Новости

Управління процесом формування пеагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ

Работа добавлена:






Управління процесом формування пеагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ на http://mirrorref.ru

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Запорізької обласної державної адміністрації

Державний навчальний заклад «Запорізьке вище індустріально-політехнічне училище»

Ліуш А.М.,  Павлова О.Є.

Управління процесом формування пеагогічної компетентності

майстрів виробничого навчання ПТНЗ

Запоріжжя

2015

Міністерство освіти і науки України

Науково-методичний центр професійно-технічної освітиу Запорізькій області

«Інновації у підвищенні професійної компетентності педагога»

«Управління процесом формування пеагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ»

Галузь застосування – професійно-технічна освіта

Дежавний навчальний заклад «Запорізьке вище індустріально-політехнічне училище»

Ліуш А.М.                                                                                            Павлова О.Є..

      Викладач   ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»                           Методист  ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»

ЗМІСТ

ВСТУП

3

1. Теоретико-методичні засади управління процесом формування

педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання

4

2. Складникипедагогічної компетентності майстра  виробничого

навчання ПТНЗ

6

3. Науково-методичне й організаційне забезпечення управління процесом

формування педагогічної компетентності майстра виробничого навчання ПТНЗ

8

4. Діагностика сформованості педагогічної компетентності

майстрів виробничого навчання ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»

12

5.Шляхи розвиткупедагогічної компетентності майстра виробничого навчання у ПТНЗ

16

ВИСНОВКИ

18

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

19

ДОДАТКИ

20

ВСТУП

Актуальність дослідження.У сучасних умовах ринкової економіки зростають вимоги до професійної освіти, зокрема, до майбутніх кваліфікованих робітників, що зумовлює посилення вимог до професійної компетентності майстрів виробничого навчання, яка створює передумови їхньої викладацької конкурентоспроможності, професійної мобільності на ринку праці, успішність у кар’єрі та забезпечує особистісну й фахову самореалізацію.

Запорукою успіху майстра виробничого навчання є якісна професійна освіта, що сприяє формуванню сукупності інтегрованих якостей особистості й відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість, творчу професійну самореалізацію і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні потреби, так і потреби суспільства.

Особливості професійної компетентності майстрів виробничого навчання пояснюються специфікою їхньої професійної діяльності, в якій поєднуються фахові та педагогічні знання і вміння, а також змінами соціально-професійного середовища, в якому цей фахівець працює.

Освітній процес у ДНЗ «Запорізьке вище індустріально-політехнічне училище» спрямований не лише на фахову підготовку майбутніх кваліфікованих робітників, а й на розвиток педагогічної компетентності викладачів та майстрів виробничого навчання. Педагогічна компетентність майстра визначається не лише базовими знаннями та вміннями, але й ціннісними орієнтаціями, мотивами його діяльності, сталими взаємостосунками з людьми, з якими він працює, здатністю до самоосвіти, саморозвитку та самовдосконалення.

Майстер виробничого навчання повинен мати не тільки міцні теоретичні знання і практичні навички, але й психологічну стійкість, розвинені вольові якості, відповідальність, креативність мислення, здатність діяти в нестандартних ситуаціях. Такі педагогічні цілі, орієнтовані на професійну рефлексію, вимагають нових технологій управління педагогічним колективом, розвитком професійної компетентності викладачів та майстрів виробничого навчання. Це посилюєактуальність обраної теми: «Управління процесом формування педагогічної компетентності майстра виробничого навчання ПТНЗ».

Об’єкт дослідження: – процес управлінняформуванням педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ДНЗ «Запорізьке ВІПУ».

Предмет дослідження: педагогічні умови й організаційні заходи управління процесомформуванням педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови й ефективність організаційних заходів управління процесомформування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ.

Реалізація мети дослідження передбачала вирішеня таких завдань:

1)        визначити сутність і зміст педагогічної компетентності;

2)        охарактеризувати складникипедагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ;

3)     обґрунтувати педагогічні умови й організаційні заходи управління процесомформування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ та експериментально перевірити їх;

4)        розробити методичні рекомендації щодоформування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ.

Методи дослідження:теоретичний аналізнаукової літератури; методи спостереження, порівняння й узагальнення, анкетування, тестування.

  1. Теоретико-методичні засади управління процесом формування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання

В умовах соціально-економічних перетворень, переходу до нових форм управління навчальним закладом відповідно до запитів суспільства висуваються нові вимоги до компетентностей учасників навчально-виховного процесу. Сьогодні потрібні фахівці, які уміють адаптуватися до мінливих умов, творчо мислити, готові до інноваційності.

В умовах гуманізації та демократизації суспільного життя, розвитку виробництва в різних галузях господарства, що зумовлює залежність працевлаштування випускників від ринкових механізмів, посилюється роль спеціаліста-педагога. Сьогодні виникла ситуація, коли країна, маючи велику кількість спеціалістів з вищою освітою, відчуває нестачу компетентних, практично орієнтованих кадрів.

Щоб правильно сконструювати навчальний процес, необхідно дуже добрезнати особливості управління освітою. Необхідна така соціально ефективнасистема вищої професійної освіти, яка буде здатна виконувати свою головнуфункцію – забезпечувати підготовку спеціалістів, соціально адаптованих,спроможних задовольняти вимоги професійних структур, а також упродовжусього свого життя самостійно поглиблювати та оновлювати знання тавміння, необхідні для продуктивної професійної діяльності.

Участь Українив Болонському процесі вимагає переорієнтації традиційних освітніх технологій на новітні. Ці процеси торкнулись усіх ланок освіти, у тому числі професійно-технічної.Міністерством освіти і науки України окреслено основні напрями розвитку профтехосвіти, підвищення якості професійної підготовки шляхом удосконалення змісту освіти, розробки державних стандартів, заснованих на компетенціях. Згідно з цим професійно-технічна освіта має орієнтуватися на сучасний ринок праці, який ставить нові вимоги до кваліфікованого робітника. Випускники ПТНЗ мають оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства та сучасного виробництва. Лишепедагогічнокомпетентниймайстер виробничого навчанняможе забезпечити високий рівень підготовки кваліфікованих робітників.

У зв’язку з кардинальною зміною структури зайнятості населення України за останні 20 років, викликаною відпливом кваліфікованої робочої сили за кордон, а також прагненням молоді до працевлаштування в невиробничій сфері та іншими чинниками, сьогодні в економіці країни зросла необхідність у кваліфікованих виробничих кадрах. Відповідно, збільшилось значення професійно-технічної освіти як суспільного інституту, що зафіксовано Законами України «Про вищу освіту» «Про професійно-технічну освіту» Постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про професійно-технічний навчальний заклад» «Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах» Концепцією розвитку професійно-технічної освіти Українита іншими нормативними документами.

Курс на модернізацію освіти зумовлює інтенсивний пошук нових шляхів і методів оптимізації професійної підготовки майбутніх фахівців та забезпечення умов для їх особистісного розвитку, адже метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості й найвищої цінності суспільства, розвиток її здібностей, виховання високих моральних якостей, виховання громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.

Проблемам компетентнісного підходу до професійної підготовки приділяли увагу багато українських і зарубіжних науковців: В. Болотов, О. Волкова, О. Олейникова, Л. Паращенко, В. Сєріков, Є. Царькова, І. Зимня, О. Овчарук, О. Пометун, Е. Зеєр, О. Крисан, Ю. Татур, А. Хуторський, О. Локшина, М. Савчин, О.  та ін.

Дослідження проблеми формування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання вимагає розкриття сутності понять «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність».

Термін «компетентність» (лат. competens – відповідний, здібний) означає володіння теоретичними знаннями, практичними навичками та вміннями, професійним досвідом у певній галузі. У словнику «Професійна освіта» [65] компетентність (від лат. сompetens – належний, відповідальний) тлумачиться як сукупність знань та умінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: уміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію.

Поняття «професійна компетентність» у сучасних дослідженнях розглядається як інтегральна характеристика професіоналізму, що поєднує в собі особистісно-діяльнісні структури. Структура та зміст професійної компетентності багато в чому визначаються специфікою професійної діяльності та приналежністю до певних типів професій. Щоб виконати дію, обравши для цього необхідну операційну основу, людина повинна вміти це зробити. Таким чином, психологічна категорія «дія» співвідноситься з дидактичним поняттям «уміння», що нерозривно пов’язані з іншими елементами змісту освіти: знаннями, навичками, досвідом.

Головною особливістю компетентності, як педагогічного явища, є те, що компетентність – це не специфічні предметні вміння та навички, абстрактні загальнопредметні мисленнєві чи логічні операції (хоча, звісно, вона ґрунтується на останніх), а конкретні життєві вміння та навички, необхідні людині будь-якої професії, будь-якого віку.

Поняття «професійна компетентність педагога» виражає особисті можливості, що дозволяють педагогу самостійно й досить ефективно вирішувати педагогічні завдання, сформульовані ним самим або адміністрацією освітньої установи. Для здійснення даної діяльності педагогові необхідно знати педагогічну теорію, уміти й бути готовим застосовувати її на практиці.

Під педагогічною компетентністю можна розуміти єдність його теоретичної й практичної готовності до здійснення своєї професійної діяльності. Н. Кузьміна розглядає професійну компетентність педагога як його поінформованість й авторитетність, як властивість особистості, що дозволяє продуктивно вирішувати навчально-виховні завдання, розраховані у свою чергу на формування особистості іншої людини.

На думку Є. Огарьова, компетентність – категорія оцінна, вона характеризує людину як суб’єкта спеціалізованої діяльності в системі суспільного розвитку праці, маючи на увазі рівень розвитку його здатності виносити  кваліфіковані судження, приймати адекватні відповідальні рішення в проблемних ситуаціях, планувати й робити дії, що приводять до раціонального й успішного досягнення поставлених цілей.

Згідно з Е. Зеєром, професійна компетентність інженера-педагога містить такі структурні елементи: комплекси інженерно-педагогічних знань і вмінь, індивідуальний досвід, педагогічну майстерність. Психологічною основою компетентності є готовність до постійного підвищення кваліфікації, мобільність професійних функцій [38, с. 54]. О. Коваленко вважає, що професійна компетентність педагога – це сукупність суспільно-правової й економічної обізнаності, технічного інтелекту, дидактичного мислення та професійно важливих якостей [44, с. 78–79].

Аналіз теоретичного матеріалу з досліджуваної проблеми засвідчив, що у вітчизняній системі освіти під компетентністю розуміється здатність особистості до виконання професійних обов’язків через сформовані знання, вміння, навички, досвід.

Усучасних умовах для підготовки конкурентоспроможних спеціалістів на ринку праці цього недостатньо. Випускникам ВНЗ бракує професійної самостійності, мобільності, ініціативи, відповідальності, творчого підходу у вирішенні професійних завдань, високої працездатності.

Сьогодні український соціум потребує таких майстрів виробничого навчання, які є особистостями з високим рівнем професійної компетентності,загальної культури, з багатством духовних цінностей, які здатні до самореалізації в умовах жорсткої конкуренції у площині ринкових відносин.

Професійна компетентність передбачає постійне підвищення кваліфікації, пошук можливостей до найбільш повного розкриття себе в професії, самостійність, відповідальність, здатність до інноваційної діяльності. Формування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ ми розглядаємо як один із критеріїв ефективності досягнення загальної мети професійної підготовки.

  1. Складникипрофесійної компетентності майстра виробничого навчання ПТНЗ

Дослідниками визначено сім ключових компетентностей особистості: уміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, підприємницька, соціальна, з інформаційних і комунікаційних технологій, здоров’язберігаюча.

1.Уміння вчитися – програмує індивідуальний досвід самостійного учіння. Компетентність передбачає, що особистість: сама визначає мету навчально-пізнавальної діяльності; планує, програмує свою діяльність; організовує свою працю для досягнення мети; знаходить і накопичує потрібні знання, способи для розв’язання завдань; виконує в певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії, прийоми, операції; усвідомлює свою діяльність і практично її вдосконалює; має вміння і навички самоконтролю та самооцінки.

2.Загальнокультурна– стосується розвитку культури особистості та суспільства у всіх її аспектах. Вона, насамперед, передбачає вміння: аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної та світової науки і культури, орієнтуватися в культурному та духовному просторі сучасного українського суспільства; застосовувати засоби й технології інтеркультурної взаємодії; користуватися рідною мовою й іноземними мовами, застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури; використовувати рідну й іноземні мови в активній взаємодії; спрямовувати самовиховання на єдність індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей; реалізовувати моделі толерантної поведінки в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами і країнами.

3.Громадянська – передбачає такі здібності: орієнтуватисяв проблемах сучасного суспільно-політичного життя в України.Знати процедури участі в діяльності політичних інститутів демократичної держави, органів місцевого самоврядування.Застосовувати процедури й технології захисту власних інтересів, прав і свобод громадян, виконання громадянських обов’язків у межах місцевої громади, держави.Взаємодіяти з органами державної влади на користь собі й громадянському суспільству; використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що відповідають чинному законодавству України, задовольняють власні інтереси особи та захищають права людини і громадянина.Приймати індивідуальні та колективні рішення, враховуючи інтереси й потреби громадян, суспільства і держави.

4.Підприємницька передбачає реалізацію здібностей: співвідносити власні економічні інтереси й потреби з наявними матеріальними, трудовими, природними й екологічними ресурсами, інтересами й потребами інших людей і суспільства; застосовувати технології моніторингу ресурсів і забезпечення стійкого зростання; організовувати власну трудову та підприємницьку діяльність і працю колективу, орієнтуватися в нормах і етиці трудових відносин; аналізувати й оцінювати власні професійні можливості, здібності та співвідносити їх із потребами ринку праці; складати, здійснювати й оцінювати плани підприємницької діяльності та особисті бізнес-проекти, розробляти програми дій і прийняття економічно й екологічно обґрунтованих рішень у динамічному світі; презентувати та поширювати інформацію про результати – продукти власної економічної діяльності та діяльності колективу.

5.Соціальна– передбачає такі здібності: аналізувати механізми функціонування соціальних інститутів суспільства, визначати в них власне місце; проектувати стратегію свого життя з урахуванням інтересів і потреб інших людей; продуктивно працювати в різних напрямах у групі та команді, виконувати різні ролі й функції в колективі; конструктивно розв’язувати конфлікти, досягати консенсусу, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання; спільно визначати цілі діяльності, планувати, розробляти й реалізувати соціальні проекти і стратегії дій; визначати мету спілкування, вміти емоційно налаштовуватися на спілкування з іншим; застосовувати стратегії спілкування залежно від ситуації.

6.Компетентності зінформаційних і комунікативних технологій (ІКТ) передбачають здібності: застосовувати інформаційно-комунікативні технології в навчанні та повсякденному житті; раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби для розв’язання задач, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням; будувати інформаційні моделі та досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ; оцінювати процес і досягнуті результати технологічної діяльності.

7.Здоров’язберігаюча– передбачає збереження власного фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я. Вона включає: життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю (раціональне харчування, рухова активність, санітарно-гігієнічний режим праці та відпочинку); навички, що сприяють соціальному здоров’ю (ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, поведінка в умовах тиску, погроз, дискримінації, спільна діяльність і співробітництво); навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю (самоусвідомлення та самооцінка, аналіз проблем і прийняття рішень, визначення життєвих цілей і програм, самоконтроль, мотивація успіху та тренування волі) [45,с. 86–90].

Виходячи з результатів аналізу теоретичних джерел і нормативних документів, можемо визначити складники педагогічної компетентностімайстра виробничого навчання:

– глибокі знання в галузі педагогіки та психології;

– володіння методикою викладання загальних і спеціальних дисциплін професійного навчання;

– обізнаність із сучасними інноваціями в освіті та новітніми педагогічними технологіями;

вміння гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях, уміло застосовуючи отримані знання з практики для вирішення проблем, пов’язаних із безпекою праці;

вміння добирати інформацію (збирати необхідні факти для вирішення педагогічних ситуацій і проблем, аналізувати їх, робити аргументовані висновки);

вміння бачити проблеми в системі професійної підготовки в конкретних умовах та шукати шляхи раціонального їх вирішення, використовуючи сучасні технології в навчанні та професійній діяльності;

вміння прогнозувати і прораховувати педагогічну ситуацію наперед;

– навички творчо-пізнавальної самостійної роботи;

– здатність до самоорганізації педагогічної праці;

комунікативність і культура професійного спілкування;

ерудованість;

– гуманність, емпатійність, толерантність;

– здатність досамоаналізу та самооцінки;

прагнення   до   творчої   самореалізації,  особистісного  та  професійного само-вдосконалення впродовж усього життя;

– готовність до безперервного збагачення власного досвіду педагогічної діяльності.

Серед професійних якостей педагога, як складників педагогічної компетентності, виокремлюємо такі, як:

1) активна життєва позиція (відповідальність, колективізм, громадянськість), динамізм (наполегливість, ініціативність, цілеспрямованість, рішучість, самостійність);

2) емоційність (емоційна чутливість, доброта, врівноваженість, упевненість у собі, самоволодіння собою);

3) комунікативність (педагогічний такт);

4) дидактичність (уміння аналізувати, відбирати і структурувати інформацію, діагностувати помилки учнів, проектувати і створювати проблемні ситуації);

5) технічний інтелект (технічне мислення, просторова уява, технічна пам’ять, конструкторсько-технологічні здібності);

6) креативність (схильність до раціоналізації, педагогічної уяви) [38, с. 57–59].

Педагогічну компетентність майстрів виробничого навчання ми розглядаємо як сукупність професійних і педагогічних знань, умінь, цінностей та настанов, що дозволяє їм самостійно і ефективно досягати цілей професійної діяльності.

Педагогічна компетентність майстра виробничого навчання визначається не лише базовими знаннями та вміннями, але і його ціннісними орієнтаціями, мотивами його діяльності, сталими взаємостосунками з людьми, з якими він навчається, а в подальшому працює, здатністю до творчого саморозвитку й самовдосконалення.

  1. Науково-методичне й організаційне забезпечення управління процесом формування педагогічної компетентності майстра виробничого навчання ПТНЗ

Одним із дієвих складників системи розвитку педагогічної компетентності як передумови педагогічної майстерності майстрів виробничого навчання ПТНЗ у безперервній професійній освіті є методична робота – важлива складова системи післядипломної освіти педагогів, ефективність якої значною мірою залежить від рівня її організації. Головна стратегія системи методичної роботи – це створення умов для задоволення фахових та загальнокультурних потреб педагогічних працівників.

Методична робота впрофесійно-технічних навчальних закладах здійснюється за такими основними напрямками:

  • організаційно-методичне забезпечення програм розвитку ПТНЗ (прогнозування перспективи розвитку ПТНЗ згідно нових напрямків підготовки працівників, нових технологій навчання, розробка державних стандартів ПТО та їх апробація );
  • реалізація нового змісту професійно – технічної освіти (аналіз соціального замовлення на підготовку робітничих кадрів; розробка програм предметів, професійно – практичної підготовки, практики, переліку учбово – виробничих робіт);
  • інформаційне забезпечення педагогічних працівників (організація вивчення документів уряду, Міністерства освіти і науки, обласного управління освіти; створення і систематизація каталогів, картотек; організація роботи педкабінету, методкабінету; виставка нових надходжень методичної літератури, тематичні виставки; огляд джерел інформації);
  • підвищення професіоналізму педагогічних кадрів (визначення рівня компетентності педагогів (діагностика, спостереження, анкетування, бесіди, експертна оцінка, аналіз результатів діяльності), розробка планів самоосвіти і індивідуальної діяльності педагогів; колективні форми методичної роботи; упровадження ППД);
  • експериментально-дослідницька робота (упровадження педагогічних інновацій, нових методик, систем навчання; розробка нових технологій навчання їх експертна перевірка; апробація нових програм, підручників і посібників, створення авторських; організація роботи творчих груп);
  • атестація (атестація педагогічних працівників; атестація учнів; атестація робочих місць, професій).

Організаційна структура методичної роботи втілюються в різних формах, методах і засобах, що інтегруються в колективну та індивідуальну методичну роботу. Вибір форм, методів та засобів методичної роботи, до яких залучаються майстри виробничого навчання ПТНЗ, відбувається на основі діагностичного вивчення рівня їхньої професійної та педагогічної компетентності.

Колективні форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації навчально-виховного процесу, аналізу результатів колективної діяльності, вивчення й поширення кращого педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації.

У процесі формування педагогічної компетентності в контексті розвитку педагогічної майстерності найбільш доцільним виступає використання таких форм колективної методичної роботи, як проблемні семінари, семінари-практикуми, лекторії, школи передового досвіду, організовані з метою поглибленого навчання найбільш важливих питань навчально-виховного процесу, пропаганди та впровадження конкретного передового досвіду.

Індивідуальні форми методичної роботи (педагогічне наставництво, консультації, самоосвіта, стажування тощо) використовуються для задоволення особистих потреб і конкретних запитів майстрів виробничого навчання. Вибір цих форм залежить від рівня їхньої освіти, професійної компетентності, індивідуальних можливостей та інших характеристик.

Форми та зміст методичної роботи в професійно-технічних навчальних закладах ґрунтується на наступних основоположних принципах: гуманізації та демократизації здійснення методичної роботи; системності та систематичної участі фахівців у різних видах методичної роботи; творча спрямованість інженерів-педагогів у здійсненні навчально-виховного процесу; оптимальне поєднання колективних та індивідуальних форм методичної роботи; урахування потреб професійно-технічної освіти на сучасному етапі; урахування потреб педагога в наданні методичної допомоги.

Якщо в навчальному закладі системно використовуються нетрадиційні формиметодичної роботи, яким передувала спеціальна психологічна та педагогічна підготовкапрацівників то методична робота в колективі починає сприйматися як творчий процес.Тільки тоді педагоги стають справжніми «колегами»: партнерами, однодумцями,пропагандистами новаторських ідей.

Структура методичної роботи в училищі формується з урахуванням особливостей змісту та організації навчально – виховного процесу і відбувається як процес інтерактивної взаємодії всіх методичних підрозділів, творчої співпраці адміністрації та педагогічних працівників (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Структура методичної роботи в ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»

У розвитку педагогічної компетентності майстра виробничого навчання значну роль відіграють методичні комісії, метою яких є забезпечення пошуку ефективних шляхів і форм сумісної діяльності викладачів професійних дисциплін і майстрів виробничого навчання (рис. 3.2.).

Основними напрямами діяльності методичних комісій є:

а) розробка навчально-методичної документації: обговорення робочих навчальних програм з виробничого навчання та виробничих практик, програм передвипускних практик з внесеними змінами та доповненнями; обговорення переліку навчально-виробничих робіт, змісту видів робіт з кожної теми переліку; обговорення комплексних видів робіт для кожного кваліфікаційного рівня з професій; обговорення змісту паспорта комплексно-методичного забезпечення з професій даного профілю; обговорення видів робіт, які виносяться на підсумкову та державну кваліфікаційну атестацію з основної та суміжних професій;

б) підвищення ефективності навчально-виробничого процесу: аналіз якості навчальних досягнень учнів, зокрема, з виробничого навчання і виробничої практики; забезпечення навчально-виробничого процесу сучасними дидактичними засобами навчання;

Рис. 3.2. Напрями діяльності методичних (предметно-циклових) комісій у ДНЗ «Запорізьке ВІПУ» щодо формування педагогічної компетентності майстра виробничого навчання

в) організація навчально-виробничого процесу. Цей напрям методичної роботи забезпечує: обговорення питань, пов’язаних з організацією формування початкових навичок учнів у навчальних майстернях, простих комплексних видів робіт, лабораторно-практичних тощо; обговорення методичних підходів до запровадження в навчально-виробничий процес активних форм навчання; обмін досвідом зі застосуванням різних методів на уроках виробничого навчання; обговорення переліку та змісту навчально-виробничої випускної документації; обговорення методичних рекомендацій і розробок уроків виробничого навчання;

г) підвищення професійно-педагогічного рівня: організація взаємовідвідування уроків майстрами виробничого навчання уроків спеціальних дисциплін та уроків виробничого навчання у своїх колег; підготовка і проведення відкритих уроків; організація обміну передовим виробничим досвідом; участь у роботі шкіл передового досвіду; участь у роботі творчих груп та експериментальних майстерень.

Наступною колективною формою методичної роботиу навчальному закладі, яка сприяє розвитку початкового професійно-педагогічного рівня майстрів виробничого навчання є школа молодого майстра виробничого навчання (рис. 3.3)– за концепцією В. Ковальчука[44].

Організаційна структура школи молодого майстра включає наступні етапи:

  • діагностичний, який забезпечує виявлення індивідуальних потреб у методичній допомозі;
  • плануючий, передбачає визначення та планування основних напрямів розвитку професійно-педагогічної компетентності майстра виробничого навчання;
  • організаційний, що забезпечує якісне формування знань та умінь майстрів виробничого навчання з визначених проблем;
  • корегуючий, що передбачає внесення колективів з урахуванням набутих знань, умінь та необхідних для здійснення навчально-виробничої діяльності;
  • практичний, завдяки якому здійснюється обмін набутим досвідом.

Рис.3.3 Організаційна структура школи молодого майстра

Участь майстрів-початківців виробничого навчання в означеній колективній формі забезпечує формування: уміння проектувати зміст професійно-практичного навчання з урахуванням вимог державних стандартів професії; уміння визначати раціональні форми і методи професійного навчання; уміння корегувати свою професійну діяльність та вносити зміни до індивідуального плану самоосвіти; уміння систематизувати необхідну психолого-педагогічну, методичну, технічну та технологічну інформацію та користуватися нею під час підготовки й організації навчально-виробничого процесу в ПТНЗ.

Сутність методичної діяльності майстра виробничого навчання заключається у творчому підході до формування своєї професійно-педагогічної діяльності, яка впливає на формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників.А тому участь їх у різноманітних формах методичної роботи забезпечить розвиток професійної, психолого-педагогічної та методичної компетенції.

Згідно з чинним нормативним полем, каталізатором формування педагогічної компетентності майстра виробничого навчання ПТНЗпоза межами фахової підготовки виступають вимоги до його обов’язкової атестації як педагогічного працівника. Поетапний характер атестації створює необхідні умови для формування педагогічної компетентності, цілеспрямованого безперервного підвищення рівня педагогічної й фахової майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення авторитету впродовж усієї професійної діяльності майстра виробничого навчання.

  1. Діагностика сформованості педагогічної компетентності

майстрів виробничого навчання ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»

Одним з важливих компонентів процесу підвищення педагогічної компетентності майстра є моніторинг та корекція процесу підвищення компетентності майстра. Мета моніторингу – відстеження процесу вдосконалення професійних якостей педагогічних працівників, ступеня продуктивності їхньої діяльності. Моніторинг здійснюється на основі наступних принципів: об’єктивності, систематичності, послідовності, цілісності, гуманності.

Нами було проведено опитування майстрів виробничого навчання ДНЗ «Запорізьке ВІПУ», у процесі якого виявлено мотивацію професійно-педагогічної діяльності майстрів-викладачів.Серед основниихмотивівреспонденти назвали:

– бажання спілкуватися з дітьми та сучасною молоддю (24%);

– потенційні можливості навчити учнів чомусь новому, передати їм свої знання та професійний досвід (51%);

– перспектива підвищити свій професійний рівень (62%);

– прагнення набратися досвіду педагогічної діяльності (45%);

– за покликанням (78%);

– «бачити очі учня»,  пояснювати  йому  зрозуміло  і  доступно  способи  вирішення професійних завдань і ситуацій (15%);

– потреба у творчій самореалізації (13%);

На запитання:«Якимипрофесійними рисами має володіти майстер виробничого навчання ПТНЗ?» респонденти продемонстрували такі відповіді:

– міцні професійні (загальні, спеціальні) знання (85%);

– наявність досвіду на виробництві (98%);

– професійна компетентність (94%);

– педагогічна майстерність (18%);

– громадянська зрілість (11%);

– соціальна активність (8%);

– професіоналізм (90%);

– комунікабельність (87%);

– критичне мислення(12%);

– здатність до новаторства(10%);

– схильність до наукової діяльності (7%);

– творчі здібності (14%);

Відповідаючи на запитання«Якимиособистісними рисами має володіти майстер виробничого навчання ПТНЗ?», респонденти назвали:

– тактовність (92%);

– толерантність (97%);

– відповідальність (79%);

– пунктуальність (68%);

– чесність (82%);

– гуманність (86%);

– любов до дітей (54%);

– любов до професії, якій навчає (96%);

– прагнення до самовдосконалення (77%);

– працелюбність(95%);

– стресостійкість (78%);

– готовність до самопожертви(6%);

– здатність до самоосвіти (34%).

На запитання:«Якимякостям у професійній педагогічній діяльності Ви віддаєте перевагу?» було отримано відповідлі у такому відсотковому відношенні:

– професіоналізм (90%);

– відповідальність (79%);

– відкритість всього нового (55%);

– прагнення постійно навчатися (62%);

– самостійність (87%);

– бажання самовдосконалюватися (77%);

– індивідуальний підхід до учнів / студентів (36%);

– вміння бути цікавим як людина і зрозумілим як наставник і викладач для своїх учнів (8%);

– організаційні здібності (41%).

З метою з’ясування міри уявлень про професійну компетентність викладачів було проведено анкетування, під час якого пропонувалося зафіксувати власне бачення й розуміння професійної компетентності майстра виробничого навчання й за оцінною шкалою в порядку значущості визначити складники професійної компетентності:

  • суспільно-правова обізнаність;
  • комплекс інженерно-педагогічних знань і вмінь;
  • індивідуальний досвід роботи;
  • економічна обізнаність;
  • технічний інтелект;
  • логічне мислення;
  • громадянська активність;
  • здатність бачити проблему;
  • вміння оперативно і самостійно приймати виважені й адекватні рішення;
  • здатність розв’язувати проблеми;
  • вміння генерувати ідеї;
  • професійно важливі якості: відповідальність, оперативність, пунктуальність, мобільність, поміркованість;
  • особистісні якості: гуманність, вихованість, коректність, тактовність, емоційна врівноваженість;
  • творчі здібності особистості.

Для виявлення наявності знань про професійну компетентність було запропоновано тест «Система життєвих цінностей» за методикою І. Сеніна. Згідно з тестом майстрам було запропоновано розставити категорії в пріоритетному порядку (за особистісною значущістю) від номера 1 – до номера 15: сім’я, здоров’я, друзі, інтелект, любов до батьків, любов до дітей, саме життя, професійна кар’єра, матеріальний добробут, задоволення духовних потреб, творчість, активні соціальні контакти, розвиток своїх здібностей та особистісних характеристик, досягнення певних життєвих цілей, професійна компетентність.

Для професійної компетентності відвели місце в межах 6–10 порядку – 32,5% опитаних (з них повні уявлення про педагогічну компетентність майстра виробничого навчання засвідчили 11,0% опитаних; неповні – 9,5% опитаних, фрагментарні – 6,0% респондентів); 35,0% анкетованих засвідчили, що не вважають педагогічну компетентність першорядною цінністю, віднісши цю категорію на 11–15 позиції у переліку життєвих цінностей (їх уявлення про професійну компетентність викладача роподілися так: неповні – у 4,5% опитаних, фрагментарні уявлення – у 1,5% респондентів, повних уявлень у цього контингенту не виявлено).

Отже, модель професійної освіти, що закріпилася впродовж десятиліть і стала традиційною, спрямована на надання майбутнім фахівцям необхідних теоретичних (загальних і професійно спрямованих) знань, практичних умінь і технологічних навичок, на наш погляд,  в повному обсязі задовольняє вимоги  розвитку педагогічної компетентності викладачів, активізації їхніх професійних можливостей й особистісного творчого потенціалу.

Серед майстрів було проведено опитування, що дало змогу встановити наявність здібностей до розвитку професійної компетентності (табл. 4.1, рис 4.1).

Таблиця 4.1

Виявлення рефлексії минулого досвіду щодо розвитку педагогічної компетентностімайстрів виробничого навчання ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»

Ступінь рефлексії

25–35 років

36–45 років

46–55 років

Повна відсутність рефлексії минулого досвіду

48,5%

26,5%

10,5%

Рефлексія зі знаком «–»

24,0%

30,5%

25,3%

Рефлексія зі знаком «+»

27,5%

43,0%

64,2%

Рис. 4.1. Виявлення рефлексії минулого досвіду щодо розвитку педагогічної компетентностімайстрів виробничого навчання ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»

Результати тестування й анкетування ціннісного ставлення майстрів виробничого навчання ДНЗ «Запорізьке ВІПУ» до педагогічної компетентності наведені в таблиці 4.2.

Таблиця4.2

Ціннісне ставлення майстрів виробничого навчання до педагогічної компетентності

Професійні вміння – складники педагогічної компетентності майстра виробничого навчання ПТНЗ

%майстрів, які відзначили володіння даним умінням до експерименту

%майстрів, які відзначиливолодіння даним умінням після експерименту

Уміння знаходити нестандартне  вирішення професійно орієнтованих завдань

11%

39%

Уміння використовувати здобуті знання на практиці

25,0%

31,5%

Уміння прогнозувати і прораховувати розвиток ситуацій

28,0%

12,5%

Уміння працювати в колективі

36,0%

17,0%

У процесі дослідження, після впровадження управлінських заходів, було проведено діагностику готовності майстрів виробничого навчання ПТНЗ до розвитку педагогічної компетентності, результати якої наведено в таблиці 4.3.рис. 4.2.

Таблиця 4.3

Результати діагностики готовностімайстрів виробничого навчання

ДНЗ «Запорізьке ВІПУ» до розвитку  педагогічної компетентності

Рівні

25–35 років

36–45 років

від 46 років

Високий

41,0%

26,0%

15,5%

Середній

41,5%

55,0%

70,5%

Низький

17,5%

19,0%

14,0%

Рис. 4.2.Результати діагностики готовностімайстрів виробничого навчання

ДНЗ «Запорізьке ВІПУ» до розвитку  педагогічної компетентності

Важливим показником педагогічної компетентності майстра виробничого навчання у професійній сфері є реалізація набутих знань і фахового досвіду, що може ефективно формуватися лише у взаємозв’язку самовиховання з постійним прагненням особистості до швидкого досягнення високих рівнів самореалізації в процесі творчого саморозвитку.

Сформованість генетичної потреби готовностімайстрів виробничого навчанняу творчій самостійності необхідна впродовж усього життя, а сьогодні актуалізується потреба в якісно новому баченні майстром себе, своєї соціальної ролі як педагога, усвідомлення важливості власної участі в реальних глибинних процесах, пов’язаних зі змінами у професійній діяльності.

У ході моніторингу було визначено рівень готовностімайстрів виробничого навчання ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»до вдосконаленняпедагогічної компетентності (рис.4.3).

Рис. 4.3. Рівні готовностімайстрів виробничого навчання ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»

до вдосконаленняпедагогічної компетентності

Вдосконалення системи професійної освіти, пошук нових шляхів, змісту, науково-методичного забезпечення управління процесом формування педагогічної компетентності майстра виробничого навчання ПТНЗ в умовах сьогоднішнього суспільства наразі є особливо актуальним завданням. Забезпечити інноваційні перетворення в організації сучасної системи підготовки кваліфікованих працівників для виробництва може майстер – фахівець і педагог, який здатний до перебудови систем пізнання, має гнучкість і креативність мислення, є творчою особистістю.

  1. Шляхи розвиткупедагогічної компетентності майстра виробничого навчання

у професійно-технічних навчальних закладах

З огляду на вищезазначене й результати попередньої діагностики уявлень про педагогічну компетентність майстрів виробничого навчання, було розроблено й упроваджено низку управлінських заходів щодо створення умов для формування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання. У навчальному закладі розробляється індивідуальний план самостійної роботи майстра виробничого навчання та визначається програма формування педагогічної компетентності.В індивідуальному плані зазначається: проблеми, які самостійно опрацьовує слухач; література з визначених проблем; період роботи над проблемами; форма звітності про роботу над визначеними проблемами – практичні завдання (реферат, конспект, практичний або дидактичний матеріал тощо); розробляється програма для самостійного опрацювання проблемних питань, у якій визначається зміст і обсяг матеріалу, що підлягає вивченню, практичні завдання, джерельна база.З метою визначення успішності самостійної роботи майстрами виробничого навчання проводиться самоконтроль та самооцінка знань та вмінь.

Процес формування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання сприяє:

  • забезпеченню суб’єкт-суб’єктної взаємодії майстрів-викладачів та учнів;
  • формуванню у майстрів виробничого навчання ПТНЗ навичок і вмінь управління, проектування педагогічних технологій;
  • індивідуалізації процесу розвитку педагогічної майстерності за рахунок варіативності організації навчально-виховного процесу.

У ДНЗ «Запорізьке ВІПУ» набуває поширення досвід організації теоретичного навчання із проблемних питань педагогіки, психології, методики виробничого навчання на основі психолого-педагогічних семінарів, круглих столів, майстер-класу тощо. Такі видиметодичноїроботидають змогу формувати основи педагогічної майстерності;сприяють суб’єкт-суб’єктній взаємодії викладачів та учнів, що ґрунтується на партнерських відносинах та педагогічній співпраці як рівноправних суб’єктів андрагогічного процесу.

Таким чином, для подальшого розвитку педагогічної компетентності майстра виробничого навчання і подальшого самодовсконалення його як педагога у навчальному закладі на основі проведеної діагностики:

– створюються сприятливі й педагогічно комфортні умови, що забезпечують формування здатності до саморозвитку, самоосвіти, самовдосконалення, самозростання до вершин професійно-педагогічної майстерності;

– організується реальна дієва участь кожного майстра у виробничих нарадах, методичних комісіях, засіданнях педагогічної ради, в постійно діючих психолого-педагогічних практичних семінарах, майстер-класах, круглих столах, присвячених обміну передовим педагогічним досвідом;

– стимулюються досягнення майстра виробничого навчання в самоосвіті та освоєнні нових професійних знань і вмінь;

– створюються ситуації цілеспрямованого розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання;

–– забезпечити оволодіння технологіями самоорганізації та самоактуалізації;

– формувати засади конкурентоспроможності та професійної мобільності майстрів виробничого навчання;

– створюються умови, що сприяють розвиткові громадянської та фахової відповідальності, професійної самосвідомості, соціальної активності на основі особистісних якостей та професійних знань, умінь та навичок.

Ознакою педагогічної компетентності й готовності до саморозвитку і самовдосконалення майстра виробничого навчанняє позитивне ставлення до педагогічної діяльності; висока особистісна і службова відповідальність, усвідомлення надзвичайної ролі професійних функцій і соціальних ролей майстра-викладача; наявність спеціальних знань, умінь, навичок; сформованість професійно важливих якостей; розвинуті навички самостійної творчої роботи, оволодіння методами наукового пізнання, здатність до інноваційної діяльності; наявність здібності до професійної і педагогічної самоосвіти; готовність до постійного саморозвитку; здатність до рефлексії; сформованість відповідних психологічних якостей особистості, рис характеру.

Одним із завершальних компонентів процесу підвищення педагогічної компетентності є прийняття управлінських рішень за результатами моніторингу, що дозволяє вносити корекцію в організацію заходів, що сприяють професійному росту педагогічних працівників. При цьому важливим є позиція адміністрації освітнього закладу, її зацікавленість в підвищенні компетентності майстрів виробничого навчання.

 Навчально-виробничий процес у професійно-технічних навчальних закладах спрямованй не лише на фахову підготовку майбутніх кваліфікованих робітників, а й на розвиток педагогічної компетентності викладачів та майстрів виробничого навчання. Професійна компетентність майстрів виробничого навчання розглядається як сукупність професійних і педагогічних знань, умінь, цінностей та настанов, що дозволяє їм самостійно і ефективно досягати цілей професійної діяльності.

З цією меою розроблено і впроваджено в практику роботиДНЗ «Запорізьке ВІПУ»методичні рекомендації щодо проблеми розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання, виокремлено управлінські заходи, спрямовані на оптимізацію процесу формування педагогічної компетентностімайстрів виробничого навчання, а саме:

– проведення щомісячних методичних нарад з питань педагогічної компетентності майстра виробничого навчання ПТНЗ;

– проведення творчих звітів майстрів виробничого навчання, викладачів за результатами самоосвіти;

– організація круглих столів, майстер-класів, присвячених обміну педагогічним досвідом майстрів виробничого навчання та викладачів;

– організація роботи постійно діючого психолого-педагогічного семінару;

– запровадження щорічного конкурс «Майстер-педагог року»;

– забезпечення тісної взаємодії навчального закладу із соціальними парнерами у різних сферах діяльності;

– забезпечення  оволодіння  майстрами  виробничого  навчання  технологіями самоорганізації та само актуалізації.

Процес формування й розвитку педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання потребує вмілого педагогічного керівництва з боку управлінських осіб і структур навчального закладу.Для ефективного управління процесом розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання необхідна наявність низки педагогічних умов:

оновлення педагогічного менеджменту й оволодіння технологіями самоорганізації та самоактуалізації;

створення сприятливого й педагогічного комфортного освітнього середовища, в якому працюють майстри виробничого навчання, що забезпечує формування здатності до саморозвитку, самоосвіти, самовдосконалення, самозростання до вершин професійно-педагогічної майстерності;

організація реальної участі кожного майстра у виробничих нарадах, методичних об’єднаннях, засіданнях педагогічної ради, в постійно діючих психолого-педагогічних практичних семінарах, майстер-класах, круглих столах, присвячених обміну передовим педагогічним досвідом;

стимулювання креативно-ціннісної позиції майстра виробничого навчання в самоосвіті та освоєнні нових професійних знань і вмінь;

створення ситуації цілеспрямованого розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання; забезпечення повноцінної педагогічної діяльності майстрів виробничого навчання в освітньому процесі підготовкимайбутніх фахівців.

ВИСНОВКИ

У сучасних умовах ринкової економіки зростають вимоги до особистісних та професійно значущих якостей викладачів, майстрів виробничого навчання системи професійної освіти, насамперед, до їхньої фахової компетентності, що забезпечує конкурентоспроможність, професійну мобільність на ринку праці, успішність у професійній самореалізації та кар’єрі, незалежно від того, в якій галузі вони працюють. Адже доля держави і перспектива розвитку громадянського суспільства значною мірою залежать від професійної компетентності педагогів, які забезпечують професійну підготовку майбутніх фахівців.

Запорукою успіху процесу розвитку педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання є якісна фахова освіта та наявність системи педагогічних знань, що  сприяють формуванню сукупності інтегрованих якостей особистості, які відображають її педагогічну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість, творчу професійну самореалізацію і зумовлюють здатність задовольняти як особисті духовні потреби, так і потреби суспільства.

Особливості педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання пояснюються специфікою їхньої професійної діяльності, в якій поєднюється фахові та педагогічні знання і вміння, а також змінами соціально-професійного середовища, в якому цей фахівець працює.

Педагогічні цілі, орієнтовані на професійну рефлексію, вимагають не тільки нових технологій управління педагогічним колективом, але специфічних організаційних форм.

Проведене дослідження дозволило дійти висновків.

1. У психолого-педагогічній літературі найчастіше компетентність розглядають як одну зі сходинок до професіоналізму, тобто як систему знань, умінь, навичок, способів діяльності, психологічних якостей, необхідних для професійної діяльності; розвиток професійної компетентності майстрів виробничого навчання має прямий взаємозв’язок із загальним розвитком особистості й передбачає вирішення головних завдань, а саме формування соціально-професійної сфери особистості та розвиток педагогічних якостей.

2. Педагогічну компетентність майстра виробничого навчання ми розглядаємо як сукупність професійних і педагогічних знань, умінь, цінностей та настанов, що дозволяє їм самостійно і ефективно досягати цілей професійної діяльності; ознакою професійної компетентності майстра виробничого навчання є не лише базові знання та вміння, але і його ціннісні орієнтації, мотиви його діяльності, сталі взаємини з людьми, з якими він працює.

3. У роботі обґрунтовано педагогічні умови розвитку педагогічної компетентності майстра виробничого навчання:

– оновлення педагогічного менеджменту й оволодіння технологіями самоорганізації та самоактуалізації;

– створення сприятливого й педагогічного комфортного освітнього середовища, в якому працюють майстри виробничого навчання, що забезпечує формування здатності до саморозвитку, самоосвіти, самовдосконалення, самозростання до вершин професійно-педагогічної майстерності;

– встановлення тісної взаємодії ПТНЗ з виробництвом у різних сферах діяльності;

– організація реальної участі кожного майстра у виробничих нарадах, методичних об’єднаннях, засіданнях педагогічної ради, в постійно діючих психолого-педагогічних практичних семінарах, майстер-класах, круглих столах, присвячених обміну передовим педагогічним досвідом;

– стимулювання креативно-ціннісної позиції майстра виробничого навчання в самоосвіті та освоєнні нових професійних знань і вмінь;

– створення ситуації цілеспрямованого розвитку професійної компетентності майстра виробничого навчання;

– забезпечення повноцінної педагогічної діяльності майстра виробничого навчання в освітньому процесі підготовкимайбутніх фахівців робітничих професій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безрукова В. С. Педагогика. Проективная педагогика [Текст] : учебное пособие для инженерно-педагогических институтов и индустриально-педагогических техникумов / В. С. Безрукова.Екатеринбург : Деловая книга, 1996. 344 с

2.Белаонов O.B. Формирование личности инженера в системе факторов развития НТП: Автореф. дис. канд. философ, наук. Ростов-на-Дону, 1990.21с.

3. Болотова А.К. Развитие самосознания личности: временный аспект // Вопросы психологии. – 2006. – №2. – С.116-125.

4.Зеер Э. Ф. Профессиональное становление личности инженера-педагога [Текст] / Э. Ф. Зеер. Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1988.116 с.

5. Зимняя И. А.Компетентностный подход. Каково его место в системе современных подходов к проблемам образования? (Теоретико-методологический аспект) / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. 2006 № 8. С. 20–26.

6.Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия/ И. А. Зимняя. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 40 с.

7.Кенжебеков Б. Т. Сущность и структура профессиональной компетентности специалиста / Б. Т. Кенжебеков // Высшая школа Казахстана. – 2002. – № 2. – С. 171.

8.Коваленко Е. Э. Дидактические основы профессионально-методической подготовки преподавателей специальных дисциплин [Текст] : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04 / Коваленко Елена Эдуардовна. Х., 1999. — 407 с.

9.Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи (Бібліотека з освітньої політики) / [За заг. ред. О. В. Овчарук]. – К.: “К.І.С.”, 2004. – 112 с.

10.Маркова А. К. Психология профессионализма. – М.: Междунар. Гуманит. фонд “Знание”, 1996. – 308 с.

11. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка : навчальний посібник. — 5-е видання, доповнене і перероблене / Н. Є. Мойсеюк. — К., 2007. — 656 с.

12. Професійна освіта: Словник: Навч. посіб. / Уклад. С. У. Гончаренко та ін.; За ред. Н. Г. Ничкало. – К.: Вища шк., 2000. – 380 с.

13.Сіданіч І. Професійна компетентність учителя та культура мислення учнів. [Online]. Доступ НТТР: http://www.osvita.ua/school/technol/1913.

14. Сущенко Т. І. Педагогізація управління професійною підготовкою викладчів як зразок майбутньої професійної діяльності / Т. І. Сущенко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / редкол. : Т І. Сущенко (голов. ред.) та ін. – Запоріжжя, 2012. – Вип. 24 (77). – С. 457–464.

15.Тараненко І. Розвиток життєвої компетентності та соціальної інтеграції: досвід європейських країн / І. Тараненко // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / Ред. кол. Н. Софій (голова), І. Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор) та ін. — К. : Контекст, 2000. — 336 с. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://library.rehab.org.ua/ukrainian/prof/taranenko.

16.Татур Ю. Г. Компетентностный подход в описании результатов и проектировании стандартов высшего профессионального образования. Авторская версия [Электронный ресурс] / Ю. Г. Татур. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – Режим доступа:http://technical.bmstu.ru/istch/komp/tatur_II.psd.

17.Шестак Н. В. Компетентностный подход в дополнительном профессиональном образовании / Н. В. Шестак, В. П. Шестак // Высшее образование в России. – 2009. – № 3. – С. 2938.

18. Ягупов В. В. Педагогіка : навчальний посібник / В. В. Ягупов. К. : Либідь, 2003. 560 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Тест на виявлення інтересу до пізнавально-творчої

педагогічної діяльності майстрів виробничого навчання

(розроблений автором)

1

Чи прагнете Ви постійно отримувати нову інформацію?

2

Чизалишаєте Ви час для отримування нової інформації з майбутньої професійної діяльності попри велику зайнятість важливими справами?

3

Чистимулюють Вашу активністьперешкоди, щовиникають на шляху до мети?

4

Чи багато Ви читаєтезагалом і педагогічної та методичної літератури зокрема?

5

Напишіть, будь ласка, назви останніх трьох книг, які Ви прочитали

6

Чи дискутуєте Ви з питань, які Вас цікавлять ?

7

Чи одержуєте задоволення від освоєння нового?

8

Чи бажаєте Видосягти вершин педагогічної майстерності?

9

Чи відчуваєте необхідність володіти інноваційними педагогічними методиками?

10

Чи готові Видо професійно-педагогічного й особистісного самовдосконалення?

11

В чому, на Вашу думку, полягає головна особливість професії педагога, майстра виробничого навчання?

12

Чи прагнете забезпечити успішність викладацької діяльності?

13

Яким, на Вашу думку, має бути справжній викладач ХХІ століття?

14

Що Ви особисто могли би зробити для покращання навчально-виховного процесу в ПТНЗ в Україні? Що для цього потрібно?

.

Додаток Б

Діагностика здатності педагога (майстравиробничого навчання)

до професійного самовдосконалення

(розроблений автором)

  1. Вік, стать:
  2. Як обирали  спеціальність, за якою працюєте?
  3. Що приваблює у професії  педагога-викладача?
  4. Чи не розчарувалися у виборі професії?
  5. Якими, на Вашу думку, професійними й особистісними рисами має володіти сучасний викладач, майстер виробничого навчання?
  6. Як Ви розумієте поняття «педагогічна компетентність»?
  7. Що, на Ваш погляд, є складниками педагогічної компетентності загалом і майстра виробничого навчання зокрема?
  8. Як Ви розумієте поняття «педагогічна майстерність» викладача, майстра виробничого навчання?
  9. Що Ви вкладаєте в поняття «професіоналізм викладача ПТНЗ»:

а)відповідність наявної освіти вимогам виконуваної роботи?

б)професійні знання?

в)загальноприйняті правила професійної поведінки, дотримання?

г)       педагогічна компетентність?

д)      яскраво виражена творча індивідуальність?

е)       інше (на Вашу думку).

10.     Як Ви розумієте поняття «самовдосконалення»?

11. Які, на Вашу думку, найважливіші професійні вміння та навички й особистісні риси повинен розвивати викладач у студента (учня) під час навчання в ПТНЗ?

12.   Які елементи професійної культури, на Ваш погляд, єважливими в діяльності викладача і майстра виробничого навчання?

13. Яким якостям у професійній педагогічній діяльності Ви надаєте перевагу (може бути кілька відповідей):

Управління процесом формування пеагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат РЕЗЕРВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКОВОСТІ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

2. Реферат УПРАВЛІННЯ ЕПІЗООТИЧНИМ ПРОЦЕСОМ

3. Реферат ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

4. Реферат Управління прибутком. Формування прибутку від операційної діяльності та управління ним

5. Реферат Формування та управління амортизаційною політикою на підприємстві

6. Реферат Проблеми формування ефективної системи управління якістю продукції в сучасних агроформуваннях (на прикладі ТОВ АФ «Довіра» Конотопського району, Сумської області)

7. Реферат Проблеми формування ефективної системи управління якістю продукції в сучасних агроформуваннях (на прикладі ТОВ Агрофірма Довіра Конотопського району, Сумської області)

8. Реферат Методи навчання та своєрідність їх використання в процесі навчання дітей дошкільного віку

9. Реферат Реалізація уроків узагальнення та систематизації в ПТНЗ

10. Реферат СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВОДИДАКТИЦІ