Новости

Управління процесом формування пеагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ

Работа добавлена:






Управління процесом формування пеагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ на http://mirrorref.ru

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Запорізької обласної державної адміністрації

Державний навчальний заклад «Запорізьке вище індустріально-політехнічне училище»

Ліуш А.М.,  Павлова О.Є.

Управління процесом формування пеагогічної компетентності

майстрів виробничого навчання ПТНЗ

Запоріжжя

2015

Міністерство освіти і науки України

Науково-методичний центр професійно-технічної освітиу Запорізькій області

«Інновації у підвищенні професійної компетентності педагога»

«Управління процесом формування пеагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ»

Галузь застосування – професійно-технічна освіта

Дежавний навчальний заклад «Запорізьке вище індустріально-політехнічне училище»

Ліуш А.М.                                                                                            Павлова О.Є..

      Викладач   ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»                           Методист  ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»

ЗМІСТ

ВСТУП

3

1. Теоретико-методичні засади управління процесом формування

педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання

4

2. Складникипедагогічної компетентності майстра  виробничого

навчання ПТНЗ

6

3. Науково-методичне й організаційне забезпечення управління процесом

формування педагогічної компетентності майстра виробничого навчання ПТНЗ

8

4. Діагностика сформованості педагогічної компетентності

майстрів виробничого навчання ДНЗ «Запорізьке ВІПУ»

12

5.Шляхи розвиткупедагогічної компетентності майстра виробничого навчання у ПТНЗ

16

ВИСНОВКИ

18

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

19

ДОДАТКИ

20

ВСТУП

Актуальність дослідження.У сучасних умовах ринкової економіки зростають вимоги до професійної освіти, зокрема, до майбутніх кваліфікованих робітників, що зумовлює посилення вимог до професійної компетентності майстрів виробничого навчання, яка створює передумови їхньої викладацької конкурентоспроможності, професійної мобільності на ринку праці, успішність у кар’єрі та забезпечує особистісну й фахову самореалізацію.

Запорукою успіху майстра виробничого навчання є якісна професійна освіта, що сприяє формуванню сукупності інтегрованих якостей особистості й відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість, творчу професійну самореалізацію і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні потреби, так і потреби суспільства.

Особливості професійної компетентності майстрів виробничого навчання пояснюються специфікою їхньої професійної діяльності, в якій поєднуються фахові та педагогічні знання і вміння, а також змінами соціально-професійного середовища, в якому цей фахівець працює.

Освітній процес у ДНЗ «Запорізьке вище індустріально-політехнічне училище» спрямований не лише на фахову підготовку майбутніх кваліфікованих робітників, а й на розвиток педагогічної компетентності викладачів та майстрів виробничого навчання. Педагогічна компетентність майстра визначається не лише базовими знаннями та вміннями, але й ціннісними орієнтаціями, мотивами його діяльності, сталими взаємостосунками з людьми, з якими він працює, здатністю до самоосвіти, саморозвитку та самовдосконалення.

Майстер виробничого навчання повинен мати не тільки міцні теоретичні знання і практичні навички, але й психологічну стійкість, розвинені вольові якості, відповідальність, креативність мислення, здатність діяти в нестандартних ситуаціях. Такі педагогічні цілі, орієнтовані на професійну рефлексію, вимагають нових технологій управління педагогічним колективом, розвитком професійної компетентності викладачів та майстрів виробничого навчання. Це посилюєактуальність обраної теми: «Управління процесом формування педагогічної компетентності майстра виробничого навчання ПТНЗ».

Об’єкт дослідження: – процес управлінняформуванням педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ДНЗ «Запорізьке ВІПУ».

Предмет дослідження: педагогічні умови й організаційні заходи управління процесомформуванням педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови й ефективність організаційних заходів управління процесомформування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ.

Реалізація мети дослідження передбачала вирішеня таких завдань:

1)        визначити сутність і зміст педагогічної компетентності;

2)        охарактеризувати складникипедагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ;

3)     обґрунтувати педагогічні умови й організаційні заходи управління процесомформування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ та експериментально перевірити їх;

4)        розробити методичні рекомендації щодоформування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ.

Методи дослідження:теоретичний аналізнаукової літератури; методи спостереження, порівняння й узагальнення, анкетування, тестування.

  1. Теоретико-методичні засади управління процесом формування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання

В умовах соціально-економічних перетворень, переходу до нових форм управління навчальним закладом відповідно до запитів суспільства висуваються нові вимоги до компетентностей учасників навчально-виховного процесу. Сьогодні потрібні фахівці, які уміють адаптуватися до мінливих умов, творчо мислити, готові до інноваційності.

В умовах гуманізації та демократизації суспільного життя, розвитку виробництва в різних галузях господарства, що зумовлює залежність працевлаштування випускників від ринкових механізмів, посилюється роль спеціаліста-педагога. Сьогодні виникла ситуація, коли країна, маючи велику кількість спеціалістів з вищою освітою, відчуває нестачу компетентних, практично орієнтованих кадрів.

Щоб правильно сконструювати навчальний процес, необхідно дуже добрезнати особливості управління освітою. Необхідна така соціально ефективнасистема вищої професійної освіти, яка буде здатна виконувати свою головнуфункцію – забезпечувати підготовку спеціалістів, соціально адаптованих,спроможних задовольняти вимоги професійних структур, а також упродовжусього свого життя самостійно поглиблювати та оновлювати знання тавміння, необхідні для продуктивної професійної діяльності.

Участь Українив Болонському процесі вимагає переорієнтації традиційних освітніх технологій на новітні. Ці процеси торкнулись усіх ланок освіти, у тому числі професійно-технічної.Міністерством освіти і науки України окреслено основні напрями розвитку профтехосвіти, підвищення якості професійної підготовки шляхом удосконалення змісту освіти, розробки державних стандартів, заснованих на компетенціях. Згідно з цим професійно-технічна освіта має орієнтуватися на сучасний ринок праці, який ставить нові вимоги до кваліфікованого робітника. Випускники ПТНЗ мають оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства та сучасного виробництва. Лишепедагогічнокомпетентниймайстер виробничого навчанняможе забезпечити високий рівень підготовки кваліфікованих робітників.

У зв’язку з кардинальною зміною структури зайнятості населення України за останні 20 років, викликаною відпливом кваліфікованої робочої сили за кордон, а також прагненням молоді до працевлаштування в невиробничій сфері та іншими чинниками, сьогодні в економіці країни зросла необхідність у кваліфікованих виробничих кадрах. Відповідно, збільшилось значення професійно-технічної освіти як суспільного інституту, що зафіксовано Законами України «Про вищу освіту» «Про професійно-технічну освіту» Постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про професійно-технічний навчальний заклад» «Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах» Концепцією розвитку професійно-технічної освіти Українита іншими нормативними документами.

Курс на модернізацію освіти зумовлює інтенсивний пошук нових шляхів і методів оптимізації професійної підготовки майбутніх фахівців та забезпечення умов для їх особистісного розвитку, адже метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості й найвищої цінності суспільства, розвиток її здібностей, виховання високих моральних якостей, виховання громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.

Проблемам компетентнісного підходу до професійної підготовки приділяли увагу багато українських і зарубіжних науковців: В. Болотов, О. Волкова, О. Олейникова, Л. Паращенко, В. Сєріков, Є. Царькова, І. Зимня, О. Овчарук, О. Пометун, Е. Зеєр, О. Крисан, Ю. Татур, А. Хуторський, О. Локшина, М. Савчин, О.  та ін.

Дослідження проблеми формування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання вимагає розкриття сутності понять «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність».

Термін «компетентність» (лат. competens – відповідний, здібний) означає володіння теоретичними знаннями, практичними навичками та вміннями, професійним досвідом у певній галузі. У словнику «Професійна освіта» [65] компетентність (від лат. сompetens – належний, відповідальний) тлумачиться як сукупність знань та умінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: уміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію.

Поняття «професійна компетентність» у сучасних дослідженнях розглядається як інтегральна характеристика професіоналізму, що поєднує в собі особистісно-діяльнісні структури. Структура та зміст професійної компетентності багато в чому визначаються специфікою професійної діяльності та приналежністю до певних типів професій. Щоб виконати дію, обравши для цього необхідну операційну основу, людина повинна вміти це зробити. Таким чином, психологічна категорія «дія» співвідноситься з дидактичним поняттям «уміння», що нерозривно пов’язані з іншими елементами змісту освіти: знаннями, навичками, досвідом.

Головною особливістю компетентності, як педагогічного явища, є те, що компетентність – це не специфічні предметні вміння та навички, абстрактні загальнопредметні мисленнєві чи логічні операції (хоча, звісно, вона ґрунтується на останніх), а конкретні життєві вміння та навички, необхідні людині будь-якої професії, будь-якого віку.

Поняття «професійна компетентність педагога» виражає особисті можливості, що дозволяють педагогу самостійно й досить ефективно вирішувати педагогічні завдання, сформульовані ним самим або адміністрацією освітньої установи. Для здійснення даної діяльності педагогові необхідно знати педагогічну теорію, уміти й бути готовим застосовувати її на практиці.

Під педагогічною компетентністю можна розуміти єдність його теоретичної й практичної готовності до здійснення своєї професійної діяльності. Н. Кузьміна розглядає професійну компетентність педагога як його поінформованість й авторитетність, як властивість особистості, що дозволяє продуктивно вирішувати навчально-виховні завдання, розраховані у свою чергу на формування особистості іншої людини.

На думку Є. Огарьова, компетентність – категорія оцінна, вона характеризує людину як суб’єкта спеціалізованої діяльності в системі суспільного розвитку праці, маючи на увазі рівень розвитку його здатності виносити  кваліфіковані судження, приймати адекватні відповідальні рішення в проблемних ситуаціях, планувати й робити дії, що приводять до раціонального й успішного досягнення поставлених цілей.

Згідно з Е. Зеєром, професійна компетентність інженера-педагога містить такі структурні елементи: комплекси інженерно-педагогічних знань і вмінь, індивідуальний досвід, педагогічну майстерність. Психологічною основою компетентності є готовність до постійного підвищення кваліфікації, мобільність професійних функцій [38, с. 54]. О. Коваленко вважає, що професійна компетентність педагога – це сукупність суспільно-правової й економічної обізнаності, технічного інтелекту, дидактичного мислення та професійно важливих якостей [44, с. 78–79].

Аналіз теоретичного матеріалу з досліджуваної проблеми засвідчив, що у вітчизняній системі освіти під компетентністю розуміється здатність особистості до виконання професійних обов’язків через сформовані знання, вміння, навички, досвід.

Усучасних умовах для підготовки конкурентоспроможних спеціалістів на ринку праці цього недостатньо. Випускникам ВНЗ бракує професійної самостійності, мобільності, ініціативи, відповідальності, творчого підходу у вирішенні професійних завдань, високої працездатності.

Сьогодні український соціум потребує таких майстрів виробничого навчання, які є особистостями з високим рівнем професійної компетентності,загальної культури, з багатством духовних цінностей, які здатні до самореалізації в умовах жорсткої конкуренції у площині ринкових відносин.

Професійна компетентність передбачає постійне підвищення кваліфікації, пошук можливостей до найбільш повного розкриття себе в професії, самостійність, відповідальність, здатність до інноваційної діяльності. Формування педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ ми розглядаємо як один із критеріїв ефективності досягнення загальної мети професійної підготовки.

  1. Складникипрофесійної компетентності майстра виробничого навчання ПТНЗ

Дослідниками визначено сім ключових компетентностей особистості: уміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, підприємницька, соціальна, з інформаційних і комунікаційних технологій, здоров’язберігаюча.

1.Уміння вчитися – програмує індивідуальний досвід самостійного учіння. Компетентність передбачає, що особистість: сама визначає мету навчально-пізнавальної діяльності; планує, програмує свою діяльність; організовує свою працю для досягнення мети; знаходить і накопичує потрібні знання, способи для розв’язання завдань; виконує в певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії, прийоми, операції; усвідомлює свою діяльність і практично її вдосконалює; має вміння і навички самоконтролю та самооцінки.

2.Загальнокультурна– стосується розвитку культури особистості та суспільства у всіх її аспектах. Вона, насамперед, передбачає вміння: аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної та світової науки і культури, орієнтуватися в культурному та духовному просторі сучасного українського суспільства; застосовувати засоби й технології інтеркультурної взаємодії; користуватися рідною мовою й іноземними мовами, застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури; використовувати рідну й іноземні мови в активній взаємодії; спрямовувати самовиховання на єдність індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей; реалізовувати моделі толерантної поведінки в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами і країнами.

3.Громадянська – передбачає такі здібності: орієнтуватисяв проблемах сучасного суспільно-політичного життя в України.Знати процедури участі в діяльності політичних інститутів демократичної держави, органів місцевого самоврядування.Застосовувати процедури й технології захисту власних інтересів, прав і свобод громадян, виконання громадянських обов’язків у межах місцевої громади, держави.Взаємодіяти з органами державної влади на користь собі й громадянському суспільству; використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що відповідають чинному законодавству України, задовольняють власні інтереси особи та захищають права людини і громадянина.Приймати індивідуальні та колективні рішення, враховуючи інтереси й потреби громадян, суспільства і держави.

4.Підприємницька передбачає реалізацію здібностей: співвідносити власні економічні інтереси й потреби з наявними матеріальними, трудовими, природними й екологічними ресурсами, інтересами й потребами інших людей і суспільства; застосовувати технології моніторингу ресурсів і забезпечення стійкого зростання; організовувати власну трудову та підприємницьку діяльність і працю колективу, орієнтуватися в нормах і етиці трудових відносин; аналізувати й оцінювати власні професійні можливості, здібності та співвідносити їх із потребами ринку праці; складати, здійснювати й оцінювати плани підприємницької діяльності та особисті бізнес-проекти, розробляти програми дій і прийняття економічно й екологічно обґрунтованих рішень у динамічному світі; презентувати та поширювати інформацію про результати – продукти власної економічної діяльності та діяльності колективу.

5.Соціальна– передбачає такі здібності: аналізувати механізми функціонування соціальних інститутів суспільства, визначати в них власне місце; проектувати стратегію свого життя з урахуванням інтересів і потреб інших людей; продуктивно працювати в різних напрямах у групі та команді, виконувати різні ролі й функції в колективі; конструктивно розв’язувати конфлікти, досягати консенсусу, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання; спільно визначати цілі діяльності, планувати, розробляти й реалізувати соціальні проекти і стратегії дій; визначати мету спілкування, вміти емоційно налаштовуватися на спілкування з іншим; застосовувати стратегії спілкування залежно від ситуації.

6.Компетентності зінформаційних і комунікативних технологій (ІКТ) передбачають здібності: застосовувати інформаційно-комунікативні технології в навчанні та повсякденному житті; раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби для розв’язання задач, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням; будувати інформаційні моделі та досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ; оцінювати процес і досягнуті результати технологічної діяльності.

7.Здоров’язберігаюча– передбачає збереження власного фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я. Вона включає: життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю (раціональне харчування, рухова активність, санітарно-гігієнічний режим праці та відпочинку); навички, що сприяють соціальному здоров’ю (ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, поведінка в умовах тиску, погроз, дискримінації, спільна діяльність і співробітництво); навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю (самоусвідомлення та самооцінка, аналіз проблем і прийняття рішень, визначення життєвих цілей і програм, самоконтроль, мотивація успіху та тренування волі) [45,с. 86–90].

Виходячи з результатів аналізу теоретичних джерел і нормативних документів, можемо визначити складники педагогічної компетентностімайстра виробничого навчання:

– глибокі знання в галузі педагогіки та психології;

– володіння методикою викладання загальних і спеціальних дисциплін професійного навчання;

– обізнаність із сучасними інноваціями в освіті та новітніми педагогічними технологіями;

вміння гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях, уміло застосовуючи отримані знання з практики для вирішення проблем, пов’язаних із безпекою праці;

вміння добирати інформацію (збирати необхідні факти для вирішення педагогічних ситуацій і проблем, аналізувати їх, робити аргументовані висновки);

вміння бачити проблеми в системі професійної підготовки в конкретних умовах та шукати шляхи раціонального їх вирішення, використовуючи сучасні технології в навчанні та професійній діяльності;

вміння прогнозувати і прораховувати педагогічну ситуацію наперед;

– навички творчо-пізнавальної самостійної роботи;

– здатність до самоорганізації педагогічної праці;

комунікативність і культура професійного спілкування;

ерудованість;

– гуманність, емпатійність, толерантність;

– здатність досамоаналізу та самооцінки;

прагнення   до   творчої   самореалізації,  особистісного  та  професійного само-вдосконалення впродовж усього життя;

– готовність до безперервного збагачення власного досвіду педагогічної діяльності.

Серед професійних якостей педагога, як складників педагогічної компетентності, виокремлюємо такі, як:

1) активна життєва позиція (відповідальність, колективізм, громадянськість), динамізм (наполегливість, ініціативність, цілеспрямованість, рішучість, самостійність);

2) емоційність (емоційна чутливість, доброта, врівноваженість, упевненість у собі, самоволодіння собою);

3) комунік