Новости

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІЗАСВОЄННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Работа добавлена:






МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІЗАСВОЄННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ на http://mirrorref.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БІЛОНОЖКО НАТАЛІЯ ЄЛІКОВНА

УДК 371.315:811.111

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ  СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІЗАСВОЄННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання: германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КИЇВ-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, доцент

БРАЖНИК НАТАЛЬЯ ОЛЕКСІЇВНА

Київський національний лінгвістичний університет

доцент кафедриметодикивикладання іноземних

мов

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор

ПАХОМОВА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Запорізький національний університет

професор кафедри англійської філології

кандидат педагогічних наук, доцент

ГОРДЄЄВА АНЖЕЛА ЙОСИПІВНА

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

доцент кафедри методики навчання

іноземних мов та прикладної лінгвістики

Захист відбудеться “13” жовтня 2010 о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті за адресою 03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий“10”вересня 2010р.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради                                                                    Бігич О.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Багата спадщина різних мов і культур у Європі – це цінне загальне джерело, яке необхідно захищати й розвивати, і головні зусилля в освіті повинні бути спрямовані на перетворення цього мовного розмаїття із бар’єра для комунікації у джерело взаємного збагачення та співробітництва. Європейський контекст сучасної освіти є умовою гармонізації нових парадигм викладання іноземної мови. Інтеграція особистості у світовий освітній процес передбачає володіння іншомовною комунікативною компетенцією, вагомим компонентом якої є стратегічна компетенція тих, хто вивчає іноземну мову (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти від 17. 01.2004, Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання 2003, Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Англійська мова 2-12 класи…2005, И. Л. Колесникова, Л. В. Ягеніч,J.Royce,J.Sheils,P.Willems).

Особливе значення формування стратегічної компетенції (СК) має для старшокласників, оскільки учні старшої школи складають майбутній потенціал вищої освіти і від того, як школа озброює своїх випускників засобами отримання нових знань, залежить не лише рівень їхньої загальної культури, здатність орієнтуватися в інформації, але й ефективність навчання у вищій школі. Прогресивні зміни, що відбуваються у системі вищої освіти, вимагають від студентів здатності до автономного навчання, що є змістом підходу до навчання, центром якого є учень. В той же час традиції, що існують у навчанні, багато в чому орієнтовані на домінуючу роль учителя, який є головним джерелом інформації, головним арбітром на уроці. У такій шкільній системі формується особистість учня як споживача (П. А. Гончарук, М. Зіганов, В. Козаренко, Р. П. Мільруд, В. В. Рибалка, Ю. Л. Трофімов,A. Венден (A.Wenden), Дж. Рубін(J.Rubin),Д. Ньюнен (D. Nunan), що, у певній мірі, суперечить сучасним вимогам до навчання у вищих навчальних закладах у світлі завдань Болонського процесу. Оскільки навчання не може передбачити усі ситуації, воно зобов’язане сформувати особистісні ресурси учнів (Л.Н.Черноватий). У зв’язку з цим виникає необхідність розвитку здатності учнів до автономного навчання, яка передбачає вміння учнів користуватися ефективними навчальними стратегіями, що, у свою чергу, є свідченням сформованності у них СК. Таким чином, необхідність формування  у старшокласників стратегічної компетенції зумовлена як зовнішніми причинами, а саме: створенням бази для єдиної міжнародної освітньої політики для країн європейського простору, дестратегія виділена як одна з основних категорій процесу навчання (Загальноєвропейські Рекомендації), так і внутрішніми причинами, як то: необхідність формування особистісних ресурсів старшокласників, розвиток здібностей і здатності учнів до самостійного ефективного оволодіння іноземною мовою (ІМ) як засобом міжкультурного спілкування.

У методичній літературі ще немає ґрунтовних досліджень щодо проблеми формування СК, хоча в окремих роботах підкреслюється необхідність оволодіння учнем навчальними вміннями, які допомагають оволодіти прийомами набуття нових знань (Б.Г.Eсипович, І. О. Зимня, Т. О. Ладиженська, С. Ф. Шатілов) та прийомами засвоєння мовного матеріалу (І. Л. Бім,). Перші дослідження стратегій пов’язані з іменами американських учених Дж. Рубін (J.Rubin), Г. Стерн (H.Stern), Н. Нейман (N.Naiman). Пізніше цю проблему досліджували Р. Оксфорд (R.Oxford), Дж. О’Меллі (J. O’Malley), А. Шамо (A. Chamot), Д. Ньюнен (D.Nunan), Г. Стерн (H.Stern), Г. Каспер (G. Каsper), Е. Келлерман (E.Kellerman).

У вказаних дослідженнях прослідковується тенденція у виділенні стратегій комунікації і стратегій вивчення / оволодіння іншомовним матеріалом тобто навчальних стратегій. Комунікативні стратегії розуміються як прийоми, до яких звертаються, коли виникають проблеми в комунікації: опис змісту лексичної одиниці, буквальний переклад, використання міміки (Г. Каспер (G. Каsper), Е. Келлерман (E.Kellerman).До навчальних стратегій відносять стратегії, які сприяють ефективному засвоєнню іншомовного навчального матеріалу. Щодо їх класифікації, то Р. Оксфорд (R.Oxford) виділяє прямі стратегії – мнемічні, когнітивні, компенсаційні – і непрямі стратегії – метакогнітивні, афективні, соціальні. Оскільки наше дослідження пов’язане із засвоєнням лексико-граматичного матеріалу, то нам необхідні стратегії, що стосуються загального управління процесом його засвоєння; допомагають учням зрозуміти й відтворити новий матеріал; зберігати в пам’яті і відновлювати нову інформацію. Отже, предметом нашої дисертаційної роботи, згідно з проведеним дослідженням, є навчальні стратегії: метакогнітивні, когнітивні, мнемічні, оволодіння якими є гострою потребою старшокласників.

Огляд наукової літератури з психологічних досліджень показав, що для учнів старшої школи характерною є позитивна динаміка їхнього інтелектуального розвитку, а саме: підвищення активності розумової діяльності; ріст пізнавальних інтересів; установка на досягнення успіху у всіх сферах діяльності; прагнення до саморегулювання, яке виявляється в тому, що на цікавій, інтелектуально захоплюючій діяльності, або на такій роботі, яка вмотивована міркуваннями престижності, старшокласники спроможні довгий час утримувати увагу, підтримувати достатньо високий темп роботи; автономія у вирішенні проблем; апробація стратегії і тактики майбутнього  “дорослого життя” (Л. С. Виготський, Б. С. Волков, Д. Б. Ельконін, І. О. Зимня, І. С. Кон, Р. С. Немов).

Але, як свідчать наукові дослідження, учні старшої школи не використовують повною мірою свій інтелектуальний потенціал. Вчені вказують на те, що вивчення матеріалу базується на інтенсивному повторюванні-зазубрюванні (М. Зіганов, В. Козаренко), що негативно впливає на інші види пам’яті, крім механічної (Р. С. Немов). Крім того, старшокласники використовують неадекватні прийоми запам’ятовування, які психологи називають “обхідними шляхами”, а також демонструють наявну інтелектуальну пасивність (О. В. Скрипченко). Це підтвердило також і анкетування 500 учнів старших класів Дніпропетровської, Донецької, Київської і Луганської областей, яке було проведено нами з метою визначення стратегій, які використовують учні під час навчання, які існують труднощі в оволодінні  ІМ, від чого залежить їхній успіх у навчанні.

Таким чином, нагальною потребою є озброєння учнів системою метакогнітивних, когнітивних і мнемічних стратегій, володіння якими забезпечить як ефективність навчального процесу з ІМ, так і підвищить відповідальність самих школярів за хід і результати процесу оволодіння ІМ. Це, у свою чергу,  сприятиме розвитку їхніх здібностей до автономного навчання, ефективній систематизації та міцному засвоєнню лексичного і граматичного матеріалу як необхідної бази для формування мовленнєвих умінь. Оволодіння старшокласниками ефективними навчальними стратегіями для досягнення поставленої мети допоможе зміцнити зв’язок навчання з життям (Т. О. Ладиженська) і надасть випускникам школи можливість адекватно використовувати свої природні можливості, систематично й повноцінно поповнювати свої знання, забезпечить якість їхньої самостійної роботи.

Таким чином,актуальністьнашого дослідження зумовлена, з одного боку, необхідністю формування у старшокласників СК, а з іншого боку, відсутністю відповідних теоретичних і практичних досліджень щодо зазначеної проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напряму дослідження зумовила тема “Навчання міжкультурного спілкування у середній і вищій школах в аспекті європейських вимог” (протокол №2 від 27. 09. 2004 р.), яка виконується в межах плану науково-дослідної роботи кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету. Тема дисертації затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол №2 від 28.09.2009) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 25.02.2003).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні і практичній розробці методики формування англомовної стратегічної компетенції старшокласників у процесі засвоєння лексико-граматичного матеріалу та експериментальній перевірці  ефективності розробленої методики.

Для досягнення мети необхідно вирішити такізавдання:

  • визначити на основі сучасних досягнень психології, лінгвістики, методики викладання ІМ зміст понять “стратегія” і “стратегічна компетенція”;
  • на основі психолінгвістичного аналізу процесу засвоєння іншомовного матеріалу виявити особливості цього процесу іокреслитиположення, на які можна спиратися при визначенні стратегій;
  • вивчити вікові особливості розвитку пізнавальних процесів школярів юнацького віку та їхні можливості  у використанні навчальних стратегій;
  • визначити навчальні стилі учнів;
  • шляхом проведення анкетування визначити метакогнітивні, когнітивні і мнемічні стратегії, якими реально користуються старшокласники для засвоєння лексико-граматичного матеріалу;
  • розробити систему вправ, що забезпечують оволодіння  метакогнітивними, когнітивними і мнемічними стратегіями старшокласників у процесі засвоєння лексико-граматичного матеріалу англійської мови;
  • експериментально перевірити доступність для учнів та ефективність розробленої методики;
  • укласти методичні рекомендації.

Методи дослідженнявключають:

Основні методи:

  • вивчення і критичний аналіз вітчизняної і зарубіжної методичної, психологічної, педагогічної, соціологічної і психолінгвістичної літератури з проблеми дослідження;
  • вивчення та узагальнення досвіду вітчизняних і зарубіжних вчителів у формуванні стратегічної компетенції в цілому та у процесі засвоєння лексико-граматичного матеріалу зокрема; узагальнення власного досвіду навчання ІМ у загальноосвітній школі;
  • наукове спостереження за процесом формуваннястратегічної англомовної компетенції старшокласників з метою визначення ефективності застосуванняметакогнітивних, когнітивних імнемічних стратегій у навчальному процесі;
  • експериментальне навчання.

Допоміжні методи:

  • анкетування учнів з метою а) уточнення стратегій, якими вони володіють/ не        володіють; б) визначення учнями власного навчального стилю;
  • тестування з метою визначення рівня володіння учнями лексико-граматичним матеріалом англійської мови.

Об'єктом дослідження є процес формування стратегічної компетенції старшокласників як складника іншомовної комунікативної компетенції.

Предметомє методика навчання старшокласників метакогнітивних, когнітивних і мнемічних стратегій, що забезпечують успішне засвоєння англомовного лексичного і граматичного матеріалу.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в роботі:

а)вперше узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності стратегічної компетенції;виділено навчальні стратегії, що відповідають віковим особливостям старшокласників і психолінгвістичним засадам процесу засвоєння мовного матеріалу; на основі теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної методикивирішенопроблему формування стратегічної компетенції старшокласників у процесі засвоєння ними англомовного лексичного і граматичного матеріалу;

б)удосконалено зміст стратегічної компетенції учнів, необхідної для успішного засвоєння іншомовного лексико-граматичного матеріалу; зміст навчальних стилів учнів;виділено комплекс відповідних метакогнітивних, когнітивних і мнемічних стратегій;

в)набуло подальшого розвитку застосування метакогнітивних, когнітивних і мнемічних стратегій у процесі формування у старшокласників загальноосвітньої школи іншомовної комунікативної компетенції (ІКК).

Практичне значення отриманих результатів.Практична цінність полягає в розробці системи вправ, які забезпечують оволодіння старшокласниками метакогнітивними, когнітивними і мнемічними стратегіями, що, у свою чергу, сприяє збагаченню особистісних ресурсів школярів, підвищує рівень їхньої автономії у процесі засвоєння лексико-граматичного матеріалу англійської мови.Практична цінність також полягаєу формулюванні відповідних методичних рекомендацій для вчителів щодо формування СК старшокласників у процесі засвоєння ними лексико-граматичного матеріалу.

Упровадження: загальноосвітня школа №96 м. Донецьк, загальноосвітня школа №1 м. Ясинувата, Макіївський міський ліцей №14, навчально-виховний комплекс – гімназія №57 м. Дніпропетровськ,  загальноосвітня школа №2м. Донецьк.

Достовірність результатів дослідженнязабезпечено теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, що відповідають його предметові, меті і завданням, якісним та кількісним аналізом експериментальних даних із застосуванням методів математичної статистики, результатами апробації основних концептуальних положень дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і наукові праці з дослідження оприлюднено на таких науково-практичних конференціях: “Expandingourhorizons:EnglishLanguageTeachingConference &BusinessEnglishIATEFLSIGMeeting” (Donetsk 2000), “Workingsmarterthroughcollaborationthe 3rdIATEFLSouth-EastUkraineConference (Donetsk 2001),the 7thAnnualIATEFLUkraineNationalConference (Lviv 2001), 8thNationalIATEFLUkraineAnnualConference (Kyiv 2002), “Мови і культури у сучасному світі” (КНЛУ, 2003), “Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (КНЛУ, 2004), “Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка 2004), “Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (КНЛУ, 2005), “Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищій школі (у світлі Загальноєвропейських концепцій з мовної освіти: вивчення, викладання)” (ДонНУ, 2006),The 12thNationalAnnualIATEFLUkraineConference (Національний університет державної податкової служби України, 2007), “Cвітоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка 2007), “Мова, освіта, культура в контексті  Болонських реалій” (КНЛУ, 2008), “Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка 2008), “Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищій школі” (ДонНУ, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, серед яких 6 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України,один посібникта одні тези у вигляді матеріалів конференцій.

Особистий внесок здобувача. Всі основні наукові положення, результати, висновки та рекомендації отримані автором самостійно. У праці №3, написаної у співавторстві, здобувачем виконаноаналіз психологічних досліджень щодо особливостей сприймання інформації, визначено зміст навчальних стилів учнів,відібрано відповідні анкети та розробленоїхінтерпретацію.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновку, додатків і списку використаних джерел, Обсяг основного тексту роботи становить 194 сторінки. Робота містить 15 таблиць. Двадцять додатків мають обсяг 38 сторінок. Список використаних джерел містить 345 найменувань: 233 найменування українською та російською мовами, 109 – англійською, 3 – німецькою, 1 – французьською мовами, і розміщений на 29 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділдисертації присвячений теоретичному обґрунтуванню методичних, педагогічних, лінгвістичних і психологічних засад формування СК старшокласників у процесі засвоєння лексичного і граматичного матеріалу англійської мови. У розділі представлено критичний аналіз існуючих наукових досліджень щодо використання стратегій у навчанні ІМ та формування СК учнів, визначені переломні моменти розвитку наукової думки щодо зазначеної проблеми. Проводиться психолінгвістичний аналіз процесу засвоєння мовного матеріалу у навчальному процесі з ІМ, розглядаються вікові особливості учнів старшої школи як суб’єктів навчальної діяльності, що дає можливість визначити напрями формування СК старшокласників.

Критичний аналіз наукових досліджень щодо використання стратегій у навчанні ІМ та формування СК учнів показав, що існують певні розбіжності у визначенні СК, які пов’язані із наявністю комунікативних і навчальних стратегій, у зв’язку з чим можна виділитидва напрями у визначенні  СК. Щодопершого напряму, то ряд дослідників включають СК до складу ІКК, і її визначення у цьому випадку є еквівалентним визначеннюкомунікативної стратегії, а саме: СК  – вербальні й невербальні дії (стратегії), до яких вдається людина, якщо комунікація не відбулася; такими діями можуть бути як повторне читання фрази і прохання повторити незрозуміле речення, так і жести, міміка, використання різних предметів. Щододругого напряму, згідно із Загальноєвропейськими Рекомендаціями, до складу ІКК входять лінгвістична, соціолінгвістична і прагматична компетенції, а “стратегічні категорії” рекомендується трактувати більш широко з урахуванням їхньої центральної ролі, тобто як з’єднуючий ланцюг усіх компетенцій індивідуума (не тільки комунікативної компетенції) і завдань, стосовно яких ці стратегії використовуються. У нашому дослідженні ми визнаємо СК складником ІКК, якому належить особлива роль координації усіх інших компетенцій. Виходячи з вищесказаного, ми вважаємо доцільним визначитистратегічну компетенцію як сукупність знань і умінь учнів, що забезпечують оптимальне оволодіння мовою як засобом спілкування на уроках ІМ  і в самостійній роботі з ІМ.

Підсумовуючи розгляд методичних джерел щодо стратегій, ми дійшли висновку, що у розвитку досліджень цієї проблеми можна виділити три періоди:

І. 1975-1980 – дослідження поведінки успішних учнів Дж.Рубін (J.Rubin), Г.Стерн (H.Stern), М. Фрьолих (M.Fröhlich), Н. Нейман (N.Naiman), С. Хосенфелд (C.Hosenfeld), Е. Бялисток(E.Bialystok);

ІІ. 1980-1990 – А. Венден (A.Wenden), Дж. Рубін (J.Rubin), Дж. О’Меллі (J. O’Malley), А. Шамо (A. Chamot), Р. Оксфорд (R.Oxford) – подальший розвиток ідей першого періоду; поява класифікацій стратегій;

ІІІ. 2001- теперішній час – Загальноєвропейські Рекомендації – стратегії наданий офіційний статус однієї з основних категорій навчання / вивчення ІМ.

Створюючи навчальні стратегії засвоєння англомовного лексичного і граматичного матеріалу, ми будемо спиратися на ідеї зазначених дослідників, на результати психолінгвістичного аналізу процесу засвоєння мовного матеріалу, на урахування вікових особливостей, притаманних старшокласникам.

Психолінгвістичний аналіз а) показав, що у процесі формування СК старшокласників ми можемо спиратися на такі складникипроцесу засвоєння навчального матеріалу як мислення, пам’ять, увага, уява; б) дозволив дійти важливого методичного висновку щодо контексту навчання стратегій, а саме: врахування навчального стилю, поетапного оволодіння стратегіями, інтелектуалізації процесів пам’яті, уяви, уваги, що є умовою розвитку мислення.

Визначені позитивні фактори особистості старшокласника як суб’єкта навчальної діяльності, необхідні для формування СК: 1) вміння складати свої життєві плани, шукати засоби їх реалізації, замислюватися над вибором професії;наявність високого рівня мотивації в оволодінні іноземною мовою, де навчальні стратегії можуть виступати як надійний засіб пізнавальної діяльності старшокласника, мотивацією його досягнень – бажання успіху,  необхідного для успішного оволодіння ІМ; 2) наявність високорозвинених моральних, інтелектуальних і фізіологічних можливостей, що дають змогу орієнтуватися у навчальному процесі на їхню самостійну розумову і творчу діяльність та на ефективніше пізнання способів вивчення мови; 3) ускладнення різних видів сприймання старшокласниками, особливо музики і поезії; 4) гнучкість мислення, і як необхідна умова – творче мислення, а також уява і пам’ять; 5) ріст самосвідомості, власної системи цінностей  свідчать про наявність автономії поведінки, емоцій, моралі, що сприяє орієнтації на самостійність навчальної праці та співпадає із завданням формування СК як запоруки незалежного навчання.

Удругому розділі описується розроблена нами методика формування стратегічної компетенції учнів старшої школи у процесі засвоєння ними лексичного і граматичного матеріалу на уроках англійської мови та у самостійній роботі. Виділяються загальні положення  та принципи запропонованої нами методики, окреслюються пiдходи до формування стратегічної компетенції  старшокласників, виділяються та обґрунтовуються складники навчальних стилів учнів, напрями розвитку знань учнів про систему мови, пропонується система вправ для розвитку вмінь у використанні метакогнітивних, когнітивних і мнемічних стратегій у процесі засвоєння лексико-граматичного матеріалу.

У ході дослідження нами висунуті спеціальніпринципи формування СК учнів:

а)<