Новости

Необхідність і сутність фінансового менеджменту

Работа добавлена:






Необхідність і сутність фінансового менеджменту на http://mirrorref.ru

Необхідність і сутність фінансового менеджменту.

ФМ – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фін ресурсів господарського суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів.

ФМ – це форма управління процесами фін діяльності підприємства за допомогою методів і важелів фін механізму.

Головною метою ФМ є забезпеченняmax добробуту власників підпр в поточному та перспективному періодах.

У процесі досягнення головної мети вирішуються задачі:

1. забезпечення формування достатнього обсягу фін ресурсів відповідно до завдань розвитку підпр у майбутньому періоді;

2. забезпечення найефективнішого використання сформованого обсягу фін ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підпр;

3. вдосконалення управління грошовими потоками;

4. забезпечення max прибутку підпр з найменшим рівнем фін ризику;

5. забезпечення min рівня фін ризику при очікуваному рівні прибутку;

6. забезпечення беззбиткової діяльності підпр.

До головних завдань ФМ належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово - кредитною системою, суб’єктами господарювання .

Мета і завдання фінансового менеджменту.

ФМ – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фін ресурсів господарського суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів.

ФМ – це форма управління процесами фін діяльності підприємства за допомогою методів і важелів фін механізму.

Головною метою ФМ є забезпеченняmax добробуту власників підпр в поточному та перспективному періодах.

У процесі досягнення головної мети вирішуються задачі:

1. забезпечення формування достатнього обсягу фін ресурсів відповідно до завдань розвитку підпр у майбутньому періоді;

2. забезпечення найефективнішого використання сформованого обсягу фін ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підпр;

3. вдосконалення управління грошовими потоками;

4. забезпечення max прибутку підпр з найменшим рівнем фін ризику;

5. забезпечення min рівня фін ризику при очікуваному рівні прибутку;

6. забезпечення беззбиткової діяльності підпр.

До головних завдань ФМ належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово - кредитною системою, суб’єктами господарювання .

Об’єкти фінансового менеджменту, їх класифікація за окремими ознаками.

ФМ – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фін ресурсів господарського суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів.

ФМ – це форма управління процесами фін діяльності підприємства за допомогою методів і важелів фін механізму.

У ФМ об’єктом управління є фінанси підпр та його фін діяльність. Особливості формування капіталу та фін ресурсів, форми та методи розподілу цих ресурсів, обсяги та інтенсивність грош потоків й інші умови фін діяльності суттєво різняться по окремим підпр.

До головних завдань ФМ належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово - кредитною системою, суб’єктами господарювання .

Особливості фінансового менеджменту, обумовлені з формою власності і сферою здійснення бізнесу.

На п-вах з різною ф-мою власності, сферою бізнесу ФМ має свої особливості, пов'язані з специфікою формування капіталу та фінансових ресурсів, форм та методів розподілу цих фінансових ресурсів тощо. За формами власності з позицій ФМ прийнято виділяти п-ва державної і недержавної власності. Державні п-ва сформували свій капітал ще до початку ринкових реформ. Їх особливістю є висока доля власного капіталу, авансована переважно в ОЗ. Застарілий парк ОЗ, низький коефіцієнт їх загрузки в умовах спаду вир-ва обумовлюють досить низьку ефективність використання капіталу. В процесі формування фінансових ресурсів певна їх частина може розраховувати на державну підтримку ( фінансування за рахунок бюджету, пільгові кредити, державні гарантії при залучені іноземних кредитів). П-ва недержавної форми власності створені в основному протягом останнього десятиліття, тому структура їх активів і капіталу сформована більш оптимально. Вони оперативніше реагують на зміну кон’юнктури товарного і фінансового ринку, тому інтенсивність їх грошових потоків значно вища. Галузеві особливості п-ва характеризуються різною капіталомісткістю продукції і співвідношенням обор. і необоротних активів ( сфера обігу - більш оборотна, вир-во - більш необоротна), тривалістю операційного циклу ( що визначає різну швидкість обертання оборотних активів і капіталу в цілому). Особливості ФМ в різних сферах бізнесу (вир-во, торгівля, страхування, банківська діяльність) обумовлені відмінностями в формуванні, розподілі фінансових ресурсів.

Стратегія і тактика фінансового менеджменту.

Фін стратегія – це система довгострокових цілей фін діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Основні етапи процесу формування фін стратегії підприємства:

1. визначення загального періоду формування фін стратегії;

2. формування стратегічних цілей фін діяльності;

3. розробка фін політики за загальними аспектами фін діяльності;

4. конкретизація показників фін стратегії за періодами її реалізації;

5. оцінка розробленої фін стратегії.

Умовами визначення періоду формування фін стратегії є також галузева прилеглість підпр, його розміри, стадія життєвого циклу та інше.

Систему формування фін політики за окремими аспектами фін діяльності підпр див. в роздатковому матеріалі.

Тактика ФМ – полягає в маркетинговому дослідженні, прийнятті цінових рушень, в своєчасній корекції маркетингової політики.

Закон спадної граничної корисності (чи немарксистський закон вартості): збільшення змінних витрат веде до збільшення виручки і прибутку лише до певної межі за якою економ ефект починає знижуватися.

Функції та механізм фінансового менеджменту.

ФМ – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фін ресурсів господарського суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів.

ФМ – це форма управління процесами фін діяльності підприємства за допомогою методів і важелів фін механізму.

Функції ФМ:

1. відтворювальна (забезпечення збалансованості між рухом мат та фін ресурсів в процесі простого та розширеного відтворення. Проявляється через прибутковість та ліквідність.)

2. розподільча ( формування та використання фін ресурсів і підтримка ефективної структури капіталу підприємства)

3. контрольна (контроль за реальним грошовим обігом)

Предметом ФМ є фін механізм.

Структура фін механізму включає 5 елементів:

1) фін методи (планування, прогнозування, інвестування, кредитування, самофінансування, оподаткування, система розрах., стимулювання, страхування, залогові операції, оренда, лізинг, факторинг, фондоутворення, взаємовідносини з різними підпр.)

2) фін важелі (прибуток, дохід, аморт відрахуваня, фін санкції, ціна, орендна плата, дивіденди, % ставка, дисконт, цільові економічні фонди, вклади, пайові внески, котировка валютних курсів, форми розрах, види кредитів)

3) правове забезпечення (закони, накази, статут юридичної особи)

4) нормативне забезпечення (норми, інструкції, методичні вказівки)

5) інформаційне забезпечення (інформація різного виду та роду).

Прийоми фінансового менеджменту та їх характеристика.

Основні прийоми ФМ: 1) фінансовий аналіз - аналіз валових грошових потоків, звітності по прибуткам і збиткам підприємства та по розподілу і використанню прибутку. Він безпосередньо пов’язаний з аналізом балансу, фінстану. При цьому використовується цілий ряд методів. 2) організація прийняття рішень, пов’язаних з фінансовою діяльністю підприємства по напрямках: стосовно формування доходів підприємства, прибутку, здійснення дивідендної політики; з питань фінансування підприємств: поточного фінансування та фінансування розвитку підприємства; з питань здійснення інвестиційної діяльності. Визначити напрямок інвестиційної діяльності (реальні чи фінансові) та об’єкт вкладання (державні, корпоративні, чи інші ЦП). 3) фін. планування має 2 напрямки: а) поточне, яке пов’язане зі складанням і використанням оперативних фінансових планів (місяць, квартал) та річних планів; б) основне, пов’язане з використанням грошових потоків; в) перспективне–це прогнозування розвитку підприємства та надходження і використання фінансових ресурсів на перспективу. Це фінансові плани, що складаються на період понад 1 рік по обмеженій кількості показників (основних) і носять прогнозний характер. 4) фін.контроль як процес перевірки виконання і забезпечення реалізації всіх управлінських рішень в області фінансової діяльності з метою реалізації фінансової стратегії і попередження кризових ситуацій, що ведуть до банкрутства.

Суб’єкти фінансового менеджменту та їх характеристика.

ФМ як управлінська система характеризується наявністю певних суб’єктів управління. Сучасна практика ФМ дозволяє виділити 3 основні групи суб’єктів: 1) власник підприємства, 2) фінансовий менеджер широкого профілю, 3) функціональний фінансовий менеджер. Власник підприємства самостійно здійснює функції фінансового управління як правило на МП з невеликим об’ємом фінансової діяльності. В цьому випадку в залученні для виконання цих функцій спеціаліста-найманого робітника, немає необхідності. Фінансовий менеджер широкого профілю - це спеціаліст-найманий робітник, що здійснює практично всі функції фінансового управління підприємством. Таких спеціалістів використовують в основному на підприємствах для загального керівництва фінансовою діяльністю. Функціональний фінансовий менеджер - вузький спеціаліст, який здійснює спеціалізовані функції управління в одній з сфер фінансової діяльності. Сучасна практика виділяє наступні форми спеціалізації функціональних фінансових менеджерів: менеджер по управлінню інвестиціями; грошовими потоками; фінансовими ризиками, менеджер по антикризовому фінансовому управлінню. При збільшенні фінансової діяльності і її диверсифікації потреба в фінансових менеджерах всіх рівнів буде рости, а їх спеціалізація - постійно розширюватись.

Обов’язки фінансового менеджера.

1. відповідає за прийняття важливих, тактичних і стратегічних рішень;

2. визначає потребу підпр в фін ресурсах з метою реалізації найбільш ефективних проектів і збільшення прибутку;

3. аналізує всі реальні джерела коштів і формує раціональну структуру фірми та оптимальну модель її взаємовідносин з банками і інш. організаціями;

4. забезпечує своєчасне отримання фін ресурсів з обраних джерел;

5. управляє рухом основного та оборотного капіталу;

6. збільшує фін стійкість підпр та зменшує ризики.

Місце фінансового менеджменту в організаційній структурі підприємства.

Організаційна структура п-ва має різноманітний характер, але для того щоб окреслити роль фін. менеджменту розглянемо типову структуру фірми. Головна посадова особа у фінансових справах фін. директор, підпорядкована президенту (директору компанії). Основними підлеглими фінансового директора є: завідуючий фін. відділу (управляючий фінансами) і голова облікового апарату або головний бухгалтер (заступник з обліково-фінансових та екон. питань). Якщо розглядати фін. менеджмент як процес, то функція планування покладена на фін. відділ (у нас планово-економічний), де здійснюється планування структури капіталу, грошових потоків, доходів і видатків, складаються кошториси капіталовкладень, різні поточні плани. Збутовий відділ забезпечує реалізацію продукції, а звідси впливає на формування вхідних грошових потоків п-ва, маркетингова служба аналізує макро і мікросередовище, кон’юнктуру фін. ринку щодо прийняття упр. рішень по всіх аспектах фін. діяльності п-ва. Керівник облікового апарату відповідає за роботу бухгалтерського та податкового відділів. На основі фін. звітності здійснюється аналіз фін. стану п-ва, що може бути покладений як на працівників планово-економічного відділів так і на облікових працівників. Щодо фін. контролю, то він здійснюється на всіх ланках фін. управління. Фін. директор контролює роботу начальників фінансового і облікового відділів, які безпосередньо йому звітують, вони в свою чергу контролюють роботу підлеглих. Як один із способів фін. контролю може застосовуватись аудит, як внутрішній так і зовнішній.

Методи фінансового менеджменту.

Поняття методів в економічній літературі носить неоднозначне трактування. Так одні автори розуміють фін.методи як один з структурних елементів фін.механізму, включає планування, прогнозування, інвестування, кредитування, самокредитування, самофінансування, оподаткування, си-ма розрахунків, матеріальне стимулювання і відповідальність, страхування, заставні, трансферні операції, оренда, лізинг, факторинг, фондоутворення, взаємовідносини з засновниками, госп.суб’єктами, органами держуправління. Інша точка зору пов’язана з тим, що планування, аналіз, контроль розуміють як прийоми, що базуються на певних методах. Так фінаналіз базується на таких методах аналізу як порівняння, структурний аналіз, інтегральний аналіз, аналіз фін.коефіцієнтів (стійкості, платоспроможності..). Основними методами планування виступають прогнозування, нормування, бюджетування тощо. Методами контролю виступають фін. контролінг, моніторинг, аудит тощо. Інші автори роблять поділ методів на неформалізовані та формалізовані. До перших відносяться метод експертних оцінок, порівняння, побудова систем показників, аналітичних таблиць (логічний рівень). Формалізовані методи носять чіткі залежності: методи факторного аналізу (підстановок, абсолютних різниць, балансовий, постих, складних відсотків), методи екон. статистики (середніх і відносних величин, індексні, графічні методи, ряди динаміки), екон-стат.методи (кореляційний, регресивний аналіз), економетричні методи, методи теорії прийняття рішень (теорія ігор, дерево рішень, сітьового план-ня і упр-ня тощо).

Принципи фінансового менеджменту.

Ефективне управління фінансовою діяльністю підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких є: 1) Інтегрованість з загальною системою управління підприємством (будь-яке управлінське рішення впливає на формування грошових потоків та результати діяльності. В свою чергу ФМ безпосередньо пов’язаний з іноваційним, виробничим, а також менеджментом персоналу, що і викликає необхідність інтеграції ФМ з загальною системою управління підприємством); 2) Комплексний характер формування управлінських рішень (відволікання коштів в одну сферу може призвести до їх дефіциту в іншій, тому ФМ повинен розглядатись як комплексна управлінська система, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких вносить свій вклад в загальну результативність фінансової діяльності підприємства; 3) Високий динамізм управління (що пов’язано зі зміною факторів зовнішнього середовища особливо кон’юнктури фінансового ринку, зміною внутрішніх умов функціонування підприємства; 4) Варіантність підходів до розробки окремих управлінських рішень (підготовка кожного управлінського рішення повинна враховувати альтернативні варіанти дій, вибір певної альтернативи повинен бути оснований на системі критеріїв, що визначають фінансову ідеологію, стратегію, політику підприємства ; 5) Орієнтація на стратегічні цілі розвитку підприємства (управлінські рішення, якими б ефективними вони не здавались, не повинні суперечити місії організації, її стратегічним напрямкам розвитку).

Загальна схема фінансового менеджменту

ФМ – це форма управління процесами фін діяльності підприємства за допомогою методів і важелів фін механізму.

ФМ – це мистецтво управління фін підприємства.

Умови:

1. приватна власність на засоби виробництва та землю;

2. самофінансування підпр діяльності;

3. ринок ціноутворення;

4. ринок праці, товарів і капіталу;

5. регламентування державного втручання в роботу підпр.

Загальна схема ФМ:

1 → 2 → 3 → 4 → 5 → 6 → 1 (зробити малюнок по колу)

1. фін задача (визначення мети використання фін ресурсів і капіталу);

2. вибір фін методів, важелів і прийомів управління рухом фін ресурсів і капіталу;

3. прийняття рішення, складання програми заходів і фін плану;

4. організація виконання рішення;

5. контроль за виконанням рішення;

6. аналіз і оцінка результатів.

Організаційно-економічні заходи забезпечення реалізації фінансової стратегії.

Вихідним положенням для визначення поняття фінансової стратегії є розуміння того, що фінансова стратегія малого підприємства повинна розглядатися в комплексі: з питання інвестиційного розвитку малого підприємства , з питаннями фінансування найбільш прийнятного для малого підприємства інвестиційного проекту, тобто фінансові рішення, як правило, виділяються в дві групи: інвестиційні рішення і рішення щодо фінансування. Інвестиційні рішення дозволяють визначити фінансові ресурси, які необхідні для здійснення накреслених планів. Розроблені рішення включають фінансову оцінку і вибір найбільш прийнятного інвестиційного проекту. Слід зазначити, що інвестиційні рішення спрямовані на те, щоб визначити, які проекти прийнятні для малого підприємства і які фінансові ресурси необхідні для його фінансування. Рішення щодо фінансування інвестиційного проекту пов’язані з вибором оптимального співвідношення між внутрішніми і зовнішніми джерелами коштів. Внутрішнім джерелом фінансування інвестиційного проекту є нерозподілений прибуток. Якщо нерозподіленого прибутку недостатньо, тоді необхідно вишукувати грошові кошти ззовні. Для малого підприємства значно обмежені зовнішні грошові кошти в порівнянні з великим виробництвом, як правило, малі підприємства забезпечують розвиток виробництва за рахунок власних коштів. Розмір власних коштів буде залежати від рівня очікуваного прибутку та долі прибутку, який буде спрямований на сплату дивідендів.

Фінансова стратегія малого підприємства включає в себе:

- формування фінансових ресурсів та стратегічне управління ними;

- розробка вирішальних спрямувань та зосередження зусиль на їх виконання, маневрування та використання резервів в процесі виробництва;

- створення та підготовка стратегічних резервів;

- відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

- визначення головної загрози з боку конкурентів та розробка заходів щодо усунення цієї загрози.

Задачами фінансової стратегії малого підприємства є:

дослідження характеру та закономірностей формування фінансових відносин в ринкових умовах господарювання;

розробка умов підготовки можливих варіантів формування фінансових ресурсів малого підприємства та дій фінансового менеджера у випадку нестійкого фінансового стану підприємства;

забезпечення малого підприємства фінансовими ресурсами, необхідних для господарської діяльності в майбутньому;

забезпечення ефективного вкладання тимчасово вільних грошових коштів малого підприємства з метою одержання максимального прибутку;

розробка заходів виходу малого підприємства з кризової ситуації.

Стратегічний фінансовий менеджмент.

Стратегічний ФМ – це управління інвестиціями. Він пов’язаний з реалізацією обраної стратегічної мети і передбачає:

1) фінансову оцінку проектів вкладення капіталу;

2) відбір критеріїв прийняття інвестиційних рішень;

3) вибір оптимального варіанта вкладення капіталу;

4) визначення джерел фінансування.

Оцінка інвестицій здійснюється за допомогою різних критеріїв. Наприклад, капітал вигідно вкладати, якщо: прибуток від вкладення капіталу в проект перевищує прибуток від депозиту; рентабельність інвестицій перевищує рівень інфляції; рентабельність данного проекту з урахуванням фактору часу вища, ніж рентабельність інших проектів.

У стратегічному менеджменті широко використовуються такі прийоми, як капіталізація прибутку, дисконтування капіталу, компаундинг, прийоми зниження ступеня фінансового ризику.

Оперативно-тактичний фінансовий менеджмент

Оперативно-тактичний фінансовий менеджмент – це оперативне управління готівкою. Готівка виражається показником Cash flow. Управління готівкою спрямоване, по-перше, на забезпечення такої суми грошових коштів, якої буде достатньо для виконання фінансових зобов’язань; по-друге, на досягнення високої дохідності від використання тимчасово вільних грошових коштів як капіталу. Мета управління готівкою:

1) збільшення швидкості надходження грош.коштів;

2) зниження швидкості грошових виплат;

3) забезпечення максимальної віддачі від вкладення грошових коштів.

Окрім стратегії, для підприємства важливо розробити раціональну тактику фінансового менеджменту.

Принципи операційного забезпечення фінансового менеджменту.

До основних принципів фінансового менеджменту можна віднести:

- плановість та системність — планування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з метою забезпечення їх збалансованості, системність у розробці стратегії і тактики фінансування, в реалізації запланованих заходів;

- цільова спрямованість — орієнтація на цілі й завдання, які на цей момент ставить перед собою підприємство (підвищення рентабельності, зростання продуктивності праці, створення позитивного іміджу, запровадження інновацій, зміцнення конкурентних позицій на ринку, залучення матеріальних і фінансових ресурсів і т. д.);

- диверсифікованість капіталовкладень у двох аспектах: по-перше, інвестування грошових коштів у різні цінні папери, інвестиційні проекти; по-друге, створення багатопрофільних підприємств, що займаються різними видами підприємницької діяльності;

- стратегічна орієнтованість — орієнтація на стратегію довгострокового розвитку підприємства, знання та врахування стратегічних настанов конкурентів, випереджальне управління фінансами підприємства;

- варіативність — прогнозування різноманітних варіантів розвитку фінансової системи підп-тва, пошук та обґрунтування альтернативних фінансових рішень.

Поняття системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту.

Успішне функціонування ФМ в більшості визначається ефективністю його організаційного забезпечення. Система організ. забезпечення ФМ являє собою взаємопов’язану сукупніть внутрішніх структурних служб і підрозділів пва, які забезпечують розробку і прийняття управлінських рішень щодо окремих напрямів його фінансової діяльності і несуть відповідальність за результати здійснення цих рішень. Система ФМ є невід’ємною складовою загальної системи управління п-вом і його організаційне забезпечення має бути інтегроване із загальною структурою управління п-ва, що дозволяє знизити рівень управлінських витрат , забезпечити координацію дій системи ФМ з іншими управлінськими системами п-ва , підвищити ефективність і комплексність контролю реалізації прийнятих по фінансових аспектах рішень. Загальні принципи формування організаційної системи управління п-вом передбачають створення двох центрів управління (ЦУ) : за ієрархічною та функціональною ознакою. Ієрархічна будова ЦУ п-вом передбачає виокремлення різних рівнів управління, де перший рівень представлений апаратом управління п-вом в цілому, а наступні – управлінськими службами його окремих структурних підрозділів. Функціональна будова ЦУ п-вом базується на диференціації за функціями управління або видами діяльності. Принципово організаційне забезпечення ФМ може інтегруватись як в ієрархічну так і в функціональну систему загального управління п-вом . Але сучасний досвід показує, що найефективніше організаційна система ФМ використовується при функціональній будові ЦУП. Це пов’язане з тим , що ФМ за своїм змістом є функціональною системою управління.

Ієрархічна і функціональна будови центрів управління підприємством.

За заг. принципами формування організ. системи управління п-вом створення ЦУ здійснюється за 2 основними ознаками : ієрархічній та функціональній. Ієрарх. будова ЦУП передбачає виокремлення різних рівнів управління .Сьгодні найпоширенішими є 2- або 3-рівневі системи управління , де 1-й рівень представлений апаратом управління п-вом в цілому , а наступні - управлінськими службами його окремих структур. одиниць і підрозділів. Функціон. будова ЦУП базується на диференціації за функціями управління або видами діяльності. Прикладом реалізації першого підходу може бути виділення на п-ві загальн. планової служби, єдиної служби аудиту і т.д. Прикладом реалізації другого підходу може бути виділення на п-ві служб з управління вироб., фінан., збутовою діяльністю. Також при функціон. будові ЦУП обидва ці підходи можуть використовуватись в поєднанні. Принципово організ.забезп-ня ФМ може інтегруватись як в ієрарх. так і в функц. систему заг. управління п-вом . Але сучасний досвід показує, що найефективніше організаційна система ФМ використовується при функціон. будові ЦУП. Це пов’язане з тим , що ФМ за своїм змістом є функціон. системою управління . Існує два підходи до рівня функц. розмежування ЦУ : 1) принцип незалеж. діяльності функц. ЦУ , при якому контакти з іншими фукц. підрозділами обмежуються тільки інф. зв’язками. 2) принцип взаємопов’язаної діяльності функц. ЦУ , при якому більшість упр. рішень в рамках конкретної функції управління приймаються ними само-стійно, а ряд упр. рішень , що потребують комп-лексної розробки , розробляється спільно з іншими функц. підрозділами. Потрібно зазначити і ще те, що функц. будова ЦУ фінан. діяльністю є різною на п-вах різних масштабів ( малих, середніх, великих, крупних).

Типова схема організаційної структури фінансового управління на великих підприємствах.

На великих п-вах функції фінансового управління покладаються звичайно на фінансового директора, якому підпорядковуються два або три функціональні фінансові структурні підрозділи. На крупних п-вах створюється найбільш диверсифікована система функціональних фінансових структурних підрозділів, що підпорядковуються фінансовій дирекції.

ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ ( ПРЕЗИДЕНТ)

Фінансова дирекція

Центр центр управління

фін. досліджень грош. потоками

і фін.планування в нац.та іноз.валютах

центр центр центр

залучення позик. інвестицій управління

фін.ресурсів фін.ризиками

та емісії ЦП і страхування

Це є досвід СП та іноземних компаній.

Поняття “центру відповідальності” на підприємстві. Види центрів відповідальності та їх характеристика.

Разом з традиційною інтеграцією системи фінансового управління із загальною системою управління п-вом у рамках єдиної інтегрованої організаційної структури останнім часом на практиці викоритовуються інші прогресивніші форми такої інтеграції, однією з них є концепція управління окремими аспектами фінансової діяльності п-ва на основі ЦВ. Ця концепія була розроблена американським економістом Дж. Хіггінсоном та одержала широке практичне використання в управлінні формуванням власних фінансових ресурсів, грошовими потоками, інвестиціями та деякими іншими аспектами фінансової діяльності п-ва. ЦВ - являє собою структурний підрозділ п-ва, який повністю контролює ті чи інші напрями фінансової діяльності, а його керівник самостійно приймає управлінські рішення і в рамках цих напрямів несе повну відповідальність за досягнення планових показникв, що характеризують стан фінансової діяльності цього підрозділу. Як видно з цього визначення, права керівника підрозділу – ЦВ, паритетно кореспондують з мірою його відповідальності при контролі зі сторони вищестоящої структури (органу) фінансового управління. Всі сформовані ЦВ повинні бути укомплектовані кваліфікованими менеджерами, що здатні не тільки забезпечувати виконання поставлених завдань, але і розробляти пропозиції вище стоячим органам управління щодо підвищення ефективності формування та використання фінансових ресурсів в рамках діяльності, що контролюються їх підрозділом.

Формування системи організаційного забезпечення фінансового управління на основі центрів відповідальності. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту.

Система ІЗ ФМ явл собою безперервний і цілеспрямований добір відповідних інформаційних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлін-их рішень по всіх напрямках фін-ї роботи п-ва.

Осн користувачами фін-ї інфор-ї є внутрішні та зовнішні користувачі.

Висока роль ФІ у підготовці і прийнятті ефективних управлінських рішень зумовл високі вимоги до її якості за формування І С-ми ФМ, серед яких виділяють вимоги до її значимості, повноти, своєчасності, достовірності, зрозумілості, зіставлюваності, ефективності.

Конкретні пок-ки с-ми ІЗ формуються за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел інфор-ї. В розрізі кожної з цих груп джерел уся сукупність показників, яка включається в ІС ФМ, підлягає класифікації.

А. С-ма п-ків ІЗ ФМ, що формується із зовнішніх джерел, поділяються на 4 групи:

1.П-ки, що хар-ють загал економ розвиток країни:

п-ки макроекономічного розвитку;

п-ки галузевого розвитку.

П-ки, що хар-ють кон’юктуру фін ринку:

п-ки кон’юктури ринку ЦП;

п-ки кон’юктури ринку грошових інструментів.

П-ки, що хар-ють діяльність контрагентів і конкурентів: а) банки; б) страхові компанії; в) постачальники продукції; д) конкуренти.

Нормативно-регулюючі п-ки:

норм-регул п-ки по різних напрямках фін-ї д-ті п-ва;

норм-регул п-ки з питані функціонування окремих сегментів фін-го ринку.

Б. С-ма п-ків ІЗ ФМ, що формується із внутрішніх джерел, поділ-ся на 3 групи:

П-ки, що хар-ютьфін стан і результафи фін д-ті п-ва в цілому:

п-ки, що обов’язково відображ в балансі п-ва;

п-ки, які відображ у звіті про фін результати;

п-ки, які відображ в звіті про власний капітал і звіті про рух грошових коштів.

П-ки, що хар-ють фін результати д-ті окремих структурних підрозділів п-ва, які грунтуються на даних управлінського обліку:

за сферою д-ті п-ва (операц, інвест, фін);

центрами відповідальності;

географічним розташуванням;

видом кінцевої продукції тощо.

Нормативно-планові п-ки, пов’яз з фін розвитком п-ва:

с-ма внутрішніх нормативів, що регул фін-й розвиток п-ва;

с-ма планових п-ків фін розвитку п-ва.

Використання цих п-ків дозволяє створити цілеспрямовану с-му ІЗ ФМ, орієнтовану як на прийняття стратегічних фін-х рішень, так і на ефективне поточне управління фінансами п-ва.

Класифікація інформаційного забезпечення фінансового менеджменту.

Ефективність кожної системи управління в значній мірі залежить від її інформаційного забезпечення. В умовах переходу до ринкової економіки відома формула “час – гроші” доповнюється аналогічною “ іформація-гроші”. Для ФМ вона має пряме значення, адже від якості використання іформації при прийняті управлінського рішення в значній мірі залежать обсяг затрат фінансових ресурсів, рівень прибутку, ринкова вартість п-ва та інші показники, що формують рівень добробуту власників п-ва та темпи його економічного розвитку. Під Інформаційною системою ( чи системою інформаційного забезпечення) ФМ розуміють процес безперервного та ціленаправленого добору відповідних інформаційних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування, підготовки ефективних управлінських рішень по всім напрямах фінансової діяльності п-ва. Інфомаційна система ФМ покликана забезпечувати необхідною інформаціією не тільки управлінський персонал та власників п-ва, але й задовольняти інтереси широкого кола зовнішіх користувачів. Зміст системи іформаційного забезпечення ФМ , її широта та глибина визначається галузевими особливостями діяльності п-ва, його організаційно-правовою формою функціону-вання, розміром та ступенем диверсифікації фінансової діяльності та рядом інших умов. Висока роль фінансової інформації в підготовці та прийнятті ефективних управлінських рішень зумовлює високі вимоги до її якості за формування інформаційної системи ФМ