної середньої освіти

5. Реферат Прийняття християнства на Русі та його вплив на культ-цивіл. розвиток України

6. Реферат Розвиток освіти та науки на українських землях

7. Реферат Міжнародний туристичний бізнес і його розвиток в сучасних умовах

8. Реферат Вівес – філософ, гуманіст. Розвиток освіти в Іспанії. Наука й наукові установи

9. Реферат Обґрунтуванні шляхів отримання освіти протягом життя менеджерів та інших працівників в умовах розвитку економіки

10. Реферат Структура мережі закладів ресторанного господарства м.Києва та її розвиток у сучасних умовах