Новости

Принципи навчання як вихідні положення, що визначають характер пізнавальної діяльності учнів та технологію діяльності вчителя

Работа добавлена:






Принципи навчання як вихідні положення, що визначають характер пізнавальної діяльності учнів та технологію діяльності вчителя на http://mirrorref.ru

23/1 Принципи навчання як вихідні положення, що визначають характер пізнавальної діяльності учнів та технологію діяльності вчителя

Принципи(від лат. ргіncipium — начало, основа) — основоположні ідеї, вихідні положення, які визначають зміст, форми й методи навчальної роботи відповідно до мети виховання та закономірностей процесу навчання. Принципи навчання виконують регулятивну функцію з погляду моделювання дидактичних теорій і способу регуляції практики навчання. На них ґрунтуються підходи до навчання усіх дисциплін, визначаючи певною мірою їх зміст, засоби й прийоми навчальної роботи. Принципи тісно пов'язані із закономірностями навчання. Вони відображують дидактичні закони та закономірності. На рівні гносеологічного явища принципи об'єктивно відображують сутність законів і закономірностей навчально-виховного процесу.

На основі загальнодидактичних принципів розробляють принципи фахових методик. При цьому відбувається конкретизація принципів вивчення окремих навчальних дисциплін з урахуванням їх особливостей.

Вимоги принципів навчання реалізуються через систему правил.Правила— це регулятивні судження про конкретні дії вчителя та учнів з метою реалізації вимог того чи того принципу.

  • У сучасній дидактиці визначальними є такі принципи навчання:
    • науковості;
    • систематичності та послідовності;
    • свідомості;
    • активності та самостійності;
    • наочності;
    • ґрунтовності;
    • зв'язку навчання з практичною діяльністю;
    • доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів;
    • емоційності навчання

Дидактичні принципи (принципи дидактики) — це вихідні положення, які визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до загальних цілей і закономірностей. Принципи виражають нормативні основи навчання, взятого в конкретно - історичному вигляді (М.О.Данилов). Вони характеризують способи використання законів і закономірностей відповідно до визначення мети. Структура дидактичних принципів обумовлена структурою законів і закономірностей навчання.

Сучасні принципи зумовлюють вимоги до всіх компонентів навчального процесу — цільового, стимуляційно-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулювального й оцінно-результативного. Вони виступають в органічній єдності, утворюючи певну структуру основних положень організації навчального процесу.

Принцип спрямованості навчання на реалізацію мети освіти. Цей принцип витікає з того, що навчання обумовлене потребами суспільства у всебічному і гармонійному розвитку особистості. В психології та педагогіці аргументовано доведена закономірна єдність навчання, розвитку і виховання. Звідси необхідно так проектувати завдання на кожному занятті, щоб в єдності реалізувались навчальна, розвиваюча, виховна функції навчання.

Принцип науковості вимагає, щоб зміст освіти знайомив учнів з об'єктивними науковими фактами, поняттями, законами, теоріями всіх основних розділів відповідної навчальному предмету галузі науки; наближався до розкриття сучасних досягнень і перспектив розвитку в майбутньому. Принцип зв'язку теорії з практикою, з життям вимагає розуміння учнями значення теорії в житті, умілого застосування теоретичних знань для виконання практичних завдань, участі у вирішенні актуальних проблем сучасності.

Принцип зв'язку навчання з життям передбачає постійне звернення педагога і учнів до новітніх досягнень науки, техніки, культури, мистецтва, проблем суспільного життя нашої країни і всього світу.

Принцип свідомості й активності.

В основі даного принципу лежить цільова установка школи — необхідність підготовки свідомих і активних громадян держави; установлені наукою закономірні положення: справжню суть людської освіти складають глибоко і самостійно осмислені знання, набуті шляхом інтенсивного напруження власної розумової діяльності; свідоме засвоєння знань учнями залежить від ряду умов і факторів: мотивів навчання, рівня і характеру пізнавальної активності учнів, організації навчально-пізнавального процесу і управління пізнавальною діяльністю учнів, застосованих учителем методів і засобів навчання тощо.

Принцип доступності передбачає відповідність змісту, характеру і обсягу матеріалу, який вивчається, віковим особливостям і рівню підготовки учнів.

Принцип наочності навчання вимагає залучення до сприймання всіх органів чуття учня. У сучасній дидактиці наочність розуміють ширше, ніж безпосередні зорові сприймання. Вона включає також сприймання через моторні, тактильні чуття. Тому до наочних засобів належать і лабораторне обладнання, і статичні та динамічні навчальні посібники.

Принцип систематичності і послідовності вимагає, щоб знання, уміння і навички формувались системно, в певному порядку, щоб кожний елемент навчального матеріалу логічно пов'язувався з іншим, а нові знання спиралися на засвоєні раніше і створювали фундамент для засвоєння наступних знань.

Принцип міцності вимагає, щоб знання, уміння, навички, світоглядні та інші ідеї були осмислені, добре засвоєні й тривалий час трималися в пам'яті. Принцип рішуче відкидає схоластичне зазубрювання і механічне заучування матеріалу В основу системи принципів, запропонованої Ю.Бабанським, В.Загв'язинським, М.Скаткіним та іншими, покладеніособистісно діяльніснийіуправлінськийпідходи.

23/2Дитячі та молодіжні організації. Їх характеристика.

За час існування незалежної України виникли такі дитячі та юнацькі організації: «Пласт», «Сокільський доріст», «Курінь» та ін.На принципово нових політичних засадах стала працювати піонерська організація.

Український Пласт — складова світового скаутського руху, ідейним засадам і організаційним принципам якого надано національного змісту. Діяв у Галичині в 1911— 1930 рр. та періодично на різних теренах України де 1939 р. Після Другої світової війни Пласт було заборонено, його вважали ворожою націоналістичною організацією. З проголошенням незалежності України Пласт швидко відродився.

За своєю структурою Пласт охоплює такі вікові категорії: новаки і новачки (7—11 років), юнаки і юначки (11—17 років), старші пластуни і пластунки (17—30 років), приятелі Пласту (батьки і друзі). Кличем пластової організації є «СКОБ» (Сильно! Красно! Обережно! Бистро!) Він виявляється в усіх напрямах пластової організації стає важливою настановою на все життя.

Пластові організації покликані здійснювати всебічне патріотичне виховання молоді, розвивати її моральні, духовні й фізичні риси, вишколювати на свідомих, відповідальних і повноцінних громадян за допомогою виховних методів і на ідейних засадах Пласту, що спираються н пластову присягу, пластовий закон і Три Головні Обе в'язки пластуна: плекати традиції предків, передавати молоді знання і розуміння їх історії, культури, змагань з ідеї.

Головними моральними та ідейними засадами Пласт є вічні загальнолюдські цінності, які виражають ставлення особи до природи, суспільства і самої себе. Усе це сконцентровано у пластовій присязі:

«Присягаюся своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб:

Бути вірним Богові й Україні,

Помагати іншим,

Жити за пластовим законом,

Слухатись пластового проводу».

Виконання присяги Пласту вимагає від пластуна дотримання таких правил пластового закону:

1. Пластун славний.

2. Пластун сумлінний.

3. Пластун точний.

4. Пластун ощадний.

5. Пластун справедливий.

6. Пластун увічливий.

7. Пластун братерський доброзичливий.

8. Пластун врівноважений.

9. Пластун корисний.

10. Пластун слухняний.

11. Пластун пильний.

12. Пластун дбає про своє здоров'я.

13. Пластун любить красу і дбає про неї.

14. Пластун завжди доброї гадки.

Ці вимоги передбачають формування адекватних рис характеру. Вони — основа складання плану самовиховання для кожного пластуна.

Пластова присяга та правила закону є тією засадою, на якій ґрунтується вся діяльність організації, засвідчується серйозність мети організації Пласт.

Зміст виховної діяльності Пласту зумовлений завданнями, які він вирішує, пластовою присягою і правилами пластового закону. Пластові організації використовують, загальні методи виховання, але у них превалюють ігрові моменти. Загалом виховна методика спрямована на спонукання пластунів до самовдосконалення.

Члени Пласту проходять чотири послідовних етапи:

1) підготовчий — отримання відзнаки пластуна-прихильника;

2) складання першої проби пластуна-учасника;

3) складання другої проби пластуна-розвідувача;

4) складання третьої проби пластуна-скоба.

Паралельно зі складанням проб юнацтво освоює так звані вмілості — набуття практичних знань і вмінь у різноманітних галузях: картографії, фотографуванні, догляді за хворими, туризмі, альпінізмі та ін. Усього розроблено понад 120 різних умілостей. Знаючи перелік вимог і конкретної вмілості, пластуни готуються до них: читаю літературу , звертаються до фахівців тощо. Відтак вони відбувають випробування — своєрідний іспит, за результатами якого їм надають відповідну відзнаку: нашивку на і однострою та спеціальне посвідчення.

Згаданий однострій (уніформа зеленого кольору, основним елементом якої є сорочка) у Пласті набуває особливого виховного значення. На нього, згідно з вимогами ні відповідних приписів, нашивають пластові відзнаки: пластового ступеня, складених умілостей, відзнаку діловодства, відзнаку належності до гуртка чи куреня, значки успішно відбутих таборів, вишколів, мандрівок, відзначення та нагороди. Під комірцем сорочки пластуни носять хустинку кольору свого куреня. Глянувши на однострій, можна багато сказати про активність і досвідченість пластуна, і предметом особливої гордості, поваги товаришів.

«Сокільский доріст» — національно-патріотичні освітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах України. Первинний осередок «Сокільского доросту» соколине гніздо, яке створюється за місцем проживання. Гніздо налічує не менше 5 членів. Гнізда об'єднуються вчоти (рої).До складу чот входить 3—5 гнізд. Керує гніздом - ГНІЗДОВИЙ, роєм — РОЙОВИЙ (ЧОТОВИЙ).Чоти,окремі гнізда в межах села (міста) об'єднуються встаниці.Станичний може мати ранг соколиного сотника (чортового гніздового) залежно від кількості членів. Він формує свою канцелярію, має писаря та ін. Структура «Сокільського доросту» триступенева: «Соколята» — 6—11 років, «Молоді соколи» — 12—14 років, «Соколи» — 15—18 років.

Головними напрямами діяльності товариства є: вивчення і відродження кращих традицій «Сокола», українських національно-патріотичних, молодіжних, дитячих товариств та організацій; розвиток і урізноманітнення форм їх діяльності; виховання членів товариства на ідеях свободи, рівності, національної та особистої гідності, шанування родинних зв'язків, працелюбності, взаємодопомоги й самодисципліни; виховання національної самосвідомості членів товариства на засадах християнських чеснот: честі, доброти, шанування батька й матері, милосердя, глибоке вивчення історії України та історії Українського війська; прищеплення членам товариства любові до рідної мови, віри, звичаїв, до національних ідеалів предків, їх моральних, релігійних, політичних, економічних і соціальних переконань, залучення членів товариства до корисних громадських справ; до клубних, спортивних, туристично-краєзнавчих гуртків та об'єднань; налагодження різних форм спілкування з українською молоддю за межами України, співпраця зі спорідненими товариствами в Україні та за її межами; формування у членів товариства бережливого ставлення до суспільного й державного багатства України, її природи, пам'яток культури, старовини, виховання із членів товариства цивілізованих господарів на своїй землі.

З метою всебічного виховання своїх членів товариства залучають їх до таких видів діяльності:

  • національно-історичної (вивчення історії України, вікторини, уроки памяті, тематичні вечори, зустрічі, «круглі столи» з різної тематики, догляд за могилами, допомога борцям за волю України тощо);
  • спортивно-оздоровчої (змагання сокольські забави, козацькі забави, спортивні випробування тощо);
  • туристично-краєзнавчої (походи, мандрівки табори, змагання та ін.);
  • культурно-просвітницької (конкурси, фестивалі, ігри);
  • інтелектуально-пошукової (інтелектуальні ігри, конкурси, олімпіади, клуби за інтересами)
  • діяльності у сфері милосердя (відвідини, допомога, вітання, збір коштів та речей для тих, хто цього потребує);
  • господарської (створення умов для самостійної праці; гуртки, майстерні, кіоски для реалізації власної продукції, кооперативи, школи бізнесу).

«Курінь» — дитячо-юнацька організація, що ставить за мету виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління на історично сформованих засадах козацького світогляду та способу життя, в дусі відданості Батьківщині та її народу, на основі відродження національних, загальнолюдських духовних і моральних цінностей.

Членом організації може стати кожен хлопець чи дівчина віком від 6 до 18 років, які люблять Україну, хочуть добре знати її історію і літературу, давнє минуле, поділяють ідеали юного козацтва. Особи, яким виповнилося 18 років, за бажанням можуть зберегти своє членство. їм присвоюють звання «козак-наставник», й вони беруть участь у виховній роботі з молоддю.

Члени організації діляться на козачат (молодші школярі) віком 6—10 років, джур (середні школярі) віком 10—15 років та молодих козаків (старшокласники) віком 15—18 років. Основою організаційної структури єкурінь— первинний козацький осередок за місцем проживання чи місцем навчання або за інтересами (курінь любителів історії козаччини, курінь джур, бандуристів та ін.). Головна організаційна одиниця козачат, джур та козаків —десяток,що складається з 10—15 членів організації й ділиться на застави по 3—5 осіб у кожній. Десятки об'єднуються взагін (чоту),загони козацької молоді одного віку входять до складусотні,а сотні — докуренякозацької організації навчального закладу.

На чолі кожної структурної козацької одиниці стоїть старшина, в заставі — заставний, в десятці — отаман (десятник), в загоні — чотар (писар), в сотні — писар, осавул, хорунжий, в курені — отаман, писар, обозний, осавул, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш, товмач, шафар.

Змістом виховної діяльності цієї організації є:

«Мій рідний край» (вивчення історії рідного краю);

«Гей ви, хлопці, славні запорожці» (вивчення історії українського козацтва;

вивчення духовних цінностей українських козаків;

«Козацькому роду нема переводу» (відродження військово-спортивного мистецтва козаків);

«Козацькими стежками» (туристично-краєзнавча робота);

«Слава козацька не вмре, не поляже...» (відродження народних мистецьких традицій).

У змісті виховання виокремлюють орієнтовну програму виховної роботи з дівчатками:

«Хата моя, біла хата...» (про роль жінки — берегині свого роду);

«Рідна мати моя, ти ночей не доспала...» (пісні моєї мами);

«Ой у лузі червона калина...» (про рослини — символи України);

«І на тім рушничкові...» (навчання жіночої майстерності )

„До надр народної медицини» (ознайомлення із секретами народної медицини).

Організація має свою атрибутику, ритуали, кодекс лицарської честі, кодекс лицарської звитяги та молитву.

Кодекс лицарської честі для козачат

Шануй і маму, й тата, завжди працюй завзято;

Люби рідну країну, що зветься Україна;

Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай;

Будь, сильним, справедливим, і скромним, і правдивим,

І рідну Батьківщину ти завжди захищай!

Кодекс лицарської звитяги для козачат

За волю, за віру, за честь України

Я буду невпинно стоять до загину

Нехай небезпека чатує навколо,

Та друзів своїх я не зраджу ніколи;

А недруги наші нехай пам'ятають:

У чеснім бою козаки не втікають;

Чи горе навколо, чи радість буяє — 1

Козак добрим людям завжди помагає.

У зарубіжних країнах найпоширенішою молодіжною є скаути. Про методику їх виховної діяльностіможнадістати певне уявлення, ознайомившись з «Основними ідеями та цілями скаутового руху в Англії». Наводимо окремі положення з цього документа:

„Наша ціль — виробити характер. Школа не виконує цього завдання, хоча це і є найважливішим для життєвого успіху. Характер нашої молоді формується під впливом обставин життя, що є справою випадку, тому й наслідки цього невтішні. Скаутовий рух намагається створити відповідні потрібні обставини і скерувати амбіції юнака так, щоб пробудити в ньому бажання стати порядним чоловіком громадянином...

Головна особливість скаутової системи виховання полягає в тому, що вона звернена безпосередньо до юнака,і це надзвичайно важливо. Завдяки цьому юнак починає самостійно вивчати те, що, як правило, йому пояснюють.

Дитячі та юнацькі громадські організації

Дитячі та юнацькі громадські організації –об‘єднання громадян віком від 6 до 14 (молодіжні – від 14-28)років, метою яких є діяльність, спрямована на реалізацію та захист прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів.

З урахуванням з головних напрямів діяльності їх поділяють на 6 груп:

Молодіжні організації, зорієнтовані на вирішення політичних проблем

Молоді республіканці України.

Об‘єднання демократичної української молоді (ОДУМ).

Соціальний конгрес молоді.

Ліберальне молодіжне об‘єднання.

Спілка українського студентства (СУС).

Асоціація молодих українських політологів і політиків.

Молодіжна організація спілки офіцерів України «Сокіл».

Львівський фонд «Молода Україна».

Молодіжні організації при політичних партіях та рухах.

Молодіжні організації, зосереджені на вирішенні соціальних проблем

Спілка молодіжних організацій України (СМОУ).

Асоціація МЖК воїнів-інтернаціоналістів України (Укрінтербуд)

Українська республіканська рада молодих учених і спеціалістів.

Палата молодих підприємців України.

Молодіжні організації,що займаються вивченням історії, фольклору, етнографії народів України

«Товариство Лева».

«Щире братство».

Молодіжне товариство «Кіш».

Молодіжна єврейська організація «Шахар».

Молодіжні благодійницькі організації.

Південноукраїнське благодійне товариство «Молодь за милосердя».

Асоціація молодіжних пошукових об‘єднань України «Обеліск».

Республіканський молодіжний благодійницький фонд допомоги потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС.

Молодіжне благодійне товариство «Гуманіст».

Релігійнімолодіжні організації.

Комітет української католицької молоді (КУКМ).

Організація «Українська молодь Христові».

Молодіжна рада церков Євангельських християн-баптистів України.

Всеукраїнське православне молодіжне братство ім.. Петра Могили.

Дитячі громадські організації.

Українська скаутська організація «Пласт».

Спілка Української молоді (СУМ).

Спілка піонерських організацій України (СПОУ).

Українське дитячо-юнацьке товариство «Січ».

Неформальні об’єднання за інтересами, їх характеристика.

НЕФОРМАЛЬНИЙ МОЛОДІЖНИЙ РУХ – система молодіжних субкультур і широкої неорганізованої молодіжної активності в їх взаємозв‘язку між собою і суспільством.

Молодіжна субкультура – система цінностей, установок, моделей поведінки, життєвого стилю певної соціальної групи (молоді), яка є цілісним утворенням у межах домінуючої культури.

За особливостями діяльності, внутрішніми цінностями, впливом на молодіжне середовище виділяють такі типи молодіжних субкультур:

Хіпі – заявили про себе на зламі 60-70 р.р. ХХ ст.., в Україні – у 1972р., це прихильники музичного стилю панк-рок.

Романтико-ескейпітські субкультури – орієнтовані на створення паралельного світу, витворення власного «міфу», (це – індіаністи, толкієністи, уніформісти).

Музичні молодіжні субкультури –брейкери, трешери, біотломани, металісти.

Епатажно-протесні субкультури-панки, байкери.

Радикально-деструктивні субкультури –скінхеди (Сокира Перуна), хакери, «лаймери», «геймери».

Розправмо-самосудні угрупування-«любери», «гопники (пацани)» .

Релігійно-містичні субкультури –кришнаїти (інтелектуали, романтики, релігійні фанати).

У чистому варіанті жодного типу молодіжної субкультури не існує, оскільки їх угруповання не відзначаються стійкістю та перетинаються, взаємо проникають один в одного. Неформальне молодіжне середовище постійно перебуває в пошуку нових форм самореалізації.

23/3Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду.

Педагогічний досвід – сукупність знань, умінь, навичок, здобутих учителем у процесі навчально-виховної роботи.

Функції досвіду:

основа педагогічної майстерності вчителя;

джерело розвитку педагогічної науки.

Передовий педагогічний досвід – це творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практику засобів і принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дітей, учнівського колективу і особи вчителя.

Показники передового педагогічного досвіду:

новизна в діяльності педагога;

висока результативність, ефективність;

відповідність сучасним досягненням педагогіки і методики;

стабільність;

можливість творчого застосування досвіду іншими педагогами;

оптимальність досвіду в цілісному педагогічному процесі.

Шляхи виявлення і вивчення педагогічного досвіду:

щоденні спостереження;

наради;

семінари-практикуми;

конференції.

Форми і методи втілення передового досвіду:

усні повідомлення результатів вивченого, узагальнення передового педагогічного досвіду (виступи педагогів на зборах, конференціях, нарадах, курсах);

письмові повідомлення результатів вивченого узагальнення передового педагогічного досвіду (методичні листи, методичні розробки, статті в газетах та журналах, монографії, збірники матеріалів конференцій і семінарів);

наочно-демонстраційна популяризація передового педагогічного досвіду (влаштування виставок, спеціальних стендів при методкабінетах).

Принципи навчання як вихідні положення, що визначають характер пізнавальної діяльності учнів та технологію діяльності вчителя на http://mirrorref.ru


Похожие рефераты, которые будут Вам интерестны.

1. Реферат Інформаційний етап пізнавальної діяльності історика

2. Реферат Нарративний етап пізнавальної діяльності історика

3. Реферат Експериментальне дослідження мотивів навчально-пізнавальної діяльності

4. Реферат Загальна характеристика етапів пізнавальної діяльності історика. Підготовчий етап

5. Реферат Групова форма організації діяльності учнів на уроках математики

6. Реферат Принципи здійснення та види зовнішньоекономічної діяльності

7. Реферат Завдання, принципи діяльності, склад та повноваження Конституційного Суду України

8. Реферат Суть, завдання, основні принципи менеджменту персоналу як науки і практичної діяльності

9. Реферат МАРКЕТИНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА –СУБ’ЄКТА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

10. Реферат ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА